Зміст

Вступ.

1. Брокерська діяльність на товарній біржі

2. Механізм укладення біржових угод.

Висновки.

Список використаних джерел

Вступ

Згідно із чинним законодавством біржові операції мають право здійснювати лише члени біржі або брокери.

Брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її статуту, обов’язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом пошуку контрактів і подання здійснюваних ними угод для реєстрації на біржі. Вони можуть бути незалежними, тобто мати власне брокерське місце — засвідчене відповідним договором право учасника на здійснення біржової торгівлі на товарній біржі.

Більшість брокерів входять до штату брокерських контор.

Брокерська контора — підприємство з правами юридичної особи, створене членом біржі або іншим підприємством. Згідно із Законом України «Про товарну біржу», кожен її член має право відкрити власну брокерську контору. До брокерської контори можуть бути прирівняні юридичні особи, які уклали угоду з біржею про придбання права на використання біржового місця. Як юридична особа, брокерська контора проходить державну реєстрацію й функціонує відповідно до затверджених засновником установчих документів.

У статуті брокерської контори передбачено її право самостійно укладати посередницькі та інші договори, відкривати рахунки в банках, бути платником податку та інших обов’язкових платежів до бюджету.

1. Брокерська діяльність на товарній біржі

За організаційно-правовою формою брокерські контори можуть бути організовані як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.

Штат брокерської контори складається з керівника, брокерів та необхідного технічного персоналу. Керівник брокерської контори призначається засновником, якщо інше не передбачено установчими документами.

Члени біржі мають право здавати в оренду створені ними брокерські контори й отримувати прибуток у формі орендної плати.

Під час реєстрації незалежного брокера або брокерської контори на товарній біржі для роботи на біржовому ринку їм присвоюють номер та індивідуальний код.

Статут і правила біржової торгівлі регламентують організаційно-виробничі відносини між товарними біржами і брокерськими конторами.

Головною діючою особою на біржовому ринку є брокер, від якого залежить успішна робота як брокерської контори, так і вся біржова торгівля. Брокери повинні мати спеціальну професійну підготовку і здібності до діяльності у сфері бізнесу. Вони спеціалізуються на торгівлі конкретними видами (групами) товарів і виконують великий обсяг робіт на реальному ринку певного товару.

До їхніх позабіржових функцій належить дослідження підприємств — потенційних клієнтів, добір, формування та встановлення тісних ділових зв’язків з постійною клієнтурою. Основою роботи брокера має бути маркетингова діяльність: виявлення попиту і пропозиції товару, систематичний аналіз комерційної інформації стосовно стану ринку, тенденції його змін. Брокер має володіти засобами реклами та ефективно використовувати її. Для успішної діяльності брокера на реальному ринку йому необхідно:

— глибоко вивчити законодавчі та нормативно-правові акти, якими регламентується торговельно-біржова діяльність, посередництво та діяльність підприємств — потенційних клієнтів;

— скласти перелік підприємств, що функціонують в районі його діяльності (з адресами, прізвищами й телефонами керівників, відповідальних посадовців);

— з’ясувати сферу їхньої діяльності, оцінити конкурентоспроможність продукції й можливі обсяги збуту і потреби в матеріально-технічних ресурсах, фінансовий стан і платоспроможність підприємства, виявити імідж окремих підприємств у районі діяльності;

— вивчити кон’юнктуру внутрішньої торгівлі, добре орієнтуватися в цінах як на реальному, так і на біржовому ринку, вивчити біржові бюлетені та біржову інформацію про стан біржової торгівлі й тенденції його змін;

— опрацювати зміст документів, якими оформлюються взаємовідносини брокерів із клієнтами, з вимогами і порядком їх заповнення, а також інформаційні й рекламні матеріали, що можуть зацікавити клієнта;

— продумати і виробити тактику входження в контакт і ведення переговорів із конкретними клієнтами, чітко знати, які вигоди отримає клієнт від співпраці з брокером, які потреби клієнта може задовольнити фірма [5, с. 39].

