Вступ

У другій половині ХХ ст. головна парадигма інноваційного розвитку бібліотек, традиційно, була пов’язана зі сферою каталогізації: конверсії карткових каталогів у електронну форму та започаткування онлайнових бібліотечних каталогів. У 1960-х рр. бібліотеки вперше почали експериментувати з комп’ютерними технологіями під час формування каталогів, у 1970-х рр. вони вже мали спеціалізоване програмне забезпечення для доступу читачів до електронних каталогів (автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (АБІС) або, у термінології бібліотек США, Європи, інтегровані бібліотечні системи). У 1980-х рр. відбулося переосмислення засобів доступу до каталогів та забезпечення їх представлення у мережевому середовищі. Був розроблений комунікаційний протокол Z39.50, настав так званий «золотий час онлайнових каталогів». В цей період онлайнові каталоги уособлювали успішність бібліотечної справи і до кінця десятиріччя майже кожна поважна наукова бібліотека пропонувала їх власним читачам [11]. У середині 1990-х рр. розвиток веб-технологій дав змогу бібліотекам вперше пов’язати бібліографічні записи у їхніх каталогах з самими ресурсами у цифровому форматі, забезпечити процеси інтегрованого онлайнового обслуговування читачів, онлайнові каталоги досягли вищої точки свого розвитку. З поступом веб-технологій докорінно змінилася сама суть інформаційної діяльності, проте, постачальники АБІС традиційно орієнтувалися на задоволення потреб бібліотекарів, а не кінцевих користувачів; у 1990-х рр. вони не встигали за інноваціями у сфері пошуково-навігаційних технологій, тому розпочався період стагнації у розвитку АБІС і зниження значущості локальних бібліотечних каталогів.

Електронні каталоги бібліотек продовжують розвиватися й у ХХІ ст., проте, з кожним днем у середовищі бібліотекознавців міцніє переконання, що наразі вони як технологічна парадигма перебувають на останній стадії свого «життєвого циклу».

Поява та розвиток веб-технологій призвели до революційних змін у користувацьких вимогах до інформаційно-пошукових систем. У свої «золоті часи» останніх декад ХХ ст. онлайнові бібліотечні каталоги були основними інформаційно-пошуковими інструментами науковців, але ці часи минули. Веб-орієнтовані системи пошуку інформації, зокрема Google та Amazon, за декілька років зуміли майже повністю витіснити бібліотечні каталоги як інструмент науково-інформаційної діяльності. Вони запропонували науковцям широту пошуку та інструментарій зовсім іншого рівня функціональності. Так, вже у 2000 р. щоденна кількість пошуків у Google перевищувала щомісячну кількість пошуків у електронних каталогах всіх бібліотек системи Каліфорнійського університету. Бібліотеки та їх інформаційні системи перестали бути «першим місцем» для отримання інформації, а багато користувачів взагалі залишали поза увагою бібліотечні ресурси. Для академічної спільноти онлайнові бібліотечні каталоги перетворилися на «телефонні довідники поруч зі справжніми пошуковими інструментами». За результатами комплексного опитування OCLC, станом на 2005 р. 84 % респондентів розпочинали інформаційні пошуки у пошукових системах Інтернету, 1 % – на бібліотечних веб-сайтах.

1. Впровадження електронних каталогів в Україні

XXI століття – ера інформаційного суспільства. Останнім часом інформація все частіше визначається як основний ресурс майбутнього, підвладний лише тим членам суспільства, хто володіє необхідними знаннями і добре підготовлений до навігації в інформаційному просторі.

Найактуальнішим завданням сьогодення є розвиток і використання комп’ютерних (електронних) засобів зберігання і поширення бібліографічної інформації. Провідним напрямком модернізації бібліотечної справи є її інформатизація, це означає впровадження нових технологій, елементів, які підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший доступ і отримання інформації читачами. Одним із компонентів інформатизації є автоматизація, яка дозволяє поетапно позбавити фахівців бібліотеки рутинної праці.

Комп’ютеризована бібліотека на сьогодні виконує особливу місію – забезпечує читачам оперативний доступ до інформаційних ресурсів і одночасно є центром виховання інформаційної культури.

Електронний каталог — це особливе середовище, що потребує спеціальних навичок, знань, серед яких: робота з комп’ютером, вибір полів для пошуку (автор, назва, предметні рубрики, ключові слова, види документів, видавництва, серії, роки видання), грамотне формулювання запиту, знання стратегії й тактики пошуку, оформлення результатів пошуку тощо.

