Принципи та форми оподаткування в Україні
Вступ
- Система оподаткування України
- Принципи системи оподаткування
- Класифікація податків і обов’язкових зборів
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність. На сьогодні податки в економіці України перетворились на одну з найсуттєвіших “статей витрат” із виробництва продукції. Податкова система відіграє провідну роль у формуванні державних доходів, відчутно впливає на доходи юридичних та фізичних осіб.
Економічна природа податку полягає у з’ясуванні його призначення об’єкта оподаткування й джерела сплати, а також визначенні впливу на суб’єктів оподаткування і на економіку в цілому. За економічним змістом податки — це форма фінансових відносин між державою й членами суспільства.
Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються встановленими законами України порядку, становить систему оподаткування.
Система оподаткування — це нормативно визначені платники податків, їхні обов’язки та права, об’єкти оподаткування, види податків; зборів і платежів, а також порядок їх стягнення.
Тема: «Принципи та форми оподаткування в Україні».
Мета: охарактеризувати принципи та форми оподаткування в Україні.
Завдання:
- показати систему оподаткування України;
- визначити принципи системи оподаткування;
- надати класифікацію податків і обов’язкових зборів.
Методи дослідження: пояснення, систематизація, класифікація.
Інформаційна база: при написанні роботи були використані фахові навчальні посібники та наукові статті з періодичних видань.
1. Система оподаткування України
Систему оподаткування становлять сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у визначеному законами України порядку [14, с. 22].
Встановлення і скасування податків і зборів, а також пільг їх платникам є прерогативою Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад народних депутатів у відповідності до законів України про оподаткування.
Систему оподаткування України складають:
— загальнодержавні податки і збори;
— місцеві податки і збори.
До загальнодержавних податків і зборів належать:
1) податок на додану вартість;
2) акцизний збір;
3) податок на прибуток підприємств;
4) податок на доходи фізичних осіб;
5) мито;
6) державне мито;
7) податок на нерухоме майно (нерухомість);
8) плата (податок) за землю;
9) рентні платежі;
10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
11) податок на промисел;
12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;
14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;
15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
16) збір на обов’язкове соціальне страхування;
17) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
18) збір до Державного інноваційного фонду;19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;
20) фіксований сільськогосподарський податок;
21) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
22) гербовий збір [14, с. 49].
Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
До місцевих податків належать:
1) податок з реклами;
2) комунальний податок.
До місцевих зборів належать:
1) готельний збір;
2) збір за припаркування автотранспорту;
3) ринковий збір;
4) збір за видачу ордера на квартиру;
5) курортний збір;
6) збір за участь у бігах на іподромі;
7) збір за виграш на бігах на іподромі;
8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
9) збір за право використання місцевої символіки;
10) збір за право проведення кіно та телезйомок;
11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;
13) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
14) збір з власників собак [14, с. 52].
Місцеві податки і збори, механізм справляння та порядок їх сплати визначається сільськими, селищними, міськими радами відповідно до вищенаведеного переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. Виключення становить збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами.
2. Принципи системи оподаткування
Представлена побудова системи оподаткування базується на таких принципах:
— стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності з допомогою введення пільг щодо оподаткування прибутку, спрямованого на розвиток виробництва;
— обов’язковості через впровадження норм щодо сплати податків і зборів та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
— рівнозначності і пропорційності у справлянні податків з юридичних осіб через вилучення певної частки від одержаного прибутку, сплата рівних податків при однакових розмірах прибутку, пропорційно більших податків — з більших прибутків;
— рівності як недопущення проявів податкової дискримінації, застосування однакового підходу до всіх суб’єктів господарювання;
— соціальної справедливості, т.б. забезпечення підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі доходи;
— стабільності шляхом забезпечення незмінності податків, зборів, їх ставок, пільг протягом бюджетного року;
— економічної обґрунтованості рівня податків і обов’язкових зборів з врахуванням показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей держави, необхідності досягнення збалансованості витрат і доходів бюджету;
— рівномірності сплати через встановлення таких строків сплати податків і зборів, які б забезпечили своєчасне надходження коштів до бюджету і фінансування запланованих потреб;
— компетенції, т.б. встановлення і скасування податків і зборів, податкових пільг їхнім платникам повинно здійснюватися відповідно до розмежування повноважень між Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними та міськими радами;
— єдиного підходу в розробці податкових законів з чітким визначенням платника податку і збору, податкового періоду, ставок, строків та порядку сплати, підстав для надання пільг;
— доступності, т.б. забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів [10, с. 39-41].
Податки і обов’язкові збори мають двояке призначення. З одного боку, вони виконують фіскальну функцію, т.б. є головним джерелом доходів бюджетів. З другого боку, їм притаманна і економічна функція, поскільки податки впливають на процес суспільного відтворення і визначають його темпи, інвестиційні можливості підприємств, платоспроможний попит населення.
