Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Неологізми у сучасному медіа тексті

Зміст

Вступ

Розділ 1. Неологізми: загальна характеристика

1.1. Поняття та походження неологізмів

Розділ 2. Сучасні тенденції в оновленні мас-медійної лексики

2.1. Неологізми сучасного медіатексту як віддзеркалення суспільного поступу

2.2. Експресивні засоби мови як чинник інтелектуалізації мовлення ЗМІ

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Мовне питання в Україні стоїть надзвичайно гостро. Українську мову проголошено державною, але за 13 років незалежності владні чинники не спромоглися забезпечити відповідне її статусові функціонування. У державних установах документація ведеться переважно українською, проте службовці далеко не завжди говорять нею, не кажучи вже про бізнесовців, військовиків, спортсменів, працівників багатьох інших сфер, де її використання й далі залишається обмеженим.

Одним із елементів громадського життя, який активно реагує на суспільні процеси й відзеркалює їх, є засоби масової інформації. Їх вплив дуже великий на громадську свідомість. Здатність швидко й майже тотально охоплювати найширші аудиторії дає їм змогу формувати суспільну думку, визначати духовні цінності. Ось чому мова засобів масової інформації, а зокрема неологізми та їх функціонування у ЗМІ, – важлива й актуальна проблема сучасних досліджень.

Розвиток і вдосконалення мови як засобу спілкування відбувається насамперед у сфері одиниць лексико-семантичного рівня – слів, які становлять відкриту, динамічну систему. Функціонування словникового складу української мови постійно супроводжують такі процеси, як:

1) поява нових лексичних одиниць, покликаних до життя потребами називання тих або інших конкретних предметів у найширшому розумінні цього поняття, суспільних процесів і явищ, абстрактних понять різноманітних галузей науки, духовної та матеріальної культури тощо;

2) віддалення на периферію лексичного складу частини слів у зв’язку з втратою ними номінативної актуальності, спричиненої частковою або повною втратою суспільної ваги відповідними конкретними реаліями, соціально-політичними процесами, абстрактними поняттями. Тому в мові завжди наявна пасивна й активна лексика.

Пасивну лексику словникового складу становлять лексичні одиниці, обмежене вживання яких зумовлюється особливостями позначуваних ними явищ. До цієї категорії належать архаїзми, історизми й неологізми.

Актуальність роботи зумовлюється недостатньою увагою до вивчення лінгвістичних аспектів мас-медіа, зокрема кінця ХХ – початку ХХІ сторіччя, років кардинальних змін у житті України.

Вивченням цього питання займались видатні вчені, дослідники, зокрема: А.Грищенко, І.Ющук, О.Тараненко, В.Горпинич. Стилістичні функції неологізмів досліджували І.Білодід, А.Коваль, О.Пономарів, Л.Кравець. Неологізми української мови останніх десятиліть, зокрема суспільно-політична лексика, вивчалися здебільшого в плані загальних словотвірних, лексико-семантичних та стилістичних тенденцій розвитку (А.Москаленко, І.Шашкін, К.Ленець, О.Сербенська та інші).

Мета: показати появу нових лексичних одиниць та вплив неологізмів на розвиток української мови.

Завдання роботи:

— поняття, походження та класифікація неологізмів;

— визначити сучасні тенденції в оновленні мас-медійної лексики.

Об'єктом дослідженняє неологізми в лексичному складі української мови.

Предмет дослідження– функціонування неологізмів в сучасному медіа тексті.

Методи дослідження: описовий, аналітичний, зіставний методи, метод лексико-семантичної ідентифікації, метод лексикографічного опрацювання зібраного матеріалу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання їх у наукових дослідженнях із мови засобів масової інформації, сучасної української літературної мови, стилістики та у вузівській практиці – при читанні курсів із мови ЗМІ, стилістики сучасної української літературної мови, культури мови.

Структура роботи: робота складається з вступу, 2-розділів, висновків, списку використаних джерел (15) та додатків і має загальний обсяг 32 сторінки.

Розділ 1. Неологізми: загальна характеристика

1.1. Поняття та походження неологізмів

Неологізми (гр. neos “новий” і logos “слово”) – слова, а також їх окремі значення, вислови, які з’явилися в мові на даному етапі її розвитку й новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські неологізми) [5, с.377].

Неологізми називають лексичними інноваціями. На думку О.Сербенської, інновації – це “новотвори, запозичення, а також включення і входження в мову, зумовлені перерозподілом значень у видах і жанрах мовлення; це і відродження слів і висловів з минулих епох” [9, с. 78].

Фактори, які спричиняють утворення неологізмів, можна поділити на такі групи:

1) позамовний — потреба дати назви новим предметам і явищам: дисплей, принтер, йогурт, гіпсокартон, клонування;

2) інтралінгвальний – для заміни попередніх найменувань новими, зумовленої різними чинниками – тенденцією до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру та інше, напр.: компакт замість компакт-диск, теракт замість терористичний акт, літак замість аероплан, мобільник замість мобільний телефон [9, с. 79].

Неологізми поділяються на лексичні й семантичні. Новизна лексичних новотворів виявляється у формі (євро, сайт, ксерокопії, дизайнер, дисплей, принтер).

Семантичні неологізми – це нові значення, які розвиваються в словах, уже наявних у мові (меню, фанера, піратство).

Загалом неологізми виникають декількома шляхами: вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими для даної мови словотвірними способами, інколи штучно, часто запозичуються літературною мовою з діалектів і з інших мов. Іншомовні запозичення становлять найчисельнішу групу серед неологізмів.

Авторські неологізми, які називають стилістичними, індивідуально-авторськими, оказіоналізмами, становлять окрему групу. Так, зокрема, у поезії І.Драча є такі його новотвори, як журбота, засмута, білогруддя, чорнобров’я, у Д.Павличка – ластівочість, у М.Вінграновського – зненавидь, у В.Стуса – паверх, паниз, нажиття, паскін.

Деякі авторські неологізми ввійшли до літературної мови. Так, зокрема, створені М.Старицьким лексеми байдужість, мрія, майбутнє, незагойний, нестяма, страдниця, чарівливий, І.Верхратським звіт, І.Франком чинник [1, с.24], Т.Шевченком високочолий, І.Нечуєм-Левицьким світогляд, самосвідомість, Л.Українкою провесна, промінь міцно прижилися у нашій мові, навіть увійшли до активного словника [2, с. 25].

