Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Інвестиційна функція та рівень інвестувань національної економіки

Вступ

Актуальність теми. Враховуючи низькі міжнародні рейтинги України та наявність не зовсім сприятливого інвестиційного клімату, залучення прямих іноземних інвестицій є досить актуальним питанням станом на сьогоднішній день. Без сумніву, залучення інвестицій являє собою довготривалий процес, який потребує і часу, і зусиль, проте, з метою розвитку галузей, і регіонів, в яких зосереджені певні галузі, підвищити добробут громадян можна лише через ефективне спрямування таких ресурсів, як прямі іноземні інвестиції. Головними перевагами, які надають прямі іноземні інвестиції є створення нових виробничих потужностей, робочих місць, підвищення експортних показників, розвиток і обмін новітніми технологіями, приток іноземної валюти, а також підвищення конкурентоспроможності регіону.

Тож, актуальність даного питання полягає в зацікавленості держави в подальшому залучені та максимізації іноземних інвестицій з метою розвитку вітчизняного виробництва і наданні конкурентних переваг. А також з’ясувати, чому деякі галузі є інвестиційно привабливими в порівнянні з іншими.

Проблеми пов’язані із залученням іноземних інвестицій на мікро- та макрорівнях досліджувалися такими вітчизняними і зарубіжними вченими, як: Макогон Ю.В., Губський Б.В., Новицький В.Є., Пахомов Ю.М., Поручник А.М., Рогач О.І., Савельєв Є.В Дергачова В.В., Лук’яненко Д.Г., Омельченко А.В., Кейнс Д., Модігліан Ф., Шарп У. Проте, на нашу думку, в науковій літературі не в достатній мірі висвітлюються питання, пов’язані із впливом існуючих проблем в конкретних галузях з кількістю прямо залучених іноземних інвестицій, а також висвітлення конкретних заходів, щодо виведення деяких перспективних галузей нашої держави зі стану інвестиційно непривабливих для іноземних інвесторів.

1. Сутність і причини розвитку притоку іноземних інвестицій

За даними Всесвітнього економічного форуму в 2013 році Україна опустилась на 11 позицій і таким чином, посіла 84 місце в рейтингу глобальної конкурентоспроможності з показником 4.05 балів з 7 можливих (рис. 1).

Ми вважаємо, що із наведеної діаграми можна зробити висновок, що починаючи з 2006 року до сьогодення в Україні, в порівнянні з іншими країнами, не виросли показники конкурентоспроможності. Динаміка росту спостерігається в таких країнах, як Грузія, Китай, досить стабільні показники ІГК спостерігаються в Росії та Естонії.

Аналізуючи стан розвитку кожної з 12 основних складових конкурентоспроможності держави (табл. 1), можна стверджувати про те, що досить непогані результати мають такі сфери, як: здоров’я населення та початкова освіта, вища освіта та підготовка, обсяги ринку. Гірша ситуація спостерігається з інфраструктурою, технологіями, фінансами та бізнесом, а найгірше з впровадженням інновацій та управлінською сферою.

Таблиця 1. Оцінка складових індексу глобальної конкурентоспроможності [4]

Складові ІГК Позиція за рейтингом Показник

індексу

Управлінська сфера 137 2,99
Макроекономічне середовище 107 4,2
Вища освіта і підготовка 43 4,75
Інновації 93 3,03
Розвиток технологій 94 3,28
Фінансова сфера 117 3,46
Ринок товарів та послуг 124 3,81
Розвиток бізнесу 97 3,68
Трудові ресурси 84 4,18
Інфраструктура 68 4,07
Обсяги ринку 38 4,6
Здоров’я та початкова освіта 62 5,84

Як бачимо погані результати мають ті сфери, що є інвестиційно не привабливими в Україні для іноземних інвесторів.

Отже, можна стверджувати, про те, що існує досить сильний зв’язок між залученим об’ємом прямих іноземних інвестицій та розміщенням в рейтингу конкурентоспроможності.

За даними Державної служби статистики в І кварталі 2013 року найбільше іноземних інвестицій надійшло у промисловості — 17 171,2 млн. дол. (30,8%), фінансовій діяльності — 16 221,0 млн. дол. (29,1%) та операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингу та наданням послуг підприємцям — 4 116,6 млн. дол. (7,4 %). Інвестиційно не привабливими для іноземних інвесторів були такі галузі: сільське, лісове та рибне господарство 773,8 млн. дол. ( 1,4 %), будівництво 1454,80 млн. дол. (2,6%), діяльність транспорту та зв’язку 1 523,9 млн. дол. (3,2%) (рис. 2).

