Вступ

1. Технологічні операції й устаткування для обслуговування клієнтів

2. Обладнання для попередньої обробки і накопичування поштових відправлень

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Технологічні операції, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням клієнтури поштового зв’язку, є найбільш масовими. Для їх реалізації залучається більша частина трудових ресурсів системи поштового зв’язку. Обслуговування клієнтури здійснюється мережею відділень зв’язку й операційних дільниць (цехами) поштамтів. Склад технологічних операцій з обслуговування клієнтури визначається порядком приймання, обробки, збереження і видачі різних видів поштових відправлень. Незважаючи на різноманітність подібних операцій, їх можна об’єднати в групи з певними технологічними властивостями, що дають змогу використовувати однорідні засоби механізації й автоматизації:

♦ операції з продажу поштових марок, конвертів, листівок, газет, журналів, різних бланків та інших товарів;

♦ маркування і штемпелювання поштових відправлень, обробка супровідних документів;

♦ упакування і зважування поштових відправлень;

♦ поштово-касові операції;

♦ накопичення і збереження поштових відправлень;

♦ допоміжні операції.

Кожна окрема операція з обслуговування клієнтури не є трудомісткою. Тому на одному робочому місці, як правило, здійснюється кілька подібних операцій.

1. Технологічні операції й устаткування для обслуговування клієнтів

Використання складного, багатофункціонального поштооброблюючого устаткування, що вимагає для свого розміщення значних виробничих приміщень, є неефективним, тому головною метою механізації й автоматизації технологічних операцій з обслуговування клієнтури є створення і використання апаратів, механізмів і пристроїв, здатних прискорити процес обслуговування клієнтури і знизити навантаження на операторів зв’язку. Для продажу конвертів, марок, листівок, газет, журналів, розміну монет використовуються апарати, що працюють в автоматичному або напівавтоматичному режимах.

Більшість торгових апаратів експлуатується в закритих опалювальних приміщеннях. Напівавтомати, призначені для продажу газет, розміщаються під навісами, в підземних переходах, які захищають їх від атмосферних впливів. Як правило, торгові апарати встановлюються в операційних залах великих відділень зв’язку і поштамтів, де інтенсивність заявок на обслуговування може перевищувати пропускну здатність робочих місць операторів. Тому місткість і продуктивність напівавтоматів для продажу газет розраховані на оперативне задоволення запитів міської клієнтури в години пік, на які припадає максимум випуску ранкових і вечірніх газет.

В експлуатації торгових апаратів з урахуванням кон’юнктури ринку найбільш уразливим вузлом є пристрій для приймання, контролю і зберігання знаків оплати. Найчастіше для оплати використовують металеві монети. При постійному зростанні тарифів на пересилання поштових відправлень і цін на періодичні видання виникає потреба в корекції оплати послуг, наданих за допомогою торгових апаратів. Це, у свою чергу, вимагає оперативної модернізації пристроїв контролю торгових апаратів, що пов’язано зі значними матеріальними витратами. Тому в період інфляції технологічні можливості торгових апаратів важко реалізувати. Вони можуть використовуватися тільки в умовах стабільної економіки.

У майбутньому, щоб створити підприємство «Пошта-автомат», необхідно розробити ефективні пристрої з приймання бандеролей і мало габаритних посилок, які при належному контролю забезпечать значну економію трудових витрату великих відділеннях зв’язку і поштамтах.

Для приймання і продажу періодичних видань та інших товарів в Україні використовуються спеціалізовані торговельні точки — кіоски.

Для підприємств, організацій і установ з великим обсягом вихідної поштової кореспонденції випускаються маркувальні машини типу ММЕ-14, які використовуються для нанесення на листи, поштові картки і бандеролі відбитка, що містить знак поштової оплати, календарний штемпель, поштовий індекс, адресу відправника і найменування установи. Продуктивність машини 4 000 відбитків у годину. Максимальна потужність, споживана від мережі змінного струму напругою 220 В, становить 90 Вт, маса 15,3 кг.

