Вступ

Актуальність теми. Сполучені Штати продовжували  займати   лідируюче положення в міжнародній торгівлі. США приділяють велику увагу питанням охорони прав американських власників інтелектуальної власності за кордоном.

Сполучені Штати Америки мають найбільшу економіку у світі, є найбільшими імпортерами товарів, а також входять до трійки найбільших світових експортерів. Зміни, які відбуваються в економіці, зокрема, зовнішній торгівлі США, мають великий вплив на розвиток світової економіки і торгівлі.

Значний внесок у вивчення загальної проблематики американської зовнішньої торгівлі та окремих аспектів економічної політики зробили вітчизняні дослідники В. Андрійчук, О. Власик, А. Мокій, В. Тітаренко, А. Філіпенко, В. Будкін, А. Гальчинський, В. Геєць, М. Дудченко, Т. Мединська, а також зарубіжні науковці Ф. Бергстен, І. Дестлер, Д. Дрезнер, П. Кругман, В. Лаувет, В. Супян, Я. Ширмер та ін.

Метою роботи є з’ясування новітніх тенденцій у зовнішній торгівлі США з Україною, для чого проведемо порівняльний аналіз розвитку експортно-імпортних операцій США з Україною, а також Європейським Союзом, Японією (другою економікою світу) і двома трансформаційними економіками в сусідів України — Польщею (членом ЄС-27) і Росією (найбільшим торговельним партнером України) упродовж 2005-2011 рр.

1. Огляд економіки США та торгово-економічні відносини

США є активним організатором і учасником різних міжнародних регіональних організацій і форумів, як політичних (основні з них — ООН, Організація американських держав, НАТО), так і економічних (ВТО, ОЕСР, АТЕС, НАФТА, МВФ, МБРР, Всесвітній банк, МАБР і т.д.), значна частина яких розміщається на території США.

У ряді провідних міжнародних економічних і фінансових організацій США займають лідируюче положення й активно проводять політику  виходячи зі своїх зовнішньополітичних і економічних пріоритетів.

Протягом 2010 р. Президенту США Б. Обамі та його Адміністрації вдалось реалізувати переважну частину його амбітних передвиборчих планів, не зважаючи на ускладнену зростаючим рівнем безробіття економічну ситуацію в країні.

Економіка США в липні-вересні 2010 року, за переглянутими даними, зросла на 2,5% в річному численні після зростання на 1,7% в II кварталі. За оцінками провідних економістів країни перебування, очікується, що ВВП США зросте в IV кварталі на 2,1%. А за весь 2010-й рік економісти прогнозують зростання економіки США на 2,7% (на початку року прогнозувалося зростання у 3%).

Водночас, відновлення економіки, яке почалося в червні 2009 року, все ще залишається повільним. Споживчі витрати, незважаючи на поступове зростання, як і раніше стримуються високим рівнем безробіття. Приблизно через півтора року після того, як рецесія була офіційно визнана завершеною, рівень безробіття становить 9,6%.

Інфляція, як зазначають в Федеральній резервній системі США, якийсь час залишатиметься стриманою. Базова інфляція склала всього 1,2% у період з січня по жовтень 2010 р., що є найнижчим рівнем за дев’ять років і нижче неофіційного цільового рівня ФРС, який складає приблизно 2,0%.

Враховуючи перспективу того, що безробіття ще довгий час залишатиметься дуже високим, а інфляція – низькою, керівники ФРС підтвердили свої наміри зберігати короткострокові ставки на рекордно низькому рівні – 0-0,25% – протягом тривалого періоду часу. Фінансові ринки очікують, що ставка по федеральних фондах не буде підвищуватися протягом всього наступного року.

2. Аналіз міжнародної торгівлі США

У результаті аналізу можна виокремити низку різних типів динаміки експортно-імпортних операцій США (табл. 1, 2). До сировинної продукції зараховуватимемо, згідно з американською класифікацією, товари сільського і лісового господарства, енергетичні товари, мінеральну сировину і продукцію металургії. Статистичні дані щодо торгівлі США з Євросоюзом, Японією та РФ наведено в [12], а щодо торгівлі США з Україною та Польщею, то показники обчислено на основі даних, вміщених на сайті TradeStatsExpress [13].

