Актуальність обраної теми полягає в необхідності вироблення адекватних сучасним умовам підходів до зниження розмірів заборгованості із заробітної плати.

Метою дослідження є обґрунтування   пропозицій прикладного характеру щодо зниження рівня заборгованості із заробітної плати у Автономній Республіці Крим.

Завданнями данного дослідження є:

• визначення економічних, соціальних, правових та політичних аспектів заборгованості із заробітної плати та їх особливостей в Автономній Республіці Крим;
• виявлення факторів впливу на розміри заборгованості із заробітної плати та аналіз причин виникнення заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим;
• розробка та обґрунтування доцільності пропозицій щодо зниження розмірів заборгованості із заробітної плати з урахуванням економічного, соціального, правового та політичного аспектів.

Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти виникнення заборгованості із заробітної плати та розробки пропозицій щодо зниження її розміру в Автономній Республіці Крим.

Об’єктом дослідження є оплата праці в Автономній Республіці Крим.

У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті,  методи економічних досліджень тощо.

Розділ 1. Теоретичні основи виникнення заборгованості із заробітної плати

1.1. Сутність заборгованості із заробітної плати: економічні, соціальні, правові та політичні аспекти

Заборгованість з виплати заробітної плати – це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників, а саме: штатним працівникам; сумісникам та працюючим за договорами; звільненим працівникам. При цьому заборгованою вважається сума, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі із фонду оплати праці, що належить до виплати, тобто за винятком обов’язкових утримань (податок на доходи з фізичних осіб та сума зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), яка не виплачена до 1-го числа місяця, наступного за звітним. Дані узгоджуються з кредиторською заборгованістю, зокрема простроченою. Заборгованість з виплати заробітної плати може утворюватися за рахунок власних коштів підприємства, а також місцевого та Державного бюджетів.

Економічні аспекти заборгованості із виплати заробітної плати. Несвоєчасні виплати заробітної плати штучно обмежуючи сукупний попит в економіці, в короткостроковому періоді позитивно впливають на загальний рівень цін, стримуючи інфляцію попиту, проте в довгостроковому періоді, стримуючи збут товарів, вкрай негативно впливають на виробництво, знижують ВВП та обумовлюють інфляцію витрат за рахунок подорожчання одиниці продукції, що її виробляють в умовах зниження обсягу виробництва. Заборгованість з виплати заробітної плати знижує рівень інфляції, але частка цього фактора, за оцінками експертів, не перевищує 20%.

Соціальні аспекти заборгованості із виплати заробітної плати. Заборгованість із  виплати заробітної плати на індивідуальному рівні призводить до значного зниження рівня життя населення – погіршення якості харчування, неможливості оплачувати житлово-комунальні послуги тощо. Це, своєю чергою, зумовлює отримання неофіційних доходів в тіньовому секторі економіки. Крім того, на суспільному рівні наслідком заборгованості із виплати заробітної плати є зниження податкових надходжень, скорочення обсягів надання суспільних послуг, скорочення обсягів надходжень до соціальних фондів, що відповідно унеможливлює соціальний захист окремих категорій населення.

Правові аспекти заборгованості із виплати заробітної плати. Статтею 43 Конституції України визначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною третьою статті 15 Закону України від 24.03.95 № 108 «Про оплату праці» (далі — Закон № 108) передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (стаття 22 Закону № 108).

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (стаття 24 Закону № 108).

У разі втрати працівниками частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати, провадиться компенсація відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Питання щодо виплати компенсації працівникам врегульовано із січня 2001 року Законом України від 19.10.2000 № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

Законом України від 21.09.2000 № 1979 «Про внесення змін до Кримінального Кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлена кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення термінів виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі.

З метою забезпечення своєчасної виплати заробітної плати прийнято Закон України від 21.10.2004 № 2103 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» (далі — Закон № 2103), яким внесено зміни до статті 97 Кодексу законів про працю України та статті 15 Закону № 108, відповідно до яких для власника підприємства або уповноваженого ним органу встановлено обов’язок першочергової виплати заробітної плати перед іншими платежами, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці. До прийняття Закону № 2103 норми цих законів не визначали позачерговості виплати заробітної плати порівняно з іншими платежами, що, у свою чергу, не гарантувало своєчасності її виплати в порушення вимог статті 43 Конституції України.

