Вступ

Сонячна радіація сильно впливає на Землю тільки в денний час, безумовно — коли Сонце знаходиться над горизонтом. Також сонячна радіація дуже сильна районі полюсів, в період полярних днів, коли Сонце навіть опівночі знаходиться над горизонтом. Проте взимку в тих же місцях Сонце взагалі не піднімається над обрієм, і тому не впливає на регіон. Сонячна радіація не блокується хмарами, і тому все одно надходить на Землю (при безпосередньому перебуванні Сонця над горизонтом). Сонячна радіація — це поєднання яскраво-жовтого кольору Сонця і тепла, тепло проходить і крізь хмари. Сонячна радіація передається на Землю за допомогою випромінювання, а не методом теплопровідності.

1. Охарактеризуйте дію сонячної радіації на живі організми(позитивний та негативний вплив)

Сонячна радіація — це весь випромінюється сонцем потік радіації. Він являє собою електромагнітні  коливання різної довжини хвилі. У гігієнічному відношенні для людей особливий інтерес представляє опрична  частина сонячного світла. Вона займає діапазон від 280 — 2800 нанометрів. Більш довгі хвилі — радіохвилі та  більш короткі — гамма-промені не доходять до поверхні землі, так як затримуються у верхніх шарах атмосфери.

Сума радіації, отриманої небесним тілом, залежить від відстані між планетою і зіркою — при збільшенні відстані вдвічі кількість радіації, що надходить від зірки на планету зменшується вчетверо (пропорційно квадрату відстані між планетою та зіркою). Таким чином, навіть невеликі зміни відстані між планетою та зіркою (залежить від ексцентриситету орбіти) призводять до значної зміни кількості надходить на планету радіації. Ексцентриситет земної орбіти теж не є постійним — з плином тисячоліть він змінюється, періодично створюючи то практично ідеальну коло, іноді ж ексцентриситет досягає 5% (в даний час він дорівнює 1,67%), тобто в перигелії Земля отримує в даний час в 1,033 більше сонячної радіації, ніж у афелії, а при найбільшому ексцентриситеті — більш ніж в 1,1 рази. Однак набагато більш сильно кількість надходить сонячної радіації залежить від змін пір року — в даний час загальна кількість сонячної радіації, що надходить на Землю, залишається практично незмінним, але на широтах 65 С.Ш. (Широта північних міст Росії, Канади) влітку кількість надходить сонячної радіації більш ніж на 25% більше, ніж узимку. Це відбувається через те, що Земля по відношенню до Сонця нахилена під кутом 23,3 градуси. Зимові та літні зміни взаємно компенсуються, але тим не менш по зростанню широти місця спостереження все більше стає розрив між зимою і влітку, так, на екваторі різниці між зимою і влітку немає. За Полярним колом ж літа надходження сонячної радіації дуже високо, а взимку дуже мало. Це формує клімат на Землі. Крім того, періодичні зміни ексцентриситету орбіти Землі можуть приводити до виникнення різних геологічних епох: наприклад, льодовикового періоду.

Інтенсивність сонця в першу чергу залежить від стояння сонця над горизонтом. Якщо сонце знаходиться в найвищій точці горизонту то шлях, пройдений сонячними променями буде значно коротший. За рахунок збільшення шляху  інтенсивність сонячної радіації змінюється. Вона також залежить від кута падіння сонячних променів. Від цього  залежить і освітлювана територія сонцем. Значить, та ж сонячна радіація припадає на велику поверхню,  тому інтенсивність зменшується. Показання інтенсивності сонячної радіації також залежить від маси повітря  через який проходять сонячні промені. У зв’язку з цим її свідчення в горах буде вище ніж над рівні моря.

Адже шар повітря через які проходять сонячні промені буде менше ніж над рівнем моря. Особливе значення  має вплив на інтенсивність сонячної радіації стан атмосфери і її забруднення. У забрудненої  атмосфері її свідчення знижуються. Наприклад, в місті вона приблизно на 10% менше, ніж у сільській  місцевості. Напруга сонячної радіації має річний і добовий фон. Воно змінюється протягом доби і  залежить від пори року. Найбільша інтенсивність спостерігається влітку, а найменша взимку. За своїм  біологічного впливу вона неоднорідна. Кожна довжина хвилі надає на людину різне вплив. Сонячний спектр можна розділити на 3 ділянки:

