Інформація та її функції. Суспільний розвиток і зростання потреби суб’єктів в інформації. Перспективи розвитку інформаційно-аналітичної діяльності у сучасному суспільстві. Місце і роль аналітика в умовах формування і розвитку інформаційного суспільства.

Перша функція, що виконує інформація в людських співтовариствах, — це забезпечення швидкості обміну новими знаннями між членами цих співтовариств. Подібно тому, як генетична інформація забезпечує злагодженість функціонування кліток і організмів, а поведінкова — популяцій організмів, що володіють розвитий нервовою системою, логічна інформація, будучи «суспільним надбанням», забезпечує функціональну злагодженість людських співтовариств. Це — друга, консолідуюча, функція інформації. Така консолідація людей, у свою чергу, інтенсифікує динаміку самої інформації. Носіями інформації стають усе більше численні групи людей, усе утягуються інтенсивніше у використання наявної й створення нової інформації.

Третя функція інформації — зародження й розвиток мови, завдяки всі зростаючої можливості концентрувати й зберігати знання, природно супроводжувалося множенням і вдосконалюванням виробничих навичок, виготовленням знарядь праці, засобів споживання, засобів виробництва й, нарешті, виробництвом засобів виробництва.

Інформаційна потреба перебуває у нерозривній єдності зі специфічною пізнавальною здібністю, пізнавальною спрямованістю особистості. Потреба в будь-чому виступає збуджуючим джерелом соціальної активності окремих особистостей і соціальних груп. Інформаційні потреби можуть бути забезпечені як за рахунок відносно незначного збільшення обсягу додатково регульованих потоків вхідної інформації, так і за рахунок глибокого дослідження (аналізу) зібраних даних стосовно соціальних процесів і навколишнього середовища.

В цілому інформаційно-аналітичне забезпечення є складовою державного управління, яке покликане збільшити рівень узагальнення фактів, обґрунтованість рекомендацій, якість інформаційної продукції суб’єктів управління, а також, викривати довгострокові тенденції розвитку суспільства та держави. Розвиток інформаційно-аналітичного забезпечення, як один з важливих напрямів інформатизації суспільства відбувається хаотично, без наявності чіткої виваженої державної стратегії. Діяльність більшості суб’єктів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної виконавчої влади спрямована на вирішення лише окремих технічних проблем, тоді як жоден із центральних органів виконавчої влади не виконує функцій щодо підвищення якості існуючих інформаційно-аналітичних систем органів державної виконавчої влади.