Лексична система мови засобів масової інформації – найдинамічніша система сучасної української літературної мови. Загальновідомо, що у сфері ЗМІ найрізноманітніше та найсильніше виявляються процеси, які характеризують саме життя мовного організму; тут найбільше зосереджені інновації. І це природно, адже однією з основних функцій засобів масової інформації є інформативність, новизна.

Мова сучасних українських засобів масової інформації привертає до себе увагу багатьох лінгвістів. Це – багатюще джерело для дослідження новітніх тенденцій у розвитку сучасної літературної мови. Одним із найпомітніших процесів, що відбуваються у нашій мові сьогодні, є процес активного поповнення лексики української мови.

Розділ 2. Сучасні тенденції в оновленні мас-медійної лексики

2.1. Неологізми сучасного медіатексту як віддзеркалення суспільного поступу

З погляду походження неологічна лексика, що функціонує в українських ЗМІ досліджуваного періоду, поділяється на дві групи:

1. Новації іншомовного походження й новотвори, що виникли на власне українському ґрунті. Важливим стимулом активізації засвоєння іншомовної лексики носіями сучасної української мови стали процеси усвідомлення належності України до цивілізованого світу; перевага інтегративних тенденцій над тенденціями протиставлення радянського суспільства буржуазним зразкам; переоцінка цінностей; орієнтація на Захід у багатьох галузях громадського життя тощо.

Новотвори. Збурення політичного життя, яке настає в передвиборний період, позначається на мові ЗМІ. Із одного боку, творяться ситуативні лексеми-оказіоналізми на зразок кравчукізм, кучмізм, кучмісти, кучмономіка, ЗМІшники, ющенківці, а з другого – творяться оказіональні словосполучення у функції номенів: усе це збільшує протестний електорат; силовий тиск на виборчий загал через виконавчу вертикаль; ліві розтягнуть голоси свого електорату; визначити прохідного кандидата (“Вечірній Київ”); всенародна любов до чинного і безрезультативного; ніхто, крім Гаранта, не мав можливості… (“День”). Сюди ж можна віднести й неологізми, що їх створюють журналісти, піарівці, рекламісти: депутати тузляться (про події навколо острова Тузла) (“Урядовий кур’єр”).

У сучасному суспільстві стрімко розвивається рекламна індустрія, а це, у свою чергу, формує мову реклами, яка має великий вплив на суспільство – рекламні гасла й заклики, репліки героїв рекламних роликів широко цитуються. Реклама сприяє ознайомленню широкого кола українців із новими реаліями, напр. адаптер, аудіокарта, вібромасажер, жалюзі, ролети, чіпсмейкер. Молодь часто спілкується рекламними слоганами:

Не гальмуй – снікерсуй; Шейканемо, бейбі.

Всі ці неологізми творяться за допомогою різних словотвірних афіксів і змінюються за граматичними законами української мови; порівняйте: дієслова наказового способу: малюй, працюй і снікерсуй; дієслова майбутнього часу: напишемо, скажемо і шейканемо; абстрактні іменники: героїзм, патріотизм і кучмізм.

Запозичення. На відкритість сучасного українського суспільства, розвиток економічних і культурних зв’язків України із західними країнами українські засоби інформації відреагували масовим запозиченням чужих слів: арт-салон, брифінг, ваучер, відеокліп, діджей, екстрадиція, імідж, імейлик, креативний, мас-медіа, піцца, попса, рімейк, топ-модель, фанта, хіт, шоу-бізнес.

Наприклад: “Безробітна сумчанка на ярмарку вакансій сказала, що втрата роботи – це зміна іміджу”; “Журі, до складу якого увійшло кілька значних представників дорослого міс- та шоу-бізнесу, оцінювало маленьких конкурсантів” (“Урядовий кур’єр”).

Англомовні інтелектуальні “збагачення” часто викликають огиду й несприйняття. Кількість англіцизмів в одній фразі часом сягає такого числа, що глядач (слухач) уже не здатен сприймати інформацію:

“Генеральний директор холдингової, консалтингової чи трастової компанії організовує тренінгові курси, наділяє бізнес-планами, складає лістинг котирувань відповідно до маржі, встановленої Нацбанком, укладає ф’ючерсні контракти, які набувають сили при в’їзді до офшорних зон”. Чи не зрозуміліше й простіше було б сказати:

“Генеральний директор розпорядчого, дорадчого чи довірчого товариства організовує навчання, складає список вартісності відповідно до допуску, встановленого Нацбанком, укладає майбутні угоди, які набувають чинності при виїзді до непідлеглих зон”?

Іноді людям, які вже звикли до таких запозичень, здається, що неможливо дібрати українських відповідників. Та це далеко не так. Скажімо, популярне слово консалтинг має в українській мові сім відповідників (деякі з них – синоніми): порадництво, дорадець, порадник, радний, дорадчий, порадний, порадчий [4, с. 84].

Завдяки ЗМІ частина запозиченої лексики досить швидко освоюється, збагачується похідними утвореннями, граматикалізується: національний хіт-парад, хітова пісня, хітова програма, хітова дівчина, офшорна гра (телевізія), фостерна сім’я.

З-поміж новацій-запозичень, неоднорідних за походженням, частотністю вживання, стилістичним і жанровим використанням, домінують книжні одиниці. Відповідно до сфер уживання сучасні запозичення діляться на такі групи.

3. Перерозподіл значень у жанрах і видах мовлення. Оновлення й поповнення лексичного складу української мови відбувається і в результаті лексико-семантичної деривації слів. У нових умовах функціонування слова набувають і нових семантичних навантажень. Це дає їм можливість розширювати семантику похідної основи й функціональне поле: крутий, крутизна, круто, крутіше, крутіший (багатий), тінь, тіньовик, тіньова економіка, більшовики (більшість у парламенті). Реальність породжує для мови нові й нові об’єкти називання (предмети, поняття, ознаки, явища, відношення) й формує потребу в новотвореннях та запозиченнях лексем. Кожна мова більш стала, традиційна з боку номінативно-комунікативних одиниць. В.Чапленко пропонував “пучковий підхід” до розуміння природи мовного знака. Він вважав, що природа мовного знака характеризується переплетінням кількох ознак, що формують пучок асоціацій за суміжністю. Поява нового значення – це ще одна ниточка в семантичному пучку лексеми [4, с. 86].

