Вивчення демографічних процесів і можливості управління ними, розуміння характеру відбуваються в них змін на територіальному рівні, факторів і перспектив їх розвитку представляють актуальну задачу, як з теоретичних, так і з практичних позицій.

Аналіз демографічної ситуації регіону і країни в цілому дозволяє виявляти позитивні і негативні тенденції в області зміни чисельності населення, фактори, що впливають на ці зміни, і завдяки цьому вжити відповідних заходів до поліпшення або підтримання ситуації, демографічної ситуації.

У нашому науковому дослідженні можна виділити два рівні:

• емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів;
• теоретичний – досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії).

Згідно з цими рівнями загальні методи пізнання можна поділити на три групи, грані між якими визначені приблизно:

• методи емпіричного дослідження;
• методи, ідо застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень;
• методи теоретичних досліджень.

Системний підхід полягає в комплексному дослідженні великих і складних об’єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин. Виходячи з цього принципу, треба вивчити кожен елемент системи в його зв’язку та взаємодії з іншими елементами, виявити вплив властивостей окремих частин системи на ЇЇ поведінку в цілому, встановити емерджентні властивості системи і визначити оптимальний режим її функціонування.

Ускладнення задач та об’єктів дослідження викликає необхідність розподілення (декомпозиції) системи на системи нижчого рівня (підсистеми), які досліджуються автономно, причому з обов’язковим урахуванням подальшого узгодження цілей кожної підсистеми із загальною ціллю системи. Таким чином, декомпозиція наперед визначає створення ієрархії системи. Застосування декомпозиції обумовлене не тільки неможливістю охопити неосяжне, але й різнорідністю елементів складної системи і, як наслідок, необхідністю залучення фахівців різного профілю.

По суті, декомпозиція – це операція аналізу системи. Природно, що дослідження менш складних систем нижчого рівня простіше та зручніше. Проте наступне узгодження функціонування підсистем (операція синтезу) являє собою суттєво складніше завдання, ніж дослідження окремих підсистем.

Систематизація – специфічний метод дослідження, пізнавальний процес упорядкування деякої множини розрізнених об’єктів і знання про них. Упорядкування здійснюється шляхом встановлення єдності і відмінності елементів, що підлягають систематизації, визначення місця кожного елемента відносно один одного. При цьому використовуються логічні операції порівняння, абстрагування, класифікації, аналізу і синтезу, опису та пояснення. Результатом систематизації є відповідна наукова система об’єктів і знань про них. Вирізняють окремі різновиди систематизації та її результатів, зокрема класифікаційні системи і таблиці, що розподіляють і описують предмети і знання про них за типами, класами, розрядами, родами, сімействами, видами тощо (наприклад, систематика в біології, періодична система елементів у хімії, таблиця елементарних часток у фізиці); інтегральні системи, що синтезують розрізнені об’єкти і поняття в цілісну систему вищого порядку за допомогою інтегруючої ідеї, при цьому відбувається приріст пізнавального смислу системи, не характерного для кожного елемента зокрема (наприклад, абстракції, асоціації абстракцій, наукові гіпотези і теорії, які інтегрують у собі великий масив пізнавального матеріалу).

Система класифікації визначається і характеризується використаним методом класифікації, ознаками класифікації, послідовністю і кількістю рівнів класифікації, кількістю угруповань.

Теоретико-методологічною та методичною базою дослідження є система економічних законів та принципів економічної теорії, сучасні теорії з питань дослідження демографічної ситуації. У дослідженні застосовано методичний апарат демографічної науки, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Серед них: методи наукового абстрагування, системного підходу використані при дослідженні категорії “демографічна ситуація”, класифікаційно-аналітичний метод — при класифікації чинників, що впливають на демографічну ситуацію в ФРН, методи статистичного аналізу (групування, метод динамічних порівнянь, графічний та табличний методи) використано для оцінки впливу соціально-економічної та демографічної ситуації в ФРН та стану ринку праці. Застосовано кореляційно-регресійний аналіз, методи економіко-математичного моделювання (для аналізу зміни чисельності зайнятих економічною діяльністю в регіоні, для розрахунку прогнозної зміни  чисельності населення за місцем проживання; розрахунок показників природного руху населення регіону).

При розробці теоретичних аспектів наукового дослідження творчий характер мислення полягає у створенні нових уявлень. Абсолютно нові уявлення утворюються шляхом комбінування відомих елементів. Такий підхід базується на наступних прийомах:

• доборі та узагальненні інформації;
• постійному зіставленні, порівнянні, критичному осмисленні отриманої інформації;
• чіткому формулюванні власних думок, їх письмовому викладі;
• удосконалюванні та оптимізації власних положень.

