Вступ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси в економічній системі, складний кризовий період в Україні сприяли загостренню низки проблем, зокрема проблеми зайнятості, напруги на ринку праці, недосконалості регулювання попиту і пропозиції робочої сили з боку держави й механізмів соціального захисту звільнених працівників. Таким чином, проблема зайнятості та соціальної захищеності населення на сьогодні є вельми актуальною і болючою як для суспільства, так і для держави загалом.

Державна політика України у сфері зайнятості не відповідає умовам нестабільної економічної ситуації. Різке скорочення обсягів виробництва, зменшення кількості робочих місць, зростання рівня цін призводять до збільшення чисельності безробітних, зменшення реальних доходів громадян, зубожіння населення. У кризових умовах необхідно звернути увагу на оптимізацію зайнятості, розвиток малого та середнього бізнесу, забезпечення рівних можливостей на ринку праці. Держава повинна активно реалізовувати програми політики покращення зайнятості. Саме окреслене вище визначило актуальність обраної теми.

Метою написання роботи є обґрунтування напрямів удосконалення державної політики зайнятості в сучасних умовах нестабільної економічної ситуації в м.Севастополі. Для реалізації поставленої мети нами визначено такі завдання: встановити основні причини безробіття; проаналізувати рівень зайнятості населення України за останні кризові роки; узагальнити напрями державної політики в сфері зайнятості та запропонувати шляхи її удосконалення.

1. Сучасний рівень зайнятості та проблеми працевлаштування незайнятих

В економічній ситуації, що склалася в 2008 — 2010 рр. у світі та в Україні зокрема, безробіття стало однією із основних соціально-економічних проблем, зумовивши поглиблення бідності, соціальної нестабільності, зростання злочинності, недовикористання суспільних ресурсів.

Дослідження ринку праці підтверджує невідповідність вимог професійно-кваліфікаційної структури до попиту на робочу силу. Не менш важливою є якісна невідповідність попиту та пропозиції на ринку праці. За даними соціологічного моніторингу, який щорічно проводить Інститут соціології НАН України, частка респондентів, які зазначили, що характер їх роботи не відповідає їх професійно-освітньому рівню зросли з 30% у 2002 році до 37,8% у 2003 році. Причому тільки 15,3% у 2003 році були згодні з тим, що вони мають можливість реалізувати себе як фахівці [14].

Що стосується питання стану зайнятості населення в галузях, то в даний момент страждають експортно-орієнтовані галузі економіки: виробництво мінеральних добрив, сільське господарство (у зв’язку із зниженням цін на зернові із-за хорошого урожаю цього року у всьому світі), металургійна галузь. Навіть в умовах кризи продовжує розвиватися вітчизняний транзитний бізнес. Через Україну йде велика кількість вантажів, і це саме та галузь, в якій зараз варто шукати роботу. Робота в Україні — свого роду чинник ризику: якщо ви працюєте на вітчизняну компанію, ви одними з перших підпадаєте під ризик звільнення. Тому що все взаємозв’язано в економіці, відбувається ланцюгова реакція кризи: банки мають борги, але не мають грошей і довіри кредитувати підприємства, підприємства-експортери не дають достатньої кількості валюти для забезпечення внутрішнього ринку країни. Перше веде до зупинки виробництва на підприємствах з поганим управлінським апаратом. Друге — до штучного напруження інфляції усередині країни, що впливає на решту всіх компаній, примушуючи їх підвищувати ціни на свою продукцію. Завищені ціни зменшує кількість споживачів, здатних купити товар.

Перші ознаки кризи у вітчизняних компаніях можна спостерігати вже сьогодні. Деякі організації скорочують 40% — 60% чисельності свого персоналу. В першу чергу, скорочують свої штати девелоперські компанії, фінансові інститути, банківські установи, холдинги. Так само є компанії, які використовують економічну кризу з метою позбавитися від «роздутого» кадрового штату.

