Загальна характеристика Вінницької області
1. Територія. Чисельність населення
Дата утворення регіону: 27 лютого 1932 року.
Територія області: 26,5 тис. кв. км., 4,4% території України.
Відстань від м. Вінниці до м. Києва: — автомобільним сполученням — 266 км.,
— залізницею — 222 км.,
— автошляхом — 260 км.
Середня чисельність населення станом на 1 січня 2010 року 1655,3 тис. осіб
- у тому числі: сільського – 813,4 тис. осіб
- міського – 841,9 тис. осіб.
Географічне положення:
Область розташована в лісостеповій смузі правобережної частини України.
По території області протікають 204 річки, з них найбільші: Південний Буг та Дністер.
Межі і кордони: 202 км. державного кордону з Республікою Молдова.
Область межує з 7-ма областями України (Житомирською, Чернівецькою, Хмельницькою, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Одеською областями).
Область займає майже 4,5% території України. На південному заході Вінниччини, по річці Дністер, на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова.
Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. На території області поширені ліси з дуба, граба, липи, ясена, клена, в’яза. Ґрунт в основному оподзоленний (близько 65%). На північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині — сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південно-сході і в Придністров’я — глибокі чорноземи і опідзоленні ґрунти. Більш 70% території області зорано.
Територією області протікає 204 річки протяжністю понад 10 км. Вони відносяться до басейнів Південного Буга, Дніпра та Дністра.
2. Структура населення Вінницької області
Загальна чисельність населення Вінницької області на 01.01.2001 року становила 1 млн. 876 тис. чол., в тому числі міського – 888,5 тис. (47,4%), сільського – 987,5 тис. чол. (52,6%). Всього на території Вінницької області розташовано 17 міст, 30 селищ міського типу і 1467 сільських населених пунктів.
Статево-вікова структура населення відбиває також співвідношення між віковими групами людей, зокрема чоловіків та жінок. Для населення України вона має неправильну форми, бо нижні вікові групи менш численні, ніж верхні. Це зумовлено звуженим типом відтворення населення у останні десятиліття. Більшість населення нашої країни становлять жінки – 53.7 %. Співвідношення між чоловіками і жінками неоднакове у різних вікових групах. У дитячому і юнацькому віці приблизно однакова кількість дівчат і хлопців, навіть хлопців дещо більше.
Але вже в середньому віці співвідношення поступово змінюється на користь жінок, у старшому віці чоловіків майже у два рази менше, ніж жінок. Це пов’язано із тим, що у жінок більша тривалість життя, а пік смертності у чоловіків настає після 40 років, а жінок після 50 років, також на це впливають спосіб життя, умови праці. А ще відомо, що жіночий організм витриваліший, здатний витримувати більші стресові навантаження, ніж чоловічий.
Диспропорція між чоловіками і жінками у старшому віці посилюється ще й тим, що у ньому перебувають люди, які пережили Другу світову війну, а серед загиблих у ній переважали чоловіки.
Характерною рисою статевовікової структури населення Вінницької області є постійне збільшення частки людей старшого віку, вона вже переважає частку дітей (23.9% проти 18.1%). Такий процес називається “старінням” населення. Він особливо інтенсивний в останньому десятилітті. За 1989-2004 рр. частка людей пенсійного віку збільшилась на 5.3%. Якщо у міських поселеннях частка людей у віці понад 60 років становить 18.6%, то у селах — 25.2%.
Україна відзначається поряд із високим старінням людей, дуже високим рівнем старіння жіночого населення.
Найбільші міста області: Вінниця, Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник.
Відбувається постійне скорочення економічно ефективної частини населення; частка людей у віці 15-24 р. – 15%, а 25-59 р. – 46,7%. Скорочення економічно активного населення призведе до ще більшого зростання рівня навантаження на населення працездатного віку. За шкалою ООН старим населення вважається тоді, коли частка людей у віці понад 65 р. становить більше 7%. В Україні вона загалом досягнула 15.9%, а серед сільських жителів – 19,8%. Тому населення країни, й Вінницької області зокрема, оцінюють як дуже і дуже старе.
3. Динаміка чисельності населення
Кількість наявного населення Вінницької області, за оцінкою, на 1 листопада 2010р. становила 1643,3 тис.осіб. Упродовж січня–жовтня 2010 року чисельність населення скоротилась на 7,3 тис. осіб, це скорочення відбулося за рахунок природного скорочення населення на 7302 особи.
Обсяг природного скорочення населення, порівняно з січнем–жовтнем 2009 року збільшився на 229 осіб або на 3,2%. Водночас в області зареєстровано міграційне скорочення населення – 8 осіб.
починаючи з 80-х років Вінницька область має від’ємний природній приріст населення і на 1995 рік склав –12,7%, в тому числі міського –0,5%, сільського -12,2%, а в 1998 році звичайно цей коефіцієнт ще збільшився.
