Поняття творчої діяльності сформувалось у процесі розроблення поняття активності. Тому воно є видовим по відношенню до родового поняття активності. Найбільш широко поняття творчої діяльності висвітлюється в сучасній психолого-педагогічній літературі.

Творчу діяльність визначають: як якість особистості — Н. Вишнякова, Ш. Ганелін, В. Кузін, О. Матюшкін, Л. Новікова, Г. Шамова; як компонент темпераменту -В. Небиліцин; як особливу потребу — Л. Божович; як діяльність — А. Люблінская, В. Ротенберг; як міру діяльності — В. Коган; як взаємодію з дійсністю — Б. Кадиров, Н. Лейтес. Це є основні підходи до розуміння досліджуваного феномена.

Р. Нізамов розглядає творчу діяльність як складне ставлення людини до дійсності, як комплекс якостей людини, де взаємодіють інтелектуальні, вольові, емоційні процеси; як прагнення проникнути в суть речей, застосувати нові прийоми подолання перешкод, здібність вносити елементи новизни у способи виконання завдань та розв’язання завдань [1, с. 6].

Подібне визначення творчої діяльності дає Е. Сет. Він вважає, що творча діяльність — це сплав емоційних, вольових, інтелектуальних якостей людини, які виявляються в ініціативності, самостійності, емоційній чутливості, вольових, цілеспрямованих діях, свідомості вчинків. Основа цих якостей — яскрава особистість, яка має свою думку і своє ставлення до будь-чого [2].

Методи, способи творчої діяльності поділяються на п’ять груп: перша ґрунтується на розсудково-раціональному мисленні (практико-емпірична і науково-теоретична творчість); друга — на інтуїції (позасвідома, нефеноменологічна творчість); третя — на син­тезі першої і другої груп; четверта — на культурних традиціях (духовно-космологічна творчість); п’ята — на вірі у певні догми, стереотипи («догматична» творчість).

Синтез творчості за сферами діяльності відбувається: по-перше, в окремих сферах — літературній, театральній, кінематографічній, економічній і т.п.); по-друге, у комплексних сферах науки, техніки, культури; по-третє, у міжгалузевих формах науково-технічної, соціальної, художньої творчості.

Отже, творчу діяльність можна охарактеризувати за допомогою таких параметрів: об’єкта творчості; продукту творчості; умов, у яких проходить творчий процес. Безперечно, що центр творчості, його основа — сама особистість, суб’єкт, без якого неможлива творча діяльність.