Аналіз літературного джерела — Коуплинд, Коллер, Муррин «Стоимость компании»
У даному підручнику автори наголошують на тому, що володіти методами вартісної оцінки й розуміти взаємозв’язок між фінансами й стратегіями особливо важливо фінансовим менеджерам, фахівцям зі злиттів/поглинанням, професіоналам в області корпоративних фінансів, тим керівникам, хто відповідає за корпоративний розвиток, професіоналам по стратегічних розробках. Усе, що стосується вартості — її створення, оцінки, публічного висвітлення, — становить суть їхньої роботи.
Для інвесторів, інвестиційних менеджерів, фондових аналітиків — загалом, для всіх професіоналів в області інвестицій книга буде корисним практичним посібником з вартісної оцінки грошових потоків. Вони знайдуть у ній все необхідне для фундаментального аналізу цінних паперів, оскільки вартість компанії прямо вв’язана тут з економічним прибутком, що приносять її активи.
Даною книгою автори хочуть донести до всіх дуже просту думку: компанії процвітають, коли створюють реальну економічну вартість для своїх акціонерів, і компанії створюють вартість, коли вкладають капітал із прибутковістю, що перевищує витрати на його залучення. Цей принцип рівною мірою притримується й у США, і в Європі, і в Азії. Він однаково застосовний і до зрілих виробничих галузей, і до швидкоростучого інтернет-сектору.
За останні два десятиліття два напрямки корпоративної думки й корпоративної практики злилися воєдино, наробивши багато шуму. Корпоративні фінанси не є більше винятковою прерогативою фінансистів. Корпоративна стратегія перестала бути заповідною вотчиною генеральних директорів. Гравці фінансового ринку усе глибше впроваджуються в реальний бізнес через викупи компаній за рахунок позик, ворожі поглинання, битви за голоси акціонерів. У той же час корпорації зусиллями своїх керівників усе активніше освоюють фінансові ринки через злиття/поглинання, реструктуризації, ті ж викупи компаній за рахунок позик, викупи власних акцій і т.д. і т.п. Фінансування й інвестиції сьогодні нерозривно зв’язані. Наприклад, у світі Інтернету висока ціна акцій відіграє істотну роль для успішних поглинань або залучення в компанію талантів — кращих фахівців.
Книга складається із трьох частин. У першій частині ми даємо загальний огляд вартісної оцінки й керування вартістю з погляду менеджера. У другій частині послідовно, крок за кроком, описується процес оцінки вартості компанії. Третя частина присвячена найбільш складним проблемам вартісної оцінки й особливих випадків.
У першій частині (гл. 1-7) розкривається взаємозв’язок між стратегією компанії і її вартістю. У главі 1 ми доводимо, що головне завдання й центральна проблема менеджерів вищого ешелону сьогодні — це керування вартістю в інтересах акціонерів, У главі 2 ми малюємо портрет менеджера, орієнтованого на вартість, докладно розбираючи конкретний приклад з реального досвіду генерального директора, якому довелося реорганізовувати свою компанію й прищеплювати на всіх її рівнях нову філософію керування вартістю. У главі 3 узагальнені базові принципи створення вартості на ще одному простому прикладі, де основна увага приділяється не стільки математичним розрахункам, скільки інтуїтивному розумінню економіки бізнесу. У главі 4 ми спробували навести деякий порядок у різнорідних показниках і способах виміру вартості (з якими вам неминуче доведеться зштовхнутися), звівши їх у просту, але разом з тим всеосяжну систему. У главі 5 викладені емпіричні свідчення на користь нашого підходу до оцінки вартості на основі дисконтованого грошового потоку. У главі 6 описуються «гнучкі» елементи організаційної структури, що грають немаловажну роль у переході компанії на вартісні принципи керування. Нарешті, у главі 7 розглядається процес створення вартості в контексті злиттів, поглинань і стратегічних альянсів (союзів).
Друга частина (гл. 8-13) являє собою самодостатню практичну допомогу з оцінки вартості однопрофільних компаній. У ній ми даємо загальний опис методу дисконтованого грошового потоку й пояснюємо, як його застосовувати. Тут послідовно розбираються конкретні прийоми аналізу минулої діяльності компанії, прогнозування вільного грошового потоку, визначення підходящих альтернативних витрат залучення капіталу, виявлення джерел вартості й тлумачення результатів такого аналізу. Для додаткової допомоги практику ми проводимо «показову» оцінку вартості реальної компанії (Heіneken), як це повинен робити сторонній аналітик, користуючись широко доступною інформацією.
Третя частина (гл. 14-22) присвячена особливостям оцінки вартості в більше складних ситуаціях. Сюди ввійшли глави по оцінці швидкозростаючих Інтернет-компаній, багатопрофільних фірм, циклічних компаній, банків, страхових компаній. Ще в трьох главах розбираються специфічні проблеми вартісної оцінки за межами США: закордонних підрозділів, місцевих компаній в інших розвинутих країнах, компаній на ринках, що розвиваються. Також описано застосування теорії оцінки опціонів до активів, зобов’язанням і інвестиційним рішенням корпорацій.
