Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Роль образу батьків у формуванні соціальної адаптованості підлітка

Степаненко О. П., асистент кафедри психології,

Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича,

Сплавська О.М., Балан К. А., Кірошко Т.С., Лясковська А.-Х., Зелінська В.В.,

студенти 1-5 курсів спеціальності «Психологія»

Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Останнім часом все більше науковців звертають увагу на проблему сприйняття підлітками себе, інших людей і, зокрема, батьків, а також сприйняття підлітками їх взаємовідносин. Також дослідники вивчають вплив образу батьків на емоційне благополуччя і статево-рольову ідентичність підлітків. Однак, дослідження щодо зв’язку певних індивідуально-особистісних якостей і «образу» батьків залишається маловивченою та перспективною сферою вивчення.

Взаєморозуміння та взаємовідносини підлітків із батьками є первинною й однією із важливих інстанцій, під впливом якої відбувається формування адаптивної особистості. Батьки та сім’я в цілому закладають для цього навички, якості та властивості особистості, а також способи взаємодії — комунікативність, стресостійкість, прийняття соціальної ролі, установку на активну взаємодію із соціальним середовищем, вміння конструктивно вирішувати конфліктні та напружені ситуації, відповідати за власні вчинки.

Здатність до адаптації є надзвичайно важливою характеристикою у житті кожного підлітка, коли йому потрібно пристосовуватись до нових умов життя.

Отже, дослідження факторів успішної адаптації у підлітковому віці може бути засадою для подальшого гармонійного розвитку особистості, готовності молодої людини вирішувати проблемні ситуації [1].

Науковці виділяють декілька рівнів адаптації: біологічну, генетичну, нейрофізіологічну, соціальну та психологічну. Ми детальніше зупинились на вивченні особливостей соціально-психологічної адаптації підлітків.

Вивченням особливостей соціальної адаптації підлітків займались такі автори: І.Булах, Т.Драгунова, Л.Жезлова, Л.Закутська, В.Каган, І.Кон, О.Личко, Н.Максимова, О.Новикова, Г.Прихожан та інші.

Новоутвореннями та необхідними показниками соціальної адаптації особистості є:

  • здатність впливати на середовище для досягнення своїх цілей та задоволення основних потреб;
  • здатність реалізувати свій потенціал так, щоб результат був бажаний суспільству та задовільний для самого суб’єкта;
  • здатність розмежовувати норми, які підходять до однієї ситуації і невідповідні до іншої.

Дана проблема представлена у працях О.В. Красавіної, Ф. Зімбардо, Л.А. Петровської, С. Л. Рубінштейна.

Розглядаючи поняття «показники соціально-психологічної адаптації», вказують на поняття «фактори адаптації», що відносяться до проблеми детермінації адаптаційного процесу. Під факторами розуміють умови, які впливають на значення показників адаптації.

У структурі чинників адаптації виділяють об’єктивні та суб’єктивні чинники. Об’єктивні — визначають зовнішні соціальні умови формування особистості, тобто умови життєдіяльності та засоби, під впливом яких формуються ті чи інші риси особистості. Дія суб’єктивних чинників пов’язана з тим, що в процесі адаптації людина не тільки пристосовується, але й займає активну, творчу позицію, обумовлену виробленою системою ціннісних орієнтацій, установок і т.ін.[3].

Процеси фізичного та психологічного дорослішання підлітка викликають зміни у його взаєминах з батьками. Вплив батьків вже обмежений, їх думка починає конкурувати з точкою зору ровесників, однак базові ціннісні орієнтації підлітка, розуміння ним соціальних проблем, моральні оцінки подій і вчинків залежать в першу чергу від позиції батьків [2].

Дана проблема є досить актуальною, адже батьки не знають як діяти в даній ситуації, коли їх дитина прагне бути самостійною й одночасно з цим потребує підтримки дорослого, це викликає дисонанс.

Стосунки між батьками та дітьми не можуть не впливати на емоційний стан дитини, формування внутрішнього світу, і, загалом, на соціальну адаптацію підлітків [4].

Наше дослідження було проведено з метою вивчення взаємозв’язку образу батьків («образу матері» й «образу батька») й індивідуально- особистісних якостей підлітків (самооцінка, рівень домагань, соціальна адаптація).

Нами було проведено пілотажне дослідження на базі християнської громадської організації «Ковчег» м. Чернівці, у якому взяли участь 15 підлітків віком від 10 до 14 років. Нами були використані такі методики:

  • «Незакінчені речення» Сакса-Леві
  • дослідження соціальної адаптованості П.С. Кузнецова
  • методика діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейн, «модифікація Г. Прихожан»
  • Кольоровий тест М. Люшера

На основі кореляції К. Пірсона, нами була встановлена пряма залежність між показниками рівня самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн і ставленням до сім’ї за методикою Сакса-Леві (г = 0,610; р < 0,05), що свідчить про взаємовплив сімейно-родинних стосунків на формування самооцінки у підлітків.

Спостерігається значимий прямий зв’язок між рівнем тривожності та негативною компенсацією за кольоровим тестом М. Люшера (г = 0,728; р < 0,05), що свідчить про нездатність підлітків адекватним способом долати свою тривожність.

У свою чергу, виявлено обернений зв’язок між ставленням до себе за методикою Сакса-Леві та соціальною неадаптованістю П. Кузнецова (г =-0,559; р <0,05), що вказує на те, що чим гірше ставлення до себе у підлітків, тим вищий рівень їхньої соціальної неадаптованості.

Існує значимий прямий кореляційний зв’язок між проявами показників ставлення до майбутнього та оцінкою власних можливостей за Саксом-Леві

(г = 0,623; р<0,05), що показує вплив оцінки власних можливостей у досліджуваних підлітків на формування ставлення до майбутнього у них.

Також нами був виявлений прямий кореляційний зв’язок між оцінкою власних можливостей й образом матері (г = 0,596; р < 0,05). Отже, ми бачимо більшу вагомість впливу образу матері на формування оцінки власних можливостей у підлітків, оскільки батько недостатньо включений у сімейну систему, або відсутній взагалі.

Високі показники кореляції наявні між шкалами ставлення до друзів й образом сім’ї (г = 0,677; р < 0,05). Це дає нам можливість побачити важливість впливу сім’ї на формування дружніх стосунків у підлітків.

Результати дослідження свідчать, що соціальна адаптація підлітків прямо залежить від процесу та характеру міжособистісної взаємодії в сім’ї, де батьки та діти виступають активними сторонами. Таким чином, в загальному комплексі факторів, які впливають на формування особистості, одним із головних є характер взаємин у родині та образ батьків. В процесі кореляційного аналізу ми виявили істотні зв’язки, що свідчать про залежність соціально- психологічної адаптації підлітків від впливу образу сім’ї та образу батьків зокрема.

Список використаної літератури:

  1. Налчаджян А. Социально-психологическая адаптация личности (Формы, механизмы и стратегии) / А. Налчаджян. — Ереван: Издательство АН, 2008. — 263 с.
  2. Волков, Б.С. Психологія підлітка: навчальний посібник/Б.С. Волков. — М.: Академічний Проект, Гаудеамус, 2005. — 208 с.
  3. Фельдштейн Д.И. Психология взросления: структурно-содержательные характеристики процесса развития личности: Избранные труды. М. : МПСИ : Флинта, 1999. — 672 с., с. 407
  4. Титаренко В.Я. Семья и формирование личности. — М., 1987.