Співпраця брокерської контори із клієнтами на вітчизняних біржах оформлюється укладанням таких основних документів:

— договір на брокерське обслуговування;

— договір-доручення на брокерське обслуговування.

Договір на брокерське обслуговування укладається між товаровиробником (продавцем, покупцем), який бажає продавати чи купувати товари через біржу, і брокерською конторою (брокером). Це, як правило, безстроковий договір, який надає клієнту можливість доручати брокерській конторі представляти його інтереси й укладати угоди на біржі, але не містить жодних умов і зобов’язань щодо розрахунків та платежів. На підставі цього договору клієнт укладає з брокерською конторою (брокером) договір-доручення на брокерське обслуговування, в якому визначаються обов’язки й відповідальність клієнта і брокера щодо купівлі/продажу товару на біржі. Договір-доручення оформлюють на певний строк. У договорі-дорученні визначають розмір і форму оплати послуг брокерської фірми, а також форми та розміри відповідальності сторін за порушення умов цього договору, гарантії відшкодування збитків, яких зазнає потерпіла сторона внаслідок невиконання чи неналежного виконання зобов’язань винною стороною.

На сучасному етапі брокерські контори встановлюють плату за надані клієнтам послуги або у відсотках від вартості виконаного контракту (у межах 2-10 %), або як частину різниці між вартістю контракту за ціною клієнта та вартістю виконаного контракту за фактичною ціною. Зазвичай ця винагорода становить 50 % різниці.

Конкретний рівень винагороди визначається за згодою сторін і залежить від багатьох чинників: рівня конкуренції на ринку брокерських послуг; досвідченості і конкретних інтересів клієнта, його фінансового становища, складності доручення, інтересів брокера тощо.

Під час оформлення договору-доручення брокер зобов’язаний ознайомити клієнта із встановленими правилами біржової торгівлі, порядком виставлення товару на біржові торги і зняття з них.

Після укладання договору-доручення клієнт має надати брокерській конторі (брокеру) доручення на право укладати угоди та вести розрахунки від його імені.

У договорі-дорученні передбачені максимальна та мінімальна ціна купівлі/продажу товару, його кількість, якість із посиланням на відповідний державний стандарт чи технічні умови, стан продукції, місцезнаходження товару, конкретний термін та базисні умови поставки, форма розрахунків. До договору-доручення додають:

— довідку про наявність та обсяги виставленого на продаж товару (для продавця);

— сертифікат якості незалежної інспекції з контролю за якістю товару (для продавця);

— довідку банківської установи про підтвердження наявності на розрахунковому рахунку покупця необхідних коштів або гарантію про оплату від банку (для покупця) [5, с. 44].

Згідно із чинним законодавством брокери мають право пересвідчитися в наявності та якості запропонованого товару, а також у платоспроможності покупця, пропонувати альтернативні умови контрактів та здійснювати будь-які інші дії, що не суперечать інтересам клієнтів.

Договір-доручення, або інший документ, що його замінює, є підставою для подання брокером заявки на участь у біржових торгах.

Брокер, який досяг згоди з іншою стороною під час торгу у біржовій ямі, оформлює відповідний контракт і подає його до реєстрації на біржі. Після здійснення всіх передбачених правилами біржової торгівлі операцій та реєстрації біржового контракту кожному контрагенту направляють один примірник для виконання.

Брокерська контора разом з біржовим контрактом передає клієнту звіт брокера про виконану роботу відповідно до укладеного з ним договору-доручення. У звіті подається розрахунок кінцевої суми належної брокерській конторі винагороди за надані нею послуги з урахуванням фактичної ціни і вартості контракту.