Наступними кого торкнулась криза були будівельні і рієлторські контори. У будівельній галузі персонал залишився без роботи із-за застою на ринку нерухомості і заморожених проектів нових будівництв. Багато будівельних фірм відправили свої бригади, а разом з ними і технічних будівельних спеців (інженерів, проектувальників), в безкоштовні відпустки до лютого 2009 року. Потім хвиля звільнень почалася в масовому масштабі. Починаючи від хатніх робітниць і до банківських службовців. Так зниження об’ємів споживчого кредитування привело до падіння продажів в магазинах електроніки і побутової техніки. Найбільші торгові мережі буде звільнено не менше 20 — 30% співробітників. «Під роздачу кризи», перш за все, потрапили продавці-консультанти і касири. Більш менш на ринку праці ситуація залишалась стабільною для ІТ-специалістів, програмістів, системних адміністраторів, менеджерів з продажу. Їм повезло більше, на противагу від маркетологів і піарників. Але, на сьогоднішній день ринок ІТ фахівців вже насичений.

Збільшення рівнів зайнятості населення спостерігалось в усіх регіонах країни. Найбільше зростання зазначеного показника зафіксовано у Чернігівській (1,1 в.п.) та Сумській (1,0 в.п) областях. Найвищий рівень зайнятості у І півріччі 2010р. був у м.Києві (63,6%), а найнижчий – у Івано-Франківській області (52,8%) (таблиця 1). 

Таблиця 1. Зайняте населення за регіонами

	І півріччя 2009р.				І півріччя 2010р.
	у віці 15-70 років		працездатного віку		у віці 15-70 років		працездатного віку
	тис. осіб	у %	тис. осіб	у %	тис. осіб____	у %	тис. осіб	у %
Україна	20176,8	57,7	18329,8	64,6	20213,6	58,4	18376,3	65,4
Автономна Республіка Крим	905,6	60,0	825,5	67,4	901,3	60,3	820,3	67,8
Вінницька	694,7	57,0	617,8	63,5	695,7	57,6	614,0	63,5
Волинська	430,5	57,8	394,3	62,7	435,4	58,4	397,1	63,2
Дніпропетровська	1553,1	59,9	1448,6	69,3	1546,4	60,5	1436,1	69,6
Донецька	1974,6	57,1	1826,9	65,9	1965,0	57,8	1812,1	66,5
Житомирська	556,3	58,4	489,8	63,6	558,8	59,3	489,9	64,1
Закарпатська	524,2	56,8	488,3	62,7	530,6	57,5	491,3	63,4
Запорізька	828,0	58,8	756,5	67,1	826,8	59,5	746,6	67,1
Івано-Франківська	528,7	52,1	481,4	56,7	535,5	52,8	493,5	58,2
Київська	747,3	57,1	681,9	64,5	746,1	57,7	680,0	64,8
Кіровоградська	435,6	56,5	384,8	63,4	433,9	57,2	389,4	65,0
Луганська	1025,4	56,7	937,2	64,5	1021,2	57,5	933,4	65,3
Львівська	1076,3	56,8	978,4	62,1	1091,8	57,7	1006,7	64,1
Миколаївська	535,3	58,2	485,0	65,3	537,0	59,1	488,7	66,6
Одеська	1038,8	56,8	944,3	63,6	1047,5	57,7	964,0	65,4
Полтавська	644,9	56,5	580,9	63,9	646,0	57,4	592,0	65,9
Рівненська	459,2	55,2	421,5	60,0	466,8	56,1	424,8	60,6
Сумська	485,4	53,9	438,6	60,7	487,1	54,9	441,5	61,9
Тернопільська	430,4	53,9	384,5	58,3	435,4	54,8	390,8	59,6
Харківська	1258,7	58,1	1138,8	65,1	1249,4	58,5	1149,6	66,5
Херсонська	486,2	57,8	444,2	65,2	486,5	58,6	441,5	65,6
Хмельницька	577,6	58,3	512,4	64,3	578,8	58,9	517,5	65,4
Черкаська	560,9	57,3	512,7	66,3	562,1	58,1	514,5	67,2
Чернівецька	375,8	56,4	314,4	56,8	379,0	56,9	315,2	57,0
Чернігівська	477,5	58,0	418,4	64,3	478,9	59,1	408,5	63,6
м. Київ	1385,6	63,3	1261,7	69,9	1389,3	63,6	1254,3	69,9
м. Севастополь	180,2	61,1	161,0	69,6	181,3	62,0	163,0	71,3

