Вступ

Сьогодні найбільші інформаційні агентства світу відіграють провідну, а в деяких питаннях і виключну роль у функціонуванні глобальних комунікаційних потоків. У зв’язку з цим можна згадати, наприклад, що на долю агентств Reuters, UPI, AP та AFP ще недавно припадало більше 80% всіх новин, які щоденно розповсюджувались світовими ЗМІ. За останні 10-15 років найбільші інформаційні агентства вдало трансформували свою діяльність (шляхом диверсифікації послуг та виходу на нові ринки), ефективно використовували досягнення інформаційних і комунікаційних технологій та виступали головними акторами на світовому ринку інформації та даних різного роду, зокрема міжнародних новин, інформації про комерційні угоди, відомостей про стан справ на фінансових ринках тощо.

Разом з цим варто зазначити, що система інформаційних агентств світу існує вже більше 150 років, хоча впродовж більшої частини цього часу взагалі не робилося жодних спроб систематизовано дослідити такі риси їх діяльності, як: а) особливості співробітництва з традиційними ЗМІ; б) вихід інформаційних агентств на нові ринки послуг (зокрема, фінансові ринки світу і ринок телевізійних новин); в) особливості конкурентних відносин з іншими акторами світового ринку новин; д) зміни, зумовлені впровадженням нових інформаційних технологій тощо.

Актуальність теми та доцільність вивчення діяльності інформаційних агентств світу обумовлюються тим, що в сучасних умовах розбудови державності України на перший план за важливістю виходять питання, пов’язані із забезпеченням національної безпеки країни. Слабка інтегрованість України в світовий інформаційний простір, використання інформаційного вакууму України для підриву її авторитету в світі, насадження цінностей і стереотипів західного світу та інші численні інформаційні загрози її національній безпеці засвідчують: дослідження чинників, що впливають на захист і контроль національного інформаційного простору, нині, як ніколи, є вельми актуальним і значущим. Разом з тим, в умовах глобалізації інформаційних потоків і швидкого розповсюдження нових інформаційних технологій Україна повинна адекватно реагувати і пристосовуватися до подібної трансформації суспільного життя, а отже вивчення найбільш потужних акторів на світовому ринкові збирання і поширення міжнародних новин позитивно вплине на подальшу політику України, спрямовану на збереження власної ідентичності і входження країни в світовий інформаційний простір.

Історія виникнення і становлення інформаційних агентств свідчить про різноманітність підходів у забезпеченні їхнього функціонування. З плином часу національні інформаційні агентства дедалі більше уваги приділяють забезпеченню комунікативних відносин з іншими країнами, поширенню позитивного іміджу країни функціонування, про що, зокрема, свідчить діяльність російських інформаційних агентств, які лише в недалекому минулому стали наступниками агентств Радянського Союзу, до якого належала і наша держава. Тому одне із головних завдань нашої країни полягає у спрямуванні сил на розвиток інформаційних агентств України, щоб користувачі інформації сприймали все, що відбувається у світі «своїми очима».

1. Характеристика основних напрямків роботи інформаційних агентств

Діяльність інформаційних агентств  —  це  збирання,  обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до  поширення,  випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Випуск та розповсюдження інформаційними  агентствами  власної продукції з метою отримання прибутку є підприємницькою  діяльністю у цій сфері і здійснюється  на  основі  чинного законодавства України.

Серед численних українських недержавних інформаційних агентств (тільки протягом 2002 року Державний комітет телебачення та радіомовлення України зареєстрував 19 інформаційних агентств) одним із лідерів є УНІАН. Воно було створене в 1991 році згідно з Постановою Президії Верховної Ради України. Агентство призначалося для забезпечення зарубіжних (розрядка наша Ю. Н.) засобів масової інформації, а також інших зарубіжних закладів, організацій, окремих громадян об’єктивною інформацією про життя України та її народу, а серед головних завдань було організаційне забезпечення програм перебування в Україні зарубіжних журналістів та зарубіжних телевізійних груп, організація та сприяння проведенню міжнародних громадських, миротворчих, наукових, культурних, інших соціально-значущих заходів.

Нині УНІАН розширило свої завдання та спектр послуг, не обмежуючи себе орієнтацією тільки на зарубіжного споживача. Воно стало джерелом оперативної і достовірної інформації про життя за кордоном для українських громадян. Такого плану інформація розміщується в спеціальній рубриці «За кордоном». Крім того, зарубіжна інформація посідає чільне місце і в стрічках основних новин, у рубриках «Суспільство», «Актуальна тема» та ін. Це свідчить про інтерес споживачів інформації до зарубіжних новин, а також про достатні можливості агентства задовольняти цей попит. Інформацію УНІАН використовують майже 500 друкованих та електронних засобів масової інформації, в тому числі, Рейтер, ІТАР-ТАРС, ВВС, радіо «Свобода», «Голос Америки», посольства, зарубіжні представництва тощо[5, c.3-4].

