Вступ

Ольфакція — наука про мову запахів, смисли, що передають за допомогою запахів, і про роль запахів у комунікації.

Протягом останніх двадцяти років дослідники почали приділяти значну увагу вивченню повсякденного життя різних культур і ролі, яку відіграють запахи в соціокультурному житті. Однією з основних тем, яка цікавить теоретиків у культурі повсякденності, стає тема запаху як синтетичної речовини (парфуми, аромати), так і природного запаху, властивого тілу. Наука, яка вивчає мову запахів, зміст, який передається за їх допомогою, та роль запахів у комунікації, має назву «ольфакція». Поняття «ольфакторний» (від лат. Olfactorius – духмяний, запашний) означає здатність сприймати приємні і неприємні запахи навколишнього середовища, натуральні і штучні (синтетичні) аромати [4, 82]. Необхідно також підкреслити, що, вивчаючи ольфакторну культуру, слід пам’ятати про те, що сучасні дослідники розмежують поняття «запах» і «аромат»: запах – «простий, елементарний», аромат – «багатоскладовий» [1, 9]. Як відомо, справжній парфумерний аромат – це поєднання декількох інгредієнтів, а відповідно – він сприймається як акорд. Хоча, на нашу думку, «акордовими» ароматами наділена не тільки парфумерія, запахи природи (наприклад, лісу, моря, поля, тундри) також акордні за змістом.

1. Поняття та сутність ольфакції

Не можна не погодитися з думкою теоретиків, які стверджують, що у міжкультурній комунікації запахи виконують важливу роль: вони можуть бути як перепоною, так і сприятливим фактором спілкування. Безумовно, протягом багатьох століть запах відігравав і продовжує відігравати важливу роль.

Запахи впливають на сприйняття людиною дійсності, вони пов’язані з емоціями, а отже, мають велике значення для процесу комунікації. Проте в різних епохах, у різних культурах ставлення до запахів та зацікавлення ароматами проявляється по-різному.

Потрібно зазначити, що особливо швидко мода на запахи і аромати почала змінюватися протягом XIX ст. і ще більше прискорилася у ХХ ст. Причому пристрасть до одних запахів і охолодження до інших викликали деколи найнесподіваніші причини, як, наприклад, це сталося протягом першої третини ХХ ст. в Західній Європі.

Проблема семіотичного значення ароматів і запахів у культурі повсякденності різних епох розглядається російським культурологом С. Махліною.

Встановлено, що майже 60% інформації (як і більшість тварин) ми отримуємо за допомогою нюху, в основному, на рівні підсвідомості. Запах — найважливіший аргумент при формуванні нами картини навколишнього світу, враження від оточуючих нас людей. Вони, до речі, судять про нас так само. Кожна людина має своїм власним, індивідуальним запахом, який є сумішшю ароматів синтетичних і натуральних, залежить від типу шкіри, темпераменту, харчових звичок і переваг, стану здоров’я і психіки і навіть, кажуть, від кольору волосся.

Запахи реєструються однією з глибинних областей мозку, тій його частиною, яка була розвинена у наших древніх предків. Ще до того, як стародавні люди оволоділи мовою і навчилися виготовляти знаряддя праці, лімбічна система, область мозку, розташована в глибині скроневих часток, вже була у них добре розвинена. Ця частина нашого мозку відповідальна за багато функцій, безумовно необхідні для виживання, такі, як сон, сексуальні реакції, голод, спрага, пам’ять, а також за нюх, так як для древніх людей почуття нюху було обов’язковою умовою і особистого виживання, і виживання всього племені в цілому. Запах вів у потрібному напрямку мисливців або збирачів і вказував на джерело їжі, будь це дика тварина або їстівне рослина. Запах попереджав про появу хижаків або про ворожих племенах, що чекають в засідці; запах допомагав вибрати шлюбного партнера. Хоча у сучасних цивілізованих людей розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, зв’язного мовлення та навичок механічних дій в набагато більшій мірі залежить від областей мозку, які розвинулися пізніше, знання, отримані нами від стародавніх предків, не зникли [6, c. 8-9].