Послідовність проведення теоретичних досліджень має декілька стадій.

На першому етапі потрібно ретельно з ознайомитися добре відомими та апробованими (перевірені на практиці) рішеннями тієї чи іншої конкретної проблеми. Для цього доцільно дослідження починати з аналізу літератури, формулювання наукового апарату, для чого необхідно застосовувати логічні операції, складання плану роботи,  з використання відповідних теоретичних методів.

На наступному етапі дослідник-теоретик повинен відмовитися від відомих засобів розв’язання даної проблеми, які є аналогічні до тих, які пропонує він. В окремих випадках варто висунуті теоретичні положення підкріпити фактами, які добуваються з допомогою емпіричних методів: спостереження, опитування, тесту, експертної оцінки, експерименту тощо. Щоб узагальнити і звести до єдиних кількісних показників отримані емпіричні дані, факти, необхідно їх опрацювати з допомогою методів математичної статистики: знаходження найбільш типових показників, показників однорідності, показників зв’язку тощо.

Останній етап – це етап, на якому впроваджуються різноманітні нові варіанти вирішення поставленої проблеми. Дослідник, на основі теоретичного опрацювання зведених даних, повинен пояснити їх, сформулювати основні тенденції розвитку, зробити відповідні висновки, які б стосувалися вирішення поставленої перед ним проблеми, запропонувати власну оригінальну методику такого вирішення.

Особливість теоретичного дослідження полягає у використанні абстрактних уявлень, ідей, положень, концепцій, які мають безпосереднє відношення до процесу практичного пізнання.

За допомогою аналітичних методів відбирається релевантна інформація із всієї наявної, яка отримана в результаті первинної обробки конкретних даних.

Демографічні методи дослідження покликані сприяти розкриттю специфіки відтворення населення, виявленню взаємозв’язку різних демографічних характеристик. До них. зокрема, відносяться методи подовжнього і поперечного аналізу.

Метод подовжнього аналізу отримав таку назву у зв’язку з тим, що при його застосуванні дослідник йде ніби «уздовж» життя певної групи людей. До цього методу дослідники вдаються для вивчення динаміки якого-небудь демографічного процесу впродовж життя одного покоління. При використанні цього методу демографічні події описуються в когортах (когортами називають сукупності людей, які одночасно вступили в той або інший стан, наприклад, народилися в одному і тому ж році, уклали шлюб в одному і тому ж році та інше). Тому даний метод називають ще методом реального покоління, або когортним. Метод подовжнього аналізу дозволяє при порівнянні частоти демографічних подій у різних когорт на різних етапах їх життя отримати достатньо надійні відомості не тільки про динаміку демографічних процесів, але й про вплив на неї зовнішніх умов. Подовжній аналіз дозволяє також виявити календар демографічних подій, тобто їх розподіл за періодами життя когорти. Інший демографічний метод — поперечний аналіз, який дозволяє представити сучасний стан демографічних процесів. Суть даного методу полягає в наступному. Зазвичай, вивчаючи населення, дослідник має відомості про його чисельність і стате-вовіковий склад на дату останнього перепису, а також матеріали поточного статистичного обліку різних демографічних подій (народжень, смертей і так далі) за роки, близькі до дати перепису. Маючи в своєму розпорядженні відомості про віковий склад населення, реальні покоління можна як би розітнути зверху вниз. Одночасно використовуються матеріали поточного статистичного обліку про число демографічних подій, що відбулися, за роками (наприклад, про число померлих за віком). Таким чином, виходять статево-вікові характеристики демографічної події (у нашому прикладі — смертності) гіпотетичного, або умовного, покоління, тобто умовній сукупності людей, для якої робиться допущення, що впродовж життя цих людей інтенсивність демографічних процесів в кожному віці буде такою ж, як і та, що існує в сучасний період. В даному випадку люди різного віку, що живуть в даний час, умовно розглядаються як ті, що належать до одного і того ж покоління. Оскільки при цьому дослідник в думках йде «упоперек» лінії життя, метод отримав назву поперечного аналізу, а оскільки доводиться мати справу з гіпотетичним, або умовним, поколінням, то його ще називають методом умовного (гіпотетичного) покоління. Метод поперечного аналізу — один з найбільш поширених в демографії з огляду на те, що для його застосування потрібні дані всього за рік-два. Він дозволяє судити про сучасний стан демографічних процесів, проте, при різких змінах в часі, характері демографічних процесів, цей метод може дати спотворену картину.