Такі лексичні новації поповнюють загальний жаргон сучасної української мови: засвітитися (виявити себе), загнутися (зазнати поразки), зависнути на чомусь (звернути увагу), наварювати (одержувати швидко прибутки), наїжджати (мати претензії), прокручувати (одержувати прибутки), прикид (одяг), бабки (гроші), прикол (щось особливе), шлангувати (прикидатися) та ін.

Наприклад: “Пам’ятаю, 1988-го року я й двоє моїх знайомих створили кооператив, поїхали до Грузії, привезли звідти силу-силенну чобіт, наварили на кожній парі 10 рублів”; “Чого ж ви в президенти не балотуєтеся? З такими амбіціями саме час засвітитися”(“День”); “Співачка надумала носити спідницю навиворіт, удаючи, що так прикольніше і тягне, як мінімум, на Жан Поля Готьє”; “Хто “копає” під прокурора?” (“Україна молода”).

4. Відродження слів і висловів з минулого. Важливою лексикологічною проблемою є поповнення термінології сучасної української літературної мови, зокрема, профільних терміносистем, бо при цьому треба розумно поєднувати національні та інтернаціональні елементи.

У період утвердження державності країни й мови природним є прагнення до термінотворення на основі власної мови. Ця орієнтація виконує позитивну роль, консолідуючи членів мовної спільноти.

Повернена, реабілітована лексика поповнила собою терміносистеми багатьох сфер гуманітарних наук, особливо суспільних, культури, освіти, виробництва.

Так, наприклад, в освітню систему України повернулись окремі колись традиційні форми навчання й відповідно слова, похідні від них утворення й словосполучення: гімназія, гімназист, гімназистка, гімназійний (клас); ліцей, ліцейний, ліцеїст, ліцеїстка, ліцейна (програма); бакалавр, магістр.

Якщо подивитися на профільні підтерміносистеми сучасної української мови під кутом зору реабілітації слів, то найбільш реабілітованою є підсистема “фінанси”: акція, акціонер, акціонерний, аукціон, гривня, комерція, комерсант, комерційний, комерціоналізація, оренда, орендний, орендатор.

Поповнення української мови реабілітованими лексемами, новотворами, запозиченнями, елементами розмовного, професійного мовлення певною мірою порушує вже усталену кодифікацію української літературної мови, актуалізує питання про функціонування літературної норми та її варіантів. Виникають лексичні паралелі як перехідні ланки до нової норми або семантико-конотативної синонімії: баскетбол – кошиківка, бачення – візія, виставочний – виставковий, відпочиваючий – відпочивальник, винятковий – ексклюзивний, гімнастика – рухавка, зноска – посилання, журнал – часопис, казначейство – скарбниця, сучасний – модерний, фотографія – знімок – світлина та інші.

У публіцистиці часом уживаються й індивідуальні неологізми для посилення експресії вислову:

“З тими, хто не вміє скинути темні окуляри вболівальника, подивитися на речі пильним, тверезим і об’єктивним поглядом, страждає на києвофобію, особливого бажання дискутувати немає”(“Україна молода”); “Для нас, дивослівців, надзвичайно важливий зворотний зв’язок”(“Дивослово”); “Ю.Гнаткевич запропонував називати Запоріжжя Ленініжжям, бо на невеликій площі тут аж дев’ять об’єктів названо іменем ідола”(“Дивослово”); “Артикуляційні відмінності між голосними і приголосними учні можуть осягнути, шукаючи відповіді на запитання, чому і яку групу звуків дехто з дослідників називав “роторозкривачами”, а яку – “ротозакривачами”(“Дивослово”).

Кількість неологізмів тільки в періодиці (вона переважно і є матеріалом для їх фіксації) у розвинених мовах досягає протягом року десятків тисяч (не всі, звичайно, лишаються у мові). Переважна більшість неологізмів (до 90%) – це терміни [13, с. 177]. Неологізми ряду мов (англійської, російської, французької, японської) фіксуються й досліджуються в центрах неології. Існують словники нових слів і значень.

1. Суспільно-політична лексика, яку репрезентують слова на зразок імплементація, кіднепінг, мас-медіа, моніторинг, паблік рилейшнз, прайм-тайм, саміт, харизма.

Наприклад: «У китайському зоопарку пінгвінів — геїв посадили за кіднепінг»; «Відкрив конференцію і виступив з доповіддю «Імплантація західних освітніх стандартів як відповідь на цивілізаційні виклики Президент АПН України, академік НАН і АПН України Василь Григорович Кремень»; «Тема місяця травня 2008 і перша "тема місяця" РІСУ — висвітлення релігійної тематики у світських мас-медіа, діяльність церковних прес-служб, медіальна політика конфесій і т.п.» («Дзеркало тижня» № 11. 9.03.2005)

До цієї групи відносимо також назви людей за характером діяльності, фахом: дилер, дистриб’ютор, іміджмейкер, кліпмейкер, ньюсмейкер, ріелтер, промоутер, спін-доктор, спічрайтер, трейдер.

2. Економічна лексика: бонус, бренд, грант, дефолт, євро, консалтинг, тендер, транш тощо.

«Ми проводили аналіз структурної готовності до проведення Євро-2012, зокрема, підрозділів, створених у міністерствах або в держадміністраціях, які досі діяли без регламенту, а так бути не повинно», – сказав Т.Мотренко. («Спорт-ревю» 3.12.2008)

3. Спеціальна лексика зі сфери інформатики, високих технологій: банер, імейл, Інтернет, провайдер, сайт, сервер, роумінг, транкінг та інші.

«На сьогоднішній день послуги роумінгу надаються на п’яти континентах (194 країни/території)» («Факти» 25.09. 2008»)

4. Новації з галузі культури й мистецтва: блокбастер, караоке, кліп, перформенс, промоушн, ремікс, римейк, саундтрек, сейшен тощо.

5. Неологізми зі сфери спорту: аквабайк, армрестлінг, боулінг, віндсерфінг, дайвінг, плеймейкер, плейоф, серфінг, сноубордінг, трансфер.

6. Побутова інноваційна лексика: бутик, джакузі, паркінг, супермаркет; лейбл, маркер, скотч, степлер; банкомат, ноутбук, пейджер.

Помітною тенденцією розвитку словника мови сучасних мас-медіа є збільшення кількості варваризмів на зразок Green Card, happy end, McDonald’s, non-stop, second hand, public relations, week-end тощо.

