Вступ Діалектика — це єдина логічна теорія, яка з допомогою своїх категорій дає точне уявлення про рух, зміну, розкриває взаємозв’язок речей в об’єктивній дійсності. Тому категорії діалектики рухливі, біжучі,... докладніше

Науковий факт – подія чи явище, яке є основою для висновку або підтвердження. Він є елементом, який у сукупності з іншими становить основу наукового знання, відбиває об’єктивні властивості явищ... докладніше

Аналіз – розкладання цілого складного явища на його складові, більш прості елементарні частини і виділення окремих сторін, властивостей, зв’язків. Проте аналіз не є кінцевою метою наукового дослідження. Ця мета... докладніше

Еволюційний підхід до теорії пізнання (чи виникнення еволюційної епістемології), що формується останніми десятиріччями, став можливим внаслідок усвідомлення того, що істина має історичний характер, тобто зміна теорій, гіпотез — це... докладніше

Вступ Актуальність теми детермінована початком переходу кризового стану медицини і медичної освіти в Україні в катастрофічний, свідченням чого є прискорення вимирання її населення і мало не найгірше місце в... докладніше

Вступ Марксистська філософія переживає важкі часи. Глибина і неординарність рішення філософських проблем: проблеми людини, суспільства, взаємовідносин людини і природи, гносеології та інших — на протязі більше 150 років час... докладніше

Введение Буддизм хорошо известен в современном мире как древнейшая из мировых религий, возникшая в Древней Индии в VI в. до н. э. и получившая затем распространение в странах Южной... докладніше

Вступ Немає нічого більш цікавого для людини, ніж сама людина, тому не дивно, що проблема людини завжди була однією з головних тем в обговореннях філософів. Давно помічено також, що... докладніше

Вступ Актуальность. Значимість у житті того, що люди називають словом «щастя», навряд чи можна ставити під сумнів. Щастя — одна з основних людських цінностей. Прагнення до щастя закладено в... докладніше

Сознание – это высшая, свойственная только людям и связанная с речью функция мозга, заключающаяся в обобщенном и целенаправленном отражении действительности, в предварительном мысленном построении действий и предвидении их результатов,... докладніше

Как человек, Спиноза был типом истинного философа. Ограничив до ничтожного свои физические потребности, он всю свою жизнь посвятил духовному наслаждению, тихой созерцательности и работе мысли. Нравственность его была чиста,... докладніше

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, німецький філософ створив систематичну теорію діалектики. Її центральне поняття — розвиток — є характеристика діяльності світового духу, його понадрухи в області чистої думки у висхідному... докладніше

У період архаїки стався якісний стрибок в інтелектуальному розвитку людства: перехід від релігійно-міфологічних уявлень про світ до його філософського осмислення. Філософія виросла із соціального досвіду громадян полісу, тобто із... докладніше

1.  Феноменологічна теорія особистості К. Роджерса: основні поняття та принципи Вступ. На відміну від більшості інших концепцій, у яких затверджується цінність майбутнього (Адлер) або вплив минулого (Юнг, Фрейд), американський... докладніше

Вступ Актуальність теми. Життя і смерть — вічні теми духовної культури людини та людства, тому ця проблематика завжди актуальна, оскільки життя і смерть ніколи не зникають з буттєвих обріїв... докладніше

Введение В научном познании незначительна роль личностного фактора, наоборот, историю науки невозможно представить без понимания выдающегося вклада многих талантливых ученых, которые коренным образом меняли привычные знания, обеспечивали прогресс познания.... докладніше

Вступ Фрідріх Вільгельм Шеллінг (1775-1854) отримав у Тюбінгені вищу духовну освіту, в Лейпцігу вивчав математику і природознавство. У філософській еволюції Шеллінга відсутні чіткі межі між її етапами, які можна... докладніше

1. Розкрийте суть та значення ідеалістичної класифікації наук Ідея ідилічного розвитку була застосована у класифікації наук Вільгельма Гегеля. Вона була подана у його творі «Філософія природи» (1817 р.). Незважаючи... докладніше

ВСТУПЛЕНИЕ Актуальность теми. Традиционно эпоха Средневековья характеризуется как период «темных веков», определенной отсталости, религиозного фанатизма и бескультурья. Но в последнее время звучат и альтернативные взгляды – время Средних веков... докладніше

Введение Вывод существенных характеристик сознания происходило на протяжении всей истории философии. Принципиальной основой в толковании сознания стала концептуальная позиция философов по принципу материалистического (признание первичности материального, что породило из... докладніше