1. Ультрафіолетові промені мають довжину хвилі від 280 до 400 нанометрів. Це найбільш активна в біологічному плані частина сонячного спектра. Вона теж неоднорідна. Їх поділяють на довго- і короткохвильові  ультрафіолетові промені. Вони сприяють засмазі. При вступі на шкіру цих променів утворюються 2 групи  речовин: специфічні і неспецифічні. До специфічних речовин відноситься вітамін Д. До неспецифічним  належать продукти розщеплювання білків. Засмагаючу дію призводить до фотохімічному ефекту, біологічно  активні речовини сприяють розширенню судин. Ультрафіолетові промені завжди приводять до засмаги більш або менш вираженому. Все залежить від кількості пігменту в шкірі. Засмага є перевіркою захисних властивостей  організму. Найсприятливіший засмага виникає з довжиною хвилі 320 нанометрів. Він виникає при впливі  довгохвильової частини спектру. На півдні в основному переважають короткохвильові частини спектру, а на півночі довгохвильові. Розсіюванню більше схильні до короткохвильові промені. Розсіювання краще за все відбувається в  чистої атмосфері та в північному регіоні. Значить, найбільш корисна засмага на півночі, вона виходить більш  темною. Ультрафіолетові промені є дуже потужним фактором профілактики рахіту. При нестачі цих  променів у дітей розвивається рахіт, а у дорослих остеопороз. Зазвичай з цим стикаються на Крайній Півночі.

Ультрафіолетові промені також надають бактерицидну дію. Воно використовується для знезараження харчових  продуктів і води. Інтенсивність цих променів визначається приладом ультрафіолетметром.

2. Інфрачервоні промені мають теплову дію. Це залежить від довжини хвилі. Короткі промені несуть більше енергії та надають сильний тепловий ефект. Довгохвильові ділянки надають тепловий вплив на поверхні. Ці властивості використовуються у фізіотерапії. Для вимірювання інфрачервоних  променів існує прилад Актинометр. Несприятливий вплив інфрачервоних променів може спостерігатися в гарячих цехах. У них вони можуть призводити до професійних захворювань — катаракті.

Причиною катаракти є короткі інфрачервоні промені. Для профілактики використовують захисні окуляри.

В результаті дії цих променів можливий опік. У зв’язку з дією інфрачервоних променів у людини  може бути теплової і сонячний удар. Тепловий удар виникає з — за перегріву організму. Також  може трапитися з тим, хто виконує важку фізичну роботу при жаркій погоді. Сонячний удар —  результат прямого впливу сонячних променів з ураженням ЦНС. Сонячний удар вражає тих, хто  багато годин поспіль проводить на сонці з непокритою головою.

3.Відімі ділянки спектру має довжину хвилі від 400 до 760 нанометрів. Ці хвилі є  специфічним подразником органу зору. Світло є необхідною умовою роботи очі. Світло  стимулює життєдіяльність організму, підсилює обмін речовин, покращує загальне самопочуття,  підвищує працездатність. На організм впливає різна колірна гама кольорів. У зв’язку з цим  існують теплі тони (жовтий, оранжевий, червоний) і холодні тони (блакитний, синій, фіолетовий).

В останні десятиліття відзначається значне зростання сонячної активності, хоча багато хто про це і не  підозрюють. При збільшеному потоці ультрафіолету і нездатності озонового шару протистояти цьому  людство піддається сильному впливу сонячної радіації. Клітини шкіри не здатні  протистояти і дають збій. Звідси і спостерігається сплеск злоякісних утворень шкіри. Прийшов  час змінювати ставлення людей до сонця. Тривале перебування людей на сонці з незахищеною  шкірою може обернутися проблемами зі здоров’ям у майбутньому. Особливо це стосується дітей. Чим більше діти отримали в дитинстві сонячної радіації, тим вища ймовірність розвитку раку шкіри в  старшому віці. Сонячні опіки також підвищують ризик розвитку цього захворювання.

2. Які методи контролю за артеріальним тиском та частотою серцевих скорочень вам відомі? Як змінюється артеріальний тиск та частота серцевих скорочень у людей з віком?

На сьогодні добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) все частіше визнається необхідним для встановлення діагнозу і ведення хворих із артеріальною гіпертензією (АГ). Більше того, застосування ДМАТ у клінічних дослідженнях у дітей може бути навіть більш важливим, ніж у дорослих, що підтверджується дослідженнями останніх років (A. Zanchetti et al., 2009).

В останніх рекомендаціях Європейського товариства гіпертензії (2009 рік) наголошується на тому, що помірні підвищення артеріального тиску (АТ) у дітей та підлітків більш поширені, ніж вважалося раніше, і відхилення АТ від вікових меж у дітей часто переходять в АГ у дорослих. Саме в ці рекомендації вперше, на відміну від аналогічних рекомендацій 2003 і 2007 років, було включено розділ, присвячений гіпертензії в дитячому і підлітковому віці.

У дітей АГ часто перебігає безсимптомно, і підвищений АТ виявляють випадково під час профілактичних оглядів. На жаль, вимірювання АТ під час таких оглядів не завжди дає змогу виявити АГ на ранніх етапах її розвитку, коли захворювання має лабільний перебіг і артеріальний тиск нестабільний (В.Ю. Приходько, 2004, Н.М. Коренев с соавт., 2010).

Чутливість методу офісного визначення артеріального тиску для оцінки якості антигіпертензивної терапії низька, оскільки виявлено недостовірний кореляційний зв’язок між даними офісного вимірювання артеріального тиску і середньодобовими величинами систолічного артеріального тиску, отриманими при добовому моніторуванні.