З-поміж основних причин активізації процесу запозичення в мові сучасних ЗМІ варто зазначити потребу в номінації; необхідність розмежування близьких за змістом слів, спеціалізацію понять щодо сфери й мети їх використання; тенденцію до відповідності цілісності поняття з нерозчленованістю номена; престижність інщомовних слів.

Одним із найпотужніших джерел поповнення лексичного фонду кожної мови є деривація. У мові сучасних українських медіа функціонує багато неологічних одиниць – вторинних номінацій, які постали в результаті деривації. Переважну більшість таких слів становлять похідні, утворені морфологічним способом із власне українських словотворчих компонентів. Аналіз цих лексем ми здійснюємо за способами словотворення.

1. Особливою продуктивністю в мові сучасної української преси відзначається суфіксація. За допомогою цього способу утворилися такі лексико-граматичні групи нових слів.

– Іменники:

а) назви осіб за фахом, характером діяльності, що мотивуються переважно іменниковими основами й утворені за участю суфіксів -ник, -іст (-ист), -ець, -ик: комп’ютерник, грантист, податківець, силовик, тіньовик тощо;

б) відабревіатурні найменування людей за їх приналежністю до певної політичної партії, громадської організації, руху, а також різних установ та інституцій, утворені за допомогою вищеназваних формантів, а також суфіксів -івець, -овець: пеерпіст, євросоюзівець, піарник та ін.;

в) іменники – назви осіб, утворені на основі анропонімів із тим же словотвірним значенням, що й лексеми попередньої групи: кучмівці (кучмісти), морозівці, тимошенківці [9, с. 81].

;

«Тимошенківці захопили кабінет заступника Мінюста» («Ведомости Плюс» 14.10.2008»)

г) неологічні віддієслівні іменники середнього роду на позначення опредмеченої дії, що утворилися за допомогою форманта -н’н’: інтегрування, імплементування, клонування;

«Учені з Гарвардського університету почали експерименти з клонування людського ембріона. Ембріон буде використаний як джерело стовбурних клітин, призначених для лікування цілого ряду важких захворювань.» («Народний оглядач» 7.06.2006)

ґ) назви різних предметів і явищ переважно на позначення опредмеченої дії, які виникли на базі дієслів недоконаного виду з допомогою надзвичайно продуктивних запозичених формантів -ізацій-/-изацій-, -ацій-: бартеризація, європеїзація, комп’ютеризація;

«Комп'ютеризація це основа технічного переозброєння виробництва, необхідна умова підвищення його ефективності.» («Голос України» 20.04.2007)

д) відприкметникові та відсубстантивні іменники – абстрактні назви різних явищ і процесів з інтернаціональним суфіксом -изм / -ізм: євроатлантизм, ізоляціонізм, бісексуалізм;

е) відсубстантивні іменники середнього роду – назви абстрактних і збірних понять – із суфіксом -ств(о): відеокліпмейкерство, відеопіратство, президентство.

«Азіф Алі Зардарі виграв президентство менш ніж через рік після того, як було вбито Беназір Бхутто» («Україна-Центр» 15.05.2007)

– Дієслівні словотвірні новації, утворені шляхом додавання до іменникової твірної основи суфіксів -ува-, -ізува-: демпінгувати, інвестувати, презентувати, спонсорувати.

– Прикметники:

а) прикметникові новації, що мотивуються іменниковими основами й утворені за допомогою суфіксів -ськ-, -н-, -ов-: промоутер > промоутерський, тендер > тендерний, бізнес > бізнесовий та ін.;

«Нині промоутерський центр "Пересвіт" планує провести яскраве шоу бойових мистецтв храму Шаолінь за участю майстрів-ченців із цієї колиски єдиноборств, якій вже понад 1500 років.» («Ірпінська панорама» 14.01.2006)

б) прикметники, утворені на базі власних назв та абревіатур шляхом додавання формантів -івськ-, -овськ-, які характеризуються у мові ЗМІ відчутним розмовним забарвленням: євросоюзівський, кабмінівський, піарівський.

2. Значною продуктивністю в мові українських медіа кінця ХХ – початку ХХІ ст. відзначається префіксальний спосіб словотворення. Сучасні неологізми, утворені цим способом, включають такі розряди лексем:

а) похідні прикметники, що виникли шляхом додавання до мотивуючої основи (зазвичай прикметникової) префікса про-: проєвропейський, прозахідний, пропрезидентський і под.;

б) лексичні новації, утворені за допомогою активних загальноєвропейських префіксів і префіксоїдів де- (деприватизація, декриміналізація, департизація), ре- (реприватизація, реструктуризація, реорганізація), пост- (поствиборний, пост’єльцинський, посттоталітарний), екс- (експрезидент, екс-спікер, екс-чемпіон); віце- (віце-президент, віце-прем’єр, віце-спікер), супер- (суперакція, суперприбутковий, суперінфляція), анти- (антидемпінговий, антимонопольний, антинародний, антиукраїнський), з-поміж яких лише морфеми де-, ре-, анти-, супер- зафіксовані в “Словнику українських морфем” Л. М. Полюги (Львів, 2001).

3. Одним із найактивніших сучасних засобів словотворення є композиція, що спричинює широке функціонування в мові ЗМІ слів-композитів. Зокрема, численними стали утворення з препозитивним незмінним компонентом, які виникли під упливом англійської мови й стосуються сфер, що зазнають найбільшого розвитку й активізації:

арт-: арт-бізнес, арт-менеджер, арт-ринок, арт-фестиваль, арт-форум;

бізнес: бізнес-еліта, бізнес-лобі, бізнес-клас, бізнес-план, бізнес-центр;

євро: євроінтеграція, єврокомісія, єврокорпус, євроструктури;

медіа: медіагігант, медіаімперія, медіаінвестор, медіамагнат, медіапростір, медіатекст;

інтернет: інтернет-бізнес, інтернет-видання, інтернет-журналіст, інтернет-компанія, інтернет-магнат тощо.

