Полеміка між вченими з приводу визначення молоді, критеріїв виділення її у самостійну групу, вікових меж мають давню історію. Учені розділяють різні підходи до предмету вивчення-з позицій соціології, психології, фізіології, демографії, а також традиції класифікації, сформувалися в тих чи інших наукових школах. Чималу роль відіграють ідеологічні фактори, оскільки молодь знаходиться. на вістрі політичної боротьби.

У вітчизняному суспільствознавстві довгий час молодь не розглядалася як самостійна соціально-демографічна група: виділення такої групи не вкладалося в існуючі уявлення про класову структурі суспільства, і суперечила офіційній ідеологічній доктрині про його соціально-політичному єдності. Одна справа говорити про молодь як про складовою частини робітничого класу, колгоспного селянства, радянської інтелігенції, інше-визнавати її соціальні особливості як якоїсь цілісності. У цьому вбачалося протиставлення молоді іншим соціальним групам

Одне з перших визначень поняття «молодь» було дано в 1968 р. В. Т. Лісовським: «Молодь-покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють, а в більш зрілому віці вже засвоїли, освітні, професійні, культурні та інші соціальні функції: залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 30 років». Пізніше більш повне визначення було дане І. С. Коном: «Молодь-соціально-демографічна група, що виділяється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального становища та обумовлених тим та іншим соціально-психологічних властивостей. Молодість як певна фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов’язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури і властивих даному суспільству закономірностей соціалізації ».