Сучасні вимоги до лікування артеріальної гіпертензії передбачають зниження не тільки офісного артеріального тиску, а й нормалізацію артеріального тиску протягом доби. Для підтвердження адекватності і ефективності підібраної антигіпертензивної терапії після досягнення цільових значень офісного артеріального тиску необхідно проводити добове моніторування артеріального тиску.

Інвазивний (прямий) метод вимірювання АТ застосовується тільки в стаціонарних умовах при хірургічних втручаннях, коли введення в артерію пацієнта зонда з датчиком тиску необхідно для контролю рівня тиску. Перевагою цього методу є те, що тиск вимірюється постійно, відображаючись у вигляді кривої тиск / час. Однак пацієнти з інвазивним моніторингом АТ вимагають постійного спостереження через небезпеку розвитку тяжкої кровотечі у разі від’єднання зонда, утворення гематоми або тромбозу в місці пункції, приєднання інфекційних ускладнень.

Більше поширення в клінічній практиці отримали неінвазивні методи визначення артеріального тиску. У залежності від принципу, покладеного в основу їх роботи, розрізняють пальпаторно, аускультативно і осцилометричний методи.

На середнє значення артеріального тиску людини різні чинники впливають по різному. Такі фактори, як вік і стать суттєво змінюють значення середнього кров’яного тиску.

У дітей, нормальний діапазон нижче, ніж у дорослих.

З віком у дорослих, систолічний тиск має тенденцію до зростання і діастолічний – навпаки знижується.

В літньому віці, артеріальний тиск, як правило, вищий від нормального для дорослого значення, що в основному пов’язано зі зменшенням еластичності артерій. Крім того, тиск людини змінюється під час фізичних вправ, емоційних реакцій, залежить від сну, травлення і часу доби.

Відмінності між значеннями тиску, виміряного на лівій та правій руці, як правило, випадкові і в переважній більшості випадків тиск, виміряний на обох руках – однаковий.

Тим не менше, в деяких випадках різниця між показниками виміряними на різних руках становить більше 10 мм рт.ст., що вимагає проведення подальших досліджень, адже такі ознаки наприклад, можуть бути ознакою обструктивних захворювань артерій.

Ризик виникнення серцево-судинних захворювань збільшується, якщо значення артеріального тиску вище 115/75 мм рт.

Раніше, гіпертонію діагностували тільки якщо в особи були присутні вторинні ознаки високого артеріального тиску разом з тривалим високим значенням систолічного тиску, яке спостерігалося протягом деякого періоду часу.

Що стосується гіпотензії, то на практиці кров’яний тиск вважається занадто низьким, тільки якщо людина відчуває певний дискомфорт та з’являються ознаки, характерні для зниженого артеріального тиску. Клінічні випробування показали, що у тих людей, у яких рівень артеріального тиску дещо знижений, ризик розвитку серцево-судинних захворювань – значно нижчий.

Підвищення артеріального тиску, як правило більш характерне для людей похилого віку (що вважається нормальним явищем) і часто порушення такого характеру призводять до збільшення ризику виникнення різноманітних захворювань та смертності пацієнта.

Висновок

Сонячне світло активізує ферменти, впливає на різні види обміну речовин в організмі. У дітей, позбавлених впливу сонячного світла, розвивається рахіт. У дорослих спостерігається ламкість костей, які при переломах повільно зростаються, легко руйнуються зуби. Цей стан називається ‘світловим голодуванням’, яке часто спостерігається в шахтарів, людей, що живуть на Півночі. Для попередження таких порушень рекомендується систематично опромінюватися ультрафіолетовими променями в спеціальних фотаріях, ухвалювати вітаміни групи D.

Таким чином, сонячне світло являє собою потужний профілактичний і лікувальний фактор, що сприяє оздоровленню навколишнього середовища, що погано впливає на мікроорганізми. Діючи на організм через зоровий аналізатор, сонячне світло виявляє Сеое вплив на фізіологічні процеси в організмі, змінюючи обмін речовин, загальний тонус, ритм сну і т. д.

Список використаних джерел

1. Вайнер З.Н. Валеология [Текст] : Учебник для вузов / З.Н.Вайнер, 2001. — 414 с.
2. Валеологія [Текст] : Довідник школяра / авт.-упор. Е. В. Білик, 2005. — 512 с.
3. Грибан В.Г. Валеологія [Текст] : підручник для студентів вищих навчальних закладів / В. Г. Грибан, Л. М. Бабченко, 2008. — 210 с.
4. Марков, В. В. Основы здорового образа жизни и профилактика болезней [Текст] : учебник для вузов / В. В. Марков. — М. : Академия, 2001.
5. Сіренко Ю.М., Рековець В.М. Артеріальна гіпертензія: сучасні аспекти контролю антигіпертензивної терапії (Частина 2) // Укр. кардіол. журн. – 2002. – № 6. – С. 88-95.