Однак зміни до законів України та інших нормативних актів досі не внесені, що призвело до виникнення правової неузгодженості норм Закону № 2103 з нормами чинного законодавства стосовно внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Мінпраці з 2004 року проводиться робота над проектом Закону України «Про захист грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця», яким передбачено визначити правові, фінансові, організаційні засади та обсяги компенсації працівникам втраченої у зв’язку з ліквідацією підприємства-банкрута заробітної плати та інших грошових виплат, передбачених законодавством про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування та утворити державний цільовий фонд — Фонд гарантованих трудових виплат України(далі — Фонд), який має бути сформовано за рахунок збору, що сплачується роботодавцями, у відсотках до фонду оплати праці, благодійних внесків та інших надходжень відповідно до законодавства. Норми законопроекту поширено на кредиторів-працівників, грошові вимоги яких визнані господарським судом погашеними за недостатністю майна ліквідованого підприємства-банкрута та на всіх роботодавців, на яких не поширюється дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Законопроект неодноразово доопрацьовувався та надсилався на розгляд до зацікавлених міністерств і відомств, сторін соціального партнерства. Однак і на теперішній час його не погоджено.

1.2. Фактори впливу на розміри заборгованості із заробітної плати

Серед факторів впливу на розміри заборгованості із заробітної плати слід виділити:

• організаційно-правові, що пов’язані з дотриманням норм законодавства, їх несуперечливістю та організаційно-економічним механізмом реалізації;
• економічні, що визначаються станом економіки, в тому числі стадією економічного розвитку, станом фінансової системи, ефективністю діяльності підприємств;
• соціальні, що пов’язані з реалізацією соціальними партнерами (роботодавцями, їх об’єднаннями, профспілками) прав, виконання  ними своїх зобов’язань  тощо.

Розділ 2. Аналіз заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.

2.1. Аналіз  заборгованості із  виплати заробітної плати.

Як видно з табл. 1, сума заборгованості із виплати заробітної плати  в Автономній республіці Крим становить у січні 2010 року 74,5 млн грн, що є сьомим результатом у рейтингу серед областей. Потягом 2005-2010 рр. динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати характеризувалася тенденцію до зростання, виключенням є 2008 рік, протягом якого її розмір зменшився на 8 п.п.

З метою визначення відповідності тенденцій зміни суми заборгованості із виплати заробітної плати в Автономній Республіці Крим загальноукраїнським тенденціям в табл.1 було розраховано коефіцієнти росту даного показника в цілому по Україні. Порівняння тенденцій дає змогу зробити висновок, що тенденції зміни суми заборгованості в Автономній республіці Крим мають свої особливості, що, на нашу думку, може бути викликано особливостями її регіонального розвитку.

Для підтвердження даної гіпотези в табл.1 було проаналізовано тенденцію зміни суми заборгованості із виплати заробітної плати у Львівській області. Так, динаміка цієї зміни відповідає загальноукраїнським тенденціям, що підтверджує висновок про наявність особливостей регіонального розвитку, що впливають на суму заборгованості із заробітної плати

З метою визначення впливу на суму заборгованості із заробітної плати в умовах світової фінансової кризи такого фактора як ефективність діяльності місцевих органів влади було виконано порівняння тенденцій зміни цього показника протягом січня-травня 2010 року в цілому по Україні, Автономній Республіці Крим та областях. Як видно з табл. 2, по-перше, не дивлячись на  погіршення внаслідок світової фінансової кризи економічної ситуації у всіх областях, тенденції зміни заборгованості із виплати заробітної плати у 22 регіонах (20 областях, у м. Києві та м. Севастополі) відрізняються від загальноукраїнських, виключення становлять Запорізька, Полтавська, Рівненська та Черкаська області; по-друге, області в межах східних, західних, північних, південних та центральних регіонів України теж більшою мірою мають відмінні тенденції у зміні заборгованості із виплати заробітної плати.

Важливою групою факторів впливу на розміри  заборгованості із виплати заробітної плати є економічні. Так, економіку АР Крим майже на 50 % (47,9%) складають підприємства металургії, машинобудування та хімічної промисловості. Саме ці сфери економічної діяльності найбільше постраждали від світової фінансової кризи, тому ця група факторів є також визначальною щодо динаміки суми заборгованості із виплати заробітної плати.