Таблиця 1. Експорт США (2008-2010 рр.)

	Японія	Польща	ЄС-27	Україна	Росія
Машинобудування	↓	↑	↓	↑	↑
Сировинна продукція	↑	≈	↑	≈	↓

Примітки: ↑ — зростання, ↓ — зменшення, ≈ — незначні зміни.

 

Таблиця 2. Імпорт США (2008-2010 рр.)

	Японія	Польща	ЄС-27	Україна	Росія
Машинобудування	≈	↑	↓	↓	≈
Сировинна продукція	≈	↓	↑	↑	≈

Упродовж 2005-2008 рр. спостерігалися три моделі експорту товарів зі Сполучених Штатів. Експорт став (див рис. 1 та 2):

—   Більш технологічним, але США міцно утримували позиції на ринках сировини

—         частка машинобудування в експорті товарів зросла:

—         у торгівлі з Польщею — на 11 в.п. або 2,2 млрд. дол.,

—         у торгівлі з Україною — на 18,1 в.п. або на 0,9 млрд. дол.

—         питома вага сировини залишалася на приблизно одному й тому самому рівні:

—         у торгівлі з Польщею зростання на 0,3 в.п. або на 0,4 млрд. дол.,

—         у торгівлі з Україною зростання на 1 в.п. або на 0,4 млрд. дол.

У 2008 р. частка сировини в експорті США до Польщі становила 10,7%, тоді як для України цей показник був у 2,5 разу більше (27,8%).

—   Більш технологічним, питома вага сировинної продукції зменшується

—         частка машинобудування в експорті товарів до Росії зросла на 9,5 в.п. або на 4,2 млрд. дол. Протягом зазначеного періоду темп приросту експорту машинобудівної продукції був вищим від темпу зростання експорту — вартісні обсяги експорту машинобудівної продукції збільшилися у 3,8 разу, тоді як в середньому в 2005-2008 рр. обсяги експорту США зросли в 3,2 разу;

—         питома вага сировинної продукції зменшилася на 8,3 в.п., але вартісні обсяги експорту сировини збільшились у 2,5 разу (на 1,4 млрд. дол.);

—   менш технологічним, питома вага сировинної продукції збільшується

— частка машинобудування в експорті товарів до Японії зменшилася на 6,8 в.п., хоча вартісні обсяги експорту продукції машинобудування зросли на 1,1 млрд. дол. Протягом зазначеного періоду темп приросту продукції машинобудування (4,4%) значно поступався темпу приросту експорту продукції США до Японії (21,7%) тоді, як темп приросту експорту сировинної продукції становив 46,7%. Тому частка сировини в експорті до Японії зросла на 6,3 в.п. або на 7,3 млрд. дол.

Рис. 2. Експорт товарів США (2004-2008 рр.), питома вага сировинної продукції

Протягом 2005-2008 рр. відбулися певні зміни в динаміці імпорту США товарів України і чотирьох вищеназваних країн або блоків, які узагальнено представляють різні групи американських торговельних партнерів. Спостерігалися чотири варіанти розвитку імпортних операцій.

Упродовж 2005-2008 рр. імпорт товарів до США (рис. 3 і 4):

—      Залишався високотехнологічним з незначною часткою сировини

—         частка машинобудування в імпорті товарів з Японії коливалася в діапазоні 82,9-83,6%. Протягом 2005-2008 рр. збільшення вартісних обсягів імпорту машинобудівної продукції становило 6,9% або 7,5 млрд. дол. Приріст імпорту сировинної продукції становив 29,3%, значно перевищуючи зростання обсягів імпорту товарів з Японії до США, яке зафіксовано на рівні 7,4%. Питома вага імпорту сировини в загальній структурі імпорту зросла лише на 1 в.п. або на 1,8 млрд. дол.