Штемпелювання кореспонденції і супровідної документації є специфічним для поштового зв’язку актом реєстрації, що дає змогу здійснювати поіменний контроль проходження поштового відправлення на послідовних етапах його обробки і пересилання. Штемпелі мають шість або вісім цифрових коліс, які використовуються для позначення часу штемпелювання: перша пара — число місяця; друга — календарний місяць; третя — останні цифри року; четверта — години доби. Календарний штемпель одночасно є засобом погашення знаків поштової оплати. У підприємствах зв’язку з невеликим обсягом навантаження застосовуються рунні календарні штемпелі типу ШКП із діаметрами 25, 30, 35 мм. Штемпелі ШКП-25 (ШКП-25-6), ШКП-30 (ШКП-30-6), ШКП-35 (ШКП-35-6) мають прямий держак. Кращі енергодинамічні характеристики, що сприяють прискоренню процесу штемпелювання, мають штемпелі з молоткоподібним держаком (ШКМП-25; ШКМП-25-6; ШКМП-30; ШКМП-30-6). Загальна маса штемпелювального пристрою не перевищує 285 г. На робочій поверхні штемпеля зазначаються також поштові реквізити підприємства, що використовує даний штемпель.

Крім календарних штемпелів, установи зв’язку мають пластмасові і металеві печатки і штампи, призначені для накладання відбитків на грошові перекази, на супровідну документацію, для опечатування відправлень з оголошеною цінністю, комор і сховищ, а також для нанесення спеціальних позначок на поштові відправлення.

Для механізації процесу штемпелювання поштових відправлень застосовується електронний штемпелювальний апарат (АЕШ-1) [7]. Найбільша товщина оброблюваного пакета — 25 мм, максимальні розміри штемпельного простору 40×30 мм, продуктивність 18 000 відбитків на годину. Для установ поштового зв’язку з обсягом оброблюваної письмової кореспонденції не менше ніж 800 листів на добу рекомендується використання штемпелювальної настільної машини марки ШМН-3, що крім нанесення календарного штемпеля веде також облік оброблюваної кореспонденції. Продуктивність ШМН-3 — 1700 відбитків на годину, маса 23 кг. Проштемпельовані листи накопичуються у вихідному пристрої машини в тій самій послідовності, що й надійшли. Погашення знаку поштової оплати здійснюється методом прокатки у жорстко регламентованому місці поштового конверта.

Для упакування крім спеціальної посилкової тари застосовуються пластмасові плівки, що захищають поштові відправлення від негативних кліматичних впливів зовнішнього середовища. Бандеролі і постпакети запаковуються в поліетиленову або поліетилен-целофанову плівку. Для механізації робіт зі зварювання полімерних матеріалів термоімпульсним методом застосовується установка М6-АП-2С-02. Зварювання і різання полімерного матеріалу здійснюється за допомогою електронагрівального елемента, що складається з ніхромової стрічки розмірами 3х(0,2…0,3) мм (зварювання) і ніхромової нитки завтовшки 0,6…0.8 мм (різання). Споживана потужність при зварюванні 800 Вт, при різанні — 500 Вт; максимальний час імпульсу нагрівання 3 с; напруга в мережі — 220 В. Напруга живлення нагрівальних елементів — 36 В, що гарантує встановлені норми охорони праці оператора. Габаритні розміри установки 750x800x1020 мм, маса 62 кг.

