Вступ

Актуальність теми. У сучасному світі реальна економічна та інноваційно-інвестиційна ситуація в будь-якій країні оцінюється за допомогою комплексних міжнародних рейтингів, які при правильному застосуванні дають можливість визначити перешкоди, що стримують економічний та інноваційно-інвестиційний розвиток, та шляхи їх подолання. На окрему увагу заслуговує показник економічної свободи у цих рейтингах. Як свідчить світовий досвід, економічна свобода є найважливішим компонентом свободи, оскільки вона дає можливість працювати, виробляти, споживати, займатися бізнесом, здійснювати інвестування на власний вибір. З уваги на це оцінка України в міжнародних рейтингах є надзвичайно актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню економічної свободи присвячено дослідження експертів ОЕСР, ЄС, у яких економічна свобода та її складові висвітлюються як важливі показники економічного та інноваційно-інвестиційного розвитку. Водночас у працях вітчизняних авторів це питання досліджено мало.

Мета дослідження — оцінка економічної свободи України у міжнародних рейтингах за її складовими, що дає можливість визначити напрями, за якими необхідно спрямувати зусилля на підвищення її рейтингу.

Дослідження конкурентоспроможності держави на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, оцінка та ранжування країн за рівнем конкурентоспроможності.

Об’єктом дослідження є конкурентоспроможність держав, Індекс глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму.

1. Міжнародні рейтинги економічної свободи та економічної свободи України

Вагомим показником економічного розвитку є черговий рейтинг країн з точки зору економічної свободи — «2012 Індекс економічної свободи» (2012 Index of Economic Freedom), який оприлюднено Американським дослідницьким центром «Фонд спадщини» (The Heritage Foundation) у січні 2012 року. Економічну свободу експерти цієї організації визначили як відсутність урядового втручання або перешкоджання виробництву, розподілу і споживання товарів і послуг, за винятком необхідних громадянам захисту і підтримки свободи як такої.

Ступінь свободи економіки розраховується за середнім арифметичним 10 показників: свобода бізнесу, торгівлі, фінансового сектору, інвестицій, праці, монетарна та фіскальна свободи, гарантії прав власності, державні витрати і ступінь захисту від корупції. На основі цих даних виводиться середній бал, і кожна країна отримує оцінку за 100-бальною шкалою, тобто «абсолютно вільна» економіка повинна мати 100 балів.

Представлені у звіті країни розділені на п’ять умовних груп: «вільні», «переважно вільні», «помірно вільні», «переважно невільні» і «невільні». До першої групи — «вільні» — увійшли п’ять держав, які набрали більше 80 балів: Гонконг, Сінгапур, Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія; у групі «переважно вільних» (від 70 до 80 балів) вина, Узбекистан, Туркменістан, Іран, Куба, Північна Корея та ін. (табл. 1).

Лідером економічної свободи є Гонконг, який набрав 89,9 бала зі 100 можливих при середньосвітовому рівні 59,5 бала. Ця країна постійно позиціонувала на першому місці у всіх 18 звітах з 1995 р. та є одним із провідних фінансових і торгових центрів Азії і світу. Продовжуючи політику британської адміністрації, уряд Гонконгу віддає пріоритет в управлінні економікою вільному ринку і приватному сектору. Водночас явилися 23 країни, зокрема, Канада, Чилі, США, Велика Британія, Нідерланди, Естонія, Фінляндія, Швеція, Японія, Німеччина та ін. Більшість країн (62) віднесено до категорії «помірно вільні» — від 60 до 70 балів, серед них Південна Корея, Іспанія, Бельгія, Норвегія, Ізраїль, Казахстан, Франція, Південно-Африканська Республіка тощо і «переважно невільні» (60 країн) — від 50 до 60 балів, з-поміж них Італія, Бразилія, Індія, Китай, Росія. До групи «невільних», чий рейтинг не перевищив 50 балів, увійшло 29 країн, зокрема, Білорусь, Аргентина, України. США, які завжди були серед лідерів економічної свободи, поступово втрачають свої позиції. Так, рівень економічної свободи США за минулий рік знизився з 77,8 до 76,3 бала, частка урядових витрат досягла 40% від обсягу ВВП, а сукупний державний борг перевищив розмір економіки (рис. 1). Згідно з результатами дослідження, серед 179 країн показники економічної свободи підвищили 75, водночас 90 держав їх значно погіршили.

