Використання Інтернету на уроках англійської мови

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи використання Інтернету

1.1. Понятійний апарат теми

1.2. Інтернет як засіб навчання англійської мови

1.3. Передовий педагогічний досвід використання Інтернету в Україні

1.4. Передовий педагогічний досвід використання Інтернету за кордоном

Розділ ІІ. Особливості використання Інтернету у старших класах спеціалізованих шкіл України

1. Опис експерименту

2.2. Приклади завдань на використання Інтернету. «Фрагменти уроків»

2.3. Порівняльний аналіз результатів проведеного експерименту

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Надзвичайно перспективними є ідеї створення навчальних програм з використанням комп’ютерів і відеозаписів, і впровадження їх у практику школи. Інтенсифікація навчання як одна з важливих сучасних тенденцій, диктує необхідність модифікувати урок іноземної мови – перетворювати його в урок – екскурсію, в урок – конференцію, урок – телеміст. Особливе значення має вихід в інші практичні види діяльності, у процесі яких відбувається реальне іншомовне спілкування. Такий вихід може здійснюватися:

— на внутрішньому шкільному рівні – при реалізованому спілкуванні з іноземними гостями, зустрічах типу КВК;

— на міжшкільному рівні – організація переписування іноземною мовою, олімпіад, фестивалів, тижнів іноземної мови;

— на позашкільному рівні – у процесі включення школярів у реальну трудову діяльність.

Очевидно, що запланований результат навчання іноземній мові може бути досягнутий, якщо будуть поліпшені умови навчання і якщо школярі насправді будуть відчувати, що від них реально потрібне практичне володіння іноземною мовою.

Актуальність. Сьогодні комп’ютери стають неодмінним атрибутом нашого життя, інформаційні технології створюють нові можливості отримання людиною знань. Актуальність використання ІТ в навчанні англійської мови обумовлено тим, що в комп’ютерних технологіях закладені невичерпні можливості для навчання учнів на якісно новому рівні. Вони надають широкі можливості для розвитку особи учнів і реалізації їх здібностей. Використання анімації і звукового супроводу в навчальних програмах впливають на декілька каналів сприйняття, що дозволяє при навчанні враховувати особливості кожного учня. Комп’ютерні технології істотно підсилюють мотивацію вивчення іноземної мови, підвищують рівень індивідуалізації навчання, інтенсифікують процес навчання і т.д. Введення профільного навчання диктує перехід на варіативні освітні програми, індивідуалізацію і диференціацію освіти. У зв’язку з цим викладання іноземної мови в класах різного профілю розрізняється не тільки по глибині викладу, але і вимагає використання новітніх технологій навчання.

Тема: «Використання Інтернету на уроках англійської мови».

Об`єктом дослідження є використання Інтернету на уроках іноземної мови.

Предмет дослідження: теоретичні основи організаційних форм навчання та методики викладання із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій.

Мета: показати використання Інтернету на уроках англійської мови

Завдання роботи:

розкрити теоретичні основи використання Інтернету: як засіб навчання англійської мови; показати передовий педагогічний досвід використання Інтернету в Україні та за кордоном;
охарактеризувати особливості використання Інтернету у старших класах спеціалізованих шкіл України: опис експерименту, який проводився у Донецькому спеціалізованому коледжі № 86; навести приклади завдань на використання Інтернету та надати порівняльний аналіз результатів проведеного експерименту.

Розділ І. Теоретичні основи використання Інтернету

1.1. Понятійний апарат теми

Комп’ютер взагалі і Інтернет зокрема відносяться до тих технічних засобів навчання іноземним мовам, які не були розроблені саме для цієї мети і виконують в першу чергу інші функції. Але у зв’язку зі своїми великими можливостями Інтернет незабаром після свого виникнення привернув увагу викладачів-практиків та методистів. Інтернет використовується сьогодні для навчання різним предметам. Особливого значення він набув у викладанні іноземних мов.

Навчати іноземній мові — це означає навчати спілкуванню, перенесенню та сприйняттю інформації. Існують три області, в яких Інтернет може вивести навчання іноземним мовам на новий рівень. Це комунікація, інформація та публікація [18, с. 9]. Комунікація здійснюється за допомогою електронної пошти, публікація може здійснюватися шляхом створення власної сторінки в Інтернеті.

В принципі спілкуватися можна за допомогою листів або по телефону, інформацію отримати в бібліотеці, публікувати свої праці в журналах та газетах. Але Інтернет вносить в ці області новий вимір. Комунікація значно полегшується та прискорюється, інформація стає доступною, актуальною та автентичною, а публікація в Інтернеті має більш широку аудиторію, ніж в журналі або газеті.

На даний момент розробляється методика навчання іноземним мовам з використанням мережі Інтернет. Існують прихильники ідеї навчання іноземним мовам лише за допомогою Інтернету, без традиційної роботи з підручником [18, с. 17]. Але більшість викладачів надають перевагу використанню мережі Інтернет поряд з традиційними засобами навчання, інтегруючи його в навчальний процес.

Найпростіше використання мережі Інтернет — це використовувати його як джерело додаткових матеріалів для викладача під час підготовки до занять. В цьому випадку використовується лише частина можливостей Інтернету.

Найбільш повно можливості Інтернету розкриваються при використанні його безпосередньо в шкільній аудиторії. Ідеальними умовами для цього є наявність комп’ютерного класу з підключенням до Інтернету.

Використання Інтернету на занятті не повинно бути самоціллю. Для того, щоб правильно визначити місце і роль Інтернету у навчанні іноземним мовам слід найти для себе чіткі відповіді на питання: для кого, для чого, коли, в якому обсязі його слід використовувати.

Немає великого сенсу використовувати Інтернет на початковому етапі навчання. В цей період велику роль відіграють тренувальні вправи. На цьому етапі Інтернет не надає нових можливостей у порівнянні з підручником. В курсах для початківців вправи на закріплення лексики та граматики цілком традиційні: вправи на підстановку, тексти з пропусками тощо. Це звичайні вправи, різниця полягає в тому, що студенти бачать їх не на папері , а на моніторі. Позитивний момент у виконанні цього виду завдань полягає в тому, що в багатьох випадках можна одразу дізнатися, чи правильно виконана та чи інша вправа. Але на питання «Чому неправильно і як буде правильно?» повинен відповісти викладач. Неефективно використовувати Інтернет для тренування і на просунутому етапі. Вправи для просунутого етапу мають ті самі недоліки, що й вправи для початкового етапу.

Інтернет – найширша комп’ютерна мережа світу (або як її називають “павутина”), що володіє колосальними інформаційними можливостями. Інтернет дає унікальну можливість для вивчаючих іноземну мову користуватися автентичними текстами, слухати і спілкуватися з носіями мови, тобто він створює природне мовне середовище [18, с. 21]. Але як ним користатися? Як його використати в реальному навчальному процесі?

Основна мета навчання іноземних мов – формування комунікативної компетенції. Всі інші цілі (освітня, виховна, розвиваюча) реалізуються в процесі здійснення цієї мети. Комунікативна компетенція в сучасному її розумінні передбачає формування здатності до міжкультурної взаємодії [18, с. 22].

У наш час саме ця мета є найбільш затребуваною учнями.

Навіть якщо подальша спеціалізація випускника школи не зв’язана з закордонними поїздками, контактами з іноземними фахівцями, користування всесвітньою мережею Інтернет стає усе більш необхідною умовою одержання і передачі інформації з будь-якої спеціальності. Сучасні засоби зв’язку з партнерами, доступ до інформаційних ресурсів мережі Інтернет передбачає досить вільне володіння не тільки комп’ютерними технологіями, але й іноземною мовою. Це реальність, яку ми повинні прийняти, та, очевидно, одна з причин, через яку ЮНЕСКО оголосив ХХІ сторіччя століттям поліглотів [20, с. 19]. Пріоритетна цінність у століття інформатизації – інформація. Шлях до успіху в багатьох областях – доступ до інформації й уміння працювати з нею, зрозуміло, не тільки рідною мовою.

