Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Міжнародні транспортні коридори в системі світового господарства

Вступ

Актуальність теми. Транспорт як галузь народного господарства характеризується тим, що в процесі його діяльності безпосередньо не створюється кінцевий продукт. Його продукція — це транспортні послуги, що використовуються споживачем лише в момент їх виконання.

Розбудова національної мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК), які є складовими Критських міжнародних транспортних коридорів та відповідають нормам і стандартам Європейського Союзу, є поступом України до інтеграції з європейською транспортною системою і важливою передумовою залучення додаткових обсягів перевезень через територію України [1].

Одним із основних завдань на сьогодні є забезпечення більш високих темпів розвитку національної транспортної системи України, її правова, технічна та технологічна адаптація до норм міжнародного транспортного та митного права, техніко-експлуатаційних та екологічних вимог міжнародних стандартів до рухомого складу, стану доріг та інфраструктури, пунктів пропуску через державний кордон, пошуку джерел фінансування для розвитку міжнародних транспортних коридорів.

Сьогодні Україна, на відміну від розвинутих держав, які ще в 80-ті роки минулого століття почали активну діяльність по створенню міжнародної транспортної мережі, значно відстає в створенні власних транспортних коридорів, що негативно впливає на формування конкурентоспроможності нашої держави та вітчизняних промислових підприємств. Президент України В.А.Ющенко відзначив напрямок створення міжнародних транспортних коридорів як один з пріоритетних у державній транспортній політиці [7].

Створення Україною міжнародних транспортних коридорів дозволить прискорити не тільки досягнення стратегічних цілей інтеграції в Європейську спільноту, але й вирішення таких задач як:          залучення додаткових інвестицій в розвиток

транспортної системи, прискорення темпу виходу із занепаду вітчизняного виробника, покращення валютних надходжень за транзитні перевезення, росту обсягів продукції, що експортується. В кінцевому рахунку, це вплине на зростання темпів економічного росту країни та регіонів.

Дослідженням різних аспектів розвитку транспортної галузі, а саме розвитку міжнародних транспортних коридорів в Україні займаються такі науковці, як О.О.Бакаєв, С.І.Пирожков, В.Л.Ревенко, Кроль С.С., Новікова В.П., Мироненко В.П., Мирошко В.М., Позднякова Л.А., Якименко Н.В. та інші.

Бакаєв, Пирожков та Ревенко досліджують міжнародні транспортні коридори, як особливий пріоритет України на шляху інтеграції у світову економічну систему [2]. Н. Якименко розглядає питання щодо пріоритетних напрямків розбудови міжнародних транспортних коридорів на території України [7]. Метою дослідження Ю. Ремиги було з’ясування оцінки транспортної інфраструктури України шляхом аналізу основних показників діяльності транспортної системи України [6]. Кроль С.С., Новікова В.П. та Мироненко В.П. розглядали та дали повну характеристику автомобільних міжнародних транспортних коридорів [1]. Позднякова Л. досліджує особливості формування міжнародних транспортних коридорів в Україні [5].

1. Поняття транспортного коридору та його основні функції

Міжнародний транспортний коридор — це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під’їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства [1, 8].

Іншими словами, МТК — сукупність різних видів транспорту, що забезпечують значні перевезення вантажів і пасажирів на напрямах їх найбільшої концентрації. Транспортні коридори виконують роль кровоносних судин у світових інтеграційних процесах [3].

Транспорт як галузь народного господарства характеризується тим, що в процесі його діяльності безпосередньо не створюється кінцевий продукт. Його продукція — це транспортні послуги (з переміщення в просторі та в часі пасажирів і вантажів), що використовуються споживачем лише в момент їх виконання.

Транспортно-дорожній комплекс, що включає в себе основні види транспорту, шляхове і дорожнє господарство, є одним з найважливіших системоутворюючих елементів, що визначають ступінь розвитку економічного потенціалу і промислової структури будь-якої індустріально розвинутої країни. Якщо раніше вважалося, що транспорт лише сприяє діяльності галузей виробничої сфери, виконуючи обслуговуючу роль, то в даний час він став важливою і необхідною умовою їхнього зростання і розвитку. Саме цим визначається специфіка ролі, місця і механізмів розвитку самої транспортно-дорожньої системи. Вона має розвиватися випереджаючими темпами, перебуваючи водночас у функціонально-структурному балансі з іншими, насамперед базовими галузями народного господарства.

