Гіпотрофія — це хронічний розлад харчування і травлення. В її патогенезі відзначають порушення процесів ферментативного гідролізу і всмоктування, посилення розпаду тканинних білків, виснаження запасів глікогену, жиру, мінеральних речовин. Формується стан виснаження з розладом діяльності нервової системи, системи кровообігу, дихання, порушується Функція печінки, терморегуляція. Гіпотрофія трапляється у 2-8 % дитячого населення.

Причини гіпотрофії поділяють на антенатальні і постнатальні.

Для виявлення гіпотрофії збирають анамнез (чи є чинники ризику), оглядають, зважують, вимірюють зріст, обвід голови, грудної клітки, оцінюють тургор і еластичність шкіри, вимірюють температуру тіла.

Для визначення належної маси тіла використовують різні методи:

• дитина подвоює масу тіла за 5 міс і потроює за рік;
• використовують таблиці: збільшення маси тіла за 1 міс — 600 г, 2—3 — по 800 г, а кожен наступний — на 50 г менше;
• формули: збільшення за місяць = 800 — 50п, де п — місяць життя дитини;
• належний зріст можна обчислити так: перші три місяці дитина росте по 3 см щомісяця, кожен наступний триместр — за місяць на 0,5 см менше (табл. 15, 16).

Таблиця 15. Закономірності збільшення маси і довжини тіла у дітей першого року життя

Таблиця 16. Щомісячне збільшення маси тіла в недоношеної дитини

Нормальними вважають масу тіла і зріст, що не відхиляються в той чи інший бік на понад 10 % . Зниження маси тіла на понад 10 % свідчить про гіпотрофію. Виділяють такі ступені її тяжкості:

I — фактична маса тіла знижена на 11—20 %;

II —на 21—30%;

III — на понад 31 %.

У разі І ступеня гіпотрофії загальний стан задовільний. Дефіцит маси тіла становить 11—20 %, зріст, обвід грудної клітки в нормі. Підшкірна жирова клітковина зменшена, еластичність шкіри знижена. Апетит і сон зазвичай збережені або незначно порушені.

За гіпотрофії II ступеня апетит знижений, дитина неспокійна, плаче, іноді адинамічна, шкіра бліда, суха, з ділянками пігментації, злущування, тургор шкіри знижений. Дитина часто хворіє.

За III ступеня загальний стан дитини тяжкий. Апетит різко знижений, блювання, зригування. Шкіра суха, блідо-сіра, з крововиливами. М’язи атрофічні, дихання поверхневе, аритмічне, тони серця приглушені, АТ знижений. Дефіцит маси тіла — понад 31 % .

Діти з гіпотрофією І ступеня проходять лікування і реабілітацію в амбулаторних умовах:

• харчування на початковому етапі відповідає віку і масі тіла, поступово енергетична цінність їжі збільшується (із 110—130 ккал на 1 кг маси тіла на добу до 140—180 ккал на 1 кг маси тіла на добу). Коригується щотижня;
• щоденні прогулянки за температури не нижче ніж —5 °С;
• масаж, гімнастика;
• ферментні препарати (фестал, мексазе, панзинорм);
• вітамінотерапія (А, група В, РР);
• еубіотики (лактобактерин, біфідумбактерин та ін.).

Дітей з гіпотрофією II—III ступенів госпіталізують.

Диспансерно спостерігають дітей з гіпотрофією І—III ступеня, їх записують відповідно до III, IV, V груп здоров’я. Постійно проводять контроль маси тіла, огляд сімейного лікаря, медсестри. Сімейна медсестра вчить правил харчування дитини на природному і штучному вигодовуванні, правил і термінів уведення підгодовування.

Антенатальна профілактика включає: створення сприятливих умов для вагітних, повноцінне харчування, переведення на роботу без професійних шкідливостей, виключення шкідливих звичок, динамічне спостереження вагітної.

Постнатальна профілактика передбачає головне — природне вигодовування, повноцінне і своєчасне введення підгодовування, збалансоване харчування відповідно до віку дитини, лікування гіпогалактії у матері, запобігання інфекційним захворюванням, рахіту, діатезу.

Показником ефективності диспансеризації є зменшення ступеня тяжкості гіпотрофії.

Терміни введення підгодовування

1-ше підгодовування — 5 міс — 5—10 % овочеве пюре.

2-ге підгодовування — 6 міс — 5—10 % каші (вівсяна, гре-чана).

3-тє підгодовування — 7 міс — бульйон і м’ясо (бульйон лише з м’якоті; м’ясо 2 рази пропущене через м’ясорубку).

З 3—4 міс — 5—40 мл свіжого соку.

З 5—6 міс — масло.

З 6 міс — фруктове пюре, сир, 1/8 яєчного жовтка.

З 7—8 міс — сухарики, пшеничний хліб.

Правила підгодовування

Посуд має бути індивідуальний і стерильний. Підгодовування уводять, починаючи з 1—2 чайних ложок перед годуванням, щодня збільшуючи об’єм підгодовування на 1—2 чайні ложки. Таким чином доводять об’єм підгодовування до об’єму, що дорівнює одному годуванню (приблизно протягом 2 тиж).