Вступ

Актуальність дослідження. Столиця незалежної України – місто Київ, відіграє провідну роль в усіх сферах суспільного життя. У порівнянні з іншими містами його правовий статус має чимало особливостей. Але цей статус не є достатньо нормативно визначеним і науково дослідженим.

Особливість правового статусу столиці України – міста Києва обумовлена додатковими повноваженнями відповідних органів, у зв’язку з виконанням містом функцій, покладених на нього законодавством України.

Прийнятий на виконання Конституції України, Закон України “Про столицю України — місто-герой Київ”, недостатньо повно визначив спеціальний статус міста Києва, фрагментально закріпив особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті, не в повній мірі врегулював порядок здійснення функцій столиці.

Практика реалізації Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ”, рішення, прийняті Конституційним Судом України, щодо застосування окремих норм цього Закону, свідчать про необхідність його удосконалення.

Крім того, в Україні відбувається активний процес модифікації й удосконалення вітчизняної конституційної моделі місцевого самоврядування, наближення її до європейських стандартів локальної демократії. Подальше впровадження конституційної реформи в Україні передбачає для міста Києва новий порядок організації виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Саме тому важливе значення має проведення наукових досліджень щодо теоретичного обґрунтування конституційно-правового статусу столиці України – міста Києва, що сприятиме оновленню нормативно-правової бази, яка визначає статус столиці.

В Україні конституційно-правовий статус столиці України не був предметом спеціального наукового дослідження. В загальних рисах досліджувалися лише особливості здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті Києві. Зважаючи на це, в дослідженні зосереджено увагу на: обґрунтуванні поняття та структури конституційно-правового статусу міста Києва; системі столичних функцій міста Києва та їх класифікації; особливостях здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві; дослідженні системи гарантій реалізації функцій та повноважень відповідних органів і посадових осіб місцевого самоврядування й органів та посадових осіб виконавчої влади у місті Києві; відповідній нормативно-правовій базі; аналізі практичних проблем, що виникають під час виконання спеціального Закону про столицю.

Сукупність зазначених факторів зумовила вибір даної теми  дослідження.

Частково питання конституційно-правового статусу столиці України – міста Києва знайшли відображення у працях вітчизняних науковців: М.О. Баймуратова, О.В. Батанова, В.І. Борденюка, Р.К. Давидова, Б.М. Данилишина, І.В. Дробуш, І.Я. Зайця, В.М. Кампа, А.А. Коваленка, М.І. Корнієнка, В.В. Кравченка, І.О. Кресіної, В.С. Куйбіди, Р.М. Молибоги, О.М. Невелєва, М.П. Орзіха, Є.В. Перегуди, В.Ф. Погорілка, М.О. Пухтинського, Ю.М. Тодики, О.Ф. Фрицького, В.Ф. Опришка, Ю.С. Шемшученка, В.М. Шкабаро та інших правознавців.

Аналізові певних аспектів правового регулювання місцевого самоврядування у містах із столичним статусом, присвячені наукові розробки таких російських вчених, як: І.В. Бабічева, М.С. Бондаря, В.І. Васильєва, І.В. Видріна, В.В. Єремяна, А.Р. Єрьоміна, Ю.Д. Казанчева, А.В. Корнєва, А.М. Костюкова, М.О. Краснова, О.О. Кутафіна, В.С. Мокрого, Л.О. Нудненко, М.В. Постового, В.В. Таболіна, В.І. Фадєєва, О.І. Черкасова, К.С. Шугриної та ін.

Останнім часом навколо проблеми конституційно-правового статусу столиці України — міста Києва точаться гострі дискусії не тільки у колі науковців, а й практиків. Внесено чимало пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення цього статусу. Це також свідчить про доцільність комплексного аналізу конституційно-правового статусу столиці України – міста Києва, обґрунтування наукових пропозицій у цій сфері, що має особливе значення в умовах конституційної реформи в Україні.

Мета і завдання дослідження. Основна мета дослідження полягає в аналізі теоретичних засад правового забезпечення взаємодії  Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації щодо забезпечення здійснення містом Києвом столичних функцій.

У контексті цієї мети вирішуються наступні завдання:

— розкрити систему місцевого самоврядування у місті Києві;

— визначити організацію роботи місцевих рад та їх виконавчих органів у місті Києві;

— проаналізувати акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

— показати структуру Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації;

— визначити керівний склад Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації;

— проаналізувати функції Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації;

— встановити гарантії забезпечення здійснення містом Києвом столичних функцій;

— дослідити особливості взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у місті Києві з іншими органами влади, підприємствами, установами.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі правового забезпечення взаємодії Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації щодо забезпечення здійснення містом Києвом столичних функцій.

Предметом дослідження є теоретичні основи вивчення правового забезпечення взаємодії Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність філософських, загальнонаукових, спеціально-наукових та конкретно-наукових методів пізнання.

Метод філософської діалектики дозволив розглянути столицю України – місто Київ як територіально-просторові межі функціонування територіальної громади міста Києва, яка має право самостійно вирішувати питання місцевого та державного значення. Використання історичного методу дало змогу з’ясувати еволюцію правового статусу столиці України та виявити причинно-наслідковий зв’язок між його історичним розвитком і сьогоденним статусом. Застосування системно-функціонального методу надало можливість простежити взаємодію української держави і столиці як комплексного явища, визначити поняття столиці – міста Києва, виявити його місце в системі адміністративно-територіального устрою держави, показати відмінності столиці від інших адміністративно-територіальних одиниць, та інше.

Конституційно-правовий статус столиці України – міста Києва, розглядається також з урахуванням формально-юридичного методу і методу порівняльного правознавства. Зокрема, застосування формально-юридичного методу надало можливість з’ясувати зміст нормативного матеріалу, який вивчався й аналізувався у процесі дослідження.

Розділ 1. Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві

1.1. Система місцевого самоврядування у місті Києві

Місцеве самоврядування як публічна інституція має тривалу й драматичну історію, періоди розквіту та занепаду. Проте лише в другій половині XX сторіччя місцеве самоврядування було визнане більшістю демократичних країн світу складовою демократичного розвитку, що знайшло своє відображення в міжнародних документах, зокрема у Європейській хартії про місцеве самоврядування, яку нині ратифікувала й Україна. Вся історія розвитку місцевого самоврядування підтверджує його демократичність та ефективність, що особливо сильно проявилось у країнах із соціальне орієнтованою ринковою економікою. Зниження питомої ваги державних витрат на урядування, створення ефективної моделі державного управління виявилось неможливим без децентралізації державної влади і без відповідного розвитку місцевого самоврядування.

Україна як незалежна держава, що продовжила демократичні традиції Київської Русі, Козацької держави та Української Народної Республіки й остаточно сформувалася лише наприкінці 1991 року, також не стоїть осторонь процесів реформування структури влади в напрямках переведення значної частки державних проблем на місцевий рівень, становлення й розвитку місцевого самоврядування.

На сьогодні можна вважати доконаним фактом, що в Україні сформовано відповідні конституційні та законодавчі умови для створення ефективної системи місцевого самоврядування на рівні територіальних громад, а також подальшої децентралізації державної влади шляхом розвитку місцевого самоврядування на районному та обласному рівнях.

Визначення системи місцевого самоврядування та її елементів є досить складним, оскільки саме поняття місцевого самоврядування може розглядатися в різних площинах. Оскільки за сучасного стану справ в Україні кожна з цих площин-аспектів виражається у певних формах, то в процесі опису системи українського місцевого самоврядування необхідно враховувати всі ці аспекти.

Певної складності додає і законодавець, формулюючи в ст.5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [2], що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду, сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, органи самоорганізації населення. Але із самого поняття місцевого самоврядування, яке дає нам Закон «Про місцеве самоврядування» [2], випливає, що це не тільки право, а й реальна здатність громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення. А цю здатність громада може самостійно реалізувати тільки використовуючи різноманітні форми безпосереднього народовладдя. Тому законодавче визначення системи місцевого самоврядування є неповним і може розглядатися тільки як система суб’єктів місцевого самоврядування, або, як зазначається в деякій навчальній літературі, як система місцевого самоврядування в структурно-організаційному плані.

Згідно зі ст.5 Конституції народ здійснює свою владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування [1]. Таким чином, закріплюються дві основні групи форм реалізації народовладдя: форми безпосереднього і опосередкованого народовладдя. Аналогічним чином визначаються ці форми на місцевому рівні.

Отже, система місцевого самоврядування може бути розглянута у двох аспектах. Потрібно розрізняти систему форм здійснення місцевого самоврядування і систему суб’єктів місцевого самоврядування.

Систему форм здійснення місцевого самоврядування складають:

1. Форми безпосередньої демократії, які використовуються в системі місцевого самоврядування. До них відносяться:

– місцевий референдум – форма вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення;

– місцеві вибори – вибори депутатів відповідної місцевої ради та сільських, селищних, міських голів;

– загальні збори громадян – збори всіх або частини жителів територіальної громади за місцем проживання для вирішення питань місцевого значення;

– місцеві ініціативи – пропозиція членів громади про обов’язковий розгляд на відкритому засіданні ради будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи визначається радою або статутом громади. Внесена місцева ініціатива підлягає обов’зковому розгляду на відкритому засідання ради за участю членів ініціативної групи;

– громадські слухання – це заслуховування не рідше одного разу на рік громадою звітів депутатів ради і посадових осіб місцевого самоврядування, під час якого можуть порушуватися різні питання і вноситися пропозиції з питань місцевого значення;

– організація і участь в мітингах, походах, демонстраціях, пікетуваннях на місцевому рівні;

– участь населення у роботі органів місцевого самоврядування на добровільних засадах (в якості експертів, спеціалістів, консультантів, громадських контролерів).

2. Форми представницької демократії, які використовуються в системі місцевого самоврядування – це представницькі органи місцевого самоврядування, місцеві голови, органи самоорганізації населення, які обираються населенням і через діяльність яких громадяни можуть впливати на здійснення місцевого самоврядування на підвідомчій території.

Зупинимося тепер більш детально на системі місцевого самоврядування у місті Києві.

Закон України «Про столицю України — місто-герой Київ» від 15 січня 1999 р. встановлює, що з метою врахування особливостей функціонування міста Києва як столиці України Київська міська рада затверджує Статут територіальної громади міста Києва, який підлягає обов’язковій реєстрації у Міністерстві юстиції України. Місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами [3].

Система місцевого самоврядування у місті Києві включає:

1) територіальну громаду міста;

2)  міського голову;

3)  міську раду;

4)  виконавчий орган міської ради;

5) районні ради;

6)  виконавчі органи районних у місті рад;

7)  органи самоорганізації населення [7, с. 211].

Члени територіальної громади міста Києва мають право у встановленому порядку організовувати і брати участь у зборах громадян за місцем проживання, ініціювати розгляд у раді будь якого питання місцевого самоврядування, створювати органи територіальної самоорганізації населення.

Територіальна громада є особливим суб’єктом місцевого самоврядування, поєднуючи в собі одночасно як функції низової адміністративно-територіальної одиниці, так і функції носія місцевого самоврядування, інституту місцевої влади. Вона виконує важливі суспільні функції з метою задоволення колективних потреб та захисту законних прав та інтересів громадян.

Необхідно зазначити, що, оскільки членами територіальної громади є всі жителі населенного пункту, які мають різний правовий статус (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), то і обсяг їх правосуб’єктності як членів територіальних спільнот є різним, оскільки іноземці та особи без громадянства не мають активного і пасивного виборчого права на території громади, не можуть брати участь у місцевому референдумі та загальних зборах громадян.

Київська міська рада, районні у місті ради діють як представницькі органи. Вони є юридичними особами.

Київська міська рада утворює Президію Київської міської ради, що є дорадчим органом ради. Президія попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, які передбачається внести на розгляд ради. Рішення Президії мають рекомендаційний характер. Президія діє на основі Положення про неї, що затверджується Київською міською радою. До складу Президії ради входять:

1)  міський голова;

2)  заступник голови з роботи у раді;

3)  голови постійних комісій ради;

4)  уповноважені представники депутатських груп і фракцій [7, с. 212].

Київська міська рада утворює секретаріат ради. Секретаріат здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню Київською міською радою взаємодії з міською державною адміністрацією та районними радами у місті Києві. Його структура, чисельність, витрати на утримання встановлюються радою за поданням міського голови. Секретаріат за посадою очолює заступник міського голови — секретар міської ради. Він обирається радою з числа її депутатів і здійснює функції і повноваження на постійній основі.

Голова, заступник голови районної у місті Києві ради обирається відповідною радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням. Голова районної у місті Києві ради регулярно інформує районну раду на пленарних засіданнях про рішення державних органів, які стосуються діяльності органів місцевого самоврядування у місті Києві, а також про видані ним розпорядження.

На закінчення підкреслимо, що Закон України «Про столицю України — місто-герой Київ» від 15 січня 1999 р. врегульовує також матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування у місті Києві, встановлює гарантії забезпечення здійснення містом Києвом столичних функцій та відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування та місцевої державної адміністрації, передбачає особливості взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у місті Києві з іншими органами влади, підприємствами, представництвами [3].

У підсумку, систему місцевого самоврядування можна визначити як сукупність суб’єктів і форм здійснення місцевого самоврядування, через які населення територіальної громади реалізує надані їй функції і повноваження.

1.2. Організація роботи місцевих рад та їх виконавчих органів у місті Києві

Київська    міська    рада    є    представницьким    органом    місцевого самоврядування у місті Києві.

Київська міська рада є юридичною особою, має власну печатку, рахунок в банку, символіку, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському суді та мати інші реквізити і повноваження відповідно до законодавства.

Київська міська рада відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування   в  Україні» [2]   правомочна  розглядати   і   вирішувати   питання загальної компетенції та відповідно до статті 26 зазначеного Закону вирішувати питання виключної компетенції.

Законом України «Про столицю України — місто-герой Київ» (стаття 22) Київській міській раді надані додаткові права.

Порядок формування міської та районних у місті Києві рад визначається частиною  п’ятою  статті  41   та статтею  45  Закону України  «Про  місцеве самоврядування в Україні» [3].

Порядок організації і проведення виборів депутатів до Київської міської та районних у місті Києві рад проводиться відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Порядок скликання та робота сесій Київської міської ради та районних у місті Києві рад визначається  Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2], відповідними регламентами Київської міської та районних у місті рад.

Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

Київська  міська рада  відповідно  до Закону  України  «Про  місцеве самоврядування в Україні» [2] утворює Президію, постійні та тимчасові контрольні комісії Київської міської ради. Президія діє на основі Положення про неї, яке затверджується Київською міською радою.

Постійні комісії Київської міської ради обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради та її виконавчих органів.

За рішенням ради голова постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету може працювати в раді на постійній основі.

Тимчасові  контрольні  комісії  обираються  з  числа її депутатів  для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування.

Порядок формування, функції та організація роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій ради та інших робочих органів визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2], Регламентом Київської міської ради та відповідними положеннями, що затверджуються радою.

Для  формування  узгоджених поглядів з питань,  що розглядаються Київською міською радою, районними у місті Києві радами або входять до їх компетенції, депутати, за взаємною згодою, можуть створювати депутатські групи та об’єднуватися за партійною ознакою у фракції.

Депутатські групи та фракції створюються на зборах депутатів, на яких обирається керівник групи або фракції.

Керівник групи або фракції організовує її роботу та представляє її у відносинах з іншими групами, фракціями, відповідною радою, її органами та  посадовими особами.

Створення групи або фракції оформляється протоколом. Протокол про створення   групи,   фракції   і   списки  депутатів,   що   входять   до  їх  складу, підписуються   керівником   депутатської   групи,   фракції   і   передаються   до секретаріату відповідної ради.

Депутат ради може бути членом тільки однієї депутатської групи, фракції.

Секретаріат інформує раду про створення депутатської групи та фракції, їх склад з внесенням цієї інформації до протоколу сесії ради.

Секретаріат  Київської міської ради  утворюється  радою.   Структура, чисельність та витрати на його утримання встановлюються радою за поданням Київського міського голови.

Секретаріат здійснює організаційне, інформаційне, правове,  аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів та депутатів.

Секретаріат  Київської  міської ради   за  посадою   очолює  заступник Київського міського голови — секретар Київської міської ради.

Заступник Київського міського голови — секретар Київської міської ради обирається радою з числа її депутатів і здійснює функції та повноваження, що передбачені ст. 50 та ст. 56   Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2].

За рішенням Київської міської ради на заступника Київського міського голови — секретаря Київської міської ради може покладатися здійснення й інших повноважень з питань, пов’язаних з діяльністю Київської міської ради та її органів.

Районні у місті Києві ради утворюються за рішенням територіальної громади міста Києва або Київської міської ради як повноважного представника первинного суб’єкта місцевого самоврядування у місті Києві відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2] та Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» [3]. Порядок формування районних у м. Києві рад здійснюється відповідно до статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2].

Київська міська рада відповідно до чинного законодавства здійснює управління районами у місті Києві, визначає обсяги і межі повноважень районних у місті Києві рад та їх виконавчих органів.

Голова,  заступник голови  районної у місті  Києві ради  обираються відповідною радою  таємним  голосуванням з  числа її депутатів  на строк повноважень ради.

Повноваження голови, заступника голови районної у місті Києві ради визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами    України,     що регламентують    діяльність    органів    місцевого самоврядування.

Громадські приймальні депутатів Київської міської ради утворюються Київською міською радою з метою допомоги депутатам у виконанні своїх обов’язків. Порядок створення та діяльність громадських приймалень визначаються відповідним положенням, що затверджується Київською міською радою.

Київська міська рада має власний виконавчий орган, який формується Київською міською радою відповідно до пункту 2 розділу VII  Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» [3] і паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Власний виконавчий орган ради є підзвітним і підконтрольним Київській міській раді, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади — підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Відділи, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу ради   підзвітні   і   підконтрольні   Київській   міській  раді   та   підпорядковані Київському міському голові.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування міста Києва несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною  громадою міста Києва, державою, юридичними і фізичними особами.

Притягнення до відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на підставі Конституції України та чинних законів України.

Територіальна  громада міста Києва в установленому порядку може порушити питання щодо дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб  місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію України  або   закони   України,   обмежують   права   і   свободи   громадян,   не забезпечують наданих їм законом повноважень.