 Кількість осіб, які самостійно забезпечували себе роботою зросла на 1,5 % та складала 3,8 млн. осіб (18,8%). Кількість найманих працівників порівняно з І півріччям 2009р. скоротилася на 0,1 % і становила у І півріччі 2010р. 16,4 млн. осіб або 81,2% всіх зайнятих у віці 15-70 років. Зростання обсягів зайнятості відбувалося за рахунок збільшення кількості працюючих у секторі самостійної зайнятості.

Кількість зайнятих в неформальному секторі економіки у І півріччі 2010р. складала 4,5 млн. осіб, або 22,4% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років, що на 3,5% більше ніж у відповідному періоді минулого року. Серед сільських жителів кожна друга особа була зайнята у цьому секторі економіки. В той час, як серед міських жителів зазначена зайнятість не набула суттєвого розповсюдження завдяки більш широким можливостям знайти роботу.

Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15-70 років зменшився в усіх регіонах. Найбільше зменшення цього показника відбулося у Рівненській (на 1,2 в.п.), Закарпатській (на 0,9 в.п.), Житомирській та Полтавській областях (на 0,8 в.п. у кожній).

Попри фінансову кризу, яка призвела до скорочень з робочих місць працездатного населення, попит на низку спеціальностей в Україні залишається. Адже кризові менеджери чи то менеджери з продажів зараз, як ніколи затребувані.

Однак здебільшого нині власники підприємств вимушені через різке падіння доходів відправляти частину працівників у неоплачувані відпустки, переводити їх на неповний робочий день або ж і звільняти. Згідно з даними останнього моніторингу Міністерства праці та соціальної політики, з 12 мільйонів зайнятого населення у режимі неповного робочого дня працюють 82 тисячі осіб, а ще близько 22 тисячі — змушені були піти у відпустку. Що ж до рівня безробіття, то він, за прогнозами відомства, може зрости до 8%.

Експерти кажуть, що у даній ситуації найбільш уразливими є працівники металургійної, будівельної, фінансової галузей, а також сфери сервісу. А от убезпеченими є бюджетники. Через подорожчання паперу та зменшення надходжень від реклами, деякі друковані видання скорочують персонал, відмовляються від позаштатників. Така ж ситуація спостерігається на радіостанціях та телевізійних ЗМІ.

Втім сьогодні на ринку праці через фінансову кризу з’явилися й етичні проблеми, які лежать в площині роботодавець-найманий працівник. Зараз роботодавець почуває себе дуже впевнено стосовно своїх працівників. Тому може використовувати кризу у своїх інтересах. Наприклад, щоб не виконувати раніше взяті на себе зобов’язання.

2. Аналіз та тенденції працевлаштування у м. Севастополі

Упродовж минулих місяців 2010 року ситуація на ринку праці міста залишалася досить стабільною (табл. 2, 3).

Таблиця 2. Безробітне населення (за методологією МОП)

 

	І півріччя 2009р.				І півріччя 2010р.
	у віці 15-70 років		працездатного віку		у віці 15-70 років		працездатного віку
	тис. осіб	у % до економічно активного населення відповід­ного віку	тис. осіб	у % до економічно активного населення відповід­ного віку	тис. осіб	у % до економічно активного населення відповідного віку	тис. осіб	у % до економічно активного населення відповідного віку
Україна	2010,4	9,1	2007,9	9,9	1869,1	8,5	1868,2	9,2
Автономна Республіка Крим	67,7	7,0	67,7	7,6	63,4	6,6	63,4	7,2
м. Севастополь	13,2	6,8	13,2	7,6	12,4	6,4	12,4	7,1

У січні – квітні поточного року за рахунок усіх джерел фінансування введено в дію й укомплектовано кадрами 2788 робочих місць, з них 42,6% — для найманих працівників у фізичних осіб – підприємців;  35,2% – для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих у районних державних адміністраціях; 22,2% – для найманих працівників на підприємствах, установах і організаціях міста. Відмічено деяку позитивну тенденцію щодо перевищення кількості створених робочих місць понад ліквідованими. Якщо у січні – травні 2009 року кількість ліквідованих робочих місць на 12% перевищувала створені, то зараз створених робочих місць на  26,1% більше ліквідованих.