1.2. Інтернет, як засіб навчання англійської мови

Специфіка предмету «іноземна мова» полягає в тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземній мові є не основи наук, а способи діяльності — навчання різним видам мовної діяльності: говорінню, аудіюванню, читанню, письму. Для навчання учнів різним видам мовленнєвої діяльності необхідно надати практику кожному учню в тому виді мовленнєвої діяльності, який він у даний час опановує. Навчати мовленнєвої діяльності можна лише в спілкуванні, живому спілкуванні. А для цього потрібний партнер. Комп’ютерна програма, комп’ютерні диски можуть забезпечити лише спілкування з машиною, а не з живою людиною. Виключення складають комп’ютерні телекомунікації, коли учень вступає в живий діалог з реальним партнером – носієм мови.

Система навчання іноземній мові повинна бути побудована таким чином, щоб учневі була надана можливість знайомства з культурою країни досліджуваної мови. Необхідно навчити школярів поважати прояви цієї культури, тобто бути здатним до міжкультурної взаємодії [20, с. 20]. Частково ця задача виконується за допомогою добору змісту в підручниках, навчальні посібниках. Але справжнього знайомства все-таки не відбувається.

Саме тому, готуючись до чергового уроку, плануючи ланцюжок уроків по темі усного мовлення і читання, вчителю важливо мати на увазі дидактичні властивості і функції кожного з засобів навчання, що відбираються, чітко уявляючи собі, для вирішення якої методичної задачі той чи інший засіб навчання може виявитися найбільш ефективним.

Що стосується Інтернету, наведемо нижче приклади, для яких цілей ми можемо використовувати його можливості:

— для включення матеріалів мережі в зміст уроку (інтегрувати їх у програму навчання);

— для самостійного вивчення, поглиблення першої чи другої досліджуваної іноземної мови, ліквідації пробілів у знаннях, уміннях, навичках;

— для самостійного пошуку інформації учнями в рамках роботи над проектом;

— для самостійної підготовки до здачі кваліфікаційного іспиту екстерном;

— для систематичного вивчення курсу іноземної мови дистанційно під керівництвом викладача.

Інтернет може мати величезний спектр використання і можливостей. Учитель може до уроку в медіатеці школи чи зі свого домашнього комп’ютера, якщо такий є, підібрати ті чи інші автентичні матеріали для читання по досліджуваній темі усного мовлення. Якщо комп’ютер має звукову плату, можна записати (за наявності технічних умов) і звукову інформацію (мова політичних чи державних діячів, цікаві виступи на різні теми носіїв мови з найрізноманітніших питань), скоротивши її до потрібних меж на своєму магнітофоні [20, с. 21]. Викладач може провести усне обговорення отриманих електронною поштою листів від партнерів по проекту, провести в групах співробітництва обговорення, дискусії по тій чи іншій проблемній інформації, отриманої з ресурсів мережі Інтернет, а потім організувати загальну дискусію всього класу.

В Інтернет містяться фразеологізми, реалії, ідіоми, прислів’я, приказки, неологізми, що відбивають специфіку функціонування досліджуваної мови і культурі народу, у віртуальних бібліотеках знаходяться художні та публіцистичні твори авторів країни досліджуваної мови, а також довідники країнознавчого характеру.

Якщо учень хоче обмінятися думками по тій чи іншій проблемі з громадянами країни, мову якої він вивчає, до його послуг є безліч “чатів”, чи телеконференцій по електронній пошті, і він може обговорити на уроці різні точки зору на ту саму проблему (наприклад, вибори Президента країни, події в різних куточках світу, думки про прочитану книгу, особливість утворення у Франції національної кухні, традиції святкування тих самих свят, наприклад Різдва). Можна при цьому підібрати дуже цікаві ілюстрації. У цьому ми бачимо діалог двох культур, стимульований реальними контактами з представниками цієї культури.

Таким чином, використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, можна більш ефективно вирішувати цілий ряд задач, серед яких і задачі лінгвокраїнознавчого характеру, як, наприклад, знайомитися з культурознавчими відомостями, що включають у себе мовний етикет, особливості мовного поводження носіїв мови, особливості культури, традицій країни досліджуваної мови.

Основні дидактичні частини комп’ютерного уроку:

вступ, організаційна частина;
актуалізація зон актуального та найближчого розвитку (засвоєних опорних ЗУН);
вивчення нового матеріалу (формування нових ЗУН, СНД);
закріплення матеріалу — повторення та застосування;
контроль засвоєння; корекція; узагальнення; домашнє завдання [20, с. 22].

Усі дидактичні частини уроку можуть бути комп’ютеризовані (здійснюватися цілком або частково за допомогою та за підтримки комп’ютерних засобів).

При використанні нових «комп’ютерних» засобів навчання вчитель перестає бути для учня єдиним джерелом інформації, носієм істини та стає партнером.

Вид комп’ютерного уроку залежить:

від загальної дидактичної структури уроку;
варіанта використання засобів ІКТ;
обсягу делегованих комп’ютеру функцій учителя (формули, комп’ютерного уроку);
виду використовуваних комп’ютерних засобів (текстові, відео, аудіо) [20, с. 22].

Сам же урок, укомпонований у систему якої-небудь педагогічної технології, підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу.

Вивчення (пояснення) нового матеріалу. Учитель не «скасовується», він координує, направляє, керує й організовує навчальний процес, виховує. А «розповідати» матеріал замість нього може комп’ютер. Звичну чорну дошку заміняє величезний електронний екран. На цьому екрані відбувається за допомогою відеоряду, звуку та тексту віртуальна «подорож за часом і простором»… Багатство змістовної підтримки робить урок не тільки значно більш засвоюваним, а й незмірно більш захоплюючим [13, с. 177].

Первісне ознайомлення з новим матеріалом відбувається фронтально, без комп’ютера або з комп’ютером. Індивідуальне спілкування з комп’ютером має ту перевагу, що лоно інтерактивне (діалог, лекція-бесіда, тренінг, тест, проблематизація, гіпертекст, гипермедіа). Взаємодія здійснюється одночасно по всіх каналах сприйняття «текст-звук-відео-колір» [13, с. 178].

Закріплення. Основний недолік класичного традиційного уроку — труднощі обліку індивідуальних особливостей засвоєння матеріалу учнями (гендерні розходження, індивідуалізація труднощів матеріалу, темпу засвоєння, типологічних особливостей особистості дитини). Застосування комп’ютера дозволяє або застосувати індивідуальне програмування, розгалужену програму закріплення, або організувати внутрішньокласну групову диференціацію. При цьому структура уроку стає нелінійною. Звичайно клас поділяється на три групи:

1) учні з низькою успішністю, не впевнені у своїх знаннях, які не вміють їх застосовувати;

2) учні із середньою та достатньою успішністю, здатні осмислити зв’язки між поняттями та навичками самостійної роботи;

3) учні, які вміють узагальнювати, виділяти головне, відшукувати нешаблонне, раціональне рішення.

Кожна група працює за своїм варіантом і своєю програмою. Одна або дві групи сідають за комп’ютери, із третьою працює вчитель (потім відбувається зміна груп). Частина учнів може освоювати індивідуальні освітні програми.

Комп’ютер дозволяє провести експрес-діагностику засвоєння в залежності від її результатів відповідну корекцію.

Повторення. У першій частині уроку в комп’ютерному варіанті може бути представлене в будь-якому форматі (текст — звук — зображення): репродуктивним тестуванням, експериментальними задачами, проблемними ситуаціями, що розвивають іграми тощо. Таким чином, усі учні виявляються включеними в миследіяльність, готовими до сприйняття нового. Вони можуть самостійно ставити цілі, шукати рішення поставленої задачі, творчо працювати, виводити формули, піти у вільну подорож.