На зарубіжних ф’ючерсних біржах разом із брокерами, що торгують на біржі і виконують тільки замовлення, які надійшли від брокерських контор або безпосередньо від клієнтів, працюють також брокери-спекулянти. Це так звані незалежні брокери, що укладають угоди від власного імені й за власний кошт, тобто на свій страх і ризик. На відміну від брокерів біржової зали, спекулянти сподіваються отримати прибуток від зміни рівня цін, а не від різниці цін продавців і покупців. Стратегією цих брокерів є купівля контрактів за низькими цінами і продаж їх за вищими цінами. Вони купують ф’ючерсний контракт, сподіваючись, що ціни збільшаться і його продаж за вищою ціною принесе їм прибуток. Спекулянти продають контракт у надії, що ціни впадуть, щоб придбати його за нижчою ціною і знову отримати прибуток. Рішення спекулянтів, чи будуть вони продавати або купувати, залежить від прогнозування ринкової ситуації, а їхній прибуток чи втрати — від досвіду й уміння правильно передбачати рух цін.

Успішні операції брокера можливі лише за умови розроблення стратегії спекуляції, аналізу і прогнозу цін і вміння ефективно управляти виділеним для операції капіталом. Багаторічна діяльність брокерів-спекулянтів на ф’ючерсних біржах уже сформувала перелік правил, яких необхідно дотримуватися для успішного здійснення спекулятивних операцій. Наведемо деякі з них:

— здійснювати спекулятивні операції лише тим обсягом коштів, які брокер може дозволити собі втратити;

— перед початком кожної операції визначати рівень ризику й очікуваний обсяг прибутку;

— одержувати максимум прибутку за мінімуму втрат;

— за кожною операцією ризикувати не більш як 5 % спекулятивного капіталу;

— при здійсненні спекулятивної операції чітко усвідомлювати, що середній прибуток у 10-15 разів перевищує можливі втрати;

— не додавати щоразу контрактів більше, ніж їх було на момент початкового відкриття позицій [5, с. 45].

Діяльність спекулянтів на ф’ючерсному ринку сприяє підвищенню його ліквідності, тобто вможливлює швидку продаж і швидке придбання, а також посилює конкуренцію. Купуючи ф’ючерсні контракти за низькими цінами, спекулянти підвищують попит, що зумовлює збільшення ціни. Продаж спекулянтами ф’ючерсних контрактів за високими цінами зменшує попит і, отже, ціни. Тому вони сприяють ефективнішому виявленню об’єктивної ціни, усуненню різких перепадів ціни і відносній стабільності ринку загалом.

Функціонування та розвиток світової біржової торгівлі переконливо свідчить, що ф’ючерсна торгівля стає переважним видом діяльності товарних бірж. Вони вже не є лише організаторами оптового товарного ринку, а перетворюються на центри ф’ючерсної торгівлі в сучасному сенсі поняття. Товарна біржа стає загальновизнаним центром ціноутворення, центром страхування прибутку і комерційної діяльності, яка дає можливість одержувати додатковий прибуток.

Відповідно до світових тенденцій розвитку біржової торгівлі можна очікувати становлення ф’ючерсного ринку в Україні. Цьому сприяє зростання обсягів біржової торгівлі форвардними контрактами, формування сучасної нормативно-правової бази для розбудови біржового ринку і зокрема ф’ючерсної торгівлі.

2. Механізм укладення біржових угод

На товарних біржах України біржовою визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона представляє купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня (Закон України "Про товарну біржу", ст.15) [1].

Угоди, які укладаються на товарних біржах, мають такі ознаки:

— угода — це згода про купівлю-продаж біржового товару з коротким строком поставки або визначеним строком його поставки в майбутньому;

— порядок укладення угод регулюється чинним законодавством та Правилами біржової торгівлі кожної біржі;

— учасники біржових угод обов'язково є учасниками біржових торгів;

— угода виконується за межами товарної біржі;

— угода підлягає обов'язковій реєстрації згідно з діючими
Правилами біржової торгівлі;

— товарна біржа є гарантом виконання угод, які укладені і зареєстровані на її торгах;

— товарна біржа уповноважена (має право) застосовувати санкції до учасників біржової торгівлі, які здійснюють позабіржові угоди;

— біржові угоди не можуть здійснюватися від імені і за рахунок біржі, оскільки укладення угод — це функція учасників біржових торгів, а саме членів біржі і брокерів, які виступають як посередники [5, с. 52].