Невід’ємною частиною будь-якого робочого місця оператора з приймання страхової кореспонденції є пристрої для визначення маси поштового відправлення — поштові ваги. В даний час використовуються, як правило, механічні ваги. Пристрої для зважування поштових відправлень поділяють на дві категорії: перша — для зважування страхових листів і бандеролей, друга — великогабаритних поштових відправлень -посилок. Це створює певні незручності при розробці автоматизованих робочих місць (АРМ) операторів поштового зв’язку, що повинні забезпечувати приймання будь-якого виду поштових відправлень. Тому першочерговим завданням є розробка універсальної електронної поштової ваги, яка могла б здійснювати візуальну реєстрацію результатів зважування, а за потребою робити графічну фіксацію в технологічних документах ваги і суми поштового збору. У даний час розроблені і впроваджуються електронні ваги, що мають зв’язок з комп’ютером. До них належать електронні ваги ВТА-60/32-07 з діапазоном зважування від 20 до 32 кг.

У підприємствах поштового зв’язку, що здійснюють безпосереднє обслуговування клієнтури, найбільш трудомісткими є операції з приймання, складування і видачі посилок та бандеролей. Це в першу чергу стосується міських і районних поштамтів, укрупнених доставочних відділень зв’язку (УДВЗ) і відділень зв’язку І і II груп. Для механізації зазначених операцій проектно-конструкторськими організаціями було розроблено машини для приймання, збереження і видачі великогабаритних поштових відправлень (посилок, бандеролей): установка механізованої видачі посилок (УМПВ-650); склад автоматизований для видачі посилок (САВП); автоматичний стелажний склад для посилок (СПАС); установка для збереження і видачі посилок (УЗВП).

Завантажуються поштові відправлення в комірки зберігання вручну з застосуванням засобів малої механізації, а видаються з комірок до робочого місця оператора автоматизовано. Недоліком подібних машин є неможливість одночасного виконання двох операцій, що за відсутності засобів механізації виконуються операторами паралельно: приймання поштового відправлення від клієнта і пошук чергового поштового відправлення, яке треба видати. Це спричинює простої в процесі обслуговування клієнтури. Утворення роздільних каналів приймання і видачі поштових відправлень зумовлює різке збільшення розмірів машин. Компромісним варіантом є конструкція стелажного динамічного складу з розділеними входом (для завантаження) і виходом (для видачі) посилок і великогабаритних бандеролей. При цьому досягається продуктивність до 1000 посилок на годину. Як правило, динамічний склад може бути встановлений тільки на відносно великих підприємствах зв’язку, що мають необхідні виробничі площі. Наявність значного резерву продуктивності складу дає змогу виконувати й інші технологічні операції, зокрема попередню обробку, сортування великогабаритних поштових відправлень (посилок, бандеролей, страхових мішків) і подавання їх для навантаження на зовнішній транспорт.

Для механізації праці операторів у підприємствах зв’язку використовується різноманітне допоміжне устаткування. Наведемо основні види поштових пристроїв та інвентарю.

Напівавтоматичні нумератори використовують для нумерації касових документів і рекомендованих відправлень. Після нанесення відбитка автоматично збільшується на одиницю порядковий номер нумератора. При необхідності вручну здійснюється корекція реквізитів нумератора.

Пломбір для твердих пломб призначений для опломбування страхових мішків металевою пломбою.

Пломбір універсальний для пластмасових пломб використовується для пресування круглих пластмасових пломб, які застосовуються при опломбуванні контейнерів, посилок і мішків, а також для нанесення індексу підприємства або цеху на Г-подібні пломби, використовувані в запірному пристрої для упакування горловини мішків.

Сургучниця електрична з ламповим підігрівом (СЕЛ-150/200) призначена для розігрівання сургучу при опечатуванні поштових відправлень з оголошеною цінністю, страхових мішків, сейфів і сховищ поштових цінностей і документів.

Поворотний пристрій для обв’язування посилок шпагатом значно полегшує оператору обв’язування посилки і прискорює процес приймання посилок.

Машина для підшивання документів (МДПД) прошиває пачку документів ниткою без зміни положення документів у притискному пристрої.

Машинка для свердління (МС-50) дає можливість робити отвори в пачці документів завтовшки до 50 мм.

