Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Зовнішньо і внутрішньо-системні функції економічного аналізу

Зміст

Вступ

1. Поняття та характеристика функції економічного аналізу

2. Особливості зовнішньо і внутрішньо-системних функцій економічного аналізу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз. Термін «аналіз» іншомовного походження (від гр. analysis) і означає «розділяти», «розчленовувати». Щодо економічного аналізу — це означає вичленовування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення.

Аналіз економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом — синтезом (гр. synthesis), який, з’єднуючи окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв’язків і залежностей між ними. Отже, аналіз і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв’язку та взаємодії.

Слід підкреслити, що економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів (макроекономіка), на рівні підприємств і організацій (мікроекономіка). На макрорівні здійснюється економічний аналіз макропоказників, на мікрорівні — конкретний економічний аналіз, який іще називають аналізом господарської діяльності підприємства.

1. Поняття та характеристика функції економічного аналізу

У зв’язку з тим, що значний вплив на розвиток господарюючих суб’єктів в умовах ринкових відносин має зовнішнє конкурентне середовище, елементи якого проявляються в наявності комерційних таємниць, критеріїв та застережень економічної безпеки, обґрунтовано значення захисної функції економічного аналізу.

Велику роль в умовах, з одного боку, обмеженості ресурсів, з іншого – нормування рівня та динаміки оціночних показників державними та недержавними інститутами, а також власниками має регулятивна функція. Виконуючи завдання, передбачені цією функцією, суб’єкти аналізу забезпечують зростання рівня інвестиційної привабливості, конкуренто- та платоспроможності.

Посилення процесів глобалізації, інтеграції економік країн світу, збільшення числа ринкових структур, фінансових ринків забезпечується шляхом використання відповідної аналітичної інформації. Однак завдання, які вирішуються за допомогою аналітичної інформації, при цьому не завжди підпорядковуються вищеокресленим функціям, а належать до комунікативної функції[2, c. 23].

Пріоритетним напрямком розвитку економічного аналізу є забезпечення регулятивної, пошукової, захисної та комунікативної його функцій, що зумовлює вірогідні шляхи удосконалення та появи нових видів економічного аналізу і повинно враховуватись у теоретичних та методологічних дослідженнях з цього питання. У дисертації обґрунтовано висновок про те, що збільшення числа видів та напрямків економічного аналізу з точки зору ринкових відносин є закономірним процесом.

На розвиток теорії та практики економічного аналізу суттєвий вплив мають теорії управління. Моделі взаємозв’язку теорій та шкіл управління, обліку та економічного аналізу дозволили автору виокремити такі підходи в теорії, методології та практиці економічного аналізу: економічний, організаційний, соціологічний, біхевіористичний, системний, ситуаційний, процесний, нормативний. Для забезпечення логіки наукових досліджень, визначення можливих тенденцій розвитку теорії економічного аналізу на засадах системності необхідно обов’язково враховувати потреби теорії та практики управління.

Економічний аналіз господарської діяльності за часом дослідження процесів і явищ поділяють на попередній, оперативний, послідовний і стратегічний[8, c. 34-35].

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він проводиться для опрацьовування проектів, обґрунтування бізнес-планів, визначення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва з метою запобігання схваленню економічно неефективних, хоч і технічно прогресивних рішень. Він пов’язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів планів і управлінських рішень: його проводять до початку будь-яких господарських операцій. Головним завданням попереднього аналізу є вивчення тенденцій, оцінка варіантів і пошуки найліпшого з них, виявлення недоліків, утрат, непродуктивних витрат і запобігання таким. На підставі аналізу обґрунтовується економічна стратегія управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; досліджується забезпеченість матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва, опрацьовуються запобіжні щодо можливих недоліків заходи, виявляються причини та фактори, які можуть негативно впливати на результати, вивчається попит на продукцію і досліджується портфель замовлень.

Основна функція попереднього аналізу — сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурентоспроможності підприємства.

Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Він дає змогу безпосередньо в процесі діяльності виявити негативні фактори та визначити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу і застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання ним. Інакше кажучи, цей аналіз дає можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, своєчасно оцінювати ситуацію з формуванням собівартості, виявити недоліки в роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні тенденції. У процесі проведення аналізу необхідно виявляти й вивчати не всі фактори, що впливають на виробництво продукції і її собівартість, а лише основні, вирішальні на даний час і в даній ланці виробництва, тобто ті, які призводять до суттєвих відхилень від програми виробництва й собівартості продукції. Вибірковий підхід спричинено такими умовами: неможливістю оперативного аналізу впливу всіх факторів і часто великою залежністю від якогось одного фактора (невихід кількох робітників на зміну, брак матеріалів, електрики тощо). Своєчасно прийняте в даній ситуації рішення уможливить швидке усунення негативних факторів і створення сприятливих умов для закріплення й розвитку позитивних.

