Цивілізації являють собою величезні паракраїнні, наднаціональні світові утворення, для кожного з яких характерний специфічний прояв людини, своєрідність культури, традицій, менталітету, загального сприйняття світу.

В умовах глобалізації домінуюча цивілізація отримує проблеми:

— зростає соціальне розшарування, поділ на високопрофесійних фахівців та низькокваліфікованих виконавців;

— посилюється роль елітарності;

— відносно послаблюється роль демократичних інститутів;

— зростає відчуження окремих осіб від сприйняття дійсності, її віртуалізація;

— знижується моральний рівень в суспільстві;

— зростає злочинність;

— збільшується інформаційний шум.

Найбільш істотно світова економічна криза 2007-2010 рр. позначилась на економіці католицько-протестантського та православного цивілізаційних просторів. Економіка ж конфуціансько-буддистського та ісламського ареалу продемонструвала економічне зростання. Це дає підстави деяким дослідникам прогнозувати можливу зміну глобального економічного порядку і лідерства в найближчі 30-40 років, а також посилення міжцивілізаційної економічної конкуренції.

Кількість загроз, напевно, буде зростати в майбутньому, а причинами цього є:

• надто швидкий розвиток військових та інформаційних технологій, що може викликати хакерські диверсії,
• агресії високорозвинених у військовому аспекті держав проти менш розвинених і адекватні дії останніх, вкрай небезпечні наслідки військової «еволюції догори ногами» (застосування нанотехнологій, дифузія фронтів, критеріальна невизначеність військових дій та стихійного лиха);
• посилення політичної, культурної та релігійної нетерпимості, зростання націоналізму, шовінізму, релігійного фундаменталізму тощо. Такі проблеми охоплюють не тільки традиційні ареали ісламської цивілізації, а й розповсюджуються на західнохристиянську, індуську, єврейську;
• зростання дефіциту головних ресурсів у планетарному масштабі: із голодом вдається справлятися лише частково навіть в США, де 13 млн. дітей та підлітків не отримують належної кількості калорій, а щодо нафти поширюються апокаліптичні прогнози підвищення цін більш ніж до 100 дол.;
• загострюється конкуренція між США, Євросоюзом та очікується вихід на світову економічну арену нової могутньої держави Китаю;
• розрив між бідними країнами Півдня та багатими країнами Півночі посилюється, що збільшує поле потенційних конфліктів та фінансову нестабільність;
• поглиблюється демографічна криза. Зростання населення Землі майже повністю припадає на країни, що розвиваються, тоді як в розвинених країнах відбувається зменшення кількості представників титульних націй.

Отже, процеси розвитку суспільства за глобалізаційним сценарієм є головним напрямком сучасного світового розвитку. Але такий сценарій не є апріорі безальтернативним з формуванням однополюсного світу на чолі з західнохристиянською цивілізацією. Навпаки, глобалізація передбачає не тільки посилення ролі західнохристиянських цінностей в сучасному світі, а й залучення досягнень інших цивілізацій у домінуючу цивілізацію. Ця обставина має враховуватися Україною при розробці її стратегії розвитку та входження у світове співтовариство.

Використані джерела:

1. Боднар І.Р. Міжнародна економіка : Навчальний посібник. – Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2009. – 336 с.
2. Білоцерківець В.В. Міжнаролна економіка: Навчальний посібник / В.В. Білоцерківець, О.О. Завгородня, В.К. Лебедєва // за ред .А.О. Задої. – Д,: Видавництво ДУЕП, 2010. – 340 с.