3. Класифікація податків і обов’язкових зборів
Кожен податок має чітко визначений об’єкт оподаткування, який дуже часто вказується в його назві, т.б. це предмет, що підлягає оподаткуванню (дохід, майно, прибуток).
Платником, або суб’єктом податку є фізичні або юридичні особи, на яких згідно з діючими законами покладено обов’язок сплачувати податки і збори [9, с. 412].
Джерелом податку виступає дохід суб’єкта оподаткування з якого сплачується податок (прибуток, заробітна плата) [9, с. 88].
Одиниця оподаткування це одиниця виміру об’єкта оподаткування (фізична чи грошова). Наприклад, одиниця виміру земельної ділянки, одиниця потужностей двигуна транспортного засобу, одиниця грошового доходу [9, с. 266].
Податкова ставка це встановлена величина податку на одиницю оподаткування [9, с. 420].
Податкові пільги повне або часткове звільнення від податків для певних категорій платників.
І. В залежності від рівня державних органів влади, які встановлюють податки, вони бувають:
1) загальнодержавні;
2) місцеві.
Склад загальнодержавних і місцевих податків і зборів був наведений вище.
- В залежності від форми оподаткування є:
1) прямі податки;
2) непрямі податки.
Об’єктом оподаткування прямими податками є дохід, прибуток, майно. Вони накладаються безпосередньо на платників і розмір цих податків залежить від розмірів об’єкта оподаткування. Наприклад, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю.
Непрямі податки входять до складу цін на товари та послуги, їх розмір не залежить від доходів платника. Непрямі податки вважаються найбільш соціально несправедливими, поскільки вони є обтяжливими для незаможніх верств населення. Проте фіскальне значення цих податків надзвичайно велике, тому що вони забезпечують державі постійні і значні доходи. В складі непрямих податків є універсальні акцизи (податок на додану вартість), специфічні акцизи (акцизний збір).
III. В залежності від об’єкта оподаткування існують:
1) податки на доходи (податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб);
2) податки на споживання (податок на додану вартість, акцизний збір);
3) податки на майно (податок на нерухоме майно, плата за землю).
- В залежності від розміру ставок податків розрізняють:
1) пропорційні податки — стягуються за стабільною ставкою незалежно від величини об’єму оподаткування (податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість);
2) прогресивні податки — ставки їх збільшуються відповідно до зростання об’єкта оподаткування (податок на доходи фізичних осіб) [8, с. 118].
Одним з центральних завдань стратегії економічного та соціального розвитку України на 2005-2010 рр. є підвищення надійності грошової та фінансової стабілізації, досягти якої можливо перш за все за допомогою зменшення податкового тиску на основі розширення податкової бази; скасування податкових пільг; посилення захисту платників податків; спрощення процедур податкового адміністрування [8, с. 121]. Особливого значення набуває суттєве зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці.
Успішне вирішення даних завдань залежить від розробки та запровадження у практику Податкового кодексу, який 13.07.2000 р. був прийнятий у першому читанні Верховною Радою України. Даним проектом передбачено здійснити значні зміни в оподаткуванні. Переглянутий як сам сам перелік податків, так і окремі їхні ставки, механізм обчислення, пільги.
До загальнодержавних податків передбачається включити такі податки:
а) податок на прибуток підприємств;
б) податок на доходи фізичних осіб;
в) податок на додану вартість;
г) акцизний податок;
д) податок на майно;
е) державне мито;
ж) мито;
з) податок на транспортні засоби; и) рентні платежі;
і) єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України;
ї) платежі за спеціальне використання природних ресурсів;
й) збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;
к) екологічний збір.
Місцеві податки, згідно із проектом Податкового кодексу включатимуть:
а) податок з реклами;
б) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг
в) шкільний податок;
г) податок за використання місцевої символіки;
д) ринковий збір;
е) готельний збір;
є) збір за паркування автотранспорту;
ж) курортний податок;
з) збір за організацію гастрольних заходів;
и) збір за видачу дозволів на будівництво у населених пунктах об’єктів виробничого та невиробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садових будинків і гаражів [8, с. 129].
Планується зменшення ставок по таким загальнодержавним податкам як:
— податок на додану вартість (з 20% до 17%, нульова ставка збережена);
— податок на прибуток (з 30% до 20%);
— податок на доходи фізичних осіб (прогресивне оподаткування за шкалою від 10% до 40% замінене оподаткування за двома ставками: 10% і 20%) [8, с. 130].
