Вступ

В сучасних умовах господарювання управління грошовими потоками підприємств є важливою складовою фінансового планування. Методологічний апарат управління грошовими коштами підприємства повинен охоплювати весь спектр прийомів, важелів, методів та принципів в управлінні кредиторською та дебіторською заборгованістю, цінними паперами, матеріальними потоками, фінансовими ресурсами. Але на сучасних підприємствах прийоми управління не забезпечують необхідний рівень. Основною метою управління грошовими коштами підприємства є підтримання збалансованості руху грошових потоків, а це дасть можливість забезпечити належний рівень фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Тому останнім часом планування грошових потоків набуває все більшої актуальності.

1. Сутність і класифікація грошових потоків

Поняття „грошовий потік” – cash flow – з’явилося в іноземній літературі з фінансового аналізу та фінансового менеджменту наприкінці 50-х років минулого сторіччя. Спочатку воно використовувалося виключно у процесі визначення вартості фінансових активів та оцінки ефективності реальних інвестицій. Пізніше грошові потоки набули ширшого значення та використання у фінансовій практиці.

Для забезпечення ефективності управління грошовими потоками необхідно їх структурувати. Структурування грошових потоків [6, с. 59] – це формування упорядкованої сукупності грошових потоків відповідно до встановленого критерію (або групи критеріїв) та визначення їх базових функціонально-організаційних особливостей.

Структурування дає можливість забезпечити нівелювання впливу особливостей окремих грошових потоків на процес управління за рахунок формування об’єкта управління на основі цільової вибірки грошових потоків, а також спрощення та зменшення обсягів інформаційної бази прийняття управлінських фінансових рішень за рахунок використання результуючих показників (як загальних, так і часткових). Тому для якісного управління грошовими потоками в економіці та прийняття управлінських рішень необхідно виокремити основні класифікаційні ознаки грошових потоків.

У процесі класифікації грошових потоків необхідно враховувати їх загальну мету, під якою розуміють забезпечення необхідною інформацією про стан руху грошових коштів в економіці, інакше кажучи, користувачів. Користувачами такої інформації є юридичні, фізичні особи та органи державної влади, які потребують інформації для прийняття рішень стосовно управління грошовими потоками.

Таким чином, для того, щоб визначитися з класифікацією грошових потоків необхідно визначитися з метою, заради якої будемо класифікувати грошові потоки за об’єктами.

У цілому, результати проведеного дослідження міжнародних і вітчизняних джерел, що розглядають питання класифікації грошових потоків, дозволяє констатувати:

1)       відсутність єдиного комплексного підходу при розробці різних типів класифікації грошових потоків;

2)       дублюються класифікаційні ознаки у різних вчених;

3)       забагато класифікаційних ознак, які повторюють вже існуючі.

З метою вирішення окресленого кола питань щодо формування теоретичних засад класифікації грошових потоків доцільно систематизувати та доповнити їх новими. Пропонуємо класифікацію грошових потоків, яку слід розглядати за класифікаційними ознаками, які наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Класифікація грошових потоків у національній економіці

Класифікаційна ознака	Види грошових потоків
1) За напрямами руху	—   Вхідні —   Вихідні
2) За видом валюти	—   У національній валюті —   В іноземній валюті —   В колективній валюті
3) За характером	—   Внутрішній —   Зовнішній
4) За розподілом у часі	—   Поточні (теперішні) —   Очікувані (майбутні) —   Минулі
5) За формами використаних грошових коштів	—   Готівковий —   Безготівковий
6) За видом діяльності	—   Від операційної діяльності —   Від фінансової діяльності —   Від інвестиційної діяльності
7) За суб’єктами	—   Юридичних осіб —   Фізичних осіб —   Держави —   Міждержавні —   Міжінституційні
8) За видами економічної діяльності	— За класифікацією квед
9) За масштабами	—   Держави —   Областей —   Регіонів
10) За сегментами	—   Сегмент державних фінансів —   Сегмент приватних фінансів —   Сегмент міжнародних фінансів
11) За рівнями управління	—   Макрорівень —   Мезорівень —   Мікрорівень
12) За каналами руху	—   Кредитний; —   Валютний; —   Фінансування; —   Розрахунковий; —   Інвестиційний; —   Цінних паперів та дорогоцінних металів

Для комплексного вирішення питань класифікації грошових потоків пропонуємо додаткові класифікаційні ознаки, за якими необхідно групувати грошові потоки в економіці:

1)       за суб’єктами;

2)       за видами економічної діяльності;

3)       за сегментами;

4)       за рівнями управління;

5)       за масштабами;

6)       за каналами руху грошових потоків.

