Споживчий кредит займає важливе місце у соціально-економічному розвитку більшості країн. Актуальність споживчого кредитування зростає з кожним роком, що пояснюється прагненням фізичних осіб до зростання рівня життя. Водночас активі­зація споживчого кредитування є еконо­мічно важливою і вигідною не тільки для населення, а й для банківських установ та для стабілізації й розвитку економіки дер­жави загалом. Його роль сьогодні значно зростає і в Україні, незважаючи на фінан­сово-економічну нестабільність та погір­шення макроекономічних показників. У макроекономічному плані споживчий кре­дит збільшує сукупний платоспроможний попит на предмети споживання і послуги, що стимулює розширення обсягів їх ви­робництва.

Значне зростання обсягів споживчого кредиту в Україні стало важливим чинни­ком розвитку банківської системи й еко­номіки загалом. Водночас споживче кре­дитування пов’зане з високими ризиками, перш за все, кредитними, що може спри­чинити кризові явища у банківській сис­темі через погіршення якості кредитного портфеля.

Стан дослідження

Теоретичні засади споживчого кре­дитування досліджено у працях таких за­рубіжних учених, як: Дж. Сінкі, П.Роуз, Р.Гросіан, Дж. Вулфел, О.Лаврушин. Осно­вні напрями розвитку споживчого кредиту­вання висвітлено також і у багатьох працях вітчизняних авторів: О. Барановського, У. Владичин, Б. Івасіва, С. Ілляшенка, В. Лагу- тіна, О. Морозової, А. Мороза, С. Реверчука, М. Савлука, Я. Чайковського та інших. За­звичай учені переважно акцентують увагу на сутності споживчого кредитування, при цьому питанням впливу споживчого креди­тування (позитивного чи негативного) на розвиток економіки країни, перспективам його розвитку в умовах фінансово-економіч­ної нестабільності приділяється недостат­ньо уваги.

Метою дослідження в рамках статті є розкриття етапів становлення та еволю­ції споживчого кредитування, його ролі на кожному з етапів в розвитку економіки України в умовах фінансово-економічної не­стабільності та окреслення перспективних напрямів його активізації й підвищення ролі в національній економіці.

Виклад основного матеріалу дослі­дження

Одним із найбільш поширених ви­дів банківського кредитування у розвине­них країнах світу є споживче кредитуван­ня. Саме цей вид кредиту є визначальним стимулювальним чинником інтенсифікації розвитку економіки [5, с. 69]. Споживчий кредит і виконання ним перерозподільної функції вирішує протиріччя між цінами на предмети тривалого користування й наяв­ними доходами населення за необхідності реалізації продукції виробниками. Скорис­тавшись кредитом, фізичні особи наближу­ють досягнення споживчих цілей і отри­мують речі, власниками яких вони стали б лише в майбутньому. Виробники ж товарів і послуг мають можливість пришвидшити реалізацію продукції і завершити кругообіг капіталу. Саме в цьому і полягає основне призначення споживчого кредиту — сприян­ня підвищенню життєвого рівня населення й прискоренню економічного розвитку.

Сьогодні в економічній літературі від­сутній єдиний підхід до визначення сутності споживчого кредиту. Дану економічну ка­тегорію розглядають лише в контексті кре­дитування загалом, що, на нашу думку, є не зовсім коректно. Наукові підходи до визна­чення сутності споживчого кредиту наведе­но у табл.1.

З огляду на розглянуті підходи до ви­значення сутності споживчого кредиту, ми вважаємо, що під споживчим кредитом слід розуміти грошові кошти, які надають­ся фізичним особам — резидентам країни у національній валюті банками та небанків- ськими фінансовими установами для задо­волення особистих потреб, що не пов’язані із підприємницькою діяльністю, на засадах поверненості, платності, забезпеченості та строковості.

В економічній літературі також зверта­ється увага на те, що кредиторами при спо­живчому кредитуванні можуть виступати як банки, так і небанківські кредитні установи, підприємства торгівлі, суб’єкти господарю­вання, фізичні особи і держава [6, с. 117]. В Україні небанківськими кредитними уста­новами, що надають споживчий кредит, є ломбарди й кредитні спілки. Водночас, як свідчать офіційні статистичні дані, рівень розвитку банківського споживчого кредиту­вання в Україні значно вищий порівняно з небанківським. Тому вплив саме банківсько­го споживчого кредитування на розвиток вітчизняної економіки розглянемо деталь­ніше

Вважаємо, що еволюція банківського споживчого кредитування в Україні охо­плює такі етапи (рис. 1).

