Вступ

Республіка Індонезія в нинішній час, завдяки раціональній економічній політиці і успішним реформам, перетворилася в аграрно-індустріальну державу. Цю країну вже зараз відносять до групи нових індустріальних держав, серед яких вона грає все більш важливу роль. Індонезія, що володіє величезною територією, успішно переборює труднощі, що неминуче виникають у країни з більшою кількістю відсталих провінційних районів, піднімаючи зруйновану за роки правління економіку.

Республіка Індонезія є, однієї з найбільш цікавих для вивчення і опису країн в азіатському регіоні.

Фізико-географічне розташування, природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси країни звертають увагу на перспективу розвитку туристичної галузі Індонезії.

Вивчення туристично-екскурсійних ресурсів Індонезії має особливу актуальність, тому воно і було вибрано темою роботи.

Дана робота написана в результаті опрацювання літературних джерел, низькі матеріалів періодичних видань, даних, отриманих з міжнародної інформаційної системи Internet.

Мета даної роботи – вивчити та проаналізувати туристичного ринку Індонезії.

1. Природно-географічні умови формування туристичного ринку країни

Республіка Індонезія (столиця — Джакарта), площа якої складає 1,9 млн км², займає значну частину найбільшого у світі Зондського архіпелагу. До переліку великих островів, які вона займає повністю чи частково, належать Суматра, Ява, Калімантан, Сулавесі. Індонезія розташована в безпосередній близькості до двох внутрішньорегіональних туристичних споживчих ринків — японського та австралійського і значно віддалена від європейського та північноамериканського. При цьому головні споживачі індонезійського туристичного продукту знаходяться саме у двох останніх регіонах.

Країна знаходиться між Азією й Австралією у зоні впливу вологого тропічного клімату і володіє надзвичайним різноманіттям унікальних природних туристичних ресурсів: тропічні й екваторіальні ліси з неймовірним біорізноманіттям, які стали основою розвитку екологічного туризму; морське узбережжя, придатне для пляжно-купального відпочинку (пляжно-купальний сезон триває цілий рік, при цьому пересічна температура води не опускається нижче +27^о С – 27^о); вулкани.

На особливу увагу заслуговує тваринний світ країни. На індонезійських островах уживаються ссавці Азії, сумчасті Австралії і власні ендеміки: орангутанг, тигр, леопард, носоріг, слон, дюгонь, аноа, кенгуру, проєхидна, бабірусса, тапір, ведмідь, гавіал. Пташине царство представлене понад 600 унікальними видами птахів, серед яких шестиперий «райський птах» Берлепша, малео, казуар, птах-носоріг, вінценосний голуб.

Природне розмаїття доповнюється культурним і соціальним. Індонезія — неповторний культурний світ, який утворився шляхом взаємодії чотирьох світових релігій: християнства, ісламу, буддизму й індуїзму. 250-300 етнічних груп, об’єднаних в одну державу із населенням понад 240 млн осіб, живуть більше ніж на 17 тис. островів, мають власні мови чи діалекти. На одному острові живуть переважно мусульмани (Ява), на іншому — індуси (Балі), на третьому — християни (північ Сулавесі).

Розвиток масового міжнародного туризму сприймається в індонезійському суспільстві неоднозначно. Особливо це стосується залучення сакральних пам’яток до туристичного використання, яке супроводжується суперечками, скандалами і навіть терористичними актами. Найбільше нарікань викликають західні туристи, які мало знайомі із буддійською чи індуїстською культурою окремих районів країни й інколи ображають своєю поведінкою релігійні почуття аборигенів.

Острів Балі користується найбільшою популярністю серед туристів. Тут розташовані численні сучасні готелі, у розпорядженні яких знаходяться чудові пляжі. На острові відкриті для відвідування давні храми індуїстів, Парк птахів, Парк рептилій.

На острові Ява зберігся найбільший у світі буддійський храмовий комплекс VІІІ ст. — Боробудур — місце паломництва і масового туризму. Це — монументальна будова, заввишки 35 м. У нижній частині він складається з галерей, що утворюють шестиступінчасту квадратну в плані піраміду. На трьох верхніх круглих терасах, навколо великої центральної ступи (дагоби), розміщені 72 маленькі ступи. Сходи посередині кожного боку піраміди ведуть на вершину. Мури нижніх терас прикрашені різьбленими реалістичними, високохудожніми барельєфами на теми буддійських легенд.

