Вступ

Безробіття не тільки погіршує економічний стан вимушено незайнятих, але й зменшує використання трудового потенціалу. Від недовикористання трудового потенціалу, втрат потенційних можливостей виробництва товарів і послуг страждають як окремі люди, так і суспільство в цілому. У результаті погіршується стан фізичного й психічного здоров’я не тільки осіб працездатного віку, а й найбільш вразливих верств населення – дітей і людей похилого віку, оскільки батьки чи близькі їм люди неспроможні надати матеріальну допомогу, забезпечувати високоякісними продуктами і дефіцитними ліками. Це веде до погіршення генофонду суспільства, зменшення величини трудового потенціалу всієї країни.

Безробіття потрібно вивчати й регулювати, а для цього, передусім, потрібно вміти вимірювати його як статистичну величину. Безробіття в регіоні визначають за допомогою рівня і середньої тривалості безробіття. Залежно від критеріїв входження тих чи інших осіб до розряду безробітних і бази, з якою порівнюють їхню кількість, розрізняють рівень офіційного (зареєстрованого) безробіття і рівень безробіття, обчисленого за методологією міжнародної організації праці (МОП).

Зауважимо, що рівень зареєстрованого безробіття в нашій державі не достатньо адекватно відображає стан використання трудового потенціалу. Це пов’язано з тим, що не всі звільнені звертаються до Державної служби зайнятості про допомогу у працевлаштуванні. Крім цього, навіть при реєстрації в службі зайнятості не всі з них можуть отримати статус безробітного і претендувати на допомогу у зв’язку з безробіттям.

1. Сучасний стан безробіття в Україні

Глобальна фінансова криза може призвести до зростання на 20 мільйонів світової чисельності безробітних чоловіків і жінок. Беручи за основу переглянуті прогнози глобального економічного росту, зроблені Міжнародним валютним фондом, ООН, а також недавні доповіді, де для більшості країн, по яким є дані, прогнозується зростання безробіття: попередні оцінки Міжнародної організації праці вказують на можливе збільшення чисельності безробітних з 190 млн. у 2007 році до 210 млн. наприкінці 2010 року. Поточна криза найбільш серйозно вплине на такі сектори економіки, як будівництво, автомобільна галузь, туризм, фінанси, сфера послуг і ринок нерухомості.

За даними експертів Міжнародної організації праці (МОП), в 2010 році глобальне безробіття може становити від 6,3% до 7,1%, серед жінок — від 6,5% до 7,4%, серед чоловіків — від 6,1% до 7%. Кількість безробітних може зрости на 24-52 млн. осіб, серед них жінки становитимуть 10-22 млн.  Серйозні диспропорції між попитом та пропозицією на ринку праці спостерігаються в усіх країнах.

Падіння промисловості України в січні 2009 року було найглибшим, починаючи з повоєнних років, а будівництво різко знижує обсяги виробництва вже другий рік поспіль. Враховуючи, що промисловість та будівництво формують 1/3 ВВП, економіка України на 1/3 вже перебуває в кризі, а інші 2/3 економіки знаходяться «на підході» до кризи. «Дно» кризи поки що не спостерігається, є перспектива різкого обвалу та тривалої депресії промисловості. Спад валового внутрішнього продукту в січні 2010 року відносно до аналогічного місяця 2009 року становив близько 15 %.

Рівень безробіття в ЄС у січні 2010 року становив 7,6% порівняно з 6,8% минулого року. За 2009 р. становив 8,8%. За прогнозами в 2010 році рівень безробіття в Європі може сягнути 10% [4].

У першому півріччі 2010 року рівень безробіття в Україні за методологією Міжнародної організації праці становив 9% і суттєво перевищив урядовий прогноз — 8,1%.