Розглянемо запропоновану періодиза­цію детальніше.

• 1. етап «Зародження» (1991-1995 рр.) —

характеризується глобальними змінами в усіх сферах національної економіки. Від­бувається становлення банківської системи незалежної України на фоні гіперінфляції, тотального безробіття, зниження доходів населення. За таких умов споживче креди­тування не могло розвиватись належним чином.

• 2. етап «Становлення» (1995-2000 рр.).

Економіка країни повільними темпами стабілізується. Водночас відбувається ста­новлення ринку споживчого кредитуван­ня. На даному етапі відсоткові ставки за споживчими кредитами були досить висо­кими. Все більше банків стали використо­вувати споживчі кредити для фінансуван­ня потреб фізичних осіб. У цей же час з метою поширення споживчого кредиту­вання та нарощення портфеля споживчих кредитів комерційні банки розпочинають співпрацю з великими торговельними ме­режами: «Фокстрот», «Епіцентр К», «Ель­дорадо».

• 3. етап «Активізація» (2000-2005 рр.).

Комерційні банки в цей період активно кре­дитували фізичних осіб, впроваджували нові кредитні продукти, поступово спрощувала­ся процедура їх надання. Зокрема, у 2002 р. за рахунок кредитів кінцеве споживання фі­нансувалось у розмірі 2,3 % ВВП. Водночас відсоткові ставки все ще залишалися достат­ньо високими. У 2003 р. НБУ переглянув Положення про кредитування та скасував заборону надавати фізичним особам креди­ти в іноземній валюті, що відкрило шлях до надання валютних споживчих кредитів, які сприяли збільшенню пропозиції на ринку споживчих кредитів.

• 4. Етап«Кредитний бум»(2005-2008рр.).

У цей час відбувається суттєве посилення позицій споживчого кредитування і подаль­ше зростання його обсягів, навіть в умовах фінансової нестабільності, коли банки змушені були змінювати умови кредитування майже щомісяця. За час «кредитного буму» 2005-2008 рр. на тлі стрімкого зростання ємності ринку споживчих товарів і послуг, кредити населенню розповсюдились на всі напрями споживання. У продуктовій ліній­ці банків швидко збільшувались пропозиції як різноманітних цільових кредитів (авто­мобілі, побутова техніка тощо), так і неці­льових кредитів (готівкою і карткові). Пере­вірка кредитоспроможності практично не здійснювалася. Темпи зростання кредитів населенню в Україні до 2008 р. постійно пе­ревищували темпи зростання доходів домо- господарств. З цієї причини в період «буму» кредитування в Україні населення дуже швидко (за 3-4 роки) звикло жити у борг. Якщо в 2004 р. рівень споживчих боргів був 6 %, то в 2008 р. він вже перевищував 44 % [17].

• Vетап «Криза» (2008-2010рр.).

Через сві­тову фінансово-економічну кризу, яка суттє­во вплинула на банківську систему України
та національну економіку загалом, а також девальвацію гривні, з 2009 р. розпочалося падіння кількості виданих споживчих кре­дитів. Упродовж 2009 р. і більшої частини 2010 р. вітчизняні банки майже припинили кредитування фізичних осіб для задоволен­ня їх споживчих потреб (у середньому щомі­сяця видавалося кредитів на суму 3-4 млрд. ^грн.^{) [17]}. У цей час банки активно займали­ся над поверненням проблемних кредитів, кількість яких стрімко зростала. Нові кре­дити видавалися після ретельної перевірки кредитоспроможності позичальника, під значно вищі відсоткові ставки та на коротші терміни. З огляду на це вимоги до позичаль- ників-фізичних осіб стали жорсткішими.

• VI етап «Відновлення» (2010-2014 рр ).

У другій половині 2010 р. ринок споживчого кредитування став активізуватися після відновлення довіри населення та суб’єктів господарювання до вітчизняної банківської системи. Банки більше уваги стали приді­ляти мінімізації кредитних ризиків у сфері споживчого кредитування. Робота з про­блемною заборгованістю дала свої результа­ти — її обсяги почали поступово зменшувати­ся. Упродовж 2010 р. залишки за кредитами в іноземній валюті, виданих домашнім гос­подарствам, зменшилися на 17,1%, або на

• 799 млн. грн., 2011 р. — на 20,9%, або на
• 231 млн. грн. — до 114 549 млн. грн. До кінця літа 2012 р. частка кредитів у гривні становила 48,2% від загального кредитного портфеля фізичних осіб (для порівняння до осені 2008 р. — 34,4%) [15].