Як кожний із системоутворюючих елементів виробничо-економічної системи країни, транспортно-дорожній комплекс має великий функціональний запас та чимало засобів підтримки його в робочому стані. Разом з тим, транспортно-дорожній комплекс особливо чутливий до різного роду негативних процесів та явищ, що виникають в економічній системі, хоча реагування на них буває запізнілим. Але якщо ці реакції залишаються непоміченими і без відповіді, то подальший розвиток подій уже може мати системний, лавиноподібно наростаючий і багато в чому стрімко руйнуючий характер.

Створення та розвиток транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.

Транспорт як галузь економіки являє собою систему організації суспільного виробництва, основану на єдності його елементів, серед яких підприємства, організації, фірми та певні виробничі комплекси, такі як залізничний, автомобільний транспорт тощо.

Транспортні виробничі комплекси характеризуються однорідністю виконуваних операцій та подібністю технологічних циклів, у сукупності вони утворюють важливу галузь економіки — транспорт, який є самостійною галуззю господарства, але який може нормально функціонувати та розвиватися тільки за умови взаємодії з іншими галузями економіки, що зумовлено суспільним характером виробництва [1].

Поглиблення міжнародного поділу праці та міжнародної економічної кооперації зумовлює зростання транснаціональних перевезень та міжнародного транзиту вантажів. Протягом останніх десятиліть концептуально визрівала ідея створення загальноєвропейської транспортної системи, яка б дала змогу швидко та безперешкодно, найоптимальнішими маршрутами доставляти пасажирів та вантажі. Нагальною проблемою є створення належної інфраструктури транспортних коридорів, яка б відповідала міжнародним стандартам у цій галузі [2, с.22].

Світова транспортна система зараз переживає процес глибоких, фундаментальних змін. Одержано інтенсивні імпульси для розвитку процесів створення єдиного торгового ринку на різних континентах, істотно спрощено процедуру перетинання кордонів. У Європі виник ряд авторитетних організацій, що вивчають можливості і перспективи створення міжнародних транспортних коридорів, мають з’єднати окремі міста або населені пункти в межах кількох країн. Йдеться про принципово нову технологію переміщення пасажирів і вантажів між регіонами європейського та інших континентів. На рис.1 подано схему проходження деяких стратегічно важливих транспортних коридорів територією України. Як видно з рис.1, таких стратегічних напрямків розроблено чотири:

  • Центральна Європа — країни СНД;
  • Південна Європа, Близький Схід, Африка — країни СНД;
  • Скандинавія, Балтика — Близький Схід, Закавказзя, Центральна Азія;
  • Північна Європа — Середня Азія, Китай, Далекий Схід.

Основні функції сучасних транспортних коридорів — доставка вантажів найкоротшим шляхом і максимально швидко. При цьому виконуються і такі операції, як перевалка вантажів з одного виду транспорту на інший, оброблення, пакування, сортування тощо.

Для успішного вирішення цих завдань необхідна наявність розвинутої транспортної інфраструктури: автомобільних, залізничних шляхів; комплексів по перевалці, обробці вантажів, водних і повітряних шляхів, залізничних станцій, портів, терміналів, під’їзних шляхів, ремонтних підприємств, сфери послуг.

Особливо важливу роль у системі транспортних коридорів відіграє розвиток інформаційної інфраструктури, яка акумулює і передає інформацію про наявність вантажу, потреби в транспортних засобах, дозволяє контролювати строки проходження вантажів та їх збереженість.

Ідея міжнародних торговельних шляхів, які дозволяли б швидко, а значить і вигідно, доставляти вантажі від місця виробництва до місця споживання, виникла ще у стародавньому світі. Одними з перших були загальновідомі торговельні шляхи «з варяг у греки» та «Великий шовковий шлях».