Як стверджують експерти, особливістю визначення рейтингу Index of Economic Freedom є те, що між економічною свободою та успішністю економічного розвитку існує взаємозв’язок, проте для оцінки успішності в останню чергу держави використовують реальні макроекономічні показники, зокрема, темпи зростання, ступінь технологічної модернізації, рівень розвитку інфраструктури, вважаючи за краще орієнтуватися лише на ступінь економічного лібералізму. Можливо, цим і пояснюється низький рейтинг Китаю, Індії, Бразилії, Росії та України, тоді як відверто бідні африканські країни (Уганда, Руанда, Марокко, Гана) зайняли досить міцні середні позиції. З країн колишнього СРСР найвищу позицію в рейтингу економічної свободи зайняли Естонія — 16-те місце (73,2 бала), Литва — 23- тє місце (71,8 бала). У кінці списку групи «переважно невільних» країн знаходиться Російська Федерація, яка цього року опустилася на одну позицію і зайняла в загальному рейтингу 144-те місце (50,5 бала), що нижче середніх світового і регіонального рівнів. Серед 43 європейських країн Росія займає 41-ше місце, випереджаючи лише Білорусь і Україну [1].

Таблиця 1. Складові індексу економічної свободи за групами країн

Україна в європейському рейтингу економічної свободи зайняла останнє 43-тє місце, набравши 46,1 бала, що на 0,3 пункту вище, ніж у попередньому рейтингу, водночас серед 184 країн світу вона позиціонує на 163-му місці. За складовими економічної свободи Україна отримала такі рейтинги: гарантія прав власності — 30,0 балів, ступінь захисту від корупції — 24,0, свобода бізнесу — 46,2, свобода праці — 51,2, монетарна свобода — 67,7, державні витрати — 29,4, фіскальна свобода — 78,2, свобода торгівлі — 84,4, інвестиційна свобода — 20,0, свобода фінансового сектору — 30,0 балів (рис. 2).

Такі показники економічної свободи є, зокрема, результатом того, що загальне податкове навантаження в Україні становить майже 37% від загального внутрішнього доходу, державні витрати зросли до 48,5% ВВП, дефіцит бюджету в останні роки становить більше 3% від обсягу ВВП, а державний борг досяг 40% від загального обсягу внутрішнього виробництва. Незважаючи на прогрес у реформі регуляторної політики, у комерційних операціях залишається невизначеність, яка найчастіше створює складність, зокрема, невисока торгово-зважена тарифна ставка (2,8%) та нетарифні бар’єри обмежують свободу торгівлі. Інвестиційна структура залишається недостатньо розвиненою, бюрократичні вимоги стримують необхідне зростання приватних інвестицій. Економіка страждає від відсутності достатньої капіталізації, тоді як велика кількість непрацюючих кредитів, як і раніше, є гальмом для розвитку банківської системи.

Уряд здійснює позитивні кроки у напрямі підвищення рейтингу економічної свободи, це, зокрема, спрощення реєстрації та надання дозволу на підприємницьку діяльність, реформування процесу ліцензування, удосконалення податкового законодавства [2]. Водночас цінова, тарифна, кредитна, інноваційно-інвестиційна політика ще не зовсім відповідають сучасним вимогам та потребують оптимізації.

Варто зауважити, що рейтинги країн, які визначаються сьогодні різними міжнародними організаціями, не сприймаються деякими академічними експертами, але враховуються представниками підприємництва і громадськості. Тобто на сьогодні немає такого рейтингу, дані якого не можна було б піддати сумніву. Укладачі і експерти рейтингів часто визнають, що не всі відкриті дані відповідають дійсності і навіть не всі реальні показники можна коректно використати, водночас при правильному застосуванні рейтинги все ж дають можливість чітко виявити критичні проблеми та визначити шляхи їх подолання. Зокрема, результати попередніх рейтингів щодо України свідчать про її недосконалу економічну модель [3].

2. Конкурентоспроможність України на міжнародній арені за допомогою Індексу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму

Міжнародна конкурентоспроможність країни — це здатність держави створювати таке національне бізнес-середовище, в якому вітчизняні виробники розвивають свої конкурентні переваги, займають стійкі позиції на певних сегментах світового ринку, завдяки потужному економічному потенціалу, що забезпечує економічне зростання економіки на інноваційній основі.

