Роль сімейної медсестри у профілактиці гіпотрофії в дітей раннього віку
Гіпотрофія — це хронічний розлад харчування і травлення. В її патогенезі відзначають порушення процесів ферментативного гідролізу і всмоктування, посилення розпаду тканинних білків, виснаження запасів глікогену, жиру, мінеральних речовин. Формується стан виснаження з розладом діяльності нервової системи, системи кровообігу, дихання, порушується Функція печінки, терморегуляція. Гіпотрофія трапляється у 2-8 % дитячого населення.
Причини гіпотрофії поділяють на антенатальні і постнатальні.
Для виявлення гіпотрофії збирають анамнез (чи є чинники ризику), оглядають, зважують, вимірюють зріст, обвід голови, грудної клітки, оцінюють тургор і еластичність шкіри, вимірюють температуру тіла.
Для визначення належної маси тіла використовують різні методи:
- дитина подвоює масу тіла за 5 міс і потроює за рік;
- використовують таблиці: збільшення маси тіла за 1 міс — 600 г, 2—3 — по 800 г, а кожен наступний — на 50 г менше;
- формули: збільшення за місяць = 800 — 50п, де п — місяць життя дитини;
- належний зріст можна обчислити так: перші три місяці дитина росте по 3 см щомісяця, кожен наступний триместр — за місяць на 0,5 см менше (табл. 15, 16).
Таблиця 15. Закономірності збільшення маси і довжини тіла у дітей першого року життя
Вік (міс) | Збільшення маси тіла (г) | Збільшення довжини тіла (см) | ||
Щомісяця | за минулий (англ. Past) період | Щомісяця | за минулий період | |
1 | 600 | 600 | 3 | 3 |
2 | 800 | 1400 | 3 | 6 |
3 | 800 | 2200 | 3 | 9 |
4 | 750 | 2950 | 2,5 | 11,5 |
5 | 700 | 3650 | 2,5 | 14 |
6 | 650 | 4300 | 2,5 | 16,5 |
7 | 600 | 4900 | 2 | 18,5 |
8 | 550 | 5450 | 2 | 20,5 |
9 | 500 | 5950 | 2 | 22,5 |
10 | 450 | 6400 | 1—1,5 | 23,5—24 |
11 | 400 | 6800 | 1—1,5 | 24,5—25,5 |
12 | 350 | 7150 | 1 — 1,5 | 25,5—27 |
Таблиця 16. Щомісячне збільшення маси тіла в недоношеної дитини
Вік (міс) | Маса тіла під час народження (г) | |||
2600—2001 | 2000—1601 | 1600—1001 | 1000—800 | |
1 | 300 | 190 | 190 | 180 |
2 | 800 | 700—900 | 650 | 400 |
3 | 700—800 | 700—800 | 600—700 | 600—700 |
4 | 700—800 | 800—900 | 600—700 | 600 |
5 | 700 | 700 | 800 | 550 |
6 | 700 | 700 | 800 | 550 |
7 | 700 | 700 | 950 | 500 |
8 | 700 | 700 | 650 | 500 |
9 | 700 | 450 | 450 | 500 |
10 | 450 | 400 | 500 | 450 |
11 | 400 | 500 | 300 | 500 |
12 | 350 | 400 | 350 | 450 |
Усього | 7300 | 6840 | 6940 | 5830 |
Середня маса тіла за 1 рік | 9550 | 8600 | 8200 | 6730 |
Ступінь збільшення | У 4,2 рази | У 4,9 рази | У 6,6 рази | У 7,5 рази |
Нормальними вважають масу тіла і зріст, що не відхиляються в той чи інший бік на понад 10 % . Зниження маси тіла на понад 10 % свідчить про гіпотрофію. Виділяють такі ступені її тяжкості:
I — фактична маса тіла знижена на 11—20 %;
II —на 21—30%;
III — на понад 31 %.
У разі І ступеня гіпотрофії загальний стан задовільний. Дефіцит маси тіла становить 11—20 %, зріст, обвід грудної клітки в нормі. Підшкірна жирова клітковина зменшена, еластичність шкіри знижена. Апетит і сон зазвичай збережені або незначно порушені.
За гіпотрофії II ступеня апетит знижений, дитина неспокійна, плаче, іноді адинамічна, шкіра бліда, суха, з ділянками пігментації, злущування, тургор шкіри знижений. Дитина часто хворіє.
За III ступеня загальний стан дитини тяжкий. Апетит різко знижений, блювання, зригування. Шкіра суха, блідо-сіра, з крововиливами. М’язи атрофічні, дихання поверхневе, аритмічне, тони серця приглушені, АТ знижений. Дефіцит маси тіла — понад 31 % .
Діти з гіпотрофією І ступеня проходять лікування і реабілітацію в амбулаторних умовах:
- харчування на початковому етапі відповідає віку і масі тіла, поступово енергетична цінність їжі збільшується (із 110—130 ккал на 1 кг маси тіла на добу до 140—180 ккал на 1 кг маси тіла на добу). Коригується щотижня;
- щоденні прогулянки за температури не нижче ніж —5 °С;
- масаж, гімнастика;
- ферментні препарати (фестал, мексазе, панзинорм);
- вітамінотерапія (А, група В, РР);
- еубіотики (лактобактерин, біфідумбактерин та ін.).
Дітей з гіпотрофією II—III ступенів госпіталізують.
Диспансерно спостерігають дітей з гіпотрофією І—III ступеня, їх записують відповідно до III, IV, V груп здоров’я. Постійно проводять контроль маси тіла, огляд сімейного лікаря, медсестри. Сімейна медсестра вчить правил харчування дитини на природному і штучному вигодовуванні, правил і термінів уведення підгодовування.
Антенатальна профілактика включає: створення сприятливих умов для вагітних, повноцінне харчування, переведення на роботу без професійних шкідливостей, виключення шкідливих звичок, динамічне спостереження вагітної.
Постнатальна профілактика передбачає головне — природне вигодовування, повноцінне і своєчасне введення підгодовування, збалансоване харчування відповідно до віку дитини, лікування гіпогалактії у матері, запобігання інфекційним захворюванням, рахіту, діатезу.
Показником ефективності диспансеризації є зменшення ступеня тяжкості гіпотрофії.
Терміни введення підгодовування
1-ше підгодовування — 5 міс — 5—10 % овочеве пюре.
2-ге підгодовування — 6 міс — 5—10 % каші (вівсяна, гре-чана).
3-тє підгодовування — 7 міс — бульйон і м’ясо (бульйон лише з м’якоті; м’ясо 2 рази пропущене через м’ясорубку).
З 3—4 міс — 5—40 мл свіжого соку.
З 5—6 міс — масло.
З 6 міс — фруктове пюре, сир, 1/8 яєчного жовтка.
З 7—8 міс — сухарики, пшеничний хліб.
Правила підгодовування
Посуд має бути індивідуальний і стерильний. Підгодовування уводять, починаючи з 1—2 чайних ложок перед годуванням, щодня збільшуючи об’єм підгодовування на 1—2 чайні ложки. Таким чином доводять об’єм підгодовування до об’єму, що дорівнює одному годуванню (приблизно протягом 2 тиж).