Вступ

Актуальність теми. В умовах посилення конкуренції та нестабільності на світовому та місцевих ринках достатньо позитивно зарекомендували себе маркетингові технології в забезпеченні успішної діяльності підприємств. Особливе місце займає соціально орієнтована концепція маркетингу, яка порушує проблему захисту суспільства і споживачів від нав’язливого маркетингу та недобросовісних виробників, у тому числі іноземних, які витісняють національного товаровиробника.

Це підвищує роль соціально орієнтованого маркетингу як інструмента створення соціальних конкурентних переваг, забезпечення ефективності якого неможливе без інвестиційно-інноваційного розвитку. У зв’язку з чим у сучасних умовах глобалізації економіки вітчизняні підприємства потребують упровадження комплексу заходів щодо збільшення обсягів залучення інвестицій. Тому питання дослідження інвестиційної привабливості підприємства з позиції соціально орієнтованого маркетингу уявляється своєчасним та актуальним.

Питанням інвестиційної привабливості займалися такі науковці: Брюховецька Н.Ю., Хобта В.М., Ястремська О.М. та ін. У зарубіжній та вітчизняній літературі нова концепція соціально-відповідального маркетингу згадується такими дослідниками: Акімовим Д. І., Донаваном Р., Котлером Ф. та ін. Інвестиційна привабливість підприємства розглядається вченими в рамках різних підходів: фінансового, ринкового, комплексного, вартісного та ін., включаючи й маркетинговий підхід.

Метою дослідження є обґрунтування шляхів підвищення інвестиційної привабливості підприємств.

1. Особливості, проблеми та перспективи методики оцінки інвестиційної привабливості підприємств

Оцінка інвестиційної привабливості підприємств часто необхідна комерційним та міжнародним банківським і фінансовим організаціям, кредитним і інституційним органам фінансування, що займаються в рамках комплексних регіональних і галузевих програм. Варто зазначити, що методичне забезпечення та цільова спрямованість визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості господарського елементу, який розвиває певний вектор інноваційної інтеграції у власній діяльності та має статус інноваційно активного елементу, відрізняються від зазначених операційних дій звичайного підприємства будь-якої галузі народного господарства.

У рамках України характерною є особливість інноваційного ринку в межах великого та незначної частки середнього підприємництва, тоді як серед більшості розвинених країн світу динаміка інноваційних змін має тенденцію втручання у малий та середній бізнес, які є більш гнучкими та мають достатньо вищий рівень адаптованості до значних варіацій серед показників економічного розвитку регіональної та національної економік. Залучення інвестицій на ринку інноваційних розробок та радикальних пропозицій має потенційний вплив на ефективний розвиток підприємства й оптимі- зацію його виробничих процесів. Саме тому методика комплексної оцінки інвестиційної привабливості господарського суб’єкта та рівня його інноваційної активності повинна мати не універсальний характер, а організований на засадах ринку специфічних продуктів та послуг зі спеціальними нормами регулювання та диверсифікованими показниками оцінки ефективності розвитку. Так, при оцінці інвестиційної привабливості окремого підприємства автором пропонується вжити дії щодо врегулювання ключових потреб інституції, яка має змогу залучити інвестиційні кошти або забезпечує пакет документів на активізацію засобів власних інвестиційних фондів на підтримку стратегії розвитку даного підприємства.

Для ефективної реалізації програми залучення інвестицій у розвиток підприємства в рамках інноваційного ринку та використання найбільш оптимальної методики оцінки інвестиційної привабливості зазначеного реципієнта інвестиційних грошових потоків необхідно створити умови для мобілізації в країні внутрішніх, тимчасово вільних коштів та акумуляції їх у межах ділових відношень інноваційно активних підприємств із власними контрагентами. Поліпшення умов державного фінансування сприятиме зростанню позитивних змін в інвестиційному кліматі інноваційного підприємництва, що, безумовно, підвищить рівень якості та узгодженості у діях між державними органами влади й підприємницьким сектором у рамках національної інноваційної економіки. Варто також зазначити, що підйом рівня інноваційної активності підприємства та його інвестиційної привабливості сприятиме активізації інвестиційних рухів серед потенційних інвесторів зовнішнього економічного середовища [3, с. 64].