Найбільший приріст демонструє промисловість, збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій для промисловості відбулося за рахунок переробної промисловості, а саме таких підгалузей, як: виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 3 055,8 млн. дол. (5,5%), металургійне виробництво 6 184,3 млн. дол. (11,1%).

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України у структурі прямих іноземних інвестицій у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів найбільшу частку складають інвестиції у виробництво напоїв (51%), виробництво інших харчових продуктів (хліба та хлібобулочних виробів, какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів, цукру, макаронних виробів) (17%), виробництво олії та тваринних жирів (12,9%), виробництво молочних продуктів та морозива (4,9%), перероблення та консервування овочів та фруктів (4,5%), виробництво тютюнових виробів (4,4%), виробництво готових кормів для тварин (2%), виробництво м’яса та м’ясних продуктів (1,7%), виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості (1,5%) (рис.3).

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів є інвестиційно привабливим тому що: наявна сировинна база, і при виготовленні продукції використовуються харчові замінники, що є результатом економії для виробників.

Аналізуючи металургійне виробництво, то можна стверджувати про те, що протягом останніх років у металургійній промисловості України реалізовано низку масштабних інвестиційно-інноваційних проектів, спрямованих на оновлення та модернізацію виробництва. Про досягнення певних інноваційних зрушень у металургійній галузі України свідчить введення в дію та будівництво нових металургійних підприємств та виробництв з випуску високотехнологічної інноваційної металопродукції з використанням новітнього обладнання та високих технологій.

Найвагомішими результатами у цих напрямах протягом 2010¬2012 рр. були наступні:

  • інноваційні проекти групи «Метінвест»
  • інноваційні проекти корпорації «Індустріальний союз Донбасу»
  • введення в експлуатацію сучасного Електросталепла-вильного комплексу ТОВ «МЗ Дніпросталь» компанії «Інтерпайп»;
  • завершення будівництва машини безперервного литва заготовок потужністю 1,2 млн. т на рік на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» [6].

Інвестиції в агропромисловий комплекс за останні роки набувають все більших розмірів, про те порівнюючи з іншими галузями все ж таки залишаються на останніх місцях. Протягом останнього часу інвестування здійснюється переважно вітчизняними інвесторами, які намагаються за короткий час з мінімальними витратами отримати великий прибуток, і як наслідок, земля виснажується, через вирощування технічних культур. Прикладом, можуть слугувати посівні площі під соняшники, які в період з 2005 по 20013 роки збільшилися з 3,7 до 5,2 млн. га, під кукурудзою — із 1,7 до 4,7 млн. га, під ріпаком — із 240 тис. га до майже 2 млн. га.

Посіви традиційних продовольчих культур, на жаль, стрімко зменшуються. За такої динаміки розподілу площ, родючість чорноземів неминуче знижується.

Що стосується інфраструктури, то з інвестуванням також виникає безліч проблем, оскільки основна наявна база є радянською, а тому все потребує значних капіталовкладень, модернізацій та реконструкцій.

2. Динаміка та структура прямих іноземних інвестицій в українську економіку

Спробуємо проаналізувати динаміку ПІІ в українську економіку за останнє десятиріччя.

Обсяг залучених в країну іноземних інвестицій зростає з року в рік (див. рис. 4), при цьому темпи щорічного приросту є відносно невисокими, що зумовлено економічною та політичною нестабільністю в країні, прогалинами в інвестиційному законодавстві, відсутністю належного інституційного забезпечення розвитку інвестиційного ринку, сильний податковий тиск, бюрократизм і корупція в місцевих і центральних органах влади.

Цими ж причинами пояснюється факт, що обсяг ПІІ з розрахунку на душу населення становить 1245,6 доларів США [3], що в декілька разів менше аналогічних показників в країнах Центральної та Східної Європи (у Чехії — 7418 дол., Болгарії — 6226 дол., Польщі — 3155 дол.) [11].

Дуже важливою для формування інноваційної економіки є галузева структура іноземних інвестицій, яка значною мірою визначає розвиток нових техніки та технологій, людського капіталу, доступ національних виробників до світових ринків.

За даними Держкомстату України 32% ПІІ зосереджено у промисловості, з них 82% вкладено у переробні підприємства [1], що сприяє зростанню основного капіталу та запровадженню інновацій. Однак на думку українських економістів поки що основним джерелом фінансування інновацій залишаються не іноземні, а власні кошти українських підприємств — їх питома вага у загальному обсязі інноваційних робіт становить близько 53% [6]. При цьому також необхідно зазначити, що частка ПІІ у промисловість останніми роками має тенденцію до зниження.

