Жінка… Чарівне, ніжне створіння. Її боготворять та вивчають, але все одно вона завжди залишається загадкою. На жаль, на цей момент, роль жінки у сучасному суспільстві дещо спотворена.

Передумови до цього були створені багатьма поколіннями попередніх століть, коли жінку вважали особою нижчого рівня, без права голосу та без права самореалізації. Сьогодні ж жінка має всі права і свободи, як і чоловік, і, на жаль, у деяких суспільних сферах «випереджує» сильну половину людства. Сьогодні про жіночу злочинність: поняття, стан і тенденції.

Стан жіночої злочинності значною мірою є показником морального здоров’я суспільства, індикатором його духовності, ставлення до основних людських цінностей.

Поговоримо мовою статистики. За статистичними даними, що вносились до Єдиного реєстру досудових розслідувань за другий квартал 2016 року було виявлено 77 757 осіб, які вчинили кримінальні правопорушення проти 81 797 за аналогічний період у 2015 році. Серед зареєстрованих правопорушень і злочинів у 10 % суб’єктами виступали жінки.

Чому так відбувається? Що спіткає жінок скоювати злочини та чому масштаби цих злочинів зростають та примножуються в геометричній прогресії?!

Слід підкреслити, що за суспільною думкою соціальна роль жінки сприймається навколишнім середовищем, як позитивна. Суспільство вважає, що жінка значно менше, ніж чоловік, «падає морально». Проте, у разі такого «падіння» процес розвивається у рази швидше, ніж у чоловіків. Причинами цього є: особлива криміногенність ситуацій, формуючих жіночу кримінальну мотивацію, специфіка соціальної ролі у суспільстві, особливість жіночої психології.

У звичайних умовах жінка, як правило, не скоює злочини. Лише драматичний розвиток подій у більшості випадків штовхає жінку до злочину. Те, що у відношенні до жінок вважається поведінкою, відхиленою від норми (вжиття алкоголю, наркотиків, куріння, зрада, невиконання батьківських обов’язків, кар’єризм, жорстокість), у відношенні до чоловіків стало звичаєм.

Передумови до цього були створені багатьма поколіннями попередніх століть, коли жінку вважали особою нижчого рівня, без права голосу та без права самореалізації. Її головна роль — народження дітей та домогосподарство. Якщо жінка намагалася проявити себе в якійсь інший сфері, то її одразу намагалися поставити на місце морально, а то й фізично принижуючи. Таким чином, чоловіки намагалися захиститися від «незрозумілої» природи жінки та підкреслити свій статус «сильної статі».

Протягом ХХ століття здійснилося багато кардинальних змін. Змінилася роль жінки — вона здобула більше свободи для реалізації себе в творчості, в праці, в науці. Сьогодні здавалося б, жінка має всі права і свободи, як і чоловік.

І це мало як позитивний так і негативний наслідок. Тому що на сьогодні вважається, що сучасний стиль життя, який змушує жінку брати на себе чоловічі обов’язки та виконувати не притаманні їй функції, призводить їх до чоловічих стимуляторів та сприйняття чоловічої культури. Це дозволяє їм самостверджуватись, забезпечувати матеріальне благополуччя, проте при цьому їм притаманне постійне відчуття невдоволеності.

Причини злочинності жінок пов’язані з такими явищами: значно активнішою їх участю в суспільному виробництві; деяким послабленням головних соціальних інститутів, насамперед, інституту сім’ї; збільшеною напруженістю у суспільстві, зростанням наркоманії, алкоголізму, проституції, бродяжництва і жебрацтва серед жінок. Жінки стали більше, ніж раніше, працювати у суспільному виробництві та активізували свою участь у суспільному житті.

Так не повинно бути! Що необхідно робити!?

В першу чергу, необхідно провести профілактику пияцтва, алкоголізму, наркотизму, проституції, жебракування та безпритульності, що є складним завданням. Але слід зауважити, що головну роль у запобіганні жіночій злочинності відіграють політичні, соціально-економічні, ідеологічні, культурно- виховні, правові та інші заходи, які є підґрунтям для оптимального вирішення проблем громадських, виробничих і сімейно-побутових інтересів жінки і сім’ї.

Жінка — показник розвитку суспільства. За рівнем її місця у соціумі, освіченості та захищеності визначається планка та щабель на якому перебуває держава. Останнім часом рівень злочинів, що вчиняються українками невпинно росте. І ми повинні реагувати зараз поки не пізно!

Список використаних джерел

1. Василевич В. В. Щодо змісту основних загальносоціальних напрямів кримінологічної політики України : матеріали підсумкової наук.-практ. конф. : у 2 ч. (Київ, 29 квіт. 2013 р.) / за заг. ред. В. В. Коваленка. — Ч. 1. — Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2013. — 300 с. — С. 12-16.
2. Формування молодого покоління в українському суспільстві : збірн. тез наук.-теорет. конф. (20 берез. 2014 р.) — Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2014. — С. 249-252.
3. Кальченко Т. Л. Кримінологічний аналіз застосування заходів віктимологічної профілактики щодо жінок /: збірн. тез наук.-теорет. конф. (20 берез. 2014 р.). — Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2014. — С. 239-242.
4. Мозоль А. П. До поняття та класифікації причин і умов злочинності / А. П. Мозоль. — Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2014. — С. 52-55.