Таблиця 3. Зареєстроване безробіття за регіонами

 

	І півріччя 2009р.					І півріччя 2010р.
	Середньо­місячна кількість безробітних, зареєстрова­них в держав­ній службі зайнятості, тис. осіб	у % до:			Середньо­місячна кількість безробітних, зареєстрова­них в держав­ній службі зайнятості, тис. осіб	у % до:
		еконо­мічно актив-ного насе­лення праце­здатного віку	насе­лення праце-здат­ного віку	безро­бітних праце­здатного віку (за методо­логією МОП)		еконо­мічно актив -ного насе­лення праце­здатного віку	насе­лення праце-здат­ного віку	безро­бітних праце­здатного віку (за методо -логією МОП)
Україна	830,4	4,1	3,0	41,4	483,6	2,4	1,7	25,9
Автономна Республіка Крим	25,6	2,9	2,1	37,8	15,4	1,7	1,3	24,3
м.Севастополь	2,3	1,3	1,0	17,4	1,5	0,9	0,7	12,1

На підприємства, в установи та організації міста з початку року прийнято 4105 працівників.

З початку року до міського центру зайнятості надійшли списки про фактичне вивільнення 657 працівників, це на 23,2% менше аналогічного періоду 2009 року (856 осіб). Серед фактично вивільнених переважають працівники підприємств, установ та організацій ЧФ РФ – 506 осіб або 77%. Усього з початку року 123 підприємства, організації та установи регіону подали списки на вивільнення 2104 працівників, це на 74,1% менше до відповідного періоду минулого року. Найчисельніші списки надійшли на скорочення цивільного персоналу від формувань ЧФ РФ – 953 особи або 45,3 %.

Упродовж минулих місяців 2010 року до центру зайнятості надійшли звіти від роботодавців про наявність 4590 вакансій. Станом на 1 травня 2010 року залишилися актуальними 1421 вакансія. Серед актуальних вакансій трохи більше половини – робітничі професії, третина — розраховані на службовців та фахівців, кожна сьома вакансія — для осіб, які не потребують спеціальної підготовки. Співвідношення чисельності незайнятих громадян та вакансій у квітні поточного року дорівнювало 1,1 особи (у квітні минулого року – 1,7).

За сприяння служби зайнятості упродовж січня — квітня 2010 року комплекс різноманітних послуг та матеріального забезпечення отримали 2958 незайнятих громадян, що на 1758 осіб менше ніж у такому же періоді 2009 року. Статус безробітного мали 2564 особи (на 810 осіб менше ніж у січні — квітні 2009 року).

Слід зазначити, що за чотири місяця 2010 року за наданням соціальних послуг звернулось 1230 незайнятих громадян, що у двічі менше ніж торік.

Станом на 1 травня 2010 року на обліку в службі зайнятості перебувала 1561 особа. Серед них: 65,6% — жінки; 39,3% — молодь у віці до 35 років; 39,1% — вивільнені працівники; 20,4% — громадяни, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці; а також робітники – 31,6%, службовці – 63,5%, особи які не мають професії – 4,9%. Статус безробітного мали 1493 особи, з яких 1181 отримувала допомогу по безробіттю. Проти 1 травня 2009 року кількість осіб, що отримували допомогу по безробіттю зменшилась на 614 осіб.

За сприяння центру зайнятості упродовж січня — квітня 2010 року працевлаштовані 404 особи, з яких за рахунок надання дотацій роботодавцям — 24 особи.

Для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці проходили підготовку, перепідготовку та підвищували кваліфікацію 211 осіб з числа безробітних (8,2% до кількості безробітних громадян на обліку).