Сучасний етап розвитку МТК розпочинається із середини 80-х років XX ст., коли тенденція збільшення товарообміну між країнами Західної Європи і Азіатсько-Тихоокеанського регіону набула стійкого характеру.

Висуваються інтеграційні ініціативи, спрямовані на створення єдиного економічного простору в межах Старого світу для вільного руху товарів, капіталів і послуг. Набула поширення ідея розроблення загальноєвропейської транспортної політики.

Ця ідея була втілена в концепції трансєвропейських транспортних осей (Декларація комітету міністрів транспорту ЄЕС, 1983 р.), потім — інтермодальних транспортних мостів (І Загальноєвропейська конференція з транспорту, Прага, 1991). і, нарешті, міжнародних транспортних коридорів (ІІ Загальноєвропейська кон­ференція з транспорту, Кріт, 1994).

Тоді ж, на Крітській конференції, були визначені дев’ять пріоритетних транспортних коридорів у напрямках захід — схід та північ — південь Європи, будівництво яких було оцінено в 50 млрд. екю зі строком завершення проекту до 2010 р.

Так утверджувались положення загальної європейської транспортної політики, які були проголошені Празькою декларацією 1991 р. і які стали обов’язковими для країн, які або вже увійшли, або мають наміри увійти до загальноєвропейського транспортного співтовариства.

Сьогодні МТК реалізують розширений спектр транспортних послуг. Це, по-перше, доставка вантажів найкоротшим шляхом і в мінімальні терміни. У МТК відбувається також перевалка вантажів з одного виду транспорту на інший та їхня обробка. Весь комплекс транспортних робіт вимагає розвитку як самих шляхів сполучення (автомобільні дороги, залізничні колії), так і транспортно-складських комплексів (ТСК) по обробці і перевалці вантажів (водні і повітряні порти, залізничні станції, контейнерні термінали), усієї транспортної інфраструктури (під’їздні шляхи, ремонтні підприємства, розгалужена сфера послуг).

Особливо важливу роль у системі МТК відіграє розвиток інформаційної інфраструктури, що акумулює, обробляє, зберігає й утилізує інформацію про наявність вантажу, потребу в тих або інших транспортних засобах, забезпечує безперервне спостереження за проходженням вантажів і підвищує рівень їх збереження .

Проте сьогодні ще не вироблено найбільш повного визначення МТК. У визначенні, запропонованому Робочою групою G-24 Європейської комісії з проблем розвитку транспортних коридорів, припускається наявність автомобільного, залізничного, водного видів транспорту, що здійснюють свою діяльність у безпосередній близькості один від одного або у смузі шириною в десятки і навіть сотні кілометрів, але орієнтованих в одному напрямку.

Таким чином, існування МТК передбачає використання на конкретному напрямку кількох видів транспорту, а також обов’язкову наявність високо насиченої інфраструктури для їхнього обслуговування, зв’язку, сервісу.

Саме поняття МТК передбачає швидке і безпечне просування пасажирів і вантажів. Це досягається в тому числі шляхом створення пільгових умов вантажоперевезень на маршрутах конкретного МТК, коли у його кордонах:

  • діють спрощені правила і фактичний порядок митного, санітарного, прикордонного й ін. оформлення переміщення пасажирів і вантажів;
  • застосовуються пільгові (знижені на 25-50%) тарифи на всі види послуг і зборів, у тому числі при митному, прикордонному, санітарному й ін. оформленні, перевезеннях залізницею, по термінальних, портових зборах тощо;
  • існує єдиний орган керування, що об’єднує і синхронізує роботу його окремих ділянок і служб;
  • діє стабільна правова база, забезпечені надійний захист та безпека вантажів і пасажирів від кримінальних і розбійних зазіхань;
  • всілякі зміни після їхньої ретельної проробки набирають сили через 3-6 місяців після попереднього широкого інформування пасажирів, вантажовідправників і вантажоодержувачів у країнах, територією яких проходить МТК.

Лише за наявності зазначених умов вантажоперевізник обирає серед багатьох можливих варіантів перевезень маршрут конкретного міжнародного транспортного коридору.