Введение Общество — одна из основных категорий философии в целом и социальной философии в частности. Поэтому понятие «общество», «общественное», «социальное», «социум» широко распространены, но они многозначны и нечеткие. Еще... докладніше

Введение В традиционных обществах традиции преобладают над творчеством, обновлением. Если изменения в рамках традиции и происходят, то они являются случайными и бессистемными. В современных обществах основной ценностью является обновление,... докладніше

1. Соціокультурна зумовленість філософії Філософська галузь знань з’являється з одного боку, як нагальна потреба окремо взятої людини(бо вона хоче бути щасливою), так і суспільства в цілому. Це означає, що... докладніше

Вступ Платон — учень Сократа, продовжує розвивати ідеї свого вчителя щодо об’єктивності істини і можливості досягнення істинного знання шляхом постановки запитань. Але Платон іде набагато далі — він створює... докладніше

Вступ Німецька класична філософія являє собою досить незвичайне явище в історії світової філософії. Адже всього за кілька десятків років на території країни, так ще й не мала власної національної... докладніше

Вступ Філософія – джерело й опорна точка неспокою людської духовності як основи для продукування сенсожиттєвих питань, а головне – “шукає метафізичну оселю дому Буття людства” [1, с. 17]. Філософія... докладніше

Вступ Один з найвидатніших мислителів європейського Середньовіччя XIII ст. Роджер Бекон (1214-1292) категорично заперечував теорію «двоїстої істини» і взагалі виступав проти розподілу філософії та теології. Він захищає ідею єдності... докладніше

Вступ Внаслідок багатовікових взаємозв’язків лінгвістичної й філософської думки сформувався один із напрямів досліджень ХХ ст. — філософія мови. Вона стала невід’ємною складовою майже всіх філософських і лінгвістичних концепцій сьогодення.... докладніше

Вступ Філософія права — особлива теоретична і навчальна дисципліна, завданням якої є філософське осмислення права. Таке осмислення передбачає погляд на право не лише як на систему норм, забезпечену владним... докладніше

1. Філософські проблеми правотворчості і правозастосування у сучасних умовах Питання “що є право (який його сенс)?” є основним тому, що від відповіді на нього залежить вирішення всіх найважливіших правових... докладніше

1. В чому схожість та відмінність розуміннія філософії у Платона (Діалоги «Федон» та «Теєтет), Декарта («Начала философии») та Гегеля («Кто мыслит абстрактно?»)? «Лінією Платона у філософії» дотепер називають школи... докладніше

Вступ Рух реалізує себе в просторі й часі, він виступає як сутність часу й простору. Останнє як єдність протилежностей виражають два основних поняття, складові й діалектичне протиріччя: нескінченна безперервність... докладніше

Вступ Накопичення інформаційних чинників впливу на світ людини, в тому числі і на еволюцію соціальних проблем, дозволяють констатувати становлення постіндустріальної цивілізації як принципово нового рівня соціогенезу. Основні погляди на... докладніше

Вступ Актуальність теми. Усі світи і форми у цьому розумі існують завжди різними його рівнях (це видно навколишнього нас світу — усе, що ми що зазнали). Людина народжується над... докладніше

Актуальність теми дослідження. Ідея суспільного прогресу, яка розроблялась українськими філософами кінця ХІХ – початку ХХ століття, є важливою для подальшого осмислення розвитку української державності та для розуміння трансформаційних процесів... докладніше

Актуальність теми дослідження. Зміни на краще зумовлені спрямуванням суспільства на практично орієнтовані, теоретично сформульовані та осмислені цілі розвитку. Тому набувають актуальності дослідження ідеологій, що виконують це завдання. Ідеологія, яка... докладніше

Вступ Наше суспільне життя зазнає сьогодні радикальних змін. Іншими стають і наші теоретичні уявлення про нього. Суспільні науки помітно змінюють і свою структуру, і свій зміст, і свої функції.... докладніше

Вступ Широке звертання до проблем етики, всебічне осмислення її теоретичних засад та моральної практики, форма побудови занять — у вигляді диспутів — справили великий вплив на життєвий вибір першого... докладніше

Вступ Для розуміння сутності філософії, окрім знання її внутрішньої структури, певне значення має і розуміння структури самої філософської культури, філософської науки як складової частини суспільної свідомості. Довгий час в... докладніше

ВСТУП Актуальність теми. Головну роль у формуванні правил соціальної взаємодії, упорядкуванні суспільних процесів, визначенні векторів розвитку громади в часи інституціональних криз відіграють еліти. Головна ідея полягає в тому, що... докладніше

Вступ Футурологія — область теоретико-практичного знання, що спрямоване на аналіз перспектив людини й суспільства. Футурологія розробляє і застосовує різноманітні методи й принципи аналізу існуючих соціально-історичних (економічних, політичних, ідеологічних, технологічних,... докладніше