Провідною організацією з ранжування країн за рівнем конкурентоспроможності є Всесвітній економічний форум (World Economic Forum).

Індекс глобальної конкурентоспроможності складається з 113 змінних, які об’єднані в 12 контрольних показників національної конкурентоспроможності.

За даними останнього звіту Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність у 2012-2013 роках Україна серед 144 країн посіла 73-є місце проти 82-го у 2011- 2012 роках. Провідні позиції займають Швейцарія, Сінгапур та Фінляндія; сусідні країни — Російська Федерація та Польща — випереджають Україну за показниками конкурентоспроможності, посідаючи, відповідно 67 і 41-е місця у загальному рейтингу (табл. 2).

Таблиця 2. Індекс глобальної конкурентоспроможності країн у 2012-2013 роках

Згідно звіту Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність за 2012- 2013 роки Україна піднялася на 9 позицій, продовжуючи демонструвати свої основні конкурентні переваги — освіту та ємність ринку. Порівняльна характеристика рейтингу України у 2010-2013 роках за основними складовими конкурентоспроможності представлена в табл. 3.

Таким чином, у 2012-2013 роках майже всі показники покращилися. Протягом цього періоду за складовою «Базові вимоги» Україна піднялася до 79 місця порівняно з 102 і 98 у попередніх періодах; за складовою «Підсилювачі ефективності» країна піднялася на 9 позицій порівняно з 2011-2012 роками і на 7 — порівняно з 2010¬2011 роками; за складовою «Інновації та розвиток» Україна піднялася ще вище — до 79 місця, хоча в попередніх періодах не піднімалася вище 100. Рейтинг України за підіндексом «Інновації» у 2012-2013 роках відповідає 71 -му місцю.

Висновки

Як свідчать результати аналітичного дослідження, проведеного Американським дослідницьким центром «Фонд спадщини» (The Heritage Foundation), основи економічної свободи в Україні ще не досить сприятливі для розвитку підприємницької діяльності і перспектив довгострокового економічного зростання. Такий стан є наслідками, зокрема, глобальної фінансово-економічної кризи, недостатніх темпів удосконалення і гармонізації регуляторної сфери, невисокої привабливості для міжнародних інвестицій, недостатньої можливості вітчизняного фінансового сектору щодо забезпечення необхідним кредитуванням приватний сектор, недосконалого нормативно-правового поля. На сьогодні український уряд вживає відповідних заходів щодо створення сприятливого підприємницького та інноваційно-інвестиційного середовища. Водночас чинне законодавство в частині цінової, тарифної, кредитної, інноваційно-інвестиційної політики потребує вдосконалення, що є необхідним для виходу України на вищі позиції у міжнародних рейтингах економічної свободи і покращення економічного та інноваційно-інвестиційного розвитку.

Оцінка конкурентоспроможності держав, заснована на комбінації показників базових вимог, підсилювачів ефективності, інновацій та розвитку, спрямована на розширення міжнародної співпраці, реалізацію національних інтересів заради економічної безпеки та високих стандартів життя населення.

Список використаної літератури

1. Арапетян А.Б. Методичні основи визначення конкурентоспроможності економіки України. — Економіка. Управління. Інновації: Електронне наукове фахове видання, 2010 — №2 (4).
2. Задорожня, Г.П. Економічна свобода України у міжнародних рейтингах / Г.П. Задорожня, О.П. Кочеткова, О.Ф. Паладченко // Проблеми науки. — 2012. — № 8. — С. 8-12.
3. Клименко І.В., Харазішвілі Ю.М., Шаров О.М., Ус І.В. Україна в інтеграційних процесах на пострадянському просторі: моделювання альтернатив. — К.: НІСД, 2013. — 68 с.
4. Сорока С.П. Конкурентоспроможність національної економіки та чинники, що впливають на неї. — Економіка. Управління. Інновації: Електронне наукове фахове видання, 2010 — №2 (4).
5. http://www.weforum.org/ — Всесвітній економічний форум
6. 2012 Index of Economic Freedom. — http://www.heritage.org/index/