Джерелами інформації для оперативного аналізу є щоденні первинні дані, які економічно правильно відбивають справжнє становище на дільниці, в цеху, на підприємстві.

Оперативний аналіз характеризується такими особливостями: 1) терміновістю, тобто наближенням строків проведення аналізу до часу здійснення виробничо-фінансових операцій, що полегшує й прискорює виявлення та усунення недоліків, викриття винних; 2) дійовістю, оскільки щоденне (щогодинне) проведення аналізу сприяє негайному усуненню недоліків і використанню виявлених резервів; 3) достовірністю, оскільки відомою є величина відхилення фактичних показників від планових або нормативних за кожний день роботи; 4) масовістю, тобто широким залученням безпосередніх виконавців виробничого процесу; 5) цілеспрямованістю, бо такий аналіз завжди має конкретну мету та завдання і досліджує окремі, найважливіші показники роботи підприємства [5, c. 16-17].

Поточний аналіз відрізняється від оперативного тим, що тут використовується звітна, облікова й позаоблікова інформація. Оперативна інформація не використовується, бо вона часто нівелюється, й у звітності та в обліковій інформації не виявляється.

Завершальний аналіз проводиться після закінчення певного циклу діяльності та одержання відповідної звітності. Його завдання — це всебічне вивчення економіки підприємства, об’єктивна оцінка результатів діяльності, виявлення закономірностей і тенденцій розвитку господарства, викриття внутрішньогосподарських резервів та опрацювання конкретних заходів щодо їх реалізації.

Цей аналіз базується на всіх формах обліку, планування та звітності. Він продовжує аналітичні процеси, розпочаті попереднім та оперативним аналізами. Перевага цієї форми аналізу перед іншими полягає в тому, що він уможливлює системний підхід до оцінки роботи всіх галузей економіки з урахуванням комплексного впливу техніки, технології, організації та управління.

На відміну від оперативного (поточного) аналізу, який здійснюється в основному на підприємствах, завершальний аналіз проводиться на всіх рівнях економіки.

Резерви, виявлені оперативним аналізом, можуть бути негайно використані підприємством, а ті, які виявлено завершальним аналізом, можуть бути враховані лише наступного року[5, c. 20].

Стратегічний аналіз застосовується для з’ясування основних довгострокових тенденцій діяльності. Його метою є прогнозування напрямків дальшого розвитку районів, галузей та економіки в цілому. Він забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень. Як бачимо, види й напрямки аналізу доповнюють один одного.

За місцем проведення економічний аналіз поділяється на внутрішньогосподарський і міжгосподарський; галузевий і міжгалузевий. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає показники діяльності підприємства та його структурних підрозділів. У проведенні аналізу беруть участь усі служби підприємства. Він може бути функціонально-вартісним, попереднім, оперативним і завершальним. Крім загальної методики, він користується також і прийомами порівняльного аналізу. Внутрішньогосподарський аналіз комплексно досліджує діяльність підприємства, цеху, дільниці, бригади, відділу. Рівень деталізації та глибина досліджень залежать від мети, рівня управління, строків та інших причин. Результати аналізу дають можливість правильно вибрати варіант плану, дати правильну оцінку ефективності прийнятого рішення і всієї діяльності об’єкта, що аналізується.

Міжгосподарський аналіз вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств. Він спрямований на виявлення відмінностей у роботі порівнянних виробництв, поширення передового досвіду, виявлення й мобілізацію глибинних резервів, об’єктивну оцінку діяльності.

За обсягом дослідження та мірою охоплення даних економічний аналіз поділяється на комплексний (повний) і тематичний (частковий, експрес-аналіз).

Повний (комплексний) аналіз охоплює всі сторони діяльності, частковий — досліджує тільки найбільш актуальні для даної ситуації (трудова дисципліна, робота цеху, каси тощо) [7, c. 21-22].

2. Особливості зовнішньо і внутрішньо-системних функцій економічного аналізу

Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх. Він є основою наукового управління виробництвом та забезпечує його ефективність. Тобто, економічний аналіз є функцією управління, яка забезпечує наукове обґрунтування рішень.

Аналіз є не тільки засобом обґрунтування рішень, а й контролю за їх виконанням. Адже у ході визначення ефективності впровадження рішення спочатку контролюють дотримання всіх вихідних умов.