Неподалік Боробудура розташований царський палац Рату Боко і комплекс буддійських та індуїстських храмів Прамбанан. Між унікальних споруд найбільшою популярністю серед туристів користується храм Лара Джонгранг, зведений на честь бога Шиви.

Суматра — «рай» для любителів природи й екологічного туризму. На них чекають екваторіальні ліси, вулкани, водоспади, гарячі сірководневі джерела, спеції, які ростуть прямо над головою. Тут розташовано ряд національних парків та заповідників. Широко відомий парк відпочинку Ганнінг. Туристів сюди приваблює можливість здійснення трекінгу гірськими лісами, а також відвідування центру реабілітації орангутангів.

Популярною туристичною дестинацією Індонезії є національний парк Комодо, який розкинувся у центрі архіпелагу на 603 км² суходолу і 1 214 км² морських вод. Парк включає три головні острови — Комодо, Рінка, Падар і численні дрібні острівки.

У туристів, які відвідують Індонезію, великим попитом користується продукція народних промислів: срібні, керамічні та плетені вироби, предмети художнього різьблення по кістці, сувеніри з дерева і пір’я.

2. Економіко-географічні умови формування туристичного ринку країни

Туристичний ринок Індонезії розвивається поступово, але  нерівномірно. Так рівень туристичних послуг відрізняється в  залежності від туристичної зони1. Туристичні послуги в різному  ступені представлені на 20-ти островах архіпелагу.

Найбільш високого рівня індонезійський туризм досягнув на  острові Балі. Туристичні можливості Балі практичні необмежені:  тут дуже добре розвинута інфраструктура відпочинку, існує туризм  екскурсійний, екологічний, пригодницький та спортивний (від гольфа  до серфінга). Є всі умови для любителів водного відпочинку: на  океані це пляжі зі всілякими розвагами, сучасний аквапарк Waterom  в Куті, школи підводного плавання, круїзи по затоці Беноа, на  ближні і дальні острови. Безліч рік дозволяють займатися  рафтингом. Екологічний і пригодницький туризм на Балі дуже   популярний у австралійських і європейських туристів, яких  привертають гори з вулканічними озерами і мінеральними джерелами,  а також тропічні ліси з маленькими мальовничими селами.

Розгалужена мережа доріг, відсутність злочинності і небезпечних  тварин, доброзичливість населення роблять ці вилазки безпечними.  Любителі природи відвідують національний парк Барат, парки птахів,  рептилій і крокодилів, мавпячі ліси, дивляться перегони биків і  беруть участь в сафарі на слонах. Крім того до послуг туристів —  школи верхової їзди і кінські прогулянки, а в деяких фешенебельних  готелях (н-д Nikko Bali) тримають верблюдів.

Екскурсійні маршрути острова включають відвідання давніх, сіл  народного промислу, ритуальних танців і вулканів. Храмів на  острові більш 20 тис., є музеї.

Престижність Балі настільки велика, що тут уявлені найбільші  готельні системи миру: Шератон, Хайятт, Хилтон, Новотель, Радисон,  Риц, Карлтон, Інтерконтиненталь та ін. Готелі цих ланцюгів  виконані в традиційному балійському стилі.

Індонезія, як велика туристська країна проводить політику  активного просування свого туристського продукту, переслідуючи в  основному дві мети: забезпечення робітничими місцями і  притягнення іноземної валюти, особливо після падіння цін на нафту  в 80-х роках. Туризм є п’ятим великим генератором іноземної валюти  для країни після нафти, газу, ліса і текстилю.

Керівництво країни підтримує Програму розвитку екотуризма в  Індонезії.

В 2002 р. ООН надала паркам Індонезії Ujong Kulon і Komodo  засоби в розмірі 1 мільйону доларів США для розвитку екотуризму. В  нинішній час розробляються плани, згідно яким, поряд з  притягненням більшого числа туристів, шкода від їхнього  перебування буде зведена до мінімуму. Завдяки розвитку програми  екотуризму відновлюватиметься природний потенціал Індонезії, який є  основою подальшого розвитку туризму в країні.