При узагальнюючому повторенні для узагальнення та систематизації навчальної інформації використовуються графічні можливості комп’ютера, а для досягнення гарантованих результатів навчання — програми-тренажери.

Контроль навчальних досягнень. Комп’ютерний контроль у порівнянні із традиційним має істотні переваги: ураховується різна швидкість роботи учнів, завдання диференціюються за ступенями труднощів; підвищується об’єктивність оцінки; учень бачить детальну картину власних недоробок; оцінка може видаватися (причому швидко) не тільки по закінченню роботи, а й після кожного питання [13, с. 180].

Форми контролю: завдання, задачі, тести (відкриті, закриті), самоконтроль, взаємоконтроль, завдання на репродукцію, застосування, творче застосування, рейтинговий контроль.

Комп’ютер допомагає педагогові в керуванні навчальним процесом, видає результати виконання учнями контрольних завдань з обліком допущених у темі помилок і витраченого часу; порівнює показники різних учнів за рішенням тих самих задач або показники одного учня за визначений час.

Домашнє завдання. Кожен учень може одержувати відеокліп, з якого він повинен змонтувати свої «відповіді», озвучивши його текстом відповідно до пройденого на комп’ютерному уроці матеріалу. Це документальний комп’ютерний кліп, фільм, чиїм автором стає сам учень.

Усі ці якості визначають багатомірну структуру особливостей комп’ютерного уроку.

Проектування комп’ютерних уроків починається зі складання календарно-тематичного плану вивчення теми (використання засобів ІКТ оптимально розподіляється за всіма уроками).

При цьому враховується:

зміст досліджуваного матеріалу;
основна педагогічна технологія;
наявність у школі комп’ютерних, програмних і аудіо — та відеозасобів;
психологічні, соціометричні характеристики групи та кожної дитини;
необхідність чергування різних типів комп’ютерних засобів тощо [13. с. 182].

Для плану конкретного комп’ютерного уроку вчитель:

— складає тимчасову структуру уроку, намічає задачі та необхідні етапи для їхнього досягнення;

— із резервів комп’ютерного забезпечення відбирає найбільш ефективні засоби, розглядає доцільність їхнього застосування в порівнянні із традиційними;

— відібрані матеріали оцінює в часі: їхня тривалість не повинна перевищувати санітарних норм; рекомендується переглянути та прохронометрувати всі матеріали, урахувати інтерактивний характер матеріалу;

— складає тимчасове розгорнення (похвилинний план) уроку;

— при недостатності комп’ютерного ілюстративного або програмного матеріалу проводить пошук у бібліотеці, Інтернеті або складає авторську програму;

— зі знайдених матеріалів (файлів) складає презентаційну програму. Для цього пише її сценарій. Під час презентації на великому екрані можна з’єднати разом карти та схеми, діаграми та фото, фільми й аудіо записи — усе це при необхідності доповнити підписами та коментарями, виділити шрифтом, кольором і світлом найбільш важливу інформацію. А комп’ютерна «миша» може використовуватися як указка, що звертає увагу учнів на найбільш важливі місця на екрані;

— плануючи досягнення визначених цілей, передбачає їх поетапну та результуючу діагностику. Використання комп’ютера дає можливість підсилити та поглибити контроль. Для цього застосовується ігрова програма або розробляється авторська, котрі також включаються в презентаційну програму.

Згідно з опублікованими в літературі даними, оптимальна частота та тривалість застосування традиційних ТЗН у навчальному процесі визначаються віком учнів, характером навчального предмета та необхідністю їхнього використання в пізнавальній навчальній діяльності учнів. [12, с. 214].

Ефективність застосування аудіовізуальних засобів залежить також від етапу уроку. Не слід використовувати їх більше 20-ти хвилин: учні втомлюються, перестають розуміти, не можуть осмислити нову інформацію. Найкраще використовувати ТЗН на початку уроку (5 хвилин — це скорочує підготовчий період з 3 до 0,5 хвилини, а втома та втрата уваги настають на 5-10 хвилин пізніше звичайного), а також в інтервалах між 15, 20, 30 і 35-ма хвилинами, що дозволяє підтримувати стійку увагу учнів практично протягом усього уроку, тому що під час кожного уроку в учнів періодично змінюються характеристики зорового та слухового сприйняття (їхня гострота, пороги, чутливість), увага, стомлюваність. При монотонному використанні одного засобу вивчення нового матеріалу в учнів уже до 30-ї хвилині виникає позаграничне гальмування, що майже цілком виключає сприйняття інформації. У той же час правильне чергування засобів і методів навчання може це виключити. Періоди напруженої розумової праці та вольових зусиль необхідно чергувати з емоційною розрядкою, релаксацією зорового та слухового сприйняття [12, с. 215].

1.3. Передовий педагогічний досвід використання Інтернету в Україні

Інтернет дає унікальну можливість для вивчаючих іноземну мову користуватися автентичними текстами, слухати і спілкуватися з носіями мови, тобто він створює природне мовне середовище.

Проведення Інтернет-проектів. Інтернет — проекти можна проводити і без Інтернету. Але Інтернет надає проекту більший динамізм, змінює його часові рамки. Під час роботи над проектами студенти використовують та розширюють свої мовні знання, отримують країнознавчу інформацію [18, с. 165].

Існують два види проектів, планування, проведення та результати яких відрізняються один від одного:www-проекти та E-mail-проекти.

Для того щоб провести проект, недостатньо сформулювати тему та забезпечити студентам можливість працювати в Інтернеті. Викладач повинен сформувати групи, визначити часові рамки проекту, продумати, які матеріали крім Інтернету можуть використовувати студенти, знайти і дати їм необхідні адреси, вибрати оптимальну форму презентації результатів.

Проекти недоцільно проводити на початковому етапі навчання. Для початківців традиційні засоби інформації важливіші, ніж www [18, с. 165]. Тому проекти доцільно проводити в кінці семестру при повторенні тем.

Корисним і зручним інструментом у проектуванні уроків англійської мови є програми «PowerPoint», «Microworlds 2.0», «Microworlds EX», «Kidspiration», «Inspiration» та ін [18, с. 166].

Працюючи з комп’ютерними програмами важливо пам’ятати, що кожна програма розрахована на певного користувача. Так, наприклад, «Kidspiration» призначена для роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Ресурси «Kidspiration» дозволяють на практиці здійснити візуальне навчання англійської мови: графічні органайзери, текстовий та аудіоматеріал у яскравій і доступній формі презентують ідеї та інформацію, розширюють словник учнів, стимулюють їх до вивчення граматики, розвивають мовленнєві вміння, вміння читання та аудіювання, створюють умови для творчої роботи.

Учні отримують можливість ознайомитись із зображенням на моніторі, прослухати коментар англійською мовою, тренувати власну вимову за диктором, змінити картинку, додавши інформацію про себе, записати власну історію. «Kidspiration», окрім англійської мови, навчає учнів таких логічних операцій, як аналізувати, групувати, класифікувати, порівнювати, встановлювати звязки між об’єктами. З «Kidspiration» учні розвивають вміння писемного мовлення:

У режимі «Picture View» проводиться «мозковий штурм» для генерації ідей щодо обраної теми спілкування.
Учні додають деталі до оригіналу або створюють презентацію власних ідей за допомогою графічних примітивів.
Програма «Kidspiration» автоматично переносить інформацію в режим «Writing View», і учні отримують план письмової роботи, яка може виконуватися як у класі, так і вдома [18, с. 170].

Програма «Kidspiration» має матеріали для вивчення практично всіх тем, передбачених програмою: алфавіт в ігровій формі, лічба, колір і форми, назви рослин і тварин, житло тощо. З програмою «Kidspiration» учитель англійської мови зможе навчити учнів аналізувати літературні твори різної складності (казки, легенди, оповідання тощо): «Kidspiration» миттєво переключає учнів від тексту до яскравих образів, що необхідно в даному віці, а розроблені вчителем діаграми або схеми допомагають розвивати вміння аргументувати, висловлювати власне ставлення, розуміти основні елементи змісту та вчинки персонажів. Водночас виконання навчальних завдань та різні форми роботи з інформацією стимулюють учнів постійно вдосконалювати лексико-граматичні навички, комунікативні вміння.