Малогабаритний запилювальний пристрій (ПЗМ) і електропилки (ЕП і ЕП2) використовуються для пропилювання пазів у фанерному ящику для наступного обв’язування його шпагатом.

Пристрій для упакування гофрокартонних ящиків дає змогу заклеювати шви клейкою паперовою стрічкою або скотчем. У комплект входять пакувальний стіл і пристрій для нанесення індексу підприємства на упа-кувальні стрічки.

До поштового інвентарю належать також металеві секційні шафи в різних виконаннях, металеві сейфи, металеві скриньки, сушильні шафи, штемпельовані подушки, набори поштових губок, монетниці, ножі для розкриття шпагатного обв’язування поштових мішків, сумки брезентові для пересилання цінностей тощо.

2. Обладнання для попередньої обробки і накопичування поштових відправлень

Попередня обробка поштових відправлень, що надходять у поштооброблюючі підприємства, полягає, насамперед, у поділі їх по видах і категоріях. Одночасно із загального потоку вилучаються і надалі обробляються окремо: нестандартна кореспонденція; великогабаритні і малогабаритні посилки, листи, бандеролі; кореспонденція з ушкодженою оболонкою; поштові відправлення з неповними або ушкодженими поштовими реквізитами (відсутність індексу, адресних або інших реквізитів, недостатня кількість знаків поштової оплати). Попередньо обробляються всі види вихідних і транзитних поштових відправлень, що надійшли на обробку в даному вузловому підприємстві, а також вхідні, призначені для доставки місцевим підприємствам, що обслуговують даний регіон, незалежно від джерел надходження (автомаршрутне виймання листів з поштових скриньок; служба ГСП; магістральний транспорт; листоноші, що обслуговують прилягаючий до даного поштамту район; ГЖЕ видавництв; видавництва тощо).

При надходженні на підприємство, перед навантаженням на транспортні засоби для відправлення, а також між суміжними технологічними операціями поштові відправлення накопичуються. Необхідність накопичування поштових відправлень пов’язана з тим, що їх потоки на вході і виході підприємства нерівномірні, тоді як продуктивність на окремих операціях з обробки пошти завжди обмежена. Тому виникає задача розподілу інтенсивності потоку, що надходить. Для її розв’язання на визначених дільницях технологічного процесу розміщують буферні пристрої, формують регулярний потік поштових відправлень.

Поштові відправлення, що надійшли на підприємство або готові до відправлення, накопичуються у поштових візках (мішки з письмовою кореспонденцією, періодичними виданнями); контейнерах (посилки) або конвеєрах-накопичувачах, конструктивно пов’язаних із пристроями розподілу потоків по поверхах.

Зазначимо, що проблеми, пов’язані з механізацією й автоматизацією процесів накопичування (складування) важкої пошти, особливо друкованої продукції, у даний час повною мірою не вирішені, а розроблені конструкції не виключають використання ручної праці.

Найбільш досконалі технології розроблені і застосовуються для обробки письмової кореспонденції, де механізовані або автоматизовані практично всі операції.

Сучасні автоматизовані лінії обробки письмової кореспонденції розраховані на обробку листів і поштових карток найбільш масового формату: 114×162 і 105×148 мм, завтовшки від 0,3 до 6 мм, які мають задану жорсткість і гнучкість, тобто стандартних паперових поштових карток і поштових конвертів з письмовим вкладенням на папері. Не допускається вкладання в конверт металевих пластин, скріпок, значків, монет та інших предметів, що можуть зіпсувати виконавчі робочі пристрої листооброб-люючих машин, спричиняти затори в транспортно-розподільній системі, вивести з ладу оболонки і вкладення листів. Унаслідок цього вся нестандартна письмова кореспонденція має бути відділена на етапі попередньої обробки і спрямована на ручне сортування.