ВСТУП Актуальність дослідження: Дослідження культури «золотого віку» є актуальним не лише у ракурсі історії. Звернення до барокових традицій художнього мислення безпосередньо стосується сучасних проблем формування національної самосвідомості та культурної... докладніше

Вступ Гуманісти і подвижники, які відрізняються піднесеним чутливим почуттям душевного становища іншої людини, ніби відчувають іншого, полегшуючи душевні і тілесні страждання, їх сила — в вірі в своє призначення,... докладніше

Вступ Творчість О. М. Новицького справді можна віднести до «білих плям» в історії філософії. Адже досі вона не була предметом спеціальної наукової розвідки. Філософська спадщина мислителя не вивчена: за... докладніше

Вступ Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства в музичному мистецтві відбуваються складні процеси становлення та формування нових художньо-змістовних форм як в теоретично-дослідницьких, так і в практично-виконавчих сферах. Ірраціоналістична... докладніше

У даному підрозділі ми пропонуємо розглянути вихідну фігуру  діалогу – фігуру Чужого, – осмислення якої є відправним пунктом розвитку діалогічної філософії. Прагнення визначити онтологічний статус Іншого позначилося на підвищеній... докладніше

Вступ Актуальність теми. Світоглядна настанова сучасного суспільства, що характеризується ціннісним та концептуальним плюралізмом, має потребу у філософському обґрунтуванні сенсів існування людини. Цей процес нерозривно пов’язаний з визначенням статусу самої... докладніше

Вступ Декарт був основоположником раціоналізму, установки, за якою наші знання складаються в основному або винятково з апріорного знання, ідей, які у нас уже є. Він поставив розум на перше... докладніше

Вступ Діяльність можна визначити як специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. У діяльності людина створює предмети... докладніше

Вступ Філософія античного світу, що безпосередньо пов’язаний з Стародавньою Грецією та Стародавнім Римом почала формуватися ще в VІІ – VІ століттях до нашої ери у першому з цих державних... докладніше

Вступ Актуальність теми. Однією зі споконвічних і в той самий час завжди актуальних проблем філософії є проблема свободи. Нині, коли у “соціальній еволюції” суспільств домінують процеси глобалізації, проблема свободи... докладніше

Вступ Актуальність. Зміна суспільного ладу зруйнувала усталену систему цінностей, що породило втрату у людей довіри до ідеалів суспільства, можливостей їх реалізації; має місце життєва дезорієнтація, страх перед завтрашнім днем,... докладніше

Розділ 1.  Жан-Жак Руссо – французький філософ просвітник 1.1. Життєвий шлях Ж.-Ж.Руссо 1.2. Ідейна спадщина філософа Розділ 2. Жан-Жак Русссо – про причини соціальної нерівності 2.1.  Гуманістичні ідеї філософії... докладніше

Вступ Моральна й культурна цінність творів Бердяєва не зникає тому, що їхній автор стоїть на релігійних позиціях, і застряє в якихось протиріччях. Бердяєв належить до того типу російських мислителів,... докладніше

Вступ Наука є складною організованою системою, яка являє собою одну із сфер людської діяльності і виконує багатоманітні функції (евристичну, пізнавальну,пояснювальну, інструментальну, культурологічну, технологічну). Головна роль науки полягає в отриманні... докладніше

Вступ Актуальність теми. Всебічне філософське осмислення особливостей детермінізму було здійснено у філософській спадщині радянського періоду (І.С. Алєксєєв, Л.Г. Антипенко, Я.Ф. Аскін, Л.Б. Баженов, В.Г. Іванов, Б.М. Кєдров, О.С. Кравець,... докладніше

Зміст Вступ 1. Аналіз проблеми протистояння Сходу та Заходу (Глава 2. Протистояння Сходу й Заходу) Висновки Список використаної літератури Вступ Ім'я езотерика Рене Генона займає зовсім особливе місце не... докладніше

Вступ 1. П.Бергер і Т. Лукман: біографічна довідка 2. Аналіз філософської праці «Соціальне конструювання реальності» Висновки Список використаних джерел Вступ Одним із найважливіших завдань сучасної соціології є осмислення трансформаційних... докладніше

1. Європа Нового часу: загальна характеристика епохи та особливості розвитку філософії Новим часом називають епоху, яка розпочалася буржуазними революціями в Західній Європі (наприкінці XVI — на початку XVII ст.... докладніше