Порядок   дострокового   припинення   повноважень   органів   місцевого самоврядування    міста Києва та їх    посадових осіб    визначається Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2] «Про столицю України — місто- герой Київ» [3] та іншими законами України.

Спори щодо поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування у місті Києві, вирішуються в судовому порядку.

1.3. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Києва та районів у місті Києві приймаються у порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Нормативно-правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Києва та районів у місті Києві набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, яке здійснюється після направлення актів у встановленому Законом порядку голові Київської міської державної адміністрації та територіальному органу Міністерства юстиції України для державної реєстрації, якщо такими актами не встановлено більш пізній строк набрання чинності [12, с. 233].

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Києва та районів у місті Києві підлягають державній реєстрації, яка має повідомний характер.

Державну реєстрацію актів Київської міської ради, Київського міського голови, районних у місті Києві рад та їх голів здійснює територіальний орган Міністерства юстиції України.

Для проведення державної реєстрації акта орган або посадова особа місцевого самоврядування міста Києва та районів у місті Києві протягом трьох днів з дня його прийняття подає територіальному органу Міністерства юстиції України оригінал та дві завірені ним копії акта, а також надсилає оригінал акта голові Київської міської державної адміністрації. Не подаються для перевірки акти з кадрових питань (прийняття та звільнення з роботи, про відрядження та відпустки працівників тощо). Якщо у вищеназваних актах є і інші норми, такі акти обов’язково подаються для розгляду.

Державна реєстрація актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Києва та районів у місті Києві проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, протягом трьох робочих днів з дня їх надходження до територіального органу Міністерства юстиції України.

Після внесення акта до державного реєстру актів органів місцевого самоврядування територіальний орган Міністерства юстиції України перевіряє акт органу або посадової особи місцевого самоврядування міста Києва та районів у місті Києві на відповідність Конституції та законам України, про результати чого у десятиденний строк з моменту надходження акта для реєстрації повідомляє відповідний орган або посадову особу місцевого самоврядування, які його прийняли, та голову Київської міської державної адміністрації.

Голова Київської міської державної адміністрації протягом 15 днів з моменту отримання акта має право своїм розпорядженням зупинити дію цього акта з одночасним зверненням до суду з адміністративним позовом про визнання його незаконним. У разі відмови суду у задоволенні адміністративного позову голови Київської міської державної адміністрації за результатами розгляду справи по суті, або повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, дія акта, що був оскаржений, відновлюється з моменту прийняття судом відповідного рішення.

У разі виявлення невідповідності акта органу або посадової особи місцевого самоврядування міста Києва та районів у місті Києві Конституції чи законам України територіальний орган Міністерства юстиції України звертається до голови Київської міської державної адміністрації з пропозицією про зупинення дії цього акта з одночасним зверненням до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним такого акта (ст. 12) [3].

Київська міська рада в межах наданих повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення Київської міської ради приймаються на пленарних засіданнях більшістю    депутатів від загального складу ради в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2].

Рішення   Київської   міської   ради   нормативно-правового   характеру набирають   чинності   з  дня  їх   офіційного  оприлюднення,   якщо  радою   не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

Рішення Київської міської ради та її виконавчого органу, що мають нормативно-правовий характер, підлягають офіційному оприлюдненню в газеті «Хрещатик» не пізніше тридцяти днів з дня їх прийняття.

На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Розпорядження  Київської  міської державної адміністрації видаються у межах повноважень, визначених законодавством України. У разі  відсутності  міського  голови  його повноваження щодо видання розпоряджень  Київської  міської  державної  адміністрації виконує   перший  заступник  голови  Київської  міської  державної адміністрації.

Проекти  розпоряджень  вносяться  за   поданням   першого заступника,  заступників  голови,  керівника  апарату,  керівників головних управлінь,  управлінь, відділів і служб Київської міської державної  адміністрації,  голів  районних  у  м.  Києві державних адміністрацій.

У разі,   коли   підготовка  проекту  розпорядження  доручена кільком  структурним  підрозділам  Київської   міської   державної адміністрації  або  районним у м.  Києві державним адміністраціям, виконавець, зазначений першим, є відповідальним розробником.

Текст   проекту  розпорядження  викладається  українською мовою у стислій формі.  Виклад окремих пунктів, додатків та тексту в   цілому  повинен  бути  органічно  пов’язаним  і  не  допускати можливості подвійного тлумачення  змісту.  Обов’язковою  складовою частиною  розпорядження  є  заголовок,  який стисло розкриває його зміст. Преамбула проекту розпорядження, крім мотивів та цілей його видання,  як  правило,  повинна  містити  посилання на відповідний закон або нормативні акти,  що  регулюють  предмет  правовідносин, зазначених у розпорядженні.

Проект розпорядження при необхідності повинен  містити  пункт щодо осіб, які здійснюють контроль за його виконанням.

На    зворотному    боці   останньої   сторінки   проекту розпорядження друкуються дані про подання і погодження проекту,  а саме:  посада,  прізвище  та  ініціали  керівника,  який подає або погоджує проект.

Проект розпорядження   візують:   керівник   та  юрисконсульт головного  управління,  управління,  відділу   чи   іншої   служби Київської  міської  державної  адміністрації,  яка вносить проект, заступники  голови  Київської  міської  державної   адміністрації, керівники  управлінь,  організацій,  яким  у проекті розпорядження передбачені завдання,  доручення, керівник контрольного управління апарату,   голови   відповідних  районних  у  м.  Києві  державних адміністрацій у разі, коли зачіпаються інтереси районів.

До контрольного управління апарату подаються на погодження ті проекти розпоряджень, які готуються на виконання актів чи доручень органів  влади  вищого  рівня,  або  в яких контроль за виконанням покладено  на  заступників  голови  Київської  міської   державної адміністрації та голів районних у м. Києві державних адміністрацій і  визначені   конкретні   завдання.   На   таких   розпорядженнях проставляється відмітка про взяття їх на контроль.

Проекти розпоряджень,   що   містять    питання    витрачання фінансових ресурсів, погоджуються Головним фінансовим управлінням.

Проекти розпоряджень,   предметом   яких    є    урегулювання підприємницької  діяльності,  погоджуються  управлінням  з  питань підприємництва.

Всі проекти  розпоряджень  про  дозвіл  на  виконання  робіт, пов’язаних з ремонтно-реставраційними  та  будівельними  роботами, розриттям, влаштуванням покриттів тротуарів і вулиць, погоджуються з  управлінням  координаційної  роботи  проектних  і   будівельних організацій   апарату   та  мають  бути  погоджені  з  Київенерго, Київгазом, Київводоканалом, Укртелекомом для можливого одночасного прокладання або ремонту відповідних мереж.

Обов’язковому погодженню з Головним управлінням економіки  та розвитку міста підлягають проекти розпоряджень з питань розміщення на території міста нових, реконструкції, розширення або ліквідації діючих    об’єктів   виробничого   і   невиробничого   призначення підприємств (установ,  організацій) незалежно від форм  власності, передачі    майна,    що   належить   до   комунальної   власності територіальної  громади  міста,  у  власність  інших  підприємств, установ,  організацій  (в  тому  числі  в порядку взаємозаліків та взаєморозрахунків),  залучення інвесторів до будівництва нових,  а також  реконструкції  існуючих  об’єктів житлового та не житлового фонду,  які  належать  до  комунальної  власності   територіальної громади  міста та його районів,  створення спільних підприємств на базі майна комунальної  власності  територіальної  громади  міста, будівництва в м.  Києві будь-яких об’єктів за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів та  інших  питань,  що  призводять  до  зміни соціально-економічних показників розвитку міста.

Тривалість опрацювання проекту розпорядження в апараті не повинна перевищувати 10 робочих  днів  (у  разі  необхідності  цей термін  може  бути  продовжено заступником голови за обґрунтованим проханням посадової особи апарату).

Проекти розпоряджень погоджуються  юридичним  управлінням протягом  терміну,  що  не перевищує 3 днів,  а у разі додаткового вивчення поставлених у проекті розпорядження питань — 5 днів.  При цьому  візуються  всі сторінки проекту розпорядження і додатків до нього, що носять нормативний характер (із зворотного боку). Після   візування   проекту    розпорядження    юридичним управлінням внесення до нього змін і доповнень не допускається.

Зауваження та пропозиції, що виникають під час погодження проекту розпорядження,  викладаються у письмовій формі на окремому аркуші.    Виправлення,   дописування   та   інші   зміни   тексту розпорядження під час погодження не допускаються.

У разі неможливості узгодження позицій щодо спірних питань на рівні  структурних   підрозділів   Київської   міської   державної адміністрації   рішення   про   зняття  або  врахування  зауважень приймають  відповідно  перший  заступник,  заступник   голови   та керівник  апарату  Київської  міської державної адміністрації,  до відання якого відноситься конкретне питання.  У цьому випадку віза першого заступника, заступника голови, керівника апарату Київської міської   державної   адміністрації   на   проекті   розпорядження підтверджує  остаточну редакцію проекту,  що вноситься.  В окремих випадках  такі   проекти   розпоряджень   можуть   вноситися   для колегіального обговорення та прийняття рішення.

Рішення про внесення проекту розпорядження на колегіальне обговорення   приймається    міським    головою    за    письмовим обґрунтуванням  відповідного  заступника  голови Київської міської державної адміністрації.

Перед винесенням   проекту   розпорядження    на    публічне обговорення   начальник   відділу   організаційного   забезпечення діяльності  відповідного  заступника  голови   Київської   міської державної адміністрації передає його на розгляд постійним комісіям Київської   міської   ради   за  відповідними  напрямками  роботи .

Заступник голови  Київської  міської державної адміністрації, який є відповідальним за підготовку проекту розпорядження,  вивчає та  узагальнює  пропозиції,  надані постійними комісіями Київської міської  ради  і  враховує  їх  в  остаточній   редакції   проекту розпорядження,  що подається на підпис Київському міському голові.Пропозиції постійних комісій Київської міської ради,  оформлені  в письмовому  вигляді  на  окремому  аркуші,  додаються  до  проекту розпорядження.

Проекти розпоряджень, що подаються на підпис в остаточній редакції,  мають  містити  візи  керівника  головного  управління, управління,  відділу  або  служби  Київської   міської   державної адміністрації,  що зробила подання, відповідного заступника голови Київської  міської  державної  адміністрації,  керівника  апарату, начальника юридичного управління апарату.

Додатки   до  розпоряджень  візують:  керівник  головного управління,  управління,  відділу  або  служби  Київської  міської державної адміністрації, що зробила подання, відповідний заступник голови  Київської  міської  державної   адміністрації,   начальник юридичного  управління.  Додатки до розпоряджень підписує керівник апарату.

Проекти розпоряджень подаються на підпис міському  голові керівником апарату.

Підписані   міським  головою  розпорядження  реєструються відділом редагування документів,  випуску рішень  та  розпоряджень управління  документального забезпечення апарату,  який забезпечує зняття необхідної кількості копій розпоряджень і  відправлення  їх зазначеним  у  розрахунку  організаціям  через  відділ по роботі з службовою кореспонденцією управління документального  забезпечення апарату.

Розпорядження  Київської  міської державної адміністрації набирають   чинності   з   моменту   їх   видання,   якщо   самими розпорядженнями не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Розпорядження,  що стосуються прав та обов’язків громадян або мають  загальний  характер,  доводяться  до  відома  населення Головним   управлінням  з  питань  взаємодії  з  засобами  масової інформації Київської міської державної адміністрації  і  набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими розпорядженнями не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Розпорядження Київської міської державної  адміністрації, що зачіпають права,  свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий  характер,  подаються  на   державну   реєстрацію   до Київського  міського управління юстиції в п’ятиденний термін після їх видання і набирають чинності  з  моменту  їх  реєстрації,  якщо самими  розпорядженнями не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Забезпечення   реєстрації   розпоряджень   в   Київському міському  управлінні  юстиції  покладається на керівників головних управлінь,  управлінь, відділів, служб Київської міської державної адміністрації,  за поданням яких видано розпорядження, та юридичне управління апарату Київської міської державної адміністрації.

Необхідність    державної    реєстрації     розпорядження изначається   начальником   юридичного   управління  апарату  при погодженні  проекту,  про  що  робиться  спеціальна   відмітка   — «підлягає державній реєстрації».

Розпорядження,   що  подається  на  державну  реєстрацію, супроводжується листом, який підписує відповідний заступник голови Київської  міської  державної  адміністрації  згідно  з розподілом обов’язків.

Супровідний лист повинен містити такі дані:

— обґрунтування підстав для видання розпорядження;

— відомості про чинні акти з цього  питання,  інформацію  про строки приведення їх у відповідність до розпорядження, поданого на державну реєстрацію,  а  також  про  розпорядження,  що  втрачають чинність у зв’язку з виданням цього розпорядження.

На лицьовому або зворотному боці супровідного  листа  повинна бути  відмітка про безпосереднього виконавця цього документа,  яка складається  з  його  імені,  по  батькові,  прізвища   і   номера службового телефону.

При   поданні   розпорядження   на   державну  реєстрацію заслуховуються,  у разі необхідності,  пояснення посадової  особи, якій доручалася підготовка проекту розпорядження,  та представника юридичного управління.  На державну реєстрацію розпорядження  подається  у  трьох примірниках (оригінал і дві завірені копії).

Проекти рішень Київської міської ради,  які подаються  до Київради  Київською  міською  державною адміністрацією,  готуються головними  управліннями,   управліннями,   до   компетенції   яких віднесені  поставлені  в  проектах  рішень питання та подаються за підписом першого заступника.  заступників голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов’язків [3].

Проект рішення    Київради    візується     керівником     та юрисконсультом   відповідного   головного  управління,  управління Київської  міської  державної  адміністрації,  постійною  комісією Київради,   заступником   голови   Київської   міської   державної адміністрації,  до відання якого віднесено  поставлене  в  проекті рішення  питання,  та  начальником  юридичного  управління апарату Київської міської державної адміністрації.

Проекти рішень Київської міської ради,  які подаються  до Київради  її  постійними комісіями,  та передані для погодження до Київської міської державної адміністрації,  візуються  заступником голови Київської міської державної адміністрації, до відання якого віднесено поставлене в проекті  рішення  питання,  та  начальником юридичного   управління   апарату   Київської   міської  державної адміністрації.

Рішення   Київради,   підготовлені   та    погоджені    в установленому   порядку,   подаються   секретаріатом   Київради  у десятиденний термін після їх прийняття на  засіданні  Київради  до відділу  редагування  документів,  випуску  рішень та розпоряджень управління документального забезпечення апарату Київської  міської державної адміністрації.

Відділ   редагування   документів,   випуску   рішень  та розпоряджень  управління  документального   забезпечення   апарату Київської  міської  державної  адміністрації  здійснює літературне редагування  рішень  Київради,  перевіряє  їх   на   відповідність встановленим  вимогам щодо викладу і оформлення.  У разі порушення цих вимог відділ повертає рішення  до  секретаріату  Київради  для доопрацювання.

Рішення  Київради подаються на підпис Київському міському голові   керівником   апарату    Київської    міської    державної адміністрації.

Підписані  міським  головою рішення Київради надходять до відділу редагування документів,  випуску  рішень  та  розпоряджень управління  документального забезпечення апарату Київської міської державної  адміністрації,  який  забезпечує   реєстрацію,   зняття необхідної  кількості копій рішень та їх направлення до виконавців і секретаріату Київради.

Відповідальність  за  організацію  виконання   документів несуть  міський  голова,  перший  заступник  та  заступники голови Київської міської державної адміністрації (відповідно до розподілу обов’язків),   керівник  апарату,  керівники  головних  управлінь, управлінь,  відділів та інших  структурних  підрозділів  Київської міської державної адміністрації.

Контроль  за  дотриманням  єдиної  системи  діловодства в апараті  Київській  міській   державній   адміністрації   здійснює управління документального забезпечення апарату.

Управління документального  забезпечення   апарату   здійснює узагальнення   та   аналіз  службової  кореспонденції  і  інформує міського голову та керівника апарату за підсумками роботи за рік.

Відповідальність за стан ведення діловодства і збереження документів  у  відділах першого заступника,  заступників голови та керівника  апарату  Київської  міської  державної   адміністрації, головних  управліннях,  управліннях,  відділах  та  інших  службах Київської міської державної адміністрації  покладається  на  їхніх керівників.

У разі   реорганізації   структурного   підрозділу    апарату Київської   міської   державної   адміністрації   керівник   цього підрозділу забезпечує передачу по  акту  всіх  справ  (документів) іншому структурному підрозділу, який визначений правонаступником.

Закінчені діловодством справи разом  з  контрольно-обліковими картками  на документи (дискетами) передаються до архіву Київської міської державної адміністрації через 3 роки після завершення їх у діловодстві структурних підрозділів.

У разі ліквідації структурного підрозділу  апарату  Київської міської державної адміністрації керівник цього підрозділу по опису передає   документи   сектору   архівного   діловодства    відділу редагування   документів,   випуску  рішень  та  розпоряджень  для наступного зберігання,  який разом з ліквідаційною  та  експертною комісіями  визначає  цінність  документів на підставі номенклатури справ.

Вся службова кореспонденція,  що надходить  до  Київської міської  державної  адміністрації,  приймається  і  опрацьовується відділом   по   роботі   з   службовими   документами   управління документального  забезпечення  апарату,  вводиться  в  базу  даних електронної системи обліку та контролю і в той же день передається на розгляд міського голови, заступника міського голови – секретаря Київради  та  заступників  голови  Київської   міської   державної адміністрації   відповідно   до  розподілу  обов’язків.  Термінові документи реєструються і передаються на розгляд негайно.

За  дорученням  Київського міського голови службові документи з питань,  що потребують громадського обговорення,  передаються на розгляд  заступникові  міського  голови  —  секретареві  Київської міської  ради  та  постійним  комісіям  Київської  міської ради за відповідними напрямками роботи для надання  узгоджених  пропозицій першим   заступникам   та  заступникам  голови  Київської  міської державної   адміністрації,   відповідальним   за   їх   виконання [3].

Перші заступники,   заступники   голови   Київської   міської державної  адміністрації,  відповідальні  за  виконання  доручень, подають Київському міському  голові  узагальнені  пропозиції  щодо необхідності    винесення    порушених    питань   на   громадське обговорення.

