Вступ

У відповідності до статей 177 та 178 Митного кодексу України від 11.07.2002 N 92-IV, митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до Закону України від 01.06.2000 N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", в статті 9 якого зазначено, що посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника підлягають ліцензуванню [7, с. 59].

Органом ліцензування посередницької діяльності митного брокера відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 14.11.2000 N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування", крім Державного комітету з регуляторної діяльності та підприємництва, визначено Державну митну службу України. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 N 756 визначено перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії на здійснення зазначеної діяльності [7, с. 60].

Стаття 10 Закону України від 01.06.2000 N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначає, що відсутність ліцензійних умов на провадження певного виду господарської діяльності, щодо якого запроваджується ліцензування, не є підставою для відмови у видачі ліцензії [7, с. 60].

Тема:«Діяльність митних брокерів і ліцензійних митних складів».

1. Діяльність митних брокерів

Інститут митних брокерів існує вже давно. Вони вже понад сто років здійснюють свою діяльність в різних країнах світу.

З урахуванням значного зростання об’ємів міжнародної торгівлі останнім часом, що викликало підвищення тарифів і укладення торгівельних угод, роль митного брокера значно зросла.

В даний час ні один імпортер, крупний або дрібний, не може здійснювати ефективну діяльність без використання послуг кваліфікованого митного брокера.

Деякі особливо крупні імпортери утримують штатних фахівців, які працюють виключно на дану компанію. Однак в цілому митні брокери є співробітниками приватних агентств, які діють від імені різних імпортерів.

Митний брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи [11, с. 81].

Діяльність митних брокерів в Україні розпочалась із затвердженням наказу Державного митного комітету України від 4 вересня 1992 року № 173. До речі, цей день треба б увіковічнити указом Президента як День митного брокера України. Поки що він святкується неофіційно людьми, які дещо обізнані з історією митно-брокерського руху, наприклад, Асоціацією митних брокерів України [11, с. 81].

Відповідно до цього наказу:

Митний брокер – будь-яка українська чи іноземна особа, зареєстрована як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності на території України, яка мала право самостійно виконувати будь-які операції по митному оформленню товарів та ін. предметів, виконувати посередницькі функції за рахунок і за дорученням особи, яку представляє; при здійсненні митного оформлення виконувала обов’язки і несла відповідальність у повному об’ємі як особа, що самостійно переміщує товари та ін. предмети через митний кордон України [11, с. 82].

Згідно із ст.48 МКУ та п.2.5. ДМКУ 040992 № 173 митний брокер зобов’язаний:

• пред’явити митниці товари та ін. предмети, що переміщуються через митний кордон України;
• подати митниці документи, що містять дані, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;
• сплатити мито та митні збори, якщо товари та ін. предмети підлягають митному обкладенню [11, с. 82].

Митний брокер здійснював свою діяльність на підставі Ліцензії на право здійснення митної брокерської діяльності, для здійснення безпосередньої діяльності по митному оформленню товарів мав у своєму штаті особу митного брокера, що діє на підставі Кваліфікаційного свідоцтва особи митного брокера.

Для декларування імпорту (експорту) та транзиту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на які встановлено акцизний збір, митницею визначались митні брокери, що мали стаж роботи по зазначеній кваліфікації не менше 1 року, не мали порушень митного законодавства при виконанні своїх обов’язків.

Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо).

Митний брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану Державною митною службою України. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм Митного кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення. Ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" [6, с. 55 ].

Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення. Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України.

На противагу декларанту митний брокер має більш широкі повноваження, оскільки може виконувати посередницькі функції та надавати послуги по декларуванню і митному оформленню любому суб’єкту ЗЕД, декларант же здійснює митне оформлення тільки “своїх” товарів.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстр митних брокерів і забезпечує його періодичну публікацію.

Інформація, отримана митним брокером та його працівниками від особи, яку вони представляють у процесі здійснення митних процедур, може використовуватися виключно для цілей цих процедур. За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, митний брокер несе відповідальність відповідно до закону.