Вступ 1. Життєвий шлях та літературна діяльність Платона 2. Аналіз філософської праці Платона «Держава» Висновки Список використаних джерел Вступ Проблема державного ладу була, є і буде однією із самих... докладніше

Зміст Вступ Характеристика матеріалізму за Р.Геноном (Глава 7. Матеріальна цивілізація) Висновки Список використаної літератури Вступ Матеріалізм (від латинського materіalіs — речовинний), одне із двох головних філософських напрямків, що вирішує... докладніше

Вступ 1. Позитивізм: сутність та еволюція 1.1. Позитивізм 1.2. Махізм і емпіріокритицизм — «друга хвиля» позитивізму 1.3. Неопозитивізм і аналітична філософія 2. Методологія спростування теорій і еволюція знання у... докладніше

Вступ 1. Теорії суспільного договору в епоху Просвітництва 2. Головні засади формування концепції про народний суверенітет 3. Концепція «суспільного договору» Ж. Руссо Висновки Список використаних джерел Вступ Одним з... докладніше

Содержание Введение 1. Специфика философского знания 2. Основные особенности философского знания Выводы Список использованной литературы Введение Философия включает в себя учение об общих принципах бытия мироздания (онтология, или метафизика),... докладніше

Вступ У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Одні дослідники вважають, що суспільство є узагальнюючою назвою сукупності та взаємодії значної кількості індивідів, інші — самобутньою реальністю,... докладніше

Вступ 1. Сутність пізнання у філософській традиції 2. Проблеми «несвідомого», «підсвідомого» та «інтуїтивного» в чуттєвому пізнанні 3. Хиба та можливості її розуміння у філософії Т.Гоббса 4. Вчення про мову... докладніше

Філософія кінця XIX — початку XX ст. в основному відійшла від принципів класичної філософії, яка була значним кроком у становленні теоретичної думки порівняно з усім попереднім філософським розвитком. Історичне... докладніше

Вступ Вільгельм Дільтей (1833 — 1911) — німецький філософ і психолог. Розділяв психологію на дві принципово різні по своїй методології дисципліни: психологію аналітичну («номотетическую»), пояснювальну, метою якої є виділення... докладніше

1. Деніел Белл, «Прихід постіндустріального суспільства» (Вступ) Ідея постіндустріального суспільства, є суспільним передбаченням щодо змін в суспільному устрої західного суспільства. Зміни в цінностях і виникнення нових суспільних процесів є... докладніше

Введение Для выяснения каналов воздействия на техническое творчество необходимо всестороннее изучение детерминации изобретательского поиска, которая носит весьма разнообразный характер. В условиях научно-технической революции особое значение приобретает философско-методологический анализ связи... докладніше

Вступ 1. Життя і наукова діяльність Макса Вебера 2. Аналіз філософської праці М.Вебера «Соціологія розуму» Висновки Список використаних джерел Вступ Наше суспільне життя зазнає сьогодні радикальних змін. Іншими стають... докладніше

Вступ Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас в цілому. Індукція — це умовивід від часткового до... докладніше

Автор Ульріх Бек народився в 1944 р. Ульріх Бек — всесвітньо відомий німецький соціолог і політолог, професор Мюнхенського університету й Лондонської школи економіки, автор безлічі монографій, у тому числі... докладніше

Зміст Вступ Аналіз сакральної і профанічної науки (Глава 4. Наука сакральная и наука профаническая) за Геноном Висновки Список використаної літератури Вступ Праці Рене Генона відрізняються фундаментальною критикою сучасного миру... докладніше

Вступ Ідея людиноцентризму, яка вкоренилась у суспільній свідомості з епохою Ренесансу та Просвітництва, була лише культурною ширмою для тих економічних процесів, які після неї відбулися. У період Ренесансу і... докладніше

Вступ Актуальність вибраної теми зумовлена насамперед тією соціальною, культурною та політичною ситуацією, яка склалася не лише в нашій країні, але й в усьому світі наприкінці ХХ – на початку... докладніше

Вступление Первой книгой, принесшей норвежскому философу широкую известность, был сборник эссе «Философия скуки». Переведенный на несколько языков мира, сборник эссе, как кажется, пришелся по вкусу европейскому сообществу, да и... докладніше

Вступ Тарас Шевченко Тарас Шевченко (1814—1861) справив великий вплив на політичні погляди членів Кирило-Мефодіївського братства насамперед силою свого поетичного слова. У його творах немає цілісної політичної концепції, йдеться про... докладніше

Вступ Основним предметом філософствування у досократиків був космос. Він представлявся ним складеним із звичайних плотських стихій: землі, води, повітря, вогню і ефіру, взаємно перехідних один в одного в результаті... докладніше

