Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Застосування принципу «Тут і тепер» у тренінгових групах

Вступ

Психологічна модель психотерапії припускає надання психологічної допомоги здоровим людям в ситуаціях різного роду психологічних проблем, а також у разі потреби поліпшити якість власного життя.

Практичний психолог-тренер використовує ті ж методи, що і клінічний психотерапевт, різниця ж полягає, перш за все, в їх націленості. Його найважливіше завдання полягає не в знятті або полегшенні симптомів хвороби, а в створенні умов для оптимального функціонування особи і її розвитку.

Психологічна корекція визначається як направлена психологічна дія на ті або інші психологічні структури з метою забезпечення повноцінного розвитку і функціонування особи. Психологічний тренінг  — включає психокоррекцію, психотерапію та навчання.

Проте виділення психологічного тренінгу як самостійний напрям роботи психолога практика є цілком виправданим, оскільки існує ряд важливих відмінностей груп психологічного тренінгу від психокорекції, психотерапій і навчань.

  1. На відміну від психотерапії цілі тренінгових груп не пов’язані з лікуванням. Тренер орієнтований на надання психологічної допомоги, а не лікувальної дії. У тренінгу можуть брати участь люди з прикордонними станами, але тоді тренеру рекомендується або мати спеціальну підготовку у області медичної психології, або працювати спільно з лікарем психотерапевтом.
  2. Відмінність психологічного тренінгу від психокорекції визначається тим, що в тренінгу приділяється увага не стільки дискретним характеристикам внутрішнього світу, скільки формуванню навиків саморозвитку в цілому.
  3. Тренінгову роботу не можна звести тільки до навчання, оскільки когнітивний компонент не завжди є в тренінгу головним, а може і взагалі бути відсутнім. деякі види груп орієнтовані, перш за все, на отримання учасниками емоційного досліду.

1. Загальна характеристика принципу «Тут і тепер»

Традиційно соціально-психологічний тренінг визначається як одна з форм групової психокорекційної роботи. Саме тому спочатку слід більш детально зупинитися на визначенні поняття групи як об’єкта соціально- психологічного тренінгу. У вітчизняній та закордонній літературі є різні підходи до типології груп.

Значну роль в роботі тренінгової групи грають принципи роботи і спілкування в групі [1].

Мета введення принципу спілкування «тут і тепер» -обмеження групової дискусії подіями, що відбуваються «тут і тепер», тобто в даній групі і переважно в даний момент. Забезпечується перехід від загальних міркувань до конкретних реєстрованих фактів, організація тренінгу при обговоренні подій, що відбуваються тільки тут і тепер.

Проблема людини, у якої порушена контактна межа, полягає в тому, що вона знаходиться в ситуації незавершених гештальтів (незакінчених, невідреагованих проблем). Ця ситуація змушує її жити не «тут і тепер», а орієнтуватися на минуле або: жити в світі фантазії. Головна перепона на шляху особистісного зростання – незавершеність, невідреагованість ситуації минулого. А може бути і страх порожнечі у випадку, коли людина позбавлена звичних поведінкових форм або ролей. «Тут і тепер» – принцип, який означає, що актуальне для організму завжди відбувається в теперішньому часі. Використання цього принципу дозволяє процес усвідомлення зробити більш інтенсивним. Основне завдання психології і психотерапії Ф. Перлз бачив не в тому, щоб пояснити, чому виникла та чи інша проблема, а в тому, щоб відповісти на питання, як вона переживається, який вплив здійснює. Для відчуття повноти життя людині необхідно усвідомлення не як розуміння, а «усвідомлення» як переживання сьогодення. Тому в процесі психотерапії важливим фактором є вплив на самосвідомість. Результатом психотерапії є самоусвідомлення і повне переживання емоцій та відчуттів, готовність клієнта до змін та взяття відповідальності на себе. Більшість проблем психологічного і поведінкового характеру, що виникають у житті людини, пов’язані не стільки з її минулим життям, скільки з невмінням орієнтуватися і адаптуватися в сьогоденні. Мета гештальт-терапії, як її сформулював Ф. Перлз, полягає в тому, щоб виробити у людей правильні гештальти, тобто правильне сприйняття себе, оточуючих людей, ситуацій, людських взаємин тощо.

Виходячи з вищевикладеного, можна виділити дві основні парадигми групової психотерапевтичної роботи.

