Основні фактори оптимізації виробничих структур:

• реінжиніринг виробництва;
• оптимізація торгово-виробничих підрозділів підприємства (кількості, розмірів, структури);
• забезпечення раціонального співвідношення між основними і допоміжними підрозділами;
• забезпечення відповідності компонентів виробничої структури принципу пропорційності по виробничій потужності, прогресивності технологічних процесів, рівня механізації та автоматизації, кваліфікації кадрів тощо [ 2, c. 223];
• максимальна заміна ручної праці автоматизованою технікою, підвищення рівня механізації внутрішньо – й міжцехових транспортних операцій;
• виконання можливого сполучення професій, у результаті чого забезпечуватиметься оптимізація людських ресурсів шляхом вивільнення працівників.
• забезпечення на виробництві принципу прямоточності технологічних процесів з метою скорочення тривалості проходження предметів праці;
• забезпечення відповідності рівня якості процесів у системі рівню якості «входу» в систему. Тоді і якість «виходу» системи буде високою;
• забезпечення адаптації і підвищення мобільності структури підприємства до нових досягнень шляхом постійного вивчення досягнень у сфері проектування і розвитку виробничих структур.

Впровадження приведених оптимізуючих заходів ведення роботи забезпечить:

• зниження собівартості виготовленої продукції і ,як наслідок, підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства;
• поліпшення умов праці на підприємстві;
• зменшення тривалості технологічного процесу виробництва продукції;
• раціональне використання всіх наявних ресурсів;
• досягнення цілей підприємства та одержання бажаного прибутку.