Програма «Inspiration» – логічне продовження «Kidspiration». Її ресурси спрямовані на розвиток навчальних стратегій учнів основної та старшої школи. «Inspiration» передбачає написання творчих проектів, розвиток мислення, уяви учнів, умінь організованого письма і говоріння англійською мовою, наприклад:

— аналіз складних тем: за допомогою графічних органайзерів вчитель створює модель, за якою учні навчаються аналізувати, класифікувати та оцінювати інформацію (рис. 1.1);

— формування навичок планування: вчитель готує варіант дослідницького проекту або пропонує план експериментальної роботи – учні обговорюють пропозиції та вносять необхідні корективи – клас розбивається на групи для виконання завдань – кожна група складає план роботи, обговорює його виконання та способи презентації результатів роботи (під час роботи над проектом учні вчаться використовувати ресурси «Inspiration»: від графіки до створення гіперпосилань) [18, с. 174].

Як учитель, так і учні можуть скористатися готовими шаблонами для збору інформації або дослідження. Шаблони (близько 60) охоплюють наступні розділи: мова та література, суспільство, наука, експериментальний дизайн.

Використання технічних можливостей програми «Inspiration» дозволяє підготувати детальний план-конспект до будь-якого уроку англійської мови. Гіперпосилання такого плану-конспекту можуть включати як правила, граматико-лексичні коментарі, методичні рекомендації, зразки виконання завдань, так і джерела додаткової інформації з теми, що вивчається. Нераціональна витрата часу на уроці найчастіше є результатом того, що без попередньої підготовки вчитель неспроможний чітко сформулювати запитання або завдання, просто і доступно пояснити матеріал. План-конспект уроку з програмою «Inspiration» дає можливість описати навчальну діяльність повним текстом, створити наочність і забезпечити «доступність, стислість, точність і ясність мовлення вчителя на уроці» [18, с. 176].

Слід також пам`ятати, що обов’язковим моментом роботи над проектом уроку є його доопрацювання після проведення заняття: внесення певних коректив, виправлення методичних помилок, усунення проблемних ситуацій тощо.

1.4. Передовий педагогічний досвід використання Інтернету за кордоном

Провідні країни світу вважають саме швидкий перехід від індустріального до інформаційного суспільства запорукою майбутнього світового лідерства. Учням забезпечено вільний доступ до Інтернету (питання вирішується на муніципальному чи федеральному рівні, або платня за користування Інтернет входить у загальну суму платні за навчання), а в США 2000-й рік став роком “загальної Інтернетизації” всіх середніх навчальних закладів за рахунок державної підтримки.

На жаль, в Україні й досі практично відсутня державна підтримка розвитку освітянських телекомунікаційних засобів, їх інформаційного насичення та методичного забезпечення. Складно буде змінити ситуацію на краще і Асоціації користувачів національної телекомунікаційної мережі закладів науки й освіти України УРАН, в усякому випадку доти, доки платня за провайдерські послуги цієї мережі, буде перевищувати платню встановлену окремими комерційними провайдерами.

Важки фінансові умови і практично повна відсутність будь-якої підтримки зовні значно гальмують розвиток можливостей застосування Інтернет в середовищі України. На відміну навіть від Росії, де вже близько 50 закладів мають канали зв’язку з пропускною здатністю не меншою за 512 кб/с, в Україні лічені школи мають сукупну ємність каналів зв’язку більшу за 128 кб/с, а інші задовольняються каналами зі смугою 64 кб/с і нижче або взагалі не мають доступу до Інтернету. Відповідно й можливості Інтернет у таких умовах не можуть використовуватися з великою віддачею. Внаслідок цього гальмується створення інформаційного насичення україномовного Інтернету, розробка та впровадження технологій навчання, методичної, наукової та організаційної роботи.

Існує Міжнародна програма обміну для студентів та школярів [14, с. 49], в межах якої функціонує міжнародна організація Youth For Understanding — некомерційна освітянська організація, яка надає можливість молоді з різних країн провести літо, семестр або рік за кордоном, проживаючи у сім’ях своїх однолітків з іншої країни http://www.yfu.org).

Організаційні та методичні аспекти дистанційного навчання, які надає мережа Internet, можуть знайти своє використання для організації у наших вузах дистанційного навчального процесу в цілому та по різним дисциплінам окремо. Під дистанційним навчанням розуміють навчання людей, які знаходяться на значних відстанях, а не навчаються всі разом в одній аудиторії. Це і навчання за допомогою телебачення, а також на сучасному рівні через мережу Internet, яка забезпечує два види навчання: асинхронне та синхронне.

При асинхронному дистанційному навчанні ви займаєтесь через Internet, коли вам зручно — у вільний час. При синхронному навчанні необхідно дотримуватись визначеного розкладу занять, при якому можна взаємодіяти з викладачем та іншими учнями. Деякі програми повністю електронні, але у більшості випадків необхідно декілька разів відвідати сусідній центр тестування для складання тестів особисто [14, с. 50]. Такий комплексний підхід гарантує законність отримання степені.

Універсальні набори навчального матеріалу містяться на сервері INFOMINE, який підтримується бібліотекою Каліфорнійського університету.(http://lib-www.ucr.edu). Посилання на Web-сторінки з навчальними матеріалами, які створені в різних країнах світу, можна отримати у Всесвітньому лекційному залі (http://www.host.cc.utexas.edu/world /instruction/index.html).

Розділ ІІ. Особливості використання Інтернету у старших класах спеціалізованих шкіл України

2. 1. Опис експерименту

2.2. Приклади завдань на використання Інтернету

Тенденція активного впровадження інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) у навчальний процес загальноосвітньої школи підтверджується експериментальною роботою з впровадження електронних навчальних посібників у процес викладання різних предметів для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, яку було розпочато у 2002 році [].

В основі проблематики застосування ІКТ при вивченні іноземної мови є декілька питань, що окреслюють проблемну ситуацію, а саме:

1) чи можуть взагалі використовуватися ІКТ при навчанні іноземної мови;

2) як найкращим чином організувати взаємодію з ІКТ при вивченні іноземної мови;

3) які потрібні зміни змісту предметної області при навчанні із застосуванням ІКТ [12, с. 96].

З метою перевірки теоретичної гіпотези про те, що перебудова організаційних форм навчання та методики викладання із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій навчання покращить засвоєння та доречне/доцільне використання іноземної мови, у 2007-2008 навчальному році (протягом року) проводився лабораторний експеримент у Донецькому спеціалізованому коледжі № 86.

З цією метою було створено сайт “Англійська мова та література», який був розміщений у локальній мережі ЗНЗ, та проводилися телекомунікаційні проекти.

Теоретичним підґрунтям експерименту виступали наступні головні дидактичні особливості діяльнісного підходу при навчанні мови з використанням комп’ютерних технологій:

— підпорядкування змісту кожної системи мовних одиниць не логіці окремої теми, а логіці розвитку англійської мови в цілому як загальної системи;

— побудова моделей даного об’єкту навчання, у тому числі, моделей помилок, які можуть виникати при спілкуванні та на письмі;

— обов’язкове та спеціальне оформлення мотиваційного етапу;

— можливість виконання завдання програми користувачами із різним ступенем підготовки, тобто адаптація завдань до віку тих, хто навчається (9-11 класи).