Ця книга оповідає про те, як оцінювати вартість компаній і як користуватися оцінкою вартості для прийняття більше розумних господарських рішень. Все викладене тут ґрунтується на вірі в те, що менеджери, які прагнуть створення вартості для акціонерів, краще піклуються про здоров’я своїх компаній, ніж ті, хто не приділяє гідну увагу вартості. Автор також вважають, що більше здорові компанії, у свою чергу, зміцнюють економіку в цілому, сприяють підвищенню рівня життя людей і відкривають перед ними більше багаті можливості для кар’єрного росту й ведення бізнесу.
Наскільки важливе місце займає вартість для акціонерів у ряді інших критеріїв економічного благополуччя, таких як зайнятість, соціальна відповідальність бізнесу або якість навколишнього середовища, — навколо цього питання споконвіку вирують непримиренні суперечки. Найчастіше ці суперечки зводяться до твердого протиставлення акціонерів всім іншим зацікавленим групам. У Сполучених Штатах і Великобританії, принаймні в силу сформованих тут ідеологічних і правових підвалин, придбала ідея, відповідно до якої акціонери є власниками корпорації, рада директорів представляє їхні інтереси й обирається ними, а природна функція корпорації полягає в максимальному збільшенні вартості для акціонерів.
У континентальній Європі набагато більшим авторитетом здавна користується явно розширювальне тлумачення цілей господарських організацій. У багатьох випадках таке тлумачення знаходить формальне втілення в структурі й принципах корпоративного керування. Наприклад, за голландськими законами, раді директорів акціонерного товариства – тобто, по суті, великій корпорації — ставиться в обов’язок забезпечувати безперервність функціонування компанії, а зовсім не представляти інтереси акціонерів у переслідуванні мети максимізації вартості. Подібна філософія покладена в основу корпоративного керування в Німеччині й у Скандинавських станах.
Головне завдання в цій книзі складаються не в тім, щоб аналізувати протиріччя між моделлю, орієнтованої на акціонерів, і моделлю, орієнтованої на всі зацікавлені групи, її тім, щоб погоджувати ці моделі, і тим більше не в тім, щоб підливати масло у вогонь дебатів по цій темі. Разом з тим ми впевнені, що менеджери повинні прагнути до створення вартості по двох причинах. По-перше, у більшості економічно розвинених країн акціонери в кожному разі визначають коло основних завдань вищого менеджменту компаній. По-друге, економіка, орієнтована на акціонерів, як з’ясовується, працює краще, ніж інші економічні системи, а інтереси інших причетних груп нітрохи не страждають від «панування» акціонерів.
Автори підручника наголошують, що зі збільшенням числа й впливовості акціонерів в економічно розвинених країнах неухильно поповнюються ряди менеджерів, які відводять вартості роль важливого мірила результатів корпоративної діяльності. Чи добре це? Як показує практика, націленість на вартість для акціонерів іде на користь не тільки самим акціонерам (групі, куди входить більшість із нас), але й економіці в цілому й всім іншим зацікавленим групам.
Здатність управляти вартістю — найважливіший елемент розумної корпоративної стратегії, що збагачує акціонерів і підтримує переваги компанії на ринку корпоративного контролю. Як видно із приклада корпорації EG, керування вартістю — це не якийсь містичний процес. Методи й прийоми оцінки вартості бувають досить складними в деталях, однак по своїх завданнях і застосуванню вони порівняно прості й прозорі. Ціль інших глав даної книги — розвіяти ореол таємничості, яким оточений процес переходу на вартісні принципи керування в більшості компаній.
Управління вартістю зовсім не означає створення вартості за допомогою фінансових маніпуляцій. Навпроти, керування вартістю означає вироблення життєздатних стратегій і оперативних планів для всіх підрозділів компанії Між життєздатною стратегією й створенням вартості існує тісний зв’язок. Як уже зрозуміли керівники багатьох фірм, фінансові маніпуляції самі по собі рідко виявляються плідними.
Хоча більшість компаній не перебуває в такому розпачливому положенні, у яке потрапила EG, вони тільки виграли б від ґрунтовного вивчення можливостей структурної перебудови. Однак цей потенціал найчастіше так і залишається нереалізованим Можливо, причина в тім, що багато компаній, яким уже довелось пережити масштабну реструктуризацію, уважають, що таке відбувається лише один раз. Але як зазначила автори в главі 1, реструктуризації й активний ринок корпоративного контролю — це незаперечні факти сьогоднішнього корпоративного життя. От чому менеджерам варто відшукувати й використовувати нові можливості створення вартості постійно, а не з нагоди, коли у дверях стукається погроза ворожого поглинання. Такий безперервний пошук вимагає корінних змін в організації й поточній діяльності всіх підрозділів компанії. Почавши діяти вже сьогодні, менеджери, орієнтовані на вартість, позбавлять себе від необхідності під натиском обставин переборювати серйозні проблеми в майбутньому.