—      Став більш технологічним, питома вага сировини зменшилася

—         частка машинобудування в імпорті товарів із Польщі зросла на 11,2 в.п. або на 0,6 млрд. дол., зростання імпорту машинобудівної продукції протягом 2005-2008 рр. становило 86,5%, тоді як імпорт сировини з Польщі зменшився на 2,5%. Загалом, вартісні обсяги імпорту польської продукції з часу вступу до ЄС збільшилися на 42%. Питома вага імпорту сировинної продукції з Польщі зменшилася на 10,5 в.п., а вартісні обсяги упродовж зазначеного періоду майже не зазнали змін.

—      став менш технологічним, питома вага сировини збільшилася

—         частка машинобудування в імпорті товарів з України зменшилася на 3,8 в.п., вартісні обсяги зросли тільки на 0,04 млрд. дол. Зростання обсягів імпорту української машинобудівної продукції до США в 2008 р. порівняно з 2004 роком зафіксовано на рівні 61,1% завдяки невеликій початковій базі для росту (0,068 млрд. дол. у 2004 р.).

З іншого боку, вартісні обсяги імпорту сировинної продукції зросли в 3,2 разу або на 1,2 млрд. дол., а питома вага сировини в структурі загального імпорту зросла на 6,5 в.п. до 72,2%. Загалом, протягом 2005-2008 рр. обсяги імпорту товарів з України до США збільшилися в 2,9 разу.

—   залишався нетехнологічним з незначною часткою машинобудування

— частка машинобудування в імпорті товарів з Росії зменшилась на 0,3 в.п. (вартісні обсяги зросли удвічі на 0,3 млрд. дол.). Зростання загального імпорту товарів з РФ протягом 2005-2008 рр. у 2,2 разу обумовлено майже таким самим зростанням імпорту сировини. У 2008 р. з Росії до США було відправлено сировинної продукції на 13,1 млрд. дол. більше, ніж у 2004 р., зокрема, імпорт енергетичних товарів зріс на 12,4 млрд. дол. Таким чином, 2008 р. питома вага сировини в імпорті РФ (87%) залишилась майже на такому самому рівні, як і в 2004 р. (87,2%).

Джерело: Shifts in Merchandise Trade 2009, TradeStatsExpress, власні розрахунки. Підсумуємо результати аналізу:

1. У торгівлі з Японією США діють як країна, що розвивається, закуповує у більш розвиненої високотехнологічні товари в обмін на сировину. США відчувають значні труднощі із поставками американської технологічної продукції на японський ринок і тому змушені збільшувати продажі в Японію сировинних товарів. Величина від’ємного для США сальдо в зовнішній торгівлі товарами з Японією змінилася незначно з «мінус» 79,5 млрд. дол. у 2004 р. до «мінус» 77,7 млрд. дол. у 2008 р., в 1,26 разу перевищуючи обсягу американського експорту до Японії.
2. Імпорт до США товарів з РФ є дзеркальним відображенням імпорту товарів з Японії (РФ діє як країна ІІІ світу щодо розвинутих Сполучених Штатів). Якщо в японському імпорті 83% становить машинобудівна продукція, то в імпорті РФ 87% припадає на частку сировинних товарів. Відповідно, частка сировини в імпорті Японії до США дорівнює 5,7%, тоді як питома вага продукції російського машинобудування в поставках до США зменшилася до 2,3%.
3. Протягом 2005-2008 рр. певного прогресу в торгівлі зі Сполученими Штатами Америки досягли польські підприємці. Якість їхніх товарів істотно поліпшилася завдяки модернізації польської промисловості за рахунок іноземних інвестицій і доступу до відповідних фондів Євросоюзу. Це сприяло тому, що польський бізнес зумів збільшити питому вагу машинобудування в поставках своєї продукції до США. У 2008 р. обсяги поставок машинобудівної продукції до США перевищили поставки підприємств машинобудування РФ на американський ринок на 0,6 млрд. дол. З іншого боку, динамічний ринок Польщі зацікавлений у продукції американського машинобудування, поставки якої протягом зазначеного періоду зросли в 5,3 разу проти зростання в 1,9 разу поставок продукції цієї галузі з Польщі до США.

Загалом, динаміка торговельних відносин між Польщею та США є оптимальною для двосторонньої торгівлі — зростання питомої ваги машинобудування у структурі експорту обох країн і зменшення частки сировинної продукції в польському експорті до США при незначному збільшенні питомої ваги сировини в американських поставках до Польщі.