VH етап «Криза. Нова хвиля» (2014- доте­пер). У цей час частка споживчих кредитів строком до 1 року в портфелі вітчизняних банків становила більше 37%. Рівень кре­дитної заборгованості населення відносно ВВП знизився з 29,6 % у 2008 р. до 13,3 % на початок 2014 р. За інформацією Асоціа­ції колекторського бізнесу України (АКБУ) за останні п’ять років сума проблемних бор­гів населення в кредитному портфелі кре­дитних установ збільшилася з 67 млрд. грн. до 75 млрд. грн., що становило в 2014 р. близько 45 % загального обсягу боргів [17]. Подальше зростання проблемних кредитів у банках у 2014-2015 рр. відповідало новій девальвації гривні та є підтвердженням хиб­ності дозволеного у 2003 році кредитування населення в іноземній валюті, в той час як більшість доходів домогосподарства отри­мують у гривні, а економічний стан у кра­їні оцінюється як нестабільний. Збільшен­ня частки споживчих кредитів у кредитних портфелях банків упродовж 2014-2015 рр. пояснюється перерахунком залишків забор­гованості за кредитами, що пов’язано зі змі­ною курсу гривні.

Як свідчить проведене дослідження, за досить короткий час споживче кредитуван­ня в Україні пройшло шлях від зародження до поступового зростання, водночас основні динамічні зміни в банківському споживчому кредитуванні відбулися за останні 10 років.

Сьогодні існує досить широкий спектр банківських продуктів зі споживчого креди­тування як на ринку світовому, так і Украї­ни. Завдяки кредитуванню на споживчі по­треби задовольняються потреби населення, підвищується платоспроможний попит фі­зичних осіб, життєвий рівень загалом, а та­кож певним чином згладжується соціальна нерівновага суспільства. Отже, вплив тако­го кредитування на розвиток національної економіки очевидний.

Таблиця 2. Споживчі кредити домогосподарствам України, надані вітчизняними банками у 2009-2015 рр.

Період	Усього кре­дити домого­сподарствам, млн. грн.	Споживчі креди­ти, млн.. грн.	Частка споживчих кредитів, %	Темп приросту споживчих кредитів
				млн грн	%
01.01.2009	280 490	186 088	66	—	—
01.01.2010	241 249	137 113	57	-48 975	-26,3
01.01.2011	209 538	122 942	59	-14 171	-10,3
01.01.2012	201 224	126 192	63	3 250	2,6
01.01.2013	187 629	125 011	67	-1 181	-0,9
01.01.2014	193 529	137 346	71	12 335	9,9
01.01.2015	211 215	135 094	64	-2 252	-1,6
01.01.2016	174 869	104 879	60	-30 215	-22,4

Як свідчить проведене дослідження, споживчий кредит відіграє суттєву роль у забезпеченні соціальних потреб населен­ня, формуванні платоспроможного попиту, який, у свою чергу, впливає на розвиток економіки країни, полегшуючи процес реалізації продукції, прискорюючи отримання прибутку і надходження доходів до Держав­ного бюджету.

Споживче кредитування тісно пов’язане з різноманітними економічними та соціаль­ними процесами. Це пояснюється тим, що, впливаючи один на одного, вони спричиня­ють певні зрушення в економіці, причому ці зміни можуть справляти різний ефект, як позитивний, так і негативний. Так, до пере­ваг споживчого кредиту можемо віднести збільшення сукупного платоспроможного попиту на споживчі товари й послуги, який стимулює розширення виробництва в умо­вах ринкової економіки, де платоспромож­ний попит є основним чинником економіч­ного зростання; прискорення обігу грошо­вих коштів, що призводить до стимулюван­ня фінансово-банківської галузі; розширен­ня споживчого кредиту сприяє формуванню цивілізованих відносин на споживчому рин­ку країни [10, с. 81].

З метою оцінки ролі споживчого кре­диту на вітчизняному кредитному ринку, сучасного стану його розвитку в Україні та виявлення впливу на розвиток вітчизняної економіки, проведемо ретроспективний аналіз обсягів споживчого кредитування, починаючи з 2009 р. (табл. 2).

