Вступ

За допомогою методів тесту встановлюють психологічні якості людини, наявність чи відсутність певних здібностей (дидактичних, комунікативних, організаційних), навичок, умінь. Головним інструментом під час використання цього методу є тест.

Тест (англ. test — проба, екзамен, випробування) — спеціально розроблені завдання і проблемні ситуації, використання яких у результаті кількісної та якісної оцінки може стати показником розвитку певних психологічних якостей, властивостей особистості.

Сучасна психодіагностика використовує такі основні види тестів:

— тести інтелекту (задачі на логічні відношення, узагальнення, кмітливість);

— тести досягнень (йдеться про виявлення ступеня конкретних знань);

— особистісні тести (з метою вивчення характеристик особистості, її психологічних якостей);

— проективні тести (використовують у процесі дослідження властивостей і характеристик, в існуванні яких людина цілком не впевнена, не усвідомлює або не хоче визнавати у себе, наприклад, негативні риси, мотиви);

— тести креативності (за їх допомогою досліджують розвиток творчих здібностей).

За формою тестові методи поділяють на вербальні, невербальні та змішані, Ефективність їх залежить від правильності використання тестів, дотримання умов психологічного тестування: правильно застосований тест дає змогу зібрати за короткий термін багато цінного матеріалу для якісного психологічного аналізу, що підвищує продуктивність дослідницької роботи.

1. Поняття та сутність тестових досліджень

Широко застосовують в сучасній психології метод тестів (англ. test – проба, випробування). Тест – це особливий вид експериментального дослідження, що являє собою спеціальне завдання або систему завдань. Піддослідний виконує завдання, час виконання якого зазвичай враховують. Тести застосовують не лише для отримання яких-небудь нових психологічних даних і закономірностей, але частіше для оцінки рівня розвитку якої-небудь психологічної якості у даної людини в порівнянні з середнім рівнем (встановленою нормою або стандартом). Тести застосовують при дослідженні здібностей, рівня розумового розвитку, навичок, рівня засвоєння знань, а також при вивченні індивідуальних особливостей протікання психічних процесів.

Під тестом (англ. test— проба, випробування, перевірка) розуміється ансамбль стандартизованих, стимулюючих певну форму активності, часто обмежених за часом виконання завдань, результати яких піддаються кількісній і якісній оцінці і дозволяють встановити індивідуально-психологічні особливості особи.

Засновником наукового вивчення індивідуальних відмінностей вважається відомий англійський вчений Ф. Гамільтон. Під час проведення у Лондоні міжнародної виставки медичного обладнання (1884), була створена лабораторія з перевірки фізіологічних та психологічних можливостей і особливостей людини. Цим і скористався вчений: за повною науковою програмою вперше було досліджено близько 10 тис. чол.

Пропагандист ідей та методів Ф. Гамільтона американський психолог Дж. Кеттел запровадив близько 50 «тестів» перевірки різних психо-фізіологічних якостей людини, і ввів у психологічну науку термін «розумовий тест» (mental test) у 1889 р.

Початок розвитку сучасної тестологїї (психометрії) у психологічній та соціальній роботі пов’язують з іменем французького лікаря А. Біне, котрий розробив у співавторстві з Т. Симоном вимірювальну шкалу розумового розвитку, відому під назвою «тест Біне-Симона» (1905).

Вперше масові тестування застосовувалися в США в період першої світової війни (під час «масової мобілізації», в процесі якої було «протестовано» близько 1,7 млн солдат і 40 тис. офіцерів). 1 вже початок XX ст. характеризувався застосуванням тестів у практиці прикладних досліджень. Тести швидко почали застосовуватися в усіх країнах світу. Одним з чинників інтенсивного розвитку тестів на початку XX ст. було виникнення великої кількості науково-прикладних проблем (соціально-економічні та соціально-психологічні проблеми праці та позаробочого часу працівників).