4. Потужним і ефективним способом творення нових слів у медіатекстах аналізованого періоду є абревіація. Зібраний нами фактичний матеріал дозволяє виокремити такі групи широковживаних у мас-медіа абревіатур:

1) ініціальні:

а) буквені: КМ, ЦВК, АП, ДПУ, ПЗУ, НДП, НРУ, СПУ;

б) звукові: ОДА, НАН, КУН, ПЕК,

в) буквено-звукові: РБ ООН, ПАРЄ, ЄЕСУ;

2) уламкові: Мінфін, Держкомстат, Центрвиборчком, Кабмін;

3) усічено-словесні: Держбюджет, Нацбанк, Держскарбниця, Генпрокуратура;

4) словоформні: Міноборони, Мінагрополітики;

5) ініціально-цифрові: С-17, Г-20, АН-124. Найбільш численними у мові мас-медіа є ініціальні буквені абревіатурні утворення.

5. Неологічна лексика медіатекстів аналізованого періоду охоплює також новації, утворені лексико-семантичним способом. Це переважно ергоніми на зразок “Центр”, “Яблуко”, “Справедливість”, “Батьківщина”, “Єдність”, Велика сімка тощо.

«Батьківщина» — всенародна, патріотична, центристська партія.

6. У мові сучасної преси спостерігаємо процес розширення значення слова, що є результатом семантичного способу словотворення. Маємо на увазі розширення семантики лексичної одиниці, що дає можливість її використання для позначення ширшого кола понять і явищ.

Наприклад, лексема формат у сучасних медіатекстах позначає не лише розмір книги, газети, аркуша, ілюстрації, довжину і висоту полоси набору, довжину рядка, а набуває нового значення – “своєрідність, сутність певних явищ, відповідність певній ситуації; концепція”, не закріплене жодним словником: формат відносин, формат фестивальної публіки, формат передачі. Спостерігаємо також розширення семантики таких слів, як пірат, варяг, пілот, вождь, команда тощо [15, с. 196].

Таким чином, найпродуктивнішими способами творення неологізмів у сучасному медіатексті є суфіксація, префіксація, осново- та словоскладання, семантичний та лексико-семантичний способи.

2.2. Експресивні засоби мови як чинник інтелектуалізації мовлення ЗМІ

Найбільш типовими джерелами експресії в мові преси є рефлексія розмовності, звертання до іншомовної лексики, актуалізація загальномовних одиниць, метафоризація тощо. Ми зосередили увагу на аналізі лексичних засобів експресивності з огляду на їх розмаїття та з урахуванням теми дисертаційного дослідження. Розглянемо засоби творення образності й експресії з погляду їх походження й умов виникнення.

Помітний вплив на експресивність журналістського тексту справляють суспільно-політичні чинники: під їх дією у мові преси складається експресивний ідеолексикон, цілий комплекс посилено-виразних слів, які мають соціальне звучання, володіють соціальними конотаціями і здатні виражати соціальну оцінку дійсності. Водночас це створює й можливості для маніпулювання суспільною свідомістю, дезінформації громадськості.

Для мови колишнього тоталітарного режиму і, звичайно, для мови тогочасних ЗМІ властивим було привнесення у значення суспільно-політичних слів позитивної чи негативної конотації відповідно до потреб ідеології, тобто надзвичайно відчутним ставав ідеологічний компонент їх семантики. Так, підкреслено позитивного емоційно-експресивного забарвлення в мові тоталітаризму набули лексеми революція, інтернаціоналізм, пролетаріат, комуністична партія, п’ятирічка, комуніст, радянський, генсек тощо, які репрезентували й підтримували пануючу ідеологію. І навпаки, різко негативною оцінністю відзначалися слова контрреволюція, куркуль, НАТО, націоналіст, імперіалізм, буржуазний як символи ворожого капіталістичного світу [11, с. 4].

У сучасних українських ЗМІ такі ідеологеми зазнали емоційно-оцінних переорієнтацій, переосмислення.

Наприклад, слова комунізм, комуніст, партія (у значенні КПРС), пролетаріат, соціалізм, інтернаціоналізм, революція утратили позитивно забарвлену ідеологічну сему й набули в медіа поряд із нейтральним іронічного, а інколи й негативного звучання. Натомість сучасні політичні реалії сприяли втраті негативних конотацій таких лексем, як Президент, Кабінет Міністрів, опозиція, парламент, спікер, мер, фракція, коаліція.

Формується новий політичний словник мови газети. Концептуальна лексика сучасного періоду, яку становлять поняття демократія, незалежність, суверенітет, реформи, правова держава, вертикаль влади, відображає процес формування ідеології демократичної орієнтації. Проголошення незалежності України, переосмислення її історії, повернення до національних джерел спричинили реабілітацію затаврованих і викривлених за часів Радянського Союзу слів націоналіст, козак, гетьман, Запорізька Січ, Українська повстанська армія, тризуб та ін., що трактувалися як ворожі радянській системі поняття. У результаті вони втратили негативну сему й вільно функціонують на сторінках періодичних видань у своєму істинному, а не спотвореному значенні [11, с. 5].

Експресивність лексем прямо залежить і від конкретної суспільно-політичної ситуації й часу.

Наприклад, після вівторка 11 вересня 2001 року надзвичайної експресивності й особливого звучання набули слова й словосполучення “чорний вівторок”, тероризм, теракт, міжнародний тероризм, терористи, рух Талібан, пілоти-камікадзе, антитерористична кампанія, “поштовий тероризм” тощо. Вони містять потужний заряд негативних емоцій, асоціюються зі стражданнями, людськими втратами, смертю.

Суспільно-політичні зміни в Україні зачепили й сферу мовного етикету. Повернулися до активного вжитку такі традиційні українські форми звертання, як пане, пані, панно, добродію, добродійко. Натомість звертання товаришу у зв’язку з його активністю в часи тоталітарного режиму набуло дещо негативного підтексту й уживається рідко.

Потужним джерелом експресії в мові сучасних засобів масової інформації є деривація. Для створення атмосфери довіри, симпатії до уявного співбесідника, для висловлення співчуття журналісти часто вдаються до емоційно забарвленої лексики, зокрема до слів зі зменшено-пестливими суфіксами: водичка, ручечка, газетка. Нерідко уживання зменшено-пестливих суфіксів надає словам відтінку іронічності, сарказму, навіть зневажливості. І навпаки, негативне, зневажливе ставлення до описуваного явища передається за допомогою суфіксів згрубілості -ищ-, -иськ-, -ач- (-яч-), -ух- (-юх-), -ущ- (-ющ-), -езн-, -елезн-, що надають словам почуттєво-емоційної експресивності: московщина, потебеньківщина, грубезний тощо. Натомість у слів на зразок катастрофа, аварія, жертва, трагедія, горе, війна, насильство, здирство, злочин, вбивство, небезпека негативна експресивна сема закладена в самому значенні й не залежить від контексту [11, с. 7].