Передача документів, зареєстрованих у відділі по роботі з службовими  документами  управління  документального  забезпечення апарату,  здійснюється під розписку  у  журналах  реєстрів  видачі службової кореспонденції за встановленою формою.

Службова  кореспонденція,  що  підлягає  розгляду міським головою, доповідається йому начальником управління документального забезпечення апарату Київської міської державної адміністрації.

На  дорученнях  міського  голови,  що  містять контрольні терміни та потребують відповіді заявникам,  відділом по  роботі  з службовими  документами  управління  документального  забезпечення апарату робляться відмітки про взяття їх на  контроль.  Відділ  по роботі   з   службовими   документами  управління  документального забезпечення апарату направляє копії цих документів з  дорученнями та   копією   реєстраційно-контрольної   картки   до  контрольного управління апарату.

Після розгляду документів заступниками  голови  Київської міської  державної  адміністрації  працівники відповідних відділів організаційного  забезпечення   діяльності   першого   заступника, заступників   голови   та   керівника  апарату  Київської  міської державної адміністрації   знімають   необхідну   кількість   копій (за кількістю  виконавців)  і  передають їх до відділу по роботі з службовими  документами  управління  документального  забезпечення апарату.    Оригінали    доручень   з   відповідними   документами зберігаються у відділах  організаційного  забезпечення  діяльності першого   заступника,  заступників  голови  та  керівника  апарату Київської міської державної адміністрації. Якщо службовий документ не   підлягає   розмноженню,   ознайомлення  з  ним  і  дорученням керівників Київської міської  державної  адміністрації  здійснюють відповідні відділи організаційного забезпечення діяльності першого заступника,  заступників голови  та  керівника  апарату  Київської міської державної адміністрації.

Прийом документів для перевідмітки і відправлення  виконавцям здійснюється   відділом   по   роботі   з  службовими  документами управління документального забезпечення апарату,  як  правило,  до 14.00 щоденно.

Копії  законів України,  указів і розпоряджень Президента України,  постанов і розпоряджень Кабінету  Міністрів  України  та інших  нормативних  актів,  а також рішень Київради,  розпоряджень міського  голови  та  Київської  міської  державної  адміністрації направляються до юридичного управління апарату [3].

Розділ 2. Організаційно-правові засади діяльності Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації

2.1. Структура Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації

Україна як незалежна держава, що продовжила демократичні традиції Київської Русі, Козацької держави та Української Народної Республіки й остаточно сформувалася лише наприкінці 1991 року, не стоїть осторонь процесів реформування структури влади в напрямках переведення значної частки державних проблем на місцевий рівень, становлення й розвитку місцевого самоврядування [31, с. 8].

На сьогодні в Україні сформовано відповідні конституційні та законодавчі умови для створення ефективної системи місцевого самоврядування на рівні територіальних громад, а також подальшої децентралізації державної влади шляхом розвитку місцевого самоврядування на районному та обласному рівнях.

Розглянемо структурні підрозділи Київської міської ради та Секретаріату Київської міської ради:

• Київський міський голова;
• Заступник міського голови – секретар Київської міської ради: Голова постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку; Помічники заступника міського голови – секретаря Київради; Старший інспектор; Відділ кадрової роботи та з питань служби в органах місцевого самоврядування; Управління правової експертизи проектів рішень та розпоряджень; Управління представництва Київради в судах; Управління фінансового забезпечення та звітності;
• Керуючий справами – заступник секретаря Київради з організаційних та адміністративно-господарських питань: Управління організаційного та документального забезпечення Київради, Управління забезпечення діяльності постійних комісій Київради, Відділ по роботі із службовою кореспонденцією, Управління матеріально-технічного та комп’ютерного забезпечення Київради, Управління з питань землекористування та містобудування, Управління з питань бюджету та соціально-економічного розвитку;
• Керуючий справами – заступник секретаря Київради з питань взаємодії з депутатами Київради, органами державної влади та місцевого самоврядування: Відділ забезпечення діяльності заступника міського голови – секретаря Київради та з питань звернень громадян, Відділ контролю, Відділ по роботі з депутатськими фракціями та групами, Відділ з питань місцевого самоврядування.

Більш докладно структура Київської міської ради та Секретаріату Київської міської ради представлена в Додатках.

Розглянемо структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації.

1. Головне управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах на території м. Києва;

— координація діяльності державних та комунальних засобів масової інформації (далі — ЗМІ), видавництв, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження з питань поширення ними об’єктивної та оперативної інформації про політичні, соціально-економічні, гуманітарні, інші суспільні процеси і події в м. Києві, Україні та світі;

— розроблення та реалізація заходів, спрямованих на розвиток і захист національного інформаційного простору, підтримку ЗМІ, видавничої справи на території міста Києва;

— розроблення та здійснення місцевих інформаційно-видавничих програм розвитку інформаційної інфраструктури [42].

2. Головне управління економіки та інвестицій.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

Головне управління здійснює повноваження в сфері реалізації державної політики економічного і соціального розвитку України та зовнішньоекономічній діяльності.

Основними завданнями Головного управління є:

— реалізація державної політики економічного і соціального розвитку України, регуляторної політики і державної політики у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму;

— забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку внутрішньої торгівлі та послуг, закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів, економічної безпеки та детінізації економіки;

— участь у формуванні і проведенні державної регіональної політики;

— аналіз стану і тенденцій економічного і соціального розвитку м. Києва;

— розробка прогнозів соціально-економічного розвитку міста на довгостроковий і середньостроковий період та щорічних програм економічного і соціального розвитку м. Києва;

— сприяння створенню інфраструктури підтримки регіонального розвитку, умов для рівноправного розвитку всіх форм господарювання та розвитку підприємництва на території м. Києва;

— розробка та організація виконання заходів щодо нарощування інвестиційних ресурсів, створення сприятливого інвестиційного клімату в м.Києві;

— готує Київському міському голові пропозиції з питань розміщення на території міста Києва нових, реконструкції, розширення, ліквідації діючих підприємств та інших об’єктів виробничого і невиробничого призначення, що належать до сфери її управління;

— укладання інвестиційних угод та договорів щодо пайових внесків підприємств, організацій та установ у розвиток соціальної та інженерно – транспортної інфраструктури міста;

— бере участь у здійсненні заходів щодо координації закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів;

— координація роботи з виконання доручень виборців, наданих депутатам Київради, аналіз стану їх виконання та підготовка відповідної інформації Київраді;

— участь у формуванні та реалізація на рівні міста єдиної політики у сфері зовнішньоекономічних зв’язків, залучення іноземних інвестицій та інвестиційної діяльності іноземних суб’єктів господарювання;

— сприяння розвитку міжнародного співробітництва в галузі економіки, зовнішньо-економічним зв’язкам та виходу на зовнішній ринок підприємств, установ та організацій, розташованих на території м. Києва, незалежно від форм власності;

— участь разом з іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у реалізації державної зовнішньоекономічної політики в частині інтеграції України у світову економіку та розширення економічного і соціального співробітництва з Європейським союзом, подає Міністерству економіки України відповідні пропозиції;

— здійснення підготовки відповідних інформаційних матеріалів щодо економічного потенціалу та інвестиційних можливостей м.Києва;

— здійснення заходів щодо залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку м.Києва (проведення конкурсів, підготовка та укладення інвестиційних угод, договорів, меморандумів з питань вітчизняного та зовнішньо-економічного співробітництва);

— здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій в м.Києві, договорів про спільну інвестиційну діяльність за участю інвесторів, видає ліцензії на експорт та імпорт товарів, разові індивідуальні ліцензії, в межах, визначених Міністерством економіки України;

— створення системи інформаційного супроводу міських інвестиційних проектів і програм, здійснює збір, узагальнення та аналіз інформації [42].

3. Головне управління з питань захисту прав споживачів.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної ради України, указами та розпорядженнями Президента України, декретами, постановами ї розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативними актами, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови, розпорядженнями виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

4. Головне управління освіти і науки.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— участь у забезпеченні державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;

— забезпечення розвитку системи освіти з метою формування гармонійно розвиненої, соціально активної, творчої особистості;

— створення в межах своїх повноважень умов для реалізації рівних прав громадян України на освіту, соціальний захист дітей дошкільного та шкільного віку, студентської молоді, педагогічних, наукових, інших працівників закладів та установ освіти і науки;

— створення умов для здобуття громадянами повної загальної освіти відповідно до освітніх потреб особистості та її індивідуальних здібностей і можливостей, реалізації їх права відповідно законів України на здобуття вищої освіти;

— реалізація державної політики в галузі професійно-технічної освіти;

— забезпечення розвитку освітнього, наукового та науково-технічного потенціалу з урахуванням національно-культурних, соціально-економічних, екологічних, демографічних та інших особливостей міста Києва як столиці України;

— забезпечення моніторингу рішень у сфері освіти, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в місті, захисту інтелектуальної власності;

— формування регіональної наукової та науково-технічної політики, впровадження інноваційних заходів, спрямованих на соціально-економічний розвиток міста, держави;

— сприяння інтеграції вітчизняної освіти і науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів;

— створення при загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності фонду загальнообов‘язкового навчання за рахунок коштів місцевого бюджету, залучених з цією метою на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також коштів населення, інших джерел; контроль за використанням коштів цього фонду за призначенням;

— здійснення контролю за дотриманням актів законодавства з питань освіти і науки, виконанням навчальними закладами усіх форм власності державних вимог щодо змісту, рівня та обсягу дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної освіти [42].

5. Головне управління житлового забезпечення.

Головне управління здійснює повноваження в сфері житлового забезпечення у м. Києві.

Основними завданнями Головного управління є:

1. Забезпечення встановленого порядку обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у м. Києві.
2. Сприяння своєчасному введенню в експлуатацію жилих будинків, обліку та ефективному розподілу і використанню житла, побудованого у м. Києві за рахунок усіх джерел фінансування.
3. Забезпечення контролю за дотриманням у м. Києві житлового законодавства України, виконання розпоряджень КМДА та рішень Київради з цих питань.
4. Планування разом з замовниками будівництва або реконструкції житла.
5. Заміна, міна у встановленому порядку жилих приміщень бажаючим замінити жилі приміщення більшої площі на жилі приміщення меншої площі.
6. Здійснення реєстрації актів передачі житлової площі між підприємствами, установами та організаціями.
7. Внесення пропозицій щодо плану розподілу житлової площі, збудованої за замовленням міськдержадміністрації та готує проекти розпоряджень з цих питань.
8. Надає практичну та методичну допомогу районним у м. Києві державним адміністраціям, підприємствам, організаціям та установам з питань, які входять до його компетенції.
9. Координує свою діяльність з іншими підрозділами КМДА та співпрацює з постійними комісіями Київської міської Ради.
10. Бере участь у розподілі квартир у будинках після капітального ремонту і реконструкції, здійснює передачу квартир для заселення в будинках капітального ремонту і реконструкції , відселення яких здійснювалось за рахунок житлової площі міста [42].
11. Головне управління житлового господарства.

Основними завданнями Головного управління житлового господарства є:

— забезпечення на території міста реалізації державної політики у сфері житлового господарства, насамперед щодо організації і виконання заходів з його реформування;

— аналіз стану житлового господарства міста і підготовка пропозицій до проекту міського бюджету щодо фінансування місцевих програм розвитку житлового господарства і благоустрою міста;

— забезпечення в межах своїх повноважень додержання вимог нормативно-правових актів з питань житлового господарства;

— організація виконання державних програм, розроблення і реалізація місцевих програм розвитку житлового господарства, подання пропозицій до проектів місцевих програм соціально-економічного розвитку міста щодо поліпшення комунального обслуговування населення та благоустрою міста;

— виконання функцій управління у сфері житлово-комунального господарства; координація діяльності управлінь (відділів) житлово-комунального господарства районних у місті Києві рад (районних у м.Києві державних адміністрацій), а також роботи підприємств, установ та організацій житлового господарства;

— підвищення рівня та якості житлово-комунальних послуг, що надаються населенню міста, забезпечення належного утримання та експлуатації житлового фонду і об’єктів житлового та комунального господарств;

— виконання функцій замовника з проектування, реконструкції та капітального ремонту об’єктів житлового господарства міста і капітального ремонту житлового фонду;

— регулювання в межах своєї компетенції діяльності суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства;

— здійснення контролю за додержанням правил комунального обслуговування та благоустрою населених пунктів;

— вирішення інших питань у сфері житлово-комунального господарства відповідно до законодавства [42].

7. Головне управління з питань внутрішньої політики

Основними завданнями Головного управління є організація та здійснення заходів з реалізації державної внутрішньої політики у м. Києві, забезпечення взаємодії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з політичними партіями та об’єднаннями громадян, земляцтвами областей України у м. Києві, аналіз процесів у гуманітарній сфері м. Києва та підготовка відповідних пропозицій, сприяння процесу впровадження у сферу громадських відносин у столиці принципів духовності, патріотизму, захисту моралі та здорового способу життя [42].

8. Головне управління з питань надзвичайних ситуацій.

Головне управління з питань надзвичайних ситуацій є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації.

Основними завданнями Головного управління з питань  надзвичайних ситуацій  є:

— забезпечення створення сталого функціонування територіальних підсистем єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації керівних кадрів та фахівців підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту;

—  оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час, постійне інформування його про наявну обстановку та контроль належного функціонування територіальних та об’єктових систем оповіщення;

— захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (укриття в захисних спорудах, евакуація населення, інженерний, медичний, біологічний, радіаційний і хімічний захист);

—      попередження, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та проведення першочергових заходів щодо ліквідації їх наслідків, надання першої допомоги потерпілим;

— мінімізація, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій;

— накопичення, зберігання і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

—  організація і виконання завдань територіальної оборони з питань цивільного захисту на відповідній території, здійснення заходів щодо їх забезпечення;

—     участь у здійснені заходів, пов’язаних із запобіганням, мінімізацією і ліквідацією наслідків терористичних проявів;

— обстеження території на наявність вибухонебезпечних предметів (бомб, снарядів, гранат ВВВ тощо);

— контроль в межах своєї компетенції органів управління і сил цивільного захисту до дій за призначенням, заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, показників ризику на об’єктах господарювання на відповідній території.

В оперативному підпорядкуванні Головного управління з питань надзвичайних ситуацій знаходяться 10 управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій районних у м. Києві державних адміністрацій та курси цивільної оборони м. Києва.

До складу Головного управління, відповідно до затвердженої структури входять два управління, шість відділів та комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку», яка створена відповідно до рішення Київської міської ради від 15.04.04 № 157/1367 «Про створення комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» [42].

9. Головне управління земельних ресурсів.

Основними завданнями відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.06.2002р. №1137) є:

— забезпечення проведення земельної реформи, спрямованої на роздержавлення і приватизацію земель у межах міста, з урахуванням інтересів територіальної громади та держави;

— здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земельних ресурсів всіх форм власності;

— ведення земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землеустрою;

— реалізація державних, розроблення і здійснення регіональних програм раціонального використання та охорони земель, поліпшення навколишнього природного середовища [42].

10. Головне управління з питань цінової політики.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— розробка пропозицій по формуванні і реалізації політики цін в місті, а також удосконаленню господарського і організаційно-правового механізму ціноутворення;

— здійснення комплексу заходів щодо вдосконалення системи цін в умовах ринкових відносин, де повинні органічно поєднуватись принципи вільного ціноутворення з державним регулюванням цін;

— проведення аналізу і прогнозів динаміки цін і тарифів, діючих співвідношень між цінами в народному господарстві, розробка відповідних пропозицій щодо регулювання цін і дотримання цінового паритету та стримання інфляції;

— розробка пропозицій щодо послідовної лібералізації цін, сприяння розвитку ринкових відносин, конкуренції та ефективного включення економіки міста в світовий ринок;

— здійснення методологічного керівництва діяльністю підприємств і організація та підприємницьких структур з питань ціноутворення;

— підготовка економічно обґрунтованих проектів цін на продукцію і тарифів на послуги, що у відповідності з чинним законодавством затверджується міською державної адміністрацією;

— здійснення державного контролю за дотриманням встановленого порядку затвердження і застосування цін і тарифів на підприємствах, установах, організаціях та об’єднаннях незалежно від форм власності на території м. Києва з питань, що входять до компетенції міської державної адміністрації [42].

11. Головне управління комунального господарства.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— Забезпечення на території міста реалізації державної політики у сфері комунального (водопровідно-каналізаційного) господарства, санітарної очистки,  пропагування серед населення знань щодо важливості ролі водних ресурсів, протизсувних підземних робіт, готельного господарства, туризму та курортів, розвитку туристичної та курортно-рекреаційної індустрії, насамперед щодо організації і здійснення заходів з їх реформування, визначення.

2. Аналіз стану комунального, в тому числі водопровідно-каналізаційного господарства, санітарної очистки, системи протизсувних гідротехнічних та інших споруд, готельного господарства, туризму та курортів і підготовка пропозицій до проекту міського бюджету щодо фінансування місцевих програм розвитку цих сфер.
3. Створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку комунального, готельного господарства, туризму та курортів.
4. Забезпечення в межах своїх повноважень дотримання вимог нормативно-правових актів з питань комунального і готельного господарств, туризму та курортів.
5. Організація виконання державних програм, розроблення і реалізація місцевих програм у сфері комунального, готельного господарств, туризму та курортів, подання пропозицій до проектів місцевих програм соціально-економічного розвитку міста щодо підвищення рівня комунального обслуговування населення.
6. Виконання функцій управління у сфері комунального, готельного господарств, туризму та курортів, координація діяльності структурних підрозділів сфери комунального, готельного господарств, туризму та курортів виконавчих органів районних у місті Києві рад (районних у місті Києві державних адміністрацій), а також роботи підприємств, установ та організацій комунального господарства міста в т.ч. болагоустрою Труханового острову, санітарної очистки, готельного господарства, туризму та курортів незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.
7. Підвищення рівня та якості комунальних послуг, належного утримання об’єктів комунального, готельного господарств, туризму і курортів.
8. Залучення у порядку, визначеному законодавством, підприємств, установ та організацій до участі у розвитку комунального, готельного господарств, туризму та курортів.
9. Пропагування серед населення знань щодо важливості ролі водних ресурсів та підвищення рівня усвідомлення населенням необхідності їх економного використання та збереження, прийняття участі у здійсненні освітянської та наукової діяльності в цій сфері.
10. Розроблення та виконання регіональних комплексних і цільових програм розвитку туризму і курортів, ринку туристичних послуг, забезпечення захисту і безпеки туристів.
11. Пропагування серед населення ефективного використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем.
12. Організація відпочинку та оздоровлення населення, створення рекреаційних зон з відповідним оснащенням і сервісом насамперед для короткотривалого відпочинку населення великих міст.
13. Забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, природного та історико-культурного середовища на відповідній території.
14. Координація діяльності місцевих органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у галузі туризму і курортів на відповідній території.
15. Створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку готельного господарства міста, внутрішнього, міжнародного та іноземного туризму, туристичної та курортно-рекреаційної індустрії, провадження екскурсійної діяльності, розбудови матеріально-технічної бази туристичної галузі.
16. Проведення заходів, спрямованих на вдосконалення роботи підприємств туристичної сфери, розвиток її інфраструктури.
17. Вирішення інших питань у сфері комунального, готельного господарств, туризму та курортів відповідно до законодавства.