Митний брокер повинен мати у своєму штаті не менше двох фахівців з декларування.

Фахівець з декларування повинен мати вищу або середню спеціальну освіту. Свідченням повноважень на декларування, наданих митним органом, у зоні діяльності якого фахівець з декларування здійснює декларування товарів, є персональне кваліфікаційне посвідчення, видане йому як особі, уповноваженій на декларування в митних органах. Для цього в митних органах створюються екзаменаційні комісії, що приймають іспити з метою визначення достатності рівня знань і кваліфікації особи для здійснення функцій фахівця з декларування.

Кваліфікаційні вимоги до фахівців з декларування, їх права та обов’язки, порядок і умови проведення їх навчання, зразок кваліфікаційного посвідчення, а також порядок його отримання та анулювання визначаються Державною митною службою України.

Керівник підприємства, що має намір стати митним брокером, повинен мати вищу освіту та досвід роботи не менше 3 років у галузі зовнішньоекономічної діяльності або з надання послуг по декларуванню товарів.

Митний брокер зобов’язаний:

а) декларувати митному органу товари;

б) забезпечувати сплату встановлених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) з товарів, що ним декларуються;

в) згідно з вимогами законодавства безкоштовно декларувати товари, що надходять в Україну як гуманітарна допомога;

г) перевіряти дійсність документів, потрібних для здійснення митного оформлення;

ґ) за погодженням з митним органом здійснювати ідентифікаційний огляд, якщо товаросупровідні документи не містять повних відомостей, потрібних для декларування товарів;

д) пред’являти митному органу товари й транспортні засоби, що декларуються;

е) подавати митному органу документи, що містять відомості, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів;

є) на вимогу митного органу бути присутнім при митному оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти посадовим особам митного органу під час митного оформлення цих товарів і транспортних засобів;

ж) на вимогу митного органу здійснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, визначення кількості товарів, відновлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню, а також відкриття приміщень та інших місць, де можуть міститися ці товари;

з) інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки, невідповідність товарів відомостям про них, зазначеним у транспортних, комерційних та інших документах, потрібних для здійснення митного оформлення цих товарів;

и) сприяти в разі потреби проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари й транспортні засоби;

і) дотримувати умов і обмежень щодо розпорядження товарами й транспортними засобами, якщо митне оформлення не завершено;

ї) подавати для ознайомлення суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності на їх вимогу ліцензію на провадження діяльності, ці Ліцензійні умови;

й) вести реєстр договорів, укладених з особами, яких він представляє та яким надає послуги, та подавати ці договори митному органу на його вимогу [6, с. 57-58].

Митний брокер для забезпечення своєї діяльності повинен мати електронно-обчислювальну, копіювальну техніку й відповідне програмне забезпечення, які гарантують забезпечення сумісності програмних продуктів і засобів автоматичної обробки інформації, використовуваних цим митним брокером, з програмними продуктами та засобами автоматичної обробки інформації, що використовуються митними органами України.

2. Діяльність ліцензійних митних складів

Митний склад — це митний режим, за якого ввезені з-за меж митної території товари зберігаються під митним контролем без справляння мита та інших податків та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України. Зберігання товарів у режимі митного складу забезпечується шляхом використання спеціально призначеного та обладнаного приміщення або іншого місця — митного ліцензійного складу [11, с. 85].

Власниками митних ліцензійних складів є суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу. Основні завдання митних ліцензійних складів це:

— сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;

— створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;

— зниження витрат, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України [11, с. 86].

Територія митних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Митний ліцензійний склад може бути відкритого або закритого типу:

— митний ліцензійний склад відкритого типу — митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;

— митний ліцензійний склад закритого типу — митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу [11, с. 86].

Власники митних ліцензійних складів сплачують на депозитні рахунки митних установ, в зоні діяльності яких вони знаходяться, збір за здійснення працівниками митниць митного оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях митних ліцензійних складів, у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За видачу ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу справляється збір у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, який зараховується до державного бюджету.