Основним для створення і функціонування МТК є принцип рівної зацікавленості, коли отриманий прибуток як підсумковий результат діяльності розподіляється пропорційно частковому внеску кожної сторони. Саме ж створення МТК здійснюється по двох напрямах: методом нового будівництва і шляхом реконструкції вже існуючих магістралей.

2. Роль міжнародних транспортних коридорів у соціально-економічному розвитку країни

Світова транспортна система сьогодні переживає глибокі зміни. Відбуваються процеси створення єдиного світового ринку, спрощується процедура перетину митних кордонів, формуються різноманітні міжнародні структури. Відповідно до цих змін трансформуються і вимоги безпосередньо до транспорту, умов перевезень та транзитної інфраструктури.

Швидке зростання міждержавних економічних та культурних зв’язків, а також необхідність покращення та здешевлення міжнародного сполучення за рахунок підвищення узгодженості у розвитку та експлуатації взаємодіючих ланцюжків транспортної інфраструктури різних країн поклали початок розбудові системи міжнародних транспортних коридорів (МТК), під якими розуміється система інституційних, технічних, технологічних та географічних елементів, що забезпечує значні перевезення вантажів на міжнародному рівні різними видами транспорту [2].

На думку Пирожкова С. [3], під міжнародними транспортними коридорами слід вважати маршрути, проходження якими є особливо сприятливим для вантажовідправника і вантажоодержувача, що досягається зручними умовами оформлення вантажоперевезень і наявністю відповідної інфраструктури, які забезпечують оперативне проходження вантажу, його кількісне і якісне зберігання.

МТК можна представити як маршрут або напрямок двостороннього масового переміщення вантажів і пасажирів, що здійснюється з високою швидкістю, без перешкод, надійно, під контролем та з конкурентоспроможними вартісними показниками або як сукупність різних видів транспорту, які забезпечують перевезення вантажів і пасажирів в напрямках, що мають велику концентрацію в міжнародних сполученнях [4].

Натомість, Якименко Н.В. вважає, що МТК це імпульсивний направлений рух транспортних потоків (усіх видів транспорту) переміщення вантажів через розвинену систему торговельно-транспортних логістичних центрів у міжнародному мультимодальному транспортному сполученні, організований на принципах “від дверей до дверей” та “точно в строк”, направлений на інтеграційні процеси підприємств транспорту і промисловості в міжнародні економічні відносини. При цьому під імпульсивним направленим рухом слід розуміти дискретність поставок в мережі МТК [5].

Таким чином МТК є комплексом наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під’їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, обладнання та устаткування рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства.

МТК є суттєвим джерелом наповнення Державного бюджету країни, прямо впливають на її національні інтереси в економічній сфері, слугують передумовою сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Вони є основними транспортними артеріями у світі, тому від їх надійного та стабільного функціонування прямо залежить безперебійне продовольче і товарне забезпечення населення.

Розвиток МТК впливає також на національну безпеку країни у соціальній та гуманітарній сферах, оскільки, дає змогу створити нові робочі місця в регіонах, сприяє покращенню життєвого рівня населення, шляхом підвищення рівня оплати праці та зниженню рівня безробіття. Таким чином, розвиток МТК створює передумови для подолання бідності і надмірного майнового розшарування в суспільстві, сприяє збереженню та зміцненню демографічного і трудового потенціалу країни, підвищенню рівня соціального захисту людини тощо.

Розвиток МТК супроводжується запровадженням високих європейських стандартів як у сфері транспорту так і в інших галузях економіки країни. Країни змушені переходити на ці стандарти, щоб виступати активними гравцями ринку міжнародних перевезень. МТК можуть бути прикладом для наслідування, зокрема, у питаннях дотримання вимог безпеки на транспорті, організації перевезень тощо.

Розміщення виробництв поблизу розвиненої транспортної мережі, і насамперед МТК, є запорукою їхньої конкурентоспроможності на міжнародних ринках. Це пов’язано, перш за все, зі швидкістю, надійністю постачання товарів споживачам та оперативного забезпечення потребою підприємств у сировині та комплектуючих.