Підпорядковані ГУ комунальні підприємства та організації:

— ВАТ „АК „Київводоканал”;

— КП «Київкомунсервіс»;

— ВАТ „Київспецтранс”;

— Дирекція «Труханів острів»

— КП «Водно-інформаційний центр» [42].

12. Головне управління комунальної власності м. Києва.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— реалізація  державної  та  регіональної  політики  у сфері управління майном;

— здійснення   в   межах   своїх  повноважень  функцій  щодо управління майном  комунальної  власності  територіальної  громади м. Києва та  державним  майном,  що  передане  до сфери управління виконавчого  органу  Київської  міської  ради  (Київської  міської державної адміністрації);

— організація та проведення приватизації майна, що перебуває у комунальній  власності територіальної громади м.  Києва згідно з програмою  приватизації,  затвердженою  Київською  міською  радою. Фінансування    витрат,    пов’язаних   з   приватизацією   майна, здійснюється за рахунок бюджетних коштів;

— здійснення   повноважень   власника   щодо   майна,    яке приватизується  та  відчужується  згідно  з  прийнятими  Київською міською радою рішеннями;

— здійснення  повноважень  орендодавця   цілісних   майнових комплексів підприємств (їхніх структурних підрозділів) комунальної власності територіальної громади м. Києва;

— захист   в   межах   своєї   компетенції   майнових   прав територіальної громади міста Києва та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

— вносить  пропозиції  на  розгляд  Київради про порядок та умови страхування, передачі  у  найм,  у  позичку,  у лізинг,  у концесію   майна,   що   перебуває   у    комунальній    власності територіальної громади м. Києва, організує та здійснює заходи щодо підвищення  ефективності  використання  майна;

— підготовка пропозицій щодо надання дозволу на передачу в оренду нежилих будинків, приміщень, споруд комунальної власності територіальної громади м. Києва, погоджує проекти договорів оренди;

— здійснення у встановленому порядку оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності [42].

13. Головне управління контролю за благоустроєм міста Києва.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

1) контроль в межах своєї компетенції за дотриманням встановленого порядку утримання і експлуатації об’єктів міської інфраструктури, правомірності їхнього розміщення, благоустрою територій;

2) контроль за дотриманням у забезпеченні нормативного санітарного та технічного стану територій, будівель, споруд, інженерних мереж, елементів зовнішнього благоустрою та дизайну, будівельних та дорожніх робіт та вжиття відповідних заходів до їхнього усунення;

3) контроль за проведенням робіт, пов’язаних з прокладанням, ремонтом і переобладнанням підземних інженерних комунікацій, будівництвом і ремонтом шляхів, проведенням благоустрою і озеленення територій;

4) координація діяльності державних органів, підприємств, установ, організацій, а також громадян щодо виявлення безхазяйного майна та самовільно розміщених об’єктів, зберігання взятого на облік безхазяйного майна [42].

14. Головне управління ритуальних послуг.

Діяльність Головного управління ритуальних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спрямована, в першу чергу, на організацію поховань громадян у м. Києві, та надання якісних ритуальних послуг.

15. Головне управління культури і мистецтв.

Основнi функцiї та напрямки роботи

— збереження культурного надбання, сприяння розвитку національної культури, культур національних меншин;

— динамізація усіх культурних процесів та сприяння залученню додаткових коштів для функціонування галузі сприяння доступу населення до культурних надбань, задоволенню духовних потреб киян та гостей міста; організація змістовного дозвілля громадян на базі закладів культури і мистецтв столиці;

— забезпечення організаційно — методичного керівництва діяльністю підпорядкованих закладів та підприємств культури, сприяння розвитку театрального, музичного, образотворчого та кіномистецтва, кіновідеомережі, музеїв, бібліотек та архівів, парків культури і відпочинку, мистецьких навчальних закладів та інших закладів і установ культури і мистецтва;

— підтримка творчих спілок, громадських товариств, організацій і клубів, що діють у місті, пітримка розвитку народної та самодіяльної творчості;

— пошук і реалізація нових організаційно-творчих підходів і моделей культурної діяльності;

— сприяння зміцненню міжнародної співпраці в галузі культури;

— зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури і мистецтв [42].

16. Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.

Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (згідно положення затвердженого розпорядження КМДА від 24.06.03р. №1130) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), утворюється Київською міською радою та є підзвітним і підконтрольним Київському міському голові, а в частині виконання функцій державної виконавчої влади Держбуду України.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань:

— розробляє Правила забудови міста Києва та подає їх на затвердження в установленому законодавством порядку;

— надає замовникам архітектурно-планувальні завдання, інші вихідні дані на проектування об’єктів архітектури для нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, благоустрою територій, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, Правилами забудови міста Києва, готує проекти дозволів на проведення цих робіт;

— видає дозволи на розміщення малих архітектурних форм;

— погоджує проекти палацово-паркових, паркових та інших ландшафтних перетворень;

— вносить Київській міській раді та виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) пропозиції з питань поліпшення дизайну міського середовища;

— формує єдину політику щодо естетичного вигляду об’єктів архітектури в системі існуючої забудови;

— надає рекомендації суб’єктам містобудування щодо освітлення об’єктів архітектури;

— погоджує у встановленому порядку паспорти опорядження фасадів та освітлення об’єктів архітектури;

— погоджує проекти розміщення та архітектурні рішення об’єктів благоустрою, монументального і монументально-декоративного мистецтва, зовнішньої реклами у межах своєї компетенції;

— організовує розроблення та проведення експертизи містобудівної документації для території міста Києва, готує висновки щодо її затвердження;

— затверджує архітектурно-технічні паспорти;

— розробляє пропозиції та готує висновки щодо розміщення і будівництва житлово-цивільних, комунальних, промислових та інших об’єктів, інженерно-транспортної інфраструктури, розглядає і погоджує проекти конкретних об’єктів архітектури та надає замовникам висновки щодо їх затвердження [42].

17. Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення.

Головне упpaвлiння охоpони здоpов’я та медичного забезпечення мiстa Києвa є оpгaном мiської деpжaвної виконaвчої влaди, ствоpеним з метою pеaлiзaцiї деpжaвної полiтики у гaлузi охоpони здоpов’я нaселення мiстa Києвa.

Одним з основних зaвдaнь упpaвлiння є кооpдинaцiя дiяльностi зaклaдiв oхоpони здоpов’я, які не нaлежать до комунaльної влaсностi мiстa, зaбезпечення квaлiфiковaної медико-сaнiтapної допомоги нaселенню.

До склaду системи зaклaдiв охоpони здоpов’я, пiдпоpядковaної Головному упpaвлiнню охоpони здоpов’я та медичного забезпечення, входить 167 ЛПЗ, з яких 10 здiйснюють свою дiяльнiсть нa госпpозpaхунковiй основi, тa 4 медичних училищa. Лiкувaльно-пpофiлaктичнi зaклaди фiнaнсуються зa paхунок коштiв мiського бюджету [42].

18. Головне управління палива, енергетики та енергозбереження.
19. Головне управління по фізичній культурі та спорту.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— участь у реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту;

— розроблення міських комплексних і цільових програм розвитку фізичної культури і спорту та організаційне забезпечення їх реалізації;

— забезпечення підготовки та проведення спортивних заходів, навчально-тренувальних зборів, заходів щодо участі спортсменів у спортивних змаганнях різних рівнів;

— забезпечення фізичного виховання і фізкультурно-оздоровчої діяльності у навчально-виховній, виробничій та соціально-побутовій сферах на принципах пріоритету оздоровчої спрямованості, використання сучасних засобів і форм розвитку фізичної культури населення;

— організація і проведення фестивалів, конкурсів та інших заходів серед широких верств населення, підготовка та ефективне використання кадрів у сфері фізичної культури і спорту, забезпечення пропаганди здорового способу життя, сприяння розвитку олімпійського та паралімпійського руху;

— координація діяльності структурних підрозділів районних у м. Києві державних адміністрацій з питань фізичної культури і спорту, а також зацікавлених організацій у галузі фізичної культури і спорту; кооперування коштів, спрямованих на реалізацію фізкультурно-спортивних програм;

— розроблення заходів щодо збільшення виробництва спортивних товарів та обладнання, зміцнення спортивно-технічної бази об’єктів та споруд спортивного призначення, утримання їх в належному стані, залучення до цієї роботи інвесторів;

— розширення міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури і спорту [42].

20. Головне управління соціального захисту населення.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— реалізація державної політики в галузі соціального забезпечення та соціального захисту громадян, які потребують допомоги та підтримки з боку держави;

— забезпечення у межах своїх повноважень контролю за дотриманням законодавства про пенсійне забезпечення та соціальний захист населення;

— участь у розробці та забезпечення реалізації державних та регіональних соціальних програм;

— сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку міста;

— організація роботи органів соціального захисту населення районних у місті Києві державних адміністрацій;

— організація для малозабезпечених громадян похилого віку, інвалідів будинків-інтернатів, побутового обслуговування, продажу товарів у спеціальних магазинах за соціально доступними цінами, а також безоплатного харчування;

— забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення матеріально-побутових умов інвалідів, ветеранів війни та праці, громадян, реабілітованих як жертви політичних репресій, сімей, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома, влаштування до будинків інвалідів та громадян похилого віку, які мають потребу в цьому;

— надання відповідно до законодавства одноразової допомоги громадянам, які постраждали від стихійного лиха;

— вирішення відповідно до законодавства питань про надання компенсацій і пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та в інших випадках;

— забезпечення діяльності комісії у справах альтернативної (невійськової) служби [42].

21. Головне управління праці та зайнятості.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— здійснення моніторингу у сфері праці, зайнятості, аналіз та прогноз розвитку процесів у соціально-трудовій сфері м.Києва, вивчення стану використання трудових ресурсів міста, аналіз динаміки розвитку процесів, які відбуваються на ринку праці та у сфері професійного навчання,

— участь у розробці пропозицій щодо розвитку виробництва і створення робочих місць, доцільності розміщення нових підприємств, створення спеціальних (вільних) економічних зон, формування професійно-кваліфікаційного складу робочої сили в місті, аналіз динаміки змін демографічної ситуації, участь в розробці соціально-економічних заходів щодо розвитку народонаселення, здійснення організаційного забезпечення впровадження форм оплати праці на підприємствах, установах та організаціях, заснованих на комунальній власності міської та районних територіальних громад, та державної власності, переданих до сфери управління Київської міської державної адміністрації, участь в підготовці пропозицій щодо укладення (розірвання) контрактів, погодження умов матеріального забезпечення в контрактах з керівниками підприємств, установ та організацій, заснованих на комунальній власності міської та районних територіальних громад, а також державної власності, переданих до сфери управління КМДА,

— забезпечення удосконалення оплати праці керівників підприємств, заснованих на комунальній власності, узагальнює та аналізує надані підрозділами Київської міської та районних у м.Києві державних адміністрацій інформації щодо виконання заходів по реалізації Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та об’єднаннями профспілок України, забезпечення своєчасного розгляду звернень громадян та їх об’єднань з питань, що входять до компетенції Головного управління, вживання заходів до усунення причин виникнення скарг, прийом громадян [42].

22. Головне управління з питань торгівлі та побуту.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

1. Забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку внутрішньої торгівлі, харчової та переробної промисловості, сприяння гарантованому забезпеченню міста продовольчими ресурсами, організації та розвитку оптової, роздрібної торгівлі, громадського харчування на основі використання ринкових механізмів господарювання;
2. Створення сприятливих умов для розвитку харчової та переробної промисловості міста з метою більш повного забезпечення попиту населення на продукцію київських товаровиробників;
3. Залучення на споживчий ринок міста товарних ресурсів з інших регіонів України та з-за кордону для забезпечення сировиною харчової промисловості та необхідними товарами населення;
4. Впровадження затверджених в установленому порядку правил торговельної діяльності, забезпеченні контролю за їх дотриманням, здійсненні заходів щодо вдосконалення торговельного обслуговування населення;
5. Здійснення у межах своєї компетенції і встановлених законодавством вимог організації контролю за якістю обслуговування населення підприємствами роздрібної, оптової торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, на ринках незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості із застосуванням передбачених діючим законодавством санкцій до порушників;
6. Координація роботи відповідних підрозділів районних у місті Києві державних адміністрацій, підприємств торгівлі, харчової та переробної промисловості, побутового обслуговування, ринків незалежно від форм власності, пов’язаної з їх розвитком, регулюванням ринку товарів, сприянні розвитку торгової інфраструктури, впровадження нових форм торговельного обслуговування населення, проведення кадрової політики;
7. Надання методологічної, консультативної і організаційної допомоги підприємствам харчової та переробної промисловості, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, ринкам незалежно від форм власності і підпорядкування, місцевим органам виконавчої влади з питань, що відносяться до компетенції управління;
8. Створення сприятливих умов для розвитку садівницьких і городницьких товариств і спілок та координація їх діяльності;
9. Розробка проектів програм економічного і соціального розвитку міста, районів, спрямованих на підвищення рівня забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, збільшення обсягів виробництва товарів харчової галузі [42].
10. Головне управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— Забезпечення реалізації у м. Києві державної політики та здійснення повноважень виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в сфері розвитку промислового комплексу, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

— Участь у розробці та виконанні державних програм розвитку промисловості; програм економічного і соціального розвитку м. Києва; формуванні та реалізації загальноміських і галузевих програм .розвитку промислового і наукового комплексу міста; пріоритетних напрямків і програм інноваційного розвитку промисловості, міського господарства та інших секторів економіки м. Києва.

— Сприяння розвитку внутрішньоміського кооперування, налагодженню економічних та виробничих взаємовідносин між промисловими підприємствами міста, збільшенню обсягів виробництва та реалізації конкурентоспроможної імпортозамінюючої продукції; забезпечення в межах своїх повноважень захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішньому ринку та розвиток внутрішнього ринку.

— Сприяння зовнішньоекономічним зв’язкам промислових підприємств, розвитку їх експортної бази і збільшенню виробництва продукції на експорт; розвитку міжрегіональних та міждержавних економічних зв’язків.

— Забезпечення розробки та реалізації окремих розділів програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва, відповідних галузевих програм, участь у розробці та виконанні державних програм розвитку промисловості; у розробці та реалізації окремих розділів інших регіональних програм щодо подальшого розвитку промислового комплексу, науково-технічної та інноваційної сфери.

— Аналіз стану та тенденцій розвитку промислового комплексу м. Києва, підготовка та надання пропозицій виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) щодо визначення пріоритетів галузевого розвитку промисловості, проведення структурних змін та формування напрямів інвестиційної політики для забезпечення сталого розвитку економіки міста.

— Координація в межах своєї компетенції роботи промислового і наукового комплексу міста з питань збільшення обсягів товарного виробництва, впровадження нових екологічно чистих і ресурсозберігаючих технологій, підвищення конкурентоздатності і оновлення продукції, насичення внутрішнього ринку продукцією київських виробників.

— Сприяння встановленню прямих зв’язків виробників з організаціями та установами міста Києва з питань закупівлі продукції, підвищенню ефективності використання коштів при формуванні міського замовлення на товари, проведення робіт і надання послуг для потреб м. Києва за кошти місцевого бюджету, освоєнню нових ринків збуту продукції підприємств міста.

— Організація спільно з іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та районними у м. Києві державними адміністраціями роботи з питань забезпечення підтримки і захисту вітчизняного товаровиробника; участь у реалізації державної зовнішньоекономічної політики в частині інтеграції України у світову економіку та розширення економічного співробітництва з ЄС.

— Організація участі підприємств та організацій м. Києва у проведенні промислових виставок, ярмарків та інших заходах.

— Здійснення в межах своєї компетенції координації та контролю за розвитком підприємств та наукових організацій державної власності, переданих в управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), акціонерних товариств, в статутних фондах яких є частка комунальної власності територіальної громади міста, та комунальних підприємств, вносить до Київської міської ради пропозиції щодо ініціювання передачі до комунальної власності територіальної громади міста Києва підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для забезпечення потреб міста.

— Координація спільно з іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та районними у м. Києві державними адміністраціями формування номенклатури промислової продукції, товарів, послуг, що мають закуповуватись в рамках виконання програм соціально-економічного розвитку міста.

— Взаємодія з іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питань визначення проблем міського господарства, розробки наукових та інноваційних програм і проектів, що потребують бюджетного фінансування.

— Організація розробки і реалізація міської програми інноваційного розвитку промисловості м. Києва; сприяння створенню і розвитку інноваційної інфраструктури, діяльності територіальних інноваційних центрів.

— Організація і проведенні виставок, конференцій, семінарів, нарад, відзначенні визначних дат, річниць, професійних свят за напрямами, що належать до компетенції.

— Підготовка пропозицій до органів центральної виконавчої влади та Київської міської ради з питань розміщення на території міста, реконструкції, розширення, ліквідації або винесення за межі міста підприємств, розташованих на території м. Києва, раціонального використання їх ресурсного потенціалу та додержання екологічних норм безпеки [42].