3. Характеристика сучасного стану туристичного ринку:

3.1. Аналіз туристичних потоків і зайнятості (обсяги в’їзного туризму, обсяги виїзного туризму, частка на ринку, щорічний приріст, середньорічне зростання, видова структура, структура за видами транспорту, зайнятість у сфері туризму);

Число іноземних туристів, які відвідують Індонезію продовжує збільшуватися в 2012 році. У зв’язку зі світовою економічною кризою, зростання кількості туристів з більш розвинених країн, таких як Австралія, Японія, Франція і США істотно сповільнилося. Крім того, що Індонезія славиться своїми пейзажами, вона стає все більш привабливою як країна торговельного призначення через її швидко зростаючу роздрібну торгівлю.

Потік туристів в Індонезії в 2002-2012 рр.

Туристи з сусідніх країн, таких як Сінгапур і Малайзія знаходять її привабливою, й отримують хороші умови в Індонезії. Майбутній фестиваль Джакарти Великий Розпродаж, який пройде в середині 2014 року, спрямований на залучення великої кількості туристів, як вітчизняних, так і міжнародних, пропонуючи знижки в розмірі до 80%  у  74 торгових центрів в місті. Покупки і кулінарний туризм був одним з основних напрямків діяльності Міністерства туризму та творчої економіки в Індонезії в 2012 році.

Зростаюче число багатих людей в країні також сприяє попиту на більш преміальні послуги, починаючи від розкоші або 5-зіркових готелів, курортів і бізнес автомобілів до повного обслуговування рейсів. Розкішні готелі, такі як Pullman в Accor Asia Pacific, AAPC Ltd і JW Marriot приймаючі Marriott Corp продовжували збільшувати свої ринкові частки в подорожах.

У зв’язку із зростанням проникнення Інтернету в Індонезії, все більше число клієнтів беруть участь у діяльності в Інтернет, у тому числі онлайн-транзакцій для придбання споживчих товарів та авіаквитків. Для низькобюджетних перевізників, більшість продажів вже зроблені через онлайн-транзакції. Бюджетні авіакомпанії також шукають можливості продажів в низький сезон, пропонуючи акції на певний час вильоту. Такі акції, як правило, доступні через інтернет-замовлення. Платежі можуть бути зроблені через банкомати для тих, хто не погоджуються на онлайн-платежі.

Десять найбільших туристичних напрямків в Індонезії, записані за допомогою Центрального агентства статистики ( БТС ) є Балі, Західна Ява, Центральна Ява, Східна Ява, Джакарта, Північна Суматра, Лампунг, Південний Сулавесі, Південна Суматра, Бантен і Західна Суматра. Як і в більшості країн, вітчизняні туристи є на сьогоднішній день найбільшим сегментом ринку. Найбільший рух місцевих туристів є під час щорічного свята Ід аль -Фітр , який місцеві жителі називають «lebaran» . У цей період, який є двотижневою відпусткою після місяця посту під час Рамадану , багато міських мешканців мусульманські індонезійці приїзжають гості до родичів у своїх рідних містах. Міжміський трафік знаходиться на піку і часто стягується додаткова плата, яка застосовується протягом цього часу.

За п’ять років до 2006 року увага була більш зосереджена на створенні внутрішнього туризму. Конкуренція серед бюджетних авіакомпаній збільшилася за кількість внутрішніх повітряних мандрівників по всій країні. Останнім часом Міністерство праці законодавчо створює довгі вихідні, комбінуючи святкові дні, які потрапляють близько до вихідних, за винятком у разі важливих релігійних свят. У ці довгі вихідні, більшість готелів в популярних напрямків повністю заброньовані.

3.2. Аналіз вартості наданих туристичних послуг і товарів (доходи від туризму, частка доходів, щорічний приріст доходів, частка туристичної галузі у ВВП, реальний приріст ВВП у туристичній галузі).

З 2000 року, в середньому, там щороку побувало п’ять мільйонів іноземних туристів (див. таблицю) , які витрачають в середньому 100 дол США в день. При середній тривалості візиту 9-12 днів , Індонезія отримує 4,6 млрд. дол США валютного доходу на рік. Це робить туризм третім найважливішим джерелом  іноземного доходу ненафтогазової туристичної Індонезії , після лісової та текстильної продукції .