Першою за часом і найбільш традиційною є парадигма, відповідно до якої психіка й людина в цілому розглядаються як пасивний об’єкт впливу зовнішніх умов. Даний підхід отримав своє закінчене наукове втілення в біхевіоризмі. Сутністю біхевіористичних програм при всіх їхніх модифікаціях є ідея керування людиною через систему певних стимулів, маніпулюючи якими, можна викликати бажану реакцію. По суті людина виявляється знаряддям маніпулювання тих, хто виступає стосовно неї суб’єктом впливу. Усе це дає підставу позначити дану стратегію впливу як маніпулятивну. У зв’язку з цим на передній план висувається проблема соціальної відповідальності психологів за наслідки того впливу, що виявляється на людей на основі новітніх досягнень психологічної науки.

Інша парадигма заснована на вірі в конструктивний та творчий початок людської природи, на альтруїзм, доброту людини.

Невід’ємною умовою ефективного тренінгу є дотримання в ньому встановлених принципів і правил групової роботи. Принципи роботи в групі реалізуються у більшості тренінгів і охоплюють фундаментальні положення, без яких їх проведення неможливе взагалі. Правила ж будуються на основі принципів і покликані регламентувати роботу конкретної групи. При цьому бажано, щоб як принципи, так і правила були обговорені й схвалені групою. Особливо це стосується тих випадків, коли люди вперше беруть участь у тренінгу. На жаль, у психологічній літературі ми не зустріли єдиної думки щодо чіткого розмежування принципів і правил групової роботи, тому в поданій нижче класифікації ми спробували виокремити найбільш загальні положення, застосування яких має сенс у тренінгах.

Психологічний вплив є найважливішим елементом у структурі спілкування і визначається змістом діяльності, рольовою структурою, конкретними цілями спілкування, а також індивідуально-психологічними особливостями партнерів по спілкуванню.

Форма психологічного впливу може бути як вербальною, так і невербальною. Співвідношення вербальних і невербальних засобів психологічного впливу може бути різним залежно від цілей впливу.

Вплив може здійснюватися у двох системах відносин: “суб’єкт- об’єктній” і “суб’єкт-суб’єктній”. У першій системі відносин суб’єктові приділяється роль маніпулятора, об’єкту — роль того, ким маніпулюють. У “суб’єкт-суб’єктній” системі відносин установлюється рівність психологічних позицій. Така система відносин характерна для багатьох тренінгових груп, коли між тренером і членами групи встановлюються відносини партнерства, співучасті, співпереживання.

Загальна мета соціально-психологічного тренінгу полягає в підвищенні компетентності в спілкуванні. Мета конкретизується в завданнях:

  • набуття знань у сфері психології особистості, групи, спілкування і формування вмінь та навичок у сфері спілкування;
  • корекції, формування й розвитку настанов, необхідних для успішного спілкування;
  • корекції та розвитку системи відносин особистості;
  • зімкнення групи, розвитку здатностей до співробітництва, взаєморозуміння.

Основними засобами впливу в тренінговій групі виступають: групові норми, групова підтримка, зворотний зв’язок, групові очікування.

Принцип «тут-і-тепер» – орієнтує учасників на обговорення тільки тих ситуацій, які мають місце в групі. Тут слід сказати, що тренер чи самі учасники можуть моделювати якісь ситуації, які не виникали в групі. В такому випадку варто розуміти, наскільки їхнє вирішення буде корисним для неї і наблизить до мети тренінгу. При цьому не варто перетворювати тренінг на філософську дискусію на віддалену тему. 

2. Використання принципу «Тут і тепер» у тренінгових групах

Термін «Тут і зараз» («тут і тепер) дуже популярний. Він використовується психодрами, гештальттерапії, клієнтоцентрованої психотерапії, недирективному гіпнозі і НЛП. В психотерапію його ввів засновник психодрами Я. К. Морено, саме таким чином формулюю принцип організації психодраматичної сцени. Учасники групи, які виконують ролі повинні були діяти у сцені так, ніби все відбувається «тут і тепер», хоча сама сцена могла ставитися до віддаленого минулого або майбутнього. Це один з основних принципів роботи на тренінгу — говорити тільки про те, що відбувається тут і тепер, а не про те, що було колись чи може трапитися.