24. Головне фінансове управління.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— забезпечення реалізації державної бюджетної політики на території м.Києва,

— складання проекту бюджету м.Києва і подання його на розгляд Київській міській державній адміністрації,

— підготовка пропозицій щодо фінансового забезпечення заходів соціально-економічного розвитку на території м.Києва,

— розроблення пропозицій з удосконалення методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат,

— здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами і організаціями законодавства щодо використання ними бюджетних коштів та коштів цільових фондів, утворених Київрадою,

— здійснення загальної організації та управління виконанням міського бюджету м.Києва, координація діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету [42].

25. Головне управління з питань регуляторної політики та підприємництва.

Основними завданнями Головного управління є:

— реалізація та контроль за виконанням державної регуляторної політики у у сфері господарської діяльності та державної політики щодо розвитку підприємництва на рівні міста;

— здійснення заходів щодо встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів у місті;

— координація роботи з планування діяльності структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з підготовки проектів регуляторних актів та змін до них на наступний календарний рік;

— розроблення та надання на затвердження плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та змін до нього на наступний календарний рік;

— участь у розробці та погодження в обов’язковому порядку проектів регуляторних актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

— співпраця з відповідними структурними підрозділами Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, органами місцевого самоврядування та виконавчої влади щодо питань, які належать до сфери господарської діяльності;

— координація діяльності виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), пов’язаних з розробленням та реалізацією заходів щодо впровадження державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, державної політики розвитку підприємництва в місті, реєстрації та ліцензування;

— здійснення заходів щодо усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод на шляху розвитку підприємництва;

— створення системи консультативно-інформаційної підтримки, підготовки та перепідготовки кадрів для сфери господарської діяльності;

— підготовка пропозицій Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) щодо впровадження та вдосконалення механізмів фінансово — кредитної підтримки суб’єктів господарювання, контроль за їх реалізацією;

— підтримка зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання;

— взаємодія з міжнародними організаціями з питань регуляторної політики у сфері господарської діяльності та розвитку підприємництва;

— взаємодія з громадськими об’єднаннями, що мають програму дій, яка збігається з основними завданнями Головного управління;

— участь у розробці та впровадженні міської схеми створення нових робочих місць;

— виконання, відповідно до своїх повноважень, функцій, пов’язаних із концесією та лізингом об’єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва та об’єктів права державної власності, що перебувають у сфері управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

— забезпечення реалізації державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності,

— забезпечення формування на рівні міста єдиної політики у сфері надання адміністративних послуг,

— здійснення у межах своїх повноважень контролю за додержанням посадовими особами місцевих дозвільних органів строків розгляду та видачі документів дозвільного характеру,

— забезпечення діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як органу ліцензування щодо виду господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів [42].

26. Головне управління у справах сім’ї та молоді.

Основними завданнями Головного управління є:

— забезпечення реалізації на території м. Києва державної політики стосовно сім’ї, дітей, молоді, здійснення управління у цій сфері;

— виконання соціальних програм і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення соціального і правового захисту дітей, молоді, жінок і сім’ї, сприяння соціальному становленню і розвитку молоді, запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми;

— організація оздоровлення, відпочинку і дозвілля дітей та молоді;

— сприяння діяльності молодіжних, дитячих та інших громадських організацій, органів студентського самоврядування;

— координація діяльності структурних підрозділів у справах сім’ї та молоді районних у м. Києві державних адміністрацій з питань реалізації державної політики щодо забезпечення прав та інтересів сім’ї, дітей і молоді;

— сприяння міжнародному співробітництву з питань дітей, молоді, жінок і сім’ї [42].

27. Головне управління охорони культурної спадщини.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— забезпечення реалізації державної політики, національних пріоритетів і світових стандартів у сфері охорони культурної спадщини міста Києва з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь;

— забезпечення виявлення, наукового вивчення, класифікації, захисту, збереження, належного утримання і відповідного використання об’єктів культурної спадщини;

— забезпечення дослідження, консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування об’єктів культурної спадщини [42].

28. Головне управління з питань реклами.

Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), згідно положення затвердженого рішенням Київради від 28.09.2006 №7/64, є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові.

Основними завданнями Головного управління з пиатнь реклами є:

— регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами.

— контроль та облік зовнішньої реклами згідно з встановленим порядком її розміщення.

— координація заходів щодо впорядкування рекламної діяльності в галузі реклами та впровадження системного підходу до формування високоякісного зовнішнього дизайну м. Києва [42].

29. Головне управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту.

Головне управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові. Головне управління утворене Рішенням Київради від 13 липня 2006 року №54/54 та керується Положенням про Головне управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вітчизняними та міжнародними стандартами з питань внутрішнього фінансового контролю та аудиту, методичними рекомендаціями Державної контрольно-ревізійної служби України та Міністерства фінансів України [42].

30. Головне управління зв’язку, інформатизації та захисту інформації.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

—  Участь у реалізації державної політики у сферах телекомунікацій, інформаційних технологій, телевізійного та радіомовлення, надання послуг поштового зв’язку на регіональному рівні в інтересах розвитку соціально-економічного потенціалу Києва та більш ефективного його використання.

— Розробка та впровадження заходів щодо підвищення інвестиційного клімату для залучення коштів для розвитку зв’язку та інформатизації міста.

— Сприяння комплексному соціально-економічному розвитку Києва, розвитку міжрегіональних та міждержавних зв’язків, налагодження інформаційних взаємовідносин на засадах використання телекомунікаційних та інформаційних технологій

— Забезпечення організації обслуговування населення підприємствами телекомунікацій, інформатизації, телевізійного та радіомовлення, поштового зв’язку незалежно від форм власності.

— Здійснення організаторсько-координаційних функцій та методичного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств у сферах телекомунікацій, інформатизації, захисту інформації, телевізійного та радіомовлення, надання послуг поштового зв’язку.

— Забезпечення формування та реалізації Програми інформатизації м. Києва та завдань з технічного захисту інформації.

— Розробка і організація реалізації цільових програм, правових і науково-технічних механізмів формування і ефективного використання інформаційних ресурсів міста Києва, створення та експлуатації інформаційних систем, зокрема в рамках Програми інформатизації м. Києва та державної програми «Електронна Україна».

— Створення єдиної розподіленої інформаційної системи органів влади міста Києва [42].

31. Головне управління у справах національностей та релігій.

Основними завданнями Головного управління є:

— реалізація у межах повноважень державної політики у сфері міжнаціональних відносин, міграційної політики, сприяння консолідації та розвиткові української нації, забезпечення прав національних меншин;

— забезпечення дотримання законодавства стосовно національних меншин України та осіб, депортованих за національною ознакою, які повертаються в Україну, щодо української діаспори та міграції;

— сприяння задоволенню національно-культурних, освітніх потреб та розвитку етнічної самобутності українців, які проживають за межами України, а також зміцненню їх зв’язків з Україною;

— здійснення заходів у межах повноважень щодо розселення та облаштування осіб, депортованих за національною ознакою, які повертаються в Україну, а також сприяння їх адаптації та інтеграції в українське суспільство;

— забезпечення взаємодії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з релігійними організаціями міста Києва;

— аналіз релігійної ситуації в столиці, підготовка відповідних пропозицій, сприяння впровадженню у громадське життя м. Києва принципів духовності, захисту моралі, віротерпимості.

32. Головне управління транспорту.
33. Головне управління капітального будівництва міста Києва.
34. Головне управління з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
35. Головне управління екології та охорони природних ресурсів.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

Головне управління є правонаступником управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Основними завданнями Головного управління є: Реалізація екологічної, науково-технічної та економічної політики, спрямованої на забезпечення збереження навколишнього природного середовища м. Києва. Забезпечення виконання вимог природоохоронного законодавства. Реалізація рішень органів місцевого самоврядування та виконавчої влади міста Києва щодо охорони навколишнього природного середовища, поліпшення екологічного стану м. Києва, раціонального використання природних ресурсів місцевого значення та забезпечення екологічного благополуччя населення міста.

36. Управління інформаційного забезпечення.
37. Управління документального забезпечення.

Управління здійснює контроль за дотриманням єдиної системи діловодства в апараті виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), організує облік, проходження і контроль за дотриманням порядку розгляду службових документів, опрацьовує службові документи, що надходять, готує до них аналітичні, довідкові та інші матеріали, а також проекти доручень міського голови, організує передачу та прийом інформації за допомогою електронної пошти та своєчасно доводить її до структурних підрозділів, яким вона адресована, забезпечує контроль за додержанням встановлених вимог до підготовки та погодження розпоряджень Київського міського голови та Київської міської державної адміністрації, розпоряджень Київського міського голови та Київської міської державної адміністрації.

38. Управління кадрової роботи і нагород.
39. Контрольне управління.
40. Управління міжнародних зв’язків.

Основним завданням управління міжнародних зв’язків є забезпечення проведення у м.Києві єдиної політики у сфері співробітництва м.Києва із зарубіжними містами-партнерами, міжнародними організаціями, іноземними суб’єктами господарювання.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— підготовка щотижневих планів основних заходів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних у м. Києві державних адміністрацій;

— складання піврічних (з розбивкою на квартали) планів проведеня засідань колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), нарад у перших заступників та заступників голови міськдержадміністрації, проведення державних і загальноміських заходів;

— підготовка та організаційне забезпечення проведення засідань колегії КМДА, нарад у Київського міського голови, державних і загальноміських заходів;

— підготовка щоденної та тижневої інформації для Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України про основні події суспільно-економічного життя столиці та діяльність місцевих органів влади;

— взаємодія з районними у м. Києві державними адміністраціями, надання методичної допомоги тощо [42].

41. Юридичне управління.

Юридичне управління апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) створено з метою правового забезпечення діяльності апарату виконавчого оргнау Київської міської ради (Київської міської державної адмінітсрації), правового супроводження проектів рішень Київської міської ради та розпоряджень Київського міського голови.

Основним завданням управління є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та виконання вимог актів законодавства, інших нормативних документів апаратом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), його структурними підрозділами, виконавчими органами районних у м. Києві рад [42].

42. Відділ фінансового забезпечення та звітності.
43. Управління з питань звернень громадян.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

Управління з питань звернень громадян (далі — управління) є структурним підрозділом апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), уповноваженим забезпечувати діяльність Київського міського голови, керівництва Київської міської державної адміністрації з розгляду звернень громадян. У своїй діяльності управління керується Конституцією України, законами України «Про звернення громадян», «Про столицю України — місто-герой Київ», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими, а також нормативно-правовими актами Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації і Положенням про управління з питань звернень громадян апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Основними завданнями управління є: забезпечення реалізації конституційного права громадян на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів щодо захисту їх законних прав та інтересів; опрацювання звернень громадян, що надійшли на адресу Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заступників голови Київської міської державної адміністрації; сприяння громадянам у вирішенні відповідно до чинного законодавства питань, з якими вони звернулись до Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), його посадових осіб [42].

44. Відділ взаємодії з судами, правоохоронними органами та органами юстиції.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— Управління є структурним підрозділом апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і створено з метою організації взаємодії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з судами, правоохоронними органами та органами юстиції міста Києва з питань боротьби зі злочинністю та корупцією, забезпечення громадського порядку і громадської безпеки, додержання прав і свобод людини і громадянина, захисту життя та здоров’я особи;

— Основними завданнями управління є організація взаємодії органів місцевої виконавчої влади міста Києва з судами, правоохоронними органами та органами юстиції, адвокатури, прокуратури, Територіальним управлінням державної судової адміністрації у м.Києві, зі штабом Київського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону для забезпечення виконання Конституції України, законів України, постанов Верховної Ради України, указів та доручень президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, боротьби зі злочинністю та корупцією, а також додержання прав і свобод людини і громадянина, захисту життя та здоров’я особи;

— Важливим напрямком роботи Управління є організація підготовки та виконання міських цільових програм, а саме «Програми створення системи безпеки населення міста Києва в житловому секторі „Безпека Киян» на 2005-2010 роки», «Програми сприяння в забезпеченні діяльності судів загальної юрисдикції та інших судових органів у м. Києві на 2008 — 2010 роки «Столичним судам — європейський рівень», «Програми зміцнення законності, посилення боротьби зі злочинністю в м. Киеві на 2007-2011 роки» [42].

45. Управління державного архітектурно-будівельного контролю

Основнi функцiї та напрямки роботи: надання дозволів на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

46. Управління справами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Основнi функцiї та напрямки роботи:

Управління справами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі Управління справами) є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), створюється Київською міською радою, є підзвітним та підконтрольним Київському міському голові.

Основним завданням Управління справами є господарське, матеріально-технічне, соціально-побутове забезпечення діяльності Київського міського голови та апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) [42].

47. Управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

— Участь у реалізації державної політики розвитку громадянського суспільства шляхом поширення і розвитку соціального партнерства між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та громадськими і благодійними організаціями жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань, дітей війни м. Києва.

— Реалізація основних напрямків і завдань взаємодії між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та міськими громадськими і благодійними організаціями жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань, дітей війни у вирішенні питань захисту інвалідів, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань, дітей війни.

— Співпраця та методична допомога міським благодійним та громадським організаціям жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань, дітей війни, забезпечення їх активної участі в суспільному житті столиці України.

— Сприяння задоволенню та захисту законних соціальних, економічних, творчих, вікових, культурних інтересів міських громадських організацій та забезпечення системи відбору і надання відповідно до законодавства України, міських цільових програм фінансової підтримки, в тому числі на виконання статутних завдань, міським благодійним та громадським організаціям жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці, жертв нацистським переслідувань, дітей війни.

— Бере участь у формуванні та виконанні завдань, визначених загальнодержавними цільовими програмами, міською комплексною програмою „Турбота”, іншими соціальними міськими програмами, угодами, експериментами та ініціативами, стосовно міських благодійних та громадських організацій жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань, дітей війни, інших малозабезпечених верств населення.

— Залучення громадськості для розробки нових соціальних програм у м. Києві та сприяння міським громадським і благодійним організаціям жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці, жертв нацистським переслідувань, дітей війни у реалізації власних програм соціального спрямування.

— Налагодження конструктивної взаємодії між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та міськими громадськими і благодійними організаціями інвалідів для вирішення питань надання соціальних послуг особам з особливими потребами; сприяння впровадженню, альтернативних державним, соціальних послуг особам, що опинились в складних життєвих обставинах; створення сприятливих умов життєдіяльності особам з обмеженими можливостями, їх соціальної адаптації та повноцінного суспільного життя.

— Внесення пропозицій щодо покращення життєзабезпечення ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань та дітей війни, їх соціально-правового захисту і медичного обслуговування, залучення людей похилого віку до активного суспільного життя міста.

— Здійснення позитивних дій щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків: підтримка громадських ініціатив, спрямованих на формування гендерної культури, подолання стереотипів щодо ролі та місця жінок у сім’ї і суспільстві, проведення інформаційно-просвітницької роботи з питань ліквідації всіх форм дискримінації за ознакою статі, утвердження духовних цінностей, формування відповідального материнства і батьківства, забезпечення гендерного паритету.

48. Державний архів м. Києва [42].

Правове,   інформаційно-аналітичне,  методичне,  кадрове, матеріально-технічне,   організаційне   забезпечення    діяльності Київської міської державної адміністрації,  систематичну перевірку виконання актів законодавства та  розпоряджень  Київської  міської державної адміністрації здійснює її апарат.

Апарат відповідно до покладених на нього завдань:

1) опрацьовує документи,  що надходять до  Київської  міської державної  адміністрації,  готує  до них аналітичні,  довідкові та інші матеріали,  а також проекти доручень міського голови, першого заступника,  заступників  голови  та  керівника  апарату Київської міської державної адміністрації;

2) здійснює   опрацювання  проектів  розпоряджень  Київського міського голови  та  Київської  міської  державної  адміністрації, рішень  Київської  міської  ради;  за  дорученням  міського голови розробляє  проекти  розпоряджень  з  організаційних  та   кадрових питань;

3) перевіряє виконання актів  законодавства,  розпоряджень  і доручень  міського  голови  головними управліннями,  управліннями, відділами та іншими структурними  підрозділами  Київської  міської державної адміністрації,  а також районними у м.  Києві державними адміністраціями,  вивчає і узагальнює досвід роботи цих органів та надає практичну допомогу у її поліпшенні; розробляє пропозиції про удосконалення  діяльності  цих  органів,  здійснює   контроль   за своєчасним поданням ними доповідей, інформацій та інших матеріалів щодо  виконання  актів   законодавства,   розпоряджень,   доручень міського голови;

4) забезпечує контроль за додержанням встановлених  вимог  до підготовки і погодження розпоряджень Київського міського голови та Київської  міської   державної   адміністрації,   їх   реєстрацію, тиражування і доведення до виконавців;

5) аналізує за  дорученням  міського  голови  роботу  органів місцевого   самоврядування   у   межах   і   порядку,   визначених законодавством,  надає методичну  та  іншу  практичну  допомогу  у поліпшенні організації їх роботи, готує пропозиції про поглиблення взаємодії міської державної  адміністрації  з  органами  місцевого самоврядування   у   спільному   вирішенні   питань  економічного, соціального та культурного розвитку міста;

6) готує   аналітичні,   інформаційні  та  інші  матеріали  з організаційних  та  кадрових  питань,  що  розглядаються   міським головою;

7) опрацьовує і подає міському голові проекти  планів  роботи Київської міської державної адміністрації,  забезпечує контроль за їх виконанням;

8) здійснює  організаційне  забезпечення засідань колегій,  а також нарад, що проводяться міським головою, першим заступником та заступниками голови Київської міської державної адміністрації;

9) організовує особистий прийом громадян і розгляд  звернень, що   надійшли   до   Київської  міської  державної  адміністрації, контролює вирішення порушених у них питань, узагальнює та аналізує пропозиції,  що містяться в них,  розробляє пропозиції, спрямовані на  усунення  причин,  які  викликають   обґрунтовані   скарги   і зауваження громадян;

10) здійснює реалізацію  повноважень,  делегованих  Київській міській державній адміністрації Київською міською радою;

11) бере участь у підготовці  звітів  про  виконання  програм соціально-економічного  і культурного розвитку міста,  а також про реалізацію повноважень, делегованих міською радою;

12) проводить  відповідно  до  затвердженого  міським головою плану  роботу,  пов’язану  з  організацією  добору,   розстановки, підвищення   кваліфікації  та  заохоченням  працівників  Київської міської  державної   адміністрації,   створенням   кваліфікованого кадрового  резерву  і  веденням обліку кадрів;  вживає заходів для поліпшення   організації   та   підвищення   ефективності   роботи працівників Київської міської державної адміністрації;

13) забезпечує  міжнародну  діяльність   та   організацію   і координацію   міжнародних  заходів  виконавчого  органу  Київської міської  ради   (Київської   міської   державної   адміністрації); проводить  організаційне  та  інформаційне  забезпечення офіційних візитів Київського міського голови,  заступника міського голови  — секретаря Київради, заступників голови Київської міської державної адміністрації за  кордон  для  участі  у  міжнародних  заходах  та здійснює  підготовку візитів і програм для закордонних делегацій з міст-побратимів та  міст-партнерів;  організовує  інформаційне  та протокольне  забезпечення  зустрічей  Київського  міського голови, заступника міського голови —  секретаря  Київради  та  заступників голови   Київської   міської  державної  адміністрації  з  послами іноземних держав  та  представниками  міжнародних  організацій   у м. Києві;

14) забезпечує ведення діловодства,  дотримання секретності і службової таємниці;

15) здійснює  матеріально-технічне  і   господарсько-побутове забезпечення діяльності Київської міської державної адміністрації;

16) виконує інші функції відповідно до  законодавства  та  за дорученням міського голови [3].