Три чверті відвідувачів Індонезії приходять з Азіатсько-Тихоокеанського регіону, з Сінгапуру , Малайзії , Австралії , Японії та Китаю. Великобританія, Франція і Німеччина є найбільшими джерелами європейських відвідувачів. Хоча голландські гості, принаймні частково прагне вивчити історичні відносини, багато європейських відвідувачів шукають відпочинку на пляжах Балі. Близько 59 % всіх відвідувачів їдете в Індонезію для відпочинку, в той час як 38 % для комерційних цілей.

У січні 2010 року міністр — координатор з економіки Хатта Райса повідомив , що він очікував , що » туристичний сектор внесе свій внесок 4,8 відсотка від валового внутрішнього продукту» в 2010 році.

У 2012 році відповідно до World Travel туризм зробив загальний внесок 8,9 % від ВВП і підтримує 8 % від загальної зайнятості в Індонезії.

4. Закономірності і тенденції у коливаннях ситуації на туристичному ринку країни

За оцінками авіаційних відомств багатьох іноземних країн, індонезійські авіаперевізники на сьогоднішній день не відповідають вимогам безпеки ІКАО. Водночас, протягом останніх років індонезійська влада намагається підвищити безпеку та гарантувати міжнародні стандарти транспортних перевезень. Позитивною реакцією на зазначену роботу стало часткове зняття Європейською Комісією у липні 2009 року заборони на польоти індонезійських авіакомпаній в країни-члени ЄС. Зокрема, на даний момент відповідні перевезення дозволено здійснювати таким індонезійським перевізникам, як: ”Garuda Indonesia”, “Airfast Indonesia”, ”Mandala Airlines” та ”Ekspress Transportasi Antarbenua”.

Слід також відзначити незадовільний рівень інших видів транспортних комунікацій. Постійна перевантаженість та недостатнє технічне обслуговування громадського транспорту, залізниці, а також зношеність плавзасобів для поромних перевезень роблять подорожі по Індонезії інколи досить ризикованими.

Для Індонезії є типовими інфекційні хвороби, що передаються через укус комарів, зокрема: малярія та лихоманка денге. Малярія розповсюджена в сільських районах, в той час як денге є типовим сезонним явищем також і для Джакарти та інших великих міст.

Час від часу в країні фіксуються спалахи таких хвороб, як: холера, гепатити, кір, черевний тиф, поліомієліт, сказ тощо. Розповсюдження сказу наразі є проблемою для найбільш популярного туристичного напрямку Індонезії – о.Балі.

Протягом 2008-2012 рр. діючому урядові вдалося досягти подальшого прогресу в питанні боротьби з тероризмом. Особливої уваги як в індонезійському суспільстві, так і з боку міжнародної спільноти отримало виконання смертного вироку трьом організаторам терактів на Балі у 2002 році. Страта зазначених осіб у листопаді 2008 року, яку супроводжували протести радикально налаштованих громадян, стала підтвердженням послідовності позиції індонезійського уряду у питанні боротьби з тероризмом. Схвальну оцінку отримали дії правоохоронних органів країни перебування після терактів 17 липня 2009 року в готелях ”JW Marriott” та ”Ritz Carlton” м. Джакарта, в результаті яких 9 осіб загинуло та 55 зазнали поранень. Вважається, що теракти були сплановані радикальним підрозділом „Джемаах Ісламії”, що відокремився від основної ланки організації. Своєю наступною діяльністю уряд зміг довести ефективність антитерористичних заходів, що було засвідчено знищенням одного із головних організаторів терористичної мережі в Індонезії Ноордін М Топа у вересні 2009 року. У жовтні 2009 року в ході спецоперації антитерористичного підрозділу у м.Тангеранг, провінція Бантен, було знищено Мухаммада Сіахріра та Саіфуддіна Зухрі — посібників Ноордин М Топа, підозрюваних у причетності до згаданих терактів.

Разом з цим, за оцінками різних джерел, загроза тероризму в Індонезії все ще залишається високою. Зокрема, терористичні напади в Індонезії можуть статися у будь-який час та в будь-якому місці: магазини, торгові центри, готелі, клуби, ресторани, школи, житлові комплекси, місця дозвілля та відпочинку, які часто відвідують іноземці.