До поширених демографічних методів відносяться метод потенційної демографії, коли демографічні процеси виражаються не числом конкретних подій або прожитих людино-років а так званими демографічними потенціалами — числом людино-років майбутнього життя, і метод стандартизації демографічних коефіцієнтів, що дозволяє виключати при зіставленнях вплив відмінностей у складі населення порівнюваних територій або за порівнювані періоди часу. Наприклад, якщо у населення двох територій спостерігаються різні показники народжуваності, то це може бути викликано як різною інтенсивністю цього процесу у людей однакового віку, так і відмінностями у віковій структурі (зрозуміло, що скорочення частки молодих людей веде до зменшення загального показника народжуваності). Метод же стандартизації дозволяє показати демографічні процеси в «чистому вигляді».

Оскільки демографія має справу з масовими явищами, вона міцно узяла на озброєння статистичні методи. У демографії використовуються всі поширені в статистиці прийоми: застосування відносних і середніх величин, різних індексів і ін. Разом з тим, демографічна статистика виробила і свої власні методи. Це, зокрема, побудова демографічних таблиць. Демографічні таблиці фактично є системою імовірнісних характеристик статево-вікових інтенсивностей демографічних процесів. Популярний в демографію і метод побудови демографічних моделей. Широке застосування моделювання обумовлене неможливістю постановки чистого експерименту, що припускає всілякі повторення. Складання різних моделей — це вже застосування математичних методів в демографії. З їх допомогою також розраховуються демографічні показники і даються оцінки, складаються прогнози.

Останнім часом із зростанням інтересу до вивчення різних чинників народжуваності, смертності, міграції, шлюбності, розлучуваності в демографії стали ширше застосовуватися соціологічні методи: спостереження, опитування по спеціально розроблених анкетах, тести і так далі

Для наочного уявлення про демографічні процеси часто удаються до графічних методів у вигляді різних графіків, схем, діаграм, малюнків і ін. У демографії є і свої власні графічні прийоми. До їх числа відносяться побудова статево-вікових пірамід, демографічної сітки, що дозволяє набути чисельних значень деяких величин, які безпосередньо не спостерігаються, а також показати динаміку чисельності груп населення в часі.

Системний аналіз — найважливіший інструмент вирішення соціально-економічних завдань і дослідження соціально-економічних проблем. Системний аналіз являє собою науковий напрямок, пов’язаний з дослідженням слабо структурованих складних проблем міждисциплінарного характеру.

За принципом системності демографія явище багатоаспектне. Іншими словами на неї впливають різні сфери та фактори суспільного життя.

• Соціальна сфера: рівень і якість життя, ступінь задоволеності життям, правова і реальна сила влади.
• Економічна сфера: рівень заробітної плати.
• Інформаційна сфера: рівень освіти, культури.
• Психологічна сфера: духовність, політичні погляди, етнічні особливості.

Результатом когнітивного моделювання є когнітивна карта проблемної ситуації. Вона може бути представлена ​​в якості орієнтованого знакового графа. У кожної дуги є свій знак.

Фактори, що впливають на проблему, поділяються на:

• Керовані фактори;
• Некеровані фактори.

Результатом даного моделювання повинно бути підвищення демографічної ситуації. Для досягнення результату хотілося б розглянути кілька показників, які надають безпосередню (позитивне чи негативне) вплив на розглянуту проблему:

• Рівень якості життя (УКЖ); керовані
• Соціальна захищеність (СЗ); фактори
• Економічний чинник (ЕФ);
• Загроза воєн (УВ); некеровані
• Національний і релігійний фактори (НДР); фактори
• Фактор епідемій (ФЕ).

Метод аналізу ієрархій — спосіб визначити найбільший внесок однієї з вибраних порівнюваних факторів у загальний напрямок.

Метод порівняння використовувався при вивченні сукупності однорідних об’єктів (предметів, явищ), що утворюють певний клас і мають істотні для зіставлення властивостей (ознаки, характеристики, параметри). Під час реалізації методу порівняння можуть мати місце дві ситуації:

• порівняння предметів наочного досвіду, безпосереднє спостереження яких можливим;
• порівняння міркувань про предмети, а отже, певних абстракцій, на яких засновані на міркування.