Близьке сучасному вміст термін «тест» як термін психологічний отримує в кінці XIX ст. У психодіагностиці відомі всілякі класифікації тестів. Вони можуть підрозділятися по особливостях використовуваних тестових завдань на тести вербальні і тести практичні, за формою процедури обстеження — на тести групові і індивідуальні, по направленості — на тести здібностей, тести особи і тести окремих психічних функцій, а залежно від наявності або відсутності тимчасових обмежень — на тести швидкості і тести результативності. Так само тести можуть розрізнятися по принципах їх конструювання. За останні десятиліття багато відомих тестів було пристосовано до середовища комп’ютера (пред’явлення, обробка даних і ін.), їх можна позначити як тести комп’ютеризовані. Активно розробляються тести комп’ютерні, спочатку конструйовані з врахуванням можливостей сучасної обчислювальної техніки.

Тестове дослідження відрізняється порівняною простотою процедури, воно короткотермінове, проводиться без складних технічних пристроїв, потребує найбільш простого обладнання (часто це просто бланк з текстами задач). Результат розв’язання тесту припускає кількісний вираз і тим самим відкриває можливість математичної обробки.

Психологічний аналіз процесу і продуктів творчої діяльності. Про психічне життя, особливості людини можна судити також опосередковано – по продуктах її діяльності, тобто по таких матеріалах, як малюнки, письмові твори (вірші, проза), технічні вироби, тематичні альбоми, колекції і т.д.

Коли вивчають творчу діяльність людини, дуже важливо аналізувати не лише продукт, але й прослідкувати сам процес створення цього продукту, з’ясувати як були отримані певні результати. Окрім змістовної сторони цих продуктів діяльності (тематика, сюжет, зміст), деяке значення для пізнання особи має й їхнє оформлення, зокрема стиль письмового мовлення, манера малювання і т. ін. Все це дозволяє розкрити не лише особливості творчої діяльності, інтересів і здібностей піддослідного, але й отримати додаткові дані про його ставлення до тих чи інших явищ оточуючого середовища.

Певне значення мають і методи психологічного дослідження, пов’язані зі збиранням та аналізом словесних висловлювань піддослідного, метод бесіди з людиною (так само як і з добре знайомими з ним людьми), анкетний метод. При правильному їх проведенні вони дозволяють виявити індивідуально-психологічні особливості особистості: схильності, інтереси, смаки, відношення до людей, до себе тощо[3, c. 34-36].

2. Класифікація тестів

Тести широко застосовуються в різних галузях психології, їхня популярність зумовлена можливістю одержання точної та якісної характеристики психологічного явища, а також можливістю співставити результати дослідження, що в першу чергу необхідно для розв’язання практичних задач. Від інших методів тести відрізняються тим, що мають чітку процедуру збору та обробки даних, а також психологічною інтерпретацією одержаних результатів.

Тест — це теоретично і емпірично обґрунтована система висловлювань (завдань), яка дає змогу одержати вимірювання відповідних психологічних властивостей. Під тестуванням прийнято розуміти короткочасне дослідження, за допомогою якого вимірюється рівень розвитку або міру вираження деяких психічних властивостей особистості, груп або спільнот.

Існує кілька класифікацій тестів:

1) за формою — усні і письмові, індивідуальні та групові, апаратурні і бланкові, предметні, комп’ютерні, вербальні та невербальні;

2) за змістом (предметом) дослідження — спрямовані на вивчення властивостей інтелекту, здібностей, окремих характеристик особистості тощо;

3) за метою тестування — призначені для самопізнання, діагностування спеціалістом або професійного відбору.

У такій класифікації поєднуються досить різнорідні методики. Прийнятнішою є класифікація Л.Ф.Бурлачука і С.М.Морозова, які виокремлюють шість засад диференціації тестових методик:

1. Залежно від задач — вербальні та практичні.
2. За формою процедури дослідження — індивідуальні та групові.
3. За спрямованістю — тести, що діагностують різні сторони, якості, властивості особистості або групові.
4. За наявністю або відсутністю часових обмежень на виконання тестових завдань—тести, що враховують швидкість виконання завдань, і тести результативності.
5. За рівнем стандартизації — високостандартизовані і слабостандартизовані.
6. Апаратурні і бланкові тести.