Аналіз літератури та наш особистий досвід використання ІКТ на уроках англійської мови засвідчив, що можна виокремити наступні переваги їх застосування у навчально-виховному процесі в цілому та на кожному конкретному уроці, що спричинює зміни організаційних моментів, а саме:

відбувається економія часу як уроку, так і підготовки до нього;
з’являється зручність у його проведенні;
обсяг та технологічні можливості дозволяють будувати будь-які типи уроків та у більшому обсязі використовувати різні види навчальної діяльності учнів (у тому числі, й самостійної).

Змістового компоненту викладання. Це вже і згадуваний значний обсяг матеріалу, й додаткові можливості наочності (правила, ілюстрації, малюнки, схеми), різні типи завдань/вправ, супровідні матеріали до уроку (напр., таблиці), відео- та аудіоефекти.

Перерозподілу функцій вчителя за рахунок залучення можливостей ІКТ, а саме: повідомлення теми уроку, мети та завдань може бути “передоручене” технічному засобу, до того ж, наявна оцифрована база (у випадку технічних збоїв) може дозволити адекватно провести урок за рахунок паперових/бланкових версій комп’ютерних завдань та/або тестових/контролюючих процедур.

Як певний недолік ми відзначаємо наступний:

неможливість повної/тотальної заміни технічним засобом традиційних засобів (крейди і дошки). Це пов’язано з такими факторами:
методичними (урізноманітнення видів навчальної діяльності на уроці),
технічним (перебудова структури уроку внаслідок технічних збоїв),
психологічним (самокорекція та покращення результатів внаслідок механізмів самоусвідомлення, саморефлексії та ефектів групи),
фізіологічними (що викликає інформаційне перевантаження, інформаційний стрес та призводить до втрати уваги учнів).

Тим часом, пошук адекватного цілям дослідження технічного ресурсу продовжувався. Так, в літературі зазначалося що для вивчення мов можуть бути використані різні ресурси ІКТ: від комунікаційних ресурсів Інтернет, спеціалізованого лінгводидактичного програмного забезпечення (когнітивні інструменти Concordance, авторські інструменти Wida Authoring Suite, Hot Potatoes, TELOS тощо, матеріали, розміщені на CD-ROM) до програмних додатків загального типу (Word, PowerPoint, Excel тощо) [18, с. 190].

Зазначається, що у вигляді технологічного базису навчального процесу можуть бути: портал/мікропортал, закрита навчальна платформа, Інтернет-сайт. При цьому вибір технологічного забезпечення навчального процесу обумовлюється тим, що саме можуть дати ці технології мовній освіті.

Як ми вже зазначали вище, свій вибір ми зупинили на таких двох видах технологічного забезпечення, як сайт, телекомунікаційний проект та спілкування в чаті. Наш вибір обґрунтовувався не тільки можливостями згаданих технологій, а й гіпотезою про те, що технологія та методика використання ІКТ істотно відрізняються за мірою довільності, самостійної роботи та розуміння учнем процесу дій, які слід виконувати, в такому ступені, що можна вести мову як про відмінності у використанні самих засобів ІКТ для кожного вікового періоду, так і про відмінності у методиці їх застосування. Слід зазначити, що дане припущення цілком підтвердилося під час експерименту.

Але повернемося до обґрунтування нашого вибору. По-перше, перед нами постало завдання створити таке навчальне середовище, яке, поряд з традиційними засобами представлення навчального матеріалу буде мати можливість представляти й матеріали нового покоління (наприклад, гіперпосилання) та належним чином дозволило б використовувати можливості ІКТ. По-друге, сам ресурс ІКТ повинен бути таким, щоб його можна було використовувати за різними організаційними формами. По-третє, враховуючи гіпотезу вікової диференціації при використанні ІКТ, гіпотезу перенесення вмінь використання ІКТ на предметну сферу та обов’язкові вимоги до проектування та створення умов управління навчальною діяльністю учня, ресурс мав бути спроектованим та алгоритмізованим певним чином. Усім цим вимогам і відповідає створений сайт [18, с. 192].

У нашому випадку, щоправда, необхідно говорити вже про сайт-мікропортал, оскільки нами активно використовувалися гіперпосилання на інші ресурси мережі Інтернет, хоча інтерактивні сервіси були й відсутні, що теж враховувалося гіпотезою про вікові обмеження щодо використання різних типів ресурсів ІКТ.

Таким чином, ми отримали такі переваги:

— представлення значного обсягу інформації, враховуючи й можливості мережі Інтернет;

— відсутність інтерактивних сервісів, що не відволікає учнів середньої школи від виконання основної діяльності;

— сприяння отриманню навичок використання можливостей мережі Інтернет через використання розміщеного там сайту, напрацювання стратегій пошуку, отримання знань та вмінь щодо принципів структурування та розміщення матеріалів у мережі;

— відкритий доступ до всіх матеріалів;

— відсутність перевантаження сервісами [18, с. 193].

Необхідно зазначити, що останні два пункти одночасно є й недоліками використовуваного ресурсу, але у певному віці виступають фактором, що полегшують навчання інших, базових, предметних навичок.

У експерименті взяли участь учні 9-11 класів по шість осіб з кожного.

Так, експериментальне навчання продемонструвало доречність, в першу чергу, наявності комп’ютерної грамотності в учнів і дозволило сформулювати наступне припущення. Формування системи знань, умінь та навичок з предметної сфери (англійської мови) з найбільшою ефективністю відбудеться при наявності системи знань, умінь та навичок використання самого технічного засобу та/або адаптації/зміни стратегії його використання для визначених цілей.

Таким чином, потрібно не лише навчати використовувати ІКТ учнів, які не мають необхідного досвіду, а й учити різних стратегій використання ІКТ для досягнення навчальної мети. Необхідність врахування одночасно двох задач привела до появи завдань з англійської мови специфічного типу, а саме: дворівневих завдань з постійним ускладненням навичок використання ІКТ (різних програмних додатків та їх можливостей, а також ресурсної бази мережі Інтернет).

Так, поступове нарощування вмінь використання ІКТ дозволило включити у вивчення мовного матеріалу виконання завдань не тільки з текстовим редактором Word та Internet Explorer, а й зі створення окремих завдань у вигляді html-документів, а також розробляти власні (учнівські) уроки доступними засобами (Note Pad, Front Page тощо) [18, с. 195].

Звичайно, що формування комп’ютерної грамотності учнів передбачає як наявність у них теоретичних знань, так і практичних навичок використання ІКТ у своїй навчальній діяльності. Слід зауважити, що теоретичний аспект використання ІКТ на уроках іноземної мови нами майже не розглядався, окрім нагадування правил техніки безпеки, повторення правил роботи з програмою Word та з програмою Internet-Explorer (15 хвилин організаційного етапу уроку).

Наша позиція пояснюється тим, що систему знань відносно ІКТ учням буде надано в межах предмету “Інформатика”. Більша увага приділялася саме формуванню навичок використання ІКТ для цілей навчання. Ми вже намагалися описати перелік умінь та навичок, що свідчать про готовність учнів до роботи з ІКТ, зокрема, учнів старших класів до роботи з інформацією у мережі Інтернет.

На наш вибір, як ми вже зазначали вище, також вплинула наявність у технічного засобу/ресурсу можливості різного організаційного забезпечення. Так, у дослідженні Никитенко С.Г. зазначається, що існує три варіанти таких форм, в залежності від цілей, які ставить перед собою вчитель при підготовці заняття.

Наступним із ресурсів, що його було використано, були телекомунікаційні проекти. Так, якщо використання сайтів дозволяє контролювати логічність та послідовність подання матеріалу, робити наголос на тренуванні означених вчителем вмінь, поповнювати словниковий запас, тобто впливати більшою мірою на граматичні навички та знання, то використання методу телекомунікаційних проектів значною мірою впливає на формування комунікативної компетенції.