«Тут і тепер» відноситься до безпосередніх подій психотерапевтичного сеансу, до того, що відбувається тут (в цьому кабінеті, в цих стосунках, в цьому просторі між мною і вами) і зараз — в цей конкретний час. В основі своїй це антиісторичний підхід, який знімає акцент з історичного минулого клієнта або подій його зовнішнього життя (але не заперечує їх важливості).

За Якобом Морено принцип «тут і зараз» розвивав Фріц Перлз, зробивши його одним з головних принципом гештальтерапії. Пропонуючи клієнтам частіше говорити «Зараз я усвідомлюю» і одночасно зосереджуватися на станах тіла, Перлз таким чином заміняв інтелектуальні інсайти психоаналізу живим перепроживанням травмуючої ситуації.

Сьогодні принцип «тут і зараз» найчастіше розуміється як стан свідомості при фокусуванні уваги на те, що відбувається в цьому місці і в цю секунду, вимикаючи роздуми про минуле і майбутнє.

Вимикати роздуми про минуле і майбутнє, це бути не десь в далечі або у кого-то, а тут. Не в минулому або майбутньому, а зараз. І вирішувати відповідно тільки те, що відбувається або може відбутися зараз, не завантажуватись проблемами майбутнього — або тим, що не в нашій владі зараз.

Аналогічно, принцип «Тут і зараз» — спосіб організації уваги, перемикаючий і фокусує увагу c минулого чи майбутнього) на те, що відбувається в цю секунду і в цьому місці. Правильно жити за принципом «Тут і зараз»? Іноді так, іноді ні. Для дітей, інфантильних дорослих і людей з проблемами вміння «бути тут і зараз» — як правило, дуже корисно: вміння бути «тут і зараз» підвищує особистісну адекватність, швидкість і чіткість реагування, загальну ефективність.

Дійсно, діти (у тому числі і дорослі діти легко відволікаються. Яскраве там, гучне в іншій стороні — і увага вже не тут. Справи зупинилися або пішли криво. А коли людина зібрав увагу і повернувся до справи — справи пішли знову.

При правильному використанні принцип «Тут і зараз» знімає інфантилізм, допомагає дорослішання. Людина-дитина любить мріяти, солодкими мріями замінюючи важку реальність. Він залишається в дитинстві. А коли такий чоловік повернувся до життя, тут і зараз — він зайнявся справами, готує себе до майбутнього, привчає себе до дорослого життя. Якщо принцип «тут і зараз» не забороняє думати про майбутнє, а якраз націлений на побудову майбутнього, є збиранням наявних ресурсів для руху вперед — це прекрасний принцип.

Аналіз сучасних теоретичних поглядів на проблему використання соціально-психологічного тренінгу у формуванні групової згуртованості дозволили сформулювати деякі теоретичні положення соціально-психологічного тренінгу.

  1. Спонтанна поведінка, відкритість у спілкуванні — найбільш природна форма поведінки людини.
  2. У ході соціально-психологічного тренінгу людина сама або за допомогою інших людей усвідомлює неадекватні елементи своєї поведінки, виробляє прийоми й тактики реагування, що роблять її поведінку більш продуктивною.
  3. У процесі тренінгу учасникам пропонуються орієнтовні основи для формування адекватних поведінкових стратегій: модель поведінки, загальний метод досягнення результату.
  4. Тренінгова група дає можливість своїм учасникам випробувати нові форми поведінки, переконатися в їхній ефективності.
  5. Як провідний засіб, що сприяє більш швидкому закріпленню орієнтовних основ нових поведінкових стратегій у тренінгу, використовуються активні ігрові методи. Таким чином, психологічний зміст навчання в рамках СПТ включає три основних компоненти:

1)       усвідомлення типових моделей реагування у звичних ситуаціях (“розхитування” стереотипів);

2)       формування настанови на засвоєння нової інформації, що сприяє оптимізації процесу спілкування;

3)       засвоєння нових способів реагування, що роблять поведінку більш ефективною.

Психологічний зміст процесів, що відбуваються в учасників тренінгу, може бути представлений в такий спосіб:

1)       зниження егоцентричних тенденцій у поведінці, зсув центра комунікативної орієнтації в системі “на себе” — “на партнера”, у бік партнера;

2)       ослаблення дії захисних механізмів;

3)       актуалізація творчого потенціалу;

4)       підвищення адекватності самоцінки, взаємооцінки, зниження категоричності висловлень;

5)       розвиток самодостатності групи, тобто поява взаємної підтримки, орієнтації на співробітництво, згуртування групи;

6)       підвищення ефективності групової роботи, коли взаєморозуміння одне одного дозволяє більш ефективно діяти в рамках спільної групової діяльності.