Втім, у сучасних людей зв’язок спогадів з запахами частково обумовлена ​​свідомим навчанням. Наприклад, реакція відрази і навіть нудоти на запах гниючої їжі може бути вродженою і існує для того, щоб захистити нас від отруєння, якби нам спробувати таку їжу, а проте асоціація запаху з конкретною людиною або місцем є результатом особистого досвіду і до деякої міри контролюється свідомістю.

Мова впливу запахів на фізіологію людини в сучасному житті відіграє величезну роль, часом визначаючи вирішення питань особистого життя, кар’єрного росту, соціального статусу. Часто ми діємо, керуючись інстинктами, на основі одержуваної саме за допомогою нюху інформації. Запах, який чомусь не подобається, часом, не дозволяє завести навіть знайомство, не те, що близькі відносини. Це найдавніший сигнал того, що дана особина не підходить інший для продовження роду. А запах тютюну, наприклад, асоціюючись із запахом диму, може викликати почуття тривоги і відторгнення.

Відчування запахів виникає за допомогою органів нюху. Нюх зв’язує людину із зовнішнім середовищем. Запахи оточують нас повсюди. Вони стоять на сторожі здоров’я: попереджують про неможливість вживання зіпсованої їжі або вдихання зіпсованого повітря.

У житті людини запахи мають дуже велике значення. Впливом на людину через його нюх користувалися ще в давні часи при виконанні різних релігійних обрядів, магії, чаклуванні. Отже, коріння використання парфумерії дуже глибоке.

Запахи через нюх людини впливають на слинні залози, а потім і на органи травлення. Особливу роль відіграє нюх при визначенні якості харчових продуктів.

Найбільш позитивне фізіологічне діяння на людину чинять приємні, нерізкі запахи невеликої концентрації. Саме такими є ароматичні речовини, якими насичене повітря садів, полів, луків, степу, узбережжя морів, соснових, дубових та березових лісів. Це повітряні вітаміни, вони надзвичайно корисні, вони вкарбовані в пам’яті більшості людей. Хто не пам’ятає запаху свіжого сіна, вечірнього вогнища…

Духмяні речовини впливають на працездатність, мускульну силу (збільшують її солодкі та гіркі запахи, аміак), змінюють ритм дихання та пульсу (учащає та поглиблює ориганова олія, зворотню дію має олія троянди, ванілін). Неприємні запахи підвищують внутрішньочерепний тиск, а приємні — зменшують. Ефірна олія бергамоту поліпшує зір у сутінках.

Аромотерапія — це лікування запахами, використання та діяння цілющих властивостей запахів на здоров’я та самовідчуття людини.

Аромотерапія знімає стреси, на які страждає більшість населення.

Японські науковці вивчили вплив запахів на біотоки мозку, результатом чого були рекомендації, використані багатьма фірмами та офісами, де стимулювальні та антистресові запахи розсіюють у повітрі за допомогою кондиціонерів. У готелях клієнтам пропонують номери з різними ароматами від безсоння, стресів, роздратування. У магазинах є відділи аромотерапи, де фахівці підберуть для Вас спеціальний аромат, змішуючи ефірні сполуки із багатьох флаконів.

Духи для жінки, як і гарний одеколон чи туалетна вода для чоловіків — це та сама аромотерапія. Є декілька фірм, які спеціально розробляють парфумерію для лікування здоров’я (вегето-судинні, простудні захворювання, стомлення та стрес).

Нюх поряд із органами слуху та зору відіграє важливу роль у житті людини. Запах (характер, тип, сила, стійкість) парфумерних товарів — це їх основні функціональні властивості. Але інтенсивність запахів з часом змінюється.

Розрізняють три стадії, або ноти, запаху — початкову (головну), основну (ноту серця) та остаточну (кінцеву).

Початкова нота утворює перше враження про духи. Початковий запах з’являється в період випаровування етилового спирту та найбільш летючих духмяних речовин. Парфумери називають його призапахом спирту, тому за цим першим враженням судити про запах парфумерії не можна [3, c. 110-111].

2. Вплив запахів на поведінку людини

Природа щедро нагородила людини чуттєвим сприйняттям зовнішнього світу. Вважається, що найбільш важливими для життєдіяльності є зір і слух, а ось нюху надають набагато меншого значення. На думку людей, поведінка на основі запаху (нюху) більшою мірою характерна для тварин. Але й ми — діти природи, тому не варто недооцінювати нюх з точки зору управління поведінкою.