Аналіз даних табл. 2 підтверджує тен­денції розвитку споживчого кредитування в Україні в розрізі виділених етапів. Почина­ючи з 2009 р., спостерігається спад обсягів наданих споживчих кредитів — за 2009 р. це зменшення становило 26% або 48 975 млн. грн. Незважаючи на це, частка споживчих кредитів у загальному обсязі банківських кредитів домогосподарств залишалась від­носно стабільною — у середньому 63% за до­сліджуваний період. З березня 2011 р. що­місячно видавалося споживчих кредитів на суму понад 8 млрд. грн. [15].

Таблиця 3. Кредити, надані домогосподарствам банками України в розрізі валют у 2009-2015 рр., млн. грн.

Період	Усього	Споживчі кредити
		усього	у тому числі в розрізі валют
			у гривні	%	в іноземній валюті	%
01.01.2009	280 490	186 088	66 693	35,84	119 395	64,16
01.01.2010	241 249	137 113	52 190	38,06	84 923	61,94
01.01.2011	209 538	122 942	52 478	42,69	70 464	57,31
01.01.2012	201 224	126 192	71 091	56,34	55 100	43,66
01.01.2013	187 629	125 011	85 384	68,30	39 627	31,70
01.01.2014	193 529	137 346	108 224	78,80	29 122	21,20
01.01.2015	211215	135 094	95 763	70,89	39 331	29,11
01.01.2016	174 869	104 879	66 662	63,56	38 218	36,44

Така тенденція могла б спричинити нову хвилю активізації споживчого креди­тування, але до кінця 2011 р. не зберіглась. Обсяг кредитів домашнім господарствам на кінець 2012 р. становив 187,6 млрд. грн., що майже на 100 млрд. грн. менше, ніж у 2008 р. Отже, кредитування населення до 2013 р. не було відновлене до докризових обсягів. — У 2011-2014 рр. на ринку споживчих креди­тів активно розвивався лише сегмент дріб­них кредитів — це готівкові кредити, кре­дитні карти та кредити на споживчі товари. Вони й забезпечили пожвавлення цього сегменту, про що свідчить деяке зростання — близько 10%, проте відновленню докризо- вих обсягів кредитування завадила політич­на та економічна нестабільність в державі і вже за 2014-2015 рр. спостерігалося скоро­чення його обсягів на 22.4% або на 30 215,0 млн. грн.

На тлі економічної нестабільності в країні багато банків, через підвищення ризи­ків цього виду кредитування, взагалі згорнули його. За результатами 2014 р. кількість банків, що надавали споживчі кредити, зменшилась на 35 %, зменшилось і число пропозицій кредитних продуктів населенню [15]. Така ситуація зумовлена насамперед відпливом депозитів населення, зниженням ліквіднос­ті банків, новою хвилею неплатежів з боку позичальників і зростанням проблемної за­боргованості.

З метою з’ясування причин коливань на ринку кредитів фізичним особам саме в сегменті банківських споживчих кредитів проаналізуємо структуру портфеля спожив­чих кредитів банків України в розрізі валют (табл. 3).

Як свідчать дані табл. 3, динаміка струк­тури споживчих кредитів у розрізі валют є нестабільною. Валютні кредити становили 64,16% у 2008 р., 61,94% — у 2009 р. і 57,31% у 2010 р. всіх споживчих кредитів, виданих банками фізичним особам. Після заборо­ни видавати споживчі кредити у валюті , їх частка постійно знижувалася з 43,66 % — у 2011 р, до 21,20 % — у 2014 р. [15]. Обсяги та частка кредитів у гривневому еквіваленті, навпаки, зростали аж до 2015 р.

Зазначені зміни зумовлені, з одного боку, спочатку дозволом, а потім забороною надавати споживчі кредити населенню в іноземній валюті, з іншого, продиктовані ре­альними ресурсними можливостями банків,
які змінились з відпливом іноземного капі­талу й поступовим відновленням депозитів у гривні. Так, починаючи з 2014 р., знову відбувається зростання частки та обсягів валютних кредитів — до 36,44% станом на 01.01.2016 року [15]. При цьому зростання частки цих кредитів у кредитних портфелях банків упродовж 2014-2015 рр. пояснюєть­ся перерахунком залишків заборгованості за кредитами, що пов’язано зі зміною курсу гривні, а не реальним зростанням надання кредитів.