Методологічна специфіка порівняння полягає в наступному:

• порівняння має сенс тільки у межах сукупності предметів, що утворюють їх певний клас;
• порівняння предметів одного класу виконується за ознаками, суттєвими для започаткованого розгляду (при цьому предмети, порівняні за одною ознакою, можуть різнитися за іншими).

Порівняння застосовувалось на всіх етапах та рівнях дослідження, але особливої ролі воно набуло під час класифікації об’єктів чи явищ.

Теоретико-методологічну основу дослідження складали загальнонаукові принципи пізнання: детермінізму, розвитку, системності та система загальнонаукових і спеціальних методів, яка дозволяє досліджувати процеси й явища в їх взаємозв’язку і розвитку та вирішувати проблемні наукові завдання.

Для реалізації визначених мети і завдань у процесі виконання дослідження використовувався комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів, спрямованих на отримання об’єктивних і достовірних результатів, а саме:

—         системного підходу — полягає в розгляді програми та взаємопов’язаної системи елементів, які розробляються в певній послідовності та формують єдине ціле;

—         системного аналізу — для проведення кількісного та якісного аналізу проблем демографічного становища в Німеччині.

Метод порівняння буде плідним, якщо при його застосуванні виконуються такі вимоги:

— порівнюватись можуть тільки такі явища, між якими може існувати певна об’єктивна спільність;

— порівняння повинно здійснюватись за найбільш важливими, суттєвими (у плані конкретного завдання) ознаками.

Порівняння завжди є важливою передумовою узагальнення. Різні об’єкти чи явища можуть порівнюватись безпосередньо або опосередковано через їх порівняння з яким-небудь третім об’єктом (еталоном). У першому випадку звичайно одержують якісні результати (більше-менше, вище-нижче тощо). Порівняння об’єктів з еталоном дає можливість одержати кількісні характеристики. Таке порівняння називають вимірюванням. За допомогою порівняння інформацію про об’єкт можна одержати двома шляхами:

— безпосередній результат порівняння (первинна інформація);

— результат опрацювання первинних даних (вторинна або похідна інформація).

Системний аналіз передбачає декомпозицію досліджуваної систе­ми спочатку на підсистеми першого, далі другого і т.д. рівнів і так аж до отримання елементів системи. При системному аналізі ми йдемо «зверху вниз», при синтезі — «знизу вверх». Системний аналіз має низкудослідних етапів:

а)         формування проблеми (метод сценаріїв);

б)         формування цілей функціонування системи (т.зв. метод дере­ва цілей);

в)         генерування альтернатив (метод, мозкової атаки);

г)         вибір оптимальних альтернатив (використання оптимізаційних математичних методів, методів експертних оцінок, методів про­гнозування тощо).

У цьому значенні системний аналіз — це взаємопов’язана, виз­начена метою розв’язання великомасштабної проблеми, сукупність багатьох методів і засобів, об’єднаних певною послідовністю.

Метод ідеалізації передбачає створення ідеальних моделей і по­рівняння ситуації, яку вивчають, з ідеальним варіантом. Отже, це складний метод, при застосуванні якого використовують специфічні особливості деяких інших методів — моделювання, аналогії, абстрагування тощо. У багатьох науках поширені ідеальні моделі. У фізиці, наприклад, це ідеальна рідина (така рідина, яка не стискається), ідеально чорне тіло (таке тіло, що не випускає у зовнішній світ жодних променів) тощо.

Ідеальні моделі будуються двома способами. Перший — це абстрагування від усіх, крім однієї, найважливішої у певному аспекті риси (властивості), яку доводять до «абсолютних» значень (та сама ідеальна рідина). Другий спосіб полягає у наданні ідеальній моделі усіх можливих рис і особливостей (функцій, відносин), які мають реальні об’єкти (ідеальний ЕВЦ). У процесі дослідження реальні об’єкти порівнюють з ідеальними і фіксують: а) ступінь вираженості в реаль­ному об’єкті властивості, яка характеризує ідеальну модель (перший тип моделей); б) наявність (відсутність) в реальному об’єкті, що досліджується, рис і особливостей, які характеризують ідеальну модель (другий тип моделей).

По суті, можна формувати ідеальні об’єкти щодо усіх реальних економічних об’єктів, систем і досліджувати останні на їх моделях, «адекватних» до ідеальних.

Прийом дослідження включає сукупність операцій, які виконує дослідник у процесі вивчення. При вивченні суспільних явищ і процесів застосовуються такі методи: історичний метод дослідження, який включає періодизацію явищ і процесів, аналіз внутрішньої структури і джерел розвитку, активної дії.