До участі у оплачуваних громадських роботах було залучено 37 безробітних осіб, які працювали у ОВК № 225, міській лікарні №5, територіальному центрі обслуговування пенсіонерів, територіальній судовій адміністрації м. Севастополь, окружному адміністративному суді м. Севастополь та КП «Севастопольський комбінат благоустрою» СМР. Фінансування  громадських робіт здійснювалось як за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття так і за кошти підприємств міста.

Севастопольський міський центр зайнятості інформує, що у січні – червні поточного року за рахунок усіх джерел фінансування введено в дію й укомплектовано кадрами 4410 робочих місць, це в 1,2 рази більше відповідного періоду минулого року, з них кожне п’яте робоче місце створено для найманих працівників на підприємствах, в установах і організаціях міста, 36% – для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих у районних державних адміністраціях; 44% — для найманих працівників у фізичних осіб – підприємців. Упродовж першого півріччя триває позитивна динаміка щодо перевищення створених робочих місць понад ліквідованими. Так у поточному році кількість знов створених робочих місць у 1,4 рази перевищила кількість ліквідованих місць.

На підприємства, в установи та організації міста з початку року прийнято на роботу 7461 працівника.

З початку року до міського центру зайнятості надійшли списки про фактичне вивільнення 915 працівників, це в 2,7 рази менше аналогічного періоду 2009 року (2469 осіб). Серед фактично вивільнених переважають працівники підприємств, установ та організацій Чорноморського флоту Російської Федерації (ЧФ РФ) – 675 осіб або 73,8%.

Упродовж минулих місяців 2010 року до центру зайнятості надійшли звіти від роботодавців про наявність 5679 вакансій. Станом на 1 липня 2010 року були актуальними 1389 вакансій. Серед них більше половини – робітничі професії, біля третини — розраховані на службовців та фахівців, кожна шоста вакансія — для осіб, які не потребують спеціальної підготовки.

За сприянням служби зайнятості упродовж січня — червня 2010 року комплекс різноманітних послуг та матеріального забезпечення отримали 3443 незайнятих громадянина, з них майже кожний другий — молодь віком до 35 років. Із загального числа незайнятих громадян 84,5% мали офіційний статус безробітних.

За шість місяців 2010 року за наданням соціальних послуг до міського центру зайнятості звернулось 1715 незайнятих громадян, що у двічі менше ніж торік.

За регіонами найбільше зростання потреби в працівниках на кінець червня 2010р., порівняно з відповідним періодом 2009р., відбулося у Запорізькій (на 30,5%) та Житомирській (на 27,3%) областях (таблиця 4). 

Таблиця 4. Попит та пропозиція робочої сили за регіонами

	Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, тис. осіб		Потреба підприємств у працівниках на замі­щення вільних робочих місць, (вакантних посад), тис. осіб		Навантаження на 10 вільних робочих місць (вакантних посад), осіб
	І півріччя 2009р.	І півріччя 2010р.	І півріччя 2009р.	І півріччя 2010р.	І півріччя 2009р.	І півріччя 2010р.
Україна	671,0	411,2	76,2	79,7	88	52
Автономна Республіка Крим	16,4	10,9	4,6	4,9	36	22
м.Севастополь	2,3	1,3	1,5	1,4	15	9

Станом на 1 липня 2010 року на обліку в службі зайнятості перебувало 1303 особи. Серед них: 64,9% — жінки; 38,8% — молодь у віці до 35 років; 38,6% — вивільнені працівники; 21,8% — громадяни, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці; а також робітники – 28,6%, службовці – 66%, особи які не мають професії – 5,4%.  Статус безробітного мали 1267 осіб, з яких 979 отримували допомогу по безробіттю. Проти 1 липня 2009 року кількість осіб, що отримували допомогу по безробіттю зменшилась на 576 осіб. З 1 липня ц.р. розмір мінімальної допомоги по безробіттю становить: для застрахованих осіб — не менш 600 грн., для незастрахованих осіб – 430 грн.