Принцип «тут і зараз» добре допомагає у вирішенні складних проблем. Дійсно, люди з негативним мисленням бачать проблеми там, де їх немає, принцип «тут і зараз» повертає таких людей в реальність. Аналогічно, при неврозі людина схильна занурюватися в минуле чи тікати в майбутнє. Причини цього різні — іноді відхід у минуле є втеча від важкого цього, іноді, навпаки, людина не може піти від хворобливих спогадів минулого… А результат один — даний закинуто, що зменшує адекватність і плодить нові проблеми. Замість того, щоб страждати з минулим невдач або мріяти, що в майбутньому буде все класно (і одночасно боятися майбутнього), корисно побачити навколишнє тебе реальність. Реальність — не завжди сяюча і тільки класна і приємна, але, як правило, вона багатшим, цікавішим і перспективніше негативних глюків.

З практикою використання цього прийому можна ознайомитися, переглянувши консультування Ф. Перлза, а також у статтях Поспішай жити справжнім — В’ячеслав Панкратов або Є тільки мить (Антон Переломів).

Де принцип «тут і зараз» виявляється зайвим і шкідливим? Коли принцип «тут і зараз» відволікає від негативних думок або хворобливих спогадів, він є вдалим психотерапевтичним рішенням, корисним, як милиці для хворого. Але те, що корисно для хворих, не варто бездумно рекомендувати здоровим. «Тут і зараз» — важлива лікувальна майданчик для душевнохворих, однак ті, хто одужали, з цієї лікувальної майданчика виходять і до неї більше не опускаються. Коли принцип «тут і зараз» некритично просувається щодо людей дорослих, здорових і країн, що розвиваються, він виявляється радше шкідливою дурницею.

Так, для людей з негативним мисленням вміння бути «тут і зараз» — виключно важливо. З іншого боку, всім і завжди залишатися тільки «тут і зараз» — неправильно і нерозумно. Те, що корисно для невротиків, людей з негативним мисленням, в меншій мірі необхідно людям здоровим і бадьорим. Для здорового, бадьорого і сильної людини жити сьогоднішнім днем — мало, для бізнесмена — безглуздо і неможливо.

Сьогодні я зняв всі свої гроші з рахунку і сиджу в шикарному ресторані, п’ю свою улюблене вино. Тут і зараз — повне щастя. А те, що завтра, коли у мене буде боліти голова і мені нічим буде розплатитися, я волію не думати. «Навіщо думати про завтра? Живи тут і зараз!» Є тільки мить, за нього і тримайся!.. Так?

Успішна людина добре пам’ятає минуле і націлена у майбутнє. Минуле може дати потрібний досвід, погляд у майбутнє допомагає зорієнтуватися.

Частиною особистості бути «тут і зараз» — обов’язково. Втягуватися в тут і зараз всією особистістю — неприпустимо. Кращу частину особистості потрібно тримати в цінностях і плани, працюють на майбутнє. Сильному здоровій людині природно перебувати в реальності, бачити все, що відбувається «тут і зараз», і при цьому більше жити майбутнім. Чим більш розвинена людина, тим більшою мірою він живе майбутнім!

Для дітей, інфантильних дорослих і людей з проблемами вміння бути «тут і зараз», вимикаючи роздуми про минуле і майбутнє — як правило, дуже корисно. Коли принцип «тут і зараз» відволікає від негативних думок або хворобливих спогадів, він є вдалим психотерапевтичним рішенням. Якщо ж цей принцип просувається щодо людей дорослих, здорових і розвиваються, пропонуючи їм не думати ні про минуле, ні про майбутнє, він виявляється радше шкідливою дурницею.

Вищеописані процеси спостерігаються в будь-якій тренінговій групі, незалежно від конкретної спрямованості соціально-психологічного тренінгу. Однак у різних видах соціально-психологічного тренінгу існує спрямованість на той або інший процес, що відбувається в групі (підвищення сензитивності у спілкуванні, упевненості в собі, формування навичок ділового спілкування та ін.). Зміни, що відбуваються в ході соціально-психологічного тренінгу, стосуються не тільки кожного з учасників, але й групи як цілісної системи, при цьому підвищення згуртованості групи є одним з ефектів тренінгу, а не самостійним завданням. Практично не існує виду тренінгу, метою якого був би розвиток групи як єдиного цілого, формування її згуртованості. Близькі за змістом цілі реалізуються в тренінгах формування команди, але й у цьому випадку згуртованість лише служить засобом виконання групою певного виду діяльності.