Що стосується структури споживчих кредитів у розрізі строків погашення, то у 2008-2011 рр. споживчі кредити терміном понад 5 років становили більше половини всіх кредитів, у 2012 р. їх частка впала до 38 %, у 2013 р. — до 28 %, а в 2014 р. — до 31%. Натомість частка споживчих кредитів строком до 1 року в кредитному портфелі постійно зростала з 13,5 % — у 2008 р. до 28,7 % — у 2012 р. та більше 37 % — у 2013- 2014 рр.

Зауважимо, що структура споживчих кредитів в Україні у 2008-2015 рр. у розрізі цільового спрямування свідчить про зрос­тання частки споживчих кредитів на тлі скорочення їх обсягів, а структура в розрі­зі строків демонструє скорочення обсягів і частки довгострокових кредитів у загально­му обсязі споживчих кредитів.

Як свідчить аналіз та сучасна банківська практика, незважаючи на описані позитив­ні тенденції, реального відновлення бан­ками надання споживчих кредитів не від­бувається, а однією з ключових проблем у сфері споживчого кредитування сьогодні є високий рівень проблемної заборгованості з боку населення. Після значної девальва­ції гривні в кінці 2008 р. (більш ніж на 40 %) більшість позичальників не впорались із кредитним навантаженням, що сприяло непогашення ними заборгованості за спо­живчими кредитами. Крім того, дозвіл НБУ на надання валютних кредитів також опосе­редковано вплинув на це. За 2009 р. частка прострочених кредитів у портфелях банків зросла у 3,9 рази — до 69 935 млн. грн. (9,4 % всіх кредитів), у той час як на початок 2009 р. була 2,2 %. У кінці 2010 р. показник стано­вив вже 11,2 %

Ситуація дещо стабілізувалась у 2011­2013 рр., але частка простроченої заборго­ваності у кредитному портфелі банків не стала нижчою за 7%. За оцінками ж експер­тів, обсяг проблемних кредитів у портфе­
лях банків у 2009 р. перевищував 30 % [4 ]. За даними ж рейтингового агентства Fitch Ratings проблемні активи в кредитних порт­фелях банків України в 2010 р. становили 34 % [14], а за даними компанії DB Research — 45 % [16, c. 48]. При цьому різниця в оцінках рівнів «неякісних» кредитів зумовлена відміннос­тями у використовуваній методиці НБУ та розрахунком їх за міжнародними стандарта­ми.

З 2010 р. загальні обсяги кредитуван­ня були відновлені банками, однак стрімке падіння обсягів споживчих кредитів продо­вжувалось ще до кінця 2012 р.

Як свідчать дані рис. 4, у 2014-2015 рр. спостерігалося нове зростання проблемних кредитів у банках, що спричинене девальва­цією гривні та масовим кредитуванням фі­зичних осіб в іноземній валюті. Отже, нове зростання проблемної заборгованості насе­лення в кредитних портфелях вітчизняних банків спричинено не лише негативними макроекономічними змінами, а й відвертим нехтуванням банками основними принци­пами ризик-менеджменту.

Обмеження доступу фізичних осіб до банківських ресурсів може уповільнити темпи зростання інфляції, але в той же час є од­нією з причин стагнації кредитної діяльнос­ті вітчизняного банківського сектору та змі­ни структури споживчого ринку України.

За результатами проведеного аналізу су­часного стану розвитку споживчого креди­ту з’ясовано низку чинників, що гальмують його розвиток в Україні, а саме:

• фінансово-економічна й політична нестабільність;
• підвищення рівня інфляції та зни­ження реальних доходів і рівня життя на­селення. Низький рівень заробітної плати спричиняє неможливість повернення ба­гатьма позичальниками кредиту і відсотків за ним;
• нестабільність курсу валют, їх стрім­ке зростання, а отже, підвищення ризику неповернення кредитів, отриманих в іно­земній валюті;
• недосконале законодавство у сфері кредитування фізичних осіб;
• нерозвиненість інфраструктури кре­дитного ринку, недовіра населення до ві­тчизняної банківської системи;
• зростання кредитного ризику, пов’язаного з необ’єктивною оцінкою кре­дитоспроможності фізичних осіб-позичаль- ників.

Враховуючи вищевикладене, робимо ви­сновок, що споживче кредитування відіграє
важливу роль в економічному зростанні. Тому подальший розвиток кредитування фізичних осіб в Україні має бути спрямований на:

• удосконалення нормативно-право­вої бази у сфері кредитування фізичних осіб;
• здешевлення споживчих кредитів шляхом прив’язки відсоткової ставки за ними до облікової ставки НБУ;
• комплексний підхід до оцінки кре­дитоспроможності потенційних позичаль­ників із застосування скоринг-систем, що спростить процедури отримання споживчо­го кредиту;
• забезпечення функціонування все­українського бюро кредитних історій, у яко­му мають бути сконцентровані дані про усіх потенційних позичальників;
• активне використання маркетинго­вих технологій для забезпечення зростання обсягів споживчого кредитування, створен­ня нових кредитних продуктів для фізич­них осіб.