Це, так званий, поза транспортний ефект МТК, який отримує промислове підприємство. Для успішного виживання і процвітання на ринку в умовах загостреної конкуренції підприємство мусить бути гнучким та динамічним. Першочерговим фактором конкуренції стає фактор часу, а головним критерієм функціонування МТК — час доставки вантажів.

Сьогодні для забезпечення успішної діяльності економіки, суб’єктами створюються торговельно-транспортні логістичні центри МТК в складі відповідних консорціумів які об’єднують промислові підприємства регіону, банківські установи, реінжинірингові, інвестиційні, транспортні компанії, страхові, торгові, охоронні, операторські організації.

Розвиток МТК впливає на всі сфери суспільного життя та галузі національної економіки. Показник ефективності розбудови та розвитку системи МТК на території України можна визначити показником суспільної економічної ефективності, який представляє собою різницю між сукупним доходом суспільства від функціонування МТК та витратами, пов’язаними з їх формуванням та діяльністю [8, с. 263].

Таким чином, можна констатувати, що транспорт виступає ключовою ланкою соціально-економічної системи держави, належить до стратегічно важливих галузей національної економіки, без ефективної роботи якої неможливе підвищення добробуту суспільства. Транспорт взаємопозв’язує галузі економіки, а також сферу виробництва зі сферою споживання і має різносторонній характер, який створює найтісніший взаємозв’язок між розвитком транспорту та інших сфер економіки. Соціально-економічний розвиток регіонів і країни залежить від рівня забезпеченості інфраструктурою. Чим він вищій, тим кращі можливості вони мають для подальшого розвитку, розміщення нових виробництв, створення більш сприятливих умов для економічного розвитку.

До факторів, що стримують розвиток мережі МТК на території України, слід віднести: високий рівень зносу основних фондів на всіх видах транспорту, недостатній рівень фінансування розвитку транспорту і транспортної інфраструктури, низький рівень транспортно-логістичного сервісу при організації перевезень, митне законодавство, яке ускладнює процедури перевірки і документообігу експортно-імпортних вантажоперевезень, недостатній розвиток інформаційної інфраструктури забезпечення вантажоперевезень.

Розбудова системи МТК на території країни дозволяє підвищити рівень економічної незалежності та національної безпеки держави, збільшити надходження до бюджету,реконструювати національну транспортну мережу, відкрити нові можливості для регіонального розвитку, значно збільшити зовнішньоторговельні зв’язки за рахунок сучасного транспортно-технологічного комплексу.

3. Національна мережа міжнародних автомобільних транспортних коридорів України

Основи розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК) до 2015 року та поєднання із загальноєвропейською мережею визначені в «Концепції створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні», затвердженої постановою КМУ від 04.08.1997 р. № 821, та Програмі створення та функціонування національної мережі між народних транспортних коридорів в Україні на 1998-2005 рр., затвердженої постановою КМУ від 20.03.1998 № 346. Мережу автомобільних МТК представлено у табл. 1. та на рис. 1.

МТК пролягають шляхами І категорії (М — магістральні) та II категорії (Р— республіканські). Пропускна спроможність цих шляхів становить: І категорії — 14тис. автомобілів (на деяких шляхах, наприклад Київ — Бориспіль, пропускна спроможність сягає 40 тис. КТЗ на добу, Київ — Житомир — 20 тис. АТЗ на добу); II категорії — 6-14тис. автомобілів. Найбільша Інтенсивність руху на автомобільних шляхах поблизу великих міст та біля великих прикордонних пунктів — 15-20тис. КТЗ на добу, середня інтенсивність руху на автомобільних магістралях країни — 6-14 тис. КТЗ на добу. Міжнародні транспортні коридори за своїм значенням для міжнародного сполучення автомобільним транспортом поділено на три категорії. Протяжність автомобільних доріг загального користування, які є складовою МТК №3 по території України становить — 617 км., з них 308 км категорії 1Ь з чотирма смугами руху та 304 км категорії II з двома смугами руху. Реконструкцію дороги І категорії планується проводити посекційно, ділянки категорії II мають бути повністю відремонтовані у відповідності з сучасними вимогами дорожнього руху.