Статистико-економічний метод використовують при вивченні масових явищ і процесів суспільного життя. Для їх пізнання слід вивчати всю сукупність фактів, які формують явище або процес. Цей метод включає: спостереження, економічні групування з використанням узагальнених і аналітичних показників (відносних величин, середніх, показники варіації тощо); статистико-економічний аналіз зв’язків між показниками з використанням графіків, паралельних рядів, індексів, кореляційного аналізу тощо; теоретичних узагальнень.

Монографічний метод використовують при вивченні окремих типових суспільних явищ і досвіду передових вітчизняних та зарубіж­них підприємств.

Підвищення рівня наукових досліджень вимагає застосування в економічних науках експериментального методу.

Експериментальний метод забезпечує високу якість досліджень при вивченні організації і управління виробництвом, організації і діяльності вільних економічних зон, застосуванні безтарифних форм оплати та ін.

Експериментальний метод включає: організацію наукового експерименту відповідно до поставленої мети; кількісний і якісний облік його результатів; статистичну й математичну обробку отриманих матеріалів; теоретичне обґрунтування і їх додаткову перевірку; розробку заходів для впровадження у виробництво отриманих результатів.

Застосування розрахунково-конструктивного методу пов’язано з перспективами розвитку галузі, підприємства. Складними елементами методу є: вивчення об’єктивної реальності нових даних науки і практики з виявленням встановлених закономірностей; складання найбільш доцільних варіантів вирішення поставленого завдання з урахуванням досліджень науки і практики; технічна, технологічна і економічна оцінка результатів вирішення даної проблеми, розробка заходів з освоєння проекту.

В економіці важливе значення має застосування балансового методу, суть якого полягає у забезпеченні пропорційного розвитку всіх галузей, розподілу ресурсів. Він також використовується при аналізі для виявлення взаємозв’язків між багатьма економічними показниками. Цей метод включає: встановлення існуючих взаємозв’язків між явищами; визначення основної ланки в розвитку явищ; розробку науково обґрунтованих нормативів з урахуванням досягнень науки і розробку балансів на основі вимог економічних законів.

Абстрактно-логічний метод вимагає цілеспрямованого, плано­вого та систематичного вивчення явищ, логічного розподілу на скла­дові на основі абстракції і виділення основної категорії (поняття), в якій є всі важливі ознаки явища, яке вивчається; формування існую­чих ознак основної економічної категорії; логічне об’єднання скла­дових явища і встановлення закономірностей його розвитку. Цей метод дослідження включає спостереження за доцільністю діяльності людей, спрямованої на перетворення природи суспільства; наукову абстракцію з використанням прийомів аналізу, аналогії, індукції і дедукції; теоретичні висновки з певних понять, категорій і законів, що відображають розвиток процесу.

Метод системного аналізу, як відомо, є винятково важливим під час дослідження фактичного та ретроспективного станів об’єкта, визначення факторів, що впливали та в подальшому впливатимуть на його розвиток, формулювання та систематизації проблем.

Застосування нами системного підходу та системного аналізу дало змогу виявити закономірності в системі демографічну ситуацію в ФРН, а також з’ясувати її внутрішні та зовнішні зв’язки.

Методи системного підходу та системного аналізу використовувалися в усіх розділах роботи, а саме:

—         історичний метод — для дослідження складних об’єктів, які розвиваються, таким об’єктом і є система охорони здоров’я Німеччини. У нашому випадку історичний метод застосовувався для вивчення стану і перспектив розвитку системи охорони здоров’я;

—         інформаційний метод — для проведення систематизації інформації та її наукового аналізу, поданню і синтезу нових показників. Метод використано в усіх розділах роботи;

—         статистичний метод використано для аналізу основних показників стану здоров’я населення, визначення рівня захворюваності та аналізу основних показників діяльності сфери;

—         соціологічний метод — для дослідження проблем медичного забезпечення в Німеччині та шляхів їх вирішення; для вивчення задоволеності пацієнтів якістю медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах. Соціологічні дослідження за глибиною розробки поділяються на два типи: опитування громадської думки і власне соціологічне дослідження. Ми скористалися методом вивчення громадської думки;

—         метод моделювання — для проведення функціонально-структурного аналізу демографічної ситуації;

—         метод прогнозування — це дослідження, що базується на всебічному аналізі ретроспективного розвитку об’єктивних законів і має на меті наукове обґрунтування можливого стану об’єктів у майбутньому, а також визначення альтернативних шляхів та умов досягнення такого стану. Цей метод було використано для формування висновків, рекомендацій і визначення шляхів подальшого розвитку управління демографічною ситуацією в Німеччині;