Інвестиційна ситуація, яка складається навколо підприємства з урахуванням впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовищ інноваційного ринку, зобов’язує вирішувати питання фінансування інноваційних проектів у рамках пошуку потенційних партнерських відношень з інституційними інвесторами та залучення інвестиційних потоків. З огляду на своєчасне отримання суб’єктом господарювання необхідних коштів та покриття потенційних ризиків у виробничій діяльності підприємства, інноваційно активне підприємство звертає свою увагу на підвищення показників фінансової стійкості та прибутковості господарської діяльності. Ефективна діяльність інноваційного підприємства зумовлює покращення його інвестиційної привабливості та, звідси, можливість невичерпного поповнення капіталу, достатнього для реалізації інноваційних проектів та прискорення термінів їх практичного впровадження та комерціалізації.

Основна ідея, яка проходить через дане дослідження і носить прикладний характер, полягає в тому, що чинники зовнішнього та внутрішнього середовищ господарювання, що впливають на інноваційну активність суб’єкта, мають різні міри (рівні) ризиків, які також необхідно раціонально враховувати при оцінці інвестиційної привабливості конкретного підприємства, а отже, потрібні якісна система ризик-менеджменту на підприємстві та підбір оптимальної методики оцінки комплексної інвестиційної привабливості підприємства інноваційного ринку.

2. Підвищення інвестиційної привабливості підприємства

Останнім часом у наукових працях та науково-популярній пресі можна натрапити на підхід відповідно до якого інвестиційний проект

(підприємство) розглядається як специфічний товар. Розглядаючи комплекс маркетингу в рамках концепції «4Р» (product, price, place, promotion), тобто продукт (товар, послуга), ціна, доведення продукту до споживача, просування продукту, А. Пермінов виділяє такі особливості інвестиційного проекту, які характеризують його як товар:

—         інвестиційна привабливість проекту як здатність цього своєрідного «товару» найбільш повно задовольняти потреби інвестора (аналогія з покупцем);

—         під «продажем» необхідно розуміти залучення інвестицій для реалізації проекту;

—         до інвестиційного проекту, як і до будь-якого іншого товару, застосовують поняття життєвого циклу;

—         в інвестиційному процесі під ціною необхідно розуміти запитуваний обсяг інвестиційних ресурсів, які необхідні реципієнту для реалізації проекту;

—         головним змістом елемента комплексу маркетингу — «доведення продукту до споживача» — в інвестиційному процесі є вибір оптимальної схеми «доставки» відомостей про інвестиційний проект до потенційних інвесторів;

—         під просуванням розуміють сукупність різноманітних видів діяльності з доведення інформації про переваги продукту (інвестиційного проекту) до потенційних споживачів (інвесторів) та стимулювання виникнення в них бажання його «придбати».

Зважаючи на вищевикладене, можна розглядати не тільки інвестиційний проект як товар, але й підприємство у цілому. Тоді інвестиційну привабливість підприємства можна буде оцінювати з позицій маркетингу, а інвестиційну діяльність підприємства вважати такою господарською активністю, яка підвищує його якість як товару.

У сучасній діяльності компанії значна роль належить визначенню концепції маркетингу, що припускає ринковий підхід до підприємництва, який ґрунтується на пріоритеті споживача як головного агента ринкових відносин, на інтереси, запити якого повинна орієнтуватися маркетингова діяльність [3]. Соціально орієнтована концепція маркетингу характеризується поєднанням інтересів виробників, споживачів та суспільства у цілому. Розглядаючи цю концепцію в рамках інституційної теорії, необхідно відзначити, що врахування інтересів різних інституцій (держави, регіональної влади, вітчизняних та зарубіжних інвесторів, власників, менеджерів, фінансових установ, персоналу підприємства, постачальників матеріальних ресурсів та послуг (ПМРП), споживачів продукції) при здійсненні інвестиційної діяльності сприяє формуванню інвестиційної привабливості підприємства, а також підвищує ефективність соціально орієнтованих маркетингових процесів на підприємстві. З точки зору теорії інституціоналізму чим більшим є ступінь субординації економічних інтересів суб’єктів інвестиційного процесу, тим масштабнішим буде позитивний ефект від упровадження інвестицій.