МТК № 5 з Чопа до Львова із загальною протяжності 28,5 км з цементобетонним покриттям, 252,6 км — з асфальтобетонним покриттям та 37,3 км — чорне шосе. 29,9 км (9%) складають автодороги І категорії, 249,7 км — ІІ категорії, 32,9 км — ІІІ та 5,9 км !V.

На даний час триває реалізація ІІ спільного з ЄБРР інвестиційного проекту ремонту автомобільної дороги Київ — Чоп (км 441+000 — км 530+000), станом на 01.01.08 виконано робіт обсягом 138 млн.грн. з запланованих на 2007 рік 159,2 тис. грн. (кошти державного бюджету).

Таблиця 1. Національна мережа міжнародних автомобільних транспортних коридорів України

Назва міжнародного транспортного коридору Маршрут  
Пан-європейський транспортний коридор №3 (Критський №3) Краківець-Львів-Рівне- Житомир- Київ  
Пан-європейський

транспортний коридор №5

(Критський № 5)

відгалуження

5b

Чоп/Ужгород-Стрий- Львів

Сторожниця-Ужгород-

Мукачеве

Косини-Мукачеве

 
Пан-європейський

транспортний коридор №9

(Критський №9)

відгалуження

Нові Фроловичі — Чернігів — Кіпті — Київ — Любашівка — Платонове Любашівка- Одеса/Ільчівськ Бачівськ-Кіпті  
Європа — Кавказ — Азія (ТRАСЕСА)

Європа-Азія

Краківець-Львів-Рівне- Житомир- Київ- Полтава- Харків-Дебальцове- Ізварине  
Гданськ-Одеса (Балтійське море-Чорне море) Ягодин- Ковель-Луцьк- Т ернопіль-Хмельницький- Вінниця-Умань-  
    Одеса/Ільчівськ
  ЧЕС Рені-Ізмаїл-Одеса-

Миколаїв-Херсон-

Метіополь-Бердянськ-

Маріуполь-Новоазовськ

  Євроазіатський Одеса-Миколаїв-Херсон- Джанкой- Керч

Існуюча інфраструктура транспортного коридору № 5 є повністю електрифікована, двоколійна і обладнана пристроями автоблокування, за більшістю показників, відповідає загальноєвропейським вимогам, за винятком Бескид — Скотарського тунелю. На даний час ведуться роботи з інженерно-геологічних досліджень в зоні будівництва тунелю на перегоні Бескид — Скотарське, станом на 01.01.08 виконано робіт обсягом 219 тис. Євро.МТК № 9 із загальної протяжності 85,7 км з цементобетонним покриттям, 512,9 км

—         з асфальтобетонним покриттям. 442,5 км (73%) складають автодороги І категорії, 99,6 км — ІІ категорії, 56,5 км — ІІІ. На даний час виконуються роботи з реконструкції та капітального ремонту автодороги Кіпті — Глухів — Бачівськ, в межах Чернігівської області планується спрямувати 693 млн. грн. кредитних коштів, в межах Сумської області 625 млн. грн. Існуюча інфраструктура транспортного коридору є повністю електрифікована, двоколійна і обладнана пристроями автоблокування, за більшістю показників, відповідає загальноєвропейським вимогам.

Найнапруженішими за інтенсивністю руху пасажирських автотраспортних засобів (від 7 до 15 тис. АТЗ на добу) є транспортні коридори №3, №5 та ЧАС за даними 2004 року [1]. Оскільки ці транспортні коридори належать до І категорії (черги) розбудови інфраструктури об’єктів автодорожнього сервісу за експортом транспортних послуг у сфері міжнародних зв’язків, що здійснюються автомобільним транспортом. Перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні здійснюється переважно такими транспортними коридорами:

—         №3, 5 Європа— Азія: Чоп — Ужгород— Мукачеве— Стрий

—      Львів — Рівне — Житомир — Київ з відгалуженнями на Бачівськ, Полтаву, Дебальцеве, Довжанський та Харків — Гоптівку;