Отже, принцип «Тут і зараз» може бути з успіхом використаний консультантом у ситуації довгострокової терапії, хоча і в ситуації короткочасного консультування він є незамінною підтримкою для спеціаліста, який володіє відповідними знаннями; він також дозволяє  продуктивно надати допомогу в межах кризового психологічного консультування. 

Висновки

Отже, принцип «Тут і тепер» — один з принципів психотерапії, що означає концентрацію пацієнта або групи на процесах, що відбуваються в даний конкретний момент і в даному місці, на актуальних взаєминах, взаємодіях і переживання. Ряд психотерапевтичних шкіл постулює цей принцип в якості ведучого (гештальт-терапія, групи зустрічей тощо), інші поєднують його з минулим досвідом (психодрама, групова психотерапія). Орієнтація на принцип «Тут і тепер» в психотерапії більшою мірою характерна для психотерапевтичних шкіл, що належать до «досвідченому» напряму в психотерапії.

Важливе значення має принцип «Тут і тепер» в психотерапії і для групової психотерапії. По суті, цей принцип вказує на специфіку групової психотерапії як методу, що використовує групову динаміку. В основі його лежить уявлення, згідно з якою міжособистісні взаємодії пацієнтів у групі, їх поведінку, переживання є точне відображення їх міжособистісних взаємодій в реальному житті, поза групи. Аналізуючи власні міжособистісні взаємодії в групі, переживання, що виникають у процесі спілкування з іншими, пацієнти отримують можливість побачити і усвідомити притаманні тільки їм особливості поведінки і емоційного реагування, проблеми і конфлікти, які характерні для них і виявляються у найрізноманітніших ситуаціях як в групі, так і за її межами. Принцип «Тут і тепер» в психотерапії ефективний за умови, коли учасники групи не просто разом «проживають» різні ситуації, але шукають (і знаходять) відповіді на питання: «що відбувається?», «як відбувається?», «чому відбувається?»

Принцип «Тут і тепер» в психотерапії — основа роботи психотерапевтичної групи, однак це не виключає одночасного використання матеріалу в рамках «там і тоді» (минуле пацієнта) і «там і тепер» (актуальна ситуація пацієнта поза групою). Це посилює групову згуртованість, підвищує ступінь довіри в групі, прийняття пацієнтами один одного, а також сприяє усвідомленню змісту зворотного зв’язку, дозволяючи пацієнтові співвіднести своє актуальне поведінку з поведінкою в реальному житті і минулим досвідом. 

Список використаної літератури

  1. Вачков И. Введение в тренинговые технологии / Психологическое сопровождение выбора профессии; Под ред. Л. М. Митиной.– М., 1998.
  2. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение – Л., 1985.
  3. Захаров А. И. Социально-психологический тренинг . – Л., 1989.
  4. Макшанов С. И. Психология тренинга – Спб., 1997.
  5. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б. Д. Карвасарского. – СПб., 1998.
  6. Макшанов С. И. Психология тренинга – Спб., 1997.
  7. Петровская Л. А. Теоретические и методологические проблемы социально-психологического тренинга . – М., 1982.
  8. Психогимнастика в тренинге / Под ред. Н. Ю. Хрящевой. – М., 2001.
  9. Лефтеров, В. О. Психологічні тренінгові технології в органах внутрішніх справ : монографія: у 2 т. — Т. І : Методологія психотренінгу та його використання у професійно-психологічному розвитку персоналу, задіяного в екстремальних видах діяльності / В. О. Лефтеров. — Донецьк : ДЮІ, 2007. — 247 с.
  10. Практикум по социально-психологическому тренингу / [под ред. Б. Д. Парыгина]. — СПб. : 1994. — С. 15-16.
  11. Роджерс, К. О групповой психотерапии / К. Роджерс. — М., 1993.
  12. Руденский, Е. В. Социальная психология : курс лекций / Е. В. Руденский. — М., 1997. — 224 с.
  13. Рудестам, К. Групповая психотерапия / К. Рудестам. — М., 1990. — С. 122.