Що стосується питання стану зайнятості населення в галузях, то в даний момент страждають експортно-орієнтовані галузі економіки: виробництво мінеральних добрив, сільське господарство (у зв’язку із зниженням цін на зернові із-за хорошого урожаю цього року у всьому світі), металургійна галузь. Навіть в умовах кризи продовжує розвиватися вітчизняний транзитний бізнес. Через Україну йде велика кількість вантажів, і це саме та галузь, в якій зараз варто шукати роботу. Робота в Україні — свого роду чинник ризику: якщо ви працюєте на вітчизняну компанію, ви одними з перших підпадаєте під ризик звільнення. Тому що все взаємозв’язано в економіці, відбувається ланцюгова реакція кризи: банки мають борги, але не мають грошей і довіри кредитувати підприємства, підприємства-експортери не дають достатньої кількості валюти для забезпечення внутрішнього ринку країни. Перше веде до зупинки виробництва на підприємствах з поганим управлінським апаратом. Друге — до штучного напруження інфляції усередині країни, що впливає на решту всіх компаній, примушуючи їх підвищувати ціни на свою продукцію. Завищені ціни зменшує кількість споживачів, здатних купити товар.

Перші ознаки кризи у вітчизняних компаніях можна спостерігати вже сьогодні. Деякі організації скорочують 40% — 60% чисельності свого персоналу. В першу чергу, скорочують свої штати девелоперські компанії, фінансові інститути, банківські установи, холдинги. Так само є компанії, які використовують економічну кризу з метою позбавитися від «роздутого» кадрового штату [1, c. 6].

Наступними кого торкнулась криза були будівельні і рієлторські контори. У будівельній галузі персонал залишився без роботи із-за застою на ринку нерухомості і заморожених проектів нових будівництв. Багато будівельних фірм відправили свої бригади, а разом з ними і технічних будівельних спеців (інженерів, проектувальників), в безкоштовні відпустки.

«Під роздачу кризи», перш за все, потрапили продавці-консультанти і касири. Більш менш на ринку праці ситуація залишалась стабільною для ІТ-специалістів, програмістів, системних адміністраторів, менеджерів з продажу. Їм повезло більше, на противагу від маркетологів і піарників. Але, на сьогоднішній день ринок ІТ фахівців вже насичений.

Кількість резюме в області «Страхування» виросло на 84%, «Юристи» — майже на 48%, «Будівництво і нерухомість» — 60%. Сьогодні в галузі будівництва вже налічують 100 тис. безробітних тільки в Києві.

Попри фінансову кризу, яка призвела до скорочень з робочих місць працездатного населення, попит на низку спеціальностей в Україні залишається. Адже кризові менеджери чи то менеджери з продажів зараз, як ніколи затребувані.

Таким чином, українська економіка, яка базується на низькій вартості трудового потенціалу, не стимулює сам процес накопичення і якісне відтворення робочої сили.

Однак здебільшого нині власники підприємств вимушені через різке падіння доходів відправляти частину працівників у неоплачувані відпустки, переводити їх на неповний робочий день або ж і звільняти. Згідно з даними останнього моніторингу Міністерства праці та соціальної політики, з 12 мільйонів зайнятого населення у режимі неповного робочого дня працюють 82 тисячі осіб, а ще близько 22 тисячі — змушені були піти у відпустку. Що ж до рівня безробіття, то він, за прогнозами відомства, може зрости до 8% [14].

Експерти кажуть, що у даній ситуації найбільш уразливими є працівники металургійної, будівельної, фінансової галузей, а також сфери сервісу. А от убезпеченими є бюджетники. Через подорожчання паперу та зменшення надходжень від реклами, деякі друковані видання скорочують персонал, відмовляються від позаштатників. Така ж ситуація спостерігається на радіостанціях та телевізійних ЗМІ.

Втім сьогодні на ринку праці через фінансову кризу з’явилися й етичні проблеми, які лежать в площині роботодавець-найманий працівник. Зараз роботодавець почуває себе дуже впевнено стосовно своїх працівників. Тому може використовувати кризу у своїх інтересах. Наприклад, щоб не виконувати раніше взяті на себе зобов’язання [2, c. 7].

2. Прогноз безробіття в Україні в 2010-2011 рр.