—         № 9: Нові Яриловичі — Чернігів;

—         №5: Ужгород/Рава-Руська— Львів з відгалуженнями на Ковель — Чернівці — Хмельницький — Нововолинськ;

—         Балтійське море — Чорне море: Доманове — Ковель — Луцьк — Дубно — Тернопіль — Чернівці з відгалуженнями на Мамалиґу та Порубне;

—         ЧЕС: Новоазовськ— Маріуполь— Херсон— Миколаїв— Одеса з відгалуженнями на Рені — Кучурган та Любашівку;

—         автошляхами: Стрий — Івано-Франківськ — Чернівці; Ягодин — Ковель — Сарни — Коростень — Київ.

Україна володіє унікальними можливостями (міжнародний транзит, географічне розташування та ін.), але реалізувати їх в повній мірі немає змоги із-за слабо розвиненої транспортної інфраструктури. Нажаль, навіть фінансування інвестиційних проектів у транспортному секторі знаходиться на низькому рівні.

Тому й недоліком неповного виконання Програми розвитку по реконструкції ті модернізації існуючої мережі автомобільних доріг є фінансові негаразди, які поглибилися у зв’язку з прийняттям рішення про скасування Дорожнього фонду та ліквідацію Інноваційного фонду. Тепер фінансування має здійснюватись з Державного бюджету [1,6].

Також Україна має гарний транзитний потенціал за рахунок свого географічного розташування. За результатами досліджень англійського інституту Rendall щодо коефіцієнта транзитності — Україна займає перше місце в Європі [6, 9].

В таблиці 3 наведемо стан транзитних перевезень в Україні, їх темп зростання та темп приросту за 2005-2008рр.

Як видно з таблиці 3 на сьогодні ступінь використання транзитних перевезень України ще досить низький. Показник обсягів транзитних перевезень вантажів автомобільним транспортом у 2008р. збільшились лише на 9,2% порівняно із 2005р.

Транзитний потенціал транспортної системи залежить не тільки від технічних характеристик транспортних засобів, мереж і інфраструктури, але і значною мірою від рішень за погодженням параметрів транспортних потоків, які обслуговує транспортна система, їх координації і інтеграції. Потенційні можливості залучення в Україну міжнародних транспортних потоків великі[6].

За оцінками англійського інституту Rendall, Україна має найвищий у Європі транспортний транзитний рейтинг 3,11 бала. Зауважимо, що у сусідній Польщі цей показник становить лише 2,72 бала. Транзитний рейтинг території тієї або іншої країни враховує розвиненість розміщених у ній транспортних систем і мереж, а також рівень і стан їх інфраструктури.

Інтеграція України через міжнародні транспортні коридори в міжнародне співтовариство дасть нашій країні і її регіонам підґрунтя динамічного розвитку економіки, створить умови підвищення якості та ефективності зовнішньоекономічних зв’язків країни, підвищить ефективність використання транзитного потенціалу, поліпшить соціально-економічне положення в регіонах розбудови МТК.

В Україні — транзитній державі —      не повністю використовуються потенційні можливості, — лише на 70%. МТК, котрі проходять через територію України, не відповідають міжнародним вимогам. Україна маючи технічні можливості для залучення додаткових обсягів транзитних вантажопотоків може рівномірно використовувати існуючі резерви за видами транспорту.

Тому, процес реалізації транспортного потенціалу України гальмує низька якість транспортної мережі і транспортного обслуговування, а також відсутність державного регулювання. Оскільки Україна постає вигідною геополітичною транзитною країною, необхідно звернути увагу на запровадження саме транспортних європейських стандартів якості та сервісу.

Висновки

Міжнародний транспортний коридор — це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, тобто допоміжні споруди, під’їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічні заходи, законодавчі та нормативні акти, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського співтовариства.

Ступінь використання транспортної інфраструктури України ще досить низький. Створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.