Варто зазначити, що питома вага продукції машинобудування у структурі польського експорту до США з 2007 р. є дещо вищою від частки машинобудівної продукції у структурі експортних поставок до Сполучених Штатів усього Європейського Союзу, а питома вага сировини в експорті і Польщі, і ЄС-27 є приблизно однаковою.

4. Рівень технологічності структури експорту США до України поступається рівню технологічності структури експорту США до Польщі і Росії. Так, протягом 2005-2008 рр. відбулося різке зростання експорту американської машинобудівної продукції до України (переважно за рахунок легкових автомобілів), проте показники питомої ваги продукції машинобудування в експорті США до Польщі (67,1%) і Росії (63,2%) в 2008 р. були вищими, ніж аналогічний показник для України (58,1%).

Протилежна картина спостерігається при розгляді експортних поставок американської сировини. Найменша її частка в експорті Сполучених Штатів до Польщі (10,7%) і Росії (26,8%) і найбільша для України (27,8%). Слід зазначити, що протягом розглядуваного періоду відбулося зменшення питомої ваги сировинної продукції в експорті США до РФ, тоді як частка такої продукції в експорті США до України зросла.

Аналізуючи динаміку імпорту товарів трьох трансформаційних економік до Сполучених Штатів Америки, слід відзначити позитивну динаміку зростання частки польської машинобудівної продукції (з 35,6% до 47%) в загальній структурі імпорту Польщі до США. Водночас, частка технологічної продукції в українських поставках до США, хоча в 2008 р. і залишалася дещо вищою (4,5%), ніж для імпорту товарів РФ (2,3%), відчутно зменшилася. Це ілюструє брак уваги до розвитку інноваційного потенціалу України внаслідок невирішення проблем трансферу технологій від університетів і НДІ до промислових підприємств за прикладом застосування Закону Бея-Доула в США [13]. Відсутність впровадження нових ефективних вітчизняних технологій в Україні, врешті-решт, спричинює подальше зростання величезного торговельного дефіциту в групах високих і середньо-високих технологій.

Збільшення поставок з України до США відбулося за рахунок чотирьох груп сировинних товарів (27, 28, 72 і 73), тобто зміна в структурі поставок відбувалася згідно з «російським» варіантом двосторонньої торгівлі (87% імпорту припадає на сировину, менше 3% — на машинобудівну продукцію). Хоча питома вага сировини в імпорті України до США (72,2%) ще поступається частці такої продукції в імпорті РФ до США (87%), проте така тенденція є загрозливою. Обсяги поставок різко впадуть у разі змін цінової кон’юнктури і/або застосування протекціоністських заходів, що проявилося наприкінці 2008 р. і в 2009 р.

З іншого боку, впродовж 200-2010 рр. після нової хвилі розширення Європейського Союзу за рахунок менш розвинутих, ніж ЄС-15, економік Центральної і Східної Європи, змінилася структура торгівлі США з країнами уже 500-мільйонного Євросоюзу. Так, зміни в експорті США до ЄС-27 нагадують зміни в експорті Сполучених Штатів до Японії. Протягом звітного періоду частка машинобудування в експорті США до ЄС-27 зменшилася на 6,5 в.п. (до Японії — на 7,2 в.п.), а питома вага сировини в експорті США до ЄС-27 зросла на 7,1 в.п. (до Японії — на 6,3 в.п.).

Отже, за підсумками 2008 р., за рівнем технологічності структура експорту товарів США до нового ЄС перебувала на проміжному місці поміж структурами експорту США до Японії і експорту США до України.

Зокрема, частка машинобудівної продукції в експорті США до Японії була найнижчою (43,2%) серед чотирьох країн-партнерів США і ЄС-27, наступними були частка вищезгаданої продукції в поставках США до Євросоюзу (51,5%) та України (58,1%). Варто зазначити, що питома вага продукції машинобудування в експорті США до Польщі (67,1%) значно перевищує середню питому вагу поставок такої продукції з США до ЄС-27 (51,5%), що свідчить про більшу відкритість польського ринку для американських товарів, необхідних для модернізації економіки Польщі.

