У нашій країні зберігається тенденція зростання захворюваності населення на злоякісні новоутворення і смертності від них. Серед таких захворювань: рак легенів, шлунка, шкіри, грудної залози, ободової і прямої кишки, шийки матки, гемобласози.

Зростає кількість осіб з уперше встановленим захворюванням IV стадії, летальність протягом 1-го року після встановлення діагнозу в Росії — до 40 %.

Водночас сучасні знання про онкологічну патологію дають змогу стверджувати, що близько 1/3 хворих могли б запобігти виникненню злоякісної пухлини, а приклад деяких країн (Швеція, Японія, США) доводить, що рак — це не фатальне захворювання.

Для сучасної діагностики злоякісної пухлини найважливіше значення мають рівень знань фахівців загальної практики — сімейної медицини та доступність сучасних методів дослідження (рентгенологічних, ендоскопічних, ультразвукових, морфологічних).

Ранньому виявленню онкопатології сприяє проведення під час профілактичних оглядів таких обов’язкових процедур:

• збирання анамнестичних даних;
• огляд шкірних покривів для виявлення пухлинних уражень шкіри;
• огляд зовнішніх статевих органів хлопчиків і чоловіків для виключення пухлини яєчка;
• огляд і пальпація грудних залоз;
• пальцеве дослідження прямої кишки, передміхурової залози;
• гінекологічний огляд жінок з узяттям мазків на цитологічне дослідження;
• призначення флюорографії, а жінкам віком понад 35 років — мамографії тощо.

За потреби до консультації залучають вузьких фахівців, призначають цілеспрямовані методи дослідження для виявлення онкопатології різної локалізації (наприклад, за підозри на пухлину шлунка — фіброгастроскопію, кишок — колоноскопію, легенів — бронхоскопію і т. ін.). Медсестра дільниці сімейної медицини повинна навчити пацієнта правильно підготуватися до цих обстежень. Вона завжди повинна пам’ятати: чим раніше виявлена онкопатологія, тим більше шансів зберегти життя і здоров’я пацієнта.

Медична сестра повинна вміти оглянути грудні залози жінки і навчити її правильно проводити самообстеження. Це ефективний і безкоштовний спосіб виявлення раку грудної залози.

Під час самообстеження грудних залоз звертайте увагу на всі зміни, наприклад такі, як:

• нагрубання грудних залоз;
• стягнута або набрякла шкіра;
• почервоніння, запалення;
• виділення із сосків.

Якщо ви помітили хоча б одну з перелічених ознак або якісь зміни, обов’язково звертайтесь до свого лікаря.

Запам’ятайте, ви проводите самообстеження, щоб переконатися, що ви здорові, а не щоб шукати хворобу.

Алгоритм обстеження грудних залоз пацієнтки

1. Огляньте груди пацієнтки, щоб зауважити всі зміни у формі і розмірах: чи немає припухлості сосків і шкіри або втягнення тканини. Перевірте, чи немає почервоніння, підвищення температури і чутливості в якійсь із грудних залоз.
2. Огляньте соски і зверніть увагу на розмір, форму і напрямок. Перевірте, чи немає висипу, ранок, виділень із сосків.
3. Попросіть пацієнтку підняти руки над головою і подивіться на грудні залози. Визначте, чи є різниця. Попросіть, щоб пацієнтка поклала руки на стегна, і знову огляньте її грудні залози.
4. Попросіть її нагнутися вперед, щоб побачити, чи провисають грудні залози на одному рівні.
5. Попросіть пацієнтку лягти на оглядовий стіл.
6. Покладіть подушку під її ліве плече. Попросіть її покласти ліву руку над головою.
7. Огляньте перед дзеркалом форму грудей, зовнішній вигляд шкіри і сосків.
8. Підніміть руки вгору і огляньте свої грудні залози, спочатку спереду, потім з обох боків.
9. У положенні стоячи натисніть на грудні залози трьома середніми пальцями руки.
10. Почніть з верхньої зовнішньої чверті — тканина тут зазвичай щільніша, і далі просувайтесь за годинниковою стрілкою.
11. Потім стисніть кожний сосок окремо між великим і вказівним пальцями, погляньте, чи не виділяється рідина.
12. Продовжуйте об-стеження в положенні лежачи — знову по колу, кожну чверть по черзі.
13. Подивіться на ліву грудну залозу чи не відрізняється вона від правої. Перевірте наявність випинань або поглиблень.
14. Подушечками трьох середніх пальців обмацайте всю грудну залозу, починаючи з верхнього краю за спіральним методом. Звертайте увагу на будь-які затвердіння або м’якість (зменшення щільності тканини).
15. Великим і вказівним пальцями злегка стисніть сосок. Зверніть увагу, чи є якісь виділення (прозорі, мутні або кров’янисті).
16. Повторіть те саме з правою грудною залозою. Якщо потрібно, повторіть усю процедуру в положенні сидячи з руками з боків.
17. Попросіть пацієнтку сісти і підняти руки над головою. Промацайте нижню частину грудних залоз, натискаючи на зовнішній край лівого пекторального м’яза, повільно пересуваючи пальці нагору в напрямку пахвинної ямки. Відзначте збільшення лімфатичних вузлів або їх особливу м’якість.
18. Повторіть цю саму процедуру для правого боку.
19. Наприкінці обстеження скажіть пацієнтці, що вона може одягтися. Поясніть, що може насторожувати і що робити в такому разі. Якщо все було нормально, скажіть про це пацієнтці і повідомте, коли їй варто прийти на повторне обстеження.
20. Усі результати обстеження або ознаки виявленого захворювання повинні бути чітко задокументовані в картці пацієнтки. Залежно від результатів проведеного вами обстеження може знадобитися додаткове обстеження.
21. У разі потреби, якщо перше обстеження проводилось під час другої фази менструального циклу, ви можете попросити пацієнтку з’явитися для повторного обстеження з 7-го по 13-й день менструального циклу. При цьому ви повинні:

—      заспокоїти пацієнтку, сказати, що явище передменструального нагрубання грудних залоз зменшує інформативність огляду;

—      пояснити їй, як визначити дні менструального циклу, коли вона повинна з’явитися для повторного обстеження (день початку менструації є першим днем менструального циклу).

16. Покажіть пацієнтці, як робити самообстеження грудних залоз.
17. Поясніть пацієнтці необхідність щомісячного самообмеження грудних залоз, звертаючи увагу при цьому на:

• проведення самообстеження під час першої фази менструального циклу;
• перевірки правильності виконання нею самообстеження і пальпації.

18. Проінформуйте пацієнтку віком понад 35 років, що мамографію необхідно проводити кожні 1—2 роки.

Пальцеве обстеження прямої кишки

З цього методу починається обстеження будь-якого проктологічного хворого.

Протипоказання: стриктури відхідника, гостра тріщина відхідника, гострий тромбоз гемороїдальних вузлів.

Перед пальцевим дослідженням ретельно оглядають ділянку відхідника для виявлення зовнішніх нориць, геморою, тріщин тощо. Потім палець у рукавичці, змащений вазеліном, обережно вводять у відхідниковий канал. Обстеження краще проводити в колінно-ліктьовому положенні. Звертають увагу на тонус сфінктера, стан слизової оболонки, приректальної клітковини, лімфатичних вузлів у ній, рухливість стінки прямої кишки.