Сьогодні посилюються тенденції до масового зростання, культивування, насадження прагматичних, індивідуалістичних, егоцентричних рис особистостей, що посилює дисгармонію людських стосунків. Зростанню відчуження людини, зниженню її соціальної активності, – вірніше сказати: перетворення її в активізм, – поставанню особистості в якості об‘єкта, а не суб‘єкта суспільних відносин сприяють й інші негативні тенденції сучасного суспільства, такі як обвальне і різке майнове розшарування, політична нестабільність, відсутність чіткої державної ідеології, зростання кількості конфліктів на національному ґрунті тощо.

Розгляд творчої діяльності як фактору подолання відчуження дозволяє ширше поглянути на проблему існування особистості як на вирішення однієї з основних задач у сучасному світі. Сучасна особистість є заручником системи відносин відчуження, що змушують її діяти відповідно до обставин, що склалися – розподілу праці, стану ринку, держави тощо. З іншого боку, творчість, як дійсно людська риса і здатність, постає як запорука соціального звільнення. А з ослабленням соціально-творчих начал людини сили відчуження набирають все більших обертів.

Ідея подолання відчуження особистості шляхом залучення її до творчості не нова. Почавшись із втрати себе, процес відчуження шириться і проникає в усі сфери життєдіяльності людини, і провину за різні аспекти відчуження І.Ільїн покладає на особистість, яка не зуміла мобілізуватися для саморозкриття і реалізації себе. Реальна спроба людини подолати відчуження, на думку І.Ільїна, є здатністю стати цілісною особистістю, пов’язаної з традиціями своєї культури, здатної органічно влитися в соціокультурний простір, тобто внутрішньо творчонасичена, сформована особистість. Ільїн вважає силою, здатною допомогти в подоланні відчуження, творчість.

Творчість розуміється не стільки як діяльність по перетворенню соціального світу, скільки як процес самоперетворення. Результатом творчості при такому розумінні не обов’язково має бути створення чогось нового, будь-які зміни навколишнього середовища, – основне навантаження випадає на сам процес, в ході якого розкриваються можливості особистості.