—         економічний метод — для налізу ефективності впровадження заходів і вивчення рівня демографічної ситуації в Німеччині;

—         метод експертних оцінок — є основним з евристичних методів (евристичні методи — від “пошук’ — у вузькому розумінні є способами навчання, а в широкому — методи, які дають змогу досліджувати творчу діяльність, відкривати нове у судженнях, ідеях, способах дії) — це спеціальним чином організовувати збір суджень, оцінок і пропозицій спеціалістів з певної галузі знань, зведення та формулювання зваженого результату. Даний метод використовувався нами для оцінки різних моделей демографічного становища  в Німеччині.

Новими викликами державного регулювання демографічних процесів європейських країн є: зміна її пріоритетів регулювання із кількісного зростання населення на якісне відтворення (освітня, статево-вікова, кваліфікаційна структура населення); регулювання кількості населення великих міст; зменшення старіння населення; врахування специфічних інтересів окремих соціально-демографічних груп населення великих міст; етнічних та релігійних особливостей тощо.

Крім власних методів, демографія широко використовує і методи інших наук. Вона модифікує їх стосовно своїх дослідницьких завдань, тому часто важко окреслити між ними та методами, власне демографи чіткі межі. Заломлюючись у вивченні відтворення населення, запозичені з інших наук методи стають невід’ємною частиною демографічної методики.

До методів демографічного аналізу належить метод когорт, що застосовується при вивченні зміни того чи іншого демографічного процесу впродовж життя генерації. Широко використовують поздовжній аналіз і поперечний аналіз, які дають можливість порівняти особливості відтворення кількох генерали. Останнім часом набули поширення методи потенційної демографії, які передбачають вимірювання демографічних процесів не кількістю подій або прожитих людиною років, а демографічними потенціалами — кількістю людино-років майбутнього життя. Широко застосовують у демографії й методи стандартизації демографічних коефіцієнтів, які дозволяють вилучити при порівняннях вплив відмінностей у складі груп населення, що порівнюються.

У демографічному аналізі часто використовують демографічні моделі, які описують зміну населення загалом або компонентів його зростання. Найпоширеніші моделі стаціонарного населення та моделі стабільного населення, а також числові моделі демографічних процесів для гіпотетичної генерації у вигляді демографічних таблиць.

Методи демографічного прогнозу дають можливість оцінити роль тих чи інших компонентів зміни населення, порівнюючи їх вплив на населення, порівнюючи їх вплив на чисельність та структуру населення в майбутньому. Найпоширеніший метод пересування по вікових групах, який також застосовують при перспективних обчисленнях населення для потреб планування та управління.

Великого поширення набувають у демографії методи соціологічного аналізу. Їх використовують при вивченні демографічних установок, демографічні мотивації, демографічної поведінки, а також при дослідженні залежності процесів відображення населення від функціонування тих чи інших соціальних інституцій.

Порівняння демографічних процесів і структур населення окремих країн, їх регіонів, міської та сільської місцевості часто здійснюють за допомогою картографічних методів, тісно пов’язаних зі статистичними та математичними методами. Розміщення населення по території, його відтворення, структура та його міграційна рухливість, етнічні характеристики населення дістають відображення демографічних та етнографічних картах які є особливими образно знаковими моделями. Значну роль у підвищенні інформативності демографічних карт відіграє впровадження в картографування населення електрично-обчислювальної техніки й розвиток нового наукового напрямку – ЕОМ — картографії.

Формулювання висновків, рекомендацій і визначення шляхів подальшого розвитку управління демографічною ситуацією в Німеччині потребувало використання прогностичних методів та узагальнення незалежних характеристик.

Література

1. Крушельницька О. В. Методологія і організація наукового дослідження : [навч. посіб.] / О. В. Крушельницька. — К. : Кондор, 2006. — 206 с.
2. Лисенко Л. І. Тенденції державного регулювання підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів з державного управління : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 “Теорія та історія державного управління” / Л. І. Лисенко. — К., 2010. — 20 с.
3. Шейко В. М. Організація і методика науково-дослідницької діяльності : [підручник] / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. — 6-те вид., перероб. і доповн. — К. : Знання, 2008. — 310 с.
4. Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ ст.: нові пріоритети / М. І. Долішній. – К.: Наукова думка, 2006. – 511 с.