Згідно з чинним законодавством України зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному засвідченню.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам (Закон України "Про товарну біржу", ст.15). Підготовка до укладення біржової угоди здійснюється поза біржовою долівкою та в межах Правил біржової торгівлі, що прийняті на даній біржі [1].

Правила біржової торгівлі кожної біржі — це система норм і правил, що регулюють і регламентують відносини між контрагентами, які загалом можна класифікувати як:

І. Підготовчі заходи до укладення угод:

— визначення учасників біржових торгів;

— визначення біржового товару і прийняття його до обігу на біржі;

— порядок виставлення і зняття товарів з біржових торгів.

Рис. 1. Класифікація видів угод, які укладаються на товарних біржах

II Біржові угоди (Див. Рис.2).
— угоди з реальним товаром;
— ф'ючерсні угоди;
— опціони.

Рис. Біржові угоди

ІІІ. Біржові операції:

— страхування цінового ризику (хеджування);

— біржова спекуляція, що базується на різниці цін.

IV. Заходи (дії бірж) після проведення торгів і укладення угоди:

— забезпечення біржових угод;

— порядок реєстрації і оформлення угод;

— порядок розрахунків по біржових угодах;

— порядок вирішення спорів;

— наслідки невиконання угоди;

— санкції за порушення Правил біржової торгівлі [5, с. 57].

Вищезазначені норми і правила містяться в Типових Правилах біржової торгівлі для товарної біржі, а в межах даного розділу розглянемо лише деякі з них.

Визначення учасників біржових торгів та їх організаційно-наглядове обслуговування. Усіх присутніх в операційному (торговому) залі товарної біржі під час біржової сесії (торгів) умовно можна поділити на групи, які:

— укладають угоди;

— обслуговують процес укладення угод;

— контролюють дотримання правил проведення біржових торгів;

— інші присутні, допущені на біржову сесію.

Головним серед учасників біржової торгівлі є брокери, через яких здійснюється посередництво між біржею і клієнтами, безпосередньо між покупцями і продавцями.

Під час проведення біржових торгів брокери зобов'язані:

— бути присутніми на "біржовій долівці" в момент представлення товару, який був заявлений ними на продаж або покупку;

— дотримуватися правил біржової торгівлі даної товарної біржі;

— виконувати доручення клієнтів;

— надавати необхідну інформацію про результати біржових торгів брокерській конторі (фірмі) тощо.

Так, на Українській аграрній біржі існує дві категорії брокерських місць:

— повні брокерські місця (типу "А");

— неповні (пільгові) брокерські місця (типу "Б").

Брокерське місце типу "А" дає право брокерській конторі здійснювати повний перелік біржових операцій, передбачених
Правилами проведення біржових торгів на УАБ та доповненнями до них. На відкриття повного брокерського місця мають право будь-які юридичні особи — засновники УАБ або їх відокремлені підрозділи.

Брокерське місце типу "Б" дає право брокерській конторі здійснювати операції виключно по продажу сільськогосподарської продукції та сировини без права здійснення операцій з продажу іншого біржового товару або закупівлі будь-якого біржового товару. На відкриття неповного брокерського місця мають право безпосередні виробники сільськогосподарської продукції і сировини, яка є біржовим товаром.

Вартість права на використання брокерських місць:

— брокерські місця типу "А":

а) на строк 180 днів — сума, еквівалентна 6 тис. дол. США;

б) на строк 360 днів — сума, еквівалентна 10 тис. дол. США.

— брокерські місця типу "Б" — сума, еквівалентна 2 тис. дол. США [5, с. 60-61].