Наведемо характеристику запропонованих класифікаційних ознак та кожного з визначених видів грошових потоків в економіці.

Використання класифікаційної ознаки «за суб’єктами» передбачає групування грошових потоків залежно від суб’єкта управління грошовими потоками. Грошові потоки можуть формуватись у різних суб’єктів господарювання.

Відповідно, за класифікаційною ознакою «за суб’єктами» доцільно розглядати такі види грошових потоків:

—         грошові потоки юридичних осіб — характеризують грошові потоки, які формуються у юридичної особи і акумулюють у собі всі види грошових потоків, що супроводжують і обслуговують процес її господарської діяльності;

—         грошові потоки фізичних осіб — характеризують грошові потоки, які формуються у фізичної особи і акумулюють у собі всі види грошових потоків, що супроводжують і обслуговують процес її господарської діяльності;

—         грошові потоки держави — характеризують грошові потоки, які формуються у держави і акумулюють у собі всі види грошових потоків, що супроводжують і обслуговують процес господарської діяльності державних підприємств;

—         міждержавні грошові потоки — характеризують грошові потоки, які формуються у процесі взаємозв’язку між державами і акумулюють у собі всі види грошових потоків, що супроводжують і обслуговують процес взаємовідносин між державами;

—         міжінституційні грошові потоки — характеризують грошові потоки, які формуються у процесі взаємозв’язку між інституціями і акумулюють у собі всі види грошових потоків, що супроводжують і обслуговують процес взаємодії інституцій.

За видами економічної діяльності доцільно виокремлювати такі види грошових потоків за класифікацією КВЕД: сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство; переробна промисловість, добувна промисловість, розробка кар’єрів та інша промисловість; постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря; водопостачання; каналізація, поводження з відходами; будівництво; оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; транспорт, складське господарство, поштова і кур’єрська діяльність, тимчасове розміщення та організація харчування; інформація та телекомунікації; операції з нерухомим майном; професійна, наукова та технічна діяльність; діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування; освіта; охорона здоров’я та надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт, розваги й відпочинок; надання інших видів послуг; діяльність домашніх господарств; діяльність екстериторіальних організацій і органів.

Перш ніж класифікувати грошові потоки за класифікаційною ознакою «за сегментами» необхідно уточнити поняття «сегмент у національній економіці». З точки зору використання поняття «сегмент» в управлінні грошовими потоками у національній економіці розуміємо поле, у якому рухаються грошові кошти. Тобто це частина, сукупність грошових потоків, які рухаються за відповідними напрямами в цих сегментах.

За сегментами доцільно виокремити грошові потоки: сегмента державних фінансів — сукупність грошових потоків, які формуються на державному рівні; сегмента приватних фінансів — сукупність грошових потоків, які формуються на приватному рівні, тобто рівні юридичних та фізичних осіб; сегмента міжнародних фінансів — сукупність грошових потоків, які формуються на міжнародному рівні.

За рівнями управління доцільно виокремлювати такі види грошових потоків: макрорівень — сукупність грошових потоків, які формуються на рівні держави; мезорівень — сукупність грошових потоків, які формуються на рівні регіонів; мікрорівень — сукупність грошових потоків, які формуються на рівні підприємства.

За масштабами діяльності слід виокремити грошові потоки: держави — сукупність грошових потоків, які відображають рух грошових коштів по країні в цілому; областей — сукупність грошових потоків, які відображають рух грошових коштів за окремими областями; регіонів — сукупність грошових потоків, які відображають рух грошових коштів за окремими регіонами.