Прийнято виокремлювати кілька варіантів тестів: тест-опитувальник, тест — завдання і проективні тести.

Тест-опитувальник як метод ґрунтується на аналізі відповідей досліджуваних на запитання, що дозволяють одержати достовірну і надійну інформацію про наявність або вираження певної психологічної характеристики. Судження про розвиток даної характеристики здійснюється на підставі кількості відповідей, які збіглися за своїм змістом з уявленням про неї. Тест — завдання передбачає одержання інформації про психологічні характеристики людини на підставі аналізу успішності виконання певних завдань. У тестах цього типу досліджуваному пропонується виконати певний перелік завдань. Кількість виконаних завдань є підставою для судження про наявність або відсутність, а також міру розвитку у досліджуваного певної психологічної якості. Більшість тестів для визначення рівня розумового розвитку належить саме до цієї категорії.

У1905 році французький психолог А.Біне створив один з перших психологічних тестів — тест для оцінки рівня інтелекту на замовлення французького уряду, який доручив А.Біне скласти шкалу інтелектуальних здібностей для школярів з метою їх розподілу по ступенях навчання. Пізніше різними вченими створюються різні серії тестів. Спрямованість тестів на оперативне розв’язання практичних завдань зумовила швидке та широке поширення психологічних тестів.

Розвиток цього напряму у вітчизняній психології того часу пов’язаний з іменами О.Ф.Лазурського, Г.І.Россолімо, В.М.Бехтерева, П.ФЛесгафта.

У даний час тести — це один з найпоширеніших методів психологічного дослідження. При цьому слід відзначити, що тести займають проміжне положення між суб’єктивними та об’єктивними методами. Це зумовлено значною різноманітністю тестових методик. Існують тести, що ґрунтуються на самозвіті досліджуваних, зокрема тести-опитувальники. При виконанні цих тестів досліджуваний може свідомо або несвідомо вплинути на результати тестування, особливо тоді, коли знає, як будуть інтерпретуватися результати.

Але існують і об’єктивні тести. До їх числа належать проективні тести. Ця категорія тестів не використовує самозвіту досліджуваних, а передбачає вільну інтерпретацію дослідником завдань, котрі виконує досліджуваний. Наприклад, за кольорами, яким досліджуваний віддає перевагу, психолог визначає його емоційний стан. В інших випадках досліджуваному показують картинки із зображенням певних ситуацій, після чого пропонують описати відображені на ній події. На підставі цього робиться висновок про особливості його психіки. Однак проективні тести ставлять підвищені вимоги до рівня професійної підготовки та досвіду практичної роботи психолога, а також вимагають наявності достатнього інтелектуального рівня в досліджуваного.

Тест — це об’єктивне і стандартизоване вимірювання вибору поведінки, яке спрямоване на визначення можливості передбачити саме поведінку, призначене для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних особливостей через вербальні або невербальні зразки відповідей або інші види поведінки.

Це і метод вимірювання, і оцінка різних психологічних якостей та станів індивіда. Поява тестових процедур зумовлювалася потребою зіставлення (порівняння, диференціації, ранжирування) індивідів за рівнем розвитку або ступенем вираження різних соціальних та психологічних якостей (інтелект, здібності, темперамент, особистісні якості).

Кожен тест, що відповідає головним критеріям надійності та валідності (відповідності), містить такі компоненти (інакше кажучи — структура тесту):

1. Інструкція до тесту — де викладено мету тесту і порядок, особливості заповнення анкети (рекомендація в кожному твердженні обрати відповідь, обводячи її кружком).
2. Висловлення тесту — набір питань та відповідей.
3. Ключ шкалювання — співвіднесення пунктів завдань зі шкалами вимірювання якостей, що вказує на те, який саме пункт завдань до якої характеристики належить.
4. Ключ кодування, який дозволяє підрахувати, скільки балів у шкалу додає той чи інший варіант відповіді.
5. Ключ тесту, або інтерпретація отриманих даних.