Велика частина письмової кореспонденції надходить на підприємства розсипом (у мішках або поштових сумках). Для її розбирання по габаритах, масі, жорсткості можуть застосовуватися автоматичні розбірні машини: «МРП-2» (Російська Федерація); «Марк-Н» (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії»); «Телефункен» (Німеччина); «Тошіба» (Японія). Машина для розбирання листів складається з двох основних блоків: сепарації та аналізу.

Пристрій для сепарації формує з хаотичної маси упорядкований потік листів, що завантажується в приймальний бункер-накопичувач. Сепарація листів, як правило, здійснюється в два етапи. На першому етапі відбувається груба сепарація, внаслідок якої формується потік листів, що рухаються в довільному положенні з деяким перекриттям. Після детальної сепарації утворюється регулярний потік, у якому листи рухаються один за одним із зазором, який лімітується, і у визначеному положенні, наприклад, на довгому ребрі.

Для формування регулярного потоку листів у машинах для розбирання застосовують різні принципи сепарації листів: гравітаційний; фрикційний; вакуумний; фрикційно-вакуумний; вібраційний. Прикладом гравітаційного формувача є формувач машини для розкладення листів «Марк-П» фірми «Еліот» (Сполучене Королівство Вели-Британії та Північної Ірландії). Це восьмигранний порожній барабан діаметром 1 200 мм, вісь якого нахилена під кутом 6° до горизонтальної поверхні. Довжина барабана залежно від продуктивності установки дорівнює 5 060 мм (Я = = 50 000 год»1) або 4 060 мм (Я = 60 000 год»1). Швидкість обертання — 0,8 с»‘. По внутрішній поверхні барабана на шарнірах розміщуються і взаємно перекриваються пластини, збалансовані противагами так, що між ними утворюються зазори у 6 мм внизу барабана, які збільшуються до 25 мм у верхній його частині. Зі збільшенням зазору у верхній частині барабана листи, що застрягли, звільняються і падають униз. Стандартні листи завтовшки до 6 мм проковзують через щілини в нижній частині барабана і потрапляють на збірний конвеєр, а негабаритні листи по пластинах поступово переміщаються уздовж барабана, завдяки його нахилу досягають вихідного отвору барабана і по конвеєру доставляються на дільницю ручного сортування.

Вакуумні формувачі потоку листів зазвичай складаються з трьох частин: бункера-дозатора, криволінійного вакуумного транспортера, механізму для відділення товстих листів. Вакуумний транспортер має три ділянки. Нижня, з’єднана з бункером-дозатором, і верхня мають кут нахилу 10°, а середня, найпротяжніша ділянка має нахил 80°. Середня ділянка і є основною ділянкою сепарації, оскільки в цьому місці транспортер має безпосередній контакт із вакуумною камерою, зв’язаною з потужним відцентровим вентилятором. Стрічка вакуумного транспортера по всій довжині робочої поверхні має отвори. При виході на середню ділянку, що контактує з вакуумною камерою, внутрішній шар листів проковзує крізь отвори в транспортерній стрічці і захоплюється разом з нею нагору, а зовнішні шари листів зсипаються на нижню ділянку. Тим самим створюється практично одношаровий потік листів, що надходить у механізм відділення товстих листів. Подібний формувач потоку листів застосовується у вітчизняній машині для розбирання листів типу МРП-2 і в японській машині фірми «Тошіба».

Для попередньої (грубої) сепарації листів використовуються також вібраційні формувачі. Листи розшаровуються похилими вібраційними лотоками, покритими матеріалом, що має високий коефіцієнт тертя. У нижню частину лотока завантажується неупорядкована маса листів. Потік робить синусоїдальні коливальні рухи. Нижній шар листів завдяки високому коефіцієнту тертя поверхні лотока робить поступальний рух по похилій площині. При цьому листи зовнішніх шарів зісковзують у нижню частину лотока. Внаслідок цього на виході лотока утворюється упорядкований потік, у якому листи, як правило, йдуть з деяким перекриттям в один-три листи. Для одержання одношарового потоку доцільно мати лінію з двох-трьох вібраційних лотоків, амплітуди і частоти коливань яких обрані так, щоб на наступних стадіях поділу швидкість руху листів збільшувалася, що сприятиме більш надійному їх розшаруванню. Для більш компактної конструкції вібраційного формувача лотоки доцільно розміщати один над іншим. Для зв’язку між верхніми і нижніми лотоками бажано застосувати гравітаційний спуск із зустрічним рухом листів, що створює додаткові умови їх розшарування.