Таким чином, можна зробити висновок, що ефективність місцевих органів влади відноситься до одного з основних факторів впливу на суму заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.

2.2. Характеристика основних причин заборгованості із заробітної плати.

Основними причинами заборгованості в цілому по Україні є:

• погіршення економічної ситуації через світову фінансову кризу;
• збитковість підприємств внаслідок податкового тиску та неефективного управління ними;
• низька платіжна дисципліна, тобто невиконання норм трудового законодавства про першочергові розрахунки по заробітній платі та подакткового законодавства;
• практика передачі суб’єктам господарювання продукції без попередньої оплати;
• низький рівень претензійно-позовної діяльності зі стягнення заборгованості;
• недостатня ефективність управління державним майном;
• застосування процедур санації та банкрутства для неефективно працюючих підприємств.

Отже, переважна більшість чинників зростання заборгованості із виплати заробітної плати є наслідком відсутності ефективної системи управління підприємствами та належного контролю з боку відповідних  органів державної влади.

Дані висновки підтверджують гіпотезу те, що в п.2.1. було визначено, що основними факторами впливу на заборгованість із виплати заробітної плати є ефективність діяльності в першу чергу місцевих органів влади. Так, наприклад, це стосується:

• регіональних тимчасових комісій з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, ефективність яких суттєво відрізнялася як за кількісними (кількість засідань), так і за якісними показниками (зменшення суми заборгованості із заробітної плати);
• регіональних відділень Держнаглядпраці, гранична чисельність працівників яких значно нижче необхідної для здійснення ними своїх обов’язків (на одного інспектора з праці припадає в середньому 14427 суб’єктів господарювання при річному нормативі 60).

Крім того, важливими причинами заборгованості із виплати заробітної плати є  причини організаційно-правового характеру:

• суперечливість законодавства про оподаткування, яке з одного встановлює рівність платників податків, а з іншого боку, встановило правову норму про бюджетне відшкодування ПДВ в першочерговому порядку підприємствам із заборгованістю із виплати заробітної плати, що зумовило штучну заборгованість. Своєю чергою, Автономна Республіка Крим взагалі не отримала бюджетного відшкодування ПДВ.
• практика накладання штрафів судами, що менші за мінімальні розміри, передбачені ст. 41 КУ про адміністративні правопорушення.

Розділ 3. Пропозиції щодо зниження розмірів заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до виявлених основних причин заборгованості із виплати заробітної плати, пропозиціями щодо її зменшення є:

• нормативно-правового характеру: погодження законопроекту «Про захист грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця»; внесення змін до законодавчих актів відповідно до Закон України від 21.10.2004 № 2103 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати»;
• організаційного характеру: підвищення ефективності контролю за дотриманням законодавства про своєчасну виплату заробітної плати (збільшення чисельності інспекторів з праці, посилення контролю за ефективністю діяльності тимчасових комісій з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат);
• економічного характеру: стабілізація фінансової системи в країні, протекціоністські заходи щодо сприяння виробництву та реалізації продукції підприємств машинобудування, металургії та хімічної промисловості.

Література

1. Конституція України Cайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення Cайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua
3. Кодекс законів України про працю Cайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua
4. Закону України від 24.03.95 № 108 «Про оплату праці» Cайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua
5. Закон України від 21.10.2004 № 2103 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» Cайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua
6. Закону України «Про захист грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця» Cайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua
7. Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Cайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua
8. Гимпельсон В.Е., Капелюшников Р.И. Заработная плата в России. Эволюция и дифференциация/ Под ред. В.Е. Гимпельсона, Р.И. Капелюшникова, 2-е изд. М.:ВШЭ, 2008. 575 с.
9. Про результати аналізу стану заборгованості з виплати заробітної плати // Бюлетень підготовлено за матеріалами Звіту про результати аналізу стану заборгованості з виплати заробітної плати. — Київ: Рахункова палата України, 2010.
10. Заборгованість з виплати заробітної плати . Сайт Новини України: політика, економіка, бізнес http://ua.proua.com/maps/?parameter_id=3&action=values