Системи пошуку в картковому і електронному каталогах дуже відрізняються, відповідно й ставлення до них різне. Якщо у першому випадку користувач, будуючи свій пошуковий шлях, іде від ділення до ділення, то в другому — задані параметри пропонують уже сформований блок інформації. Таким чином, традиційний пошук вимагає творчого підходу, а користуючись ЕК, ми маємо справу зі споживанням готового продукту.

На жаль, сьогодні майже всі впроваджувані в бібліотечну практику автоматизовані інформаційно-бібліотечні системи (АІБС) мають низьку ефективність пошуку запитів тематичного (змістового) характеру порівняно з аналогічним результатом пошуку в картковому СК. Тому ЕК не може повністю замінити традиційні СК. Головна перевага ЕК — оперативність, але цей критерій ніколи не виступав на перший план під час роботи з СК. Навпаки, користувачі ніби «спілкувалися» з каталогом, самостійно оцінюючи при цьому інформацію, що міститься в бібліографічному записі. Спочатку існувало припущення, що ЕК зможе замінити при змістовому й тематичному пошуку інформації карткові каталоги. Цього, однак, не сталося. Тому сьогодні в жодній бібліотеці питання про закриття СК навіть не обговорюється, оскільки існуючі ЕК виконувати їхні функції (принаймні, поки що) не здатні.

В ідеальному варіанті поєднання карткового каталогу і ЕК — справа важлива й корисна як для бібліотеки, так і для користувачів. Останній прискорює пошук необхідних документів, допомагає в обліку книжкового фонду, зміцнює інформаційне ядро бібліотеки. Картковий каталог є традиційним джерелом інформації в усіх випадках, особливо у разі непередбачених неполадок технічних засобів ЕК. Картковий каталог повинен зберегтися як стратегічне джерело інформації й засобу пошуку навіть за ідеальних умов, за наявності у кожній бібліотеці сертифікованого програмного забезпечення, максимального пристосування до швидкої та ефективної роботи з систематизації й предметизації, використання загальноприйнятих словників та довідників, джерел безперебійного живлення й генераторів аварійного струму на правах бібліотечного обладнання тощо.

Для більшості бібліотек було б надзвичайно важливо зберегти систематичний пошук в ЕК, даючи користувачеві дві можливості:

• глибше ознайомитися зі структурою та змістом класифікаційної системи «згори донизу», за ієрархією, та самостійно вибрати той класифікаційний індекс, який найбільше відповідає запиту користувача (але справа в тому, що ефективний пошук за класифікаційним індексом — опція, присутня далеко не у всіх програмах ЕК);
• знайти класифікаційний індекс за абетково-предметним покажчиком (АПП) і після цього одразу ж перейти на перелік бібліографічних записів (БЗ), які мають цей індекс.

Ці дві можливості традиційно, протягом багатьох років, надавалися за допомогою карткових СК, забезпечених картковими АПП (відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.59:2003 Індексування документів. Загальні вимоги до систематизації та предметизації ведення АПП як частини СК є обов’язковим для бібліотек країни). Такий пошук — природний для читачів, тому що вся система освіти побудована за систематичним принципом. У нашій країні, як і в будь-якій іншій, навчання ведеться за «предметами», тобто за галузями знань, окремими науками, сферами практичної діяльності та їх підрозділами. У традиційному картковому СК не виникає проблеми переходу на ступінь вище або нижче в ієрархічному ланцюгу. Цей шлях пошуку простий і зрозумілий, тому що забезпечений системою каталожних роздільників.

У Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В. О. Сухомлинського, як і в багатьох інших бібліотеках, електронний каталог був започаткований у 2003 р. ЕК є машинозчитуваним бібліотечним каталогом, який поєднує в собі функції абеткового, систематичного й предметного каталогів. Він універсальний за змістом; розкриває склад і зміст документів різними мовами, що становлять фонд бібліотеки, незалежно від того, на яких носіях інформації (друкованих, аудіовізуальних, електронних тощо) вони представлені; передбачає вільний доступ до фондів бібліотеки й реалізацію багатоаспектного пошуку інформації. Доступ до нього здійснюється як у локальній мережі бібліотеки, так і через веб-портал. Але традиційні карткові каталоги бібліотеки залишаються актуальними, адже поки що тільки вони можуть задовольнити різноманітні інформаційні запити користувачів у повному обсязі.

