Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Огляд ринку паперово-білової продукції України

За останні три роки ринок паперово-білових виробів активно розвивався. Доволі сильна конкуренція серед вітчизняних паперово-білових виробів відчувається у секторі шкільних зошитів середньої вартості. Ринок зошитів перебуває на стадії насичення.

Рентабельність виробництва паперово-білових виробів змінюється, але перевищує 15%. Попит на вітчизняну білово-паперову продукцію збільшується щороку, ринок по деяких асортиментних групах не сформований (наприклад офісна продукція), тому ця галузь є перспективною для інвестування.

За даними «Укрпапiрпрому» місткість ринку учнівських зошитів в Україні щорічно становить близько $30 млн. в роздрібних цiнах, або 450 млн. шт. За цінами виробника це становить близько 20–22 млн. дол. США без врахування офісної продукції.

Всього в Українi зошити виготовляють 107 підприємств, з них 17 входять в «Асоцiацiю виробників зошитів». На 12 виробників припадає 90% всього обсягу виробництва зошитів, серед яких «Понінківський комбінат», «Бібльос», м.Львів, «Поліграфіст», м.Київ, «Преса України», м.Київ, «Поліграфсервіс», м.Харків. Поряд з традиційними поліграфічними підприємствами, які засновані на державній формі власності, виникло багато поліграфічних підприємств, заснованих на приватному капіталі. Ці підприємства в основному зорієнтовані на спеціальні ринкові ніші.

Вітчизняних виробників зошитів можна звести в чотири групи:

  • виробники відомих торгових марок: «Брiск», «Тетрада», «Зошит України», «Мрiї збуваються», Видавництво «Подiлля» i «Школярик», які реалізують продукцію в Україні та за її межами;
  • виробники, які обслуговують місцеві ринки: „Дрогобицька міська друкарня” та ін.;
  • виробники офісної продукції;
  • підприємства, які розміщують замовлення на виготовлення, не маючи своїх виробничих потужностей.

Досвід функціонування підприємств з виробництва паперово-білових виробів свідчить, що період обробки сировини від моменту закупівлі до моменту проплати споживачами готового виробу становить приблизно 45 днів. Тому мінімальна щорічна потреба обігового капіталу (за цінами 2010 року), для великих підприємств з виробництва паперово-білових виробів еквівалентна близько 300 тис.євро.

Основною тенденцією розвитку ринку паперово-білових товарів є підвищення вимог до якості і функціональності виробів, а саме: до матеріалу та дизайну обкладинки, виду кріплення, наявність додаткових функцій при використанні. В даний час практично всі виробники перейшли на випуск білових товарів з високою якістю паперу.

Більшість виробників орієнтовані на ті фірми, які є реально платоспроможними, а також на відкриття власних регіональних представництв. Так наприклад, ВАТ „Бібльос” має представництво в м.Києві, в стадії формування перебуває представництво в м. Донецьку, планується відкриття представництва в м. Харкові та м. Одесі. Це дасть змогу виробникам продукції скоротити терміни проходження товарної маси від виробника до кінцевого споживача і істотно наростити обсяги виготовлення продукції на замовлення корпоративних клієнтів (переважно фінансові установи, оператори страхового бізнесу та промислові групи).

Упродовж останніх років спостерігається загострення конкуренції між виробниками паперово-білових виробів щодо збільшення власної частки доходу на ринку зошитів. При цьому рівень рентабельності зошитів поступово знижується. У такій ситуації замовлення на зошити супроводжуються зростаючими вимогами до рівня якості продукції та запитами щодо розширення товарного асортименту. Ці вимоги не завжди задовольняють наявні можливості виробничих потужностей, хоча їх завантаженість становить близько 30%.

Розподіл продукції незавершеного виробництва підприємств паперово-білових виробів (паперу, картону, плівки ПВХ, штучної шкіри, палітурних матеріалів, клеїв тощо) здійснюється в Україні, країнах СНД та Балтії, країнах дальнього зарубіжжя залежно від співвідношення рівнів якості/ціни та можливості подальшого використання у виробничому процесі.

Вітчизняні виробничі потужності повністю спроможні задовольнити потребу споживачів у зошитах; у найближчі роки очікується перевиробництво зошитів в Україні. Тому для виробників зошитів доцільно запропонувати використати стратегію інтенсивного розвитку.

Економічно вигідним є збільшення запасів сировини як мінімум до двомісячної потреби виробництва для виконання термінових замовлень та пристосування до сезонних коливань цін на сировину.

У галузі виробництва даної продукції потужні виробники мають змогу зосередити головну увагу на забезпеченні довгострокової конкурентоспроможності за рахунок проведення ефективної маркетингової політики.

Особливу увагу виробники паперово-білових виробів повинні зосередити на асортиментній політиці у напрямі розширення асортименту за споживчими ознаками.

Посилення конкуренції в сегменті середньої та високої вартості блокнотів призводить до удосконалення їх якості на основі ознак: категорій якості, типу та матеріалу обкладинки, виду з’єднань, демографічною та соціальною ознаками, культурними, художніми, музичними та іншими уподобаннями.

Невисока рентабельність виробництва та збуту зошитів сприяє формуванню об’єднань виробників та укрупненню замовлень в дилерській мережі.

Невеликі виробники паперово-білових виробів на ринку зошитної та блакитної продукції орієнтується на роботу з контрагентами, працюючи переважно під замовлення. Це обмежує формування повноцінного портфелю замовлень і як наслідок критичну залежність від клієнтської бази.

Недостатньо високий обсяг замовлень зошитів в структурі замовлень виробників паперово-білових виробів не дає змоги використати ефект економії на масштабах виробництва та знизити питомі витрати на виробництво одиниці продукції.

Використані джерела

  1. Видавничо – поліграфічна галузь України: динаміка й проблеми розвитку //Друкарство. – 2008. – №2(61). – С.5-8.
  2. Висновок №12.1-1200 Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи.
  3. РСТУ 1559-79 Книжки для записей. Общие технические условия. –К., 1979. – 9 с.
  4. ДСТУ 3125-95 Папір і картон. Вироби білові та канцелярські. Терміни та визначення. — К., 1995. – 26с.