В найближчому майбутньому пріоритетним буде формування транспортних коридорів між західноєвропейськими і азійсько-тихоокеанськими промисловими і транспортними центрами. Значна протяжність транспортних комунікацій України із заходу на схід сприяє створенню оптимальних умов для перевезення вантажів і пасажирів. Разом з тим існує можливість обходу території країни з півночі або півдня (через Туреччину). Найперспективніші такі напрями трансконтинентальних (Європа-Азія) комунікацій: тільки по території Росії; по територіях Росії і країн Балтії, Білорусі або України; через Туреччину і Близький Схід. Однією із стратегічних задач України є створення умов для перевезень по трансконтинентальних напрямах з Європи не тільки до Центральної Азії, але і через Кавказ до Ірану і Індії.

Розвиток міжнародної співпраці в реалізації потенціалу транспортної інфраструктури України полягає у реформуванні транспортної системи та гармонізації транспортного законодавства із відповідним законодавством ЄС (cquis communautaire). До пріоритетних напрямів належать: розвиток інфраструктури (транспортної, митної, інформаційної тощо), інтеграція у європейський спільний авіаційний простір (ЕСАА), посилення взаємодії транспортних систем, сприяння доступності транспортної професії та ринків перевезень, політика конкурентоспроможності, державна допомога та фіскальна гармонізація, безпека руху, технічні вимоги, статистика, екологічні та соціальні вимоги і змішані перевезення.

Список використаної літератури

  1. Автомобільний транспорт України: стан, проблеми перспективи розвитку: Монографія/ Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут; за заг. ред. А. М. Редзюка.-К.: ДП „ДержавтотрансНДІпроект”, 2005.-400с.
  2. Бакаєв О. О. Міжнародні транспортні коридори — пріоритет української економічної перспективи / О. О. Бакаєв, С. І. Пирожков, В. Л. Ревенко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку : матеріали доп. V Міжнар. конгр. укр. економістів, м. Львів, 22-26 трав. 2000 р. / НАН України ; Ін-т регіон. дослідж. ; редкол. : відп. ред. акад. НАН України М. І. Долішній. — Львів, 2001. — Вип. ХХІІІ. — С. 495 — 514.
  3. Бакаєв О.О., Пирожков С.І., Ревенко В.Л. Міжнародні транспортні коридори — особливий пріоритет України на шляху інтеграції у світову економічну систему. — Київ: Стратегічна панорама:журнал Національного інституту проблем міжнародної безпеки. — № 4. — 1999.
  4. Блудова Т. В. Розвиток транзитного потенціалу України: проблеми економічної безпеки : авторе-. дис. … д-ра екон. наук : спец. 21.04.01 «Економічна безпека держави» / Блудова Т. В. — К., 2006. — 36 с..
  5. Дахно І.І. Світова економіка. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.
  6. Мірошко В.М. Міжнародні транспортні коридори і Україна//www.rusnauka.com/ 12.APSN_2007/Economics/20623.doc.h tm.
  7. Пікулик О.Б. Пріоритетні напрями розвитку транспортної системи Західного регіону України в умовах європейської інтеграції. — Луцьк: Науковий вісник ВНУ ім. Лесі Українки. — № 7. — 2008. — С. 284-291.
  8. Позднякова Л.А. Международные транспортные коридоры и особенность их формирования в Украине. — Харків: /Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. праць. — №7. — 2004. — С.4.
  9. Ремига Ю.С. Аналіз тенденцій розвитку транспортної інфраструктури України. — Київ: Збірник наукових праць НАУ. — № 20. — 2008. — С. 263-273.
  10. Якименко Н.В. Пріоритетні напрямки розбудови міжнародних транспортних коридорів на території України (з точки зору Харківського регіону). — Харків: Науково-технічний збірник «Коммунальное хозяйство городов». — №.78.- 2007.-С.381- 386.
  11. Мережа міжнародних транспортних коридорів / Міністерство транспорту та зв’язку України. Діяльність     міністерства 2008/ / www.mintrans.gov.ua/ uk/ transports/print/42.html
  12. http://www.niurr.gov.ua.
  13. http://www.ukravtodor.gov.ua — сайт Державної служби автомобільних доріг України «Укравтодор».
  14. http://www.ukrstat.gov.ua — сайт Державного комітету статистики.