Декларування товарів на митних ліцензійних складах закритого типу здійснює власник складу, який і несе відповідальність за сплату всіх митних платежів.

Для забезпечення декларування товарів на митному ліцензійному складі відкритого типу власник складу має отримати свідоцтво про визнання його як декларанта відповідно до Митного кодексу України. Декларування товарів при їх розміщенні на митний ліцензійний склад відкритого типу має право здійснювати виключно власник складу. Декларування товарів при їх випуску з митного ліцензійного складу відкритого типу може проводити як власник складу, так і власник товару. При цьому відповідальність за сплату всіх належних митних платежів несе особа, що здійснює декларування товарів.

Робота митного ліцензійного складу має бути організована таким чином, щоб ввезення та вивезення зі складу товарів здійснювалось відповідно до вимог митного законодавства, а порядок зберігання товарів гарантував їх постійне перебування під митним контролем в режимі "митний склад" та виключав можливість надходження (вилучення) товарів поза митним контролем. Митним ліцензійним складом може виступати одне або декілька спеціально визначених і обладнаних приміщень, чи інших споруд, призначених для зберігання товарів згідно з режимом митного складу. Територія складу має бути огороджена. Приміщення митного ліцензійного складу має відповідати таким вимогам:

— обов'язкова наявність охоронної та протипожежної сигналізацій, що виведені на пульт організації, яка здійснює охорону митного ліцензійного складу (охоронна сигналізація має виключати можливість проникнення на територію митного ліцензійного складу без її реагування);

— обов'язкова наявність обладнаних засобами зв'язку службових місць, призначених для митних службовців, які здійснюють митний контроль на цьому складі;

— при наявності вікон у приміщенні складу — обов'язкове обладнання їх з внутрішньої сторони металевими ґратами [11, с. 87].

Власник складу забезпечує матеріально-технічне обладнання складу, що є достатнім для його функціонування, у тому числі:

— навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби;

— складське устаткування;

— засоби зв'язку;

— оргтехніку;

— меблі;

— засоби обліку та контролю для складів, призначених для зберігання наливних та насипних товарів [11, с. 87].

Працівникам митного органу власник складу безкоштовно надає необхідні виключно для здійснення митного контролю і митного оформлення обладнані приміщення, засоби зв'язку, транспортні засоби, що відповідають вимогам митного органу. Охорона митного ліцензійного складу і забезпечення пропускного режиму проводиться власником складу за його рахунок. Митниця має право встановлювати додаткові конкретні вимоги до обладнання митного ліцензійного складу для забезпечення надійності зберігання товарів.

Особа, яка має намір відкрити та експлуатувати митний ліцензійний склад, подає до митниці, в зоні діяльності якої знаходиться склад, заяву на отримання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу. До заяви додаються такі документи:

— копії установчих і реєстраційних документів особи, яка подає заяву на отримання ліцензії (статут, установчий договір, свідоцтво про реєстрацію тощо);

— документи, що підтверджують право володіння або користування приміщенням;

— економічне обґрунтування доцільності відкриття митного ліцензійного складу;

— плани приміщення, призначеного для митного ліцензійного складу, з позначенням приміщень для працівників митниці;

— плани (схеми) охоронної та протипожежної сигналізації, узгоджені уповноваженими службами;

— договір охорони з органами МВС або з підприємством, що має ліцензію на охоронну діяльність від МВС;

— дозволи органів санітарного та екологічного контролю (для складів, що призначені для зберігання товарів, підконтрольних цим органам);

— технологічна схема із зазначенням засобів контролю та обліку (для складів, призначених для зберігання наливних та насипних товарів);

— перелік товарів, які будуть зберігатися на складі (для митних ліцензійних складів закритого типу) [11, с. 89].