Проектом Податкового кодексу визначено наступний перелік підакцизних товарів: алкогольні напої, бензин, дизельне пальне, пиво, спирт етиловий, транспортні засоби, тютюнові вироби. Обчислення акцизного податку буде здійснюватись із застосуванням ставок: адвалорних (у відсотках), специфічних (у твердих сумах з одиниці виміру ваги, об’єму, кількості або іншого натурального показника), змішаних (одночасно у відсотках до бази оподаткування та у твердих сумах) [8, с. 134].
Передбачається запровадження податку на майно, при цьому об’єктами оподаткування будуть: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; будівлі; споруди.
Ставки податку на земельні ділянки диференційовані в залежності від призначення земель: для земель сільськогосподарського призначення (угіддя) вони встановлюються з одного гектара у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:
а) для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,1;
б) для багаторічних насаджень 0,03.Ставка податку на земельні ділянки населених пунктів, за якими встановлено грошову оцінку, визначається у розмірі 1 % грошової оцінки [7, с. 22].
Будівлі передбачається оподатковувати за ставкою, в розмірі 12 проценти бази оподаткування. Визначення бази оподаткування буде проходити окремо по кожному об’єкту шляхом множення площі будівлі у відповідних одиницях виміру (квадратні метри) на середню вартість одиниці виміру будівлі.
Оцінка середньої вартості одиниці виміру будівлі буде здійснюватись за допомогою методу аналогій, за яким середня вартість одиниці виміру будівлі визначатиметься на підставі оцінки середньої вартості одиниці виміру площі будівлі, аналогічної оподатковуваній, залежно від матеріалу, з якого виготовлені стіни, місця розташування, призначення будівлі та інших факторів її оцінки.
Оподаткування споруд планується здійснювати із застосуванням ставок в розмірах не нижче 1 відсотків та не вище 2 відсотків балансової вартості споруд.
В проекті Податкового кодексу визначено склад рентних платежів, до яких віднесено: ресурсну ренту, транзитну ренту та платежі за спеціальне використання природних ресурсів.
Ресурсна рента сплачуватиметься юридичними особами, їх філіалами, відділеннями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами, які видобувають нафту і природний газ, інші корисні копалини, в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, здійснюють операції з реалізації, іншої передачі мінеральної сировини та продукції її переробки [7, с. 23].
Транзитну ренту сплачуватимуть юридичні особи, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом через територію України мінеральної сировини та продуктів її переробки.
До платежів за спеціальне використання природних ресурсів включено: плату за користування надрами; збір за використання радіочастотного ресурсу України; плату за спеціальне водокористування; плату за спеціальне використання лісових ресурсів.
Висновки
Податки — це обов’язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального й місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни. Найповніше сутність податків характеризують виконувані ними функції — фіскальна й регулююча.
Податки можна класифікувати так:
- За формою оподаткування — прямі та непрямі;
- За об’єктом оподаткування — на доходи на споживання (сплачуються не при отриманні, а при використанні) і на майно;
- Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, загальнодержавні та місцеві;
- За способом стягнення — розкладні (вони встановлюються спочатку в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні — між платниками) та окладні (передбачають встановлення спочатку ставок, а потім розміру податку для кожного платника; загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників).
Список використаних джерел
- Андрущенко В.Л., Суторміна В.М., Федоров В.М. Держава – податки — бізнес. – К. – 2002. – с. 328
- Буряк П. Ю. Податкова система: теорія і практика: Навчальний посібник. — Київ: ВД «Професіонал», 2004. — 222 с.
- Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. К.: Вища шк., 1997. — 383 с.
- Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч.посібник. – К.: Вища шк.., 1998. – 544 с.
- Гридчина М.В, Вдовиченко И.И., Калина А.В. Налоговая система Украины. Учебное пособие. – К.: МАУП, 2000. – 128 с.
- Дикань Л.В., Т.С. Воїнова, Є.Б. Бережний Л.Т. Деякі аспекти оподаткування в Україні // Фінанси України. – 2005. — № 4. – с. 107-110
- Дубов В.В. Діюча податкова система і шляхи її удосконалювання // Фінанси. – 2007. — № 4. — с. 22-25
- Дьяконова І.І. Податки та податкова політика України. – К.: Наук.думка, 1997. – 365 с.
- Завгородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – Львів : Центр Європи. – 1997. – 532 с.
- Крисоватий А. І. Податкова система: Навчальний посібник. -Тернопіль: Карт-бланш, 2004. — 331 с.
- Папаїка О.О. Реформування податкової системи України // Фінанси України. – 2005. № 8. — с. 33-36
- Чернелевський Л. М. Податковий облік і контроль: Навчальний посібник. — К.: Пектораль, 2004. — 324 с.
- Чорниць Д.Г. Податки: Навчальний посібник – М. – 1998. – 324 с.
- Чорниць Д.Г., Почінок А.П. Основи податкової системи: Навчальний посібник – М. – 1998. – 483 с.
- Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. К.; НІОС, — 2000. — 400 с.