Пошуки виразності висловлювання зумовлюють появу ситуативних новотворів, оказіоналізмів, які відзначаються яскравою експресивністю. Сучасні оказіональні утворення можна поділити на дві групи відповідно до того, на основі яких продуктивних типів вони утворилися:

1) оказіоналізми, що виникли на базі продуктивних словотвірних типів із порушенням законів системної продуктивності (суркізація, мафіонізація, заєдаїзм);

2) слова-оказіоналізми, утворені за допомогою непродуктивних типів словотворення (кличкоманія, пивоманія, пакетоманія, вікторіада, литвиніада, іракгейт, гонгадзегейт) [12, с. 178].

Традиційним засобом експресії в масовій комунікації є переносне вживання слів, зокрема метафора, якій у публіцистиці властивий ряд функцій, зокрема функція передачі інформації, власне номінації, впливу на емоції реципієнта, активізаційна й естетична функції. Однак у текстах політичного дискурсу метафора має низку специфічних властивостей і завдань, серед яких виокремлюється функція згладжування небезпечних політичних висловлювань щодо суперечливих питань, що мінімізує відповідальність мовця за інтерпретацію його слів адресатом, а також створює у співрозмовників загальну платформу, яка сприяє засвоєнню адресатом оригінальних думок комунікатора. Зазвичай метафора є вторинною номінацією, що створює умови для вираження за її допомогою різних експресивних відтінків.

Доволі часто метафоричного переосмислення в мові друкованих видань зазнають терміни різних терміносистем:

— медичної термінології (санація влади, громадська амнезія, синдрому національного імунодефіциту);

— термінології з царини економіки (позитивне сальдо політичної довіри виборців, дефолт слів, демпінг власної особи);

— спеціальної лексики з галузі мистецтва (політичний “екшн”, рімейк історії, ноктюрн на трубі великого діаметра, ренесанс туберкульозу”);

— спортивної термінології (чемпіонат регулярної активності, парламентського регбі, мерському дербі, політичний футбол);

— інших терміносистем (“екологія тиші”, каталізатора об’єднавчого процесу, корозія інвестиційної привабливості).

Однак образність метафоричних зворотів у медіатекстах швидко стирається, що призводить до утворення штампів: анатомія конфлікту, кредит довіри, політичні дивіденди, політична кон’юнктура, інфляція інформації, архітектура більшості, амністія капіталів тощо.

Яскравим і дієвим засобом досягнення експресії в журналістських матеріалах є перифрази. Як правило, в основі перифрастичних зворотів лежить підкреслення якоїсь характерної риси, яскравої виділеної ознаки особи, явища, предмета, що сприяє їх легкому розумінню.

Наприклад, Президента України Леоніда Кучму називають гарантом Конституції, верховним арбітром нації, господарем першого кабінету на Банковій; леді Ю., газовою леді, залізною леді – Юлію Тимошенко; податківцем № 1 – Миколу Азарова; головним приватизатором – Олександра Бондаря. Значення таких одиниць підсилюється контекстом і найповніше реалізується саме в ньому.

Здебільшого перифрази є індивідуально-авторськими зворотами, що виконують у мові засобів масової інформації функцію характеристики й оцінки, а також виступають важливим засобом синонімії.

Нерідко для реалізації задуманого й досягнення певної комунікативної мети журналісти вдаються до епітетів, визначальною рисою яких у публіцистиці є оцінність: влучно дібране означення сприяє створенню у читача бажаного для комунікатора образу, враження.

Наприклад: тефлоновий Ющенко, брошконосна Мадлен Олбрайт, свіжозарізаний Президентом закон.

Традиційним джерелом експресії в мас-медіа є розмовна лексика, яка оновлює образність, створює колорит розмовності, пожвавлює виклад, уживається для характеристики персонажів.

Характерною рисою мови медіатекстів аналізованого періоду є збільшення частки розмовних елементів на сторінках періодичних видань, що свідчить про демократизацію стилю засобів масової інформації та помічене багатьма дослідниками розмивання меж літературних норм. Це засвідчує й негативна тенденція до використання у журналістських матеріалах вульгаризмів, які не виконують спеціальної стилістичної функції й знижують значення, стиль, загальний тон публікацій.

Серед найуживаніших вульгаризмів мови сучасних ЗМІ можна назвати лохотрон, лох, дебіл, забембаний, сексодром, шашні, бариші, псих, порнуха та інші. Варто також відначити активізацію в українській публіцистиці останніх років жаргонної лексики, особливо кримінального походження на зразок ксива, ботати по фені, фільтрувати базар, набити стрілку, надавати дах, що є неприпустимим з погляду літературних норм.

Отже, найпотужнішими лексичними експресивними засобами в мові українських часописів є ідеологеми, демінутиви та оказіональна лексика, перифрази, епітети, метафори, розмовна лексика.

Висновки

Дев’яності роки ХХ століття стали знаковими для Української держави. Розпад Радянської імперії, проголошення незалежності України докорінно змінили життя українського суспільства. Надзвичайно чутливо на суспільно-політичні, економічні та інші зміни в державі відреагувала мова засобів масової інформації як найдинамічніший підстиль публіцистичного стилю, що зумовлено її тісним зв’язком із навколишньою дійсністю. Про це свідчить передусім словниковий фонд сучасних медіатекстів, який зазнав помітного оновлення в аналізований період. Відбуваються процеси перерозподілу активної і пасивної лексики мас-медіа, розширення сполучуваності слів, поповнення словника новаціями іншомовного походження, детермінологізації спеціальної лексики на сторінках періодичних видань, збагачення мови засобів масової інформації новотворами, активного використання розмовної лексики у сучасному журналістському тексті.