Особлива роль аналізу полягає у визначенні резервів підвищення ефективності виробництва. За його результатами розробляються шляхи більш економного використання ресурсів, попереджуються надлишкові витрати та інші недоліки в роботі підприємства. Це набуває надзвичайної актуальності в сьогоднішніх умовах, які відрізняються зростанням дефіциту сировини та її постійним подорожчанням. Аналіз слугує підвищенню ефективності виробництва.

потреба в аналізі виникла через потребу прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Тобто, аналіз є функцією системи управління. Оскільки будь-які управлінські рішення на підприємствах приймаються за результатами і задля продовження господарської діяльності, то об’єктом аналізу є саме господарська діяльність підприємства [1, c. 26].

Господарська діяльність підприємств – це складна сукупність виробничих відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами. Вона складається з багатьох процесів, які умовно можна об’єднати у такі групи:

· матеріально-технічні;

· економічні (ринкові);

· соціальні;

· природоохоронні та ін.

Матеріально-технічні процеси – це технічна і технологічна підготовка виробництва, забезпечення його виробничими ресурсами, функціонування основного та допоміжного виробництва.

Економічні (ринкові) процеси можна поділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносять затрати праці, витрачання інших ресурсів, формування собівартості, розподіл та формування прибутку і т. ін. До зовнішніх – формування ринкових цін на продукцію, деякі види розрахунків (щодо податків і кредитів) і т. д. Ці процеси протікають одночасно з матеріально-технічними, але мають зовсім іншу природу, зміст і форму прояву.

Соціальні процеси пов’язані зі створенням відповідних умов праці робітників, їх побуту та відпочинку. Саме ця група обумовлює дію так званого людського (особистісного) чинника виробництва.

Природоохоронні процеси пов’язані зі збереженням та покращанням навколишнього природного середовища. Це заходи щодо недопущення забруднення або очищення грунтів, води, повітря, збереження рослинного і тваринного світу.

Усі названі процеси господарської діяльності підприємств відбуваються, як правило, одночасно. Вони тісно взаємопов’язані між собою. Однак, їхня природа, зміст, закономірності здійснення різні. Вони є результатом дії функцій об’єкта управління, в основу яких покладено об’єктивні закони природи та суспільства.

Господарська діяльність вивчається як в цілому, так і за окремими названими частинами (процесами), які також можуть виступати у ролі самостійних об’єктів аналізу. Адже, щоб ефективно управляти нею, необхідно знати її зміст і закономірності функціонування як цілого, так і складових частин. Останнє, в свою чергу, дає можливість глибоко і взаємопов’язано вивчати зміст та розвивати елементи системи управління[10, c. 36-37].

Вище сказане дає можливість зробити деякі висновки щодо ролі економічного аналізу в сучасних умовах. Управління виробництвом вимагає детальної інформації про тенденції та характер змін в економіці підприємства. Її джерелом та методом осмислення є саме економічний аналіз.

Первинна інформація, що отримується управлінцями з бухгалтерських та інших джерел, є, як правило, голими цифрами, що самі по собі ні про що не свідчать. У процесі аналізу вона проходить спеціальну обробку: проводиться порівняння результатів діяльності підприємства за ряд періодів, з показниками інших підприємств галузі; визначається вплив різних чинників на величину результативних показників; виявляються недоліки, невикористані можливості; намічаються перспективи. Після такої обробки розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення.

Сутність економічного аналізу полягає в тому, що він є особливим видом діяльності, пов’язаним з:

· дослідженням економічних процесів, які складаються під впливом об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного порядку, їх взаємозв’язку;

· виявом характеру дії економічних законів у конкретних умовах господарювання; розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку;

· науковим обґрунтуванням програм і прогнозуванням діяльності;

· контролем за виконанням планів та управлінських рішень, раціональним використанням ресурсів; виявленням позитивних і негативних факторів та кількісним виміром їх впливу;

· пошуком невикористаних можливостей і наявних

· переваг та розробкою заходів щодо їх залучення;

· виробленням і обґрунтуванням оптимальних

· доцільних управлінських рішень;

· узагальненням передового досвіду.

Зміст економічного аналізу випливає з його мети та тих функцій, які він виконує в системі управління (оцінка, діагностика, пошук). У найбільш загальному плані завдання, які стоять перед економічним аналізом, можна сформулювати таким чином:

Об’єктивна оцінка :

· досягнутих масштабів об’єкта (явища, процесу, діяльності), пропорційності та динамічності його розвитку;

· економічної ефективності використання ресурсів;

· стану зовнішнього стосовно об’єкта аналізу середовища;

· позицій об’єкта аналізу у зовнішньому середовищі.