Інвестиційна привабливість є якісною характеристикою підприємства як товару, і чим вища якість підприємства, тим більше його діяльність відповідає концепції соціально орієнтованого маркетингу. Рівень інвестиційної привабливості підприємства визначається ступенем збалансованості інтересів таких суб’єктів інвестиційного процесу, як власники підприємства, інвестори та держава (як гарант задоволення інтересів суспільства у цілому), а також споживачі продукції та ін. Ефективна реалізація концепції соціально орієнтованого маркетингу підвищує ступінь збігу інтересів інституцій, які беруть участь в інвестиційному процесі.

Заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства залежать від напрямку найбільшого впливу на розбалансованість інтересів. Якщо баланс інтересів порушується переважно за рахунок незадоволеності інтересів власників, то для

підвищення інвестиційної привабливості підприємства у першу чергу необхідно запровадити заходи, які позитивно вплинуть на задоволеність їх інтересів.

Оскільки збільшення вартості (цінності) підприємства є однією з ключових цілей власників підприємства у сучасних умовах господарювання, а також чинником, який приваблює до підприємства інвесторів, то для підвищення задоволеності інтересів власників та інвесторів необхідним є впровадження заходів, спрямованих на збільшення вартості підприємства.

На підприємствах, де вартісно-орієнтоване управління не впроваджене, доцільною є концентрація зусиль на створенні вартості. В іншому випадку доцільно активізувати діяльність, спрямовану на підвищення вартості підприємства. Як заходи щодо забезпечення зростання показників вартості можна виділити бенчмаркінг, реінжиніринг бізнес-процесів, аутсорсинг та субконтрактацію, реструктуризацію й реорганізацію ресурсного потенціалу підприємства та ін.

Якщо баланс інтересів порушується переважно за рахунок незадоволеності інтересів інвесторів, то для підвищення інвестиційної привабливості підприємства у першу чергу необхідно запровадити заходи, які дозволять підвищити віддачу від інвестованих коштів та знизити інвестиційний ризик. Підвищення ефективності інвестиційної діяльності пов’ язане з раціональністю інвестиційного процесу на підприємстві, відповідністю проектів, що реалізуються, інвестиційній стратегії, якості управління інвестиційними проектами та ін.

Управління ризиками полягає в ідентифікації та оцінюванні ризиків, виборі методів впливу на ризики та впровадженні заходів щодо зменшення ризиків у зіставленні з рівнем дохідності. Збільшення інформаційної прозорості підприємства, стабілізація фінансового стану, створення кредитної історії, організація перевірки бухгалтерського обліку аудиторськими компаніями, створення нематеріальних конкурентних переваг та ін. також впливають позитивно на підвищення привабливості підприємства в очах інвесторів та збільшення їх довіри до означеного підприємства.

Таблиця 1. Рекомендації щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємств на основі забезпечення збалансованості інтересів інституцій

 Заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства у разі недостатньої задоволеності інтересів держави доцільно розробляти в напрямку збільшення масштабів виробництва, впровадження нових технологій, які сприяють підвищенню продуктивності праці, зменшенню матеріаломісткості, підвищенню якості продукції, створенню нових робочих місць і т. д. Це дозволить збільшити відрахування до державного бюджету та до місцевих бюджетів, збільшити надходження до цільових фондів від заробітної плати.

Висновки

Отже, можна сказати, що кожна методика аналізу інвестиційної привабливості підприємства потребує внесення коректив та нових підходів. Зі зміною економічних умов на ринку змінюється трактування та застосування різних показників, тому виникає необхідність у більш конкретному трактуванні та методиці визначенні показників аналізу діяльності підприємства.

На сьогоднішній день інвестиційна привабливість підприємства та держави в цілому відіграє вагому та надзвичайно важливу роль в активізації інвестиційних процесів. В умовах обмеженості ресурсів та гострої конкуренції між підприємствами за одержання ресурсів, у тому числі і фінансових, на перший план виходить питання про створення у інвесторів уявлення про підприємство, як привабливий об’єкт інвестування – тобто, формування його інвестиційної привабливості. В свою чергу, роль визначення інвестиційної привабливості підприємств полягає в тому, що потенційних інвесторів необхідно переконати в доцільності вкладень за допомогою конкретних показників, які розраховуються в процесі здійснення її оцінки.

Інвестиційна привабливість підприємства є багаторівневою інтегральною характеристикою. Це економічна категорія, що характеризується комплексом фінансово-економічних, соціальних, інформаційних, техніко-організаційних та інших показників, на основі яких можна прийняти об’єктивне рішення про доцільність вкладання коштів у певне підприємство (інвестиційний об’єкт).