Апарат   Київської   міської  державної  адміністрації  у процесі  виконання  покладених  на  нього  завдань   взаємодіє   з головними   управліннями,   управліннями,   відділами   та  іншими структурними    підрозділами    Київської    міської     державної адміністрації та секретаріатом Київради.

Організація  роботи  апарату  Київської міської державної адміністрації здійснюється відповідно до Регламенту,  Інструкції з діловодства (ra2047017-97),  а також положення про апарат,  що затверджується міським головою.

Організацію роботи з кадрами в апараті виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює управління  кадрової  роботи  і  нагород,  а  в  головних управліннях,  управліннях, відділах, інших структурних підрозділах міської державної адміністрації,  районних у місті Києві державних адміністраціях  — структурні підрозділи (відділ,  сектор,  служба) кадрів,  основними завданнями яких є реалізація  єдиної  державної політики  у  сфері  державної служби,  з питань кадрової роботи та нагород.

Організація  кадрової   роботи   у   виконавчому   органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) проводиться  за  затвердженим  Київським  міським  головою  річним планом,   у   якому   визначено   заходи   з  добору,  підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників. Координацію роботи  з  кадрами  у  виконавчому  органі  Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації)  здійснює  регіональна рада по роботі з кадрами.

Прийняття   на  державну  службу  до  виконавчого  органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснюється  шляхом  конкурсного відбору або за іншою процедурою, визначеною законодавством.

Для проведення  конкурсу  розпорядженням  Київського міського голови утворюються конкурсні комісії:

— Київської  міської  державної  адміністрації,  що розглядає питання заміщення вакантних посад начальників Головних  управлінь, управлінь,  відділів  та  інших  структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації;

— апарату   виконавчого   органу   Київської   міської   ради (Київської міської державної адміністрації).

Організаційне забезпечення роботи конкурсних комісій здійснює управління кадрової роботи і нагород. Прийняття осіб  на  роботу  до  виконавчого  органу Київської міської  ради  (Київської  міської  державної  адміністрації)   на посади,  що  не  віднесені  до категорій державних службовців,  та звільнення їх з роботи здійснюється  відповідно  до  законодавства про працю.

Управління  кадрової роботи і нагород разом з керівниками структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської  ради (Київської міської державної адміністрації) організовують вивчення ділових та моральних  якостей  осіб,  які  претендують  на  посади державних службовців.

При прийнятті на державну службу відповідно до Закону України «Про   державну   службу»  (3723-12)  —  може  встановлюватися випробувальний  термін  до  шести  місяців.  У  разі   негативного результату  випробування  особа  звільняється  з  займаної  посади державного службовця відповідно до законодавства про працю.

Особи,  які  вперше  зараховуються  на  державну  службу, складають Присягу державних службовців і підписують її текст,  про що робиться запис у трудовій  книжці,  а  також  підписують  текст Попередження   про   спеціальні  обмеження,  встановлені  законами України «Про державну службу» (3723-12)  та  «Про  боротьбу  з корупцією»  (356/95-ВР)  щодо  прийняття на державну службу та проходження державної служби, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця ( z0783-00 ).

Особи, які призначаються на посади віднесені до  номенклатури посад  працівників,  що  повинні  мати допуск до роботи з таємними  документами,  можуть бути призначені на  цю  посаду  тільки  після отримання ними такого допуску.

У  виконавчому  органі  Київської міської ради (Київській міській державній  адміністрації)  для  зайняття  посад  державних службовців та просування їх по службі,  її структурних підрозділах створюється резерв кадрів,  який підлягає щорічному  перегляду  та затвердженню:

— Кабінетом Міністрів України — на посади Київського міського голови,  першого  заступника голови,  заступників голови Київської міської державної адміністрації,  голів  районних  у  місті  Києві державних адміністрацій;

— Київським міським  головою  за  погодження  з  відповідними центральними  органами  виконавчої  влади  — на посади начальників Головних  управлінь,  управлінь,  відділів  та  інших  структурних підрозділів   Київської   міської   державної   адміністрації,  їх заступників;

— розпорядженням  Київського  міського  голови  —  на  посади працівників апарату  виконавчого  органу  Київської  міської  ради (Київської міської державної адміністрації) [40].

З особами,  зарахованими до  кадрового  резерву,  проводиться робота,   спрямована   на   підвищення  їх  ділової  кваліфікації, необхідної для роботи на відповідних  посадах  виконавчого  органу Київської    міської    ради    (Київській    міській    державній адміністрації).

Перевагу для зайняття посади державного  службовця  мають особи,  які  зараховані  до  кадрового резерву,  досягли найкращих результатів  у  роботі,  виявляють  ділову  ініціативу,   постійно підвищують свій кваліфікаційний рівень.

Без конкурсного  відбору  за  рішенням  Київського   міського голови,  керівника  управління,  відділу  та  іншого  структурного підрозділу виконавчого органу Київської  міської  ради  (Київської міської  державної  адміністрації) можуть бути переведені на більш високі посади державні  службовці,  які  зараховані  до  кадрового резерву   чи   пройшли  стажування,  а  також  у  інших  випадках, передбачених законодавством.

Відрядження керівництва,  начальників головних управлінь, управлінь,  відділів, інших структурних підрозділів та працівників апарату  виконавчого  органу  Київської  міської  ради  (Київської міської державної адміністрації) здійснюються відповідно до  плану роботи адміністрації, її структурних підрозділів, а також згідно з документами  центральних  органів  влади.  Рішення  про   службові відрядження в межах України приймається щодо:

— Київського міського голови — Прем’єр-міністром України, а в разі його відсутності першим віце-прем’єр-міністром України;

— першого заступника голови і  заступників  голови  Київської міської державної адміністрації — Київським міським головою;

— керівників головних управлінь, управлінь, відділів та інших структурних підрозділів      Київської      міської      державної адміністрації —    заступниками    голови    міської     державної адміністрації згідно з розподілом функціональних обов’язків;

— голів районних у  місті  Києві  державних  адміністрацій  — Київським міським головою, а в разі його відсутності — особою, яка його заміняє.

Відрядження оформляється  розпорядженням  Київського міського голови  за  поданням  першого  заступника,   заступників   голови, керівника апарату Київської міської державної адміністрації.

Проект розпорядження  про   відрядження   в   межах   держави готується   управлінням   кадрової   роботи   і   нагород  апарату виконавчого  органу  Київської  міської  ради  (Київської  міської державної   адміністрації),   а   про   відрядження  за  кордон  — управлінням міжнародних зв’язків апарату та  Головним  управлінням зовнішньоекономічних  зв’язків  та  інвестицій  Київської  міської державної адміністрації [40].

2.2. Керівний склад Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації

Виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Київська місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Київська місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою [4].

Київський міський  голова  обирається  шляхом  прямих виборів відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (14/98-ВР).

Повноваження Київського  міського голови визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР)  та цим Законом [3].

Київська міська рада утворює секретаріат ради. Секретаріат здійснює   організаційне,   правове,   інформаційне,   аналітичне, матеріально-технічне забезпечення  діяльності  ради,  її  органів, депутатів,  сприяє  здійсненню Київською міською радою взаємодії з міською державною  адміністрацією  та  районними  радами  в  місті Києві.

Секретаріат Київської міської ради утворюється радою. Його структура,  чисельність,  визначена  відповідно до типових штатів, затверджених  Кабінетом Міністрів України, та витрати на утримання встановлюються  радою  за поданням міського голови. Секретаріат за посадою  очолює заступник міського голови — секретар міської ради. (Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N   107-VI   (107-17)   від   28.12.2007   —  зміну  визнано неконституційною    згідно   з   Рішенням   Конституційного   Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008)

Заступник  міського  голови  — секретар Київської міської ради  обирається  радою з числа її депутатів і здійснює функції та повноваження,  передбачені  статтями  50 та 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  [2].

За рішенням Київської міської ради на заступника міського голови  —  секретаря  ради  може  покладатися  здійснення й інших повноважень з питань,  пов’язаних з діяльністю Київської  міської ради та її органів.

Голова,  заступник  голови  районної  у  місті  Києві ради обираються відповідною радою з числа її депутатів у  межах  строку повноважень ради таємним голосуванням. Повноваження  голови,  заступника  голови районної у місті Києві ради визначаються цим Законом,  статтями  55  та  56  Закону України  «Про  місцеве самоврядування в Україні»,  іншими законами України.

Голова районної у  місті  Києві  ради  регулярно  інформує районну   раду  на  пленарних  засіданнях  про  рішення  державних органів,   які    стосуються    діяльності    органів    місцевого самоврядування   у   місті   Києві,   а   також   про  видані  ним розпорядження.

Перший заступник   та  заступники  голови  Київської  міської державної  адміністрації,  повноваження  яких   стосуються   сфери виконавчої влади,  призначаються на посади та звільняються з посад Київським міським головою за погодженням відповідно з  Президентом України та Кабінетом Міністрів України.  Призначення та звільнення з   посад   заступників   голови   Київської   міської   державної адміністрації   з   питань   здійснення   самоврядних  повноважень Київський міський голова погоджує з Київською міською радою [3].

Крім повноважень,  зазначених у статті 13 цього Закону,  у зв’язку з забезпеченням здійснення містом Києвом столичних функцій Київський міський голова має такі додаткові повноваження:

1) бере участь у підготовці проектів законів  України,  актів Президента  України  і  Кабінету  Міністрів  України,  відповідних програм, що стосуються міста Києва;

2) бере участь у вирішенні питань  щодо  проведення  у  місті заходів загальнодержавного та міжнародного характеру;

3) бере  участь  у  засіданнях  Кабінету  Міністрів України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються столиці України — міста Києва;

4) вносить на розгляд Президента України,  Кабінету Міністрів України проекти  відповідних  нормативно-правових  актів  та  інші пропозиції з питань, що стосуються міста Києва як столиці України;

5) бере  участь  у  вирішенні  питань щодо розміщення у місті Києві державних органів, представництв інших держав та міжнародних організацій,  а також у протокольних заходах,  що стосуються міста Києва;

6) вносить до відповідних органів виконавчої влади пропозиції щодо передачі до сфери управління Київської міської ради, передачі або продажу у комунальну власність  територіальної  громади  міста Києва чи районів у місті Києві підприємств,  організацій, установ, їх структурних підрозділів  та  інших  об’єктів,  що  належать  до державної або інших форм власності,  а також часток (акцій, паїв), що належать державі в  акціонерних  товариствах,  розташованих  на території  міста  Києва,  якщо  вони  мають  важливе  значення для забезпечення виконання містом Києвом столичних функцій;

7) дає  згоду  на  призначення   та   звільнення   керівників підприємств   та   міських  органів  виконавчої  влади  подвійного підпорядкування;

8) погоджує  питання  щодо  створення,  перепрофілювання  або ліквідації підприємств та організацій загальнодержавного значення, розташованих на території міста Києва;

9) одержує  інформацію  щодо  діяльності  всіх   підприємств, установ  та  організацій  на  території  міста,  незалежно  від їх підпорядкування  і  форм  власності,  в  частині,  що   стосується життєдіяльності міста Києва, та впливає на виконання містом Києвом столичних функцій [3].

Керівний склад Київської міської державної адміністрації:

Черновецький Леонід Михайлович — Голова Київської міської державної адміністрації.

Голубченко Анатолій Костянтинович — Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації.

Басс Денис Якович — Заступник голови Київської міської державної адміністрації.

Журавський Віталій Станіславович — Заступник голови Київської міської державної адміністрації – начальник Головного управління освіти і науки.

Міронов Валерій Євгенович — Заступник голови Київської міської державної адміністрації.

Стичинський Броніслав Станіславович — Заступник голови Київської міської державної адміністрації — керівник апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Добруцький Ігор Ігорович —  В.о. заступника голови Київської міської державної адміністрації.

Сівець Віктор Миколайович — В.о. заступника голови Київської міської державної адміністрації.

Шлапак Алла Василівна — В.о. заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) [42].

На виконання доручення Президента України та Прем’єр-міністра України, керуючись необхідністю оптимізації чисельності заступників голови, Київської міської державної адміністрації, Київський міський голова прийняв рішення щодо оптимізації кадрового складу КМДА.

«Новий підхід до формування кадрового складу, який впроваджується Президентом та Кабінетом міністрів, має сприйматись усіма, хто зацікавлений в становленні міцної працездатної вертикалі влади в країні» [39, c. 6].

За словами Київського міського голови, наступним кроком на цьому шляху має стати наведення порядку в районних державних адміністраціях шляхом оптимізації їх штатних розписів та внесення відповідних змін до законодавства для відновлення працездатної вертикалі влади в м. Києві.

Коментуючи ці кадрові зміни, міський голова повідомив, що згідно нового штатного розпису Михайло Голиця обіймає посаду начальника Головного управління житлового забезпечення, Ігор Шовкун – начальника Головного управління з питань торгівлі та побуту, а Віктор Падалка – начальника Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) [42].

Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.

Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

На посади в місцеві державні адміністрації призначаються громадяни України.

Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку [4].

2.3. Функції Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:

1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

2) соціально-економічного розвитку відповідних територій;

3) бюджету, фінансів та обліку;

4) управління майном, приватизації та підприємництва;

5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв’язку;

6) науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді та неповнолітніх;

7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;

8) зовнішньоекономічної діяльності;

9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;

10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати [4].

Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами.

Кабінет Міністрів України в межах, визначених законами України, може передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня.

Передача місцевим державним адміністраціям повноважень інших органів супроводжується передачею їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

В управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об’єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку.

У разі делегування місцевим державним адміністраціям районними чи обласними радами відповідних повноважень в їх управлінні перебувають також об’єкти спільної власності територіальних громад.

Місцевим державним адміністраціям забороняється використовувати об’єкти державної власності, власності територіальних громад, що перебувають в їх управлінні, як заставу чи інші види забезпечення, а також здійснювати операції уступки вимоги, переведення боргу, прийняття переведення боргу, дарування, пожертвування.

Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

1) збереженням і раціональним використанням державного майна;

2) станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов’язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі;

3) використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;

4) охороною пам’яток історії та культури, збереженням житлового фонду;

5) додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов’язаних з її якістю та сертифікацією;

6) додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою;

7) додержанням архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів;

8) додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів;

9) додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров’я, материнства та дитинства, сім’ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту;

10) охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;

11) додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху;

12) додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію;

13) додержанням законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи [4].

Київська місцева державна адміністрація:

1) розробляє проекти програм соціально-економічного розвитку і подає їх на затвердження відповідній раді, забезпечує їх виконання, звітує перед відповідною радою про їх виконання;

2) забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

3) складає необхідні для управління соціально-економічним розвитком відповідної території баланси трудових, матеріально-фінансових та інших ресурсів, місцевих будівельних матеріалів, палива; визначає необхідний рівень обслуговування населення відповідно до нормативів мінімальних соціальних потреб; проводить розрахунок коштів та визначає обсяг послуг, необхідних для забезпечення передбаченого законодавством рівня мінімальних соціальних потреб;

4) подає раді висновки щодо доцільності розміщення на відповідній території нових підприємств та інших об’єктів незалежно від форм власності;

5) вносить за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування пропозиції про створення спеціальних (вільних) економічних зон, зміну статусу та території цих зон;

6) розглядає та приймає рішення за пропозиціями органів місцевого самоврядування щодо проектів планів та заходів підприємств, установ, організацій, розташованих на відповідній території;

7) розробляє пропозиції щодо фінансово-економічного обгрунтування обсягів продукції, що підлягає продажу для державних потреб за рахунок державного бюджету; на пропозиції органів місцевого самоврядування формує обсяги продукції, що поставляється для місцевих потреб за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування та інших джерел фінансування;

8) розробляє та вносить пропозиції до проектів державних програм соціального та економічного розвитку України, а також довгострокових прогнозів та проектів індикативних планів розвитку відповідних галузей народного господарства, їх фінансово-економічного забезпечення [12, с. 287].

Київська місцева державна адміністрація:

1) складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання;

2) подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу об’єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб;

3) отримує від усіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності інформацію, передбачену актами законодавства для складання і виконання бюджету;

4) здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також заходів, пов’язаних із розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадського порядку, інших заходів, передбачених законодавством;

5) у спільних інтересах територіальних громад об’єднує на договірній основі бюджетні кошти з коштами підприємств, установ, організацій та населення для будівництва, розширення, реконструкції, ремонту та утримання виробничих підприємств, транспорту, мереж тепло-, водо-, газо-, енергозабезпечення, шляхів, зв’язку, служб з обслуговування населення, закладів охорони здоров’я, торгівлі, освіти, культури, соціального забезпечення житлово-комунальних об’єктів, в тому числі їх придбання для задоволення потреб населення та фінансує здійснення цих заходів;

6) здійснює в установленому порядку регулювання інвестиційної діяльності;

7) регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням [12, с. 290].

