Французька соціологічна школа – один з панівних напрямків французької соціології к. 19 – пер. пол. 20 ст., заснований Е. Дюркгаймом. Основні представники: Еміль Дюркгайм, Марсель Мосс (очолив школу і журнал після смерті Дюркгайма в 1917), С. Бугле, Ж. Даві, П. Фоконне, Морріс Хальбвакс, Леві-Брюль.

Як науковий напрям школа сформувалася навколо журналу «Соціологічний щорічник», який видавав Дюркгейм («L’Année Sociologique», виходив у 1898-1913 рр. і у 1925-27рр., діяльність школи продовжувалася і після припинення видання журналу аж до Другої світової війни, коли школа втратила свою єдність і цілісність), у якому друкувалися статті, монографії, огляди представників школи. Поряд з соціологами у школі співпрацювали представники суміжних з соціологією дисциплін.

Французька соціологічна школа виросла з багатьох тенденцій попередніх шкіл. Важливо зауважити вплив на неї збоку органіцизму, який наштовхнув представників даної школи на ідею цілісності суспільства, яке розглядається в якості надіндивідуальної сутності.