Досить широко інформація представлена англійською мовою. Наприклад, спеціальні випуски «Уніан -Новини Оn-lіnе», які виходять раз на тиждень обсягом до 100 120 повідомлень,знайомлять читачів з оперативними політичними та економічними новинами в режимі реального часу. Англомовний варіант мають також випуски «УНІАН День», «УНІАН- Бізнес-Оn-linе», «УНІАН Бізнес-новини», «УНІАН-ВПК».

Щоденно агентство готує випуск «UNIAN-News, який розповсюджується тільки англійською мовою і призначений перш за все для зарубіжних споживачів В інформаційному просторі України тривалий час працює і представник транснаціональної компанії інформаційне агентство «Інтер-факс -Україна», яке є частиною міжнародної інформаційної групи «Interfax Іnformation Services». Витоки дільності агентства відносяться до початку 90-х років минулого століття. У вересні 1992 року агентство було створене в Харкові, а з серпня 1993 року воно почало функціонувати в Києві. Зараз агентство випускає 26 інформаційних продуктів на політичну й економічну тематику, кожен з яких має варіант англійською мовою. Це, звичайно ж, збільшує цитованість повідомлень агентства світовими ЗМІ. Показовим є той факт, що повідомлення про перепродаж українського автомобільного підприємства «АвтоЗАЗДеу» світові ЗМІ, зокрема, корейські, цитували саме за новинною стрічкою «Інтерфаксу».

Наслідком досить високого рейтингу агентства стало його співробітництво з найбільшим світовим інформаційним агентством «Reuters», яке полягає в продажу англомовних інформаційних продуктів «Інтерфаксу» через термінали «Reuters». Інформаційні повідомлення «Інтерфаксу» складаються із новин загальної тематики, політичної, ділової, фінансової інформації, а також із новин енергетичного сектору Росії, країн СНД та країн Балтії. Характерною особливістю новин «Інтерфаксу» є доповнення їх глибоким аналітичним матеріалом експертів агентства, що робить їх ще цікавішими як для вітчизняного, так і для зарубіжного читача.

Мережа представництв інформаційної групи «Interfax Information Serveces» у всьому світі дає можливість агентству «Інтeр-факс-Україна» оперативно отримувати часто-густо ексклюзивну міжнародну інформацію. Котра високо котується на інформаційному ринку України. Цікавою з точки зору міжнародної масово-інформаційнї діяльності українських ЗМІ та в контексті інтеграції України до світового інформаційного простору є діяльність англомовного агентства новин «Іntelnews» (http:// www.brama.com/intelnews). Агентство забезпечує споживачів широким спектром інформації про життя в Україні. Зокрема, детально знайомить із структурою державної влади та законодавчим полем України, з політичними партіями та організаціями (включаючи персонали політичних діячів), з виборчою системою держави та результатами виборчих кампаній. На сторінках агентства можна знайти інформацію про посольства та представництва України за кордоном, а також про зарубіжні організації в Україні [4, c. 182-183].

Якісна інформація такого плану дає можливість численним бізнесменам і політикам, які планують своїх відносини з Україною, отримати необхідні відомості та сформувати об’єктивне й неупереджене уявлення про Україну, необхідне для прийняття правильних виважених рішень. Отже, розвиток міжнародної діяльності інформаційних агентств, зокрема, шляхом становлення їх кореспондентських мереж і розширення міжнародного співробітництва, здатні підвищити інтегрованість України до світового інформаційного простору і створити достатні інформаційні можливості для формування правильного, не викривленого уявлення світового співтовариства про нашу державу, її внутрішню та зовнішню політику.

Сучасна система найбільших інформаційних агентств світу сформована агентствами Reuters (Великобританія), Associated Press (США) та Agence France-Presse (Франція). Головною особливістю 90-х років можна вважати остаточне виокремлення і технологічний відрив цих утворень від решти інформаційних агентств світу. В той же час на глобальному інформаційному ринку з‘явилася низка інших утворень, які також займаються збиранням і продажем міжнародних новин, мають розгалужену мережу власних кореспондентів, надають інші інформаційні послуги, а отже складають конкуренцію інформаційним агентствам та істотно впливають на їх функціонування. Зокрема, до складу цієї групи нині входять інформаційні агентства, наближені за статусом до світових (Kyodo, Xinhua, DPA, EFE, ANSA); деякі з найбільших світових газет, що підтримують власні інформаційні служби (Times, Financial Times, Le Monde, Washington Post, Wall Street Journal); деякі з телевізійних систем мовлення (CNN, BBC, ABC); інформаційні агентства телевізійних новин; фінансові інформаційні агентства (Dow Jones, Bloomberg, European Business News, Commodity News Service) і медіа конгломерати (AOL-Time Warner, Viacom, News Corporation, Walt Disney, Bertelsmann) [4, c. 185].