2. Неологічна лексика, що функціонує в мові сучасних українських часописів, поділяється на дві великі групи: запозичення та слова, що виникли на питомому ґрунті. Основним чинником, який упливає на процес запозичення, є словниковий фонд мови, оскільки завдяки йому регулюється надходження іншомовних лексем і визначається їх зміст. Отже, неологізми іншомовного походження, запозичені української мовою переважно з англійської мови, охопили такі сфери суспільного життя, як суспільно-політична, економічна, спортивна, а також лексику з царини культури, мистецтва, побуту. Важливим стимулом активізації засвоєння іншомовної лексики носіями сучасної української мови, її використання в усіх сферах спілкування стали процеси усвідомлення належності України до цивілізованого світу; перевага інтегративних тенденцій над тенденціями протиставлення радянського суспільства, радянського способу життя буржуазним зразкам; переоцінка цінностей; орієнтація на Захід у багатьох галузях життя суспільства (політико-економічного, культурного-мистецького, спортивного та ін.) тощо.

3. Найбільш продуктивними способами творення неологізмів у мові медіатекстів кінця ХХ – початку ХХІ ст. стали суфіксація, префіксація, осново- та словоскладання, семантичний та лексико-семантичний способи словотворення.

4. Мові засобів масової інформації притаманні певні ознаки, що вирізняють її з-поміж інших функціональних стилів сучасної української літературної мови. До її характерних рис, як відомо, належить соціальна оцінність, комунікативна загальнозначимість, загальнодоступність, безпосереднє вираження авторського “я”. Добір мовних засобів у ній здійснюється насамперед з погляду їх оцінних якостей і можливостей, їх здатності ефективно впливати на читача, оскільки в публіцистичному стилі переконання виступає основною функцією мови. Одне з основних завдань засобів масової інформації – формування суспільної думки – неможливе без дієвого, емоційного, виразного, експресивного слова, здатного реально й точно змалювати картину подій, уплинути на свідомість і думки читача, змусити його до рішучих дій, переконати в правильності тієї чи іншої точки зору, позиції. Одним із найяскравіших показників газетно-публіцистичної вправності журналіста є вміле поєднання експресії й стандарту.

Типовими лексичними експресивними засобами у мові українських медіатекстів аналізованого періоду є ідеологеми, демінутиви, оказіональна лексика, перифрази, епітети, метафоризація та розмовна лексика.

Мова засобів масової інформації як виразник еволюції суспільної думки зазнає постійного розвитку. Уплив позамовних та інтралінгвістичних чинників зумовив активізацію інноваційних процесів, спрямованих передусім на оновлення словникового фонду мас-медіа, формування нового ідеолексикону, вдосконалення засобів упливу на реципієнта, що сприяє підвищенню ефективності журналістського тексту.

Список використаних джерел

1. Вокальчук Г.М. Вивчення неологізмів у вузівському курсі сучасної української літературної мови. Пед. Науки: Зб. наук. пр. – Суми, 2002. – 2002, ч.2. – С.24-29.

2. Герман В.В. Індивідуально-авторські неологізми (оказіоназізми) в сучасній поезії (60-90 рр): Автореф. дис.: канд. філ наук. К. 1999. – 22 с.

3. Колоїз Ж.В. Семантичні неологізми як результат семантичної деривації //Вісник/Харк. Нац. Ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2005. — №659: Сер: філологія, вип 44. – С.6-11

4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: ВЦ Академія, 2002. – 367 с.

5. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Гром’яка Р.Т. та інш. – К., 1996. – С.503-504

6. Мазурик Д. Лексичні інновації 90-х років XX століття в системі української мови //Українська філологія: школи, постаті, проблеми. – Львів, 1999. ч.2. – С. 156-163

7. Мацько Л. Українська мова в кінці ХХ ст.: (Зміни в лексиці) // Дивослово. – 2000. – № 4. – С. 14-20

8. Нікітіна Н. Українська мова на телебаченні // Дивослово. – 2004. – № 12. – С.2-7

9. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Т., 2000. – С. 78-84

10. Стишов О. Спортивні терміни-інновації в сучасних засобах масової інформації //Укр. Термінологія і сучасність. – К., 1997. – С.58-61

11. Стишов О.А. Лексичні і стилістичні неологізми в ЗМІ з погляду мовної культури //Культура слова – К. 1999. — Вип. 52.- С.3-12.

12. Стишов О.А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): монографія. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.

13. Українська мова: Енциклопедія. – К.,2000. – С.377

14. Сербенська О.А., Волощак М.Й. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. – К.: Просвіта, 2001. – С. 108

15. Сучасна українська літературна мова: Підручник /За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид. – К.,1997. – С.196-198

Додатки

1. Світлинацілком автентична й була зроблена 2006 року під час візиту Обами в містечко Ваджир, яке лежить у пустелі на північному сході Кенії.(«Коментарі» 3.042008)

2. Якщо ти маєш потужну природну харизму, то жодних додаткових підпор вона не вимагає. .(«Коментарі» 3.04.2008)

3. Безробітна сумчанка на ярмарку вакансій сказала, що втрата роботи – це зміна іміджу. („Урядовий кур’єр” 14.07.2006).

4. Журі, до складу якого увійшло кілька значних представників дорослого міс- та шоу-бізнесу, оцінювало маленьких конкурсантів. („Урядовий кур’єр” 14.07.2006).

5. Адже такого типу співачці важливо, щоб із нею працював уже досвідчений іменитий кліпмейкер. („Молоко” № 11. 2007)

6. Генеральний директор холдингової, консалтингової чи трастової компанії організовує тренінгові курси, наділяє бізнес-планами, складає лістинг котирувань відповідно до маржі, встановленої Нацбанком, укладає ф’ючерсні контракти, які набувають сили при в’їзді до офшорних зон. («Бізнес» 15.02.2006)

7. Пам’ятаю, 1988-го року я й двоє моїх знайомих створили кооператив, поїхали до Грузії, привезли звідти силу-силенну чобіт, наварили на кожній парі 10 рублів. („День” 22.102007)

8. На сьогоднішній день професія фінансового трейдера на ринку ФОРЕКС продовжує активно розвиватись. («Коментарі» 3.042008)

9. Чого ж ви в президенти не балотуєтеся? З такими амбіціями саме час засвітитися”(“День” 22.102007);

10. Співачка надумала носити спідницю навиворіт, удаючи, що так прикольніше і тягне, як мінімум, на Жан Поля Готьє. („Наталі” 2006 № 1)

11. Хто “копає” під прокурора? (“Україна молода” 27.05.2005).

