Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Наукова та науково-технічна експертиза науково-дослідних робіт

Відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу” під науковою і науково-технічною експертизою слід розуміти діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об’єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об’єктів.

Об’єктами наукової та науково-технічної експертизи можуть бути:

  • діючі об’єкти техніки (в тому числі військової) та промисловості, споруди, природні об’єкти тощо, стосовно яких виникає потреба отримати науково обґрунтовані експертні висновки;
  • проекти, програми, пропозиції різного рівня, щодо яких необхідно провести науково обґрунтований аналіз і дати висновок про доцільність їх прийняття, впровадження, подальшого використання тощо.

Обов’язковій науковій і науково-технічній експертизі підлягають:

  • національні та державні наукові і науково-технічні програми;
  • міждержавні наукові і науково-технічні програми, що реалізуються на підставі міжнародних договорів України в межах її території;
  • галузеві і міжгалузеві програми у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
  • інноваційні програми та проекти державного значення.

З ініціативи організацій та установ, до компетенції яких належить вирішення відповідних питань, експертизі підлягають:

  • окремі науково-технічні проекти;
  • науково-технічна продукція;
  • науково-дослідні роботи (фундаментальні та прикладні дослідження) в усіх галузях наукової діяльності;
  • дослідно-конструкторські роботи (комплекс робіт, що виконуються на основі технічних завдань з метою розроблення дослідно-конструкторської документації);
  • наукові праці у вигляді спеціально підготовлених рукописів, наукових доповідей, опублікованих монографій чи посібників;
  • процес впровадження результатів наукових досліджень і розробок, інші види наукової та науково-технічної діяльності, що сприяють прискоренню науково-технічного прогресу;
  • дисертаційні дослідження, науково-технічна документація на раціоналізаторські пропозиції, винаходи;
  • права на об’єкти інтелектуальної власності, включаючи їх вартісну оцінку;
  • ефективність науково-технічних та інноваційних проектів;
  • інші об’єкти наукової і науково-технічної діяльності, щодо яких виникає потреба у проведенні експертизи, отриманні науково обґрунтованих експертних висновків.

Суб’єктами наукової і науково-технічної експертизи є замовники, організатори експертизи, а також експерти.

Замовниками наукової і науково-технічної експертизи можуть бути органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи.

Організаторами наукової та науково-технічної експертизи є фізичні та юридичні особи, які на підставі доручення або договору з замовниками організовують та проводять експертизу і подають експертні висновки.

Експертизу можуть проводити:

  • органи виконавчої влади у межах своєї компетенції;
  • підприємства, установи та організації всіх форм власності, тимчасові творчі колективи, що здійснюють наукову і науково-технічну діяльність, спеціалізовані експертні організації;
  • окремі експерти, групи експертів та експертні ради.

Експертами є фізичні особи, які мають високу кваліфікацію, спеціальні знання і безпосередньо здійснюють наукову чи науково-технічну експертизу та несуть персональну відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість рекомендацій відповідно до вимог завдання на проведення експертизи.

Основним юридичним документом, що регламентує відносини між замовником  і організатором у сфері наукової і науково-технічної експертизи, є договір на її проведення.

У договорі на проведення наукової і науково-технічної експертизи визначаються:

  • сторони договору;
  • предмет і об’єкти експертизи;
  • умови проведення експертизи;
  • права та обов’язки сторін;
  • термін проведення експертизи;
  • термін, протягом якого висновки експертизи зберігають чинність залежно від характеру об’єкта експертизи;
  • порядок розрахунків;
  • умови, що впливають на зміну або припинення договірних відносин;
  • відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
  • відповідальність за достовірність висновку експертизи, термін дії такої відповідальності та конкретні особи, на яких вона покладається стосовно окремих розділів або за експертизу в цілому;
  • інші суттєві умови, які випливають із специфіки об’єкта експертизи.

Висновок державної наукової і науково-технічної експертизи є обов’язковим для прийняття фізичними і юридичними особами до розгляду та врахування при обґрунтуванні структури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових і науково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проектів, реалізації наукової і науково-технічної діяльності, аналізі ефективності використання науково-технічного потенціалу.

Висновки громадської та інших наукових і науково-технічних експертиз мають, як правило, рекомендаційний характер.

Державне управління у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.