За роки незалежності Україна створила власну систему інформаційних агентств, відзначилася збільшенням числа недержавних агентств і зробила перші кроки на шляху до створення адекватної правової бази для забезпечення поточної діяльності цих утворень. Позитивними факторами також можна вважати початок роботи українських агентств в мережі Інтернет і вдалу диверсифікацію їх інформаційних послуг. В той же час, загальний прогноз щодо ефективної діяльності українських інформаційних агентств в майбутньому є далеким від оптимістичного, оскільки відсутність чітко сформульованої державної політики щодо покращення іміджу України у світі не дозволить українським агентствам помітно збільшити свою міжнародну впливовість.

2. Організація інформаційно-аналітичної діяльності інформаційних агентств

Продукція  інформаційного  агентства  —  це  матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з  метою задоволення  інформаційних  потреб  громадян,   юридичних    осіб, держави.

Принципи діяльності інформаційних агентств укладені в наступному:

— Свобода від політико-ідеологічних кон’юнктур, агресивного націоналізму, великодержавного шовінізму, релігійного екстремізму і фундаменталізму,

— Захист інтересів національних меншин, підростаючого покоління в інформаційній сфері, особливо у сфері моральності,

— Зміцнення національної культури, мови, протистояння культурній експансії інших країн, реалізація проектів з переведення у цифрову форму представлення художнього і наукової спадщини, забезпечення інформаційної безпеки особистості та суспільства, включаючи боротьбу з комп’ютерними і високотехнологічними злочинами,

— Охорона інтелектуальної власності,

— Цілеспрямоване використання інформаційних технологій для формування більш відкритого демократичного держави, розширення діалогу з громадянами.

Всі агентства представляють величезну інформацію з суспільно-політичної, економічної та культурного життя. За оперативності, обсягом поширюваної інформації, масштабами впливу на громадську думку і політичні процеси вони лідирують серед інших ЗМІ. У діяльності світових агентств величезне значення мають швидко розвиваються інформаційні технології, які дозволяють створювати найбагатші банки даних і забезпечувати поставку інформації на будь-які відстані. Вони збирають інформацію об’ємом кілька мільйонів слів цілодобово і мають своїх абонентів у більш ніж в 100 країнах світу [2, c. 22-23].

Нові форми життя, породжені інформаційним суспільством, формулюють виклики сучасної соціальної педагогіки. Соціальна педагогіка сьогодні — це акцентований аналіз наявних форм суспільного життя, понятійне втілення нових реалій життєвого світу. Саме виділення інформаційного суспільства як особливого об’єкту дослідження має загальнонаукове звучання і значення.

Інформаційно-технологічна революція вносить радикальні зміни в різні сфери життєдіяльності людини. З’явились принципово нові напрями в галузі науки та техніки, стала реальністю комп’ютерна революція, “безпаперові технології” виробництва і використання інформаційної продукції. В усьому світі посилюється інтелектуалізація праці, прискорюється створення нової техніки та технологій, відбувається їх швидке старіння й оновлення.

З формуванням інформаційного суспільства пов’язують великі сподівання. Вважається, що інформаційне суспільства має величезний потенціал для покращення життя всієї людської спільноти та для кожної людини окремо, розширює можливості для малого та середнього підприємництва, для оптимального використання ресурсів, для розвитку управління, освіти.

Разом з тим, усвідомлюючи всі переваги інформаційного суспільства, слід враховувати не тільки нові рішення і можливості, а і нові проблеми та ризики.

Сьогодні вже не викликає сумніву, що здійснення повноцінної інноваційної діяльності державою, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, неможливе поза інформаційно-консультаційною системою, яка по-перше, передбачає сумісну працю державних і недержавних інформаційних структур, розглядаючи інформаційно-консультаційні послуги як товар. Виробництво інформаційних продуктів і послуг залежить від ринкового попиту й індивідуальних бажань клієнтів. Воно базується на власних даних інформаційного підприємства та додатковому збиранні інформації. Діяльність приватних інформаційних фірм регулюється попитом і ефективністю пропозиції. Порівняно з цим розвиток і надання інформаційних послуг, включаючи дослідження, розробки та консультування, які фінансуються державою, відбувається за межами пропозиції та попиту, керованих інформаційним ринком. Актуальність інформаційних продуктів є черговою властивістю, що впливає на діяльність інформаційних підприємств і визначає їхню вартість. Разом з цим виникає питання швидкості передавання інформації користувачам, яка може здійснюватися або за допомогою електронних засобів передавання інформації. В цілому, всі ці закони сприяють перетворенню інформації в головну виробничу силу суспільства, визнають її товаром, полегшують доступ до джерел інформації, гарантують інформаційний суверенітет України, але вони не можуть вирішити проблеми роздержавлення власності в інформаційній сфері, не створюють ефективної моделі управління інформаційними ресурсами країни.