Діагностика стану об’єкта аналізу:

· фіксація і встановлення суттєвості відхилень від базового рівня, програми розвитку, дотримання норм, нормативів і квот;

· визначення стадії життєвого циклу і проблемних зон діяльності об’єкта;

· встановлення причинно-наслідкових зв’язків функціонування об’єкта і побудова його факторної моделі;

· дослідження впливу факторів на зміну результативних показників;

· дослідження причин, що породжують і сприяють дії певних факторів.

Діагностика перспективи функціонування:

· життєздатності, прогнозування розвитку об’єкта та зовнішнього середовища;

· надійності прогнозу розвитку об’єкта аналізу та зовнішнього середовища;

· зіставності потенціалу об’єкта і місткості зовнішнього середовища;

· обґрунтованості економічними розрахунками прогнозованих показників щодо масштабів, пропорційності та динамічності розвитку; напруженості програми функціонування об’єкта.

Пошук і мобілізація можливостей для підвищення ефективності діяльності:

· вивчення вітчизняного та світового досвіду;

· вироблення рішень, спрямованих на усунення негативних і створення умов для підсилення дії позитивних факторів;

· обґрунтування вибору иайоптимальнішого з існуючих альтернативних варіантів управлінських рішень [9, c. 25-26].

Висновки

Одним із напрямків розкриття предмета економічного аналізу є характеристика його видів. Залежно від цільової направленості, підходів, мотивації та існуючих обмежень, суб’єкт економічного аналізу обирає один або декілька його видів, які, доповнюючи один одного, дозволяють забезпечити очікувані обсяг та якість аналітичної інформації щодо предмета аналізу. У дисертаційній роботі запропоновано групувати економічний аналіз за класифікаційними ознаками: періодичністю проведення; просторовою формою; документальним оформленням; обсягом; організаційною формою; методикою дослідження; ступенем визначеності; суб’єктами; характером проведення і охоплення питань; призначенням результатів; доступом до результатів аналізу.

Кожний вид аналізу несе функціональне навантаження відповідно до визначених завдань, оскільки функції є проявом властивостей об’єктів у відповідній системі відносин. Для виконання кожної з функцій економічного аналізу використовується різна, відповідно до поставлених завдань, аналітична інформація. Типологія економічного аналізу з урахуванням його функцій дозволила встановити, що переважаючою функціональною характеристикою у розрізі існуючих видів економічного аналізу є оцінювальна. Враховуючи факт, що діагностика стану та динаміки об’єктів аналізу шляхом встановлення причин, чинників і винуватців відхилень в часі здійснюється після аналітичної оцінки економічних явищ, процесів, виділено оцінювально-діагностичну функцію економічного аналізу. Відповідно до обраних стратегій та практики господарюючого суб’єкта завдання пошукового аналізу знаходяться в площині визначення критеріїв та необхідного рівня показників, яких слід досягнути, а також можливостей і напрямків їх реалізації.

Список використаної літератури

1. Багров В. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ В. П. Багров, І. В. Багрова; Дніпропетровська державна фінансова академія. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 156 с.

2. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник/ Т. Д. Костен-ко, Є. О. Підгора, В. С. Рижиков та ін.; М-во освіти і науки України, ДДМА. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 398 с.

3. Кіндрацька Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/ Галина Кіндрацька, Микола Білик, Анатолій Загородній,; Ред. А. Г. Загородній. — Львів: Магнолія плюс, 2006. — 426 с.

4. Кислиця О. Економічний аналіз: Курс лекцій/ Олена Кислиця, Ірина Мягких,; Європейський університет. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. — 170 с.

5. Ковальчук М. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник/ Михайло Ковальчук,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2005. — 390 с.

6. Кожанова Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Євгенія Кожанова, Ірина Отенко,; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. — 2-е вид., допрац. і доп.. — Харків: ВД «ІНЖЕК», 2005. — 340 с.

7. Нестеренко Ж. К. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчаль-ний посібник/ Ж. К. Нестеренко, А. В. Череп; М-во освіти і науки України, ЗНТУ. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 122 с.

8.Савицька Г. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Глафіра Савицька,. — К.: Знання, 2004. – 653 с.

9. Тарасенко Н. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Ніна Тарасенко,. — 4-те вид. стереотип.. — Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 341с.

10. Череп А. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Алла Череп,; М-во освіти і науки України , ЗНТУ. — К.: Кондор, 2005. — 159 с.