5. Перспективи подальшого розвитку туристичного ринку країни (прогноз)

У густонаселеній країні, яка охоплює велику територію і ряд островів, Індонезія має величезний довгостроковий потенціал зростання туризму, особливо враховуючи безліч туристичних сайтів та інфраструктури, яка  все ще недостатньо розвинені. Економічне зростання і зростання наявних доходів, як очікується, підвищить кількість подорожей і доходи туризму в майбутньому. Політична стабільність і безперервний потік іноземних інвесторів також буде продовжувати стимулювати туризм у комерційних цілях. Крім того, державні зусилля щодо стимулювання і внутрішнього і міжнародного туризму призведе до зростаючого числа зовнішніх і внутрішніх туристів протягом прогнозованого періоду.

Прямий внесок подорожей і туризму у ВВП в 2012 році був IDR245, 939.0bn (3,0% ВВП). За прогнозами цей показник  зросте на 8,5% до IDR266, 911.0bn в 2013. Це головним чином відображає економічну активність, розвиток  промисловості, готелів, туристичних агентств, авіакомпаній та інших пасажирських перевезень (за винятком приміських послуг). Але це також включає діяльність ресторанів та розважальних галузей, які  безпосередньо утримують туристів. Прямий внесок подорожей і туризму у ВВП, як очікується, буде зростати на 5,9% в рік, й досягне IDR475, 735.0bn (3,2% ВВП) до 2023 року.

Висновки

В нинішній час Індонезія – це держава, чия міць неухильно зростає по мірі просування в економіці країни прогресивних перетворень, націлених на відродження матеріального і нематеріального виробництва, а з ним і на підвищення рівня життя в країні. Індонезія розвиває експорт своєї продукції на світовий ринок, де вона користується заслуженим визнанням і активно привертає іноземний капітал для підтримання високих темпів приросту в економіці.

Індонезія — країна величезних масштабів і необмежених можливостей. Це цілий мир, що поражає багатством і різноманітністю, що займає острови самого великого на планеті Малайського архіпелагу. Серед островів Індонезії зараз заселена тільки половина, а кількість туристичних не перевищує 20-ти.

Кліматичні умови дозволяють приймати туристів круглий рік. При вивченні природно-рекреаційних і історико-культурних ресурсів країни стає очевидним величезний потенціал цієї країни.

В Індонезії завжди приділялась увага розвитку туризму, але в останні роки туристичний бізнес зростає. Про це свідчить і те, що в 2011 році з січня по жовтень країну відвідали 3.5 млн. туристів. По прогнозу, зробленому міністром туризму і мистецтв Індонезії Геде Ардика в 2014 році потік туристів збільшиться.

Оптимістичний прогноз міністра ґрунтується на результатах рекламних кампаній, проведених Індонезією в Китаї, на Середньому Сході, в Південній Африці і в країнах Західної Європи.

Найбільш популярне у туристів направлення — острів Балі, що пояснюється найбільшим розвитком цього туристичного регіону. Таким чином, Індонезія – одна з самих привабливих і перспективних для туризму країн Південно-Східної Азії.

Список використаних джерел

1. Індонезія у 2012-2013 — http://wttc.org/site_media/uploads/downloads/indonesia2013_1.pdf
2. Країни світу. Азія [Текст] : енциклопедія / авт.-укл. В. М. Скляренко, В. В. Мирошнікова, А. С. Шуклінова, М. О. Панкова ; іл. Г. В. Беззубова ; худ.-оформ. Л. Д. Киркач-Осипова, 2012. — 318 с.
3. Країнознавство [Текст] : підручник / Володимир Крижанівський [та ін.] ; за ред. М. С. Дорошка, 2012. — 439 с.
4. Країнознавство: теорія та практика [Текст] : підручник / Марта Мальська [та ін.], 2012. — 527 с.
5. Мальська, Марта Пилипівна. Туристичне країнознавство. Азія та Океанія [Текст] : навчальний посібник / Марта Мальська, Ореста Бордун, Михайло Гамкало, 2013. — 183 с.
6. Масляк, П. Країнознавство [Текст] : підручник / П. О Масляк, 2008. — 292 с.
7. Теоретичні основи країнознавства [Текст] : підручник / Наталія Антонюк [та ін.], 2011. — 326 с.