Метод проектів було обрано відповідно до ступеня сформованості навичок самостійної роботи, залежно від віку учнів (9-11 класи), при роботі над проблемними навчальними ситуаціями, розв’язання яких передбачає як використання різноманітних методів, засобів навчання, так і інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, технології, творчості. Метод проектів надає можливість пізнати особливості функціонування мови та сформувати всі компоненти комунікативної компетенції: мовну, мовленнєву, соціокультурну, компенсаторну, навчальну. Результатом застосування цього методу виступають сформовані стійкі комунікативні навички. Але це ще не всі його переваги. Так, презентація як вид наочності може використовуватися для підвищення мотивації навчальної діяльності учнів [17, с. 214].

Цей матеріал може бути представлений в презентаційній формі Microsoft PowerPoint (правила, ілюстрації, графіки, схеми, малюнки, таблиці) для забезпечення практичної діяльності учнів на уроках. Окрім цього, використання телекомунікаційних проектів передбачає тісний зв’язок між навчальною, професійною та дослідницькою діяльністю як вчителя, так і учня.

Наступним із ресурсів, що його було використано — чатова технологія – це спосіб організації дистанційного навчання, який базується на використанні мережевої технології з метою створення віртуального навчального середовища для комунікації двох або більше партнерів по спілкуванню у реальному часі.

Немає сумніву в тому, що використання чатових технологій оптимізує навчальний процес з метою розвитку і формування навичок і вмінь іншомовного спілкування. Проте висвітлення процесу організації навчальної діяльності учнів з боку викладача у разі впровадження ДН, взагалі, та використання чатових технологій, зокрема, з метою оволодіння іншомовним спілкуванням є недостатнім.

До складу ДН, в основі якого лежить використання інформаційних ресурсів, зокрема дистанційних курсів, входить навчання старшокласників у синхронному режимі, що утворює віртуальне дистанційне навчальне середовище. Завдяки йому уможливлюється формування навичок і вмінь читання і письма у формі непідготовленого діалогічного мовлення . Таку комунікацію можна створити завдяки чатовим технологіям, одним із засобів яких є chatroom (chatroom у перекладі з англійської. мови — кімната для дружньої бесіди).

Мета застосування зазначеної технології в умовах заочного навчання полягає в організації групової роботи у реальному часі, яка забезпечує насамперед консультативну діяльність учнів у міжсеместровий період. Крім того, навчання організоване таким способом створює позитивні умови для інтенсифікації навчального процесу з метою формування та розвитку іншомовних писемно-мовленнєвих навичок та вмінь.

Як показує реальна практика, одним із недоліків заочного навчання і вивчення ІМ за традиційною системою є недостатність спілкування вчителя із учнями, що сповільнює процес оволодіння іншомовною комунікацією. ДН із використанням чатів уможливлює створення віртуального спілкування старшокласників у між семестровий період у реальному часі та інтенсифікацію оволодіння писемного мовлення іноземною мовою. Крім того, віртуальні заняття у chatroom у позааудиторних умовах є одним з оптимальних засобів навчання з метою компенсації відсутності реальних занять у між семестровий період [17, с. 216].

Відомо, що комп’ютерні технології взагалі, та чатові зокрема, розширюють межі формування писемно-мовленнєвих навичок і вмінь з ІМ у сфері написання доповідей, резюме або рефератів. Щодо застосування chatroom, то, на нашу думку, зазначена технологія може сприяти створенню віртуального навчального середовища кожному учню, географічно віддаленому від навчального закладу, за участю вчителя.

Які дидактичні ознаки визначають chatroom як віртуальне навчальне середовище для суб’єктів навчання?

Розглянемо chatroom „Jetzt Deutsch lernen,“ розробником якого є інститут Гете і який знаходиться на веб-сайті http://www.goethe.de/z/jetzt/dejchat/dejroom.h. (Рис.2.1.)

Дамо деякі пояснення щодо користування згаданим chatroom з метою проведення віртуального заняття з ІМ з метою формування писемно-мовленнєвих навичок і вмінь. У цьому чаті викладач може працювати лише із своєю групою учнів, не звертаючи увагу на інших присутніх. Таку організацію заняття можна зробити за допомогою команди “ignorieren”. У правій колонці чатового вікна слід відмітити небажані імена присутніх та натиснути кнопку “ignorieren”.

Таким чином у віртуальній аудиторії залишаються тільки ті, хто входить до групи певного викладача. Якщо в учня є потреба спілкуватись із викладачем або з іншим учнем у цей час один на один, тобто індивідуально, це можливо зробити завдяки клавіші “privat”. Таким чином учень має можливість передати інформацію у приватному режимі , щоб інші не змогли її прочитати. Переповнена відповідями та завданнями віртуальна дошка може бути “витерта” за допомогою команди “Chatbox leeren”. Вважаємо, що робота над іншомовним матеріалом, організована таким способом, може сприяти комфортній організації навчального середовища та ефективному формуванню й удосконаленню навичок і вмінь школярів з метою оволодіння іншомовною комунікативною діяльністю.

До переваг чату “Jetzt Deutsch lernen” слід віднести й те, що кожен учень може використовувати його й самостійно: спілкуватись у зазначений час іноземною мовою із тьютором/ партнером по спілкуванню, якого пропонують організатори chatroom. Крім цього, за його допомогою як викладач, так і учень можуть скористатися такими послугами, як підбір навчального матеріалу, текстів або відеофільмів.

На наш погляд чат, який ми наводимо як приклад, може бути використаний для організації віртуальних занять старшокласників з метою оволодіння писемною іншомовною діяльністю. Реальна практика користування спеціальним chatroom для оволодіння або удосконалення іншомовними комунікативними вміннями показує, що обладнаний для навчання chatroom має такі дидактичні ознаки для здійснення навчального процесу:

— реєстраційний список співбесідників у віртуальній аудиторії;

— віртуальну дошку, куди надходять для перегляду та опрацювання питання і відповіді тих, хто спілкується;

— педагогічний взаємозв’язок між суб’єктами навчання;

— навчальні пропозиції з боку розробників chatroom, наприклад, вибір текстів, розмовних тем, відеофільмів [12, с. 131].

Крім зазначених дидактичних характеристик розглянемо методичні можливості організації навчання з метою формування та розвитку писемно-мовленнєвих вмінь на основі вивченого іншомовного матеріалу учнями.

Немає сумніву у тому, що одним із головних методичних засобів навчання і вивчення ІМ є вправа. За критерієм “комунікативність” вправа може бути комунікативною, умовно-комунікативною або некомунікативною; за критерієм “рівень управління навчально-мовленнєвою діяльністю учнів” — з рівнем жорсткого (повного) управління; з рівнем часткового та з рівнем мінімального управління; за критерієм “спрямованість вправи на прийом або видачу інформації” – рецептивною, репродуктивною або продуктивною [12, с. 132].

Розглянемо виконання вправ у дистанційному навчальному середовищі на основі використання дистанційного курсу (ДК), який передбачає віртуальні заняття у chatroom для навчання написання реферату.

Умовно-комунікативні вправи мають у ДК жорстке управління завдяки розміщенню до них ключів для самоконтролю, що тут є необхідним, оскільки самоконтроль є первинним контролем сформованих навичок і вмінь учнів. Комунікативні продуктивні вправи мають мінімальне управління з боку вчителя, тобто старшокласники спочатку виконують завдання, після чого вони можуть звернутися за допомогою до вчителя з метою контролю та отримання пояснення щодо правильності використання іншомовного матеріалу у написаному ними тексті. Після закінчення написання певної частини реферату учень надсилає її викладачеві, а викладач дає лише поради щодо покращення тексту.

Як показало експериментальне навчання, що проходило у Донецькому коледжі № 86, виконання вправ у такий спосіб сприяє ефективному оволодінню писемно-мовленнєвими навичками та вміннями. Зазначимо, що така організація навчальної діяльності знімає психологічне відчуження суб’єктів навчання та оптимізує процес навчання і вивчення ІМ.