Висновки

На підставі проведеного аналізу роз­витку споживчого кредитування в Україні доходимо висновку, що споживчий кредит має велике соціально-економічне значення для розвитку країни. Він чинить на еконо­міку як позитивний, так і негативний вплив, характер якого суттєво змінюється залежно від фази економічного циклу. Сьогодні в Україні обсяги споживчого кредитування скорочуються через негативний вплив фі­нансово-економічної та політичної кризи, які зумовлюють підвищення кредитних ри­зиків, зниження купівельної спроможності населення, зниження довіри до банків.

Отже, враховуючи високий рівень ризи­ку, який притаманний споживчому кредиту, та складну економічну ситуацію в Україні, найближчим часом пожвавлення ринку спо­живчого кредитування може не відбутися.

Література

1. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. А. М. Мороза. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2008. — 608 с.
2. Банковское дело : [учебник] / [Лавру- шин О.И., Мамонова И.Д., Валенцева Н.И.]; под ред. О.И. Лаврушина. — М.: Финансы и статистика, 2003. — 768 с.
3. Бондарь О.П. Кредитування насе­лення на споживчі потреби: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.08. «Гроші, фінанси, кредит» / О.П. Бондарь. — Київ, 2007 — 19 с.
4. Вовк В.Я. Ринок споживчого креди­тування: проблеми та перспективи розви­тку у посткризовий період [Електронний ре­сурс]. — Режим доступу — http://www.irЫs-nbuv.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe
5. Грищук Ю.П. Проблеми спожив­чого кредитування в Україні / Ю.П. Грищук. [Електронний ресурс]. — Доступний з http://www.rusnauka.com/27_NPM_2012/ Есопотю/1_1167 doc.htm, с. 69
6. Гроші та кредит : [підручник] / [Сав- лук, А. М. Мороз, І.М. Лазепко та ін.]; за ред. М. І. Савлука. — [6-те вид.] — К.: КНЕУ, 2011. — 589 с.
7. Енциклопедія банківської справи України / [Редкол.: В.С. Стельмах та ін.]. — К.: Молодь, Ін Юре, 2001. — 680 с.

8. Закон України «Про банки і бан­ківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121- III [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
9. Закон України «Про захист прав спо­живачів» від 12.05.1991 р. № 1023-ХП // Ві­домості Верховної Ради УРСР (ВВР). — 1991. № 30. — Ст. 379.

10. Захаркін О.О. Шляхи оптимізації споживчого кредитування в Україні в умовах фінансово-економічної кризи / О.О. Захар­кін, Т.С. Мякота // Фінансово-кредитна діяль­ність: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. — 2010. — № 1 (8). — С. 79-84.
11. Івченко М. Споживче кредитуван­ня та перспективи його розвитку в Україні // Економічна правда, № 2, 2010р. — С. 6-8.
12. Кудряшов С.В. Споживчий бан­ківський кредит в Україні: ресурсне забезпе­чення та ефективність : автореф. дис. на здо­буття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.08. «Гроші, фінанси, кредит» / С.В. Ку­дряшов. — Ірпінь, 2007. — 19 с.
13. Мочерний С. В. Банківська систе­ма України / С. В. Мочерний, Л. С. Тришак. Львів : Тріада плюс, 2004. — 304 с.

14. Офіційний сайт міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings / [Елек­тронний ресурс]. — Режим доступу — http:// fitchratings.com.
15. Офіційний сайт Національного банку України / [Електронний ресурс]. Ре­жим доступу — http://www.bank.gov.ua
16. Слобода Л. Напрями вдосконален­ня роботи банків України з проблемними ак­тивами в посткризовий період / Л. Слобода, Н. Дунас // Вісник НБУ. — 2011. — № 4. — С. 46 -51.
17. Статистичні випуски Національ­ного банку України. Електронний ресурс. Ре­жим доступу: : http://www.bank.gov.ua/control/uk/publ ish/category?cat_id = 57420.
18. Туган-Барановський М. І. Основи політичної економії. Автор пер. і вступ. статті С. М. Злупко. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. — 628 с.