Дійсно, еволюційні зміни в людині говорять про те, що з кожною новою епохою людина втрачає необхідність нюхових подразників. Пов’язано це з її анатомічними особливостями прямоходіння, а також домінування зорового фактора. Але психологи стверджують, що нюхова сфера керує нами на несвідомому рівні і часом механізми нюхової регуляції нашою поведінкою діють не менш ефективно, просто не завжди усвідомлюються нами.

Вчені давно встановили, що нюховий імпульс доходить набагато швидше до мозку, ніж больовий. Помічено, що жінкам, яким у пологовому будинку приносять чуже немовля, по запаху можуть визначити підміну. Також і новонароджені впізнають свою маму тільки по запаху, адже бачити і чути її вони ще не можуть.

Особливо з темою запахів пов’язана сексуальна сфера життя людини. Незважаючи на те, що ми всіляко намагаємося позбутися природних запахів, але запах від кожного з нас дуже індивідуальний і на кожного представника протилежної статі діє по-різному.

Що таке запах людини? Прийнято вважати, що запах людини — це запах її поту. Насправді піт не має ніякого запаху, а запах викликають різні мікроорганізми, які перетворять піт у жири. Істинний же наш запах — це феромони, які виробляють особливі залози. Вони і викликають у особин протилежної статі сексуальне збудження. Вважається, що нюх здорового чоловіка за гостротою майже не поступається нюху собаки. Щоб відчути запах феромонів, цілком достатньо мати в одному кубічному метрі повітря кілька їхніх молекул! За результатами деяких експериментів, чоловік може «відчути» жінку під час місячних або в момент сексуального збудження на відстані до двох кілометрів, тому що саме в ці періоди жіночий організм посилено виділяє феромони.

Серед учених поширена думка, що запахи надають яскравий еротизуючий вплив або синхронізацію деяких фізіологічних реакцій в подружній парі. Автор скандальної книги «Гола мавпа» Дезмонд Морріс помітив у ній, що запахи тіла мають явні статеві відмінністі, далі він припускає, що виникнення почуття любові грунтується на необхідності залишити свій нюховий відбиток, тобто зафіксувати індивідуальний запах на тілі партнера. Це доводить і той факт, що після досягнення статевого дозрівання переваги в запахах змінюється: в дитинстві більше подобаються плодові та солодкі запахи, а після статевої зрілості на перший план висуваються квіткові, маслянисті і мускусні запахи. Причому, це відноситься до обох статей, хоча у чоловіків реакція на мускус сильніша, ніж у жінок [4, c. 109].

Американські вчені висунули цікаву теорію, згідно з якою сперматозоїди рухаються на запах. У сперматозоїдів виявлено «нюхальні» молекули, які зазвичай розташовані в носі, з їх допомогою і знаходиться шлях до яйцеклітини, яка пахне.

Встановлено, що багато з ароматів по-різному діють на поведінку людей. Але існують самі «популярні» природні запахи і їх вплив на поведінку людей перевірено. Наприклад, згадайте, як на вас діє запах скошеної трави. Без сумніву, у більшості він підвищує настрій, створює позитивний настрій. Запах свіжого лимона може змусити людину бути щедрішими, а м’ята бадьорить і пробуджує. Експериментальним шляхом доведено, що м’ята впливає на ділянку мозку, що відповідає за ранкове пробудження.

Кориця і ваніль є вірними супутниками для тих, хто планує позбавитися від зайвої ваги. Чи знаєте ви, що їх аромат заміщає задоволення, яке людина здатна отримати від десерту? Правда, є одне «але»: їх не можна нюхати на голодний шлунок, інакше це призведе до ще більшого посилення апетиту.

Камфора — найсильніший стимулятор, який допоможе стабілізувати нервову систему, а за деякими даними, може розвинути здатність до ясновидіння. Під час хвороби камфора допоможе налаштуватися на швидке підвищення імунітету.