Київська місцева державна адміністрація:

1) здійснює на відповідній території управління об’єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад;

2) здійснює управління майном інших суб’єктів права власності в разі передачі його в установленому порядку;

3) вносить пропозиції власникам майна підприємств, установ і організацій, що має важливе значення для забезпечення державних потреб, щодо його відчуження у власність держави;

4) вносить пропозиції до проектів програм приватизації державного майна, організовує їх виконання;

5) забезпечує реалізацію державної політики сприяння розвитку малого бізнесу, подає допомогу підприємцям, які займаються розробкою та впровадженням інноваційних проектів, виробництвом товарів народного споживання, будівельних матеріалів, наданням побутових, комунальних та інших послуг населенню, підготовкою кадрів [12, с. 292].

Київська місцева державна адміністрація:

1) організовує розробку та проведення експертизи містобудівної документації населених пунктів відповідно до державних норм і стандартів;

2) забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, зв’язку, телебачення, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно від форм власності;

3) організовує роботу з атестації об’єктів, сертифікації продукції, робіт і послуг підприємств і організацій житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування населення;

4) організовує охорону, реставрацію та використання пам’яток архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та історико-культурних ландшафтів [12, с. 283].

Київська місцева державна адміністрація:

1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності;

2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону;

3) розробляє, подає на затвердження відповідної ради та забезпечує виконання регіональних екологічних програм; звітує перед відповідною радою про їх виконання; вносить до відповідних органів пропозиції щодо державних екологічних програм;

4) вживає заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами;

5) вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення;

6) інформує населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, що вживаються до його поліпшення;

7) організовує роботу по ліквідації наслідків екологічних аварій, залучає до цих робіт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та громадян;

8) вносить пропозиції в установленому законом порядку про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних правил;

9) розробляє і забезпечує дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зони санітарної охорони джерел водопостачання; обмежує або забороняє використання підприємствами питної води у промислових цілях [12, с. 285].

Київська місцева державна адміністрація:

1) реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім’ї та молоді;

2) сприяє розвитку науки і техніки, реалізації регіональних науково-технічних програм, впровадженню нових екологічно безпечних технологій, підвищенню технічного рівня виробництва та якості продукції, вирішенню науково-технічних проблем, що мають першочергове значення для підвищення її ефективності та конкурентоспроможності; забезпечує охорону прав винахідників і раціоналізаторів, створення територіальних інноваційних центрів і технопарків;

3) виконує програми щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти, здійснює загальне, керівництво закладами науки, освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансове забезпечення;

4) вживає заходів до збереження мережі закладів освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту та розробляє прогнози її розвитку, враховує їх при розробці проектів програм соціально-економічного розвитку;

5) вживає заходів щодо запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям, епізоотіям та їх ліквідації;

6) організовує роботу медичних закладів по поданню допомоги населенню, надає у межах повноважень встановлені пільги і допомогу, пов’язані з охороною материнства і дитинства, поліпшенням умов життя багатодітних сімей;

7) забезпечує виконання законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення умов для розвитку та використання мов інших національностей;

8) бере участь у вирішенні питань про визнання місцевості як курорту, встановлення зон санітарної охорони курортів і визначення їх режиму;

9) сприяє роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, фондів, асоціацій, жіночих, молодіжних, дитячих та інших громадських організацій [12, с. 297].

В галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення Київська місцева державна адміністрація:

1) реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян — пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних, дітей-сиріт, одиноких матерів, багатодітних сімей, інших громадян.

Сприяє розвитку їх соціального забезпечення, правильному і своєчасному призначенню і виплаті державних пенсій та допомоги, поданню адресної соціальної допомоги та підтримки, призначенню та виплаті цільової грошової допомоги, інших компенсаційних заходів соціального захисту;

2) створює мережу, забезпечує зміцнення і розвиток матеріально-технічної бази закладів соціального захисту населення, підвищення рівня і якості обслуговування в них;

3) розробляє і забезпечує виконання комплексних програм поліпшення обслуговування соціально незахищених громадян та всебічний розвиток їх обслуговування;

4) забезпечує працевлаштування інвалідів, сприяє здобуттю ними освіти, набуттю необхідної кваліфікації, матеріально-побутовому обслуговуванню, санаторно-курортному лікуванню інвалідів, ветеранів війни та праці, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; сприяє поданню протезно-ортопедичної допомоги населенню і забезпеченню інвалідів засобами пересування і реабілітації; встановлює піклування над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров’я потребують догляду;

5) забезпечує в установленому порядку надання населенню субсидій на житлово-комунальні послуги;

6) сприяє громадським, релігійним організаціям, благодійним фондам, окремим громадянам у поданні допомоги соціально незахищеним громадянам;

7) здійснює згідно із законодавством заходи соціального патронажу щодо осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;

8) вирішує питання про утворення, реорганізацію та ліквідацію спеціальних будинків-інтернатів для осіб похилого віку, осіб, які потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз, та інвалідів першої і другої груп, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк [12, с. 289].

Київська місцева державна адміністрація в галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати:

1) забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці, в тому числі і на право своєчасного одержання винагороди за працю;

2) розробляє та організовує виконання перспективних та поточних територіальних програм зайнятості та заходи щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття;

3) забезпечує проведення згідно з законом оплачуваних громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні;

4) забезпечує соціальний захист працюючих, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, якісне проведення атестації робочих місць;

5) бере участь у веденні колективних переговорів та укладанні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) [4].

Київська місцева державна адміністрація в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян:

1) забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади;

2) забезпечує здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

3) забезпечує розгляд звернень громадян та їх об’єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території;

4) здійснює заходи щодо організації правового інформування і виховання населення;

5) розглядає питання і вносить пропозиції про нагородження державними нагородами України;

6) забезпечує виконання актів законодавства з питань громадянства, пов’язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства, сприяє органам внутрішніх справ у додержанні правил паспортної системи;

7) проводить роботу, пов’язану з розробленням та здійсненням заходів щодо розміщення, працевлаштування, соціально-побутового і медичного обслуговування біженців, а також депортованих осіб, які добровільно повертаються в регіони їх колишнього проживання;

8) забезпечує виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання;

9) оголошує у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснює передбачені законодавством заходи, пов’язані з підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров’я і прав, збереженням матеріальних цінностей;

10) сприяють діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідних транспортних та інших матеріальних засобів і послуг;

11) погоджує проект плану проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; взаємодіє з органами військового управління під час планування та проведення таких заходів з метою запобігання і недопущення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

12) забезпечує своєчасне інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій під час проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;

13) бере участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів та адміністративно-територіального устрою у межах, визначених законодавством;

14) розглядає справи про адміністративні правопорушення, віднесені до її відання, утворює адміністративні та спостережні комісії, координує їх діяльність;

15) здійснює управління архівною справою та діловодством;

16) здійснює разом з відповідними виконавчими органами рад підготовку і внесення в установленому порядку на розгляд ради пропозицій, погоджених з відповідними головними управліннями, управліннями Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, щодо утворення, реорганізації або ліквідації місцевої міліції, чисельності її працівників згідно з нормативами, затвердженими Міністерством внутрішніх справ України;

17) забезпечує здійснення заходів щодо соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;

18) забезпечує здійснення заходів щодо осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз [4].

Місцева державна адміністрація:

1) забезпечує виконання зобов’язань за міжнародними договорами України на відповідній території;

2) сприяє розвитку міжнародного співробітництва в галузі економіки, захисту прав людини, боротьби з тероризмом, екологічної безпеки, охорони здоров’я, науки, освіти, культури, туризму, фізкультури і спорту;

3) укладає договори з іноземними партнерами про співробітництво в межах компетенції, визначеної законодавством;

4) сприяє зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на її території, незалежно від форм власності;

5) сприяє розвитку експортної бази і збільшенню виробництва продукції на експорт;

6) організовує прикордонну і прибережну торгівлю;

7) сприяє діяльності митних органів та прикордонних служб, створенню умов для їх належного функціонування;

8) вносить у встановленому порядку до відповідних органів пропозиції щодо залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу відповідної території [4].

Київська місцева державна адміністрація в галузі оборонної роботи:

1) забезпечує виконання законодавства про військовий обов’язок посадовими особами і громадянами, підприємствами, установами і організаціями;

2) здійснює заходи, пов’язані з мобілізаційною підготовкою, цивільною обороною на відповідній території;

3) забезпечує виконання законодавства про пільги, встановлені для ветеранів війни та прирівняних до них осіб, військовослужбовців, звільнених з військової служби, а також про пільги і допомогу сім’ям військовослужбовців строкової служби;

4) сприяє підготовці молоді до військової служби, проведенню призову громадян на строкову військову та альтернативну (невійськову) службу;

5) вживає заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України [4].

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право:

1) проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону;

2) залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державних адміністрацій;

3) одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності;

4) давати згідно з чинним законодавством обов’язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань;

5) здійснювати інші функції і повноваження згідно з чинним законодавством.

Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм обласними і районними радами відповідно до Конституції України в обсягах і межах, передбачених статтею 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2].

Київрада — представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України — місто-герой Київ», «Про статус депутатів місцевих рад», Статутом територіальної громади міста Києва, Європейською Хартією місцевого самоврядування та іншими нормативно-правовими актами.

Київрада є юридичною особою, має власну печатку, рахунки в банках, символіку, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у судах та мати інші реквізити та повноваження.

Строк повноважень Київради — п’ять років відповідно до частини першої статті 141 Конституції України.

Крім загальних повноважень сільських, селищних, міських рад, що викладені у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2], про які йшлося вище, Київська міська рада у зв’язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України у межах своєї компетенції має такі додаткові повноваження:

1)  придбавати у власність жилі й нежилі приміщення, адміністративні, виробничі та інші об’єкти, що належать до інших форм власності, якщо вони необхідні для здійснення містом столичних функцій;

2)  встановлювати порядок утримання та експлуатації об’єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів;

3)  встановлювати умови й розміри компенсаційних виплат відповідних органів, організацій і громадян, що не входять до складу територіальної громади міста, на покриття витрат, пов’язаних з використанням міської інфраструктури;

4)  здійснювати управління об’єктами державної власності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а також частками (акціями, паями) акціонерних товариств, розташованих у місті Києві, які передаються до сфери управління Київської міської державної адміністрації у встановленому порядку;

5) залучати кошти інвесторів (забудовників) у порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста;

6) виступати гарантам вітчизняних та іноземних інвестицій і кредитів, що надаються підприємствам, майно яких перебуває у комунальній власності або передано до сфери управління Київської міської державної адміністрації тощо.

Київський міський голова обирається шляхом прямих виборів відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 р. Крім загальних повноважень сільських, селищних, міських голів, що викладені у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», київський міський голова у зв’язку із забезпеченням здійснення містом Києвом столичних функцій має такі додаткові повноваження:

1)  бере участь у підготовці проектів законів України, актів Президента України ї Кайнету Міністрів України, відповідних програм, що стосуються міста Києва;

2)  бере участь у розв’язанні питань щодо проведення у місті заходів загальнодержавного та міжнародного характеру;

3)  бере участь у   засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу під час розгляду питань, що стосуються столиці України — міста Києва;

4)  вносить на ім’я Президента України, Кабінету Міністрів України проекти відповідних нормативно-правових актів та інші пропозиції з  питань,    що стосуються  міста  Києва як столиці України;

5)  бере участь у розв’язанні питань щодо розміщення у місті Києві державних органів, представництв інших держав та міжнародних організацій, а  також у протокольних заходах, що стосуються міста Києва;

6) вносить до відповідних органів виконавчої влади пропозиції щодо пбредачі до   сфери управління Київської міської ради, передачі або продажу у комунальну власність територіальної громади міста Києва чи районів у місті Києві підприємств, організацій, установ, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної або інших форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних товариствах, Розташованих на терм торії міста Києва, якщо вони мають важливе значення для забез печення виконання містом Києвом столичних функцій;

7) дає згоду на призначення та звільнення керівників підприємств та міських органів виконавчої влади подвійного підпорядкування тощо [7, с. 214].

Розділ 3.  Питання взаємодії Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації

3.1. Гарантії забезпечення здійснення містом Києвом столичних функцій

Місто Київ відповідно до Конституції України є столицею України.

Місто Київ як столиця України є:

1) політичним та адміністративним центром держави;

2) місцем розташування глави держави — Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, інших органів державної влади, Національного банку України;

3) духовним, культурним, історичним, науково-освітнім центром України;

4) місцем розташування офіційних представництв іноземних держав і міжнародних організацій в Україні [3].

Місто Київ є адміністративним центром Київської області та місцем розташування Київської обласної ради та Київської обласної державної адміністрації та її органів.

Місто Київ є місцем розташування відповідних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов’язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав (ст.1) [3].

Гарантії місцевого  самоврядування,  його органів і посадових осіб міста Києва  визначаються  Конституцією  (254к/96-ВР)  та Законом України    «Про    місцеве   самоврядування   в   Україні» ( 280/97-ВР ).

Держава  забезпечує  здійснення  містом  Києвом  столичних функцій шляхом:

1) виділення окремим  рядком  у  Державному  бюджеті  України фінансування витрат на здійснення містом Києвом столичних функцій.

Нецільове  використання  коштів,  виділених  на  виконання  містом столичних  функцій,  не  допускається  і  контролюється  Київською міською радою;

2) затвердження  стабільних,  не  менш  ніж  на   два   роки, бюджетних  показників  взаємовідносин Державного бюджету України і бюджету міста Києва;

3) надання  субвенцій,  виділення  необхідних  ресурсів   для виконання  програм,  проектів  та  на  інші витрати,  пов’язані зі здійсненням містом столичних функцій;

4) компенсації  на  підставі  угод   витрат,   пов’язаних   з використанням     центральними     органами    державної    влади, представництвами іноземних держав  і  міжнародних  організацій  та іншими органами, місцем розташування яких законодавством визначено столицю України,  земельних ділянок,  будівель,  споруд,  наданням комунальних послуг тощо;

5) передачі  в  комунальну  власність  територіальної громади міста Києва  майна  підприємств,  установ,  організацій  та  інших об’єктів  державної власності,  а також часток (акцій,  паїв),  що належать державі  в  акціонерних  господарських  товариствах,  які розташовані у місті Києві;

6) надання  державних гарантій на інвестиції,  що залучаються на розвиток інфраструктури міста;

7) надання органам  виконавчої  влади  та  органам  місцевого самоврядування   урядових   телекомунікацій  та  каналів  зв’язку, необхідних для здійснення столичних функцій;

8) надання власного загальноміського ефірного  телевізійного, а    також   загальноміського   радіоканалу,   каналу   кабельного телебачення.

Територіальній громаді міста Києва в установленому законом порядку  за поданням Київської міської ради компенсуються витрати, а  також  збитки,  завдані   їй   під   час   проведення   заходів загальнодержавного  та  міжнародного характеру,  а так само шкода, заподіяна  в  разі  виникнення  надзвичайних   ситуацій   з   вини суб’єктів, підпорядкованих органам державної влади (ст. 21).

У зв’язку  зі  здійсненням  містом  Києвом  функцій   столиці України   Київська   міська   рада  та  Київська  міська  державна адміністрація,  кожна  в  межах  своєї  компетенції,  встановленої законами України, мають право:

1) придбавати   у   власність   жилі   і  нежилі  приміщення, адміністративні,  виробничі та інші об’єкти,  що належать до інших форм   власності,   якщо  вони  необхідні  для  здійснення  містом столичних функцій;

2) встановлювати порядок утримання та експлуатації  об’єктів, розташованих  у  місті,  та  прилеглої  до них території,  правила благоустрою,     торговельного,     побутового,     транспортного, житлово-комунального      та      іншого     соціально-культурного обслуговування,   визначати   особливості   землекористування   та використання інших природних ресурсів;

3) встановлювати   умови   і  розміри  компенсаційних  виплат відповідних органів,  організацій і громадян,  що  не  входять  до складу   територіальної   громади   міста,   на  покриття  витрат, пов’язаних з використанням міської інфраструктури;

4) здійснювати  управління  об’єктами  державної   власності, перелік  яких  визначається  Кабінетом Міністрів України,  а також частками (акціями,  паями) акціонерних товариств,  розташованих  у місті Києві, які передаються до сфери управління Київської міської державної адміністрації у встановленому порядку;

(Пункт  5  статті  22 виключено на підставі Закону N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008)

6) виступати гарантом вітчизняних та іноземних  інвестицій  і кредитів,  що  надаються  підприємствам,  майно  яких  перебуває в комунальній власності або передано до сфери  управління  Київської міської державної адміністрації;

7) здійснювати  облік і контроль за використанням нежитлового фонду   державними   органами,   підприємствами,   установами   та організаціями, які засновані на державній власності, розташованими у місті, брати участь у вирішенні питань оренди нежилих приміщень, що належать державним підприємствам,  установам та організаціям, в порядку, визначеному Фондом державного майна України;

8) брати  участь  в  укладанні  міжнародних   договорів,   що стосуються міста;

(Пункт  9  статті  22 виключено на підставі Закону N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007)

10) затверджувати  проекти будівництва об’єктів розрахунковою кошторисною  вартістю  понад  5  млн.  гривень, реалізація яких на території  міста  Києва  на  замовлення  міської  адміністрації та районних виконавчих органів здійснюватиметься із залученням коштів державного та місцевих бюджетів;

11) припиняти  право  користування  земельними  ділянками  та іншими  природними  ресурсами  у  випадках,  передбачених   чинним законодавством України;

12) приймати   рішення  про  звільнення  самовільно  зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно  збудованих  будівель  та споруд  без  відшкодування  витрат,  здійснених за час незаконного користування;

13) встановлювати,  за   поданням   відповідних   центральних органів  виконавчої  влади,  більш  високі  нормативи  екологічної безпеки  та  плати   за   забруднення   навколишнього   природного середовища   в  місті,  враховуючи  підвищені  вимоги  до  охорони довкілля столиці;

14) користуватися  у  встановленому  порядку  банками   даних центральних   органів,  використовувати  державні,  в  тому  числі урядові,  системи зв’язку і комунікації,  якщо  це  необхідно  для виконання столичних функцій;

15) визначати  порядок  організації та проведення недержавних масових    громадських    заходів    політичного,     релігійного, культурно-просвітницького,   спортивного,  видовищного  та  іншого характеру;

16) координувати діяльність підприємств усіх  форм  власності щодо  енергопостачання  споживачів  з метою забезпечення надійного функціонування систем життєзабезпечення міста (ст. 22) [3].