2. Шляхи розвитку електронної каталогізації в бібліотеках

Читачі здійснюють пошук необхідної інформації через електронні каталоги, а бібліотекарі використовують штрихове кодування й відповідне обладнання для видачі книг. Електронні каталоги мають бути не тільки на книги, а й на журнальні та газетні статті. Бібліотека повинна мати доступ до каталогів бібліотек мережі і можливість дистанційного замовлення книг. Це стосується й окремих електронних баз даних.

Для введення до культурного і наукового обігу колекцій, окремих стародруків і рукописів бібліотеки повинні мати не тільки комп’ютери, а й обладнання та програмне забезпечення для представлення в цифровій формі текстів, звуків і малюнків.

Переваги е-каталогу:

• дозволяє обмін додатковою інформацією між виробниками і покупцями;
• дозволяє скорочувати витрати на придбання і постачання в організаціях (див.: електронне постачання);
• зазвичай, являє собою складову частину електронної торгівельної системи
• деякі фірми, пропонуючи каталог, не уявляють можливості он-лайнового спілкування з клієнтами.

Підвищення соціальної і інформаційної ролі бібліотек у сучасній освітній діяльності диктує необхідність формування нових методів організації інформаційного простору бібліотеки вузу, який реалізується на базі комп’ютерних технологій.

Знайомлячись із процесом автоматизації бібліотек Києва, робимо висновок про те, що вже закладено концептуальні основи інформатизації на якісно новому рівні, і в цьому напрямку ведеться активна робота.

Аналіз бібліотечно-бібліографічних процесів, які відбуваються у вузівських бібліотеках, дає змогу відзначити, що під впливом технічного прогресу сутність процесів змінилася, але це позитивно впливає на діяльність бібліотек тільки тоді, коли рівень їх інформатизації достатньо високий.

Нова концепція побудови сучасної бібліотечної системи базується не лише на автоматизації окремої бібліотеки. Її головна мета — створення єдиного всеукраїнського інформаційного простору та інтеграція у світовий бібліотечний інформаційний простір. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

• створення бібліотечно-бібліографічної інформації та публікаційних текстів в електронному вигляді;
• забезпечення доступу через Інтернет до бібліографічної інформації і повнотекстових баз даних (БД);
• забезпечення електронних засобів пошуку і обслуговування запитів на інформаційні ресурси бібліотеки.

Із розвитком комп’ютерних і телекомунікаційних технологій інформаційний простір бібліотеки буде розширюватися до міжбібліотечного, міжрегіонального, а з часом його межі стануть ще ширшими [1, с. 17].

Керівництво Міжнародного бібліотечного інформаційного центру імені Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом розуміє, що від постійного зростання чисельності та різноманітності інформаційних ресурсів і послуг бібліотеки збільшується вибір спеціальностей та навчальних курсів Академії і що бібліотека є одним із головних наріжних каменів у фундаменті та основі вузу. Тому постійному оновленню навчальних фондів, технічній модернізації і оснащенню бібліотеки керівництво МАУП приділяє значну увагу. На шляху реалізації головної функції бібліотеки — інформаційної — ми обрали пріоритетний напрямок її розвитку — інформатизацію.

Інформатизація означає впровадження нових технологій, елементів, які підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший доступ і отримання інформації читачами [6, c. 2]. Одним із компонентів інформатизації є автоматизація, яка дозволяє поетапно позбавити фахівців бібліотеки рутинної праці, а користувачам — створити ефективний і комфортний сервіс у пошуку інформації. Усі ці зміни привносять комп’ютери, локальні обчислювальні мережі комп’ютерів і програмні системи, які працюють на них.

Автоматизація бібліотеки — складний процес, який впливає на всі сфери життєдіяльності бібліотеки, і тому повинна проводитися дуже обережно. Це не тільки установка системи обробки даних, а і питання розвитку та адаптації робочого процесу з метою найбільшого використання переваг, які надають інформаційні системи. Автоматизація бібліотеки проводиться поступово, і терміни застосування інформаційних технологій з метою організації міжбібліотечного співробітництва мають бути сплановані і визначені із самого початку [7, c. 23].

Система автоматизації бібліотеки складається, як правило, з низки етапів і вибір послідовності їх розробки, адаптації і реалізації залежить цілком від потреб.

Практика показала, що в процесі автоматизації керівництву бібліотеки необхідно виділити такі аспекти:

• прийняття рішення та розробка проекту автоматизації;
• створення функціонального підрозділу, відповідального за хід автоматизації;
• вивчення досвіду автоматизації інших бібліотек;
• здійснення поетапного навчання співробітників;
• визначення технологічної і технічної бази;
• створення локальної бібліотечної мережі;
• можливість комп’ютерного обміну інформацією між бібліотеками;
• формування власних БД.