Цитрусові — здатні підняти настрій і створити позитивний настрій. До речі, запах апельсина здатний побороти страх перед стоматологічною бормашиною, а ще він допоможе позбутися ліні.

Лаванда — відомо, що її аромат ідеально підходить для спальних кімнат, так як допомагає розслабитися, заспокоїтися, під його впливом знижується пульс. У деяких японських офісах лаванда входить до складу концентратів, яким за допомогою кондиціонера наповнюють кімнату, щоб зняти стрес і втому у працівників.

Аромат жасмину — відмінний засіб для міцного і спокійного сну.

Наостанок можна сказати, що світ запахів надзвичайно багатий, з їх допомогою можна відкоригувати деякі сторони нашого життя, включаючи відносини з протилежною статтю, роботу і відпочинок. Але щоб правильно використовувати безцінний дар природи — нюх, — краще радитися з фахівцями в цій області [8, c. 126].

3. Емоційний вплив запахів

Пахучі речовини є каталізаторами почуттів. Суміш ароматів спокушає і викликає бажання, оживляє спомини і збуджує фантазію, окрилює найсміливішу мрію. Стимулюючий ефект ароматів у стосунках між людьми має наукове пояснення. Слизова оболонка носа вловлює сигнал запаху вже на відстані 3-4 м. Через якусь мить він уже діє на нервову систему і на ту частину головного мозку, яка керує емоціями і почуттями.

Крім цього, людина, істота духовна, прагне задоволення і радості, їй потрібні приємні відчуття і емоції. І запахи відіграють тут не останню роль. Тому людина свідомо намагається оточити себе приємними запахами й уникає неприємних.

Підсвідомі реакції на запах найчастіше виявляються у психічній сфері і стані здоров’я. Не кожен відчуває вплив запаху, а тільки одержує його результати у вигляді певних реакцій.

Кожній людині властивий індивідуальний «ароматичний образ», який формується конкретними генами і передається через повітря. У випадку, коли молекулярний імпульс чоловіка збігається з генною установкою дами його мрії, він має всі шанси влучити в серце. І навпаки, якщо аромати, які на молекулярному рівні випромінює жінка, не сподобаються головному мозку чоловіка, він ніколи до її ніг не впаде.

Самці ссавців виділяють запахову речовину (мускус), якою позначають свою територію та притягують самок.

Американський психолог Ерік Берн вважає, що сексуальна реакція на запах — найсильніша. Однак зловживати парфумами не варто.

Творці запахів створили чоловічі і жіночі, а також «подвійні» парфуми. Парфумери вважають, що жінкам подобаються запахи, які віддзеркалюють їхній настрій і темперамент. Для цього можна скористатися відповідним тестом.

В нашому організмі є механізм підсвідомої регуляції запахів. Статеві запахи є в кожної людини (феромони). Тільки відчуваються вони по-різному. Виділяються через шкіру, дихання. Ці запахи впливають на підсвідомість і можуть керувати нами поза нашою волею. Наприклад, ладан при згоранні виділяє пахучі речовини, подібні за структурою до статевих гормонів. Така аналогія пояснює нюхову пам’ять, яка збереглася у нас від далеких предків, у яких запах статевих стероїдів відігравав важливу роль. Людина народжується з певною здатністю реагувати на запах стероїдів. Тому ладан і використовується, коли необхідно створити певний настрій [8, c. 129-130].

З давніх-давен східні народи використовують запахи для підвищення тонусу. В Африці донині живе плем’я, де чоловіка чи дружину обирають тільки за запахом. Розлучень не буває.

Цікавим є запах людського тіла. Скільки на світі людей, стільки й індивідуальних, неповторних запахів. Завдяки цьому тварини знаходять слід господаря. Запах тіла безпосередньо пов’язаний з потом. Маленькі діти впізнають маму за запахом речовин, які виділяються з потом.

Відомо, що кожен душевний чи емоційний стан викликає особливу хімічну реакцію в організмі, і це впливає на запах поту. Піт праці і піт переїдання різні за хімічним складом. Піт людини, яка біжить, щоб надати допомогу, відрізняється від поту вбивці, що втікає. Серед цих протилежних реакцій можна віднайти продукти психічної енергії.