Заява розглядається митницею протягом 30 днів з дня її надходження. В разі прийняття рішення про можливість відкриття митного ліцензійного складу митниця встановлює "Процедуру організації митного режиму — митний склад" залежно від конструкції митного ліцензійного складу, видів товарів, які будуть зберігатися на ньому, товарообігу та інших факторів функціонування конкретного складу, а в разі відмови від погодження, — митниця повідомляє про це заявника письмово, із зазначенням причин відмови [8, с. 146].

Ліцензія діє безстроково, за умови щорічної перереєстрації митного ліцензійного складу, і не може бути передана іншій особі. Відмова у видачі ліцензії може бути оскаржена згідно з положеннями Митного кодексу України

Для оперативного керівництва діяльністю митного ліцензійного складу власник призначає відповідальну особу — керуючого митним ліцензійним складом. Власник митного ліцензійного складу відповідає за професійну підготовку керуючого та за знання ним митного законодавства України. Особа керуючого складом зазначається у Процедурі організації митного режиму — митний склад після попереднього складання ним іспиту.

Власник складу веде облік (у тому числі, на окрему вимогу митного органу, автоматизований) і подає митним органам звіт щодо товарів, які зберігаються на складі, у порядку, затвердженому Процедурою організації митного режиму "митний склад" [8, с. 147].

На митних ліцензійних складах дозволяється зберігати всі види товарів українського та іноземного походження, як імпортні так і призначені для вивезення за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню митом та зборами, а також таких, що потрапляють під обмеження щодо ввезення в Україну та вивезення з України. Товари, що переміщуються через митну територію України транзитом, можуть розміщуватись на митних ліцензійних складах в разі проведення перевантаження з одного виду транспорту на інший, за умови дотримання загальних термінів транзиту, визначених постановами Кабінету Міністрів України.

Товари та інші предмети зберігаються на митному складі під митним контролем з обов'язковим накладенням митного забезпечення митного органу. При цьому, разом з митним забезпеченням обов'язковою є наявність пломби власника митного ліцензійного складу.

Товари, ввезені на митну територію України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох років. Цей строк може бути обмежений для окремих видів товарів митним органом. Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців. Конкретний термін зберігання товарів у встановлених межах визначається спільно з власником складу особою, яка розміщує товари на зберігання.

При переміщенні товарів, що були ввезені в Україну, з одного митного ліцензійного складу на інший термін зберігання товарів встановлюється з дати їх розміщення в режим митного складу, тобто з моменту первинного розміщення на митний ліцензійний склад.

Після закінчення терміну зберігання товарів на складі вони мають бути передані на зберігання митниці або заявлені до іншого митного режиму. Митне оформлення таких товарів проводиться згідно із заявленим режимом.

З товарами, що зберігаються на митному ліцензійному складі, можуть проводитися такі операції для забезпечення їх зберігання:

— переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення;

— чищення;

— провітрювання;

— створення оптимального температурного режиму;

— сушіння (у тому числі потоком тепла);

— фарбування;

— захист від корозії;

— боротьба зі шкідниками;

— інвентаризація [11, с. 91].

Крім зазначених вище операцій з товарами, розміщеними на митному ліцензійному складі, можуть проводитися такі операції для підготовки їх до продажу й транспортування: подрібнення партій; формування відправлень; сортування; пакування; перепакування; маркування; навантаження; розвантаження; перевантаження; тестування.

Товари, розміщені в митному режимі митного складу, можуть випускатися з митного ліцензійного складу:

— у вільний обіг на митній території України;

— за межі митної території України;

— для тимчасового користування на митній території України в режимі тимчасового ввезення;

— для переробки на митній території України;

— для передання на склад митного органу для зберігання в режимі митного складу або при відмові на користь держави;

— для знищення під контролем митного органу;

— для перевезення на інший митний ліцензійний склад у зоні діяльності того самого митного органу;

— для перевезення в інший митний орган з метою митного оформлення в обраний митний режим;

— тимчасово з подальшим поверненням для демонстрації на міжнародній виставці, що проводиться в Україні; проведення сертифікації органами Держстандарту України або досліджень іншими органами державної влади (санітарно-епідеміологічною, ветеринарно-санітарною, фітосанітарною, екологічною службами) [11, с. 92].

