Гундертайло Ю.Д., молодший науковий співробітник
лабораторії соціальної психології особистості
Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Ситуація, в якій ми опинилися в нашій країні, є складною як для пересічних громадян, так і для тих, хто безпосередньо постраждав в результаті військових дій на сході. Особливо уразливою групою є внутрішньо переміщені особи, які в результаті переїзду на підконтрольну Україні територію втратили значні матеріальні та соціальні ресурси та переживають наслідки психологічної травми різного ступеню тяжкості аж до ПТСР. Тому важливо зосередитися на феноменах життєвого світу внутрішньо переміщених осіб шляхом використання якісних методів дослідження. Адже реалізація технологій реабілітації відбувається на фоні відсутності затвердженої державної політики щодо ВПО, неефективного державного сервісу, браку матеріальних ресурсів допомоги ВПО, обмеженого кадрового ресурсу.

Якісні методи відповідають сучасним тенденціям розвитку науки, оскільки “…дослідження соціально-психологічної феноменології повинні переміщатися в площину значень, смислів, ірраціональних інтерпретацій, мотивів і спонукань, нарешті, екзистенціальних переживань суб’єкта з урахуванням їх багатовимірності, гетерогенності і соціокультурної інтердетермінірованості, що осягаються тільки і за посередництвом діалогу і співпереживання. Отже, і методології, орієнтовані на розуміння і взаєморозуміння, повинні бути діалогічними і екзистенційно-феноменальними за своєю сутністю” [5, 15].

Арт-терапевтичні методи, які були використані у нашому дослідженні, якнайкраще підходять для такого роду розвідок [3]. Принципова відмінність арт-терапевтичної діагностики — холістичний (цілісний) підхід до особистості в процесі діагностики, що не є характерним для стандартизованих і навіть проективних тестів. Як правило, інформація в стандартизованих методиках є чітко сфокусованою навколо одного феномену чи стану. Діагностична процедура в арт-терапії дає можливість зрозуміти саме унікальність людини в конкретних життєвих умовах. Процес створення та рефлексії творчого продукту клієнтом (групою) дозволяє арт-терапевту зібрати достовірну інформацію про актуальний стан людини, фокус її переживань, оточення та стосунки (актуальні та колишні), особливості поведінкових паттернів, специфіку внутрішнього конфлікту/труднощів, цінності, своєрідні тілесні реакції. Завдяки цьому спеціаліст має можливість сформувати більш продуктивну теоретичну гіпотезу в процесі терапії/корекції.

Використання арт-терапевтичних методів має також виражений терапевтичний ефект, що робить дослідження екологічним щодо учасників процесу, які в процесі дослідження одержують позитивні емоції та говорять про психологічне зростання.

Ми підбирали арт-техніки [1, 2], виходячи з умов імплементації технік у програми роботи з ВПО. Тому ми зосередилися на техніках простих у використанні; нескладних для виконання; ресурсних; продуктивних; таких, що сприяють відновленню неперервності; з невеликим об’ємом матеріалів; нетривалих.

Свою роботу ми організовували, використовуючи досвід Мулі Лаад, який запропонував інтегративну модель особистості BASIC Ph [6]. Він розглядає принцип відновлення неперервності як основу першої психологічної допомоги, а також психологічної допомоги при гострих стресових розладах. В межах його школи виділяють такі види неперервності.

Когнітивна неперервність — розуміння людиною життєвих процесів, відстеження логіки і передбачуваності подій. Якщо людина не розуміє, що і чому відбувається, не здатна відстежити причини і наслідки, то у неї підвищується рівень тривожності і виникають сумніви у власному здоровому глузді.

Міжособистісна неперервність — це можливість підтримувати звичні сфери спілкування, будь-то професійний контекст, дружні стосунки або родинні зв’язки.

Функціональна неперервність — це підтримка життєвих ролей людини, її активності в якості чоловіка, брата, співробітника. Важливо допомогти людині продовжувати звичні для неї види діяльності, які допомагають відчувати себе повноцінним членом суспільства.

Особистісна неперервність — відчуття власне особистої ідентичності, яка створюється протягом багатьох років. Образ себе важливо підтримати, оскільки це дозволяє особистості залишатися адекватною і збереженою.

Емоційна неперервність — це способи вираження і переживання емоцій, характерні для людини.