За показниками відтворення населення область займає 11-те місце в Україні з народжуваності, 2-ге – зі смертності і 20-те – за природнім приростом. Показники природного руху населення відрізняються у міській та сільській місцевостях. Але як у містах, так і у сільській місцевості, коефіцієнт природного приросту негативний. Всі райони області мають від’ємний приріст населення. Лише у м.Вінниці, Могилеві-Подільському та Хмільнику приріст населення додатній.
На стан народжуваності і смертності в будь-якому суспільстві впливає комплекс соціальних, економічних, природних та інших умов. Один з основних факторів, що визначає природний рух населення – його вікова і статева структура.
Вінниччина характеризується вкрай несприятливою віковою структурою населення. З 80-х років, в області спостерігається процес старіння населення. Середній вік чоловіків за останні 15 років зріс від 34 до 36,1 року, жінок – з 41 до 42 років. Щодо статевої структури, то у Вінницькій області 45% населення – чоловічої статі.
Середня щільність населення області 71 чол. на кв.км. Найбільшою щільністю населення відзначаються Вінницький, Шаргородський, Могилів-Подільський та Бершадський райони. Найменш заселені Муровано-Куриловецький, Тиврівський, Чечельницький, Піщанський, Погребищенський та Оратівський райони.
У формуванні населення області провідну роль, як уже зазначалося, відіграють міграції. Масштаби переміщення населення із сіл в міста – найбільші в країні. Основні ж напрямки виїзду населення за межі області – Київська, Одеська, Хмельницька та Чернівецька області.
Розглянемо таблицю природного руху населення:
Таблиця 1. Природний рух населення Вінниччини (у розрахунку на 1000 жит.)
Роки | Народжуваність | Смертність | Природній приріст |
1970 | 14,2 | 10,4 | +3,8 |
1985 | 13,7 | 14,4 | -0,7 |
1991 | 12,4 | 14,5 | -2,1 |
1995 | 11,2 | 16,6 | -5,4 |
2005 | — | — | -12,7 |
Міграційні процеси суттєво торкаються і динаміки основного джерела формування трудових ресурсів – населення в працездатному віці.
Чисельність постійного населення (осіб)
На 1 листопада 2010 року | |||
Все населення | міське | сільське | |
Вінницька область | 1636213 | 805289 | 830924 |
у т. ч. | |||
м. Вінниця | 367533 | 367533 | x |
м. Жмеринка | 35279 | 35279 | x |
Козятин (міськрада) | 24908 | 24908 | x |
Ладижин (міськрада) | 23884 | 22617 | 1267 |
Могилів-Подільський (міськрада) | 31907 | 31718 | 189 |
м. Хмільник | 25481 | 25481 | x |
райони | |||
Барський | 54494 | 17620 | 36874 |
Бершадський | 63039 | 13097 | 49 942 |
Вінницький | 75812 | 16445 | 59367 |
Гайсинський | 59365 | 25612 | 33753 |
Жмеринський | 36432 | 4713 | 31719 |
Іллінецький | 38837 | 15262 | 23575 |
Калинівський | 59925 | 19158 | 40 767 |
Козятинський | 41750 | 5822 | 35928 |
Крижопільський | 35475 | 8912 | 26563 |
Липовецький | 40069 | 15430 | 24639 |
Літинський | 37331 | 6671 | 30660 |
Могилів-Подільський | 34920 | 3974 | 30946 |
Мурованокуриловецький | 27666 | 6087 | 21579 |
Немирівський | 51839 | 19246 | 32593 |
Оратівський | 23046 | 2837 | 20209 |
Піщанський | 22200 | 6539 | 15661 |
Погребищенський | 32513 | 9949 | 22564 |
Теплицький | 30606 | 6442 | 24164 |
Тиврівський | 44022 | 23025 | 20997 |
Томашпільський | 35158 | 13242 | 21916 |
Тростянецький | 37582 | 7711 | 29871 |
Тульчинський | 58119 | 24085 | 34034 |
Хмільницький | 38991 | x | 38991 |
Чернівецький | 23474 | 2842 | 20632 |
Чечельницький | 22985 | 5131 | 17854 |
Шаргородський | 59232 | 6726 | 52506 |
Ямпільський | 42339 | 11175 | 31164 |
Трудові ресурси області складають 913 тис. чол. (48,7%). Таблиця 2 вміщує дані щодо розподілу працюючих в основних галузях народного господарства.
4. Економічна активність населення. Кількість безробітних. Рівень зареєстрованих безробітних
У жовтні 2010р. середній розмір заробітної плати штатного працівника становив 1881 грн., який у 2,1 раза перевищив рівень законодавчо встановлених державних соціальних стандартів, що діяли у жовтні: мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (907 грн.).