За народним повір’ям людський піт володіє також і цілющими властивостями. На основі цього вже почали випускати певні ліки.

Зміна психічного стану людини супроводжується також і змінами в кольорі аури. Запахи можуть відображати усі відомі людські емоції: запах страху, запах ненависті, ревнощів, любові, образи… Недаремно собаки, тварини з високорозвиненим нюхом, так неоднаково реагують на людей — на одних нападають і можуть вкусити, до інших — ластяться, ще когось попереджують гарчанням.

Подібним чином можна пояснити і наше, іноді нічим не обґрунтоване, недоброзичливе ставлення до деяких людей, а також групову чи расову неприязнь, пов’язану з типовим для даної групи запахом.

Багато людей іноді відчувають незрозумілі запахи: духмяні аромати квітів чи неприємний запах сірки. Пояснюючи такі феномени, Агні-Йога говорить: «Перетворення енергії в аромат є визначений факт, а тому, коли говорять про пахощі фризій, фіалок, можна припустити близькість фізичної чи тонкої енергії Доброго Начала».

Невидимий світ може проявлятись на землі і бути фізично відчутним у вигляді запахів.

Цікаво знати, що запахи парфумів чи ефірних олій залежать не тільки від природи, характеру і настрою людини, її запаху, але й від біополя. За їх допомогою можна корегувати клімат в сім’ї, проводити емоційне оздоровлення, зберігати мир в душі, гармонію взаємовідносин сімейних пар, родичів і всього, що стосується Вашого духовного життя. Таким чином, ефірні олії допомагають відчути красу і радість життя [2, c. 8-9].

Висновки

Ольфакція – наука про мову запахів, смислах, які передаються за допомогою запахів. Опозиція  природний запах тіла – парфумів дає чимало для пізнання жіночої і чоловічої психології. Чоловіки найперше цінують природний запах жінки, про це свідчать численні художні дискурси.

Не можна переоцінити значення нюху в житті людини. Спектр його можливостей надзвичайно широкий. Він простягається від біологічної, захисної функції до найрізноманітніших емоційних і психологічних вражень, небайдужих для загального самопочуття людей. Запахи впливають на настрій і здоров’я людей.

Світ запахів оточує нас всюди і безперервно. В носову порожнину людини кожну хвилину проникають десятки подразників. Однак тільки деякі з них ми розрізняємо свідомо. Більшість же реакцій на навколишні запахи носить підсвідомий характер.

Свідомі реакції на запах-це коли мозок, як комп’ютер, переробивши численний потік інформаційних сигналів, які йдуть ззовні, і, виділивши з них найбільш життєво важливі для людини, посилає зворотний сигнал, на який людина реагує. Зазвичай це виражається в реакції на запах їжі, особливо коли людина голодна або йому потрібно визначити доброякісність продукту; в реакції на ситуації, що загрожують життю, такі як запах газу, гару від пожежі та інші.

Список використаної літератури

1. Ароматы и запахи в культуре. Изд. 2-е, испр. [сост. О. Б. Вайнштейн]. – М. : Новое литературное обозрение, 2010. – Книга 1,2. 616 с.
2. Белов Д.В. Химия запаха [Текст] / Д. В. Белов // Химия в школе. — 2009. — № 6. — С. 7-15
3. Березина Т. Н. Взаимосвязь запахов и базовых эмоций [Текст] / Т. Н. Березина // Вопросы психологии. — 2012. — № 4. —  С. 106-116
4. Замятина, Наталья. Мир растительных запахов [Текст] / Наталья Замятина // Наука и жизнь. — 2011. — № 9. — С. 108-111
5. Лучшие духи ХХ века [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zhenskiy-mir.ru/2011/05/pyatlegendarnyih-aromatov-duhov-predyidushhego-stoletiya.
6. Панченко Т. Тайны запаха / Т. Панченко // Химия в школе. — 2007. — № 8. — С. 8-15
7. Трухаткина И.В. В мире запахов. Химические ориентиры [Текст] / И. В. Трухаткина // Химия в школе. — 2011. — № 8. — С. 28-30
8. Чепига М. П., Чепига С. М. Стимуляція здоров’я та інтелекту/ Підручник. – К.: Знання, 2006. – 347 с.