Права постійних і разових відвідувачів товарної біржі у статусі учасників біржових торгів порівняно з правами членів біржі та їх повноважними представниками значно обмежені і регулюються кожною біржею індивідуально. Загалом, кожний постійний відвідувач має право участі в торгах, чисельність їх на окремій біржі не перевищує 30 % від загальної кількості членів біржі. Постійні відвідувачі мають право на біржове посередництво.

Разовим відвідувачам надається право укладати угоди з реальним товаром від свого імені та за свої кошти.

Кожна товарна біржа, розробляючи власні Правила проведення біржових торгів, передбачає функціонування, діяльність органів, які обслуговують біржові торги взагалі та процес укладення угод зокрема.

Рис. 3. Обслуговуючий персонал біржових торгів

Так, на Українській аграрній біржі учасниками торгів є:

— брокери зі своїми помічниками, що діють на підставі доручення брокерської контори, яка подала до УАБ заявку на участь у біржових торгах та акредитаційну картку. Біржові угоди на УАБ укладаються виключно брокерами;

— біржові маклери, у тому числі старший маклер, представники апарату УАБ, що ведуть торги та реєструють усну згоду брокерів на укладення біржової угоди [5, с. 64].

У процесі біржових торгів уповноважені особи товарної біржі затверджують та реєструють учасників біржових торгів, призначають біржових ведучих, спостерігають за дотриманням маклерами та брокерами Правил біржової торгівлі при проведенні торговельних сесій, затверджують укладені угоди, контролюють їх виконання та інформують через засоби масової інформації про результати торгів.

Особи, які контролюють проведення біржових торгів, не мають прав на укладення угоди.

Особи, крім виконавчого директора та відповідального члена Біржового комітету, не можуть прямо або опосередковано втручатися у процес їх ведення.

До обов'язків виконавчого директора та відповідального члена Біржового комітету входить контроль за дотриманням правил біржової торгівлі і вирішення проблем, які виникають у ході біржових торгів, їх розпорядження і рішення є обов'язковими для всіх учасників біржових торгів.

У роботі біржової сесії можуть брати участь особи, присутні на біржовій сесії з дозволу виконавчого директора, відповідального члена Біржового комітету, голови ревізійної комісії, або ті, що мають акредитацію, однак вони не можуть укладати угоди і втручатися у процес проведення біржових торгів.

Дирекція товарної біржі забезпечує здійснення пропускного режиму для всіх учасників біржових торгів, осіб, які здійснюють організаційно-наглядове обслуговування, та допущених у торговий зал з дозволу тих, хто мас на це повноваження.

Визначення біржового товару і прийняття його до обігу на товарній біржі. До біржових торгів допускається тільки асортимент товарів, який поіменовано товарною біржею у біржовому стандарті (перелік стандартизованої продукції) і зареєстровано на біржі.

Для прийняття товару до обігу на біржі необхідно подати в експертне бюро документи, які підтверджують:

— якісні характеристики товару;

— реквізити власника;

— квитанцію про сплату реєстраційного збору.

Експертне бюро проводить експертизу якісних параметрів товару і присвоює йому біржовий номер.

Порядок виставлення і зняття товарів з біржових торгів.
Кожна товарна біржа розробляє власне положення про порядок виставлення і зняття товарів з біржових торгів.

Як правило, не пізніше ніж за два дні до початку чергової сесії брокерські контори подають заявку до Інформаційно-довідкового відділу біржі з пропозицією про продаж товару.

За день до початку біржових торгів або при вході в торговельний зал перед їх початком кожний брокер одержує інформаційний листок, у якому відображені умови, за якими виставляються товари:

— вид товару;

— ціна і обсяги партій;

— номер брокерської контори;

— місце розміщення (знаходження) товару;

— базис поставки;

— умови розрахунків.

Брокер не може зняти виставлений на торги товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінити вказану ним у заявці інформацію до закінчення перших торгів.

