Здоров’я — це гармонійне поєднання фізичного, психічного, духовного та соціального благополуччя, яке забезпечує людині можливість активної життєдіяльності протягом максимального часу існування, самореалізацію та ефективну адаптацію В соціумі, формування та задоволення потреби у здоровому способі життя (ЗСЖ), а також відтворення і виховання здорових нащадків.

Спосіб життя конкретної людини залежить від мотивів її діяльності, особливостей психіки, стану здоров’я і функціональних можливостей організму. Ю. О. Кокойло вважає, що стан здоров’я та функціональні можливості організму можна регулювати та розвивати за допомогою ведення ЗСЖ. Поняття ЗСЖ концентрує в собі зв’язок способу життя і здоров’я людини. ЗСЖ об’єднує все, що сприяє виконанню людиною професійних, громадських і побутових функцій В оптимальних для її здоров’я і розвитку умовах, що, на нашу думку, ще раз підкреслює потребу сформувати в людини комплексне уявлення про ЗСЖ.

Ще одним аспектом здоров’я, якому приділила увагу менша частина досліджуваних, є психічний. До способів збереження та зміцнення психічного здоров’я віднесли такі: позитивні емоції; уникання стресів; позитивне ставлення до життя; відсутність розумового та психічного перевантаження; сприймання позитивної інформації; робота над собою, саморозвиток, самовдосконалення; позитивне ставлення до себе та інших.

Важливими, на думку Ю. О. Кокойло, є особливості використання досліджуваними способів збереження здоров’я у повсякденному житті.

З огляду на те, що способи збереження здоров’я є конкретними заходами, які можуть уживати конкретні люди у їх повсякденному житті, можна стверджувати, що саме ці способи і є компонентами ЗСЖ.

Поступове задоволення потреби у здоров’ї прямо чи опосередковано впливатиме на якість життя, адже дасть змогу повною мірою реалізовувати свій потенціал в особистому житті та професійній діяльності і, рано чи пізно, почне стимулювати їх до систематичного підтримання високого рівня якості життя.