Однією з найбільш важливих областей життєдіяльності людства, що викликає незмінний інтерес, є безпека та її дослідження фахівцями різних галузей. Техногенна безпека як основа екологічної безпеки повинна регулюватись державою в першу чергу. Техногенні ризики створюють основне антропогенне навантаження на екологічні системи, тому розрахунки та запобігання ризику, управління ризиками стають найважливішими державними задачами.

Визначення чинників, що найсильніше впливають на імовірність небажаної події, вибір варіантів найбільш ефективного управління ризиком і, як результат, ефективне запобігання надзвичайним ситуаціям стають умовою функціонування не тільки складних технічних систем, але й багатьох інших, в тому числі, соціогенних систем. Як показує аналіз останніх, у тому числі, і колективних вітчизняних досліджень, створення сучасної наукової та нормативно-правової бази забезпечення життєдіяльності людини та суспільства в Україні, гармонізованої із сучасними міжнародними вимогами, є актуальним.

Для різноманітних застосувань імовірнісних методів у техніці потрібні статистичні дані для великої кількості подій, випадків та інцидентів. Такі дані, безумовно, існують, але для використання в розрахунках потрібна їх обробка, визначення статистичних характеристик та формування національних баз даних з безпеки. Найкращим, на думку автора, підходом до вирішення цієї проблеми є поєднання цілеспрямованих досліджень для одержання нової, більш достовірної, інформації стосовно даних та побудова теоретичних оцінок на основі сучасних стохастичних структурно-логічних моделей для досягнення узгодженого опису. Порівнюючи теоретичні розрахунки із статистичними даними, можна отримати інформацію про причинно-наслідкові механізми випадкових подій надзвичайних ситуацій та запобігти антропогенному забрудненню довкілля. Відповідні теоретичні моделі та вибраний набір параметрів для цих моделей можуть бути використані для теоретичних оцінок безпеки у випадку, коли статистичні дані відсутні або недостатньо надійні.

Метою створення математичної імовірнісної моделі є визначення найбільш значимих подій і їхніх поєднань, що приводять до НВ, визначення на основі отриманих знань політики підприємства у сфері екологічної безпеки, заходів щодо зниження ризиків виробництв, а також визначення інтегральної оцінки стану безпеки регіону шляхом системного вивчення моделі. Якщо моделювати всі уражаючі фактори виробництв, підприємств регіону у залежності від масштабів аварій, отримаємо значення ризику для персоналу, населення чи забруднення довкілля. Такі моделі відображають раптові події – аварії, можливі сценарії їх розвитку та кінцеві стани.