Таблиця 5. Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю

	Кількість незайнятих громадян,	Кількість працевлаштованих у І півріччі 2010р.		Рівень працевлаштування, %
	які перебували на обліку впродовж І півріччя 2010р. — всього, тис. осіб	тис. осіб	у % до І півріччя 2009р.	І півріччя 2009р.	І півріччя 2010р.
Україна	1103,7	383,9	98,3	25,7	34,8
Автономна Республіка Крим	38,4	16,1	92,1	33,9	41,9
м.Севастополь	3,5	0,6	35,3	29,2	16,9

За сприянням центру зайнятості упродовж січня — червня 2010 року працевлаштовані 756 осіб, з яких за рахунок надання дотацій роботодавцям — 46 осіб, 17 безробітним надана одноразова виплата допомоги по безробіттю щодо заняття підприємницькою діяльністю.

Для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці проходили підготовку, перепідготовку та підвищували кваліфікацію 288 осіб з числа безробітних (9,9% від кількості безробітних громадян, що перебували на обліку). Після проходження професійного навчання працевлаштована за направленням служби зайнятості 161 особа або 65,4%.

До участі у оплачуваних громадських роботах було залучено 56 безробітних осіб, які працювали у міській лікарні №5, територіальному центрі обслуговування пенсіонерів, територіальній судовій адміністрації м. Севастополь, Окружному адміністративному суді м. Севастополь, ТОВ «Аеросвіт курорт», КП «Приморський бульвар» та КП «РЕП №17». Фінансування  громадських робіт здійснювалося як за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття так і за кошти підприємств міста.

3. Перспективи вдосконалення працевлаштування в м.Севастополі

В умовах такого масштабного безробіття виникає необхідність як розроблення державних програм щодо захисту працездатного населення, так і пошук самими працівниками та працедавцями шляхів зниження рівня безробіття. Так Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про внесення змін в деякі закони України відносно зменшення впливу світової економічної кризи на сферу зайнятості населення». Відповідно до цього закону в умовах виникнення страхового ризику Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України (далі -Фонд) на випадок безробіття може здійснювати заходи, направлені на попередження настання страхових випадків, у межах засобів, передбачених бюджетом Фонду. До цих заходів належать:

—         фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, які з метою запобігання вивільненню тимчасово переводяться за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року);

—         фінансування витрат працедавця на професійну перепідготовку чи підвищення кваліфікації працівників, відносно яких є загроза вивільнення через реорганізацію чи перепрофілювання підприємства, тимчасову зупинку виробництва, за умови збереження за працівниками робочого місця;

—         інші профілактичні заходи, визначені правлінням Фонду.

Досягнення оптимальної економічної і соціально ефективної зайнятості — невід’ємна складова відновлення української економіки.

Стимулами цього процесу мають бути ринкові важелі і цілеспрямовані заходи господарської політики на всіх рівнях.

Але на сучасному етапі господарювання необхідно враховувати вплив світової економічної кризи, з розвитком якої значно погіршилася ситуація в країні в цілому та на ринку праці зокрема. Про це свідчить швидке згортання діяльності раніше прибуткових підприємств, через що збільшується рівень безробіття на Україні. За даної критичної ситуації більшість заходів, що вживалися задля збільшення зайнятості, вже не є такими актуальними. Акцент у цьому питанні потрібно ставити не на вдосконаленні нормативно-правової бази в сфері зайнятості населення, не на підвищенні професійно-освітньої підготовки кадрів, а на збереженні робочих місць.

Тому центральним елементом політики зайнятості повинна стати економічна політика, спрямована на пожвавлення ділової активності, проведена одночасно з придушенням інфляції, направлена на збереження і створення робочих місць. Варто також враховувати, що можливості держави щодо створення нових робочих місць менші, ніж можливості приватного капіталу. Це, однак, не знижує ролі держави як гаранта зайнятості, вона має стимулювати активність підприємців. Позитивним заходом щодо збереження робочих місць буде допомога держави підприємствам великого бізнесу (державним або приватним) у вигляді дотацій. Також держава може виступати посередником у пошуку інвесторів або націоналізувати збанкрутіле приватне підприємство з подальшим продажем його з аукціону.

