Вже минуло майже двадцять років з дня проголошення незалежності України й даний період висвітлив багато проблем, які усе чіткіше показують наростання в її економіці негативних тенденцій. Починаючи з 90-х років минулого століття і дотепер, продовжує зберігатися диспропорція між галузями, орієнтація у зовнішній торгівлі на сировинний експорт, болісна стагнація сільського господарства, що тісно зрослися із процесами депопуляції населення України, насамперед сільського тощо. Нетривалий період економічного росту не призвів до кардинального перелому відзначених негативних тенденцій.

Україні дісталася від колишнього СРСР мозаїчна система економіки, де переважають потужні рудименти феодальних відносин, необхідність діалектичного зняття яких сумнівів не викликає. Щоб визначитися зі стратегією й тактикою проведених реформ, спочатку необхідно одержати чітке уявлення про соціально-економічну тканину досліджуваного суспільства, що виводить науковця на пошук інструментарію дослідження, тобто метод. Останній багато в чому визначається об’єктом і вимагає фіксації багатьох обставин. По-перше, врахування форми руху матерії (у нашому випадку соціальної), по-друге, фіксацію її стану (доринковий, ринковий, постринковий типи) і, нарешті, наявність або відсутність перехідності від однієї форми до іншої.

Найадекватнішою до стану України є перехідна економіка Франції другої половини ХУІІІ ст., відтворена у вченні фізіократів. Вони виявилися піонерами в застосуванні нового (наукового) методу дослідження, що включає в себе визнання об’єктивних законів розвитку суспільства (ідея «природного порядку»), з яких виводилися правові форми (ідея «природного права»). В економічних відносинах між людьми ними фіксувався принцип еквівалентності.

Поступово суб’єкти господарювання від жорстко централізованої системи стали переходити до умов посилення вартісного (еквівалентного обміну), який є принципово іншим видом пропорційності. Це оголило суперечності між старими продуктивними силами і новими правовими формами на тлі наростаючої диспропорційності в економіці як наслідок міжформаційного переходу, що досягли свого апогею сьогодні.

З часом диспропорційність, що виникла, стане результатом прояву і функціонування ринкового вартісного механізму. Однак у сучасній Україні вартісний механізм, як і закон вартості, не діє. Звідси сторона споживчої вартості у формуванні ціни відіграє немаловажну роль. Для переходу суспільства до того стану, де цю роль більшою мірою виконували б витрати праці, варто знайти галузь масового виробництва продуктів на продаж.

Для фізіократів — це сільське господарство. В Україні такою галуззю розкручування масового виробництва на продаж може стати та сама галузь, що і у фізіократів. Саме через неї потрібно почати відновлення пропорційності, як базової умови, а з нею і зміни інших пропорцій у народному господарстві. Ринкова пропорційність, як показали фізіократи, можлива через пропорційність функціонування сільського господарства, що на сьогоднішній день в Україні порушена і, насамперед, між рослинництвом і тваринництвом, як ключовою пропорцією аграрної сфери. Наслідком цього є збереження диспропорційності в інших галузях далеко не ринкового типу, коли ринковий ціновий механізм не працює. У такий спосіб необхідно перевести усунення міжформаційної диспропорційності через директивне керування з усуненням їх через ринок, тобто цінові сигнали.

Отже, негативні процеси, що склалися в Україні, не мають основною причиною винятково трансформаційні процеси, як і дві світові кризи 1998 р. і сьогодні. Вони викликані насамперед ігноруванням генетичної основи ринку, що лежить в основі мінових відносин і цінових сигналів, що проявляються як закони цін.

Тому ми бачимо, що напрацювання фізіократів дають змогу виявити деякі причини негативних явищ, що склалися в Україні, які можна звести до такого:

Процеси трансформації економічної системи в період первісного нагромадження капіталу і промислової капіталізації, як пошук галузі проникнення промислового капіталу в економіку України навіть не позначені, хоча у фізіократів вони несвідомо були поставлені через пошук масового виробництва товарів на продаж, а з ним і на капіталізацію сільського господарства.

Ігнорування впливу на економічні процеси переваги сторони корисності, які поки що домінують в Україні, призводить до переоцінки зрілості таких економічних форм, як, наприклад, гроші, капітал тощо. Що стосується останнього, то в нас він представлений його допотопними формами купецького й лихварського капіталів, а звідси маємо надвисокі доходи в торговельному і банківському секторі, і відповідно наднизькі — у промисловому.

3. Допущені керівництвом помилки, що мають наслідком перекоси, що зберігаються у системі сформованих народногосподарських пропорцій, викликані двома обставинами: базовою -диспропорціями у сільському господарстві і спробами змінити ситуацію за допомогою впливу не на зміну системи загалом, а впливом на окремі її частини. Звідси застосовувані рекомендації в економічній політиці з поліпшення господарської діяльності не враховують загальних законів розвитку, тобто розглядають суспільство як механічний агрегат, про згубність чого попереджали ще фізіократи.
4. Нерозвиненість інфраструктури ринку підсилює в Україні консервацію до ринкових відносин, що мають своїм наслідком збереження диспропорцій у суспільному виробництві і спроби їхнього виправлення через ручне керування економікою, що підміняє реальне керування ринком.

Список використаної літератури

1. Возний І. Основи наукових досліджень: навч. посіб. / Ігор Возний; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. — 144 с.
2. Гончаренко С. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі: Навч. посіб. для студ., магістрів, асп. і викл. вищ. навч. закл. / Семен Устимович Гончаренко (ред.), Павло Миколайович Олійник (ред.). — К. : Вища школа, 2003. — 324с.
3. Кене Ф. Предисловие к І тому «Записок королевской хирургической академии» (1743) // Вопросы экономики. — 2008. — № 12. — С. 99-111
4. Макогон Ю. Основи наукових досліджень в економіці: навч. посібник. — 2-ге вид. — Донецьк : Альфа-прес, 2007. — 144с.
5. Несененко П.П., Артеменко О.А. Формування наукового етапу економічної думки та можливості застосування деяких аспектів його методології для осмислення та вирішення сучасних проблем України // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Менеджмент. – 2009. — с. 520-525