У своєму дослідженні ми зосередимося саме на цій моделі, бо Ізраїль має довгу історію військових дій на своїй території та постійно стикається з явищем переміщення населення в різні точки країни у зв’язку з терактами чи військовими загрозами. Однак завдяки чітко вибудуваній стратегії організації психологічної допомоги як серед цивільних так і військових, там спостерігається найменший процент ПТСР у світі.

Виходячи з кількості в Україні ВПО (понад 1,5 мільйона) та підготовленого персоналу (кризових психологів, травматерапевтів, яких за найоптимістичними підрахунками кілька тисяч) зрозуміло, що найчастіше психологічна допомога може бути організована для ВПО психологами/соціальними працівниками без спеціальної підготовки і в груповому форматі. Обраний нами груповий варіант передбачав формування спільноти, що підтримуватиме зв’язки і по завершенню роботи спеціаліста, спрямованої на покращення соціально-психологічної адаптації.

Найперше, що варто зробити, — це знайти активну місцеву громаду, яка готова опікуватися ВПО і може стати платформою для подальшої співпраці ВПО та місцевого населення уже по завершенню суто психологічної роботи.

Для того щоб робота була продуктивною, варто сформувати мультидисциплінарну команду, в нашому випадку це був соціальний працівник та психолог. Ситуативно ми також залучали юриста та спеціаліста з плейбек- театру. Комплексні впливи сприяють зростанню рівню довіри та переживанню турботи для ВПО. Злагоджена робота дозволяє задовольнити актуальні запити клієнтів, адже у них в зв’язку з переїздом з’являються не лише психологічні проблеми, але й необхідність задовольняти багато інших життєвих потреб. Також варто постійно бути у діалозі з клієнтами та гнучко реагувати на їхній стан та прагнення.

Особливої уваги потребує підтримка толерантності всіх учасників, права кожного висловлювати свою думку, яка може співіснувати поряд з іншими позиціями. Важливо під час спонтанних дискусій надавати слово всім, не переводячи конфлікти позицій у конфлікти особистостей.

Бажано також підтримувати соціальну активність учасників групи, мотивувати їх до реалізації своїх умінь, навичок, талантів у місцевій громаді. Учасниці нашої групи підхопили пропозицію провести Шевченківський вечір до дня народження Т. Г. Шевченка, самі розробили сценарій, вибрали пісні, підготували біографічні розвідки. Наступним кроком було відвідування обох музеїв Т. Г. Шевченка та організація вечора української культури.

Використання арт-терапевтичних технологій відновлення життєвої неперервності переселенців, які пережили травматичні події, у рамках групи соціально-психологічної адаптації сприяло тому, що учасники підвищили самооцінку, покращили свій емоційний стан, набули нових міцних соціальних зв’язків.

Список використаної літератури:

1. Гундертайло Ю.Д. Вихід із замкнутого кола: травматичні події як порятунок / Гундертайло Ю. Д. // Простір арт-терапії : зб. наук. ст. / УМО, 2016, ГО “Арт-терапевтична асоціація”, 2016; Редкол. : Лушин П.В., Чуприков А.П. та ін. — К.: Золоті ворота, 2016. — Вип. 1(19). — С. 69- 80 з іл.
2. Гундертайло Ю. Д. Використання арт-терапевтичних методів для накопичення ресурсів особами, що пережили травматичні події / Ю. Д. Гундертайло // Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій : зб. статей за матер. однойменного укр.-пол. наук. семінару (м. Київ, 20-21 червня 2015 р.) / Ін-т соц. та політ. психології НАПН України ; Представництво Польської академії наук у м. Києві ; Соціально- психологічний методичний реабілітаційний центр ; [наук. ред. Т. М. Титаренко]. — К. : Міленіум, 2015. — 150 с. — С. 57-67.
3. Колошина Т. Ю. Арттерапия в терапии кризисных состояний личности и группы: дис. канд.псих. наук/ Колошина Татьяна Юрьевна — Ярославль, 2002. — 144 с
4. Пергаменщик Л. А. Психическое оцепенение как разрыв непрерывности бытия [Електронний ресурс] / Л. А. Пергаменщик // Консультативная психология и психотерапия. С. 94-106.      —                   2009.  —
5. Янчук В. А. Постмодернистская социокультурно-интермодернистская диалогическая перспектива метода психологического исследования [Електронний ресурс] / Владимир Александрович Янчук // Методология и история психологии. — 2007. — Режим доступу до ресурсу: Том Выпуск 1
6. Lahad, M. (1992) BASIC Ph: The story of coping resources. In: S. Jennings (Ed.), Drama therapy theory and practice, Vol. 2, London: Jessica Kingsley, 150-163.