Принцип вібраційної сепарації листів використовується в машині для розбирання листів фірми «Телефункен». Однак у ній замість жорстких вібраційних лотоків передбачені хиткі стрічкові конвеєри, розташовані в два яруси, тобто застосований комбінований (фрикційно-вібраційний) формувач. Для формування регулярного потоку листів використовують системи роликових і стрічкових конвеєрів з комутаційними пристроями і механізмами повороту й орієнтації листів у просторі. Утворенню регулярного потоку листів сприяють:

♦ поділ листів на два потоки, тобто напрямок їх по двох ідентичних транспортних каналах;

♦ прискорення руху листів при їх переході з одного конвеєра на інший;

♦ застосування проміжних фрикційних, вакуумних і комбінованих сепараторів;

♦ використання переходів, що забезпечують зворотно-поступальний рух.

У процесі детальної сепарації здійснюється визначення габаритів (товщини, довжини, висоти) і жорсткості листів. Ці функції виконують різні аналітичні пристрої.

На етапі детальної (тонкої) сепарації листи переміщуються на довгому ребрі системою конвеєрів. З метою орієнтації листів у такому положенні, а також для виділення негабаритних за довжиною листів застосовують фотоелектричні аналізатори габаритів листа. Фотоелектричні датчики розташовуються по контуру стандартного листа, утворюючи фотомаску. Якщо розміри листа виходять за межі фотомаски, то логічний електронний пристрій вмикає комутаційний клапан, який направляє лист у накопичувач для нестандартних листів.

Важливим параметром є жорсткість листа. Жорсткі листи з фотографіями, документами, металевими або пластмасовими предметами, що найчастіше не є допустимими до пересилання, можуть пошкодити виконавчі органи машини або спричинити ушкодження оболонки та вкладення листа. Тому до складу машини для розбирання листів включається пристрій контролю твердості листів. Щоб відділити занадто жорсткі листи, застосовують, як правило, вакуумні аналізатори жорсткості, що складаються з вакуумної камери з вигнутою по колу робочою поверхнею і транспортувальної стрічки з отворами, розташованими навпроти щілин вакуумної камери, для притягування листів. Листи нормальної жорсткості згинаються, повторюючи профіль вакуумної камери, і захоплюються конвеєром, що доставляє їх по основному шляху в накопичувач стандартних листів. Жорсткі листи переборюють зусилля вакуумного притягання і продовжують рухатися в прямому напрямку в накопичувач для жорстких листів.

Автоматичні машини, що розбирають листи, через їх високу вартість доцільно застосовувати тільки на великих поштамтах, що мають високий ступінь концентрації вихідної письмової кореспонденції. Ефективність їх використання залежить від технології збирання листів від населення, організацій, підприємств і установ. Цілком ймовірно, що зі зростанням рів-я механізації процесу збирання письмової кореспонденції — упровадженням поштових скриньок з упорядкованим укладанням листів, організацією кільцевих маршрутів і розширенням діяльності служби МСП, більша частина листів надходитиме на підприємство в розібраному вигляді (у касетах, ящиках, постпакетах). Це може значно спростити операції попередньої обробки листів, прискорити їх, і поступово відмовити-я від використання спеціалізованих машин для розбирання листів.