Із створенням електронного каталогу в комп’ютеризованих бібліотеках значно підвищується якість і швидкість пошуку, ефективність роботи бібліотекарів при мінімальних затратах на комплектування і обробку. Електронний каталог (ЕК) — основна база даних бібліотеки, яка містить описи всіх видів документів. Таких як книги, брошури, методичні посібники, навчальні матеріали, періодичні видання, дисертації, автореферати дисертацій тощо.

Комп’ютерні технології надають бібліотекам унікальний шанс розвитку нових напрямків в їх діяльності. Створення баз даних електронного каталогу, підтримуючи усі класичні підходи до каталогізації документів, надає користувачам більш широкі можливості для пошуку, створює додаткові, нетрадиційні пошукові елементи, дозволяє пошук за декількома елементами одночасно.

При введенні в базу даних надається пріоритет періодичним виданням та аналітичним описам статей і використання цих ресурсів бібліотекою та користувачами, бо саме періодичні видання найбільш оперативно повідомляють про новітні технології та передові досягнення в тій чи іншій сфері людської діяльності. Спільне використання інформації не лише підвищить поінформованість читачів, а й дозволить бібліотеці більш ефективно використовувати свої інтелектуальні ресурси.

Сучасний студент краще володіє комп’ютером, ніж бібліографічними знаннями. Тому електронний каталог, вносячи елементи гри, більше спонукає студентів до творчого пошуку, на противагу традиційним паперовим каталогам, і сприяє підвищенню їх бібліографічної грамотності. Ці БД можна використовувати не лише як довідково-пошуковий апарат. Вони дають змогу створювати списки рекомендованої літератури в автоматичному режимі, дозволяють робити висновки про книгозабезпечення дисциплін літературою, самі виступають цінними бібліографічними ресурсами.

Виходячи з набутого досвіду, підсумуємо, що впровадження автоматизації в бібліотеках має три рухомі сили:

• Державна політика, спрямована на інформатизацію суспільства.
• Користувачі, які вимагають більш повної та якісної інформації. Сучасна бібліотека, яка прагне задовольнити ці потреби, не може існувати
• лише за рахунок власного інформаційного потенціалу, тому виникає потреба взаємодії у створенні і використанні загальних інформаційних ресурсів.
• Внутрішні причини: збільшення інформаційного потоку, трудомісткість ручної обробки. Бібліотекам необхідне швидке забезпечення інформацією споживача, тому що з часом велика кількість інформації втрачає свою актуальність.

Практика засвідчила, що в процесі автоматизації керівництву бібліотеки необхідно виділити такі аспекти:

• прийняття рішення та розробка проекту автоматизації;
• створення локальної бібліотечної мережі;
• здійснення поетапного навчання співробітників;
• створення функціонального підрозділу, відповідального за хід автоматизації;
• визначення технологічної і технічної бази;
• формування власних БД.

Програмна система IRBIS була розроблена в Державній публічній науково-технічній бібліотеці Росії в 1995 році. За роки, що минули, система пройшла шлях від скромної, з обмеженими можливостями, функціонуючої в MS-DOS, до дійсно інтегрованої системи, що відповідає всім сучасним вимогам автоматизації бібліотек.

Система IRBIS являє собою типове інтегроване рішення в галузі автоматизації бібліотечних технологій і призначена для використання в бібліотеках будь-якого типу та профілю. Система повністю відповідає міжнародним вимогам і підтримує всі вітчизняні бібліографічні стандарти і формати. Система дозволяє здійснювати опис усіх видів видань. Інтерфейси системи максимально наближені до потреб користувачів і легко опановуються.

Електронний каталог дозволив бібліотеці розширити сферу послуг. Разом із традиційними бібліотечними послугами, наша Бібліотека має можливість надавати сервісні послуги: відправлення або приймання повідомлень електронною поштою; користування послугами Інтернету; пошук інформації у всесвітній електронній мережі.

Деяким читачам доводиться навздогад копирсатися в різноманітних карткових каталогах у пошуках книг, що містять матеріал, який їх цікавить. Тому з метою підбору документів за потрібною темою найкраще звернутися до електронного каталогу. Можна з певною мірою точності сформулювати запит, послуговуючись як пошуковою одиницею, тією чи іншою фразою або окремими словами, що стосуються теми. Наприклад, назвою країни, певним видом документів (підручники, календарі).