За каналами руху грошових потоків пропонуємо виокремити такі грошові потоки:

—         кредитний канал грошових потоків — це розповсюдження грошових коштів за допомогою кредитування. Цей канал можливий між банківськими установами і юридичними та фізичними особами, між НБУ та комерційними банками, між міжнародними організаціями і державою тощо;

—         валютний канал грошових потоків — це розповсюдження грошових коштів за допомогою виконання операцій у валюті;

—         канал фінансування грошових потоків — це розповсюдження грошових коштів за допомогою безоплатного фінансування. Цей канал можливий між державним бюджетом і місцевими бюджетами (дотації вирівнювання), між державним бюджетом і юридичними та фізичними особами — цей грошовий канал є пересуванням коштів щодо виділення субсидій, субвенцій, дотацій з державного бюджету юридичним та фізичним особам. Між місцевими бюджетами цей грошовий канал є пересуванням коштів з місцевих бюджетів місцевим бюджетам, наприклад, фінансування спільної території;

—         розрахунковий канал грошових потоків — це розповсюдження грошових коштів за допомогою виконання розрахункових операцій;

—         інвестиційний канал грошових потоків — це розповсюдження грошових коштів за допомогою інвестування коштів;

—         цінних паперів та дорогоцінних металів — це розповсюдження грошових коштів за допомогою купівлі цінних паперів та дорогоцінних металів.

Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою збалансування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Характерні риси практики управління грошовими потоками відображають принципи управління, тобто основні правила діяльності, якими керуються органи управління, враховуючи соціально-економічні умови, що склалися.

2. Вхідні грошові потоки, їх класифікації і задачі управління

Вхідні грошові потоки — надходження грошових потоків на підприємстві. Ці грошові потоки забезпечують підприємство коштами для поточної д-ті. Склад і структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності підприємства.

З точки зору економічної сутності і впливу на фін діяльність підприємства є такі вхідні гроші потоки: 1) надходження виручки від реалізації – основний грошовий потік, характеризується регулярністю надходжень (це: надходження виручки від основної діяльності, реалізації робіт, послуг і надходження виручки від іншої діяльності реалізація нематеріальних активів тощо, надходження позичкових коштів (банківські кредити, отримання фін допомоги, яка повинна бути повернена); 2) надходження коштів від фін інвестицій (отримання доходу від реалізації корпоративних прав, прибуток отриманий від вкладання коштів інших підприємств, доход від вкладень в цінні папери, доход у вигляді %, які нараховуються на депозитних рахунках банка, надходження від інших ЦП); 3) цільові надходження коштів від інших суб’єктів підприємницької діяльності (кошти для фінансування спільних проектів або спільної діяльності, кап вкладення в наукові дослідження та підготовку кадрів); 4) отримання фін допомоги (від інших суб’єктів підприємницької діяльності або з державних централізованих фондів); 5) інші надходження грошових коштів (орендна плата, отримані штрафи, пені, суми страхового відшкодування, які отримало підприємство).

Зміст вхідних грошових потоків:

1) визначення переліку вхідних грошових потоків на підприємстві; 2) визначення обсягів і періодичності формування кожного грошового потоку на підприємстві; 3) аналіз факторів, які впливають на окремі грошові потоки, як на абсолютну суму, так і в часі; 4) визначення впливу грошових потоків на фін стан підприємства та кінцевий результат фінансово-господарської діяльності; 5) контроль за формуванням грошових потоків, прийняття рішень по оперативному управління ними.

Задачі управління вхідними грошовими потоками:

1) кількості, розширення грошових потоків, знаходження оптимальної їх структури; 2) абсолютної суми вхідних грошових потоків; 3) прискорення в часі надходження грошових потоків на підприємство, особливо від інших підприємств; 4) витрат підприємств, які пов’язані з отриманням грошових потоків; 5) забезпечення фін стабільності, ефективності його роботи.

3. Вихідні грошові потоки, їх склад і особливості у управлінні

Грошовий потік класифікують як від’ємний, чи вихідний, коли рух коштів від такого потоку зумовлює зменшення абсолютної величини грошових коштів, що перебувають у розпорядженні суб’єкта господарювання на певний момент часу. Такими потоками є: оплата рахунків постачальників; виплата зарплати; сплата податків та інших обов’язкових платежів; погашення банківських кредитів; погашення виданих та акцептованих векселів; викуп корпоративних облігацій; виплата процентів за позиками; придбання основних засобів і нематеріальних активів; фінансування фінансових інвестицій; сплата орендної плати; виплата грошових дивідендів; викуп корпоративних прав та інші.