Зворотна картина спостерігалася при аналізі поставок сировинної продукції США до ЄС. Тоді як в середньому питома вага сировини в структурі експорту США до Євросоюзу сягнула 22,2% (дещо менше, ніж 27,8% в поставках Сполучених Штатів до України), Польща потребувала такої продукції якнайменше (10,7% від загального обсягу експорту США до Польщі).

Спостерігалося вирівнювання структури імпорту до Сполучених Штатів, відповідно, ЄС і Польщі. Питома вага продукції машинобудування в імпорті США з ЄС зафіксована на рівні 45,8%, що дещо менше, ніж відповідний показник для Польщі (47%). З іншого боку, частка сировинної продукції в імпорті США з Євросоюзу (23,8%) незначно перевищує відповідний індикатор для Польщі (23%).

Таким чином, у 2008-2010 р. структура зовнішньої торгівлі Польщі зі Сполученими Штатами була дещо прогресивнішою, ніж загальна структура торгівлі Європейського союзу із США. Проте, чи рухатиметься Польща далі в бік «японського» варіанту, можна буде стверджувати через 2-3 роки після завершення світової кризи і десятиліття перебування польської економіки в форматі Євро-союзу. При налагодженні зовнішньоекономічних відносин зі Сполученими Штатами, спираючись на Хартію про стратегічне партнерство між Україною та США, українські урядові й ділові кола повинні враховувати позитивний досвід польських підприємців.

Висновки

Урядова політика США стосовно   міжнародної торгівлі усе більше виходить із теорії, викладеної в документі «Стратегічна торговельна політика», що ґрунтується на тім, що конкуренція на ринках далека від досконалості й що компанії й уряди можуть впливати  на торговельні потоки й національний економічний добробут.

У своїй національній експортній стратегії США дотримуються цього постулату й створюють в 12  країнах, що розвиваються, які вони називають більшими ринками, що з’являються, інфраструктуру, що вони розглядають як стратегічна можливість для американських компаній.

Список використаної літератури

1. Амджадін, Оксана. Торговельна політика США у сфері інтелектуальної власності // Економіст. — 2005. — № 11. — С. 67-69
2. Бабанін О.С. Тенденції в зовнішній торгівлі США 2005-2008 років // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Науковий журнал. – 2010. – № 1. – с. 63-69
3. Давыдов А.Ю. Приоритеты торговой политики США // США. Канада: экономика, политика, культура. — 2006. — № 5. — С. 15-30
4. Емельянов Е.В. Торговый дефицит США на современном этапе: проьлемы и решения // США. Канада: экономика, политика, культура. — 2003. — № 12. — С. 47-62
5. Зименков Р. Антидемпинговая политика США // США. Канада: экономика, политика, культура. — 2004. — № 11. — С. 15-35
6. Мединська Т. Стан та перспективи торгового співробітництва між Україною і США // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта ‘2005». — Т. 72: Зовнішньоекономічна діяльність. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. — С. 36-38.
7. Мединська Т. Торгове співробітництво між Україною і США: проблеми та перспективи // Збірник наукових праць. — Вип. 44 / відп. ред. В.С. Новицький. — К. : ІСЕМВ НАНУ, 2005. — С. 233-249.
8. Пашкеев С. Адепты сервиса: Американская торговая компания Nordstorm получила широкую известность благодаря особенностям торгового сервиса // Бизнес. — 2008. — 13 октября. — С. 74-77
9. Перспективы внешней торговли США // Діловий вісник. — 2004. — № 7. —  С. 3
10. Самофалов, Володимир. Міжнародні угоди США про вільну торгівлю: досвід для України [Текст] / Володимир Самофалов // Урядовий кур’єр. — 2010. — 23 березня. — С. 9
11. Хартія Україна-США про стратегічне партнерство [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=840_140&check=4/UMfPEGznhhxqj.Zi0ae8XeHI4rws80msh8Ie6).
12. Экономика США / под ред. В. Супяна. — СПб. : Изд. Дом «Питер», 2003. — 651 с.