Аналіз стану ринку праці і зайнятості населення є невід’ємним і важливим елементом державного регулювання зайнятості. Він здійснюється на рівні:

• макропропорції — національного розвитку. Регулювання макропропорцій на основі всебічного аналізу ринку праці здійснюється за допомогою урядових рішень, Державної програми зайнятості населення і Генеральної тарифної угоди;
• мезопропорції — співвідношення попиту і пропозиції робочої сили в розрізі окремих регіонів і галузей. Вони регулюються за допомогою окремих урядових рішень з конкретних питань, а також галузевих наказів, регіональних рішень і відповідних тарифних угод;
• мікропропорції — внутрішньофірмового попиту і пропозиції праці в розрізі професій і спеціальностей. Вони регулюються заходами управління персоналом і колективним договором.

Стан виконання регулюючих документів макро-, мезо- і мікропропорцій відстежується й аналізується.

Напрями аналізу на всіх рівнях наступні:

• абсолютні і відносні показники зайнятості населення та його економічної активності;
• абсолютні і відносні показники безробіття;
• аналіз наявності робочих місць і вакансій та коефіцієнт навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію);
• аналіз виконання Державної і регіональних програм зайнятості населення (на мікрорівні — виконання колективного договору з відповідних статей);
• аналіз витрат коштів, затверджених по статтях.

Згідно з методологією Міжнародної організації праці (МОП), у 2011 році рівень безробіття в Україні може знизитися до 7,7%.

Якщо надалі рівень безробіття активно не скорочуватиметься, то в Україні може посилитися стурбованість із зв`язку з погіршенням соціальної ситуації. Безробіття населення є одним з істотних чинників, який впливає на соціально-економічне положення населення, зокрема, визначає його бідність і масштаби трудової міграції за межі України.

У країні прискорюється старіння нації, чисельність і питома вага населення у віці молодше працездатного (основне джерело поповнення трудових ресурсів) скоротиться з 4,1 млн. чоловік в 1993 році до 3,4 млн. чоловік в 2010 році (з 10,2% до 8,4%).

На Україні гостре безробіття є в регіонах з високим природним приростом населення. Тут на ринок праці постійно виходить велика кількість молоді, тоді як кількість робочих місць в умовах економічної кризи не тільки не збільшується, але і скорочується. Також в депресивних регіонах, тобто з переважанням найбільш кризових галузей [1, c. 6].

Найбільший рівень безробіття на початок 2010 р. зафіксований в Тернопільській (6,9%), Чернівецькій (5,9%), Херсонській (5,8%) і Рівненській (5,8%) областях, найменший — в Києві (0,4%), Севастополі (0,8%) і Одеській області (2,2%).

В той же час перший заступник Конфедерації вільних профспілок України (КСПУ) А.Акімочкін негативно оцінив вимогу МВФ скоротити фонд оплати праці працівників бюджетної сфери. Крім того, він відзначив, що підвищення пенсійного віку для жінок збільшить кількість безробітних, оскільки люди передпенсійного віку практично не можуть влаштуватися на роботу.

На думку А.Акімочкіна, на сьогодні уряд може збільшити надходження податків і соціальних платежів, зокрема, до бюджету Пенсійного фонду, підвищивши заробітну плату і виплативши всі заборгованості по ній.

Як відзначив глава Асоціації вільних профспілок автотранспортників України Андрій Корчинський, проектом Податкового кодексу в тому вигляді, в якому він на сьогодні існує, знищується малий бізнес, що також негативно позначиться на рівні зайнятості в країні, оскільки у людей, які займалися малим підприємництвом, практично не має можливості знову влаштуватися на роботу.

Як нагадав В.Костриця, згідно з прогнозами МОП, розвинені країни досягнуть докризового рівня зайнятості до 2012 року, менш розвинені – до 2015 року. «Цим країнам необхідно додатково створити майже 8 млн. робочих місць, а в цілому всім країнам світу, по яких ведеться моніторинг, необхідно створити, щоб повернутися до докризового рівня зайнятості, близько 14,5 млн. робочих місць. Це не враховуючи тих молодих поколінь, які виходять на ринок праці», – відзначив він.

Як повідомляв УНІАН, за підсумками січня-червня 2010 року рівень безробіття в Україні, за методологією Міжнародної організації праці (МОП), становив 9,2% загальної чисельності працездатного населення і 8,5% чисельності населення віком 15-70 років.