Напрямки регулювання безробіття лежать у площині трьох соціальних інститутів — держави, роботодавця та найманого працівника. Тобто виходячи із сучасних реалій, конкретні заходи мають бути гнучкими, досить різноманітними та мати економічний і соціальний ефект. Саме такий підхід потрібно покласти в основу подальшої парадигми розвитку і регулювання соціально-трудових відносин. Усі заходи з регулювання безробіття мають сприяти підвищенню ефективності формування і використання людського капіталу в умовах інноваційно-інституціональних змін.

Умовами успішної реалізації визначених заходів з обмеження безробіття є: поступове нарощування обсягів виробництва; сприяння внутрішньому та зовнішньому інвестуванню; збільшення державних витрат на стимулювання зростання виробництва; комплексне застосування заходів з обмеження безробіття на усіх рівнях управління; надання пріоритетної ролі заходам з попередження безробіття; посилення значення спеціальних інститутів, покликаних реалізовувати напрямки державної політики зайнятості на усіх рівнях; налагодження зв’язків та запозичення досвіду відповідних організацій близького та далекого зарубіжжя з питань регулювання безробіття; підвищення рівня підготовки та мотивації праці працівників Державної служби зайнятості; створення спеціальних закладів з підготовки фахівців для роботи у сфері регулювання зайнятості та безробіття.

Регіональний ринок праці м.Севастополя відрізняється високою конкуренцією серед претендентів на працевлаштування, а отже – значною напруженістю ситуації, що позначається як на тривалості пошуку місця роботи, так і на перспективах та якості працевлаштування. Відповідно, зростає напруженість мотивів, які регулюють поведінку учасників ринку праці, відбувається їх змістова переорієнтація та структурна перебудова. У незайнятої частини працездатного населення особливої актуальності набувають мотиви буття в його найелементарнішій формі – “виживання”, що конкретизуються у домінуючому прагненні до матеріальної забезпеченості, фізичної безпеки і комфортності.

Структуру мотивації ефективної зайнятості, виявлену в безробітних м.Севастополя, можна представити таким чином: мотиви першого рівня – пріоритетне задоволення матеріальних потреб, своєчасна виплата, достатність розміру та стабільність отримання зарплати; мотиви другого рівня – ступінь комфортності умов праці; мотиви третього рівня – можливість професійної, соціальної та інтелектуальної самореалізації індивіда.

Перебування на ринку праці в статусі безробітних призводить до посилення і активізації мотивів зайнятості. Хоча принаймні в половині випадків мешканці регіону опиняються у відповідній ситуації примусово, тобто як об’єкти, надалі переважна більшість з них ведуть себе як активні суб’єкти пошукової діяльності: повну відсутність “пошукових” мотивів у дослідженні продемонстрував приблизно кожен дванадцятий учасник опитування, ще рідше виявлені установки на подальше бездіяльне очікування роботи. Водночас, у мотивах, що регулюють реальну поведінку безробітних, мають місце прояви суперечливості.

Зокрема, замість прагнення до практичного подолання своїх проблем через різні форми самозайнятості, майже половина їх реалізує паразитарні установки (життя за рахунок інших). Недостатня сформованість, або й практична відсутність мотивів розвитку (самовдосконалення, кар’єри, творчості) зафіксовані в більшості учасників регіонального ринку праці.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Таким чином, удосконалення механізму мотивації до ефективної зайнятості потребує:

• відновлення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати;
• вдосконалення податкової політики з метою зниження податкового тиску на роботодавців і стимулювання створення робочих місць в перспективних галузях економіки;
• створення сприятливих умов для розвитку сфери малого бізнесу; самозайнятості та підприємницької діяльності безробітних;
• забезпечення збереження ефективно функціонуючих робочих місць, підвищення ефективності використання робочої сили та скорочення обсягів “прихованого безробіття”, розвиток гнучких форм зайнятості;
• підвищення матеріальної зацікавленості безробітного щодо опанування професією з метою подальшого працевлаштування за фахом;
• створення додаткових робочих місць у сільській місцевості шляхом розвитку суміжного виробництва, побутового обслуговування, стимулювання малого підприємництва і самозайнятості, професійної освіти;
• залучення коштів місцевих бюджетів і роботодавців для реалізації заходів зі сприяння зайнятості працівників, які підлягають вивільненню;
• розвиток тимчасових, сезонних та оплачуваних громадських робіт шляхом поширення їх видів та напрямів;
• вдосконалення професійної освіти безробітних громадян з метою підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці і можливості якнайшвидшого працевлаштування.