Після розбирання по видах, габаритах і твердості пачки стандартної письмової кореспонденції направляються на лицювання — листи мають бути в однаковому положенні, зручному для штемпелювання і сортування за поштовою адресою. Лицюванню підлягає частина вихідної письмової кореспонденції, а також місцева вхідна кореспонденція, не підібрана а попередніх етапах її приймання й обробки.

Для підприємств з невеликими обсягами добового навантаження, де недоцільно застосувати ЛШМ, листи лицюються вручну, а для механізації операції штемпелювання використовуються спеціальні пристрої і машини, що забезпечують продуктивність на порядок більшу, ніж при штемпелюванні листів вручну.

За принципом дії штемпелювальні пристрої поділяють на механічні й електромагнітні. Електромагнітні апарати працюють за принципом удару, що наноситься календарним штемпелем, з’єднаним з електромагнітом. До подібних пристроїв належать електромагнітні штемпелювальні апарати АЕШ-1 і МШБ (для штемпелювання бандеролей).

У механічних пристроях процес штемпелювання здійснюється методом прокатки. До складу штемпелювальної машини входять: бункер-живильник, у якому міститься стос відлицьованих листів; сепаратор, що відокремлює листи зі стосу; конвеєр для подавання листів, що вже відсепаровані; штемпелювальний механізм; механізм укладання листів у накопичувач. Усі ці механізми утворюють послідовний технологічний ланцюжок. Оператор завантажує і вивантажує листи вручну.

Висновки

При значних обсягах оброблюваної кореспонденції доцільно використовувати високопродуктивні машини для автоматизації операції лицювання листів. Процес лицювання в подібних машинах виконується разом операцією штемпелювання і погашення знаку поштової оплати (поштової марки). Тому вони називаються лицювальними штемпелювальними машинами (ЛШМ).

Вітчизняна машина ЛШМ-3 застосовується в комплексі з машиною для розбирання листів МРП-2. Інший комплекс МРП-ЛШМ поданий манною типу МРЛ, у якій замість вакуумного формування потоку листів використовується спеціальний крутопохилий транспортер із захоплювачами для листів], що має більш компактну конструкцію.

Список використаної літератури

1. Брагін А. Основи поштового зв’язку та його технології: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл., які навч. за напрямом «Телекомунікації» / Національний технічний ун-т України «Київський політехнічний ін-т». — К. : Політехніка, 2004. — 439c.

2. Воробієнко П. Оптимізація поштового зв’язку України / Станіслав Олексійович Довгий (заг.ред.). — К., 2002. — 160с.

3. Кидисюк А. Оптимізація мереж і систем поштового зв’язку: [монографія] / Леонід Омелянович Ящук (ред.). — К. : Знання, 2008. — 269с.

4. Князєва Н. О., Горелкіна С. Б., Іванов В. П., Кузнецова Л. В.. Маркетинг поштового зв’язку. — К. : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2003. — 264с.

5. Макодзеб В. Автоматизовані системи поштового зв’язку: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. підгот. бакалаврів і спеціалістів на напрямом «Телекомунікації» / Державний комітет зв’язку та інформатизації України; Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова — О. : ОНАЗ ім. О.С.Попова, 2004.

6. Орлов В. Економіка поштового зв’язку: Навч. посіб. для студ. ВНЗ / Міністерство транспорту та зв’язку України. — О. : ВМВ, 2006. — 466с.

7. Скляренко С. Поштовий зв’язок: Підручник для вищ. навч. закл. для спец. за напрямом «Телекомунікація» / Василь Купріянович Стеклов (заг.ред.). — К. : Техніка, 2003. — 904с.

8. Танащук К. О., Ящук Л. О., Нечипорук О. Л., Котова Н. О., Каптур В. А.. Перспективи розвитку поштового зв’язку України: регуляторні, економічні та технологічні принципи: [монографія] / Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова / К.О. Танащук (заг.ред.). — К. : ДУІКТ, 2008. — 339с.