Закон України “Про інформаційні агентства” [1] закріплює правові основи діяльності в Україні інформаційних агентств та їх міжнародного співробітництва. Даний закон декларує гарантії свободи діяльності інформаційних агентств, встановлює, що інформаційні агентства поширюють свою продукцію державною, а також іншими мовами, дотримуючись загальновизнаних етично-моральних норм слововживання. У ньому визначаються зміст інформаційної діяльності, статус і статут інформаційного агентства, порядок заснування, державної реєстрації та припинення діяльності цих утворень, статус суб’єктів діяльності інформаційних агентств (керівника інформаційного агентства, журналіста, спеціаліста у галузі засобів комунікації, видавця (виробника), розповсюджувача, споживача продукції інформаційного агентства). Закон встановлює порядок розповсюдження продукції інформаційного агентства та основні види продукції інформаційних агентств (електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція); передбачає відповідальність за порушення законодавства про інформаційні агентства, зокрема, при незаконному використанні чи вилученні продукції інформаційного агентства; порушенні прав та зловживанні правами журналіста чи спеціаліста в галузі комунікації; здійсненні інших порушень. У законі містяться норми стосовно здійснення міжнародної діяльності інформаційних агентств України, діяльності в Україні представництв іноземних інформаційних агентств [1].

Висновки

Інформаційні агентства самі беруть участь в наукових розробках і вдосконаленні телекомунікаційних мереж, фінансують науково-дослідницьку роботу в цій сфері і плідно співпрацюють з дослідницькими інститутами і компаніями різних країн світу. Завдяки новим інформаційним технологіям, світові інформаційні агентства не тільки спростили систему збирання і поширення міжнародних новин, а й сприяли зниженню редакційного контролю над змістом і формою подачі новин. Використання нових технологій дало можливість інформаційним агентствам добитися більшої спеціалізації своїх інформаційних послуг задля задоволення потреб різних читацьких і глядацьких аудиторій. Головною метою інвестицій світових агентств в подальше вдосконалення інформаційних технологій є збільшення швидкості збирання і опрацювання міжнародних новин, вихід на нові інформаційні ринки, зменшення витрат на збирання і поширення новин і здобуття конкурентних переваг над іншими утвореннями, що діють в цій сфері.

Вдале використання нових інформаційних технологій спричинило зміни у самих принципах збирання і поширення міжнародних новин. Ще декілька років тому інформаційні повідомлення найбільших агентств світу характеризувалися переважанням текстової інформації, а недостатній розвиток технологій передачі даних не давав можливості передавати текст, відеосюжети і голосові повідомлення одночасно. Використання можливостей мережі Інтернет разом із збільшеною пропускною можливістю каналів зв‘язку уможливили інтегровану передачу інформаційних повідомлень, що, у свою чергу, економить час і призводить до більш насиченого інформування клієнтів. Початок роботи інформаційних агентств у мережі Інтернет кардинально трансформував уявлення про них як про утворення, що займаються “гуртовим” збиранням і поширенням міжнародних новин і продають їх засобам масової інформації або іншим клієнтам. Завдяки цьому нововведенню, інформаційні агентства вийшли на абсолютно новий для себе ринок, пов‘язаний з масовим продажем або поширенням новин серед кінцевих споживачів.

Використання нових інформаційних технологій сприяло вдалій диверсифікації діяльності інформаційних агентств і привело до їх виходу за межі традиційного ринку світових новин. До складу нових ринків входять, зокрема, фінансові ринки світу, глобальний ринок телевізійних новин та інформаційні ринки, утворені національними сегментами мережі Інтернет. Диверсифікація діяльності інформаційних агентств та їх вихід на нові ринки співпали з поступовим зниженням частки прибутків, отримуваних ними від збирання і поширення світових новин.

Список використаної літератури

1. Про інформаційні агентства : Закон України від 28.02.1995р. № 74а/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 13. – Ст. 84.
2. Давидова, І. Ринкова трансформація інформаційної діяльності в Україні // Вісник Книжкової палати. — 2001. — № 8. — С. 21-24.
3. Дерев’янко, А. Інформаційні центри: структура і методи діяльності: Навч. посібник / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. — К., 1999. — 78с.
4. Пантелеймонов О. Є. Найбільші інформаційні агентства світу в системі поширення міжнародних новин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2000. – Випуск 23 (частина ІІІ). – С. 181-193.
5. Розвиток інформаційного суспільства в Україні. Огляд матеріалів парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні [Текст] // Комп’ютер у школі та сім’ї. — №8. — 2005. — С. 3-17