Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Роль сімейної медсестри у профілактиці рахіту в дітей

Причини виникнення рахіту

Рахіт — це порушення обміну речовин, пов’язане з дефіцитом в організмі вітаміну D екзогенного або ендогенного походження.

Рахіт реєструють у дітей раннього віку за різними даними від 20 до 80 %.

Серед різних форм вітаміну D виділяють:

  •  D3 (холекальциферол);
  •  D2 (ергокальциферол);
  •  D1 (суміш ергокальциферолу та інших стеролів).

Вітамін D надходить до організму з їжею (D2 — із продуктів рослинного походження і D3 — із продуктів тваринного походження), а також утворюється в шкірі під впливом сонячного або штучного (ультрафіолетового) опромінення дитини (D3). Головна функція вітаміну D — регуляція обміну фосфору і кальцію. Всмоктується кальциферол у тонкій кишці за участю жовчі. В обміні вітаміну D беруть участь печінка, нирки. У нирках утворюється найактивніша форма кальциферолу. Його синтез регулюється його ж умістом у крові, рівнем фосфору і кальцію (пригнічують синтез), а також рівнем паратгормону (стимулює синтез). Депонується в жировій і м’язовій тканині.

Клініка зумовлена порушенням фосфорно-кальцієвого обміну, що призводить насамперед до змін у нервовій системі, а потім до деформації кісткової тканини.

У дитини з’являється підвищене потовиділення. Як відповідь на це виникають ротаційні рухи голови (з одного боку в інший), що призводить до облисіння потилиці. Сон стає поверхневим, маля часто вередує.

У кістковій тканині:

  • не закривається в строк велике тім’ячко;
  • змінюються розміри і деформується череп («квадратна голова», «олімпійське чоло», пласка потилиця, «баштоподібнийчереп», макроцефалія);
  • деформація грудної клітки («курячі груди», «груди шевця», борозна Гаррісонf, «рахітні чотки»);
  • зміни в кінцівках: «браслети» і «нитки перлів» на верхніх кінцівках, О-подібна або Х-подібна форма ніг, кіфозне скривлення хребта в поперековому або грудному відділі;
  • порушуються терміни прорізування зубів — запізнення і порушення порядку прорізування.

При легкому перебігу рахіту відзначають порушення у вегетативній нервовій системі без виражених змін у кістках, без залишкових явищ після одужання.

При середньотяжкому перебігу — чітко виражені зміни в нервовій системі, кістках, м’язах, внутрішніх органах.

При тяжкому перебігу виявляють значні зміни у всіх органах і системах.

Загальноклінічне обстеження включає визначення вмісту кальцію, фосфору, основної фосфатази, рентгенологічне обстеження кісток.

Проводять консультації невропатолога, хірурга, стоматолога.

Лікування рахіту проводять при легкому і середньотяжкому перебігу в амбулаторних умовах, при тяжкому — в умовах дитячої лікарні, а потім амбулаторно.

Діти, які перехворіли на рахіт, стоять на диспансерному обліку на дільниці сімейної медицини. Залежно від ступеня тяжкості перенесеного захворювання їх записують у III, IV, V групи здоров’я. Огляд сімейного лікаря рекомендовано 1 раз на місяць, консультації фахівців за показаннями.

Профілактика.

Антенатальну профілактику рахіту починають у перші 12 тижнів вагітності.

Під час першого патронажу сімейна медсестра повинна з’ясувати перебіг вагітності, наявність екстрагенітальних захворювань, рахіту в родині, професійні шкідливості. Перевірити наявність шкідливих звичок, дотримання санітарно- гігієнічних норм, перебування на свіжому повітрі.

У разі фізіологічної вагітності, починаючи із 7 міс вагітності, призначають по 500—1000 МО холекальциферолу протягом 6 міс, а за наявності чинників ризику рахіту дозу вітаміну збільшують до 1000—2000 МО.

Вагітній рекомендують продукти, що містять кальцій (молочні, усі види капусти — зелена, китайська, броколі, за показаннями — препарати кальцію в поєднанні з вітаміном Б — нікомед, калтрейт).

Постнатальна профілактика. Специфічну профілактику проводять здоровим дітям з 1-го місяця по 500 ОД на добу олійного або водного розчину всередину протягом першого року життя. Є схеми, за якими з 5-місячного віку за потреби вводять ударні дози 200 000 ОД внутрішньом’язово 1 раз на 5— 6 міс.

Між уведеннями вітаміну D3 дитині можна призначити курси ультрафіолетового опромінення (20—25 сеансів), препарати кальцію (7—10 днів). Добрий ефект дає гімнастика і загальний масаж.

Не радять одночасно призначати препарати кальцію, вітамін D3 і УФО, оскільки це може призвести до передозування.

Ознаки гіпервітамінозу D: слабкість, головний біль, зниження апетиту, припинення зростання, підвищення маси тіла, нудота, блювання, судоми, прискорене сечовипускання, зневоднення. Для підтвердження діагнозу досліджують кальцій і фосфор крові. Характерні гіперкальціємія і зниження вмісту фосфору. Велику небезпеку несе передозування вітаміну D під час вагітності: можливий викидень; у народжених дітей спостерігають аномалії лицьового скелета і зубів, відставання в психомоторному розвитку, вади аортального клапана.

Потреба в цьому жиророзчинному вітаміні зберігається протягом усього життя людини. Завдання сімейної медсестри полягає в проведенні заходів таким чином, щоб запобігти як його дефіциту в організмі, так і надлишку.