Більш привабливими для іноземних інвесторів з вищим та швидким ступенем віддачі, майже 27% ПІІ зосереджено у закладах фінансової та страхової діяльності, більш 12% — у підприємствах торгівлі та ремонті автомобілів, 7,6% — в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном [1].

Важливим напрямом інноваційного розвитку є людський капітал, за показником людського розвитку Україна посідає 76 місце серед 187 країн світу [6], що є досить високим показником. На нашу думку, це є результатом національних інвестицій у попередні роки тому, що на іноземні інвестиції у наукову, професійну та технічну діяльність зараз припадає тільки 6% від загального обсягу [1; 4].

Для інноваційного розвитку економіки України дуже важливим є рівномірний їх розподіл за регіонами. Структура надходження ПІІ демонструє наявну їх поляризацію, за даними «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій» в першу п’ятірку рейтингу інвестиційної привабливості входять: Одеська, Дніпропетровська, Львівська, Харківська області та м. Київ [2]. Саме ці регіони є найбільш розвиненими, а пріоритетне їх фінансування буде ще більше посилювати диспропорцію у розвитку регіонів країни.

Обсяг залучених з початку інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на 31 грудня 2014 р. становив 45916.0  млн.дол. США та в розрахунку на одну особу населення складає 1072.0  дол.

У 2014 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 2451,7 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Зменшення капіталу за цей період становить 13592,1 млн.дол. (у т.ч. за рахунок курсової різниці — 12246,5 млн.дол.).

Інвестиції надійшли зі 131 країни світу. Із країн ЄС із початку інвестування внесено 35575,5 млн.дол. інвестицій (77,5% загального обсягу акціонерного капіталу), з інших країн світу — 10340,5 млн.дол. (22,5%).

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає майже 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять:  Кіпр — 13710,6 млн.дол., Німеччина — 5720,5 млн.дол., Нідерланди — 5111,5 млн.дол., Російська Федерація — 2724,3 млн.дол., Австрія — 2526,4 млн.дол., Велика Британія — 2145,5 млн.дол., Вірґінські Острови (Брит.) —          1997,7 млн.дол., Франція — 1614,7 млн.дол., Швейцарія — 1390,6 млн.дол. та Італія — 999,1 млн.дол.

На підприємствах промисловості зосереджено 14817,1 млн.дол. (32,3%) прямих інвестицій, у т.ч. переробної — 12569,5 млн.дол., добувної промисловості і розроблення кар’єрів — 1461,2 млн.дол., з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — 717,0 млн.дол. У підприємства металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів унесено 5538,3 млн.дол. прямих інвестицій, виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів — 2732,4 млн.дол., виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції — 1219,9 млн.дол., машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устатковання, — 1012,3 млн.дол., виробництва хімічних речовин і хімічної продукції — 898,0 млн.дол.

В установах фінансової та страхової діяльності акумульовано 11537,4 млн.дол., або 25,1% загального обсягу прямих інвестицій, на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів — 6019,2 млн.дол. (13,1%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, — 3804,4 млн.дол. (8,3%), професійну, наукову та технічну діяльність, — 2837,0 млн.дол. (6,2%).

Заборгованість українських підприємств за кредитами та позиками, торговими кредитами та іншими зобов’язаннями (борговими інструментами) перед прямими іноземними інвесторами на 31 грудня 2014 р. становила 8568,0 млн.дол.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу та боргових інструментів) на 31 грудня 2014 р. становив 54484,0 млн.дол.

Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з України в економіку країн світу на 31 грудня 2014 р. становив 6352,2 млн.дол., у т.ч. у країни ЄС — 6035,8 млн.дол. (95,0% загального обсягу), в інші країни світу — 316,4 млн.дол. (5,0%).

Прямі інвестиції з України здійснено до 46 країн світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру (91,6%).

Вимоги українських прямих інвесторів за борговими інструментами до підприємств прямого інвестування за кордоном на 31 грудня 2014 р. становили 212,0       млн.дол.

Загальний обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу та боргових інструментів) в економіку країн світу становив 6564,2 млн.дол. США.

Аналіз обсягу, динаміки, галузевої та регіональної структури прямих іноземних інвестицій в українську економіку за останні роки свідчать про те, що вони не стали повноцінним джерелом інноваційного розвитку. Для підвищення ефективності їх використання в цьому напряму необхідно, перш за все, підвисити інвестиційну привабливість економіки України в цілому.