Органи  і  посадові  особи  місцевого  самоврядування   та державних    адміністрацій   міста   Києва   та   районів   несуть відповідальність за наслідки своєї  діяльності  (бездіяльності)  в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України  [2].

За  наявності  підстав,  передбачених  статтею  78  Закону України  «Про  місцеве  самоврядування  в Україні»,  Верховна Рада України може призначити позачергові вибори Київської міської ради.

Повноваження  Київського  міського  голови  за   наявності підстав,  передбачених цим Законом, статтею 79 Закону України «Про місцеве  самоврядування  в  Україні»,   можуть   бути   достроково припинені.   Питання   про   дострокове   припинення   повноважень Київського міського голови вноситься на розгляд Київської  міської ради  за  ініціативою не менш як половини депутатів від загального складу ради (ст. 23).

3.2. Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у місті Києві з іншими органами влади, підприємствами, установами

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування  та  органів виконавчої  влади  міста  Києва  з центральними органами державної влади,   представництвами   іноземних   держав    і    міжнародних організацій,     підприємствами,     установами,    організаціями, об’єднаннями громадян регулюються цим  Законом,  законами  України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР) [2], «Про місцеві державні адміністрації» [4] та іншими законами України.

Місцеві державні адміністрації та їх голови при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України.

Місцеві державні адміністрації та їх голови при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Кабінетом Міністрів України та підзвітні і підконтрольні йому.

Голови обласних державних адміністрацій інформують Президента України і Кабінет Міністрів України та щорічно звітують перед ними про виконання місцевою державною адміністрацією покладених на неї повноважень, а також суспільно-політичне, соціально-економічне, екологічне та інше становище на відповідній території, вносять пропозиції з питань удосконалення чинного законодавства України і практики його реалізації, системи державного управління [21, с. 304].

Місцеві державні адміністрації при здійсненні своїх повноважень у сфері управління взаємодіють з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань.

З питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні і підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій.

У разі визнання міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади незадовільною роботу відповідного управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації або їх керівників міністр чи керівник іншого центрального органу виконавчої влади звертається з відповідним вмотивованим поданням до голови місцевої державної адміністрації. Голова місцевої державної адміністрації зобов’язаний розглянути це подання і не пізніше ніж у місячний термін прийняти рішення та дати обгрунтовану відповідь.

Голова місцевої державної адміністрації має право порушувати перед міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади вмотивовані питання про відповідність займаній посаді керівників їх територіальних органів, на підставі чого міністерство, інший центральний орган виконавчої влади повинен у місячний термін прийняти рішення та дати обгрунтовану відповідь [21, с. 306-307].

При здійсненні повноважень місцеві державні адміністрації взаємодіють з іншими органами державної влади у межах Конституції та законів України.

Обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.

Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації мають право скасовувати накази керівників відповідних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації, що суперечать законодавству України та актам органів виконавчої влади вищого рівня [4].

За наявності підстав, передбачених законодавством, голови обласних державних адміністрацій можуть порушувати питання перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів районних державних адміністрацій.

За результатами роботи районної державної адміністрації голова обласної державної адміністрації може застосовувати встановлені законодавством заходи заохочення до посадових осіб районної державної адміністрації [4].

Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм відповідними обласними, районними радами.

Делегування радами повноважень місцевим державним адміністраціям супроводжується передачею фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення.

Місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним радам у частині делегованих повноважень.

Голови місцевих державних адміністрацій мають право вносити на розгляд відповідних рад питання, пов’язані з виконанням делегованих повноважень, та інші пропозиції.

Голови обласних державних адміністрацій мають право дорадчого голосу на засіданнях обласних рад. Голови районних державних адміністрацій мають право дорадчого голосу на засіданнях районних рад.

Голови місцевих державних адміністрацій щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.

Обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обгрунтовану відповідь.

Якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради, Президент України приймає відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування, контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади, розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб [21, c. 309].

У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, про це повідомляється заздалегідь відповідним органам місцевого самоврядування. Представники цих органів та посадові особи територіальних громад мають право брати участь у розгляді таких питань місцевою державною адміністрацією, висловлювати зауваження і пропозиції.

Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації або їх представники мають право бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування та бути вислуханими з питань, що стосуються їх компетенції.

Місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.

Для здійснення спільних програм місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати договори, створювати спільні органи та організації [4].

Місцеві державні адміністрації здійснюють функцію управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління. Голови місцевих державних адміністрацій укладають та розривають контракти з їх керівниками [4].

Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу [21, с.310].

Місцеві державні адміністрації не втручаються у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків, визначених законом.

Місцеві державні адміністрації мають право звернутися до власника підприємства, установи, організації чи уповноваженої ним особи з вмотивованим поданням про притягнення до відповідальності їх керівників у разі порушення ними законів. Про результати розгляду власник чи уповноважена ним особа зобов’язані повідомити місцеву державну адміністрацію у місячний термін.

Керівники підприємств, установ та організацій мають право звернутися до органів виконавчої влади вищого рівня або до суду про скасування розпорядження голови місцевої державної адміністрації, що суперечить законодавству в питаннях, що стосуються їх діяльності.

Керівники підприємств, установ та організацій незалежно під форм власності зобов’язані в десятиденний термін надавати на вимогу голови місцевої державної адміністрації необхідну інформацію у межах, визначених законом [4].

Місцеві державні адміністрації взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, професійними спілками та їх об’єднаннями для забезпечення прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, екологічних, соціальних, культурних та інших інтересів з урахуванням загальнодержавних і місцевих інтересів, сприяють виконанню статутних завдань та забезпечують додержання законних прав цих об’єднань громадян.

Політичні партії, громадські, релігійні організації, професійні спілки та їх об’єднання можуть вносити пропозиції з питань їх діяльності на розгляд місцевих державних адміністрацій. У цих випадках представники зазначених організацій мають право бути присутніми під час розгляду внесених ними питань, давати необхідні пояснення [4].

Місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян.

Громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій.

Посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов’язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обгрунтовану відповідь. Посадові особи проводять особистий прийом громадян у порядку, визначеному законом.

Рішення посадових осіб місцевих державних адміністрацій можуть бути оскаржені Президенту України, органу виконавчої влади вищого рівня, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини або до суду [4].

Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади міста  Києва  і  Київської області будують свої взаємовідносини на договірних,   компенсаційних   та   інших,    визначених    чинним законодавством, засадах.

Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади міста Києва в межах своєї компетенції, встановленої законодавством України, забезпечують:

1) виділення  земельних ділянок,  будинків,  споруд і нежилих приміщень київським обласним органам виконавчої влади і  місцевого самоврядування   Київської  області,  місцем  знаходження  яких  в установленому порядку визначено місто Київ, а також підприємствам, установам і службам, що забезпечують їх функціонування;

2) участь    органів    виконавчої    влади    та   місцевого самоврядування  області  в  розробленні  та  реалізації   спільних проектів,  цільових програм розвитку,  заходів з охорони довкілля, планів використання трудових ресурсів,  будівництва  автомобільних шляхів,    систем    зв’язку,    об’єктів   інженерно-комунального призначення тощо [3].

Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади Київської   області  сприяють  здійсненню  містом  Києвом  функцій столиці України шляхом участі у:

1) розробленні і реалізації цільових програм  розвитку  міста Києва, дія яких поширюється на територію Київської області;

2) будівництві,   реконструкції   і  утриманні  на  території Київської  області  об’єктів,  необхідних  для  здійснення  містом Києвом столичних функцій;

3) утриманні    і    розвитку   систем   зв’язку,   державних автомобільних шляхів загального користування та інших транспортних систем  на території Київської області,  пов’язаних із здійсненням містом Києвом столичних функцій;

4) вирішенні питань щодо розширення меж міста Києва,  якщо це необхідно для здійснення містом Києвом столичних функцій;

5) розвитку  об’єктів  соціально-культурного  та комунального призначення на території Київської області,  необхідних для потреб міста Києва і Київської області;

6) забезпеченні міста продовольством;

7) забезпеченні дотримання режиму приміської зони;

8) проведенні спільних природоохоронних заходів у місті Києві і Київській області;

9) вирішенні інших питань, передбачених законодавством [3].

Витрати бюджету Київської області,  пов’язані із сприянням у  здійсненні  містом  Києвом  столичних функцій,  компенсуються з Державного бюджету України.

Розрахунки з органами  місцевої  влади  Київської  області щодо  витрат,  пов’язаних  з  виконанням  містом  Києвом столичних функцій,  проводяться за рахунок коштів,  виділених  з  Державного бюджету України місту Києву на виконання цих функцій.

Висновки

Місто Київ є адміністративним центром Київської області та місцем розташування Київської обласної ради та Київської обласної державної адміністрації та її органів. Місто Київ є місцем розташування відповідних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Здійснення столичних функцій забезпечується органами місцевого самоврядування у місті Києві з урахуванням пропозицій органів виконавчої влади та гарантується державою.

З метою врахування особливостей функціонування міста Києва як столиці України, на підставі цього Закону, Київська міська рада затверджує Статут територіальної громади міста Києва, який підлягає реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста; Київського міського голову; Київську міську раду; виконавчі органи Київської міської ради; районні у місті Києві ради; виконавчі органи районних у місті Києві рад; органи самоорганізації населення.

У місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування — Київська міська рада, районні в місті Києві ради, які є юридичними особами.

Закон України «Про столицю України — місто-герой Київ» від 15 січня 1999 р. врегульовує матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування у місті Києві, встановлює гарантії забезпечення здійснення містом Києвом столичних функцій та відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування та місцевої державної адміністрації, передбачає особливості взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у місті Києві з іншими органами влади, підприємствами, представництвами.

Відповідно до ст. 133 Конституції України місто Київ має спеціальний статус, який визначається законами України. Цей спеціальний статус розкривається в ст.ст. 118, 140 Конституції, відповідно до яких особливості здійснення виконавчої влади і особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві визначаються окремими законами України.

Особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування, які передбачені Конституцією полягають в тому, що відповідним законом визначається не додаткові повноваження органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а моделюється схема здійснення державної влади і місцевого самоврядування в м. Києві. Законом України «Про столицю України – місто-герой Київ», відповідно до п. 2 розділу VII «Прикінцеві положення» саме і визначена ця особливість здійснення виконавчої влади і особливість здійснення місцевого самоврядування у місті Києві, яка полягає в тому і це прямо зазначено в Законі, що міська та районні в місті Києві ради вирішують питання щодо формування власних органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади. Зазначене підтверджене і Законом України «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до ст. 1 якого особливості здійснення виконавчої влади у місті Києві визначаються окремим законом України. Таким чином, і про це зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 р. (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві), Конституція і Закон України «Про місцеві державні адміністрації» визначають КМДА як місцевий орган виконавчої влади, проте її конституційно-правовий статус суттєво відрізняється від конституційно-правового статусу обласних і районних державних адміністрацій.

КМДА, яка, зокрема, має статус виконавчого органу Київської міської ради, за своєю правовою природою відрізняється від КМДА як органу виконавчої влади, яким вона була до прийняття Закону «Про столицю України – місто-герой Київ» та до прийняття рішення Київської міської ради про утворення свого виконавчого органу. Київська міська рада рішенням від 11 березня 1999 р. № 161/262 «Про виконавчий орган Київської міської ради» й сформувала власний виконавчий орган на базі Київської міської державної адміністрації.

Органи місцевого самоврядування у місті Києві та Київська міська державна адміністрація в межах своєї компетенції, встановленої законодавством України, забезпечують:

1) виділення земельних ділянок, будинків, споруд і нежилих приміщень київським обласним органам виконавчої влади і місцевого самоврядування Київської області, місцем знаходження яких в установленому порядку визначено місто Київ, а також підприємствам, установам і службам, що забезпечують їх функціонування;

2) участь органів виконавчої влади та місцевого самоврядування області в розробленні та реалізації спільних проектів, цільових програм розвитку, заходів з охорони довкілля, планів використання трудових ресурсів, будівництва автомобільних шляхів, систем зв’язку, об’єктів інженерно-комунального призначення тощо.

Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації Київської області сприяють здійсненню містом Києвом функцій столиці України шляхом участі у:

1) розробленні і реалізації цільових програм розвитку міста Києва, дія яких поширюється на територію Київської області;

2) будівництві, реконструкції і утриманні на території Київської області об’єктів, необхідних для здійснення містом Києвом столичних функцій;

3) утриманні і розвитку систем зв’язку, державних автомобільних шляхів загального користування та інших транспортних систем на території Київської області, пов’язаних із здійсненням містом Києвом столичних функцій;

4) вирішенні питань щодо розширення меж міста Києва, якщо це необхідно для здійснення містом Києвом столичних функцій;

5) розвитку об’єктів соціально-культурного та комунального призначення на території Київської області, необхідних для потреб міста Києва і Київської області;

6) забезпеченні міста продовольством;

7) забезпеченні дотримання режиму приміської зони;

8) проведенні спільних природоохоронних заходів у місті Києві і Київській області;

9) вирішенні інших питань, передбачених законодавством.

Витрати бюджету Київської області, пов’язані із сприянням у здійсненні містом Києвом столичних функцій, компенсуються з Державного бюджету України.

На сьогодні в Україні сформовано відповідні конституційні та законодавчі умови для створення ефективної системи місцевого самоврядування на рівні територіальних громад, а також подальшої децентралізації державної влади шляхом розвитку місцевого самоврядування на районному та обласному рівнях.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Принята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К.: Юрінком, 1996. — 80 с.
2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21 травня 1997 року, №280/97
3. Закон України «Про столицю України — місто-герой Київ» //Відомості Верховної Ради України. — 1999, N 11, ст. 79
4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» Із змінами і доповненнями, внесеними від 21 грудня 2006 року N 514-V
5. Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 року // Урядовий кур’єр. — 1999. — 17 грудня
6. Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навчальний посібник. — К.: Міленіум, 2003. — С. 33 – 44
7. Борденюк В. І. Місцеве самоврядування та державне управління: конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії. — К.: Парламентське вид-во, 2007. — 572, с.
8. Бутко І. П. Деякі проблеми становлення і розвитку місцевого та регіонального самоврядування в Україні // Актуальні проблеми управління територіями в Україні. — К.: Право, 1995. — С. 43-53
9. Гурне Б. Державне управління / Пер. з франц. В. Шовкуна. — К.: Основи, 1993. — 165 с.
10. Воронов М. П. Місцеве самоврядування та його акти: Навч. посібник. — К.: Право, 2007. — 137 с.
11. Грабовський, С. Битва за столицю — 2008 і її уроки // Сучасність. — 2008. — № 5-6. — С. 6-16
12. Державне будівництво : збірник нормативно-правових актів /Укл. : Ю. П. Битяк, П. М. Любченко, С. Г. Серьогіна. — Харків : Одіссей, 2008. — 775, с.
13. Державне управління: Навч. Посіб. /А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. — К: Знання-Прес, 2003. — С. 73 – 98
14. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посібник / За заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. – Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2002. – 352 с.
15. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б.Авер`янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — С. 80-83
16. Конституційне право України /За ред. доктора Іорид. наук, проф. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка, 1999. — 735 с.
17. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посібник. — К.: Інститут економіки і господарського права, 1998. — Ч. 1. — 88 с.
18. Кравченко В. Місцеве самоврядування в історії України //Місцеве та регіональне самоврядування. — 1992. — Вип. 1. — С. 22-30
19. Кравченко В. В., Штабський М. В. Деякі питання структури та формування місцевого самоврядування //Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. — Харків: НЮАУ, 1995. — С. 118-120
20. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади: Моногр. — К.: Вид-во УАДУ, 2001. — С. 32 – 33
21. Лазор О. Д. Державна служба в Україні. — К. : Дакор, 2009. — 555 с.
22. Лисенков С. Л. Конституція України: Матеріали до вивчення. — К.: Либідь, 1997. — 160 с.
23. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. — Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. — С. 283 — 285
24. Мелащенко В. Ф. Основи конституційного права України. — К.: Вентурі, 1996. — 208 с.
25. Наскрізне управління. — Львів: Вид-во ЛФ УАДУ, 2000. — С. 267, 279, 305, 351
26. Нижник Н., Мосов С. Про співвідношення державного управління і виконавчої влади // Вісник УАДУ. — 2000. — №4. — С. 23-29
27. Основи конституційного права України /За ред. акад. АПрН України, професора В. В. Копєйчикова — К.: Юрінком, 1997. — 208 с.
28. Основи конституційного права України: Підручник. 2-е вид., доповнене / За ред. В. В. Копєйчикова — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 288 с.
29. Остроушко Л. Владні коридори зблизька й на відстані // Київ. — 1999. — № 11-12. — С. 133-136
30. Політологія: Академічний курс: Підручник. — К. : ВД «Ін Юре», 2006. — 519 с.
31. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи. — К., 2008. – 147 с.
32. Реформа публічного управління в Україні: виклики, стратегії, майбутнє. — К. : К.І.С., 2009. — 239 с.
33. Смирнова Т. Місцеве самоврядування в системі територіальної організації влади //Проблеми реформування державної влади: конституційні та управлінські аспекти. — К.: Право, 1995. — С. 113-115
34. Степуріна Л. Л. Особливості легітимізації політичної влади в процесах українського державотворення // Вісник Київського університету імені Т. Шевченка. — 1998. — Вип. 27: Філософія. Політологія. — С. 61-63
35. Фрицький О. Ф. Порівняльний аналіз досвіду, становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні і у Франції //Вісник Академії правових наук України. — 1995. — № 3
36. Фрицький О. Ф. Місцевому самоврядуванню державну підтримку // Місцеве та регіональне самоврядування України. — 1994. — Вип. З (8). — С. 20-27
37. Шаповал В. М. Виконавча влада: правовий статус і реалії // Урядовий кур’єр. — 1996. — 19 грудня
38. Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави: Порівняльний аналіз. — К.: Програма Л, 1995. — 136 с.
39. Яловий В. Київський вимір влади // Віче. — 2009. — № 11. — С. 3-7
40. http://www.academiaprava.kiev.ua
41. http://zakon.rada.gov.ua
42. http://kmv.gov.ua