Прогнозування ринку праці є оцінкою перспектив розвитку його кон’юнктури та зміни умов, які впливають на кількісний та якісний аспекти попиту і пропозиції праці на прогнозований період. Основна ціль прогнозу — визначити тенденції зміни факторів впливу на попит і пропозицію робочої сили й оцінити можливі наслідки рішень, які приймаються в галузі їх регулювання.

Ринок праці, зайнятість населення, безробіття, як ми вже переконалися, є складними економічними і соціальними категоріями, що знаходяться під впливом як ринкових економічних законів, так і адміністративних та законодавчих рішень. Чим більше узгоджуються прийняті адміністративні й законодавчі рішення з економічними законами, тим ефективніше вони діють [2, c. 7].

Однак на практиці в сфері державного регулювання зайнятості іноді необхідно приймати рішення, які не повністю відповідають діючим економічним законам. У таких випадках слід визначити найраціональніші шляхи прийняття цих рішень і певних заходів. Обґрунтування таких заходів, їх максимально можливе узгодження з економічними законами дає прикладна наука. Вона займається також розробкою методологічних проблем, проектами методичних рекомендацій та здійснює інші наукові послуги.

В економічній теорії існує декілька підходів до прогнозування ринку праці, і зокрема зайнятості та безробіття. Однак в Україні тривалий час виправдовував себе варіантний балансовий метод прогнозування зайнятості й безробіття. Він полягав у тому, що розподіл населення за сферами зайнятості пов’язувався з трудовими ресурсами. Показники зведеного балансу трудових ресурсів широко відображають головні аспекти зайнятості населення. Але нині прогнозування здійснюється на підставі даних обстежень домогосподарств.

Вихідні дані для прогнозування рівня і структури зайнятості — це результати демографічного прогнозу, виконання економічних програм, показники аналізу зайнятості і безробіття в базисному періоді, урядові рішення, котрі впливатимуть на зміну структури в економіці й зміну чисельності робочих місць.

Чим більше стабілізується стан економіки, тим точнішими стають прогнози.

Висновки

На основі проведеного дослідження ми зробити такі висновки:

—         зайнятість населення є найважливішою характеристикою ринку праці;

—         питання ефективної зайнятості населення є особливо актуальним в умовах нестабільної економіки;

—         до основних причини безробіття в Україні можна віднести: міграцію робочої сили, спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу;

—         важкі умови праці; нерегулярну чи взагалі відсутню виплату заробітної плати. На нашу думку, необхідним є: якісно змінити діючий соціально-економічний курс, переглянути пріоритети соціально-економічної політики, щоб основою зробити людину з її інтересами. Тільки така політика може стати основою для консолідації суспільства, для виходу з кризової ситуації з якомога меншими втратами. Вирішення короткотривалих проблем повинно враховувати можливості досягнення стратегічних цілей.

В умовах кризи та посткризової ситуації головна ціль державної політики повинна полягати в забезпеченні гарантованого прожиткового мінімуму.

Основні напрями політики боротьби з безробіттям: оптимізація зайнятості, розвиток підприємництва, сприяння посиленню здатності працівників до адаптації, забезпечення рівних можливостей на ринку праці. Держава повинна активно висувати та реалізовувати програми політики покращення зайнятості. Зокрема, здійснювати якісну професійну підготовку, надавати дотації підприємцям, які беруть на себе зобов’язання підтримувати обумовлений рівень зайнятості, надавати консультаційну допомогу безробітним, створити сприятливі умови для бажаючих.

Список використаної літератури

1. Кротова О. Що очікує ринок праці?: Володимир Галицький: Україна сьогодні за рівнем безробіття фактично повернулася до показників 2003-2004 років // День. — 2010. — 11 березня. —  С. 6
2. Миколюк О. Ринок праці… завмер: Рівень безробіття в Україні — 8,8%, оптимально — 4-5% // День. — 2010. — 30 квітня. — С. 7
3. Порядок призначення і виплати допомоги по безробіттю [Текст] // Соціальний захист. — 2009. — № 11. — С. 33-35
4. Соціально-економічне становище України за вересень 2010 року. Повідомлення Державного комітету статистики України // ukrstat.gov.ua.