По-друге, удосконалення потребує законодавча база, при цьому мова повинна йти не тільки про прийняття нових законів, а й про чітке виконання вже прийнятих.

По-третє, треба розробити і реалізувати загальнодержавну галузеву інвестиційно- інноваційну програму, яка б стимулювала перш за все розвиток оброблювальних галузей промисловості.

Висновки

Отже, підсумовуючи все вище сказане, ми вважаємо, що основними перешкодами, які стоять перед іноземними інвесторами є безліч чинників, пов’язаних з політичною та економічною нестабільністю, високим рівнем корупції, хабарництва, низьким рівнем розвитку фінансової системи держави та труднощів, які виникають в роботі із вітчизняними партнерами.

До проблемних аспектів також відносяться відсутність етичного поводження компаній, прозорість урядових рішень, захист прав інтелектуальної власності, незалежність судової системи тощо. Все вище зазначене в комплексі, створює не досить привабливу картину для іноземних інвесторів, незважаючи навіть на величезний потенціал українських земель та наявність різноманітних природних ресурсів.

З метою, покращення наявної ситуації, на нашу думку, доцільним є здійснення таких заходів:

  1. Мінімізація технічних бар’єрів в міжнародній торгівлі.
  2. Продовження реформування судової системи, .
  3. Удосконалення законодавства, що стосуються земельних та майнових питань.
  4. Спрощення процедури укладання і реєстрації договорів.
  5. Створення дієвого та прозорого механізму контролю витрат інвесторів.
  6. Удосконалення роботи контролюючих органів, оскільки хаотичні перевірки різних служб негативно впливають на діяльність організації.

Про збільшення притоку іноземних інвестицій можна говорити, лише в тому випадку, коли наша держава, створить сприятливі умови для введення бізнесу, зменшить податковий тягар і забезпечить як політичну, так і економічну стабільність.

Список використаної літератури

  1. Білорус О. Конкурентоспроможність у сучасному глобальному світі [Текст] / O. Білорус , Ю. Мацейко // Економічний часопис. -XXI. — 2002. — № 9. — С.7-11.
  2. Аналіз індексу конкурентоспроможності України в 2013-2014 рр. [Електронний ресурс]: за даними Інформаційно-аналітичного центру Info-Light. 2013 р. / Інфографіка- Рівне: -1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. — Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM ;Windows 7, 8, ХР ; MS Word 97-2010. — Режим доступу: http://infolight.org.ua/ content/analiz-indeksu-konkurentospromozhnosti-ukrayini-v-2013-2014-rr
  3. Індекс глобальної конкурентоспроможності. [Електронний ресурс]: за даними фонду «Ефективне управління». 2013 р./ К.: -1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. — Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM ;Windows 7, 8, ХР ; MS Word 97-2010. — Режим доступу http://competitiveukraine.org/uploadfiles/reports/files/ ukraine_inthe_world_2013 _ukr_web_part1_1_competitiveness.pdf
  4. The Global Competitiveness Report 2013-2014 / Klause Schwab. — World Economic Forum. Geneva, Switzerland, 2013. — 569 p.
  5. Підсумки роботи харчової промисловості за 2012 рік. [Електронний ресурс]:/ Міністерство аграрної політики та продовольства України.- К.: -1 електрон. опт. диск (CD-ROM) ; 12 см. — Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM ; Windows 7, 8, ХР; MS Word 97-2010.— Режим доступу: http://minagro.gov.ua/node/4378
  6. Щодо підвищення інноваційного потенціалу металургійної промисловості України: (аналітична записка 2012 р.) [Електронний ресурс] Національний інститут досліджень при президенті України К.: -1 електрон. опт. диск (CD-ROM) ; 12 см. — Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM ; Windows ХР, 7, 8; MS Word 97-2010.— Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1183/
  7. Колотуха С. Проблеми інвестиційного забезпечення сільськогосподарського виробництва [Текст] / C. Колотуха // Банківська справа. — №1. — 2007. — С. 47-53.
  8. Foreign Direct Investment as a key driver for trade, growth and prosperity: the case for a multilateral agreement on investment 2013/ Klause Schwab. — World Economic Forum. Geneva, Switzerland, 2013. — 36 p.
  9. Інвестиції та основні засоби [Електронний ресурс] Державна служба статистики К.: -1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. — Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM; Windows 7, 8, ХР; MS Word 97-2010.— Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/