Як такого чіткого поняття «тренінг» не існує. Кожен автор трактує це явище як розуміє. Загалом, суть поняття «тренінг» можна звести до наступного: це метод активного навчання, спрямований на розвиток навичок, знань і соціальних установок. У той же час, можна виділити три основні підходи у визначенні цього поняття. Носіями цих підходів є люди трьох професійних спеціальностей: психологи («винахідники» тренінгу як особливої форми групової роботи), управлінці (оскільки тренінги найчастіше покликані вирішувати управлінські завдання), а також «професіонали тренінгу». Психологи у своїх визначеннях тренінгу роблять основний акцент на результатах тренінгу – позитивні зміни в його учасників. Управлінці зміщують акцент на задоволенні тренінгом певних потреб у менеджменті. Тренерам найбільш важливим є опис процесу тренінгу.

Слово «тренінг» походить від англійського «to train», що означає «навчати, виховувати, тренувати».

Тренінг – це комплекс дій і вправ направлених на придбання нових навиків та вдосконалення і закріплення вже набутих.

Р. Баклі і Дж. Кейпл визначають тренінг як сплановані й систематичні зусилля щодо модифікації або розвитку знань (умінь) і настанов людини за допомогою навчання для того, щоб домогтися ефективного виконання одного або декількох видів діяльності.

Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та розв’язання проблеми, заради якої вона зібралася. Як правило, учасники в захвиті від тренінгових методів, тому що ці методи роблять процес навчання цікавим та не обтяжливим. (наприклад, тренінг з раціонального використання робочого часу).