12. З тими, хто не вміє скинути темні окуляри вболівальника, подивитися на речі пильним, тверезим і об’єктивним поглядом, страждає на києвофобію, особливого бажання дискутувати немає”(“Україна молода” 27.05.2005)

13. Той клубок лідерських амбіцій, у який вплелися політичні інститути, бізнесові інтереси, кадрові інтриги та PR, з усією очевидністю міг призвести до дефолту. (Бізнес” № 44 2007)

14. Для нас, дивослівців, надзвичайно важливий зворотний зв’язок”(“Дивослово” № 3 2005).

15. Ю.Гнаткевич запропонував називати Запоріжжя Ленініжжям, бо на невеликій площі тут аж дев’ять об’єктів названо іменем ідола”(“Дивослово” № 3 2005).

16. Артикуляційні відмінності між голосними і приголосними учні можуть осягнути, шукаючи відповіді на запитання, чому і яку групу звуків дехто з дослідників називав “роторозкривачами”, а яку – “ротозакривачами”(“Дивослово” № 3 2005).

17. У китайському зоопарку пінгвінів — геїв посадили за кіднепінг. („Факти” 13.11.2006)

18. Відкрив конференцію і виступив з доповіддю „Імплантація західних освітніх стандартів як відповідь на цивілізаційні виклики” Президент АПН України, академік НАН і АПН України Василь Григорович Кремень. („Урядовий кур’єр” 14.07.2006).

19. Тема місяця травня 2008 і перша "тема місяця" РІСУ — висвітлення релігійної тематики у світських мас-медіа, діяльність церковних прес-служб, медіальна політика конфесій і т.п. («Дзеркало тижня» № 11. 9.03.2005)

20. Ми проводили аналіз структурної готовності до проведення Євро-2012, зокрема, підрозділів, створених у міністерствах або в держадміністраціях, які досі діяли без регламенту, а так бути не повинно», – сказав Т.Мотренко. («Спорт-ревю» 3.12.2008)

21. На сьогоднішній день послуги роумінгу надаються на п’яти континентах (194 країни/території) («Факти» 25.09. 2008»)

22. Тимошенківцізахопили кабінет заступника Мінюста («Ведомости Плюс» 14.10.2008»)

23. Учені з Гарвардського університету почали експерименти з клонування людського ембріона. Ембріон буде використаний як джерело стовбурних клітин, призначених для лікування цілого ряду важких захворювань. («Народний оглядач» 7.06.2006)

24. Комп'ютеризаціяце основа технічного переозброєння виробництва, необхідна умова підвищення його ефективності. («Голос України» 20.04.2007)

25. Азіф Алі Зардарі виграв президентство менш ніж через рік після того, як було вбито Беназір Брутто. («Україна-Центр» 15.05.2007)

26. Нині промоутерський центр "Пересвіт" планує провести яскраве шоу бойових мистецтв храму Шаолінь за участю майстрів-ченців із цієї колиски єдиноборств, якій вже понад 1500 років. («Ірпінська панорама» 14.01.2006)

27. «Батьківщина»— всенародна, патріотична, центристська партія. . («Ірпінська панорама» 14.01.2006)

28. Віце-президентСвітового банку Шигео Кацу позитивно оцінив зусилля Уряду України, спрямовані на подолання наслідків світової фінансової кризи. («Україна-Центр» 15.05.2007)

29. Так, відповідно до умов кримінально-правового характеру, підлягає декриміналізації діяння, попереднє визнання якого злочином спричинило небажану конкуренцію норм КК, яка суттєво ускладнила процес кваліфікації злочинів та сприяла помилкам у кваліфікації. («Україна-Центр» 15.05.2007)

30. У Дніпропетровську сьогодні висадився «кабмінівський десант».(«Україна-Центр» 22.05.2007)

31. Нового керівника ДПІ у Чернівцях Валеріана Бакуна представив податківцям міста голова ДПА у Чернівецькій області Микола Козловський. («Голос України» 11.08.2006)

32. Україна відмовиться від second hand. («Голос України» 11.08.2006)

33. Боулінг-центр «Ріна» — це ціла індустрія активного відпочинку, спорта та розваг. („Наталі” 2006 № 1)

34. Новий кліп групи Lama — Знаєш як болить. („Наталі” 2007 № 5)

35. Як це було?! Happy end третього семінару «Школи Молодого Лідера» в Миколаєві. («Україна-Центр» 16.05.2008)

36. Широкий вибір конфігурацій серверів та доступні ціни за оренду сервера дозволяє Вам у будь-який момент розмістити свій веб проект на окремому сервері та отримати новий якісний рівень функціонування ваших інтернет-ресурсів («Коментарі» 10.02.2008)

37. Завдяки бренду встановлюються відносини із споживачами і потенційними клієнтами. («Коментарі» 10.02.2008)

38. Інтернет-аукціонна club.co.ua — це сайт, який допомагає швидко і легко продати, обміняти чи купити авто, антикваріат, відео, книги, музику, cd, dvd. («Коментарі» 13.09.2007)

39. Парламент не повинен зависнути між “берегами і болотом”. („День” 19.04.2008)

40. Наш хіт-парад є об'єктивним та чесним рейтингом українських пісень. („Молоко” № 6. 2007)

41. Чеські рекламісти виходять на український ринок. („День” 19.04.2008)

42. Не гальмуй — снікерсуй!!! („Молоко” № 6. 2007)

43. Якщо ж під гаслами новітньої демократії повертається корупційний кучмізм, то європейські структури повинні про це знати. («Коментарі» 06.07.2007)

44. У вівторок увечері у столиці пройшов фінал національного конкурсу краси "Топ Модель Світу-Україна 2007". („День” 19.12.2007)

45. Нові оберти набирає креативний проект "КіноФабрика Лідерок", покликаний сприяти толерантній реалізації лідерського потенціалу молоді. („Молоко” № 6. 2007)

46. Вас вітає смачна, корисна, свіжо виготовлена піцца за справжніми італійськими рецептами. („Наталі” 2007 № 3)

47. Черговий «Арт-Київ» сьогодні відчиняв двері лише багатим і знаменитим. („День” 11.02.2008)

48. Не можна погодитись із заголовком, винесеним на обговорення, що тіньова економіка — це виклик курсу реформ та міжнародному іміджу України. („День” 11.02.2008)

49. Досвід фахівців команди «Магістр» та постійний моніторинг ринкової кон’юнктури дозволяє нам запропонувати Вам якісні фінансові продукти. («Коментарі» 25.08. 2008)

50. “Я — старий модерний поет”. („Наталі” 2005 № 2)