Крім цього, до змісту такої навчальної діяльності включено спілкування викладача із групою учнів у реальному часі, тобто організацію віртуального заняття з використанням chatroom. Методичний експеримент свідчить про доцільність віртуальних занять, де спілкування відбувається у діалогічному режимі у замкненій педагогічній системі, оскільки вони часткового компенсують відсутність реальних аудиторних занять.

Слід сказати, що особливості навчання на віртуальному занятті поки що не знайшли глибокого наукового дослідження та обґрунтування. Тому, враховуючи результати практичного використання chatroom у межах наукового методичного експерименту для навчання укладання реферату старшокласниками, ми підібрали прийоми, та типи вправ, які є релевантними на віртуальному занятті.

З метою формування писемно-мовленнєвих навичок і вмінь у написання реферату ми пропонуємо застосовувати brainstorming (мізковий штурм). Слід сказати, що цей прийом зарекомендував себе у груповій роботі учнів для створення креативних текстів. У дистанційному навчальному середовищі під цим прийомом ми розуміємо вільне викладення думок, які можуть виникнути у тих, хто навчається, у процесі обдумування певної проблеми, що пропонується для написання тексту реферату. На наш погляд, такий прийом стимулює творчий підхід в академічному писемному мовленні та дозволяє кожному географічно віддаленому учаснику дистанційного навчання долучатися до завдання, яке стоїть перед групою.

Наведемо приклад роботи у віртуальній аудиторії з метою навчання старшокласників гуманітарного напрямку написання реферату. Природність спілкування у реальному часі потребує безпосередньої комунікативності у проведенні віртуального заняття. Слід сказати, що віртуальне заняття проводиться по закінченні опрацювання певної порції іншомовного матеріалу, оскільки система вправ для навчання написання реферату передбачає три етапи здійснення іншомовних дій — підготовчий, основний та заключний, які, у свою чергу, мають певні цілі та конкретні завдання.

Отже, переслідуючи ціль допомогти учням навчитися формулювати заголовок та пункти плану реферату або укладання певної частини тексту реферату, викладач у chatroom пропонує таке комунікативне завдання:

Завдання 1.

<Вчитель> Today we arc going to discuss different jobs and listen to a job interview, You will learn about very specific points necessary to take up a post, a CV and a letter of application.

І hope you have learnt to have a job interview. What was the most interesting/boring activity during the lesson?

Кожен із присутніх у chatroom пише одне або декілька формулювань щодо розкриття проблеми реферату та надсилає їх для загального пред’явлення групі. Таким чином учасники віртуального заняття отримують у своє розпорядження велику кількість речень, які вони пізніше зможуть використати в укладанні власного тексту.

На такому занятті вчитель виконує роль наставника, який погоджується або не погоджується з надісланим матеріалом, коригує його, або дає певні рекомендації з метою його покращення. Крім того, завданням викладача є звернути увагу учнів на головну та другорядну інформацію у рефераті, адже вона повинна пропорційно співвідноситись у тексті. Викладач виокремлює із списку запропонованих речень такі, які можуть викликати інтерес у школярів, є релевантними і цікавими для написання реферату.

У результаті такого завдання всі учні отримують чернетку майбутнього реферату, який вони будуть опрацьовувати самостійно в індивідуальному режимі. Якщо у школярів виникає потреба скористатися підтримкою викладача через електронну пошту, то вони зможуть її реалізувати у асинхронному режимі спілкування.

Наступним кроком у написанні реферату відповідно до запропонованої системи вправ у дистанційному курсі є укладання основної частини тексту. На основі попередньо виконаних вправ учням пропонуються завдання, що активізують використання непрямої мови, кліше, цитат та посилань на першоджерело з метою перевірки достовірності інформації першоджерела, яка буде використана у рефераті. Отже, викладач може сформулювати завдання таким чином:

Завдання 2.

<Вчитель> You have written the professions on the blackboard. Each of them needs certain qualities, has its own advantages and disadvantages. Tell us about the qualities your future profession needs and about positives and negatives. Use need, should be, have to be.

<Учень 1> To be a fire-fighter I need to be courageous, brave, strong, calm and efficient. This job is noble because fire-Tight ers save people’s lives. But thisj profession is not paid well. Besides, this job is dangerous.

<Учень n> ……

Із наведених прикладів бачимо, що віртуальне заняття може бути надзвичайно корисним кожному із учнів у межах підготовки релевантної інформації для написання реферату. Як показало експериментальне навчання у chatroom, учні мають підвищений інтерес до такої організації навчання, оскільки вона не тільки допомагає їм підготувати матеріал, а й значно економить час їхньої самостійної навчальної діяльності.

Слід зазначити, що на віртуальній дошці речення, сформульовані учнями, представляються у хаотичному порядку, оскільки кожен учасник пише речення незалежно від того, на яке місце він відносить певну інформацію. Упорядкування та логічне укладання інформації виноситься на самостійне опрацювання, тобто після віртуального заняття учні самостійно продовжують навчання написання реферату на основі розроблених у дистанційному курсі вправ. За допомогою вправ учні працюють із відібраним матеріалом: доповнюють та розширюють інформацію, редагують текст, коригують його на лексико-граматичному рівні.

Навчання у віртуальній аудиторії вимагає швидкої реакції від школяра, яка проявляється у сприйнятті й розумінні поставленого завдання та у друкуванні/написанні відповіді. Тому викладачеві слід бути толерантним та терплячим, очікуючи правильну відповідь від учня.

Велику роль у будь-якому навчальному процесі відіграє контроль з боку викладача та його підтримка комунікативного процесу. На віртуальній дошці чату всі учні читають інформацію-відповіді, на поставлене викладачем завдання. Якщо у реченні учня є помилка, вчитель посилає скориговане речення на ім’я того учня, який допустив її. Мета такого контролю є виправити співрозмовника та сприяти запобіганню помилок іншими учнями у подальшій іншомовній діяльності.

Щоб послабити психологічне напруження учнів під час корекції помилок, вчитель може використовувати такі смайли: ,,, 🙂 тощо. Ці символи допомагають “оживити” спілкування. Їх використовують замість невербальних засобів усного мовлення (міміка, жести тощо). Такий прийом допомагає школярам уникнути фрустрації та залишатися вмотивованим до здійснення подальших навчальних дій [18, с. 244].

Отже, віртуальна аудиторія уможливлює спілкування викладача та учнів та створює іншомовне середовище, де школярі можуть творити у реальному часі; формувати, розвивати та удосконалювати іншомовні навички і вміння.

Використання чату сприяє удосконаленню іншомовних навичок і вмінь насамперед у читанні та письмі. Завдяки спілкуванню із носіями мови у чатах розширюється тезаурус того, хто навчається, а також створюється можливість отримати країнознавчу інформацію від німецькомовного тьютора /партнера по спілкуванню.

2.3. Порівняльний аналіз результатів проведеного експерименту

За результатами проведеної роботи можна зробити наступні висновки:

Інформаційно-комунікаційні технології необхідно залучати до вивчення англійської мови у загальноосвітніх навчальних закладах із врахуванням їх дидактичних можливостей, переваг та недоліків. Використання ІКТ передбачає проектування, організацію, підтримку та спрямування навчальної діяльності. Необхідним є створення систем комп’ютерних вмінь із стратегіями використання технологій у залежності від навчальної мети.

Адекватне впровадження ІКТ у процес вивчення мови вимагає перегляду організаційних, змістових та функціональних компонентів навчально-виховного процесу.

Змістовий компонент передбачає побудову моделей мовленнєвих помилок та створення спеціальних дворівневих завдань із підвищенням їх складності, а також підбір як традиційних матеріалів, так і інформації нового типу, відповідно до змісту та мети уроку.

Контролюючий етап із визначення обсягу та особливостей знань, що їх засвоїли учні, може бути представлений як тестовими процедурами, так і виконанням завдань значного рівня складності.