Вихідні грошові потоки можуть виникати у зв’язку з придбанням основного капіталу, здійсненням довгострокових фінансових вкладень, формуванням оборотних засобів, оплатою праці, виплатами відсотків і амортизацією кредиту, податковими платежами та сплатою дивідендів.

Основне правило, яке визначає розмір і конкретне спрямування вихідних грошових потоків, полягає у найбільш повному і якісному задоволенні потреб споживачів.

При плануванні вихідних грошових потоків розраховуються також очікувані платежі за кредит. Розмір цих платежів визначається, виходячи з розміру кредиту, терміну його використання, рівня відсоткової ставки та комісійних платежів за користування коштами, порядку амортизації вартості позики.

Важливим вихідним грошовим потоком підприємства є також податки, очікувана сума яких визначається при плануванні на підприємстві.

Вихідні грошові потоки підприємства класифікуються наступним чином:

1) оплата товарів, робіт, послуг, які становлять собівартість продукції;

2) оплата товарів, робіт, послуг, які не належать до валових витрат;

3) здійснення реальних та фінансових інвестицій;

4) сплата податків та інших платежів до бюджету;

5) повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку.

На обсяг останніх двох напрямків витрачання грошових коштів можливості впливу підприємства обмежені. Розмір податкових та інших платежів до бюджету залежить від установленого державою порядку визначення об’єктів оподаткування, ставок та термінів сплати. Обсяг платежів з повернення позик і процентів визначається умовами кредитних договорів та умовами випуску облігацій і значною мірою залежить від готовності кредиторів до участі в санації підприємства-боржника .

Можливості впливу підприємств на обсяги вихідних грошових потоків за першими трьома напрямками є набагато більшими. Зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, — головний внутрішній санаційний резерв суб’єктів господарювання, що перебувають у фінансовій кризі.

Висновок

Проведений аналіз літературних джерел показав, що на сьогоднішній момент відсутній єдиний комплексний підхід щодо розробки різних типів класифікації грошових потоків, науковці виокремлюють доволі багато класифікаційних ознак, які повторюють вже існуючі.

Тому для комплексного вирішення питань класифікації грошових потоків за результатами проведеного попереднього дослідження виокремлено та систематизовано грошові потоки за відповідними групами, доповнено 6 новими класифікаційними ознаками, за якими необхідно групувати грошові потоки: 1) за суб’єктами; 2) за видами економічної діяльності; 3) за сегментами; 4) за рівнями управління; 5) залежно від масштабів діяльності; 6) згідно з каналами руху грошових потоків.

Отже, використання визначених теоретичних засад класифікації грошових потоків в економіці сприяє формуванню загальної уяви про сутність грошових потоків та забезпечує запровадження комплексного підходу до управління грошовими потоками у національній економіці.

Список використаних джерел

1. Азаренкова Г.М. Фінансові потоки в системі економічних відносин: монографія / Г.М. Азаренкова. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006.- 328 с.
2. Єрмошкіна О.В. Система управління фінансовими потоками промислового підприємства: автореф. дис. … д-ра екон. наук: 08.00.08 / О.В. Єрмошкіна. — Донецьк, 2009. — 31 с.
3. Майборода О.В. Управління фінансовими потоками підприємства: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.04.01 / О.В. Майборода. — Суми, 2006. — 22 с.
4. Поддєрьогін А.М. Ефективність управління грошовими потоками підприємства / А.М. Поддєрьогін, Я.І. Невмержицький // Фінанси України. — 2007. — № 10. — С. 119-127.
5. Притула Т.М. Теоретичні підходи до визначення поняття фінансових потоків / Т.М. Притула // Економічний простір. — 2008. — № 19. — С. 141-148.
6. Фінансовий менеджмент: підручник / кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. — К.: КНЕУ, 2005. — 536 с.
7. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: навч. пос. / Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2005. — 485 с.