Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Перша допомога при переломах і вивихах

Правила надання першої медичної допомоги при вивихах

Вивих — повне або часткове зміщення кінців кісток, складових суглоб, що супроводжується розривом суглобової капсули.

При огляді пошкодженого необхідно завжди порівнювати пошкоджений суглоб з здоровим на протилежної стороні тіла.

Ознаки вивиху:

— деформація в області суглоба, біль;

— розходження в довжині здоровою і пошкодженої кінцівок;

-порушення рухливості кінцівки;

— порушення функції.

Перша допомога:

-знеболити (ввести трамал, анальгін) з метою профілактики шоку;

— додати кінцівки найбільш зручне положення, зафіксувати пошкоджений суглоб (накласти шину, тугу пов’язку);

— спостерігати за станом кровообігу в пошкодженої кінцівки (визначити пульс нижче вивиху), якщо виявлено ознаки його порушення, то змінити положення кінцівки.

Правила надання першої медичної допомоги при переломах

Перелом — порушення цілісності кістки, що виникає під впливом травми або внаслідок хворобливих змін кістки.

Переломи бувають закриті, при яких цілісність шкірних покривів не порушена, і відкриті, коли перелом супроводжується пораненням м’яких тканин, що становить небезпеку виникнення кровотечі та приєднання інфекції.

За ступенем пошкодження перелом буває повний, при якому цілісність шкіри порушена повністю, і неповний, коли є лише надлом кістки або її тріщина.

Ознаки перелому:

— біль і різка болючість при доторканні безпосередньо в області перелому;

— деформація кінцівки;

— порушення функції;

— ненормальна (патологічна) рухливість в області, де немає суглоба;

— крепітація (хруст) на місці перелому при легкому русі пошкодженої кінцівки.

Правила надання першої медичної допомоги при переломах:

— оглянути місце перелому (одяг, взуття при цьому розрізають);

— зупинити кровотеча і накласти на рану асептичну пов’язку (при відкритому переломі);

— для зменшення больових відчуттів і попередження шоку ввести п / к Трамал (анальгін, баралгін);

— надати пошкодженої кінцівки зручне положення і накласти іммобілізірующую (фіксуючу) пов’язку.

Для іммобілізації використовують стандартні шини або підручні матеріали.

Загальні правила накладення шин:

  1. Шину накладають так, щоб захопити два сусідніх суглоби (вище і нижче перелому). Якщо довжина шини недостатня, пов’язують між собою кілька шин.
  2. Перед накладенням шину згинають за формою кінцівки.
  3. При накладенні шини під неї накладають м’яку підстилку (вата, простирадло тощо), особливо в місцях кісткових виступів.
  4. При переломі нижньої кінцівки шини накладають з 2-3 сторін.
  5. При відкритих переломах не можна прикладати шину до місця, де виступає зламаний кінець кістки.
  6. На всьому протязі шина прикріплюється до кінцівки широким бинтом щільно, рівномірно, але не дуже туго, щоб не порушився кровообіг.

Охнаки переломів кісток голови, ключиці, ребер, хребту, тазу

Переломи черепа.

Перелом костей черепа звичайно буває трудно встановити, за виключенням випадків наявності великої рани з баченим в неї зломанимим кістками або кровотечею з вух, носу, рота, свідкую чого о переломі кісток основання черепу. Основну небезпеку при переломах кісток черепа уявляє собою пошкодження головного мозку. При наявності рани її перев¢язують стандартною перев¢язкою. Проводять протишокові заходи. Пораненого обережно укладають на носилки, під голову підкладають м¢яку підстілку (шинель, бушлат, вату) з углубленням. По бокам голови кладуть м¢яки валки. Якщо пораненого треба піднімати в вертикальному положенні з будь якої  споруди, йому попередньо накладають на шию ватно-марлевий комірець (шию обертають декілька слоями сірої вати та поверх неї сильно, але не туго, накладають бинт). Такій же ватно-марлевий ворітник накладають при переломі шийних хребтів.

Переломи ключиці та лопатки.

При переломі ключиці або лопатки шину не накладають. З метою створення спокою руку підвішують на хустинку. У підмишечну впадину з хворої сторони кладуть плитний камок вати або туго звернуту хустинку. Другою, пошир складеною хустинкою закріпляють до тулуба, захоплюючи ліктеві суглоб, або туго прибинтовують.

Переломи ребер.

Переломи ребер спостерігаються задовільно часто та виникають, як правило, в результаті прямого влучення. Частіше всього зустрічаються переломи IV-VIII ребер. Ознакою перелому являється біль, з¢являючаяся в області його, різко посилюючаяся при глибокому подиху. Перша медична допомога заключається в утворенні максимального спокою для пошкодженнях ребер. Це досягається накладанням тугої пов¢язки обертом грудної клітини в момент видиху. Під час видиху бинтування тимчасово припиняється, однак тримають при цьому свобод ний кінець бинту натягнутим.

Переломи хребту.

Поранений у хребет потребує виключно у обережному ставлення з ним. При пошкодженні грудного або поясного відділів хребту пораненого слідує обережно покласти на жорстку поверховість, суворо у горизонтальному положенні.

Переломи тазу.

Виникають при здавлені чи падінні з висити. Спостерігаються сильний біль, ускладнюючийся шоком та пошкоджений не може стояти на ногах. При переломі тазу пораненого евакуюють в положенні на спині з полузігнутимі в тазобедрених суглобах та колінних суглобах нижніх кінцівок та злегка розведеними стегнами. Для цього під коліна підкладуть шинель, а поміж колінними суглобами накладають 1-2 ходи бинту, щоб не допустити через мірного розведення ніг. 

Список використаної літератури

  1. Пістун І. Безпека життєдіяльності : Навчальний посібник/ Ігор Пістун,; Худ.: К. І. Мозгова, В. Б. Гайдабрус. -2-ге вид.,стер.. -Суми: Університетська книга, 2003. -300 с.
  2. Яремко З. Безпека життєдіяльності : Навч. посібник/ Зіновій Яремко,; М-во освіти і науки України, ЛНУ ім. І. Франка. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -317 с.