Таблиця 2. Структура зайнятості працездатного населення
Назва галузі | Кількість працюючих (тис.чол.) | Частка від заг. Кількості (%) |
Промисловість | 210 | 23 |
Будівництво | 55 | 6 |
Сільське господарство | 265 | 29 |
Лісове господарство | 3 | 0,3 |
Транспорт та зв’язок | 73 | 8,3 |
Освіта, культура, наука | 96 | 10,5 |
Охорона здоров’я, фізична культура, спорт та соціальне забезпечення |
57 |
6,2 |
Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування |
23 |
2,5 |
Інші | 131 | 14,2 |
Всього в сфері матеріального виробництва працює 663 тис. чол. (72,6% трудових ресурсів), а в невиробничій сфері – 250 тис. (27,4%).
В перспективі, за даними ради по вивченню виробничих сил України, спостерігатиметься значне скорочення кількості працюючих в таких матеріальних галузях як сільське господарство, промисловість, будівництво. На виконання обласної Програми зайнятості населення у 2008 році вживалися заходи щодо поліпшення становища на ринку праці та захисту неконкурентноздатної категорії незайнятого населення. За рік працевлаштовано 15,1 тис. чоловік (130% до передбачених Програмою), виконували оплачувані громадські роботи 7,7 тис.чол. (139%), пройшли профнавчання 4,3 тис.чол. (119,9%), надано профконсультаційних послуг 58,6 тис.чол. (116%).
За рівнем оплати праці першість утримували працівники фінансової діяльності, розмір оплати у них перевищив середній рівень по економіці області в 1,7 раза. Серед промислових видів діяльності найбільш високооплачувані працівники у виробництві, розподіленні електроенергії, газу і води та у хімічному виробництві, розмір оплати праці яких перевищив середній показник по економіці області в 1,5 та 1,6 раза відповідно. Водночас, розмір нарахованої заробітної плати працівників, зайнятих у рибальстві та рибництві, у діяльності готелів та ресторанів, був значно нижчим та не перевищив 65% середнього по економіці області рівня.
Реальна заробітна плата найманих працівників у жовтні 2010р. порівняно з вереснем в 2009 зменшилась на 3,8%, а по відношенню до жовтня 2009р. збільшилась – на 11,6%.
Сума невиплаченої заробітної плати станом на 1 листопада 2010р. становила 23,3 млн.грн., з якої 49,2% – заборгованість економічно активних підприємств, 43,4% складав борг підприємств-банкрутів та 7,4% – економічно неактивних підприємств.
Майже половина (49,5%) заборгованості припадає на підприємства промисловості. Борги підприємств-банкрутів у загальній сумі невиплаченої заробітної плати цього виду діяльності складають 48,5%. Кількість працівників економічно активних підприємств, яким своєчасно не виплачено заробітну плату на 1 листопада 2010р. становила 4,7 тис. осіб або 1,4% зайнятих на цих підприємствах. Кожному з працівників, кому зарплата виплачується із затримкою, в середньому заборговано 2450 грн., що на 30,1% більше від середньої заробітної плати за жовтень п.р.
Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств, установ та організацій у жовтні 2010р. становила 334,3 тис. осіб. Кількість працівників, які перебували у відпустках без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт) становила у жовтні п.р. 0,9 тис. осіб (0,3% кількості штатних працівників), а кількість працівників, які з економічних причин працювали у режимі неповного робочого дня (тижня) – 12,4 тис. осіб (3,7% кількості штатних працівників).
У листопаді 2010р. послугами державної служби зайнятості скористалися 25,4 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян проти 27,9 тис. осіб у листопаді 2009р.
На обліку в державній службі зайнятості на 1 грудня 2010р. перебувало 22,3 тис. незайнятих громадян, які шукали роботу. Серед зазначеної категорії громадян 92,3% (20,6 тис. осіб) мали офіційний статус безробітних. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області на початок грудня 2010р. становив 2,2% від кількості населення працездатного віку.
За сприяння державної служби зайнятості у листопаді 2010р. було працевлаштовано 1,5 тис. осіб, що майже на чверть більше, ніж у листопаді 2009р.
З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на допомогу по безробіттю у листопаді 2010р. було витрачено 9,9 млн.грн. Середній розмір допомоги становив 760,80 грн., що на 16,1% менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (907 грн.).
Висновок
Демографічна ситуація в області характеризується тенденцією до скорочення загальної чисельності населення, що обумовлено зменшенням рівня народжуваності, від’ємним природним приростом та значним міграційним відтоком за межі області.
Список використаних джерел
- Лесько О.Й. Оцінка чисельності, соціально-демографічного складу та зайнятості інвалідів у галузях економіки // Вісник Вінницького політехнічного інституту. — 2002. — № 5. — С. 28-33
- Салтан М. П. Тенденції використання трудових ресурсів у Вінницькій області // Економіка АПК. — 2009. — № 8. — С. 129-133
- Ціхановська О.М. Тенденції розвитку ринку праці у сільській місцевості Вінницької області // Економіка АПК. — 2005. — № 8.- С.132-138
- Чвертко Л. Трансформація зайнятості і ситуація на ринку праці Східного Поділля та Центрального Придніпров’я // Україна: аспекти праці. — 2007. — № 3. — С. 3-10