Отже, формування ефективної системи мотивації зайнятості неможливе без активізації політики зайнятості, спрямованої не тільки на створення нових ефективних робочих місць, підвищення конкурентоспроможності незайнятого населення на ринку праці. Необхідним стає сприяння держави формуванню активної позиції населення щодо пошуку гідної роботи, що відповідає вимогам шукачів до умов найму та оплати праці, при одночасному стимулюванні мотивів зайнятості, пов’язаних із забезпеченням можливостей професійної, соціальної та інтелектуальної самореалізації індивідів.

Порядок здійснення профілактичних заходів, направлених на попередження настання страхових випадків, затверджується правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, при узгодженні з центральним органом виконавчої влади в сфері праці та соціальної політики. Стосовно осіб, які отримують допомогу з часткового безробіття, профілактичні заходи не використовуються.

Висновки

На основі проведеного дослідження ми зробити такі висновки:

—         зайнятість населення є найважливішою характеристикою ринку праці;

—         питання ефективної зайнятості населення є особливо актуальним в умовах нестабільної економіки;

—         до основних причини безробіття в Україні можна віднести: міграцію робочої сили, спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу;

—         важкі умови праці; нерегулярну чи взагалі відсутню виплату заробітної плати. На нашу думку, необхідним є: якісно змінити діючий соціально-економічний

курс, переглянути пріоритети соціально-економічної політики, щоб основою зробити людину з її інтересами. Тільки така політика може стати основою для консолідації суспільства, для виходу з кризової ситуації з якомога меншими втратами. Вирішення короткотривалих проблем повинно враховувати можливості досягнення стратегічних цілей.

В умовах кризи та посткризової ситуації головна ціль державної політики повинна полягати в забезпеченні гарантованого прожиткового мінімуму.

Основні напрями політики боротьби з безробіттям: оптимізація зайнятості, розвиток підприємництва, сприяння посиленню здатності працівників до адаптації, забезпечення рівних можливостей на ринку праці. Держава повинна активно висувати та реалізовувати програми політики покращення зайнятості. Зокрема, здійснювати якісну професійну підготовку, надавати дотації підприємцям, які беруть на себе зобов’язання підтримувати обумовлений рівень зайнятості, надавати консультаційну допомогу безробітним, створити сприятливі умови для бажаючих.

Список використаної літератури

1. Про зайнятість населення. Богиня Д. П. Основи економіки праці [Текст] : навч.посіб. /Д. П. Богиня. — 3-тє вид. — К.: Знання-Прес, 2002. — С. 270.
2. Остапчук Ю. Безработица: есть ли свет в конце тоннеля? (5.03.2009) // BIZ.liga.net.
3. Економічна криза   в   Україні:   виміри,   ризики,   перспективи   (інформаційний   огляд)   // http://www.nis.gov.ua.
4. В Евросоюзе ожидают существенного увеличения числа безработных (6.03.2009) // BIZ.liga.net.
5. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] // Режим// ukrstat.gov.ua.
6. Соціально-економічне становище України за січень 2009 року. Повідомлення Державного комітету статистики України // ukrstat.gov.ua.
7. Соціально-економічне становище України за січень 2010 року. Повідомлення Державного комітету статистики України // ukrstat.gov.ua.
8. Українське суспільство — 2002. Соціологічний моніторинг / За ред. д. е. н. В. Ворони, д. е. н. В. Шульги. — К.: Ін-т соціології НАН України, 2003. — 648 с.
9. Експрес — випуск від 25.02.2009, №208. Повідомлення Державного комітету статистики України // ukrstat.gov.ua.
10. Соціально-економічний розвиток України за січень — лютий 2010року // Державний комітет статистики// ukrstat.gov.ua.
11. Про зайнятість населення [Електронний ресурс] : Закон України // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main