Виходячи з набутого досвіду, підсумовуємо: впровадження автоматизації і створення Електронного каталогу для зберігання і поширення бібліографічної інформації є дуже актуальним. Користувачі вимагають більш повної та якісної інформації, тому ми й надалі вивчатимемо попит читачів для створення нових баз даних і поповнення вже існуючих корисною та рідкісною інформацією.

Висновки

Питання каталогізації – одне з найскладніших і найважливіших у бібліотечній науці та практиці, оскільки ні обмін інформацією між бібліотеками, ні пошук у власних базах даних, ні якісне та ефективне функціонування бібліотеки в цілому, неможливі без добре організованих як традиційних карткових, так і електронних каталогів.

Електронний каталог — каталог на електронному носії, який подає переважно зміст паперового каталогу та містить інформацію про продукти й послуги для клієнтів або ділових партнерів.

Сьогодні перед бібліотеками стоїть завдання не тільки зібрати у своїх фондах якнайбільше різноманітних документів, але й зробити їх доступними для користувачів, розкрити їхній зміст. Тому одним з провідних напрямів діяльності бібліотек є надання відомостей як про всю сукупність документів, так і про наявні одиничні носії інформації. При цьому бібліотечні фонди мають бути опрацьовані таким чином, щоб вимоги користувачів у найкоротші терміни отримувати вичерпну інформацію про документи — збігалися з можливостями бібліотеки надавати її. Цьому сприяють каталоги, бази даних, бібліографічні та реферативні видання. Інформація в них має бути систематизована й представлена у такому вигляді, який дасть змогу здійснювати швидкий і результативний пошук.

На жаль, державної підтримки розвитку корпоративних бібліотечних проектів в Україні практично немає. Бібліотеки змушені самостійно вирішувати свої проблеми, спрямовуючи зусилля на пошук більш ефективних форм роботи.

Отже, створення власних електронних каталогів науковими бібліотеками є пріоритетним напрямом їхньої діяльності. І все ж, попри на це, традиційні карткові каталоги, що забезпечують оглядовість, масивність інформації, залишаються першорядним джерелом вторинної інформації. Тому бібліотеки мають їх удосконалювати, щоб, по-перше, забезпечити ефективний пошук інформації, по-друге, створити передумови успішного взаємовикористання ресурсів у межах єдиної автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи.

Список використаної літератури

1. Антоненко І. Каталогізація електронних ресурсів: методичні рекомендації в таблицях і схемах // Бібліотечна планета. — 2007. — № 4.- С.14-20
2. Антоненко І.П., Баркова О.В. Каталогізація електронних ресурсів : науково-методичний посібник. — К. : Нац. Б-ка України імені В.І. Вернадського, 2007. — 115 с.
3. Антоненко І. Науково-методичні основи комп’ютерної каталогізації електронних ресурсів // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. — 2008. — Вип. 20. — С. 155-175
4. Байтингер Г. Этапы создания электронного каталога // Научные и технические библиотеки . — 2005. — № 12. — С. 36-42
5. Мошковская Т. Электронный каталог в «библиотеке нового поколения»: основные технологические приемы построения и работы в условиях замкнутого автоматизированного цикла // Научные и технические библиотеки. — 2008. — № 11. —  С. 78-84
6. Осаула В. Бібліотечна картково-каталожна ера: класика інформаційно-пошукових систем в електронному середовищі сучасних бібліотек // Вісник Книжкової палати. — 2009. — № 3. — С. 19-22
7. Подковырина Е. Электронный каталог библиотеки как элемент качественного обеспечения информационных потребностей пользователей // Бібліотечний форум України. — 2008. — № 4. — С. 9-11
8. Поліщук О. Редагування електронних каталогів-новий напрямок підвищення якості інформаційного обслуговування користувачів бібліотек // Бібліотечний форум України. — 2006. — № 4. — С. 27-30
9. Скоробогатов В. Каталоги карточный и электронный: общее и особенное // Научные и технические библиотеки . — 2005. — № 12. —  С. 15-25
10. Сукиасян Э. Классификационный (систематический) поиск в эпоху электронных каталогов // Научные и технические библиотеки . — 2009. — № 10. — С. 38-47
11. Шемаєва Г. Електронні ресурси бібліотек України в інформаційному забезпеченні науки: стан та перспективи розвитку // Бібліотечна планета. — 2006. — № 4.- С.21-25