При формулюванні висловлень тесту корисно дотримуватися таких правил:

• висловлення повинні бути у міру можливості короткими, зрозумілими для всіх без винятку респондентів;
• вони не повинні містити натяку на правильну або схвальну відповідь;
• тестові речення не повинні містити тільки позитивних або тільки негативних суджень;
• у кожному висловлюванні тесту має стверджуватися щось одне.

Основні вимоги до тестів:

—         надійність -тест повинен бути внутрішньо узгодженим, давати тіж самі результати при повторному тестуванні;

—         валідність — тест повинен вимірювати те, для чого він призначений;

—         дискримінантність — здатність окремих завдань тесту і тесту в цілому диференціювати респондентів відносно максимального та мінімального результатів тесту;

—         наявність нормативних даних. Безпосередній первісний показник ні про що не говорить, поки не буде оцінюватись у відповідній системі норм. Традиційно нормою в тестології були середньостатистичні дані, що отримані в результаті попереднього тестування на визначеній групі осіб. Останнім часом все більше розповсюдження мають критеріально-орієнтовані тести, що дозволяють оцінювати респондента не у порівнянні із середньостатистичними даними популяції, а у відношенні до заздалегідь заданої норми. Критерієм оцінки в таких тестах виступає ступінь наближення результату тестування особи до так званої «ідеальної норми».

Слід визначити основні принципи, на котрі необхідно зважати, конструюючи тести для застосування їх у масових опитуваннях під час емпіричного соціологічного дослідження:

—         універсальність (методика має вимірювати найсуттєвіші індикатори (ознаки) досліджуваного явища, що дає можливість застосувати практично в кожному соціологічному дослідженні, яке передбачає аналіз даного явища);

—         інтегральність (обґрунтоване зведення різних вимірювань різноманітних характеристик досліджуваного явища до одного інтегрального показника);

—         об’єктивність — чіткість мети вимірювання, котра дозволяє значною мірою уникати спрямовану фальсифікацію суб’єктом результатів тестування;

—         компактність (обсяг методики повинен бути компактним з можливістю використання в масових опитуваннях, не переобтяжуючи головного інструментарію дослідження);

—         якісність (методика повинна «паспортизуватися» статистичними показниками надійності та валідності).

—         стандартизованість — встановлення норм рівня вимірюваного параметра, що дозволяє співвідносити одержані в конкретних дослідженнях дані з певними параметрами;

—         чутливість — шкала повинна відповідати досить високій точності вимірювання, що уможливлює реєстрацію різних змін у реальному стані людей.

Тесту, як і будь-якому іншому інструменту пізнання, властиві особливості, які в конкретних обставинах дослідження можуть розглядатися як його достоїнства або недоліки. Ефективне використання тестів залежить від обліку багатьох чинників, з яких до найважливіших відносяться: теоретична концепція, на якій базується той або інший тест; сфера застосування; весь комплекс відомостей, обумовлених стандартними вимогами до психологічних тестів, їх психометричних характеристик. Поширені уявлення про «простоту» і доступність тестів не відповідають дійсності. Будучи засобом дослідження складних психічних явищ, тест не може тлумачитися спрощено як пропозиція завдання (завдань) і реєстрація його рішення. Наукове використання тестів можливе лише за умови опори на загальнопсихологічні знання, компетентність в області теорії і практики відповідних психодіагностичних досліджень. Не менше істотний дотримання етичним нормам психодіагностики.

Тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп’ютерної техніки, потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні, що дає змогу спростити саму процедуру контролю від його підготовки та здійснення до перевірки й аналізу, а також вивільнити час для інших видів роботи. Також вони дозволяють динамічно визначити рівень засвоєння учнями теоретичного матеріалу й уміння його застосовувати на практиці та відповідно корегувати цей рівень. Як порівняно нова й сучасна освітня технологія тести активізують пізнавальну діяльність школярів, сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір, усувати неточності й неповноту у формулюванні певних тверджень. А найголовніше — саме за їхньою допомогою процес перевірки навчальних досягнень учнів (рівень їхніх знань з предмета, сформованість у них відповідних умінь і навичок) значно об’єктивується й убезпечується від суб’єктивної думки вчителя або іншого перевіряльника, забезпечують для кожного з учасників освітнього процесу реально рівні умови під час контролю результатів навчання. Ці переваги, тестів над іншими формами контролю є найсуттєвішими, оскільки й учні, і їхні батьки, і керівники навчальних закладів між усіма іншими вимогами до оцінювання на перше місце ставлять саме його об’єктивність.

Психологічний тест може бути охарактеризований як ефективний, якщо він відповідає будові на шкалі інтервалів.

Отже, вибір конкретного методу в психології завжди зумовлений загальною та спеціальною методологією і залежить від предмета, мети дослідження і технічних можливостей самого методу. 

Висновки

Серед методів психології особливе місце посідає метод тестів (тестування). На відміну від інших методів, тестування спрямоване не на дослідження психічних явищ для отримання тих чи інших нових даних, а на вимірювання вже відомих психологічних особливостей випробуваних за допомогою стандартизованих завдань (тестів). Найбільш відомими в психології є три види тестів: тести досягнень; тести здібностей; проективні тести. Тести досягнень являють собою методики психологічної діагностики, які мають на меті вияв ступеня оволодіння певними уміннями, навичками і знаннями. Тести здібностей дозволяють визначити рівень розумового потенціалу, творчих здібностей, а також рівень готовності до розв’язання певних типів навчальних та професійних завдань.

Проективні тести — це методики цілісного вивчення особистості. Назва їх пов’язана з використанням у них процесу проеціювання, коли випробуваний свідомо чи підсвідомо переносить свої установки, емоційні стани чи особистісні якості на запропоновані до розв’язання завдання чи ситуації. Крім названих існують і так звані групові тести для вимірювання групових психічних процесів — психологічного клімату групи, рівня її згуртованості, взаємовідносин між членами групи тощо. 

Список використаної літератури

1. Абрамов В. Медична психологія: Навч. посібник для самопідготовки студентів / Центральний ме-тодичний кабінет з вищої медичної освіти; Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького / Воло-димир Андрійович Абрамов (ред.). — Донецьк : Каштан, 2003. — 118с.
2. Бойправ М. Загальна психологія: практикум: [навч.-метод. посіб.] / Ніжинський держ. ун- т ім. Ми-коли Гоголя. Кафедра психології / Оксана Петрівна Щотка (ред.). — Ніжин : НДУ, 2007. — 288с.
3. Вітенко І. Основи психології: Підручник для студ. вищих медичних навч. закладів освіти III-V рівнів акредитац./ Іван Вітенко, Тарас Вітенко,. — Вінниця: Нова книга, 2001. — 251 с.
4. Гуцало Е. Психологія: Інструктивно-методичні матеріали для самостійної підготовки студентів до комплексного державного екзамену/ Емілія Гуцало,; М-во освіти і науки України, КДПУ ім. В. Винни-ченка. Кафедра психології. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. — 126 с.
5. Основи психології: Підручник для студ. вузів/ За заг. ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. — 3-є вид., стереотип.. — К.: Либідь, 1997. – 630 с.
6. Психологія: Підручник для студ. вуз./ За ред. Ю.Л.Трофімова. — 3-тє вид., стереотип.. — К.: Либідь, 2001. — 558 с.
7. Цимбалюк І. Психологія: Навчальний посібник/ Іван Цимбалюк,; М-во освіти і науки України . — Київ: ВД «Професіонал», 2004. — 214 с.