Необхідно враховувати вікові особливості використання ІКТ в основній школі: “сайтові” технології із постійною присутністю та допомогою вчителя (5-6 класи) та телекомунікаційні проекти (9-11 класи).

За умов використання ІКТ у навчальному процесі необхідним є визначення методів та прийомів забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

Застосування чату у навчальному процесі з метою оволодіння іншомовним спілкуванням сприяє:

— оволодінню іншомовним матеріалом за участю викладача;

— розвитку та удосконаленню комунікативних вмінь як за допомогою викладача, так і партнера по спілкуванню з тієї країни, мова якої вивчається;

— отриманню автентичного матеріалу для навчання і вивчення іноземної мови;

— ознайомлення із соціокультурними особливостями спілкування через Інтернет.

Отже, із впровадженням ДН, виникає потреба перегляду методики навчання і вивчення ІМ учнів, які здобувають освіту у віддалених географічних куточках. На основі використання дистанційних курсів та телекомунікаційних технологій ДН може відіграти оптимальну роль в організації позааудиторного самостійного навчального процесу учнів та сприяти ефективному досягненню комунікативних цілей в іншомовній діяльності.

Організація навчання і вивчення ІМ у чаті може компенсувати учням малу кількість реальних аудиторних занять для розвитку іншомовних навичок і вмінь та стимулювати самостійну навчальну діяльність з метою формування писемномовленнєвих вмінь у міжсеместровий період. На нашу думку, найбільш вдалим для проведення таких занять є chatroom “Jetzt Deutsch lernen”. Не може бути заперечень і проти інших chatroom, які створюють комфортне віртуальне навчальне середовище з метою оволодіння ІМ.

Висновки

У зв’язку з розвитком та зміною освітньої системи, розробкою нових методик, багато вчителів починають перебудову і у навчанні іноземної мови. У чому вона полягає? Насамперед, у великій увазі до дітей, у прагненні розвинути в них мотивацію, інтерес до оволодіння іноземною мовою, у спробах перебороти формалізм в організації навчально-виховного процесу й оцінці діяльності учнів, перейти від авторитарного стилю спілкування з учнями до справжнього спілкування, діалогу.

Вчителі намагаються залучати додаткові цікаві країнознавчі матеріали, спонукають учнів до самостійного пошуку таких матеріалів значно раніше, ніж це передбачено програмою, організовують на уроках роботу з газетою, піклуються про створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Пісні, вірші, театралізація на позакласній роботі все більше проникають на урок, стають обов’язковими його елементами. Починається це для того, щоб “зробити навчання більш інформативним, змістовним, щоб підсилити вплив на особистість школяра засобами навчального предмета, щоб розвивати не тільки його світогляд, але й світовідчування” [11, с. 155].

— на внутрішньому шкільному рівні – при реалізованому спілкуванні з іноземними гостями, зустрічах типу КВК;

— на позашкільному рівні – у процесі включення школярів у реальну трудову діяльність.

Навчати іноземній мові — це означає навчати спілкуванню, перенесенню та сприйняттю інформації. Існують три області, в яких Інтернет може вивести навчання іноземним мовам на новий рівень. Це комунікація, інформація та публікація. Комунікація здійснюється за допомогою електронної пошти, публікація може здійснюватися шляхом створення власної сторінки в Інтернеті.

На даний момент розробляється методика навчання іноземним мовам з використанням мережі Інтернет. Існують прихильники ідеї навчання іноземним мовам лише за допомогою Інтернету, без традиційної роботи з підручником. Але більшість викладачів надають перевагу використанню мережі Інтернет поряд з традиційними засобами навчання, інтегруючи його в навчальний процес.

Система навчання іноземній мові повинна бути побудована таким чином, щоб учневі була надана можливість знайомства з культурою країни досліджуваної мови. Необхідно навчити школярів поважати прояви цієї культури, тобто бути здатним до міжкультурної взаємодії. Частково ця задача виконується за допомогою добору змісту в підручниках, навчальні посібниках.

Можливості використання Інтернету на уроках іноземної мови:

— для включення матеріалів мережі в зміст уроку (інтегрувати їх у програму навчання);

— для самостійного пошуку інформації учнями в рамках роботи над проектом;

— для самостійної підготовки до здачі кваліфікаційного іспиту екстерном;

— для систематичного вивчення курсу іноземної мови дистанційно під керівництвом викладача.

Список використаних джерел

Берченко М.М., Березовская И.Б. Самоучитель по работе в Internet и каталог ресурсов. — К.: Издательская группа BHV, 1999. — 480 с.
Березина Н. В. Лингафон, компьютер, аудио-и видеоаппаратура на уроках английского языка в начальной школе // Начальная школа. — 1998. — № 4. — С. 53-56
Бутюгина С. А. Пособие по развитию навыков устной речи на английском языке с применением технических средств:. — М. : Высш. шк., 1983. — 240 с.
Вишневський О. І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови: Посібник для вчителів;. — К. : Рад. школа, 1989. — 224 с.
Внеклассная работа по иностранному языку в школе: Пособие для учителей / Е. М. Ружин, И. Г. Колесник, Н. И. Злобина, М. А. Заруба. — К. : Рад. шк., 1985. — 148, с.
Грызулина А. П. Хрестоматия по методике преподавания английского языка:. — М.: Просвещение, 1983. — 159 с.
Дубровин М. И. Учебное кино и диафильмы в обучении английскому языку в средней школе. — М. : Просвещение, 1979. — 143 с.
Казачінер О. С. Використання відеокурсів на уроках англійської мови: методичний матеріал // Англійська мова та література. — Харків: Основа, 2007. — №2. — С.2
Крейнак Д., Хебрейкен Д. Интернет. Энциклопедия. — СПб:Питер, 2000.-560 с.
Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах у структурно-логічних схемах і таблицях: Посібник для студентів вищих навчальних закладів /Укл. С. Ю. Ніколаєва, С. В. Гапонова та ін.; Ред. К. І. Онищенко. — К. : Ленвіт, 2004. — 208 с.
Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник для студ. вищих закл. освіти. — К. : Ленвіт, 2002. — 327 с.
Методика обучения иностранным языкам в начальной и основной общеобразовательной школе: Учебное пособие для студентов педагогических колледжей. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2004. — 412, с.
Настольная книга учителя иностранного языка: Справочно-методическое пособие. — М. : АСТ : Астрель, 2004. — 446, с.
Носенко Э. Л. ЭВМ в обучении иностранным языкам в вузе : методичний матеріал. — М. : Высш. шк., 1988. — 102, с.
Пащенко Л. В. Англійська мова 9 клас: Плани-конспекти уроків. — Харків : Ранок: Веста, 2001. — 223 с.
Погарська Т. В. Англійська мова: 11 клас: Плани-конспекти уроків. — Харків : Ранок : Веста, 2001. — 174 с.
Практикум з методики викладання англійської мови у середніх навчальних закладах: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К. : Ленвіт, 2004. — 360 с.
Современные теории и методики обучения иностранным языкам: збірка наукових праць. — М. : Экзамен, 2004. — 318, с.
Хоменко Е. Г. — К. : Ленвіт, 2001. — 64 с.
Чашка С. Компьютерная поддержка преподавания английського язкыка в средних учебных заведениях //Відкритий урок: розробки, технології, досвід. — 2003. — № 11-12. — С. 19-22

Освіта та самоосвіта

Використання Інтернету на уроках англійської мови

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи використання Інтернету

1.1. Понятійний апарат теми

1.2. Інтернет, як засіб навчання англійської мови

1.3. Передовий педагогічний досвід використання Інтернету в Україні

1.4. Передовий педагогічний досвід використання Інтернету за кордоном

Розділ ІІ. Особливості використання Інтернету у старших класах спеціалізованих шкіл України

2. 1. Опис експерименту

2.2. Приклади завдань на використання Інтернету

2.3. Порівняльний аналіз результатів проведеного експерименту

Висновки

Список використаних джерел

Розділи

Теги