Вступ В науці і філософії з часом формувалася думка, що властивості цілого не можуть бути зведені до властивостей частин, його складових. Але залишалося незрозумілим, в чому полягає основа цілісності.... докладніше

Вступ Актуальність теми дослідження. Співвідношення науки і моралі належить до тих філософських проблем, що відрізнялись і відрізняються неоднозначністю рішень, їхньою поліваріантністю. Техногенна цивілізація загострила їх теоретичну і практичну актуальність,... докладніше

Вступ Філософія Гегеля – вершина німецького класичного ідеалізму кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття. За основу усіх явищ природи і суспільства Гегель приймав духовне першоначало. Він називав його “світовим... докладніше

Вступ У філософському, соціологічному, історичному аналізі суспільних процесів найчастіше предметом вивчення стають соціальні групи, їхні інтереси і способи захисту цих інтересів. Суспільство являє собою взаємозалежну систему безлічі соціальних груп.... докладніше

Зміст Вступ 1. Особливості та аналіз твору Р.Генома «Традиційні форми і космічні цикли» 2. Характеристика вчень про космічні цикли Висновки Список використаної літератури Вступ Як відзначав Рене Геном, для... докладніше

Введение Религия существует много веков, по-видимому, также долго, как существует человечество. За это время оно выработало множество разновидностей религии. Своеобразные религии существовали в Древнем Мире у египтян и греков,... докладніше

Введение XVII век открывает новый период в развитии философии именуемой философией Нового времени. Исторической особенностью данного периода было упрочение и становление новых общественных отношений — буржуазных, это порождает изменения... докладніше

Вступ Давньогрецька філософія виникла в VI ст. до н. е. Особливий вплив на її формування справила полісна демократія. Вона підготувала появу вільної особи, інтелектуальної свободи і, зрештою, сформувала особу... докладніше

Щастя — головна мета й сенс життя людини. Особисте щастя, наявність радості для людини важливіше власного здоров’я й навіть самого життя. Якщо ми уважно придивимося до оточуючих людей, то... докладніше

Вступ 1. Німецька класична філософія 2. Натурфілософія Фрідріха Шеллінга 3. Філософія тотожності Ф. Шеллінга Висновки Список використаних джерел Вступ Фрідріх Вільгельм Шеллінг (1775-1854) отримав у Тюбінгені вищу духовну освіту,... докладніше

Ф.Ніцше у своїй праці «До генеалогії моралі» [2] зазначає, що обидві протипоставлені цінності — «добро й зло», «гарне й погане» —  билися  на  землі  тисячолітнім  смертним боєм;  і  хоча... докладніше

Вступ Математична логіка займає одне з найважливіших місць у сучасній математичній науці. Вона знайшла широке застосування в найрізноманітніших галузях наукових досліджень. Математична логіка з великим успіхом використовується в теорії... докладніше

Вступ Проблема взаємозв`язку логіки і філософії завжди викликала інтерес представників філософської думки протягом усього розвитку філософського знання. Можна виділити дві традиції щодо вирішення цієї проблеми. Відповідно до першої –... докладніше

Вступ 1. Життєвий і творчий шлях Е.Фромма 2. Аналіз праці Е. Фромма «Мистецтво любити» Висновки Список використаних джерел Вступ Довгий час ім'я Еріх Фромм було відоме лише у вузькому... докладніше

Знання про навколишній світ — переважно призначені для зовнішньої самореалізації людини (робота, особисте життя, оточення) і містять у собі: будова навколишнього світу в межах Землі, зв’язку, впливу на нього... докладніше

Вступ Соціальна нерівність, що є підставою стратифікації суспільства, сприймається як основна його властивість. Історія людства не знає суспільства без соціальної нерівності. Нерівність у доходах, владі, престижності занять, освіті виникла... докладніше

Вступ Філософія (від грец. phileo — люблю і sophia — мудрість) — це загальносвітоглядна теорія. Об’єктом її пізнання є взаємовідношення людини і світу, причому людина і світ розглядаються в... докладніше

Вступ Теорію пізнання неможливо відокремити від теорії розвитку життя, оскільки, не визначивши місце й роль знань у загальному розвитку людства, неможливо пояснити виникнення мислення і те, як воно полегшує... докладніше

Вступ Бекон розуміє логікові як спеціальний вид використання здатностей людської душі, відмінний від етики. І визначає логіку як мистецтво, а не як науку. Розглянуте ним мистецтво підрозділяється далі на... докладніше

Вступ Герцен про відношення натуралістів до філософії й про недоліки природознавства Герцен про значення філософії для природознавства й про основне питання філософії Герцен про діалектику в природі й різних... докладніше