Існує ряд факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх, що впливають на формування та рівень інвестиційної привабливості. З них є ті, на які підприємство може впливати, зокрема, власний кадровий потенціал, фінансове становище, управлінський облік, платіжна дисципліну тощо. Так само, є ряд і тих факторів, що не залежать від підприємства, але можуть значно вплинути на його інвестиційний рейтинг шляхом створення додаткових перешкод або ж, навпаки, сприятливих умов для підвищення інвестиційної привабливості.

Виходячи з даної ситуації, постає важливе питання якомога більш професійної та чіткої оцінки підприємства з точки зору привабливості для інвесторів. Формування комплексної інтегральної оцінки інвестиційної привабливості може здійснюватися за різними методиками. Основною вимогою до будь-якого методу визначення рівня інвестиційної привабливості є можливість інтерпретації отриманої інформації та прийняття на основі визначених показників ефективності та доцільності управлінських рішень, як з боку інвестора щодо вкладання коштів, так і з боку підприємства-реципієнта щодо підвищення власного інвестиційного рейтингу.

Наведеним вище вимогам відповідає один із запропонованих методів визначення інвестиційної привабливості, що дістав назву методу комплексних групових коефіцієнтів. Даний метод передбачає, що оцінка ґрунтується на розробленій системі факторів інвестиційної привабливості промислових підприємств, яка характеризується простотою та наочністю показників, що розраховуються, публічністю інформаційної бази аналізу, а також універсальністю.

Список використаної літератури

1. Бутко А.Д. Вплив нормативно-правового забезпечення на інвестиційну привабливість підприємств [Текст] / А.Д. Бутко, О.Л. Шерстюк // Фінанси України. — 2004. — № 4.- С.76-86
2. Бутнік-Сіверський О. Інвестиційна привабливість підприємства : // Харчова і переробна промисловість. — 2005. — № 5. — С. 13-15
3. Гуторов О. І. Оцінка інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. — 2009. — № 10.- С.69-76.
4. Димченко О. В. Синергетична концепція управління інвестиційною діяльністю комунальних підприємств у контексті підвищення інвестиційної привабливості галузі / О. В. Димченко, Ю. Г. Ільяшенко // Актуальні проблеми економіки. — 2014. — № 1. —  С. 8-15
5. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування: Навч. посібник. – 2-е вид./ А.П. Дука– К.: Каравела, 2008. – 432 с.
6. Майданевич П. М. Методологічні засади оцінювання інвестиційної привабливості підприємств [Текст] / П. М. Майданевич // Актуальні проблеми економіки. — 2012. — № 7. — С. 125-131
7. Михайлов В.С. Статистичні оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій окремих регіонів,форм власності та галузей України // Статистика України. — 2000. — № 3. — С. 18-26
8. Сидоренко М. Статистичний аналіз інвестиційної привабливості підприємств в Україні на сучасному етапі [Текст] / М.Сидоренко // Статистика України. — 2000. — № 2 . — С. 28-30
9. Скриньковський Р.М. Методика оцінювання інвестиційної привабливості підприємств машинобудування / Р. М. Скриньковський // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 7. — С. 228- 240
10. Тутова О. Шляхи підвищення інвестиційної привабливості підприємств нафтогазового комплексу України [Текст] / О. Тутова // Актуальні проблеми економіки. — 2003. — № 4.- С.27-29
11. Тютюник, Василь. Аналіз інвестиційної привабливості підприємства [Текст] / Василь Тютюник // Незалежний аудитор. — 2013. — № 8. — С. 74-77
12. Умєров, Р. Формування інвестиційної привабливості підприємств малого і середнього бізнесу в умовах невизначеності конкурентного середовища // Актуальні проблеми економіки. — 2013. — № 11. — С. 90-94
13. Щиборщ К. В. Оцінка інвестиційної привабливості підприємств / К. В. Щиборщ. — К. : ВД «Банківські технології», 2000. — 244 с.
14. Яковлєв Ю. Аналіз інвестиційної привабливості підприємств, що приватизуються [Текст] / Ю.Яковлєв // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. — 1999. — № 8. — С. 40-56
15. Ястремська О. М. Інвестиційна діяльність промислових підприємств: методологічні та методичні засади / О. М. Ястремська. — Х. : ВД «ІНЖЕК», 2004. — 488 с.