Заявка на продаж товару знімається з інформаційного табло без згоди брокера після десяти торгів з участю вказаного у ній товару.
Згідно з чинним законодавством на товарних біржах України може здійснюватися торгівля стандартизованим реальним товаром і при цьому укладаються угоди, що пов'язані з:

— негайною (від 1 до 30 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реалізації продукції (спотова торгівля);

— відстроченою (від 30 до 360 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реалізації продукції (форвардні угоди);

— взаємною передачею прав та обов'язків щодо стандартного контракту (ф'ючерсна угода);

— поступкою прав на майбутню передачу чи набуття прав і обов'язків щодо реального товару або стандартного контракту (опціонна угода) [5, с. 67].

При цьому визначено, що стандартним контрактом на біржовий товар є такий, у якому кількість, якість, базис поставки та строки виконання стандартизовані. Єдиною змінною величиною стандартного контракту є ціна, що визначається у процесі біржового торгу.

Біржова угода умовно проходить два етапи укладення.
Перший починається з оголошення біржовим маклером, що веде торги, позиції продавця і закінчується в момент оголошення ним реєстраційного номера покупця та ціни продажу, одночасно брокери-покупці та брокери-продавці підтверджують підписами на тікетах згоду на купівлю та продаж.
На другому оформляється письмово біржовий контракт, який підписують брокер-покупець, брокер-продавець та уповноважена особа.

Висновки

Брокерське обслуговування — це здійснення куплі або продажу цінних паперів всіх видів від імені, за рахунок й за дорученням клієнта, а також увесь спектр дій, пов'язаних із перереєстрацією, обліком та зберіганням цінних паперів. Брокерське обслуговування розраховано на корпоративних й інституціональних інвесторів, фізичних осіб, резидентів та нерезидентів.

Головним серед учасників біржової торгівлі є брокери, через яких здійснюється посередництво між біржею і клієнтами, безпосередньо між покупцями і продавцями. Під час проведення біржових торгів брокери зобов'язані:

— бути присутніми на "біржовій долівці" в момент представлення товару, який був заявлений ними на продаж або покупку;

— дотримуватися правил біржової торгівлі даної товарної біржі;

— виконувати доручення клієнтів;

— надавати необхідну інформацію про результати біржових торгів брокерській конторі (фірмі) тощо.

На Українській аграрній біржі існує дві категорії брокерських місць: повні брокерські місця (типу "А"); неповні (пільгові) брокерські місця (типу "Б"). Брокерське місце типу "А" дає право брокерській конторі здійснювати повний перелік біржових операцій, передбачених
Правилами проведення біржових торгів на УАБ та доповненнями до них. На відкриття повного брокерського місця мають право будь-які юридичні особи — засновники УАБ або їх відокремлені підрозділи. Брокерське місце типу "Б" дає право брокерській конторі здійснювати операції виключно по продажу сільськогосподарської продукції та сировини без права здійснення операцій з продажу іншого біржового товару або закупівлі будь-якого біржового товару. На відкриття неповного брокерського місця мають право безпосередні виробники сільськогосподарської продукції і сировини, яка є біржовим товаром.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про товарну біржу” від 10 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992. — №10. — ст.139

2. Бойчук І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. – Львів: Сполом, 1998. – 327 с.

3. Гаврилюк Л.І. Економіка підприємства. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 152 с.

4. Економіка підприємства /За заг.ред. С.Ф. Покропивного. – К.: Вид-во КНЕУ, 2000. – 528 с.

5. Товарні біржі в Україні: Аналіз діяльності, законодавче поле, перспективи розвитку / За ред. акад. УААН П. Т.Саблука. — К., 1997. – 264 с.

6. Цал-цалко Ю.С. Холод І. Економіка підприємства. Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 388 с.

7. Экономика предприятия: Учебник для вузов. п/р. В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандара. М., Банки и биржи, 1998.- 456 с.