Митне оформлення товарів, що випускаються з митного ліцензійного складу відповідно до обраного митного режиму, здійснюється за умови подання декларантом митному органу ВМД заповненої в установленому законодавством порядку декларації, а також комплекту документів, потрібних для здійснення митного оформлення цих товарів, і сплати всіх установлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ліцензія на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу може бути анульована або дія її може бути призупинена на термін до трьох місяців. Призупинення дії ліцензії може застосовуватись за письмовим рішенням начальника митниці у випадках:

— нефункціонування митного ліцензійного складу протягом чотирьох місяців;

— неодноразове прийняття (як і не прийняття) рішень (дій) власником складу (керуючим складом або уповноваженими на доступ до складу осіб) щодо діяльності митного ліцензійного складу, які можуть привести до порушення вимог чинного митного законодавства;

— при порушенні митних правил;

— якщо за повідомленням від державних служб та уповноважених органів власником митного ліцензійного складу допущено порушення чинного законодавства щодо зовнішньоекономічної діяльності [11, с. 93].

Анулювання ліцензії застосовується у випадках:

— невиконання вимог, зазначених у рішенні начальника митниці про призупинення дії ліцензії;

— повторного вчинення порушень, зазначених в п/п а, б, в п. 8.2, якщо раніше вже застосовувалось тимчасове призупинення дії ліцензії;

— порушення кримінальної справи за злочинами у сфері ЗЕД;

— виявлення порушень чинного законодавства в ході перевірки діяльності митного ліцензійного складу Державною митною службою України.

Митний ліцензійний склад ліквідується у таких випадках:

— при скасуванні ліцензії за підсумками щорічної перереєстрації;

— при анулюванні ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу;

— на підставі заяви власника за його бажанням [11, с. 94].

Висновки

Митний брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану Державною митною службою України. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм Митного кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування.

Митний склад — це митний режим, за якого ввезені з-за меж митної території товари зберігаються під митним контролем без справляння мита та інших податків та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України.

Державна митна служба України, маючи всі технологічні можливості, починаючи з моменту набуття Україною повноправного членства у Світовій Організації Торгівлі (з 16.05.2008 р.), керуючись нормами чинного законодавства України, повинна була зобов'язати суб'єктів господарювання, які здійснюють митно-брокерську діяльність, отримати ліцензії на здійснення такої діяльності з метою виконання законів України та постанов Кабінету Міністрів України. В 2009 році таку діяльність здійснювало 1851 підприємство.

Список використаних джерел

1. Бондаренко І.О. Послуги в галузі митної справи: Дис. … к.ю.н. 12.00.07. — Ірпень. — 2006. — 205 с.
2. Господарський кодекс України. — К: Атіка, 2003. — 208 с.
3. Митне оформлення товарів // Все про бухгалтерський облік. — 2006. — 23 травня. — С. 5-63
4. Митне регулювання в ЄС та в Україні: порівняльно-правове дослідження: наукове видання. — К. : Ніка-Прінт, 2005. — 831 с.
5. Митний кодекс України: Від 11 липня 2002 р. — К.: Атіка, 2002. — 158, с.
6. Митний кодекс України: закони і законодавчі акти /Інформаційно-правовий центр "Ксилон"; Ред. В. М. Жилінков. — Харків: 2006. — 192 с.
7. Митний кодекс України: закони і законодавчі акти. — Харків, 2008. — 214 с.
8. Митний контроль та митне оформлення. — К.: Знання, 2005. — 327 с.
9. Митний контроль та митне оформлення: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2001. — 284 с.
10. Науменко В. Особенности применения таможенных деклараций в странах Европы // Справочник экономиста. — 2007. — № 1. — С. 21-23
11. Науменко В. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Монографія. — К.: Знання , 2004. — 403, с.